вівторок
23 січня за старим стилем
41 запис · 10 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
У вівторок 5 лютого (23 січня ст. ст.) війська Муравйова почали бомбардування Києва з важких гармат; снаряди падали на ріг Хрещатика й Прорізної, Лютеранську, Софіївську площу й собор, на Олександрівську лікарню, а люди ховалися в льохах. Більшовицькі загони перейшли на правий берег, відбили товарну станцію й наступали на Печерськ, у Маріїнському парку зустрічний бій скінчився внічию; гайдамаки ж відбили вокзал Київ-Пасажирський, вистріливши по бронепотягу з гармати, втягнутої до зали очікування. Міська дума зібралася на екстрене засідання: міський голова Рябцов заявив про розстріли мирного населення, і дума відрядила делегацію до обох сторін із закликом припинити обстріл. Знову відкрилися пошта й телеграф, але приватні телефонні розмови заборонили, а воду кияни носили з криниць. Голубович прямим дротом дав зрозуміти делегації в Бересті, що треба скористатися допомогою центральних держав.
Аналіз складено за 43 записи; зараз у хроніці за цей день їх 41.
До полудня війська Муравйова стали на лівому березі Дніпра й почали обстріл міста з важких гармат, значну частину яких, за Дорошенком, знайшли покинутими на березі. Обстріл тривав і вночі: Удовиченко нарахував до 1000 важких снарядів за день, обивателі — понад 2000; деякі будинки загорілися, найбільше страждало цивільне населення. «Киевлянин» о 4-й дня фіксував, що триває обстріл і посилює вогонь українська артилерія.
певність висока: Початок обстрілу підтверджують джерела різних таборів — українські праці й спогади та російська права газета.
5 лютого 1918 р. почалося бомбардування Києва з-за Дніпра з важких гармат. Більшість гармат більшовики знайшли на місці, на березі навпроти Києва: їх покинули демобілізовані гарматники, а українська військова влада не спромоглася їх забрати чи зіпсувати.
5. лютого почалося бомбардування Київа з-за Дніпра з важких гармат. Частину гармат большевики привезли з собою, але більшу частину знайшли тут же
Того ж дня до полудня війська Муравйова стали на лівому березі Дніпра і почали обстріл Києва з важких гармат; більшовицьким загонам вдалося перейти залізничним мостом на правий берег, відбити товарну станцію і наступати на Печерськ.
орда Муравйова стала безпосередньо перед Києвом на лівому березі Дніпра та почала обстріл столиці з важких гармат
Надвечір червона артилерія почала обстрілювати Київ із важких гармат з Печерська, згодом також з району Поста-Волинського й Броварів; за день по місту випустили до 1000 важких снарядів, деякі будинки загорілися, постраждало передусім цивільне населення. Уночі гармати стихли, але на позиціях тривала перестрілка.
В цей день по Києву було випущено до 1000 важких набоїв. В деяких місцях почали горіти будинки. Для українських частин це бомбардування не спричинило великої шкоди, але цивільне населення постраждало.
Сьомого чи восьмого дня боїв почався масований обстріл Києва військами Муравйова; дозвільні люди нарахували, що за день у місті розривалося понад дві тисячі снарядів.
насчитали, что в Киеве в течение дня разрывалось свыше двух тысяч снарядов.
П'ять днів більшовики громили з гармат півмільйонне місто, не даючи спочинку й уночі. Снаряди літали по всьому Києву, забираючи десятки й сотні жертв серед мирного населення, яке ховалося в льохах і на нижніх поверхах будинків.
Пять день громили большевики пів-міліонове місто з гармат, не даючи спочинку і вночі. Знаряди літали по цілому місту, вириваючи десятки й сотні жертв з поміж мирного населення, яке хоьалося по льохах і нижчих поверхах будинків.
23 січня (5 лютого) 1918 року о 4-й годині дня тривав обстріл Києва; у розділі «Події в Києві» повідомлено, що українська артилерія посилює вогонь.
23 января 4 часа дня. ... украинская артиллерія развиваетъ усиленный
Снаряд упав на розі Хрещатика й Прорізної, від вибуху сипалося скло; снаряди падали й на Лютеранській, біля пошти. Біля Софійського собору Могилянський нарахував 13 влучань у дзвіницю, головний храм і будівлі в огорожі та 4 нерозірвані снаряди. Директор Олександрівської лікарні доповів, що за два дні в її район влучило понад 14 снарядів, а хворій у бараці відірвало руку.
певність висока: Незалежні свідчення української партійної газети, «Киевлянина» й мемуариста; частина заміток має пошкоджений OCR.
Більшовики обстріляли Київ із гармат: один снаряд упав на розі Хрещатика і Прорізної вулиці, від вибуху в сусідніх будинках сипалося скло.
Вчора большевики обстрілювали ... один ... на розі Хрещатика і Прорізної ... сиплеться скло в будинках.
У замітці «Обстріл Києва большевиками» названо також Лютеранську вулицю й, імовірно, будинок пошти як місця, куди падали снаряди; згадано й офіцерів, що мешкають поруч. Один зі снарядів упав недалеко від указаних місць.
