7 лютого 1918

Пізно вночі 25 січня (ст. ст.) міністерства, Центральна Рада й військо залишили Київ і відступили на Житомир; автор, легко контужений, залишився в місті.

На цьому саме вирішено відступати на Житомир, — і пізно вночі, 25 січня, наші міністерства, Центральна Рада й військо залишили столицю.

Ілько Гаврилюк, «З величнього минулого» (спогади члена Всеросійських Установчих зборів від Херсонщини, написані до 10-річчя IV Універсалу, бл. 1928). Хронологію в мемуарі стиснуто й місцями зміщено. 25 січ. ст. ст. = 7 лют. н. ст.; відхід у ніч на 8 лютого.

Після кількох днів «адской канонады» в ніч на 25 січня (ст. ст.) члени уряду, лідери фракцій і частина членів Центральної Ради раптово, без оповіщення, виїхали з Києва Житомирським шосе; за ними відступили українські війська.

в ночь на 25 января члены правительства, лидеры фракций Центральной рады и кое-кто из ее членов выехали из Киева по Житомирскому шоссе, а за ними отступили украинские войска

автор уривка: Дорошенко; ст. ст., = ніч на 7 лютого н. ст.

Рада залишила Київ 25 січня 1918 р.; Чикаленко сказав офіцерові, що троє делегатів-членів Ради «ушли с последнего заседания (Рады) под градом пуль», а війська раптово залишили Київ, не повідомивши про від'їзд і розгубивши міністрів у Києві.

Мы вс$ втроем ушли с послфдняго засЪданля (Рады) под градом пуль

25 січ. ст. ст. = 7 лют. н. ст.

7 лютого 1918 року Центральна Рада таємно залишила Київ і рушила до Житомира з двома тисячами дезорганізованих вояків; міністри в дорозі мусили мати при собі зброю.

The impossibility of defending Kiev necessitated the Rada's fleeing secretly to Zhitomir on February 7, with two thousand disorganized troops.

Автор датує події за новим стилем. За старим стилем — 25 січня.

За висновком автора, терор не тривав усі три тижні перебування більшовиків у Києві, а був тактично застосований у перші дні встановлення окупаційної влади — 25–29 січня ст. ст. (7–11 лютого н. ст.) 1918 р.

терор не тривав усі три тижні перебування більшовиків у Києві, а радше був тактично використаний ... в перші дні (25–29 січня за старим стилем)

Дата початку діапазону 7–11 лютого н. ст. У статті дати за ст. ст., н. ст. позначається «(н.ст.)».

Увечері 25 січня ст. ст. (7 лютого н. ст.) 1918 р. було вбито митрополита Володимира (Богоявленського).

трагічній смерті митрополита Володимира (Богоявленського), убитого увечері 25 січня 1918 р.

Місце (Лавра) у статті не вказано — додано за загальновідомими даними.

На 25 січня 1918 року (за старим стилем; 7 лютого за новим) УСДРП закликає робітників готуватися до всеукраїнського робітничого з'їзду в Києві.

Товариші! Готуйтесь до Робітничого З'їзду України у Києві. 25 січня

25 січня — ст. ст.; новий стиль 7 лютого.

25 січня (7 лютого н. ст.) відбулося останнє засідання Центральної Ради дев'ятої сесії; через обстріл большовицької артилерії воно пройшло не у великій залі Педагогічного музею, а внизу в малій залі.

відбувалось не в великій залі Педагогічного музею, а внизу, в малій залі

Читано з зображення. 25 січня ст. ст. = 7 лютого н. ст.

Під час засідання Центральної Ради граната большовиків влучила в міський театр; весь час були чутні вибухи гранат і шрапнелів поблизу.

одна її граната перед самим засіданням влучила у міський театр

Читано з зображення.

Під обстрілом Центральна Рада затвердила закон про восьмигодинний робочий день, а законопроєкти про державно-робітничий контроль і тимчасові правила про громадські роботи передала Малій Раді.

про восьмигодинний робочий день, 2) про державно-робітничій контроль

Читано з зображення.

Під час засідання Рафес повідомив, що іноземні консули в Києві запропонували уряду посередництво між урядом і большовиками; Степаненко відкинув переговори, окрім здачі зброї большовиками.

чужоземні консули, які є в Києві, звернулись до правительства

Читано з зображення.

Після засідання большовицькі снаряди почали влучати в Педагогічний музей; депутати розійшлися під обстрілом, а до міського театру збоку Фундуклеївської влучило вже кілька гранат.