Обстріл Київа большевиками ... м. Київа-Лютеранська ... пошти ... упав недалеко
Наступного дня після пристрілки більшовицька артилерія обстріляла Софіївську площу віялом; автор нарахував 13 влучань у дзвіницю, головний храм і будівлі в огорожі собору та ще 4 снаряди, що не розірвалися, в огорожі.
Въ районѣ Софіевскаго собора я насчиталъ 13 снарядовъ, попавшихъ въ колокольню, главный храмъ и другія постройки въ оградѣ собора
Директор Олександрівської лікарні повідомив, що за 22–23 січня (4–5 лютого) 1918 року в район лікарні влучило понад 14 снарядів, які спричинили серйозні руйнування лікарняних споруд і тяжкі жертви; одній хворій у бараці снарядом відірвало руку.
за вчерашній и сегодняшній день въ районъ больницы попало болѣе 14 снарядовъ ... Одной больной въ баракѣ снарядомъ оторвана рука.
На початку 4-ї години дня більшовики відкрили по місту гарматний вогонь; визначити, звідки саме стріляли, було важко. Шрапнельні снаряди розривалися в центральних кварталах, зокрема на розі Володимирської та Софіївської.
Въ началѣ 4 часа дня большевики открыли по городу орудійный огонь. Опредѣлить, откуда именно стрѣляли, представлялось затруднительнымъ. Шрапнельные снаряды разрывались въ центральныхъ кварталахъ
Охорона мостів, вислана начальником штабу залоги генералом Осецьким, не встигла їх підірвати; більшовицькі загони перейшли залізничним мостом, відбили товарну станцію й наступали на Печерськ. Українські частини пішли Олександрівською вулицею знову на Арсенал і зустрілися з контрнаступом у Маріїнському парку: після багнетних атак гайдамаків і наливайківців лави залягли за 50 метрів одна від одної. Удовиченко оцінює сили Муравйова в 10–12 тисяч проти приблизно 5000 українських бійців.
певність середня: Спогади учасників українського боку; чисельність — авторська оцінка, а твердження про зайняття Печерська суперечливе (див. конфлікти).
Начальником штабу залоги Києва на початку лютого 1918 року був генерал Осецький; через брак частин він вислав невеликий піхотний загін охороняти дніпровські мости з наказом за потреби їх підірвати.
з розпорядження начальника штабу залоги м. Києва ген. Осецького було вислано невеликий відділ піхоти, якому дано завдання у випадку необхідности зірвати мости.
На четвертий день боїв за Київ уранці армія Муравйова підійшла до київських мостів, збила охорону, яка не встигла їх підірвати, зайняла Печерськ і звільнила заарештованих арсенальців, які одразу отримали зброю й поповнили лави Червоної армії.
Червона Армія під командуванням Муравйова підійшла до київських мостів, збила їхню охорону, яка не встигла зірвати мости і відступила. В той же день армія Муравйова зайняла Печерськ, звільнила арештованих арсенальців
За автором, на Печерську зосередилася 10–12-тисячна армія Муравйова, тоді як українські сили в Києві налічували приблизно 5000 бійців при двох легких батареях.
на Печерськ, де скупчилась 10-12.000 армія Муравйова. ... Українські сили в Києві в той час складались приблизно з 5000 бійців при двох легких батареях.
Українські частини пішли в наступ Олександрівською вулицею знову на Арсенал і зустрілися з контрнаступом Муравйова в Маріїнському парку; гайдамаки й наливайківці ходили в багнети, бій закінчився внічию, і лави залягли за 50 метрів одна від одної.
Зустріч цих двох сил сталася в Маріїнському парку. ... Обидві лави залягли на віддалі 50 метрів одна від другої.
Того ж дня до полудня війська Муравйова стали на лівому березі Дніпра і почали обстріл Києва з важких гармат; більшовицьким загонам вдалося перейти залізничним мостом на правий берег, відбити товарну станцію і наступати на Печерськ.
орда Муравйова стала безпосередньо перед Києвом на лівому березі Дніпра та почала обстріл столиці з важких гармат
Гайдамацький кіш атакував вокзал під вогнем із будинків на Безаківській і з бронепотягів; батарея стала на розі Бібіковського бульвару й Тимофіївської. Гармату вручну втягли до зали очікування й крізь вікно з відстані близько 10 метрів розбили вагон бронепотяга; бронепотяги відійшли до Поста-Волинського, а гайдамаки зайняли залізничні майстерні.
певність середня: Детальний, але єдиний спогад учасника; відлік днів у тексті непослідовний.
Гайдамацький Кіш атакував станцію Київ-Пасажирський: з будинків на Безаківській вулиці по козаках стріляли, від станції бив кулемет, а потім і гармати бронепотягів. Гайдамацька батарея стала на розі Бібіковського бульвару й Тимофіївської вулиці та обстрілювала станцію.
На Безаківській вулиці з багатьох будинків посипалися стріли по наших козаках ... Гайдамацька батерея зайняла позицію на розі Бібіковського бульвару і Тимофиївської вулиці
Гармату вручну втягли в зал очікування вокзалу Київ-Пасажирський і з відстані близько 10 метрів крізь вікно на перон влучили гранатою в бронепотяг, розбивши вагон; бронепотяги (кожен мав бортовий вогонь із 8 кулеметів) відійшли до Поста-Волинського, і гайдамаки зайняли залізничні майстерні.
гармату на руках втягнуто було в почекальню двірця і через вікно що виходило на перон, приготовано до обстрілу бронепотягу, на віддалі може з 10 метрів.
Удень зібралася нечисленна дума; голова думи Дрелінг оголосив засідання безперервним. Міський голова Рябцов сказав, що управа не має певних відомостей, але знає про розстріли мирного населення, звинуватив більшовиків у терористичному обстрілі й запропонував звернутися до обох сторін; об'єднана делегація одразу виїхала автомобілем з пропозицією припинити обстріл, зняти облоговий стан і звільнити заарештованих.
певність середня: Докладний звіт про публічне засідання, але в одній газеті; кінець звіту зіпсований OCR.
23 січня (5 лютого) 1918 року вдень відбулося екстрене засідання Київської міської думи, присвячене подіям у місті; гласних прийшло небагато. Голова думи В. А. Дрелінг оголосив засідання безперервним: дума засідатиме щодня.
Вчера днемъ состоялось экстренное засѣданіе Кіевской гор. думы, посвященное происходящимъ въ Кіевѣ событіямъ. Гласныхъ явилось не особенно много. ... дума будетъ засѣдать ежедневно.
Міський голова Є. П. Рябцов доповів думі, що управа не має певних відомостей про події, а чуток, що ширяться, переказувати не може; проте їй відомі факти розстрілів мирного населення в місті.
Никакихъ опредѣленныхъ свѣдѣній о происходящихъ въ настоящій моментъ событіяхъ ... гор. управа не имѣетъ. ... нѣкоторые факты о происходящихъ въ городѣ разстрѣлахъ мирнаго населенія ... уже извѣстны гор. управѣ.
Рябцов заявив, що більшовики обстрілюють місто з важких гармат, щоб тероризувати населення, і запропонував думі звернутися до обох сторін із закликом припинити обстріл міста.
Большевики, начавшіе обстрѣливать городъ изъ тяжелыхъ орудій, имѣютъ, очевидно, цѣлью терроризировать городъ ... дума должна обратиться къ обѣимъ сторонамъ съ предложеніемъ прекратить обстрѣлъ города орудіями
Дума ухвалила об'єднати дві делегації в одну; делегація одразу ж виїхала автомобілем до сторін конфлікту з пропозицією припинити обстріл і порушила питання про зняття осадного стану та звільнення заарештованих.
Дума рѣшила соединить обѣ делегаціи въ одну. Делегація тотчасъ же на автомо[билѣ] ... снято осадное положеніе
Знову відкрилися відділи пошти й телеграфу, центральна телеграфна контора й пошта; приватні телефонні розмови до приборкання повстання заборонили.
певність висока: Повідомляють дві газети протилежних таборів.
23 січня ст. ст. в Києві знову відкрилися відділи пошти й телеграфу, центральна телеграфна контора та пошта почали працювати; приватні телефонні розмови до приборкання повстання заборонено.
Вчора відкрилися відділи почти і телеграфа. Приватні розмови по телефону до замирення повстання не дозволяються.
Повідомлено про відновлення поштово-телеграфного зв'язку.
Возобновленіе почтово-телеграф[наго]
Поки не працював водогін, кияни до смерку ходили вулицями з бутлями по воду до дворів із криницями.
певність середня: Одна газетна замітка; інші джерела про водогін суперечать (див. конфлікти).
Поки не було водогону, кияни аж до смерку ходили вулицями з бутлями по воду до дворів, де були криниці.
всюди по улицях до смерку видно людей з бутлями, що идуть по воду до сусідніх дворів з криницями
У розмові прямим дротом голова уряду Голубович сказав делегатам у Бересті, що повстання придушене, але становище дуже серйозне: наближається Муравйов і почалося бомбардування з-за Дніпра; він дав зрозуміти, що треба використати допомогу центральних держав.
певність середня: Переказ стрічки розмови в праці Дорошенка; стрічки опубліковано, але у фактах дня — лише переказ.
5 лютого 1918 р. у розмові прямим дротом В. Голубович з Києва дав зрозуміти делегатам у Бересті, що треба скористатися допомогою центральних держав, і сказав, що становище в Києві дуже серйозне: повстання придушене, але наближався Муравйов і почалося бомбардування з-за Дніпра.
В. Голубович дав зрозуміти, що треба використати поміч центральних держав, і казав, що становище в Київі дуже серйозне...
Центральна Рада розширила парламентську комісію з розслідування арешту своїх членів представниками ще не представлених фракцій і надала їй право контролю над станом облоги.
певність середня: Офіційний протокол, але стиль дати в ньому не вказано, і перерахунок зроблено за контекстом.
Центральна Рада 23 січня 1918 р. на 9 сесії розширила парламентську комісію в справі розслідування арешту членів Центральної Ради представниками ще не представлених фракцій і надала їй право контролю над станом облоги.