В міський театр збоку Фундуклеївської влучило вже кілька гранат

Читано з зображення.

Засідання Центральної Ради у четвер 25 січня відкрилося о 15:20 під головуванням М. Грушевського й закінчилося близько 16:30; депутатів було мало.

У четвер 25 січня засідання відкрилось у 3 год. 20 хвилин.

Читано з зображення.

У ніч на 26 січня ст. ст. українські частини почали залишати Київ, відступаючи Житомирським шосе на захід; з ними виїхали міністри й кілька десятків членів Малої Ради на чолі з Грушевським, нікого з решти членів ЦР не попередивши. Ковенко поїхав автомобілем Дорошенка, не заїхавши по господаря на Львівську вулицю.

25 січня вночі українські частини почали покидати Київ, відступаючи по Житомирському шосе на захід.

25/26 січ. ст. ст. = 7/8 лют. н. ст.

7 лютого 1918 р. більшовики взяли Велику Васильківську до Хрещатика; штаб Особливого коменданта наказав СС забезпечити дозорами шлях зі Святошина до центру; у ніч із 7 на 8 лютого Центральна Рада залишила Київ під охороною СС на Житомир. Багатьох захисників, які не отримали звістки про відступ, на світанку наступного дня більшовики розстріляли поодинці й групами.

Уночі з 7 на 8-го лютого Центральна Рада покинула Київ, щоб під охороною Січових Стрільців податися в Житомир.

7 лютого (25 січня ст. ст.) 1918 року більшовицький бронепотяг, що в'їхав у місто, обстріляв запальними набоями будинок Грушевського, який стояв менш ніж за кілометр від залізниці; перші ж набої влучили в помешкання Кричевського, і він ледве встиг вибігти з родиною, несучи на руках одномісячну доньку.

обстріляв запальними набоями будинок Грушевського, який стояв менше ніж кілометр від залізниці. Перші ж таки набої влучили просто в помешкання Василя Кричевського

Автор — пасинок Кричевського, що жив у його родині з 1912 року, тобто, ймовірно, очевидець.

Всеукраїнська Рада робітничих депутатів скликала на 25 січня 1918 року в Києві Всеукраїнський територіальний робітничий з'їзд (державний лад, Українські Установчі Збори, монополії, безробіття, контроль над промисловістю); довідки — у Педагогічному музеї на Володимирській (2-й поверх).

Всеукраїнська Рада Робітничих Депутатів на 25 січня 1918 р. скликає у Київі всеукраїнський робітничий зʼїзд

Норма: підприємства від 50 до 200 робітників посилають 1 делегата, 200–500 — 2, 500–1000 — 3, кожна наступна тисяча — ще одного. Дата ст. ст. 25.01 = 07.02.1918 н. ст. (за умови, що за старим стилем).

Всеукраїнська Рада робітничих депутатів скликала на 25 січня 1918 р. (ст. ст.) в Києві Всеукраїнський територіальний робітничий з'їзд; порядок денний: сучасний момент і соціальні завдання пролетаріату; Українські Установчі збори і влада на Україні; боротьба з безробіттям і демобілізація промисловості; контроль над промисловістю і фабрично-заводські комітети; професійний рух; організація Всеукраїнської Ради робітничих депутатів.

Всеукраїнський теріторіальний робітничий зʼїзд 25 січня 1918 року у Київі ... Українські Установчі Збори і влада на Україні ... Боротьба з безробіттям і демобілізація промисловости. Контроль над промисловістю і фабр.-заводскі комітети

Дата: 25 січня ст. ст. = 7 лютого н. ст.; кількість пунктів — не менше 8.

ЦК Української соціал-демократичної робітничої партії звернувся до київських робітників (російською мовою): «Тяжкі дні пережило місто Київ — столиця УНР; кривавими днями громадянської війни потрясено спокійне життя міста, багато жертв»; партія закликала не йти за більшовиками, а підтримати Центральну Раду та право українського народу на самовизначення.

Товарищи рабочіе г. Кіев! Тяжелые дни пережил город Кіев-столица Украинской Народной Республики. Кровавые дни гражданской войны потрясли спокойную жизнь г. Кіева.

Звернення «ЦК У.С.-Д.Р.П. До робітників»; дата написання — наприкінці боїв, у номері 25 січня ст. ст. Решта звернення — загальна теорія й політика, не законспектована.