Парляментській Комісії в справі розслідування арешту членів Центральної Ради надати право контролю про стан облоги
До редакції «Нової Ради» змогли дістатися лише двоє співробітників, які складали число, поки на вулицях рвалися бомби; за «Киевлянином», під час боїв із газет виходили лише «Последние новости».
певність середня: Свідчення самих газет; замітка «Киевлянина» фрагментарна.
23 січня ст. ст. дістатися до редакції «Нової Ради» змогли лише два її співробітники, які складали чергове число, поки на вулицях рвалися бомби; добувати інформацію було надто тяжко й небезпечно.
Вчора добитися до редакції змогли тільки два члена її, які складали чергове число в невідповідних обставинах: на вулиці рвалися бомби.
Під час боїв у Києві з газет у місті продовжували виходити лише «Последние Новости».
выпускъ «Послѣднихъ Новостей»
«Киевлянин» друкував звернення до киян зберігати спокій із запевненням, що продовольчі запаси в місті є, згадував міських пекарів, обов'язкову постанову для домовласників, вимогу здавати зброю до влади округу на Банковій, 11, відозву Ради народних міністрів зі складом кабінету та звернення міської охорони.
певність низька: Уривки одного газетного числа з дуже пошкодженим OCR; зміст більшості документів не відновлюється.
Звернення до громадян Києва закликало зберігати повний спокій і запевняло, що в місті є запаси продовольства.
Граждане! сохраните полное спокойствіе. Въ городѣ ... запасъ продовольствія
У номері згадано пекарів (міських та інших) у зв'язку з постачанням хліба під час боїв.
пекарямъ, какъ городскимъ
Обов'язкова постанова влади стосувалася насамперед домовласників м. Києва, яких зобов'язали виконувати певні вимоги під власну відповідальність.
Обязательное ... 1) Домовладѣльцамъ г. Кіева, домовымъ ... ихъ отвѣтственностью
Влада військового округу розміщувалася на вул. Банковій, 11; особи, що мали зброю, мали здати її або звернутися туди.
власть военнаго округа (Банковая, 11)
Опубліковано звернення Ради народних міністрів і склад кабінету; згадано Голубовича, Зарудного й Блакитного (?).
Воззваніе Рады Народныхъ Министровъ ... Голубовичъ, Зарудный и Бла...
Охорона міста (міліція) одного з дільниць звернулася до громадян із закликом; згадано, що хтось підриває (руйнує) мости чи рови.
Охрана города ... участка, обращается къ гражданамъ ... взрываютъ
У тому ж числі «Киевлянина» йшлося про ліквідацію більшовицьких осередків на Подолі, вихід людей з Арсеналу й придушення повстання там, обстріл українськими гарматами, підхід більшовиків від якогось містечка й убивство полковника.
певність низька: Фрагменти без точної дати подій; найпевніше, описують 1–4 лютого.
На Подолі більшовицькі загони (осередки) було ліквідовано.
На Подолѣ ликвидированы большевист[скія]
Повідомляється, що з «Арсеналу» було виведено людей і що повстання в Арсеналі вже придушено (стрілянина дещо стихла).
арсенала было выведено изъ ... но арсеналъ уже ... нѣсколько утихаетъ
Повідомляється, що в місті Українські гармати протягом певного часу обстрілювали позиції; більшовики підходили від містечка Біла [Церква?].
Украинскія орудія въ теченіе ... большевики изъ м. Бѣлой
У номері повідомлено про вбивство полковника (прізвище нечитабельне).
Убійство полковника
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 5. лютого · 02-0232
бомбардування велося з-за Дніпра, з лівого берега, переважно з покинутих там гармат
5. лютого почалося бомбардування Київа з-за Дніпра з важких гармат. Частину гармат большевики привезли з собою, але більшу частину знайшли тут же
Удовиченко, «Україна у війні за державність» (книга або мемуар) · Надвечір · 02-0291
надвечір важкі гармати били з Печерська, згодом також із району Поста-Волинського й Броварів
В цей день по Києву було випущено до 1000 важких набоїв. В деяких місцях почали горіти будинки. Для українських частин це бомбардування не спричинило великої шкоди, але цивільне населення постраждало.
Оцінка аналізу. Обидва твердження можуть бути правдивими для різних годин; але обстріл із Печерська передбачає, що більшовики вже його зайняли, що іншими джерелами цього дня не підтверджено. Більш імовірна версія Дорошенка й стрільців про лівий берег.
Удовиченко, «Україна у війні за державність» (книга або мемуар) · На четвертий день боротьби за Київ · 02-0288
армія Муравйова зайняла Печерськ і звільнила заарештованих арсенальців
Червона Армія під командуванням Муравйова підійшла до київських мостів, збила їхню охорону, яка не встигла зірвати мости і відступила. В той же день армія Муравйова зайняла Печерськ, звільнила арештованих арсенальців
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · 02-0162
більшовики перейшли залізничним мостом, відбили товарну станцію й лише наступали на Печерськ
орда Муравйова стала безпосередньо перед Києвом на лівому березі Дніпра та почала обстріл столиці з важких гармат
Оцінка аналізу. Удовиченко сам визнає непослідовність свого відліку днів; «Робітнича газета» за 6 лютого називає чутки про захоплення Печерська неправдивими, хоча метрики того дня свідчать про розстріли на Печерську. Найімовірніше, 5 лютого бої лише почалися, а Печерськ перейшов до більшовиків 6 лютого.
Сумський, «Одиннадцать переворотов» (книга або мемуар) · на седьмой или восьмой день боя · 02-0003
понад дві тисячі снарядів за день — підрахунок обивателів
насчитали, что в Киеве в течение дня разрывалось свыше двух тысяч снарядов.
Удовиченко, «Україна у війні за державність» (книга або мемуар) · Надвечір · 02-0291
до 1000 важких снарядів за день
В цей день по Києву було випущено до 1000 важких набоїв. В деяких місцях почали горіти будинки. Для українських частин це бомбардування не спричинило великої шкоди, але цивільне населення постраждало.
Оцінка аналізу. Обидва числа приблизні; Сумський прямо пише про підрахунок «дозвільних людей» і не певен дня (7-й чи 8-й день боїв), а Удовиченко рахує лише важкі снаряди. Не вирішується.
«Киевлянин», газета (Київ, 1918) (російська правомонархічна щоденна газета) · Вторникъ, 23-го января 1918 года · 02-0807
на початку 4-ї години дня більшовики відкрили гарматний вогонь по центру, шрапнель рвалася на розі Володимирської та Софіївської
Въ началѣ 4 часа дня большевики открыли по городу орудійный огонь. Опредѣлить, откуда именно стрѣляли, представлялось затруднительнымъ. Шрапнельные снаряды разрывались въ центральныхъ кварталахъ
Оцінка аналізу. Число датоване 23 січня ст. ст. (5 лютого), але описує попередні дні: примітка укладача відносить подію до 18–22 січня ст. ст. Збіг часу з появою української батареї на Софіївській площі о 3-й годині 4 лютого (у фактах того дня) свідчить, що замітка, найпевніше, стосується 4 лютого. Решта заміток цього числа (02-0805, 02-0808, 02-0809) так само віднесені до 5 лютого лише за датою номера.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 23 го січня · 02-0315
поки не було водогону, кияни ходили по воду до криниць
всюди по улицях до смерку видно людей з бутлями, що идуть по воду до сусідніх дворів з криницями
Оцінка аналізу. У фактах 4 лютого Дорошенко пише, що водогін відбили й пустили в рух, а «Робітнича газета» за 6 лютого — що 23–24 січня ст. ст. водокачка працювала справно. Можливо, подача була частковою чи переривалася в окремих районах; партійні газети були зацікавлені показати нормальне життя. Не вирішується.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 29 березоля н. ст. / 16 марта ст. ст. 1918 · 02-1232
із станції Слобідка (Подільська губ.) військо Муравйова втекло під натиском австро-німців 5 лютого ст. ст.
Так тяглось до пятого лютого.
Винниченко, «Щоденник», т. 1 (книга або мемуар) · 23. І. · 02-0169
запис Винниченка датовано 23 січня ст. ст.
Мій пансіон за десять верст від Києва. За ним ліс із мертвими, стрункими соснами... глухий грохіт гармат у Києві
Оцінка аналізу. 5 лютого ст. ст. — це 18 лютого н. ст., і подія не київська, тож факт про Слобідку віднесено до 5 лютого н. ст. помилково (плутанина стилів). Дату запису Винниченка редактор вважає сумнівною: «тиждень обстрілу» він пов'язує з повстанням на Арсеналі, а сам запис, імовірно, зроблено після відставки 25–26 січня ст. ст.
Цитата дня
Пять день громили большевики пів-міліонове місто з гармат, не даючи спочинку і вночі. Знаряди літали по цілому місту, вириваючи десятки й сотні жертв з поміж мирного населення, яке хоьалося по льохах і нижчих поверхах будинків.П'ять днів більшовики громили з гармат півмільйонне місто, не даючи спочинку й уночі. Снаряди літали по всьому Києву, забираючи десятки й сотні жертв серед мирного населення, яке ховалося в льохах і на нижніх поверхах будинків.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 296 · 02-0233
Кияни з бутлями ходили по воду до дворів із криницями, а пошта й телеграф знову запрацювали, хоч приватні телефонні розмови заборонили (02-0315, 02-0322). У газетах приймали пацієнтів лікарі Гінзбург, Сандомирський, Олтаржевський і спеціальна лікувальниця біля Політехнічного інституту (02-0819, 02-0820). Артіль «Слава» на Маріїнсько-Благовіщенській, 106 анонсувала на цей вечір початок українських курсів (02-0670).
23 січня (5 лютого) 1918 року вдень відбулося екстрене засідання Київської міської думи, присвячене подіям у місті; гласних прийшло небагато. Голова думи В. А. Дрелінг оголосив засідання безперервним: дума засідатиме щодня.
Вчера днемъ состоялось экстренное засѣданіе Кіевской гор. думы, посвященное происходящимъ въ Кіевѣ событіямъ. Гласныхъ явилось не особенно много. ... дума будетъ засѣдать ежедневно.
«Вчора» відносно номера від 24 січня (6 лютого) — 23 січня (5 лютого).