Рада Народних Міністрів розглянула законопроєкти міністерства праці: про контроль над промисловістю, про боротьбу з безробіттям, статут тимчасової ради громадських робіт і про відкриття кредиту 100 000 000 карбованців на громадські роботи до 1 липня 1918 року; внески передано до законодавчої комісії Центральної Ради.

Внесено законопроєкт в справі боротьби з безробіттям, статут тимчасової ради громадських робот і про одкриття кредіту в 100.000.000 карб. на громадські роботи на строк до 1 липня 1918 року.

Дата засідання не вказана — використано дату номера.

Більшовики, бачачи з товарної станції шестиповерховий будинок М. Грушевського в українському стилі, почали бити по ньому фугасними снарядами; до вечора будинок був охоплений полум'ям з усіх боків і освітлював усе навколо, як удень.

цей величезний шостиповерховий, в українському стилю будинок було видно як на долоні, й большевики, знаючи, що це будинок М. Грушевського, почали бити в нього фугасовими стрільнами.

Ілько Гаврилюк, «З величнього минулого» (спогади члена Всеросійських Установчих зборів від Херсонщини, написані до 10-річчя IV Універсалу, бл. 1928). Хронологію в мемуарі стиснуто й місцями зміщено. День виведено з послідовності розповіді; вулицю в тексті не названо.

На шостий день гарматне бомбардування досягло апогею: тисячі снарядів нищили місто, над Києвом стояла величезна заграва, від багатьох будинків лишилися тільки руїни.

Гарматне бомбардування досягло свого апогею. Тисячі гранат нищили місто. Величезна заграва стояла над Києвом, який горів. Від багатьох будинків залишились тільки руїни.

Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.

Київська соціал-демократична організація закликала товаришів готуватися до Всеукраїнського територіального робітничого з'їзду, призначеного в Києві на 25 січня.

Роб. З'їзд України 25 січня у Києві.

Дату за №223: «Всеукраїнський територіальний робітничий з'їзд ... 25 січня у Києві». 25 січня — імовірно, ст. ст. (= 7 лютого нового стилю).

Організаційне бюро, що готує Всеукраїнський територіальний з'їзд шосейних і ґрунтових шляхів, скликає на 25 січня (ст. ст.) Українську конференцію представників українських громад усіх організацій для заснування Української спілки шляхових працівників.

скликати на 25 січня сього року Українську Конференцію представників від українських громад всіх організацій з метою заснування Української Спілки

Місце конференції в зчитаній частині не названо; уточнити нижче.

З'їзд шляховиків передбачає програму: доповідь бюро, доповіді з місць, організаційні справи, питання III Всеукраїнського з'їзду шляхів України, питання конфедерації Юзшосу із залізничними та водними шляхами України.

Програм Зʼїзду: 1) Доклад Бюра 2) Доклади з місць. 3) Організаційні справи. 4) Справа III-го майбутнього Всеукраїнського Зʼїзду Шляхів України.

Газета закликала обирати представників на Робітничий з'їзд України, призначений на 25 січня (ст. ст.).

Вибирайте представників на Роб. Зʼїзд України 25 січня

Закликали голосувати/обирати делегатів по підприємствах; докладніше див. №230.

У Києві в січні за повідомленням депутата тривала стрілянина, а робітники страйкували; дума, мовляв, нічого не могла зробити для людності.

а робітники страйкують

Читано з зображення.

Всеукраїнська Рада Робітничих Депутатів скликає на 25 січня 1918 року (за старим стилем) у Києві всеукраїнський робітничий з'їзд. Порядок денний — 12 пунктів, зокрема форми державного ладу й влада на Україні, Українські Установчі збори, державні монополії, боротьба з безробіттям і демобілізація промисловості, контроль над промисловістю та фабрично-заводські комітети, професійний рух, організація Всеукраїнської Ради Робітничих Депутатів та її генерального секретарства.

Всеукраїнська Рада Робітничих Депутатів на 25 січня 1918 р. скликає у Київі всеукраїнський робітничий з'їзд

Дата 25 січня — ст. ст. (7 лютого н. ст.). Верхній рядок оголошення в OCR «20 січня 1918» — імовірно, дата оголошення. Частина слів обрізана.

Всеукраїнська рада робітничих депутатів скликала на 25 січня 1918 року в Києві Всеукраїнський територіальний робітничий з'їзд; порядок денний — форми державного ладу в Україні, державні монополії й інтереси робітників, боротьба з безробіттям і демобілізація промисловості, контроль над промисловістю та фабзавкоми, профспілковий рух, Всеукраїнська рада робітничих депутатів і Генеральне секретарство праці.