Надвечір червона артилерія почала обстрілювати Київ із важких гармат з Печерська, згодом також з району Поста-Волинського й Броварів; за день по місту випустили до 1000 важких снарядів, деякі будинки загорілися, постраждало передусім цивільне населення. Уночі гармати стихли, але на позиціях тривала перестрілка.
В цей день по Києву було випущено до 1000 важких набоїв. В деяких місцях почали горіти будинки. Для українських частин це бомбардування не спричинило великої шкоди, але цивільне населення постраждало.
Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Сьомого чи восьмого дня боїв почався масований обстріл Києва військами Муравйова; дозвільні люди нарахували, що за день у місті розривалося понад дві тисячі снарядів.
насчитали, что в Киеве в течение дня разрывалось свыше двух тысяч снарядов.
printed page 103; Кількість снарядів — підрахунок обивателів. Сумський: на 7-8 день бою; за загальноприйнятою хронологією обстріл Муравйова з лівого берега почався ~22-23 січ. ст. ст. (4-5 лют. н. ст.).
У номері повідомлено про вбивство полковника (прізвище нечитабельне).
Убійство полковника
Не певно, що подія сталася в Києві. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Опубліковано звернення Ради народних міністрів і склад кабінету; згадано Голубовича, Зарудного й Блакитного (?).
Воззваніе Рады Народныхъ Министровъ ... Голубовичъ, Зарудный и Бла...
Прізвища частково зіпсовані. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Дума ухвалила об'єднати дві делегації в одну; делегація одразу ж виїхала автомобілем до сторін конфлікту з пропозицією припинити обстріл і порушила питання про зняття осадного стану та звільнення заарештованих.
Дума рѣшила соединить обѣ делегаціи въ одну. Делегація тотчасъ же на автомо[билѣ] ... снято осадное положеніе
Кінець звіту сильно зіпсований OCR.
Повідомлено про відновлення поштово-телеграфного зв'язку.
Возобновленіе почтово-телеграф[наго]
Не певно, що йдеться саме про Київ. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Того ж дня до полудня війська Муравйова стали на лівому березі Дніпра і почали обстріл Києва з важких гармат; більшовицьким загонам вдалося перейти залізничним мостом на правий берег, відбити товарну станцію і наступати на Печерськ.
орда Муравйова стала безпосередньо перед Києвом на лівому березі Дніпра та почала обстріл столиці з важких гармат
«того самого дня» — 4 або 5 лютого.
5 лютого 1918 р. почалося бомбардування Києва з-за Дніпра з важких гармат. Більшість гармат більшовики знайшли на місці, на березі навпроти Києва: їх покинули демобілізовані гарматники, а українська військова влада не спромоглася їх забрати чи зіпсувати.
5. лютого почалося бомбардування Київа з-за Дніпра з важких гармат. Частину гармат большевики привезли з собою, але більшу частину знайшли тут же
У тексті «на правому березі», але за змістом ідеться про берег навпроти Києва, тобто лівий.
Директор Олександрівської лікарні повідомив, що за 22–23 січня (4–5 лютого) 1918 року в район лікарні влучило понад 14 снарядів, які спричинили серйозні руйнування лікарняних споруд і тяжкі жертви; одній хворій у бараці снарядом відірвало руку.
за вчерашній и сегодняшній день въ районъ больницы попало болѣе 14 снарядовъ ... Одной больной въ баракѣ снарядомъ оторвана рука.
Повідомлено на засіданні думи 23 січня ст. ст.; обстріл тривав 22–23 січня ст. ст.
23 січня 1918 р. (ст. ст.) Винниченко, залишивши посаду голови уряду, жив у пансіоні за 10 верст від Києва, біля соснового лісу, і чув звідти глухий гуркіт гармат у Києві; він зазначив, що більшовики цілий тиждень під пекельним артобстрілом не здаються.
Мій пансіон за десять верст від Києва. За ним ліс із мертвими, стрункими соснами... глухий грохіт гармат у Києві
Редактор вважає дату 23.I сумнівною (запис зроблено після складення повноважень, 25–26 січ.) і пов'язує «тиждень обстрілу» з повстанням на «Арсеналі». Стиль старий. Назву місця пансіону не вказано.
На четвертий день боїв за Київ уранці армія Муравйова підійшла до київських мостів, збила охорону, яка не встигла їх підірвати, зайняла Печерськ і звільнила заарештованих арсенальців, які одразу отримали зброю й поповнили лави Червоної армії.
Червона Армія під командуванням Муравйова підійшла до київських мостів, збила їхню охорону, яка не встигла зірвати мости і відступила. В той же день армія Муравйова зайняла Печерськ, звільнила арештованих арсенальців
Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.
За автором, на Печерську зосередилася 10–12-тисячна армія Муравйова, тоді як українські сили в Києві налічували приблизно 5000 бійців при двох легких батареях.
на Печерськ, де скупчилась 10-12.000 армія Муравйова. ... Українські сили в Києві в той час складались приблизно з 5000 бійців при двох легких батареях.
Чисельність — оцінка автора. Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.
Українські частини пішли в наступ Олександрівською вулицею знову на Арсенал і зустрілися з контрнаступом Муравйова в Маріїнському парку; гайдамаки й наливайківці ходили в багнети, бій закінчився внічию, і лави залягли за 50 метрів одна від одної.
Зустріч цих двох сил сталася в Маріїнському парку. ... Обидві лави залягли на віддалі 50 метрів одна від другої.
Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.
Наступного дня після пристрілки більшовицька артилерія обстріляла Софіївську площу віялом; автор нарахував 13 влучань у дзвіницю, головний храм і будівлі в огорожі собору та ще 4 снаряди, що не розірвалися, в огорожі.
Въ районѣ Софіевскаго собора я насчиталъ 13 снарядовъ, попавшихъ въ колокольню, главный храмъ и другія постройки въ оградѣ собора
printed page 76; дату виведено: день після 22 січ. ст. ст.
Більшовики обстріляли Київ із гармат: один снаряд упав на розі Хрещатика і Прорізної вулиці, від вибуху в сусідніх будинках сипалося скло.
Вчора большевики обстрілювали ... один ... на розі Хрещатика і Прорізної ... сиплеться скло в будинках.
Дата: «вчора» від номера 24 січня ст. ст. = 23 січня ст. ст. = 5 лютого н. ст. Текст замітки ушкоджений: розібрано лише уривки.
Гайдамацький Кіш атакував станцію Київ-Пасажирський: з будинків на Безаківській вулиці по козаках стріляли, від станції бив кулемет, а потім і гармати бронепотягів. Гайдамацька батарея стала на розі Бібіковського бульвару й Тимофіївської вулиці та обстрілювала станцію.
На Безаківській вулиці з багатьох будинків посипалися стріли по наших козаках ... Гайдамацька батерея зайняла позицію на розі Бібіковського бульвару і Тимофиївської вулиці
Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.
Гармату вручну втягли в зал очікування вокзалу Київ-Пасажирський і з відстані близько 10 метрів крізь вікно на перон влучили гранатою в бронепотяг, розбивши вагон; бронепотяги (кожен мав бортовий вогонь із 8 кулеметів) відійшли до Поста-Волинського, і гайдамаки зайняли залізничні майстерні.
гармату на руках втягнуто було в почекальню двірця і через вікно що виходило на перон, приготовано до обстрілу бронепотягу, на віддалі може з 10 метрів.
Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У замітці «Обстріл Києва большевиками» названо також Лютеранську вулицю й, імовірно, будинок пошти як місця, куди падали снаряди; згадано й офіцерів, що мешкають поруч. Один зі снарядів упав недалеко від указаних місць.
Обстріл Київа большевиками ... м. Київа-Лютеранська ... пошти ... упав недалеко
OCR дуже пошкоджене: речення розсипані по колонці, зв'язок «Лютеранська — пошта — офіцери» відновлено ненадійно.
Повідомляється, що з «Арсеналу» було виведено людей і що повстання в Арсеналі вже придушено (стрілянина дещо стихла).
арсенала было выведено изъ ... но арсеналъ уже ... нѣсколько утихаетъ
Фрагменти; реконструкція непевна. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Повідомляється, що в місті Українські гармати протягом певного часу обстрілювали позиції; більшовики підходили від містечка Біла [Церква?].
Украинскія орудія въ теченіе ... большевики изъ м. Бѣлой
Дуже фрагментарно; назва містечка неповна.
23 січня (5 лютого) 1918 року о 4-й годині дня тривав обстріл Києва; у розділі «Події в Києві» повідомлено, що українська артилерія посилює вогонь.
23 января 4 часа дня. ... украинская артиллерія развиваетъ усиленный
OCR дуже зіпсований.
На Подолі більшовицькі загони (осередки) було ліквідовано.
На Подолѣ ликвидированы большевист[скія]
Йдеться про бої кінця січня 1918 (ст. ст.). Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Центральна Рада 23 січня 1918 р. на 9 сесії розширила парламентську комісію в справі розслідування арешту членів Центральної Ради представниками ще не представлених фракцій і надала їй право контролю над станом облоги.
Парляментській Комісії в справі розслідування арешту членів Центральної Ради надати право контролю про стан облоги
Читано з OCR-тексту. Стиль дати в протоколі не вказано; у січні 1918 р. Центральна Рада ще вживала старий стиль, тож дату переведено як ст. ст. +13 днів (23 січня = 5 лютого н. ст.). Дата вказана без стилю; за контекстом (облога Києва) — ст. ст.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Звернення до громадян Києва закликало зберігати повний спокій і запевняло, що в місті є запаси продовольства.
Граждане! сохраните полное спокойствіе. Въ городѣ ... запасъ продовольствія
Підпис і орган влади в OCR не збереглися. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Обов'язкова постанова влади стосувалася насамперед домовласників м. Києва, яких зобов'язали виконувати певні вимоги під власну відповідальність.
Обязательное ... 1) Домовладѣльцамъ г. Кіева, домовымъ ... ихъ отвѣтственностью
Зміст вимог не збережено. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Влада військового округу розміщувалася на вул. Банковій, 11; особи, що мали зброю, мали здати її або звернутися туди.
власть военнаго округа (Банковая, 11)
Зміст розпорядження реконструйовано частково. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Охорона міста (міліція) одного з дільниць звернулася до громадян із закликом; згадано, що хтось підриває (руйнує) мости чи рови.