Всеукраїнський територіальний робітничий з'їзд 25 січня 1918 року у Києві. Всеукраїнська Рада Робітничих Депутатів на 25 січня 1918 р. скликає в Києві всеукраїнський робітничий з'їзд, на який закликається все робітництво України без різниці націй.

Дату з'їзду подано без вказівки стилю; імовірно, старий (7 лютого нового). Довідки: Київ, Володимирська вул., Педагогічний музей, 2-й поверх.

Народне міністерство єврейських справ отримало тривожні звістки: 25 січня (ст. ст.? 1918 р.) ввечері в Медвині (Київська губернія) натовп селян зі зброєю, бомбами, кулеметами пограбував єврейські доми й крамниці, а решту підпалив; є вбиті й поранені; міністерство звернулося до прокурора Судової палати.

в м. Медвинь, Київ. губ., 25-го січня ввечері (година в OCR нечітка) товпа селян, озброєних рушницями, бомбами, кулеметами накинулись на евр. доми і крамниці

Дата в тексті «25-го січня» — найімовірніше за ст. ст. (7 лютого н. ст.), але стиль не вказано; година у OCR «0 годині».

На засіданні Центральної Ради 25 січня (7 лютого н. ст.) М. Грушевський повідомив, що голова закавказького уряду Гегечкорі запросив УНР надіслати представництво на мирну нараду в Тифліс із Туреччиною; Голубович радив послати представника з широкими повноваженнями.

Гегечкорі запрошує Українську Народню Республіку прислати своє представництво

Читано з зображення. Текст частково пошкоджено.

У ніч на 25 січня останні українські загони залишили передмістя Святошин і рушили на Житомир, куди раніше переїхали Центральна Рада й Рада Народних Міністрів.

25 січня вночи останні українські відділи покинули передмістя Святошин і рушили на Житомир, куди раніще переїхала Центральна Рада й Рада Народніх Міністрів

Дата за ст. ст. (Київ перейшов на н. ст. лише 16 лют.); 25 січ. ст. ст. = 7 лют. н. ст. Ніч 25→26 січ. ст. ст.

У ніч із 7 на 8 лютого 1918 року о 22-й годині українські полки непомітно залишили позиції в Києві й рушили до Святошина (10 км на захід), тоді як над містом палала заграва і ще рвалися снаряди.

в ніч з 7 на 8 лютого (старого стилю) українському військові покинути Київ і зосередитися в районі Святошина. О год. 22ій вночі, українські полки, непомітно для ворога, відійшли

Автор помилково пише «старого стилю»: 7–8 лютого — це новий стиль (25–26 січня за ст. ст.), що відповідає відомій даті падіння Києва.

7 лютого 1918 року, після кількаденних боїв, війська Муравйова закріпилися в Києві, хоча окремі сутички тривали ще кілька днів.

On February 7, after several days of fighting, Muravev's forces succeeded in establishing themselves in Kiev, although sporadic fighting continued for several days

Есей про КП(б)У, імовірно Дж. Решетар. Інші джерела зазвичай дають 8–9 лютого н. ст. (26 січня ст. ст.).

7 лютого 1918 року, саме коли більшовицькі війська займали Київ, Масарик підписав із ними угоду про суворий нейтралітет Чехословацького легіону.

On February 7, just as Bolshevik forces were taking Kiev, Masaryk signed an agreement with them to preserve strict neutrality on the part of the Czechoslovak Legion.

Есей Дж. Брінклі. Масарик тоді перебував у Києві (у тексті місце підписання прямо не вказано).

З Печерська та з товарової станції, де стояв большовицький панцерний поїзд, снаряди безперестанку рвалися навколо Педагогічного музею, де засідала Центральна Рада.

з Печерська та з товарової станції, де стояв большовицький панцерний поїзд

Читано з зображення.

У ніч з 25 на 26 січня ст. ст. шаленіла страшна канонада; у садибі Покровського монастиря стояв невеликий загін польських добровольців із двома невеликими гарматами, які приєдналися до оборони. Гранати летіли з двох боків і перелітали через дахи; іноді доводилося ховатися у ванні.

не в якійсь ванні, куди доводилось иноді ховатись, — бо гранати били з двох боків і раз-у-раз перелітали по над дахом

У відповідь на ультиматум більшовиків Центральна Рада оголосила воєнний стан у Києві; уся влада перейшла до «Особого коменданта» М. Ковенка. За його наказом від 7 лютого (25 січня ст. ст.) 1918 р., в обороні брали участь (крім СС і Лівобережного коша) п'ять колишніх українізованих полків загальною чисельністю лише 478 осіб і сім окремих загонів.

По наказу Особливого Коменданта з дня 7 лютого (25-го січня ст. ст.) 1918 року судячи ... брало того дня участь цілих п’ять давніх зукраїнізованих полків, усіх разом 478 чоловіка

Дату наказу подано в обох стилях.

Оголошення: формувалися нові військові частини з усіх дорослих українців; охочих вступити до добровольчих полків закликали звертатися до штабу Київської округи та до Робітничої ради Вільного козацтва. Умови вступу: вік не менше 18 років і посвідчення від українських демократичних організацій чи військових рад.

Зараз формуються нові військові части з всіх дорослих українців, бажаючих вступити в добровольчеські полки. Прохаємо зараз же звертатися в штаб київської округи і Робітничу Раду Вільного Козацтва. ... 1) Треба мати не менш 18 років. 2) Необхідно мати посвідчення од українських демократичних організацій чи військових рад.

На шостий день Петлюра вирішив тримати оборону по лінії Хрещатик — Васильківська вулиця; червоні подекуди просочувалися в запілля, де їх знищували резерви.

Симон Петлюра рішив зайняти позицію по лінії Хрещатик (головна вулиця) — Васильківська вулиця

Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.

За словами Голубовича, большовики стріляли по Києву з Дарниці (за розвідкою, там лише дві важкі гармати, але стріляли невдало) і з легких гармат на Печерську.

в Дарниці большовики мають тільки дві важкі гармати

Читано з зображення. Текст частково пошкоджено.

У деяких пунктах Києва тоді формувалося Вільне козацтво, яке мало скоро вдарити на большовиків.

формується вільне козацтво

Читано з зображення.

Закон Центральної Ради про восьмигодинний робочий день: нормальний робочий час не більше 8 годин на добу й 48 на тиждень, вільна перерва щонайменше годину не пізніше ніж за шість годин роботи; закон діє негайно після оголошення.

нормальний робочий час не повинен бути вище 8 годин на добу та 48 годин на тиждень

Читано з зображення. Закон ухвалено 25 січня ст. ст. (7 лютого н. ст.); газета друкує текст 3 березня.

За законом про восьмигодинний день малолітні до 14 років не можуть найматися, особи до 18 років працюють не більше 6 годин на добу, ніч — з 9 вечора до 5 ранку; надурочні роботи — не більше 50 днів на рік для відділу.

допускається не більш 50 день на рік для кожного відділу

Читано з зображення. Ухвалено 25 січня ст. ст. (7 лютого н. ст.).

Перед виходом із Києва Рада ухвалила земельний закон, що скасовував приватну власність на землю, надра й води і робив їх суспільним надбанням; восьмигодинний робочий день проголосили вже в дорозі.

Prior to leaving the city, the Rada... enacted an agrarian law which abolished the right of private ownership of lands, subterranean wealth, and waters

Точну дату ухвалення в джерелі не вказано — «перед виходом».

У законі про 8-годинний день до святкових (неробочих) днів зараховано всі неділі та, серед іншого, 1 і 6 січня, 2 і 27 лютого, 2 березня, 1 травня, 6 і 15 серпня тощо.

1-го січня, 6-го січня, 2-го лютого, 27-го лютого

Читано з зображення. Дати свят у законі подані за старим стилем.

У зверненні Міністр судових справ заявив, що «вже тиждень б'ється славне українське вояцтво» проти більшовиків; наказів про розстріли ніхто нікому не давав, а вбитих «хуліганів» убито в бою або під час втечі; кожен випадок розстрілу з доказами треба негайно подавати до судових і військових властей із точним зазначенням свідків — тоді буде слідство.

Уже тиждень бьється славне українське вояцтво проти душогубців московських ... Ніяких наказів будь кого і будь кому про розстріли не давалося.

«Уже тиждень» — тобто бої в Києві тривали з близько 18 січня ст. ст.; точна дата звернення не вказана — дата номера.

Міністр судових справ повідомив, що буде створено спеціальну комісію для всебічного розслідування подій у Києві, «задуманих народними комісарами за допомогою хуліганів, щоб розбити та пограбувати місто», а в тому числі й справи про розстріли; особи, що поширюють чутки про злочини козацтва, мусять підтвердити їх фактами перед слідчою комісією при Центральній Раді, інакше відповідатимуть за поширення «злісних брехень» за законом.

Всіх осіб, які ширять чутки про злочинства й насильства з боку козацтва просимо звернутися у слідчу комісію (Центральній Раді) ... Хто своїх відомостей не ствердить фактами, то відповідатиме за росповсюджування злісних брехень по закону.

Примітка внизу звернення; частина слів у OCR спотворена.

Наказ № 125 Українського революційного комітету гарнізону та особливого коменданта Києва (за розпорядженням військового народного міністра УНР): усі козаки українських частин Києва, що зі зброєю в руках виступили на оборону, мають одержувати платню з 15 січня (ст. ст.) 1918 року.

Цим український революційний комітет гарнізона і особливий комендант м. Київа доводить до відома всіх своїх вояків ... Платня ця буде видана починаючи з 15 січня цього року.

Номер наказу прочитано як «Nº 125» з OCR (заголовок «Прим[аз] з Nº 125» псує текст). Підписали: особливий комендант М. Ковенко, значковий А. Солуха, голова ревкому Березняк (за OCR).

Голубович повідомив, що в ніч з 24 на 25 січня заарештовано «Революційний комітет» Подільської залізниці, який, за даними, брав участь у повстанні.

„Революційний комітет" подільської залізниці

Читано з зображення. Дата ст. ст. 24/25 січня = 6/7 лютого н. ст.; дата події наближена до засідання.

За метрикою Вознесенської церкви на Кудрявці (Львівська, 44) — щонайменше 25 загиблих у січні–березні. 25 січня ст. ст. (7 лют. н. ст.) загинули Марія Сиротяга (28) з Волинської губ. та її діти Микола (8), Стефан (7) і Ксенія (2), поховані на Лук'янівському кладовищі 28 січня. Від обстрілів також загинули 6 санітарів і медсестер Сімферопольського шпиталю.

є записи про загибель Марії Сиротяги (28) з Волинської губернії та її дітей Миколи (8), Стефана (7), Ксенії (2) 25 січня

ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 483, арк. 454–463.

З метрики Стрітенської церкви: чиновник акцизного управління Євген Ілліч Деркач (30) помер від ран 25.01 ст. ст., похований 5.02 на військовому братському кладовищі; представник ВПК Всеволод Глінка (34) помер від вогнепального поранення 26.01, похований 2.02 на Байковому.

Чиновник акцизного управління Євген Ілліч Деркач (30) також помер від завданих поранень 25.01 і був похований 5.02 на воєнному братському цвинтарі.

ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 476, арк. 408–414.

Юнкер Київського артилерійського училища Борис Гаврилов (19) помер 27 січня ст. ст., штабс-капітан 19-ї артилерійської бригади Павло Бєляков (30) — 25 січня ст. ст. (7 лют. н. ст.); смерть обох засвідчено лікарським свідоцтвом; імовірно, це жертви масового вбивства військових, що тоді почалося.

юнкер київського артилерійського училища Борис Гаврілов (19) та 19-ї артилерійської бригади штабс-капітан Павло Бєляков (30)

Обставини загибелі невідомі. Гаврилов — 9 лют. н. ст.

Накази про призначення Міністерства Шляхів (за наказом № 13 від 25 січня 1918 р. за ст. ст.): за загальним департаментом призначено з 15 листопада 1917 року Володимира Тюлюна (в. о. віце-директора) з платнею 750 крб на місяць, Леонтія Котляревського (в. о. завідувача відділу) — 600 крб, Миколу Миленка (урядовець 1-ї категорії) — 300 крб.

Тюлюн Володимир в. об. віце-директора з 15 листопада 17 р. - 750 карб; Котляревський Леонтій в. об. зав. відділом ... — 600 карб; Миленко Микола ... урядовця І-ї кат. ... — 300 карб.

Номери наказу та дату виведено з рядка «25-го січня по ст. ст. 1918 р. № 13»; OCR перекручує прізвища.

Оголошення: передплата на «Робітничу газету» — 5 карбованців на 1 місяць.

Умови передплати: на 1 міс. 5 карб.

Оголошення: передплата на «Робітничу газету» — 15 карбованців на 3 місяці.

3 міс. 15 карб.

Оголошення: плата за оповістки в «Робітничій газеті» — 1 карбованець 50 копійок за рядок на 2-й сторінці перед текстом.

на 2-й сторін. попереду тексту 1 карб. 50 коп. за рядок

Суму 1 крб 50 коп подано як 150 копійок.

Оголошення: плата за оповістки на 4-й сторінці «Робітничої газети» позаду тексту — 1 карбованець за рядок.

позаду тексту на 4-й стор. 1 карб. за рядок

Оголошення: за зміну адреси передплатника «Робітнича газета» брала 80 копійок.

За зміну адреси 80 коп.

Платня в Міністерстві Шляхів за наказом № 13: завідувач відділу — 600 крб, урядовець 1-ї категорії — 300 крб, 2-ї — 250 крб, 3-ї — 200–225 крб, друкарки (машиністки) — 200–250 крб на місяць; діловоди й завідувачі — 450–600 крб.

Коломієць Пилип в. об. урядовця 3-ї кат. ... 200 карб.; Білоскурська Ганна в. об. машіністки ... 200 карб., Поєцька Олена ... машіністки ... 250 карб.

Платні різні за посадою, тут узято нижню межу друкарки; перелік місцями розривний.

Увесь день і всю ніч 7 лютого до ранку 8 лютого 1918 р. на Київ ішов ураганний вогонь. Уночі численні пожежі в усіх частинах міста зловісно червонили небо; люди позабиралися на найнижчі поверхи, у льохи й підвали й з жахом прислухалися до вибухів.

По ночах зловісно червонили небо й мертве місто численні пожежи, що займалися по всіх частинах Київа. Людність цілком тратила голову й позабіравшися у найнищі поверхи, льохи, підвали

«Нова рада», № 14, 17 лютого н. ст.

Голубович у Центральній Раді докоряв місту: за десять днів не відкрито жодної їдальні для голодуючих, а міська дума випустила лише одну відозву.

За цих десять день не заведено ні одної столової

Читано з зображення. Оцінка голови уряду; дума могла думати інакше.

Під час пожежі будинку Грушевського 7 лютого 1918 року загинуло абсолютно все майно Кричевського — увесь його мистецький доробок та унікальні збірки українського народного мистецтва.

Абсолютно все, що він мав, загинуло у вогні

Про втрати писав також Ф. Ернст у статті «Художественные сокровища Киева, пострадавшие в 1918 году» (журнал «Куранты», 1918, № 7; окрема брошура вид-ва «ГУРО»).

Уся збірка Кричевського, яку він за заповітом відписав Харківському мистецькому музеєві, без сліду загинула в пожежі 7 лютого (25 січня ст. ст.) 1918 року; там само згорів рукопис його розвідки «Походження українського народного орнаменту» і кілька тисяч рисунків орнаментів.

Вся ця багатюща збірка, яку Василь Кричевський у своєму заповіті записав Харківському Мистецькому Музеєві, загинула без сліду в пожежі 25 січня (7 лютого н. ст.) 1918 року

Оголошення: 25 січня мала вийти ілюстрована книга «Земне життя Господа Ісуса Христа» за Євангелієм (уклав О. Білоусенко) з гравюрами українських стародруків XVII століття, близько 200 сторінок, ціна не більше 3 крб; замовлення — з передоплатою по 2 крб.

Ціна не більше 3 карб. на примірник.

«Робітнича газета» (орган ЦК У.С.-Д.Р.П., рік видання II, №232) вийшла в четвер, 25 січня за ст. ст. (7 лютого за новим) 1918 року, під час облоги Києва більшовиками; ціна числа — 20 копійок.

Орган Центрального Комітету У. С.-Д. Р. П. ... Nº 232 ... Четвер 25-го січня 1918 року. Ціна 20 к.

Дата номера (25 січня ст. ст. = 7 лютого н. ст.); у шапці лише старий стиль. Сторінки 2–4 в OCR практично відсутні — номер, схоже, був однією шпальтою-листівкою.

Оголошення: редакція й контора «Робітничої газети» — у Києві, Михайлівський пр., 35, пом. 1 (редактор приймає з 2 до 3 години, секретар — з 2 до 5; контора відчинена щодня з 10 до 5); телефон редакції й контори 65-10.

РЕДАКЦІЯ Михайловський пр., № 35, пом. 1. Редактор приймає від 2-3 г. Секретарь від 2-5 г. КОНТОРА там же, одчинена що-дня від 10-5 год. Телеф. редакції і конт. 65-10.

Містом ходили «тисячі чуток, брехень, сплеток» про розстріли беззбройних, нібито вчинені українськими вояками; народний міністр судових справ М. Ткаченко спростував їх у зверненні «До людности міста Київа» і закликав киян не вірити чуткам.

Громадяне! тисячі чуток, брехень, сплеток ходять по місту й говорять про розстріл безоружних ...

Прізвище міністра в OCR — «М. каченк)» (імовірно, Ткаченко). Чутки про розстріли — предмет спростування, не доведений факт.

Депутат Довженко переказав, що залізничні робітники ідуть проти Центральної Ради, бо уряд ніби не платив їм три місяці; Голубович відповів, що платню не виплачують лише через брак фізичної змоги.

їм остання 3 місяці за работу

Читано з зображення. Чутка, висловлена на засіданні, з відповіддю голови уряду.

Рада Народних Міністрів принципово ухвалила субсидію на громадські роботи в Києві за проханням київської міської думи — 2 000 000 карбованців.

прохання київської Міської Думи про асигновання 2.000.000 карб. на громадські роботи. Субсідія принціпіально ухвалена.

Дата засідання не вказана — дата номера.

На громадські роботи для безробітних київська міська дума просила в Ради міністрів асигнівку на 2,5 мільйона карбованців; уряд її затвердив.

асігновкою на громадські роботи для безробітних 2¹/₂ мілліонів карбованців

Читано з зображення.

За наказом № 125 козакам українських частин Києва призначили платню по 300 карбованців на місяць (починаючи з 15 січня ст. ст. 1918 року).

по 300 карб. в місяць

Сума чітко видна; решта речення з OCR.

Кожному пораненому козакові українських частин за наказом № 125 призначали одноразову допомогу 500 карбованців.

кожен поранений козак одержить разову допомогу в розмірі 500 карб.

Родини загиблих козаків за наказом № 125 мали одержувати одноразову допомогу 1000 карбованців і, крім того, пенсію на загальних підставах.

Семї забитих козаків, крім разового пособія в 1000 карб. будуть одержувати пенсію на загальних основах.

«Семі заритих» — читається як «сім'ї убитих»; OCR.

З'їзд шосейних і ґрунтових шляхів України мав відбутися в Києві 25–28 січня 1918 р. (ст. ст.); кожному делегатові на харчі й помешкання під час з'їзду виплачуватимуть по 8 крб щодня; інформація — в Організаційному бюро при Юзшосі (Управа Південно-Західних шосейних шляхів), вул. Терещенківська, 13.

Кошти на харчі та помешкання підчас Зʼїзду будуть видані кожному делегатові по 8 карбованців щоденно. Зʼїзд мав бути протягом 3-х день від 25-28 січня 1918 року, у Київі. ... Терещенківська № 13

У тексті «3-х днів» і «25–28» суперечать одне одному.

Голова Ради народних міністрів Голубович на засіданні Центральної Ради заперечив чутки, що большовиків у Києві аж 10 000; сказав, що Святошин очищено від большовиків і там стоять січові стрільці.

Святошин тепер до решти очищено від большовиків і там стоять січові стрільці

Читано з зображення.

Кореспондент описав більшовицькі ешелони біля Фастова 25 січня: п'яні вояки 2-го гвардійського корпусу напередодні розбили винокурню; гарматник на запитання, куди їдуть, відповів: «Єдем у Кієв рєзать буржуйов».

— Єдем у Кієв резать буржуйов (погана лайка). Вот када вирежем усех буржуйов, тогда пойдьом...

25 січня ст. ст. = 7 лютого н. ст.; стиль дати припущено.

У зверненні ЦК УСДРП стверджувалося, що серед більшовицьких загонів у Києві знайшли дуже багато чорносотенців, «навіть значно більше, ніж самих більшовиків»; робітники опинилися «по різні боки барикад».

Среди большевистских отрядов обнаружено их очень много, даже гораздо больше, чем самих большевиков.

Це партійна оцінка (пропаганда) УСДРП, а не встановлений факт.

Уранці місто було не впізнати: безліч зруйнованих будинків, величезні вирви на бруківці, поламані дерева, повалені телеграфні стовпи, сплутані дроти, каміння, тиньк і скло; будинки довкола Ради мали по 17–20 пробоїн, а будинок Ради стояв цілим.

сила зруйнованих будинків, на бруках величезні вирви від тяжких стрілен, розбиті, поторощені дерева, звалені телеграфічні стовби, пірваний заплутаний дріт

Ілько Гаврилюк, «З величнього минулого» (спогади члена Всеросійських Установчих зборів від Херсонщини, написані до 10-річчя IV Універсалу, бл. 1928). Хронологію в мемуарі стиснуто й місцями зміщено. День виведено (останній день перед відходом).