Охрана города ... участка, обращается къ гражданамъ ... взрываютъ
Фрагмент. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Начальником штабу залоги Києва на початку лютого 1918 року був генерал Осецький; через брак частин він вислав невеликий піхотний загін охороняти дніпровські мости з наказом за потреби їх підірвати.
з розпорядження начальника штабу залоги м. Києва ген. Осецького було вислано невеликий відділ піхоти, якому дано завдання у випадку необхідности зірвати мости.
Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.
Оголошення: у Києві приймали лікарі д-р Гінзбург, д-р Сандомирський і д-р Олтаржевський.
Д-ръ ГИНЗБУРГЪ. Д-ръ САНДОМИРСКІЙ. Д-ръ Олтаржевскій.
Адреси в OCR не збереглися.
П'ять днів більшовики громили з гармат півмільйонне місто, не даючи спочинку й уночі. Снаряди літали по всьому Києву, забираючи десятки й сотні жертв серед мирного населення, яке ховалося в льохах і на нижніх поверхах будинків.
Пять день громили большевики пів-міліонове місто з гармат, не даючи спочинку і вночі. Знаряди літали по цілому місту, вириваючи десятки й сотні жертв з поміж мирного населення, яке хоьалося по льохах і нижчих поверхах будинків.
Бомбардування тривало приблизно 4–8 лютого 1918 р.
23 січня ст. ст. в Києві знову відкрилися відділи пошти й телеграфу, центральна телеграфна контора та пошта почали працювати; приватні телефонні розмови до приборкання повстання заборонено.
Вчора відкрилися відділи почти і телеграфа. Приватні розмови по телефону до замирення повстання не дозволяються.
«Вчора» відносно номера від 24 січня ст. ст.
Поки не було водогону, кияни аж до смерку ходили вулицями з бутлями по воду до дворів, де були криниці.
всюди по улицях до смерку видно людей з бутлями, що идуть по воду до сусідніх дворів з криницями
Уривок у хроніці під 23 січня ст. ст.; OCR частково зіпсований.
Оголошення: при Київській біржовій артілі «Слава» найближчим часом відкриваються українські курси (українознавство, українська мова, письмо й діловодство); вечірні заняття почнуться 23 січня (ст. ст.); запис і внесення плати — у правлінні артілі на Маріїнсько-Благовіщенській, 106; довідки щодня з 6 до 7 вечора.
В Києві при Київській Біржовій Артілі „Слава" в найближчому часі одкриваються українські курси ... Запись і внески платні провадиться на Мар.-Благовіщенській 106 в Правлінні Артілі. ... Початок навчання (вечірнього) намічається на 23 січня.
23 січня ст. ст. дістатися до редакції «Нової Ради» змогли лише два її співробітники, які складали чергове число, поки на вулицях рвалися бомби; добувати інформацію було надто тяжко й небезпечно.
Вчора добитися до редакції змогли тільки два члена її, які складали чергове число в невідповідних обставинах: на вулиці рвалися бомби.
«Вчора» відносно номера від 24 січня ст. ст.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Під час боїв у Києві з газет у місті продовжували виходити лише «Последние Новости».
выпускъ «Послѣднихъ Новостей»
Фрагмент; зміст реконструйовано з контексту. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У номері згадано пекарів (міських та інших) у зв'язку з постачанням хліба під час боїв.
пекарямъ, какъ городскимъ
Фрагмент; зміст неясний. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міський голова Є. П. Рябцов доповів думі, що управа не має певних відомостей про події, а чуток, що ширяться, переказувати не може; проте їй відомі факти розстрілів мирного населення в місті.
Никакихъ опредѣленныхъ свѣдѣній о происходящихъ въ настоящій моментъ событіяхъ ... гор. управа не имѣетъ. ... нѣкоторые факты о происходящихъ въ городѣ разстрѣлахъ мирнаго населенія ... уже извѣстны гор. управѣ.
Рябцов заявив, що більшовики обстрілюють місто з важких гармат, щоб тероризувати населення, і запропонував думі звернутися до обох сторін із закликом припинити обстріл міста.
Большевики, начавшіе обстрѣливать городъ изъ тяжелыхъ орудій, имѣютъ, очевидно, цѣлью терроризировать городъ ... дума должна обратиться къ обѣимъ сторонамъ съ предложеніемъ прекратить обстрѣлъ города орудіями
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: спеціальна лікарня (лікувальниця) біля Політехнічного інституту, будинок 56; прийом з 10 до 12 і з 5 до 8.
Спец. лечебница, около Политехническаго института, 56, пр. 10-12 и 5-8
Години прийому реконструйовано з OCR.
5 лютого 1918 р. у розмові прямим дротом В. Голубович з Києва дав зрозуміти делегатам у Бересті, що треба скористатися допомогою центральних держав, і сказав, що становище в Києві дуже серйозне: повстання придушене, але наближався Муравйов і почалося бомбардування з-за Дніпра.
В. Голубович дав зрозуміти, що треба використати поміч центральних держав, і казав, що становище в Київі дуже серйозне...
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані