п’ятниця
27 квітня за старим стилем
242 записи · 17 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
П'ятниця 10 травня 1918 року (27 квітня за старим стилем), дванадцятий день Гетьманату, припала на Великодній тиждень. До Києва з'їхалися тисячі делегатів Всеукраїнського селянського з'їзду, але опівдні німецьке військо з панцерниками оточило будинок на Терещенківській, 2, вигнало делегатів, а мандатну комісію й частину учасників увечері відправило до Лук'янівської в'язниці. Того ж дня уряд Ф. Лизогуба оприлюднив декларацію, що заперечувала відновлення самодержавства й обіцяла земельну реформу через викуп, а Рада міністрів заборонила Всеукраїнський робітничий з'їзд. У клубі «Родина» відкрився з'їзд соціалістів-федералістів, налаштований опозиційно до нового ладу; міністр М. Василенко провів першу нараду з радянською мирною делегацією, міністром земельних справ призначено В. Колокольцова. Газети писали про відновлення нічної стрілянини в місті, а «Русскій Союзъ» завершував свої «Російські дні» дитячим гулянням у Купецькому саду й раутом у Купецькому зібранні.
Скликаний ЦК Селянської спілки на 10 травня з'їзд дозволу не дістав: після полудня німецьке військо з панцерним автомобілем і кулеметами оточило будинок на Терещенківській, 2, а на Фундуклеївській стояли панцерники; делегатів кілька годин не випускали, потім відпускали групами, і багато хто роз'їхався. Мандатну комісію й частину делегатів (за Гай-Нижником, 36 осіб) відвели до німецького коменданта, а ввечері — до Лук'янівської в'язниці; на станціях і пристанях делегатів, за свідченнями, затримували ще на підступах. Пізніше газети надрукували постанови з'їзду «зібраного в Києві 10 травня» проти втручання чужих держав і проти гетьманської влади; за словами представника Селянської спілки, з'їзд зрештою зібрався за містом, у лісі.
певність висока: Сам розгін незалежно описують «Нова Рада» і «Відродження», його підтверджують «Робітнича газета», Шаповал і Гай-Нижник (за «Новою Радою»). Числа делегатів розходяться (див. розбіжності); чутки про масові арешти на пристані й вокзалі не перевірені; де й коли ухвалено постанови, з фактів дня не видно.
Центральний комітет Української селянської спілки постановою від 23–24 квітня 1918 року скликає на 10 травня 3-й Всеукраїнський селянський з'їзд і просить губернські ради селянських депутатів провести повітові селянські з'їзди протягом Великодніх свят.
Згідно з постановою центрального комітету української селянської спілки від 23 і 24-го квітня на 10 травня скликається 3-ій Всеукраїнський селянський з'їзд.
ЦК Селянської спілки скликав на 10 травня в Києві другий Всеукраїнський селянський з'їзд: по одному депутату від кожної волосної спілки, по шість від повітових і п'ять від губернських рад селянських депутатів; у порядку денному — сучасний момент, Установчі збори, земельна реформа, фінансовий стан України, організація селянства та народна армія.
Цека селоспілки постановив скликати на 10 травня нов. стилю в Київі другий всеукраїнський селянський зʼїзд.
Центральний комітет Української селянської спілки за постановою від 23–24 квітня скликав на 10 травня 2-й Всеукраїнський селянський з'їзд і просив губернські ради селянських депутатів відновити розпорошені повітові й губернські комітети та до свят скликати повітові селянські з'їзди.
Згідно з постановою Центрального Комітету Української Селянської Спілки від 23 і 24-го квітня на 10 травня скликається 2-ий Всеукраїнський Селянський Зʼїзд.
На 10 травня Центральний Комітет Селянської Спілки скликає Всеукраїнський Селянський з'їзд: від волости — 1 представник, від повітових рад селянських депутатів — по 7, від губернської ради — 5.
На 10 травня Центральний Комітет Селянської Спілки скликає Всеукраїнський Селянський з'їзд
Центральний комітет Української селянської спілки скликає 2-й Всеукраїнський селянський з'їзд на 10 травня; просить повітові селянські з'їзди провести до 10 травня.
на 10 травня скликається 2-ий Всеукраїнський Селянський З'їзд.
На Всеукраїнський селянський з'їзд, який мав відкритися в Києві 10 травня 1918 року, з'їхалося вже понад 2000 делегатів; газета пов'язувала з ним труси й арешти напередодні.
За останні дні з'їхалося на цей з'їзд вже більше 2.000 делегатів.
10 травня до Києва зʼїхалися делегати Всеукраїнського селянського зʼїзду (призначений центральним комітетом селянської спілки; по одному делегату від села). Делегати зʼїжджалися з 8 травня, 9 травня їх було близько 2 тисяч, а в день зʼїзду приїхали кільканадцять тисяч; селяни з торбами й кошиками шукали по вулицях місце зʼїзду.
На 10 травня центральний комітет селянської спілки призначив всеукраїнський зʼїзд, на який кожне село мало послати одного делегата.
10 травня близько 5 тисяч делегатів селянського зʼїзду зібралися в двоповерховому будинку № 2 на Терещенківській вулиці; ухвалили послати представників до німецького штабу по дозвіл. Після 12 години дня весь квартал оточило озброєне німецьке військо з панцерним автомобілем і кулеметами, а на Фундуклеївській вулиці стояли три панцерники; делегатів кілька годин не випускали.
Проте після 12 год. дня цілий квартал, де стоїть будинок № 2 на Терещенківській обступлено було озброєним німецьким військом.
10 травня 1918 року о 12-й дня німецьке військо оточило приміщення 2-го Всеукраїнського селянського з'їзду на Терещенківській, 2, вигнало делегатів у двір і заарештувало мандатну комісію та кількох делегатів; їх провели під конвоєм до німецького коменданта, а після 7-ї вечора відправили до Лук'янівської в'язниці.
прибувше німецьке військо в зброєю оточило помешкання на Терещенківській вул. № 2, вигнало всіх членів з'їзду з кімнат у двір
10 травня в місті ходили чутки, що на пристані заарештовано кілька тисяч делегатів, які приїхали пароплавами Дніпром, а на вокзалі завертають тих, хто приїжджає потягами; німецькі солдати розганяли гуртки селян на вулицях, кількох агітаторів заарештували. Увечері делегатів випускали з будинку групами по 5–6 осіб; багато селян того ж дня роз'їхалися по домах.
на пристані заарештовано кілька тисяч делегатів, що приїхали пароплавами по Дніпру, а на вокзалі також завертають тих, що приїзжають поїздами
На Всеукраїнський селянський з'їзд до 10 травня 1918 року прибуло кілька тисяч делегатів, але вища влада не дозволила йому розпочати роботу; на Терещенківській і Фундуклеївській стояли німецькі броньовики й загони солдатів, натовпи делегатів обговорювали становище на Фундуклеївській, Володимирській і Бібіковському бульварі; багатьох делегатів заарештовано.
З'їду вища влада не дозволила розпочати працю. На Терещенківській та Фундуклеївській улицях стояли німецькі броневики і отряди німецьких салдатів.
Під час розгону 2-го Всеукраїнського селянського з'їзду в Києві заарештовано членів президії: голову Пухира(?) (члена повітової земської управи), Каминського(?) (голову земської повітової управи), Богача(?), Врублевського та селянина Бобенка.
арештовано з президії голову Пухира (член повітової земської управи), ... (голова земської повітової управи), Богача, Врублевського і селянина Бобенка.
10 травня заарештовано 36 учасників селянського з'їзду; їх тримали в Лук'янівській в'язниці й відпустили вранці 29 травня: німецький військово-польовий суд не знайшов доказів, але попередив, що надалі скликати селянські з'їзди можна лише з дозволу німецької комендатури.
скликати селянські з’їзди можна буде лише з дозволу німецької комендатури
Щоб не допустити селянського з'їзду, на станціях біля Києва гетьманські офіцери зупиняли делегації й заарештовували селян, не пропускали пароплави Дніпром до Києва.
на станціях біля Київа гетьманські обіцери спиняли делеґації, арештовують селян, не допускають пароплави по Днітру до
На 10 травня 1918 р. було призначено Всеукраїнський селянський з'їзд; за словами знавців, до Києва з'їхалося щонайменше 10–15 тис. селян і стільки ж було в дорозі. Гетьманський режим заборонив з'їзд.
зʼїхалось не менш 10-15 тисяч селян в Київі, а стільких • в дорозі
Всеукраїнський з'їзд Селянської спілки, що зібрався в Києві 10 травня 1918 року, ухвалив протест проти втручання чужоземних держав у внутрішні справи УНР та їхньої участі у розгоні українського парламенту і з «призирством» відкинув гетьманську владу як самозванну, створену великими землевласниками й капіталістами.
Всеукраїнський зʼїзд селянської спілки, зібравшись у місті Київі 10 травня ... Зʼїзд з призирством відкидає утворену панами-великими землевласниками ... гетьманську владу, явно самозванну
Всеукраїнський з'їзд селянської спілки, що зібрався в Києві 10 травня, ухвалив: трудове селянство згідно з мирним договором хоче бачити в центральних державах, зокрема Німеччині, дружні держави, але вимагає, щоб вони не втручалися у внутрішні економічні й політичні справи Української Народної Республіки (продовження постанов втрачено).
Всеукраїнський зʼзд селянської спілки, зібравшись у місті Київі 10 травня з приводу сучасних питань на Україні ухвалив
Представник Центрального Комітету Селянської Спілки на Всеукраїнському робітничому територіальному з'їзді в Києві заявив, що Всеукраїнський селянський з'їзд, який мав розпочатися 10 травня, було розігнано: близько 20 тисяч селян три дні блукали Києвом, багатьох заарештовано, а з'їзд урешті відбувся далеко за містом у лісі.
Всеукраїнський селянський з'їзд, що мав роспочатись ще 10 травня був розігнаний. Три дні біля 20,000 селян ... блукали по Києві ... з'їзд ... відбувсь далеко за містом у лісі. Силу селян заарештували
Уряд оприлюднив декларацію, датовану в Києві 10 травня: гетьман «не думає стати самодержцем», буде виборчий закон і народне представництво, земельна реформа через державний викуп приватних земель і передачу їх хліборобам за помірну ціну, права української мови в школі й установах і повага до інших національностей. Водночас уряд попереджав про «строгі міри» проти анархії та агітації й визнавав професійні спілки лише в межах захисту професійних інтересів.
певність висока: Офіційний документ із підписами всього кабінету (передрук у «Відродженні»); його однаково переказують історики різних поглядів — Дорошенко, Христюк, Шкільник, Пиріг, Решетар.
Урядове повідомлення від 10 травня 1918 р.: «Гетман не желает стать самодержавным. Гетманство — это осуществление идеи независимой и свободной Украины в исторической, национально-украинской форме»; завдання Ради міністрів — довести державу до скликання народного представництва.
„Гетьман не бажає стати самодержавним. Гетьманство — це здійснення ідеї незалежної і вільної України в історичній, національно—українській формі”
Урядова декларація від 10 травня 1918 р. запевняла, що Рада міністрів розпочала земельну реформу для забезпечення мало- й безземельних селян, землі власників буде викуплено державою й передано «по необременительной цене» нужденним хліборобам; «Правительство не остановится ни перед какими жертвами».
“Правительство не зупиниться ні перед якими жертвами аби утворити на Україні селянство здорове, забезпечене землею, здатне піднести до найвищої міри її добробут”
10 травня 1918 р. уряд опублікував заяву-декларацію, спростовуючи «злобні чутки», ніби відновлено самодержавство, а гетьман — самодержець: «Гетьман не думає стати самодержцем»; обіцяно виборчий закон, земельну реформу через викуп, права української мови й повагу до інших національностей.
Гетьман не думає стати самодержцем.
10 травня 1918 р. кабінет Лизогуба випустив декларацію, що спростовувала поширювані чутки, ніби гетьман хоче повернути самодержавство й відібрати свободи; обіцяно земельну реформу шляхом викупу й парцеляції, підтримку профспілок, повагу до громадянських свобод.
спростовано розпущені соціялістами клевети, що гетьман хоче привернути самодержавя
10 травня 1918 року уряд оприлюднив декларацію, в якій заперечував «злобні вістки» про відновлення самодержавства, запевняв, що гетьман не прагне стати самодержцем, обіцяв розвиток української мови в школі й установах, повагу до інших національностей і виборчий закон до народного представництва.
Гетьман не змагає стати самодержцем. Назва гетьмана - це є втілення в історичній, національно українській формі ідеї незалежної і вільної України.
Декларація уряду від 10 травня 1918 року попереджала, що в «тривожні часи» уряд вдаватиметься до «строгих мір», обіцяла викупити частину приватних земель і передати їх хліборобам за помірними цінами та визнавала професійні спілки лише в межах захисту професійних інтересів.
коли в поодиноких випадках в імя цих вищих інтересів правительство буде приневолене хопитися строгих мір
10 травня 1918 року гетьманський уряд видав програмову декларацію до народу: заперечував звинувачення в самодержавстві й реакційності, заповідав «строгі міри» для відновлення ладу, обіцяв наділити бідних і безземельних землею за помірними цінами та підтримати справедливі вимоги робітників.
Вже дванадцятого дня по обнятті влади гетьманом (10 травня), правительство гетьмана було приневолене видати програмову деклярацію до народу
10 травня 1918 року Рада міністрів заявила, що сприятиме розвиткові української культури й забезпечить права української мови в школах і установах, але погрожувала рішучими заходами проти опонентів.
As early as May 10, the cabinet issued a statement in which it pledged itself to promote the development of Ukrainian culture
Газета передрукувала декларацію уряду Ф. Лизогуба, датовану в Києві 10 травня 1918 р.: уряд обіцяє земельну реформу (приватні землі буде викуплено державою й передано хліборобам за невелику ціну), не заперечує права власності й заявляє про боротьбу з анархією, грабунками та вбивствами.
Київ 10-го травня 1918 року.
Декларацію уряду підписали: голова Ради Міністрів і міністр внутрішніх справ Ф. А. Лизогуб; міністр народної освіти і тимчасово міністр закордонних справ М. Василенко; фінансів — А. К. Ржепецький; торгу й промисловості — С. М. Гутник; шляхів — Б. Бутенко; праці — Ю. Вагнер; юстиції — М. Чубинський; народного здоров'я — Любинський; в.о. військового міністра — отаман Лігнау; земельних справ (в.о.) — Ю. Соколовський.
Голова Ради Міністрів і міністр Внутрішніх справ Ф. А. Лізогуб. Міністр Народньої Освіти ... М. Василенко.
Декларація уряду вказує, що серед народу поширюють брехливі чутки про таємні наміри уряду, а агітатори по всій країні сіють анархію; уряд закликає розумні й державно настроєні елементи до спільної боротьби з грабунками, розправами й безглуздим нищенням народного майна.
Зо всього сказаного ясно, які брехливі ті чутки, котрі розповсюджуються серед народу
На засіданні 10 травня Рада міністрів визнала скликання з'їзду представників робітників недопустимим, і міністр праці Ю. Вагнер повідомив про заборону голову Всеукраїнської ради робітничих депутатів. На тому ж засіданні констатовано, що німці вивозять зброю й спорядження з армійських складів у Києві та інших містах; уряд погодився визнати вже вивезене «германской добычей», а решту передати спеціальній комісії.
певність висока: Заборону однаково подають три газети різних напрямів («Нова Рада», «Відродження», «Робітнича газета»); про склади — Пиріг за матеріалами уряду.
Міністр праці Вагнер повідомив голову Всеукраїнської ради робітничих депутатів, що Рада міністрів на засіданні 10 травня 1918 року визнала скликання з'їзду представників робітників недопустимим і з'їзд не дозволено.
Рада Міністрів на засіданні 10 травня признала скликання з'їзду ... З'їзд не допускається.
Міністр праці Вагнер повідомив голову Всеукраїнської ради робітничих депутатів, що Рада Міністрів на засіданні 10 травня визнала скликання зʼїзду представників робітників не на часі; зʼїзд не допустять.
Рада Міністрів на засіданню дня 10 травня признала скликання зʼїзду представників робітників не на часі. Зʼїзду не допустять.
Рада міністрів Української Держави на засіданні 10 травня визнала склик з'їзду представників робітників не на часі й заборонила Всеукраїнський робітничий з'їзд; про це міністр праці Вагнер повідомив голову Всеукраїнської ради робітничих депутатів.
Рада міністрів на засіданню 10 мая признала скликання зʼізду представників робітників не на часі. Зʼїзду не допустять.
10 травня 1918 р. на засіданні уряду констатовано, що німці продовжують вивозити з армійських складів у Києві, Гомелі, Конотопі, Білій Церкві військове озброєння й спорядження; після протестів Рада міністрів погодилася визнати вже вивезене «германской добычей», а подальше вирішувати в спеціальній комісії.
німці продовжують вивозити з армійських складів у Києві, Гомелі, Конотопі, Білій Церкві військові озброєння та спорядження
О 2-й годині дня в клубі «Родина» (Велика Володимирська, 42) голова ЦК С. Єфремов відкрив з'їзд Української партії соціалістів-федералістів, головою одноголосно обрано І. Шрага, його товаришами — Саліковського й Карпінського. Близько 50 делегатів із губерній говорили про сумний настрій людності після перевороту й страх повернення старого режиму; вечірнє засідання відбулося вже в новому приміщенні Українського клубу на розі Прорізної й Пушкінської, де обговорювали міжнародне й економічне становище.
певність висока: Звіти «Нової Ради» (близької до есефів), «Відродження» й «Робітничої газети» збігаються; з'їзд підтверджують історики, хоча дати його закінчення в них різні.
Партійний з'їзд соціалістів-федералістів має відбутися 10–11 травня 1918 року; Олександр Шульгин закликає провінційних товаришів приїхати на нього до Києва.
10-11 травня має відбутися партійний з'їзд соціалістів-федералістів. ... приїхати до нас на з'їзд 10-11-го травня
Партія соціалістів-федералістів скликала на 10–11 травня партійний з'їзд. Губернські комітети надсилали від 3 до 5 представників, інші організації — від 1, з правом вирішального голосу; окремі члени партії та прихильники могли брати участь із дорадчим голосом.
Партія Соціалістів-Федералістів скликає на 10-11 травня партійний зʼїзд. Губернські комітети посилають від 3 до 5 представників, инші від 1
10 травня 1918 року о 2 годині дня на вул. Великій Володимирській, 42 відкривався з'їзд партії соціалістів-федералістів; увечері мали початися доповіді центрального комітету.
Сьогодня о 2 год. дня початок з'їзду партії соціалістів-федералістів (В. Володимирська 42).
На вечірньому засіданні з'їзду соціалістів-федералістів 10 травня 1918 року були заплановані доповіді: Ніковського (внутрішнє становище), Шульгина (зовнішнє становище, самостійність і федерація), Кушніра (фракція в Центральній Раді), Прокоповича (Рада народних міністрів), Мацієвича (земельна реформа), Лещенка-Чоповського (економіка), Корчинського (організація партії) та Єфремова (тактика партії).
Сьогодня в 6-й годині вечора почне свої доклади з'їзду центральний комітет партії с.-ф.
З'їзд Української партії соціалістів-федералістів розпочався в п'ятницю 10 травня 1918 року о 2 годині в клубі «Родина»; його відкрив голова ЦК С. О. Єфремов, головою з'їзду одноголосно обрано представника Чернігівщини Шрага; для вироблення тез обрано комісію.
У п'ятницю 10-го травня о 2 год. ... в „Родина" ... З'їзд відчинив голова центр. комітету партії С. О. Єфремов. Головою з'їзду обрано одноголосно представника Чернігівщини ... Шрага.
10 травня в клубі «Родина» відкрився зʼїзд партії соціалістів-федералістів. Перше засідання було присвячене доповідям з міст про наслідки останніх подій; головою обрано д. Шрага (прізвище в OCR «Шрага»), товаришами голови — Саліковського та Карпінського. Засідання закрилося о 10-й годині вечора.
10 травня, в помешканні клубу „Родина“, одчинився зʼїзд партії соц.-федералістів.
Вечірнє засідання зʼїзду соціалістів-федералістів 10 травня провадилося в новому приміщенні Українського клубу на розі Прорізної й Пушкінської вулиць. Першу доповідь про міжнародні відносини виголосив Мулик (прізвище в OCR «Мулыци»), наголосивши, що програму партії доведеться змінити.
Вечірнє засідання зʼїзду провадилось в новому помешканні Українського Клюбу на розі Прорізної та Пушкінської вул.
На зʼїзді соціалістів-федералістів обговорювали економічне становище України: проф. Синявський виступав за націоналізацію монополій (цукрова, тютюнова), Шелухин — проти казенних монополій, Ганіцький — за 8-годинний робочий день, а також ішлося про курс карбованця до російського рубля; для вироблення резолюцій створено комісії. Один із доповідачів нагадав, що Берестейський мир і німецька присутність у країні вплинули на товарообмін і хлібні бюро.
Невже український карбованець, забезпечений золотом, рівен нічим не забезпеченому російському рублеві.
10 травня в Києві почався Всеукраїнський з'їзд соціалістів-федералістів (близько 50 делегатів); головою обрано Шрага. Делегати з Катеринослава, Чернігова, Полтави, Одеси, Житомира вказували на сумний настрій населення після політичного перевороту й страх перед поверненням старого режиму; партія вирішила стати в опозицію до нового ладу і обстоювати українську державність.
Позавчора почав каради всеукраїнський зʼїзд соціялістів-федералістів при участі приблизно 50 делегатів. Головою зʼїзду вибрано Шрага.
10–12 травня 1918 р. в Києві відбувся з'їзд соціалістів-федералістів, який заявив протест проти встановлення гетьманства німецькою силою й заборонив членам входити до кабінету.
10–13 травня 1918 р. відбувся з'їзд українських соціалістів-федералістів (голова Ілля Шраг): визнали самостійність України, стали в рішучу опозицію до кабінету й заборонили членам входити до уряду.
Сливе одночасно з українськими кадетами відбували свій партійний зʼїзд українські соціялісти-федералісти (10-13 травня). Головою зʼїзду був Ілля Шраг.
10–12 травня 1918 року партія соціалістів-федералістів (есефів) — єдина українська партія, що провела з'їзд легально, — визнала гетьманську конституцію антидемократичною, перейшла в опозицію до уряду і заборонила своїм членам вступати до нього як представникам партії.
На зʼїзді, що відбувся в днях від 10 до 12 травня 1918 року партія Есефів поставилася до гетьманської конституції — як антидемократичної і диктаторської — рішуче негативно
Радянська мирна делегація на чолі з Х. Раковським (заступник — Д. Мануїльський) була прийнята гетьманом і в. о. міністра закордонних справ М. Василенком; погодилися вести переговори в Києві. Під головуванням Василенка відбулася перша нарада делегацій щодо скликання мирової конференції; чекали ще другу делегацію, що виїхала з Брянська.
певність середня: Нараду описує «Нова Рада» наступного дня, прийом у гетьмана — лише Дорошенко; напередодні та сама газета з чужих слів писала, що делегація виїхала з Києва (див. розбіжності).
Радянська мирна делегація прибула до Києва й 10 травня 1918 р. була прийнята гетьманом і т. в. о. міністра закордонних справ М. Василенком; домовилися вести переговори в Києві. Голова делегації — Х. Г. Раковський, заступник — Д. З. Мануїльський, секретар — студент політехніки П. А. Зайцев.
Делегація була прийнята 10. травня Гетьманом і виконуючим обовʼязки міністра закордонних справ М. Василенком; було умовлено вести переговори у Київі
Радянський уряд, затягуючи справу, лише 10 травня 1918 року погодився провести мирові переговори з Україною в Києві. Радянську делегацію очолив Християн Раковський, заступником був Дмитро Мануїльський; українську — сенатор С. П. Шелухін, заступник Ігор Кістяківський, члени — полковник Слівинський, проф. О. О. Ейхельман, інж. О. О. Свіцин і проф. П. К. Линниченко.
щойно 10 травня 1918 р. погодився на Київ, коли вже був переведений гетьманський переворот
10 травня 1918 року під головуванням міністра закордонних справ М. Василенка відбулася перша нарада членів делегації радянського уряду Росії та українського Міністерства закордонних справ щодо скликання мирової конференції; чекали ще другу делегацію, що виїхала з Брянська до Києва.
учора під проводом міністра закордонних справ М. Василенка відбулася перша нарада членів делегації російського совітського уряду і українського міністерства закордонних справ
За словами особи, близької до уряду, Рада міністрів готувалася після відповіді радянської делегації, що виїхала з Києва, негайно відрядити делегацію для мирових переговорів з Великоросією.
Як тільки буде одержана відповідь від совітської делегації, яка поїхала з Київа
Наказом гетьмана від 10 травня міністром земельних справ призначено харківського земського діяча Василя Колокольцова, який того ж дня приїхав із Харкова; доти обов'язки виконував міністр продовольчих справ Ю. Соколовський. Новий міністр довго розмовляв із Ф. Лизогубом про аграрну політику.
певність висока: Офіційний наказ у «Державному вістнику», підтверджений «Новою Радою» та «Відродженням» (у ранковому номері ще як «певна чутка»).
Наказом від 10 травня 1918 р. Гетьман призначив Василя Григоровича Колокольцова міністром земельних справ Української Держави.
Призначаю Василя Григоровича Колокольцова Міністром Земельних Справ Української Держави.
Після перевороту міністром земельних справ спершу призначили діяча з Полтавщини, але він відмовився, і обов'язки виконував міністр продовольчих справ Соколовський; 10 травня 1918 року міністром призначили Колокольцева, який 11 травня вступив на посаду, а 12 травня поїхав до Харкова, тож обов'язки знову тимчасово виконував Соколовський.
10 травня був призначений міністром п. Колокольцев, котрий 11 травня вступив у виконання обов'язків міністра, але він 12 травня поїхав до Харкова і тимчасово виконує обов'язки міністра знову п. Соколовський.
10 травня 1918 року новопризначений міністр хліборобства Колокольцев довго розмовляв із головою Ради міністрів Ф. Лизогубом у справах аграрної політики.
Новопризначений міністр хліборобства д. Колокольцев довго балакав учора з головою міністрів
Є «певні чутки», що міністром земельних справ призначать земського діяча Василя Колокольцева, який 10 травня приїхав з Харкова.
Єсть певні чутки, що міністром земельних справ буде призначений земський діяч Василь Григорович Колокольцев.
Відбулося перше засідання Фінансового комітету при уряді під головуванням банкіра А. Доброго для впорядкування грошового обігу. На з'їзді кадетської партії в Києві міністр фінансів А. Ржепецький заявив, що добробут України можливий лише окремо від Росії і треба створити власну грошову систему; того ж дня з'їзд ушанував 12-ту річницю першої Державної думи.
певність середня: Про комітет і промову — дві праці одного дослідника (Гай-Нижник); дату кадетського засідання «Робітнича газета» виводить із річниці Думи, сама газета її не називає.
Після перевороту А. Добрий став головою Фінансового комітету при міністерстві фінансів Української Держави (перше засідання 10 травня 1918 р.); у 1920 р. емігрував до Франції, помер у Парижі в 1936 р.
10 травня 1918 р. відбулося перше засідання Фінансового комітету при уряді (голова А. Добрий; члени М. фон Дітмар, кн. О. Голіцин, В. Кочубей, проф. Барановський, Білимович, Яснопольський та ін.) для впорядкування грошового обігу.
Новостворений орган провів своє перше засідання 10 травня 1918 року
10 травня 1918 р. на з'їзді кадетської партії в Києві міністр фінансів Ржепецький заявив, що створити добробут в Україні можливо лише відокремившись від Росії, і «мы обязаны создать свою денежную систему».
ми зобов’язані створити свою грошову систему
На третій день з'їзду кадетів у Києві (10 травня) за пропозицією Штерна у 12-ту річницю першої Державної думи з'їзд вітав присутніх членів Дум і вшанував пам'ять померлих; Крупнов, відповідаючи опонентам, виступив за використання чужоземної сили для державного будівництва.
Третій день зʼїзду кадетів. На предложення Штерна в дванадцяту річницю першої державної думи, зʼїзд вітав присутніх на засіданню членів першої і иншіх державних дум.
Ф. Лизогуба відвідали німецький посол барон Мумм і болгарський посол Шишманов, а в канцелярії прем'єра побував представник австрійської військової комісії. Того ж дня Скоропадський написав Муммові, що для добра України вважає за потрібне йти «пліч-о-пліч» із Німеччиною; газети передавали й телеграму Мумма до Берліна про візит гетьмана та діловий, незалежницький характер уряду.
певність середня: Візити — лише «Нова Рада» (інша газета датує візит Мумма 11 травня); лист — у Решетара; телеграма Мумма відома з передруків без точної дати візиту.
10 травня 1918 року голову Ради міністрів Ф. Лизогуба відвідали німецький посол барон фон Мумм і болгарський посол професор Шишманов, які довго з ним розмовляли.
Вчора у голови міністрів д. Лизогуба були посли германський барон фон Мумм і болгарський проф. Шишманов
10 травня 1918 року в канцелярії голови Ради міністрів побував представник австрійської військової комісії лейтенант Гюттенбіхель(?), який просив відомостей про організацію влади.
Вчора в канцелярії голови міністрів д. Лизогуба був представник австрійської військової комісії лейтенант ...
10 травня 1918 року Скоропадський написав Мумму: «Вважаю за потрібне для добра моєї батьківщини — України — йти чесно й відкрито пліч-о-пліч із Німеччиною».
"I regard it as necessary for the good of my fatherland-Ukraine to go honestly and openly hand-in-hand with Germany."
У німецькому рейхстазі державний секретар Буше, посилаючись на телеграму посла у Києві барона Мума, заявив, що гетьманський уряд — суто діловий, без поляків, на засадах української незалежності в тісному зв'язку з центральними державами; гетьман Скоропадський напередодні відвідав барона Мума.
Гетьман Скоропадський відвідав вчора бар. Мума
У телеграмі з Києва німецький посол Мумм повідомив, що вступ членів інших партій у уряд «розбився» об надмірні вимоги, а для них залишено кілька міністерських місць, обсаджених лише тимчасово; а гетьман Скоропадський «вчора» відвідав його й мав півторагодинну розмову із заявами про самостійність України та виключення великоруських і польських тенденцій.
Гетьман Скоропадський відвідав учора барона Мума й мав із ним півтори годинну дуже задовольняючу розмову
Тривала заміна повітових комісарів УНР старостами: на Київщині їх призначено, не попередивши комісарів, переважно з поміщиків і колишніх урядовців, а накази МВС від 10 травня перемінили старост у Миргородському, Борзенському й повітах Харківщини. Наказом губернського коменданта № 61 комендантом Києва й фортеці залишено отамана Цицовича (помічник — полковник Бенецький). Гетьман затвердив морську комісію для організації флоту, а біженецький департамент заборонив українським властям видавати перепустки до зайнятої німцями прифронтової смуги.
певність висока: Офіційні накази («Державний вістник», урядові відділи «Відродження» й «Нової Ради»); оцінка нових старост як «поміщиків старого режиму» — позиція «Нової Ради».
Центральний уряд, не попередивши повітових комісарів Київщини, призначив замість них повітових старост — переважно поміщиків і урядовців старого режиму, зокрема колишніх справників; на посаді залишено лише канівського комісара Недашковського.
Більшість призначених осіб-поміщики та урядовці старого режиму, поліцейські то-що.
Офіційні відомості: наказами №№ 2 і 3 на посаду Миргородського повітового старости замість Лапи-Данилевського призначено Івана Ляховича; наказами №№ 4 і 5 Берзенським (Бердянським?) повітовим старостою замість Леонтія Кочубея призначено Лева Белозерського.
замісць одмовившогося повітового старости Лапи-Данілевського призначено Ивана Ляховича
Накази товариша міністра внутрішніх справ Вороновича від 8–11 травня 1918 р.: звільнено за проханням в.о. старост Миргородського (Юрко Лапо-Данилевський), Борзенського (Левонтій Кочубей), тимчасово призначено на Миргородський повіт Івана Ляховича, на Борзенський — Лева Білозерського; затверджено повітовими старостами: Харківського — Володимира Філонова, Куп'янського — Олександра Соболь-Чорного, Сумського — Сергія Гребенщикова; Рівненського — Йосифа Максимовича; Могилів-Подільського — Євгена Бразуль-Брушковського, Проскурівського — Володимира Столярова.
Згідно з пропонуванням Харківського Губерніяльного Старости затверджуються на посаді повітових старост: Харківського — Філонов Володимир Васильович
Наказом від 10 травня 1918 р. № 6 усунуто за проханням в.о. повітових старост на Харківщині: Харківського — Плещеєва, Валківського/Вовчанського — Лященка, Ізюмського — Ярцева, Куп'янського — Захарашевича-Кантелянського, Сумського — Ігнатьєва; наказом № 7 затверджено старостами Харківського — Володимира Філонова, Вовчанського — Петра Неклюдова, Куп'янського — Олександра Соболь-Чорного, Сумського — Сергія Гребенщикова.
Усуваються від в. о. повітових старост згідно з проханням: Харківського — Плещеєв Михайло, Вовчанського — Лященко Анатолій, Ізюмського — Ярцев Микола
Наказ губернського коменданта Київщини № 61 від 10 травня: згідно з наказом від 3 травня № 60 комендантом міста Києва залишається отаман Цицович, помічником призначено полковника Бенецького; наказ підписав губернський комендант отаман Каракуца.
на посаді Коменданта м. Київа зостається отаман Цицович. Помішником йому призначається Полковник Бенецький.
Наказ № 61 губернського коменданта Київщини отамана Каракуци від 10 травня: на посаді коменданта міста Києва й фортеці лишається отаман Цицович, його помічником призначено полковника Бенецького.
на посаді м. Київа і фортеці зостається Отаман Цицович. Помішником йому призначається Полковник Бенецький.
За розпорядженням гетьмана створено й затверджено морську комісію для організації української флоти: віце-адмірали Ненюков і Покровський, контр-адмірали Патон і Кликов, Хоменко, діловод — капітан 1-го рангу Максимович.
Для організації української фльоти з розпорядження Гетьмана утворена і вже затверджена морська комісія
Біженецький департамент Міністерства внутрішніх справ 10 травня 1918 року оголосив, що українським військовим і цивільним властям суворо заборонено видавати перепустки в прифронтову смугу, зайняту німецьким військом; біженці мали реєструватися в найближчій німецькій команді, а для бідних обіцяли харчові пункти.
Українським воєнним і цівільним властям строго забороняється видавати пропуски в місцевости обняті давньою воєнною полосою фронту, занятою німецьким військом.
Після затишшя в Києві знову чути нічну стрілянину: біля Товарної станції між бандитами й сторожами, а на Степанівській вулиці так, що вулиця вмить спорожніла й крамниці закрилися; уранці 9 травня на Товарній станції хтось кинув гранату. Міліція й патрулі нікого не затримали; на думку міліції, бандити тероризують людність перед нальотами.
певність середня: Лише «Відродження»; точні ночі стрілянини не названо (номер від 10 травня).
Після затишшя в місті знову чути нічну стрілянину: інтенсивна — біля Товарної станції між бандитами й сторожами; на Степанівській вулиці стрілянина була така, що вулиця миттєво спорожніла, а крамниці закрилися; міліція й патрулі нікого не затримали. Уранці 9 травня на Товарній станції хтось кинув ручну гранату, але ніхто не постраждав.
на Степанівській вулиці ... вулиця в одну мить спустіла і всі крамниці були закриті
Вибухи й постріли чутні в різних частинах Києва; вони нервують обивателів, і навіть простий стукіт здається вибухом. Міліція гадає, що стріляють бандити, щоб тероризувати населення перед нальотами.
Чини міліції гадають, що стрілянина проводиться бандитами за метою терорізувати людність, а потім вже чинити свої налоти.
На 10–11 травня скликано з'їзд Ради Всеукраїнської учительської спілки в Кадетському корпусі (звіт бюро, пенсії, суд честі, Учительський дім); пізніше згадувалося, що він ухвалив несумісність членства в українській спілці й російському союзі (у Спілці було до 20 тис. учителів). Газети докладно описали й повітовий учительський з'їзд Київщини (105 учасників, скарги на нерегулярну платню й повільну українізацію, вимога іспиту з українознавства), а відкриття лекторських курсів українознавства через «події останніх днів» перенесли з 12 травня на 1 червня.
певність середня: Скликання оголошено в кількох газетах, але про перебіг всеукраїнського з'їзду є лише побіжна пізніша згадка; повітовий з'їзд, імовірно, відбувся 8–9 травня.
Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки уточнило, що з'їзд ради спілки скликається на 10–11 травня 1918 р. (н. ст., п'ятниця й субота великоднього тижня), а не на 10–11 квітня, як помилково оголошувалося раніше.
Зʼїзд ради всеукраїнської учительської спілки скликається на 10-11 травня нов. ст. ц. р. в п'ятницю й суботу на Великдень, а не 10-11 квітня, як то було помилково оповіщено раніш.
Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки скликало на 10–11 травня (п'ятниця й субота Великоднього тижня) з'їзд ради спілки: звіти, матеріальне становище й пенсії вчителів, суд честі, заснування Всеукраїнського учительського видавничого товариства та Учительського дому в Києві; довідки — Велика Володимирська, 42, пом. 3.
на 10-11 травня ц. р. в пʼятницю і суботу на Великдень скликається зʼїзд ради всеукраїнської учительської спілки. ... Заснування учительского дома в Київі.
Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки скликало на 10–11 травня 1918 р. (п'ятниця і субота на Великдень) з'їзд Ради Всеукраїнської учительської спілки (по два представники від кожної спілки). Порядок: звіт Центрального бюро, повідомлення з місць, суд честі, матеріальне становище вчителя та пенсії, Всеукраїнське учительське видавниче товариство, Учительський дім у Києві. Довідки — Київ, Велика Володимирська, 42, пом. 3.
на 10-11 травня ц. р. в пʼятницю і суботу на Великдень скликається Зʼїзд Ради Всеукраїнської Учительської Спілки ... Заснування Учительского Дома в Києві
З'їзд Ради Всеукраїнської Учительської Спілки перенесено: він мав відбутися 10–11 травня (н. ст.), у п'ятницю й суботу «на Великдень», а не 10–11 квітня, як помилково оповістили раніше.
З'їзд Ради Всеукраїнської Учительської Спілки скликається на 10—11 травня нов. ст.
Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки скликало на 10–11 травня (п'ятниця й субота «на Великдень») з'їзд Ради Всеукраїнської учительської спілки; просили прислати доклади й двох представників від кожної спілки; адреса — Київ, Велика Володимирська, 42, пом. 3. Серед питань: Учительський дім у Києві, суд честі, матеріальне становище вчителя й пенсії.
на 10—11 травня ц. р. в пятницю і суботу на Великдень
10 травня в приміщенні Кадетського корпусу (3-тя рота) розпочинається Всеукраїнський учительський зʼїзд. Програма: звіт Центрального бюро Всеукраїнської учительської спілки, повідомлення з місць, програма діяльності спілки, суд честі, матеріальне становище вчителя і пенсії, заснування Всеукраїнського учительського видавничого товариства та Учительського дому в Києві.
10 травня в помешканні Кадецького корпусу (3-ти рота) почнеться Всеукраїнський учительський зʼїзд.
З'їзд Української учительської спілки 10–11 травня 1918 року ухвалив, що не можна одночасно бути в двох організаціях з протилежними принципами (українській спілці й російському союзі); у Спілці на той час було до 20 000 організованих учителів.
хоча з'їзд Спілки 10-11 травня цього року підтвердив, що бути одночасно в двох організаціях... неможливо... в Спілці тепер до 20.000 організованого вчительства.
Київський повітовий учительський зʼїзд мав відбутися в будинку кадетського корпусу, але директор корпусу відмовив у наданні приміщення; засідання перенесли до будинку Повітової народної управи.
ректор кадетського корпусу не дав свові згоди, аби зʼїзд одбувавсь в будинку корпусу. Засідання прийшлось перенести в будинок Повіт. Народної Управи.
На повітовий учительський зʼїзд прибуло 105 членів учительської повітової спілки; головою обрано А. Чередниченка. Справоздання про Шкільну Раду зробив член ради Путята, про діяльність Ради Спілки — Кобзар; серед гостей виступив комісар освіти Пастернак.
На зʼїзд прибуло 105 членів учительської повітової спілки. Головою зборів обрано А. Чередниченка.
Доповідач Шкільної Ради на зʼїзді розповів, що на початку революції обрано шкільну раду з 25 осіб (13 представників учительства), потім виділено Малу Шкільну Раду; через брак коштів вона працювала «нальотами». Цього року школа майже нічого не здобула через дрібниці та більшовицьке повстання.
обрана шкільна рада, в склад якої війшло 25 осіб (13 представників од учительства)
Збори учительського зʼїзду обговорили питання вступу вчителів повіту до товариства «Всевіт» і поточні політичні події.
Обговоривши справу, що до вступу учителів повіту до тов. „Всевита“
На зʼїзді вчителів Київського повіту міністерський комісар Пастернак розповів, що влітку влаштують курси українознавства трьох типів — для лекторів, для вчителів середніх і вищих початкових шкіл і для вчителів початкових шкіл — за державний кошт. Зʼїзд ухвалив резолюцію Олександрова: до початку 1919–20 навчального року всі вчителі українських шкіл мають скласти іспит з українознавства за програмою Міністерства освіти.
прийнята резолюція д. Олександрова
На зʼїзді вчителів повіту Кобзар доповів, що українізація шкіл у повіті просувається слабко, деякі народні вчителі ворожі до неї, а учні не знають, «чиї вони діти»; учень на питання «в якій державі живеш?» відповів: «в Руській». Лисенко пояснив гальмування бурхливими подіями й голодом учительства.
„В якій державі живешь?“ ... — В Руській. А ти хто такий? — Руський.
Учителі Київського повіту скаржилися на скрутне матеріальне становище: платню виплачують нерегулярно, при частині шкіл немає квартир для вчителів, а коштів на винайм не дають. Зʼїзд закінчився об 11-й годині вечора співом «Заповіту».
жаловання виплачується досить не регулярно, при де яких школах нема помешкань для учителів
Через події останніх днів відкриття лекторських курсів у Києві, Одесі й Харкові перенесено з 12 травня на 1 червня; курси для вчителів початкових і середніх шкіл відбудуться в призначений раніше термін.
відкриття лекторських курсів у Київі, Одесі і Харкові переноситься з 12 травня на 1 червня
«Русскій Союзъ на Украинѣ» завершував «Російські дні» Великоднього тижня: з 11 до 17 години в Купецькому саду — дитяче гуляння з двома оркестрами, атракціонами й призами, увечері в залах Купецького зібрання — раут із промовами С. Крупнова, Є. Єфимовського, П. Богаєвського й С. Луначарської, концертом оркестру старовинних російських інструментів і балом. Чистий збір «Російських днів», за газетою Союзу, перевищив 9000 крб; того ж дня «Русскій Голосъ» у передовій закликав російську інтелігенцію не бойкотувати нову владу, а працювати в її установах.
певність середня: Лише власний орган Союзу (анонси й звіт про успіх); незалежного підтвердження немає.
Російські дні: у п'ятницю 10 травня в Купецькому саду відбудеться «грандіозне дитяче гуляння»; вдень — з двома оркестрами, рухливі й спортивні ігри, атракціони: акробати, клоуни, фокусники.
Въ пятницу 10-го мая въ Купеческомъ Саду ... Грандіозное дѣтское гулянье.
Увечері 10 травня в залах Купецького зібрання відбудеться раут за участю кращих артистичних сил Києва, потім бал; зали будуть прикрашені в російському стилі.
Въ тотъ же день вечеромъ въ залахъ Купеческаго Собранія состоится раутъ. Въ раутѣ примутъ участіе лучшія артистическія силы Кіева ... Послѣ раута будетъ открытъ балъ.
Оголошення: у п'ятницю 10 травня в саду Купецького зібрання Русскій Союзъ влаштував «грандіозне дитяче гуляння» при двох оркестрах: клоуни, акробати, фокусники, ловля рибок, кеглі, катання яєць, розігрування ляльки, «Воз щастя» і «Бочка щастя», спортивні ігри, призи й дитячий буфет; початок об 11-й ранку, кінець о 17-й; квиток 1 крб.
ВЪ САДУ: Грандіозное дѣтское гуляніе при 2-хъ оркестрахъ музыки. КЛОУНЫ, АКРОБАТЫ, ФОКУСНИКИ, ЛОВЛЯ РЫБОКЪ, КЕГЛИ, КАТАНІЕ ЯИЦЪ, РАЗЫГРЫВАНІЕ КУКЛЫ. Возъ счастья! Бочка счастья!
Оголошення: 10 травня о 19-й годині в залі Купецького зібрання — раут Русскаго Союзу; доповіді: Є. О. Єфимовський «Русскій народъ въ символахъ и легендахъ», проф. П. М. Богаєвський «Будущія формы международныхъ отношеній», С. М. Луначарська «Умолкнетъ ли на Украинѣ русское слово?», С. Г. Крупнов «Украина и русскіе»; концертні номери виконають кращі артистичні сили Києва й оркестр старовинних інструментів; грає духовий оркестр, буфет.
ВЪ ЗАЛѢ: РАУТЪ. Во время раута будутъ произнесены рѣчи: ... Начало ровно въ 7 час. вечера.
Хроніка: сьогодні о 19-й годині в залах Купецького зібрання торжественний раут Русскаго Союзу: промови С. Г. Крупнова, Є. О. Єфимовського, проф. П. М. Богаєвського й С. М. Луначарської; оркестр старовинних російських інструментів, духовий оркестр, буфет у фойє, бал після концерту; зал декорований у російському стилі; решту столиків і вхідні квитки продають при вході.
Раутъ „Русскаго Союза“. Сегодня въ 7 ч. вечера въ залахъ Купеческаго собранія состоится торжественный раутъ
Хроніка: сьогодні з 11 до 17 години в Купецькому саду — дитяче гуляння Русскаго Союзу зі спортивними іграми й призами, у саду — спеціальний дитячий буфет і два оркестри.
Сегодня съ 11 ч. утра и до 5 ч. вечера въ Купеческомъ саду состоится грандіозное дѣтское гуляніе
Організовані Російським союзом на Україні «Російські дні» протягом Світлого тижня пройшли з великим успіхом; особливо вдалося гуляння в Купецькому саду, а також вечір 10 травня в залах Купецького зібрання, де виступали проф. П. М. Богаєвський, Є. А. Єфімовський, С. Г. Крупнов і С. М. Луначарська.
«Русскіе дни». Устроенные Союзомь на пасхальной недЁлё «Русскіе дни» прошли сь большимь интересомь
Після промов у залах Купецького зібрання 10 травня відбулося концертне відділення з номерів російського репертуару; особливий успіх мав оркестр старовинних російських струнних інструментів.
Особеннымь усивхомь у многочисленной публики пользовался оркестръ старинныхъ русскихъ струнныхъ инструментовъ.
Чистий збір від «Російських днів» перевищив 9000 рублів.
Чистый сборъ оть Русскихъ дней превысилъ цифру въ 9000 рублей.
Передова «Русскаго Голоса» від 10 травня: акт 29 квітня відкриває нову історичну смугу, початок спаду революційної хвилі; позиція газети — інтелігенція не повинна бойкотувати нової влади, а має брати участь у державному будівництві, щоб захистити інтереси населення.
Не подлежитъ сомнѣнію, что актомъ 29 апрѣля мы вступаемъ въ новую историческую полосу, въ новый фазисъ революціоннаго цикла.
У передовій про новий режим «Русскій Голосъ» назвав долю Центральної Ради неминучою («не може викликати жалю, як не викликав жалю “исход” большевиків з Києва») та писав, що гетьманська влада обіцяє «правову державу» й російському населенню слід включитися в роботу.
Поэтому участь, постигшая Центральную Раду, не можетъ вызывать сожалѣнія, какъ не вызвалъ сожалѣнія въ свое время „исходъ“ изъ Кіева большевиковъ.
Передова «Русскаго Голоса» стверджувала, що російська інтелігенція має шанс зайняти в нових українських державних установах належне місце й що це покінчить з «легендою про чужинців»; автор називає українську культуру «ще в зародковому стані».
Мы не „чужинцы“, а только люди иной культуры, болѣе зрѣлой и высокой, чѣмъ культура украинская, находящаяся еще, въ сущности, въ эмбріональномъ состояніи.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · П'ятниця, 10 травня (27 квітня) 1918 · 05-0427
за останні дні перед відкриттям з'їхалося понад 2000 делегатів
За останні дні з'їхалося на цей з'їзд вже більше 2.000 делегатів.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 10 травня 1918 · 05-1651
9 травня — близько 2 тис., у день з'їзду приїхали «кільканадцять тисяч»
На 10 травня центральний комітет селянської спілки призначив всеукраїнський зʼїзд, на який кожне село мало послати одного делегата.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 10 травня 1918 · 05-1653
у будинку на Терещенківській, 2 зібралося близько 5 тис. делегатів
Проте після 12 год. дня цілий квартал, де стоїть будинок № 2 на Терещенківській обступлено було озброєним німецьким військом.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 10 травня 1918 р. в 12 годин дня · 05-1208
за заявою заарештованих, з'їхалося понад 5000 селян
прибувше німецьке військо в зброєю оточило помешкання на Терещенківській вул. № 2, вигнало всіх членів з'їзду з кімнат у двір
Шаповал, «Гетьманщина і Директорія» (книга або мемуар) · 10-го травня · 05-0021
щонайменше 10–15 тис. у Києві і стільки ж у дорозі (зі слів «знавців»)
зʼїхалось не менш 10-15 тисяч селян в Київі, а стільких • в дорозі
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Неділя 19-го травня н. ст. 1918 року · 05-3254
близько 20 тис. селян три дні блукали Києвом
Всеукраїнський селянський з'їзд, що мав роспочатись ще 10 травня був розігнаний. Три дні біля 20,000 селян ... блукали по Києві ... з'їзд ... відбувсь далеко за містом у лісі. Силу селян заарештували
Оцінка аналізу. Найпевніше, у самому приміщенні було кілька тисяч (близько 5000 — два незалежні свідчення: «Відродження» і заява заарештованих у «Новій Раді»). «Понад 2000» стосується днів перед з'їздом. Цифри 10–20 тис. походять від «знавців» у мемуарі Шаповала та промовця на робітничому з'їзді, тобто з табору, зацікавленого в перебільшенні.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 10-11 травня · 05-0337
скликано на 10–11 травня
Партія Соціалістів-Федералістів скликає на 10-11 травня партійний зʼїзд. Губернські комітети посилають від 3 до 5 представників, инші від 1
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 10–12 травня 1918 р. · 05-0041
з'їзд відбувся 10–12 травня
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 10-13 травня · 05-0098
з'їзд тривав 10–13 травня
Сливе одночасно з українськими кадетами відбували свій партійний зʼїзд українські соціялісти-федералісти (10-13 травня). Головою зʼїзду був Ілля Шраг.
Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року» (книга або мемуар) · 11-12 травня · 05-0087
з'їзд відбувся 11–12 травня
«встановлення німецькою силою гетьманства і абсолютно недемократичного та москвофільського уряду» викликає протест
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 12 травня · 05-0853
Єфремов закрив з'їзд о 5-й пополудні 12 травня
Хоч ми і не завше згожувались з напрямом діяльности Української Центральної Ради, але вона була маяком нашого національного життя. Тепер цей маяк згас. Тепер починають світити блудні огоньки.
Оцінка аналізу. Відкриття 10 травня підтверджують три газети, а протокол «Нової Ради» фіксує закриття 12 травня; отже, правильно 10–12 травня. Скликання планували на два дні, а «10–13» у Дорошенка та «11–12» у Пирога — неточності пізніших авторів.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · П'ятниця, 10 травня (27 квітня) 1918 · 05-0419
за словами особи, близької до уряду, делегація вже виїхала з Києва, уряд чекав її відповіді
Як тільки буде одержана відповідь від совітської делегації, яка поїхала з Київа
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Субота, 11 травня (28 квітня) 1918 · 05-0474
10 травня під головуванням Василенка відбулася перша нарада з делегацією
учора під проводом міністра закордонних справ М. Василенка відбулася перша нарада членів делегації російського совітського уряду і українського міністерства закордонних справ
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 10. травня · 05-0128
10 травня делегацію Раковського прийняли гетьман і Василенко
Делегація була прийнята 10. травня Гетьманом і виконуючим обовʼязки міністра закордонних справ М. Василенком; було умовлено вести переговори у Київі
Оцінка аналізу. Замітку 05-0419 написано до 10 травня і з чужих слів; наступного дня та сама «Нова Рада» повідомила про нараду, а Дорошенко — про прийом у гетьмана. Можливо, з Києва виїжджала частина делегації або йшлося про іншу групу; повністю не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Субота, 11 травня (28 квітня) 1918 · 05-0470
«вчора», тобто 10 травня (номер «Нової Ради» від 11 травня)
Вчора у голови міністрів д. Лизогуба були посли германський барон фон Мумм і болгарський проф. Шишманов
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · НЕДІЛЯ 12-го ТРАВНЯ н. ст. 1918 року · 05-3066
«вчора», тобто 11 травня (номер «Робітничої газети» від 12 травня)
Вчера відвідали премієр-міністра Лизогуба німецький посол барон Мумме і болгарський Шишманов і довго з ним розмовляли.
Оцінка аналізу. Тексти майже дослівно збігаються, тож «Робітнича газета», найпевніше, передрукувала замітку на день пізніше, зберігши слово «вчора». Імовірніше 10 травня.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · пятницю 10 травня · 05-2971
лекцію з хімії призначено на п'ятницю 10 травня о 5-й у Політехнічному інституті
Лекція по хемії студентам українського народнього університету призначена на пятницю 10 травня о пятій годині вечера в Політехничному інституті.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Пʼятниця 10 (27) травня 1918 · 05-1607
лекцію, призначену на 10 травня, перенесено на 17 травня
лекція проф. Плотникова по хемії переноситься на слідуючу п'ятницю 17 травня о 5 год. вечора (у Політехнікумі)
Оцінка аналізу. Оголошення «Робітничої газети» вийшло раніше (№ 264), а «Відродження» від 10 травня повідомляє про перенесення; лекція 10 травня, найпевніше, не відбулася.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · з 10 травня · 05-0322
нова сесія собору мала розпочатися 10 травня (стиль не вказано)
на передодні нової сесії всеукраїнського православного собору, що має роспочатися з 10 травня.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · 10 числа (травня) · 05-4865
10-го селяни-делегати приїхали, марно чекали й роз'їхалися, бо єпископи не прибули
Де-кого з селян, участників першої сессії, ще бачили в травні, коли, по соборній постанові, повинна була 10 числа початися знову сессія.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 1918-05-11 · 05-1693
делегація братства повідомила, що другу сесію призначено на 10 травня за старим стилем, тобто 23 травня
Делегація Українського Брацтва св. Кирила і Методія, пан-отець Шараєвський звернувся з щирим привітанням
Оцінка аналізу. Типова плутанина стилів (різниця 13 днів): частина делегатів, судячи зі «Слова», приїхала 10 травня за новим стилем, тоді як братство говорило про 10 травня за старим. Остаточно не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Субота, 11 травня (28 квітня) 1918 · 05-0469
рух запроваджено «вчора», 10 травня; дорога — 12 годин
Вчора між Київом і Катеринославом встановлюється щоденний рух курьєрськими поїздами. Поїзд йтиме дванадцать годин.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · СУБОТА 11-го травня н. ст. 1918 року · 05-3028
рух встановлюється «сьогодні», 11 травня; дорога — двадцять годин
Сьогодня між Київом і Катеринославом встановлюється щоденні зносини курьерськими поїздами. Поїзд іитиме двадцять годин.
Оцінка аналізу. Різниця в один день може пояснюватися тим, що рух оголосили 10-го, а перший поїзд пішов 11-го. Тривалість (12 чи 20 годин) не вирішується; цифру «Нової Ради» могли спотворити при друці або OCR.
Цитата дня
Пан Гутнік зовсім не думає зміцняти Української держави й відмовитися від російських тенденцій. ... поки істнує влада народніх комисарів треба утриматься від поглиблення в далекі перспективіПередова «Дві заяви» зіставляє заяву гетьмана, передану німецькому послові бароном Мумом (уряд працюватиме на зміцнення української самостійності з виключенням російських і польських тенденцій), із заявою міністра торгівлі й промисловості Гутніка на зібранні кадетів в Одесі: Гутнік сказав, що «реальні умови змушують визнати самостійність України», але лише доти, поки існує влада народних комісарів у Росії.
«Робітнича газета» (Київ, 1918), №266, с. 1 · 05-2993
Ціна дня
вхідний квиток на раут Русскаго Союзу
5 руб за квиток
Купецьке зібрання, 10 травня · «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №6, с. 1 · 05-4487
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| окреме число газети «Нова Рада» | 25 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №72, с. 1 |
| рядок оголошення на 1-й сторінці «Нової Ради» | 2,25 крбрядок | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №72, с. 1 |
| оголошення шукача праці (до 3 рядків) | 1,2 крбраз | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №72, с. 1 |
| річна передплата «Нової Ради» | 18 крбрік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №72, с. 1 |
| річна платня вчителя з середньою освітою (12 тижневих уроків) | 1 650 крбрік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №72, с. 2–3 |
| брошура «Українізація чи дискредитація?» | 70 шагпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №72, с. 3 |
| брошура В. Гуссова «Українська літературна мова» | 1 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №72, с. 3 |
| гіпсовий бюст Т. Шевченка | 75 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №72, с. 4 |
| платня завідувача шкільного відділу Київської повітової управи | 400 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №72, с. 4 |
| Передплата газети «Відродження» | 6 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №34, с. 1 |
| Окремий номер «Відродження» | 50 шагномер | «Відродження», газета (Київ, 1918), №34, с. 1 |
| Оголошення на 4-й сторінці | 1,2 крбрядок шпальти | «Відродження», газета (Київ, 1918), №34, с. 1 |
| Відсоток за вкладами в Укрбанку | 4,5 %рік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №34, с. 1 |
| Кишеньковий московсько-український словник Багрія | 1,5 крбпримірник | «Відродження», газета (Київ, 1918), №34, с. 1 |
| Інструктор кооперації в Касі дрібного кредиту | 450 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №34, с. 4 |
| Брошури видавництва «Україна» (Грінченко, Мамін-Сибіряк) | 30 коп.штука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №34, с. 4 |
| Окреме число «Українських медичних вістей» | 1,5 крбчисло | «Відродження», газета (Київ, 1918), №34, с. 4 |
| «Робітнича газета», один номер | 20 копномер | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №266, с. 1 |
| садиба на Міщанській вул. у Житомирі (436 кв. саж.) | 41 000 рубсадиба | «Державний вістник» (Київ, 1918), №31, с. 4 |
| чистий збір «Російських днів» | 9 000 рубразом | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №7, с. 4 |
| рядок оголошення на 1-й сторінці | 2 рубрядок | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №6, с. 1 |
| квиток на дитяче гуляння в Купецькому саду | 1 рубквиток | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №6, с. 1 |
| столик на раут Русскаго Союзу | 10 рубстолик | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №6, с. 1 |
| підписка на 10 номерів «Русскаго Голоса» | 3,5 руб10 номерів | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №6, с. 1 |
| окремий номер тижневика «Куранти» | 1,5 рубномер | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №6, с. 1 |
| делегатський внесок на з'їзд діячів друку | 10 рубделегат | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №6, с. 3 |
| навчання у вечірній школі грамоти для дорослих (максимум) | 3 рубмісяць | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №6, с. 4 |
| «Программа дѣятельности Русскаго Союза на Украинѣ» | 35 копштука | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №6, с. 4 |
Оголошення дня
Техник володіючий украінським, німецьким, польським і російським язиками шукає заняття. Б. Підвальна № 25, кв. 48.Оголошення: техник, що володіє українською, німецькою, польською та російською мовами, шукає заняття; адреса — Підвальна, 25, кв. 48.
«Відродження», газета (Київ, 1918), №34, с. 4 · 05-1623
Афіша й культура
Ще 12 у темі «Культура» нижче.
Окреме число «Нової Ради» й «Відродження» коштувало 25 коп. (50 шагів), «Робітничої газети» — 20 коп.; оголошення в газетах — від 1 до 2,5 крб за рядок (05-0403, 05-1561, 05-2991, 05-1563). Повітова управа й земська каса пропонували посади з платнею 400–450 крб на місяць, учитель із середньою освітою за 12 тижневих уроків мав би близько 1650 крб на рік, Укрбанк давав 4½–6 % річних, квиток на раут Русского Союзу коштував 5 крб, столик — 10 крб, гіпсовий бюст Шевченка — 75 крб; у багатьох оголошеннях про роботу вимагали знання української мови (05-0444, 05-1627, 05-0409, 05-1568, 05-4486, 05-4487, 05-0438, 05-1624). Театр Садовського давав бенефіс Малиш-Федорець «Гандзя», Національний театр — «Богдана Хмельницького», опера — «Черевички», у консерваторії відбувся вечір Дебюссі, «Дім Інтермедії» влаштував «Веселе свято», у «Континенталі» бенкетували київські й німецькі журналісти, а міський народний університет почав заняття (05-1609, 05-1565, 05-1610, 05-1611, 05-1729, 05-1697, 05-2409).
Пленум ЦК Української соціал-демократичної робітничої партії постановив скликати на 10 травня 1918 року п'ятий партійний конгрес (порядок денний — звіт ЦК, організація влади, Установчі збори, робітнича політика); запрошено представників української соціал-демократії в Австрії.
постановила скликати на 10 травня сього року п'ятий партійний конгрес.
Сесія пленуму ЦК Української соціял-демократичної робітничої партії постановила скликати 10 травня п'ятий партійний конгрес; запрошено представників Української соціял-демократії Австрії.
Сесія пленуму Центрального Комітету Української Соціяль-Демократичної Робітничої Партії постановила скликати на 10 травня
Читано з зображення. Анонс майбутнього з'їзду.
10–13 травня 1918 р. відбувся з'їзд українських соціалістів-федералістів (голова Ілля Шраг): визнали самостійність України, стали в рішучу опозицію до кабінету й заборонили членам входити до уряду.
Сливе одночасно з українськими кадетами відбували свій партійний зʼїзд українські соціялісти-федералісти (10-13 травня). Головою зʼїзду був Ілля Шраг.
10 травня 1918 р. відбулося перше засідання Фінансового комітету при уряді (голова А. Добрий; члени М. фон Дітмар, кн. О. Голіцин, В. Кочубей, проф. Барановський, Білимович, Яснопольський та ін.) для впорядкування грошового обігу.
Новостворений орган провів своє перше засідання 10 травня 1918 року
Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки уточнило, що з'їзд ради спілки скликається на 10–11 травня 1918 р. (н. ст., п'ятниця й субота великоднього тижня), а не на 10–11 квітня, як помилково оголошувалося раніше.
Зʼїзд ради всеукраїнської учительської спілки скликається на 10-11 травня нов. ст. ц. р. в п'ятницю й суботу на Великдень, а не 10-11 квітня, як то було помилково оповіщено раніш.
Виправляє дату з №54.
Партійний з'їзд соціалістів-федералістів має відбутися 10–11 травня 1918 року; Олександр Шульгин закликає провінційних товаришів приїхати на нього до Києва.
10-11 травня має відбутися партійний з'їзд соціалістів-федералістів. ... приїхати до нас на з'їзд 10-11-го травня
Центральний комітет Української селянської спілки постановою від 23–24 квітня 1918 року скликає на 10 травня 3-й Всеукраїнський селянський з'їзд і просить губернські ради селянських депутатів провести повітові селянські з'їзди протягом Великодніх свят.
Згідно з постановою центрального комітету української селянської спілки від 23 і 24-го квітня на 10 травня скликається 3-ій Всеукраїнський селянський з'їзд.
10 травня 1918 року о 2 годині дня на вул. Великій Володимирській, 42 відкривався з'їзд партії соціалістів-федералістів; увечері мали початися доповіді центрального комітету.
Сьогодня о 2 год. дня початок з'їзду партії соціалістів-федералістів (В. Володимирська 42).
На Всеукраїнський селянський з'їзд, який мав відкритися в Києві 10 травня 1918 року, з'їхалося вже понад 2000 делегатів; газета пов'язувала з ним труси й арешти напередодні.
За останні дні з'їхалося на цей з'їзд вже більше 2.000 делегатів.
10 травня 1918 року голову Ради міністрів Ф. Лизогуба відвідали німецький посол барон фон Мумм і болгарський посол професор Шишманов, які довго з ним розмовляли.
Вчора у голови міністрів д. Лизогуба були посли германський барон фон Мумм і болгарський проф. Шишманов
«Нова Рада» (ч. 71) констатує, що уряд Голубовича легко зійшов зі сцени, бо не мав реальної опори. Новий уряд, очолений Лизогубом і створений після зʼїзду земельних власників, на думку газети, «висить у повітрі» без підтримки мас та української інтелігенції.
уряд Голубовича легко зійшов з сцені тільки через те, що він не опірався на реальні сили
Перепечатка з «Нової Ради» у «Відродженні» від 10 травня.
Делегація Сердюцького дивізіону запросила гетьмана на полкове свято; гетьман подякував і замість себе послав генерального писаря Остряницю-Полтавцева.
Сердюки і Гетьман. Делегація Сердюцького дівізіону приїздила запрохувати Гетьмана на свое полкове свято
Через події останніх днів відкриття лекторських курсів у Києві, Одесі й Харкові перенесено з 12 травня на 1 червня; курси для вчителів початкових і середніх шкіл відбудуться в призначений раніше термін.
відкриття лекторських курсів у Київі, Одесі і Харкові переноситься з 12 травня на 1 червня
Міністр праці Вагнер повідомив голову Всеукраїнської ради робітничих депутатів, що Рада Міністрів на засіданні 10 травня визнала скликання зʼїзду представників робітників не на часі; зʼїзд не допустять.
Рада Міністрів на засіданню дня 10 травня признала скликання зʼїзду представників робітників не на часі. Зʼїзду не допустять.
Засідання Виконавчого комітету Всеукраїнської Ради робітничих депутатів відбувалося 10 травня 1918 року о 12-й годині; усіх членів комітету і Ради просили неодмінно прибути.
Засідання Вик. К-ту Всеукр. Ради Роб. Деп. відбудеться сьогодня в 12 год. Усіх членів К-ту і Ради прохають неодмінно прибути.
Хроніка: сьогодні з 11 до 17 години в Купецькому саду — дитяче гуляння Русскаго Союзу зі спортивними іграми й призами, у саду — спеціальний дитячий буфет і два оркестри.
Сегодня съ 11 ч. утра и до 5 ч. вечера въ Купеческомъ саду состоится грандіозное дѣтское гуляніе
Читано з зображення.
У травні 1918 року, за ухвалою Собору, 10 числа мала розпочатися сесія; селяни-делегати приїхали до Києва, марно чекали й роз'їхалися, бо єпископи не прибули.
Де-кого з селян, участників першої сессії, ще бачили в травні, коли, по соборній постанові, повинна була 10 числа початися знову сессія.
Дата — травень 1918 р. (стиль не вказано).
З'їзд Ради Всеукраїнської Учительської Спілки перенесено: він мав відбутися 10–11 травня (н. ст.), у п'ятницю й суботу «на Великдень», а не 10–11 квітня, як помилково оповістили раніше.
З'їзд Ради Всеукраїнської Учительської Спілки скликається на 10—11 травня нов. ст.
Читано з зображення. У тексті — «Від Центрального Бюро Всеукраїнської Учительської Спілки».
На 10 травня Центральний Комітет Селянської Спілки скликає Всеукраїнський Селянський з'їзд: від волости — 1 представник, від повітових рад селянських депутатів — по 7, від губернської ради — 5.
На 10 травня Центральний Комітет Селянської Спілки скликає Всеукраїнський Селянський з'їзд
Читано з зображення.
Радянський уряд, затягуючи справу, лише 10 травня 1918 року погодився провести мирові переговори з Україною в Києві. Радянську делегацію очолив Християн Раковський, заступником був Дмитро Мануїльський; українську — сенатор С. П. Шелухін, заступник Ігор Кістяківський, члени — полковник Слівинський, проф. О. О. Ейхельман, інж. О. О. Свіцин і проф. П. К. Линниченко.
щойно 10 травня 1918 р. погодився на Київ, коли вже був переведений гетьманський переворот
10–12 травня 1918 року партія соціалістів-федералістів (есефів) — єдина українська партія, що провела з'їзд легально, — визнала гетьманську конституцію антидемократичною, перейшла в опозицію до уряду і заборонила своїм членам вступати до нього як представникам партії.
На зʼїзді, що відбувся в днях від 10 до 12 травня 1918 року партія Есефів поставилася до гетьманської конституції — як антидемократичної і диктаторської — рішуче негативно
Автор симпатизує есефам.
Радянська мирна делегація прибула до Києва й 10 травня 1918 р. була прийнята гетьманом і т. в. о. міністра закордонних справ М. Василенком; домовилися вести переговори в Києві. Голова делегації — Х. Г. Раковський, заступник — Д. З. Мануїльський, секретар — студент політехніки П. А. Зайцев.
Делегація була прийнята 10. травня Гетьманом і виконуючим обовʼязки міністра закордонних справ М. Василенком; було умовлено вести переговори у Київі
10–12 травня 1918 р. в Києві відбувся з'їзд соціалістів-федералістів, який заявив протест проти встановлення гетьманства німецькою силою й заборонив членам входити до кабінету.
Христюк П., с. 144.
Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки скликало на 10–11 травня (п'ятниця й субота Великоднього тижня) з'їзд ради спілки: звіти, матеріальне становище й пенсії вчителів, суд честі, заснування Всеукраїнського учительського видавничого товариства та Учительського дому в Києві; довідки — Велика Володимирська, 42, пом. 3.
на 10-11 травня ц. р. в пʼятницю і суботу на Великдень скликається зʼїзд ради всеукраїнської учительської спілки. ... Заснування учительского дома в Київі.
ЦК Селянської спілки скликав на 10 травня в Києві другий Всеукраїнський селянський з'їзд: по одному депутату від кожної волосної спілки, по шість від повітових і п'ять від губернських рад селянських депутатів; у порядку денному — сучасний момент, Установчі збори, земельна реформа, фінансовий стан України, організація селянства та народна армія.
Цека селоспілки постановив скликати на 10 травня нов. стилю в Київі другий всеукраїнський селянський зʼїзд.
На зʼїзді вчителів Київського повіту міністерський комісар Пастернак розповів, що влітку влаштують курси українознавства трьох типів — для лекторів, для вчителів середніх і вищих початкових шкіл і для вчителів початкових шкіл — за державний кошт. Зʼїзд ухвалив резолюцію Олександрова: до початку 1919–20 навчального року всі вчителі українських шкіл мають скласти іспит з українознавства за програмою Міністерства освіти.
прийнята резолюція д. Олександрова
Дата засідання не названа в тексті, ймовірно 8–9 травня.
На зʼїзді вчителів повіту Кобзар доповів, що українізація шкіл у повіті просувається слабко, деякі народні вчителі ворожі до неї, а учні не знають, «чиї вони діти»; учень на питання «в якій державі живеш?» відповів: «в Руській». Лисенко пояснив гальмування бурхливими подіями й голодом учительства.
„В якій державі живешь?“ ... — В Руській. А ти хто такий? — Руський.
10 травня в приміщенні Кадетського корпусу (3-тя рота) розпочинається Всеукраїнський учительський зʼїзд. Програма: звіт Центрального бюро Всеукраїнської учительської спілки, повідомлення з місць, програма діяльності спілки, суд честі, матеріальне становище вчителя і пенсії, заснування Всеукраїнського учительського видавничого товариства та Учительського дому в Києві.
10 травня в помешканні Кадецького корпусу (3-ти рота) почнеться Всеукраїнський учительський зʼїзд.
11 та 12 травня (субота й неділя) у залі Купецького зібрання комітет Товариства допомоги хворим дітям м. Києва влаштовує велику лотерею-алегрі на користь безплатної дитячої лікарні. Головні виграші: золотий портсигар (3000 крб), дві скриньки срібла по 1000 крб, картини, срібні й господарські речі, годинники, самовари, чай. Початок 11 травня о 15:00, 12 травня о 12:00.
Велику Лотерею-Алегрі за для побільшення коштів на содержування безплатної дитячої лікарні. Головні вигриші: Золотий портсигар в 3000 карб.
Ціну лотерейного квитка в OCR не прочитано («марб.»).
10 травня до Києва зʼїхалися делегати Всеукраїнського селянського зʼїзду (призначений центральним комітетом селянської спілки; по одному делегату від села). Делегати зʼїжджалися з 8 травня, 9 травня їх було близько 2 тисяч, а в день зʼїзду приїхали кільканадцять тисяч; селяни з торбами й кошиками шукали по вулицях місце зʼїзду.
На 10 травня центральний комітет селянської спілки призначив всеукраїнський зʼїзд, на який кожне село мало послати одного делегата.
«Кільканадцять тисяч» — за газетою (можливе перебільшення).
10 травня в готелі «Континенталь» відбувся банкет місцевих і німецьких журналістів, влаштований німецькими журналістами Рорбахом і Шмітом; серед присутніх майор Генерального штабу Гаасе, доктор Ледерер, кореспонденти «Hamburger Fremdenblatt», «Vossische Zeitung», «Lokal-Anzeiger» (Рудольф Ротайс), члени німецької делегації на Україні та представники частини київської преси.
10 травня в „Контіненталі“ відбувся банкет місцевих і німецьких журналістів, який був уряджений німецькими журналістами Рорбахом та Шмітом.
Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки скликало на 10–11 травня 1918 р. (п'ятниця і субота на Великдень) з'їзд Ради Всеукраїнської учительської спілки (по два представники від кожної спілки). Порядок: звіт Центрального бюро, повідомлення з місць, суд честі, матеріальне становище вчителя та пенсії, Всеукраїнське учительське видавниче товариство, Учительський дім у Києві. Довідки — Київ, Велика Володимирська, 42, пом. 3.
на 10-11 травня ц. р. в пʼятницю і суботу на Великдень скликається Зʼїзд Ради Всеукраїнської Учительської Спілки ... Заснування Учительского Дома в Києві
Центральний Комітет УСДРП у циркулярі призначив відкриття V конгресу партії на 10 травня з ранку (черговий конгрес мав бути в грудні 1917 р., але перешкодили події); порядок денний: звіт ЦК, фракція в Центральній Раді, сучасний момент, організація влади, Установчі збори, робітничі організації й ради, робітнича політика (біржі праці, промислові суди, соціальне страхування), національно-персональна автономія, аграрна політика, ставлення до інших соціалістичних партій, зв'язок з європейською соціал-демократією, видавництво, статут, вибори ЦК.
сесія пленуму Ц. К. визнала першим днем відкриття V конгресу У. С.-Д. Р. П. ... 10 травня з ранку точно.
Оголошено 26 квітня; дата конгресу — 10 травня.
Центральний комітет Української селянської спілки за постановою від 23–24 квітня скликав на 10 травня 2-й Всеукраїнський селянський з'їзд і просив губернські ради селянських депутатів відновити розпорошені повітові й губернські комітети та до свят скликати повітові селянські з'їзди.
Згідно з постановою Центрального Комітету Української Селянської Спілки від 23 і 24-го квітня на 10 травня скликається 2-ий Всеукраїнський Селянський Зʼїзд.
Рішення ЦК ухвалено 23–24 квітня; з'їзд призначено на 10 травня.
Всеукраїнський з'їзд селянської спілки, що зібрався в Києві 10 травня, ухвалив: трудове селянство згідно з мирним договором хоче бачити в центральних державах, зокрема Німеччині, дружні держави, але вимагає, щоб вони не втручалися у внутрішні економічні й політичні справи Української Народної Республіки (продовження постанов втрачено).
Всеукраїнський зʼзд селянської спілки, зібравшись у місті Київі 10 травня з приводу сучасних питань на Україні ухвалив
Текст обривається в кінці колонки; номери пунктів 3 і далі в OCR відсутні.
Оголошення: у п'ятницю 10 травня в саду Купецького зібрання Русскій Союзъ влаштував «грандіозне дитяче гуляння» при двох оркестрах: клоуни, акробати, фокусники, ловля рибок, кеглі, катання яєць, розігрування ляльки, «Воз щастя» і «Бочка щастя», спортивні ігри, призи й дитячий буфет; початок об 11-й ранку, кінець о 17-й; квиток 1 крб.
ВЪ САДУ: Грандіозное дѣтское гуляніе при 2-хъ оркестрахъ музыки. КЛОУНЫ, АКРОБАТЫ, ФОКУСНИКИ, ЛОВЛЯ РЫБОКЪ, КЕГЛИ, КАТАНІЕ ЯИЦЪ, РАЗЫГРЫВАНІЕ КУКЛЫ. Возъ счастья! Бочка счастья!
Читано з зображення. Купецький сад (нині Хрещатий парк). Початок об 11:00, кінець о 17:00.
Оголошення: 10 травня о 19-й годині в залі Купецького зібрання — раут Русскаго Союзу; доповіді: Є. О. Єфимовський «Русскій народъ въ символахъ и легендахъ», проф. П. М. Богаєвський «Будущія формы международныхъ отношеній», С. М. Луначарська «Умолкнетъ ли на Украинѣ русское слово?», С. Г. Крупнов «Украина и русскіе»; концертні номери виконають кращі артистичні сили Києва й оркестр старовинних інструментів; грає духовий оркестр, буфет.
ВЪ ЗАЛѢ: РАУТЪ. Во время раута будутъ произнесены рѣчи: ... Начало ровно въ 7 час. вечера.
Читано з зображення. Рядки афіші частково обрізані на краю плитки; склад доповідей за двома плитками й за хронікою на с. 3.
Організаційний комітет з'їзду діячів друку ухвалив положення про з'їзд: товариства обирають по 5 делегатів; видання, що виходять частіше за раз на тиждень, у Києві, Одесі, Харкові й Катеринославі — по 3 делегати, в інших місцях — по 2; видання, що виходять раз на тиждень і рідше — по 1; видавництва й підприємства — по 1.
Общества избираютъ по 5 делегатовъ. Сотрудники періодическихъ изданій, выходящихъ чаще раза въ недѣлю, избираютъ: въ Кіевѣ, Одессѣ, Харьковѣ и Екатеринославѣ по три делегата отъ каждаго изданія.
Читано з зображення. Дата з'їзду — 19 травня, за № 4 газети.
Програма з'їзду діячів друку: доповіді з місць про становище преси з 27 лютого 1917 р., комітет захисту свободи й гідності преси, всеукраїнський союз діячів друку, правові норми для преси, телеграфне агентство; доповіді загального характеру — не більше 40 хвилин, з місць — не більше 15.
Программа съѣзда: 1) доклады съ мѣстъ о положеніи печати на Украинѣ съ момента революціоннаго переворота 27 февраля 1917 г.
Читано з зображення.
Хроніка: сьогодні о 19-й годині в залах Купецького зібрання торжественний раут Русскаго Союзу: промови С. Г. Крупнова, Є. О. Єфимовського, проф. П. М. Богаєвського й С. М. Луначарської; оркестр старовинних російських інструментів, духовий оркестр, буфет у фойє, бал після концерту; зал декорований у російському стилі; решту столиків і вхідні квитки продають при вході.
Раутъ „Русскаго Союза“. Сегодня въ 7 ч. вечера въ залахъ Купеческаго собранія состоится торжественный раутъ
Читано з зображення.
Шкільна секція Русскаго Союзу відкриває вечірні школи грамоти для дорослих (навчання читати, писати, рахувати, знайомство з історією й географією); заняття щовечора з 18 до 20 години, плата не дорожче 3 крб на місяць; запис: Мала Благовіщенська, 86 (школа для біженців), Львівська, 27 (гімназія Жекуліної), Велика Володимирська, 6, кв. 5 (міське училище № 62), Хрестовоздвиженська церква (Поділ, Житній базар), приміщення Союзу (Львівська, 40, кв. 1, 17–19 год.).
Школьная секція при „Русскомъ Союзѣ на Украинѣ“ открываетъ рядъ вечернихъ школъ грамоты для взрослыхъ. ... Плата не дороже 3-хъ руб. въ мѣсяцъ.
Читано з зображення. Вулиця надрукована «М.-Благовѣщ.»; «Б.-Владимирская д. № 6 кв. 5» — міське училище № 62.
На 10 травня 1918 р. було призначено Всеукраїнський селянський з'їзд; за словами знавців, до Києва з'їхалося щонайменше 10–15 тис. селян і стільки ж було в дорозі. Гетьманський режим заборонив з'їзд.
зʼїхалось не менш 10-15 тисяч селян в Київі, а стільких • в дорозі
Цифра — зі слів «знавців», імовірно перебільшена.
Центральний уряд, не попередивши повітових комісарів Київщини, призначив замість них повітових старост — переважно поміщиків і урядовців старого режиму, зокрема колишніх справників; на посаді залишено лише канівського комісара Недашковського.
Більшість призначених осіб-поміщики та урядовці старого режиму, поліцейські то-що.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
10 травня 1918 року новопризначений міністр хліборобства Колокольцев довго розмовляв із головою Ради міністрів Ф. Лизогубом у справах аграрної політики.
Новопризначений міністр хліборобства д. Колокольцев довго балакав учора з головою міністрів
Міністр праці Вагнер повідомив голову Всеукраїнської ради робітничих депутатів, що Рада міністрів на засіданні 10 травня 1918 року визнала скликання з'їзду представників робітників недопустимим і з'їзд не дозволено.
Рада Міністрів на засіданні 10 травня признала скликання з'їзду ... З'їзд не допускається.
З'їзд Української учительської спілки 10–11 травня 1918 року ухвалив, що не можна одночасно бути в двох організаціях з протилежними принципами (українській спілці й російському союзі); у Спілці на той час було до 20 000 організованих учителів.
хоча з'їзд Спілки 10-11 травня цього року підтвердив, що бути одночасно в двох організаціях... неможливо... в Спілці тепер до 20.000 організованого вчительства.
Стиль дати не вказано.
«Нова Рада» повідомляє, що до нового кабінету (Лизогуба) увійшли четверо кадетів, членів Всеросійської конституційно-демократичної партії; публічні заяви Василенка й Григоровича-Барського з цього приводу лише заплутують справу.
В новий кабінет увійшло четверо кадетів, членів всеросійської конституційно-демократичної партії.
Статтю в OCR місцями пошкоджено; назву першоджерела (інша газета) схоже не визначено.
Газета наголошує, що новий міністр народної освіти М. Василенко, генеральний суддя Генерального Суду УНР, вів таємні переговори про зміну кабінету (переворот), не вийшовши з Генерального Суду; ставить питання про його лояльність.
вів переговори про зміну кабінету, про coup d'etat, він був членом Генерального Суду Української Народньої Республіки
Це цитата з преси, а не оцінка редакції «Відродження»; OCR пошкоджений.
Київський повітовий учительський зʼїзд мав відбутися в будинку кадетського корпусу, але директор корпусу відмовив у наданні приміщення; засідання перенесли до будинку Повітової народної управи.
ректор кадетського корпусу не дав свові згоди, аби зʼїзд одбувавсь в будинку корпусу. Засідання прийшлось перенести в будинок Повіт. Народної Управи.
Дата зʼїзду в OCR не вказана, ймовірно 8–9 травня.
На повітовий учительський зʼїзд прибуло 105 членів учительської повітової спілки; головою обрано А. Чередниченка. Справоздання про Шкільну Раду зробив член ради Путята, про діяльність Ради Спілки — Кобзар; серед гостей виступив комісар освіти Пастернак.
На зʼїзд прибуло 105 членів учительської повітової спілки. Головою зборів обрано А. Чередниченка.
З 25 квітня працює комісія з реформи вчительських інститутів і семінарій (голова Білецький; члени К. М. Щербина, В. П. Родніко, Г. І. Троцький, Я. Шумович, С. Г. Брон, І. Г. Власенко, Б. М. Дога, Борицький).
25 квітня біжучого р. розпочала працю комісія по реформі учительських інститутів та семинарій.
Оголошення: «Сьогодні засідання Виконавчого комітету Всеукраїнської Ради робітничих депутатів. Усіх членів комітету і членів Ради просять неодмінно прибути.»
Сегодня здани Вик. Ком. засідання Вевукр. Ради Роб. Допут. Усіх членів К -ту і членів Ради прохають неодмінно прибути.
Повтор попереднього повідомлення у вигляді окремого блоку на кінці номера.
«Русскій Голосъ» повідомляє про оголошення від 10 травня в Житомирі: усі «великоросійські» офіцери й нижні чини мають до 12 травня з'явитися й заявити, чи хочуть вони їхати на батьківщину, чи вибирають відправку до концентраційного табору.
находящіеся вь Житомірі „великорусскіе офицеры и нижніе чини обязываются до 12 мая явиться для вьясненія, хотять ли ухать на родину или же предпочитають отправку въ концентраціонный лагерь
Подія в Житомирі, але вона викликала гостру реакцію київської російської преси. Стиль дати (10 мая) у тексті не уточнено, ймовірно новий. OCR перемішав рядки, цитату відновлено з уривків.
При Київському політехнічному інституті виник відділ Русскаго Союзу: до тимчасового президіуму ввійшли Бєлянкін, Васильєв, Гаршин, Іванов, Колесников, Куликов і Пєстов; делегатом до головної ради обрано Пєстова.
При Институтѣ возникъ отдѣлъ союза. Во временный президіумъ вошли (по алфавиту)
Читано з зображення. Одне прізвище читається сумнівно («Бѣлянкинъ»).
Партія соціалістів-федералістів скликала на 10–11 травня партійний з'їзд. Губернські комітети надсилали від 3 до 5 представників, інші організації — від 1, з правом вирішального голосу; окремі члени партії та прихильники могли брати участь із дорадчим голосом.
Партія Соціалістів-Федералістів скликає на 10-11 травня партійний зʼїзд. Губернські комітети посилають від 3 до 5 представників, инші від 1
Стиль дати не вказано, ймовірно новий. Місце з'їзду, найпевніше, Київ.
Комітет допомоги полоненим учителям-українцям (голова Павло Базилович, писар Андрій Савчук) оголосив вуличні збірки на підготовчі курси й підручники для вчителів, що лишаються в таборах полонених у Німеччині та Австрії; пожертви приймали також редакції «Нової Ради», «Народної Волі», «Робітничої Газети» й «Боротьби».
Дальші жертви прийматимуться в редакціях „Нової Ради", „Народньої Волі", „Робітничої Газети" й „Боротьби".
Дата вуличних збірок в OCR не збереглася. Прізвище голови в OCR «Бааилович».
На вечірньому засіданні з'їзду соціалістів-федералістів 10 травня 1918 року були заплановані доповіді: Ніковського (внутрішнє становище), Шульгина (зовнішнє становище, самостійність і федерація), Кушніра (фракція в Центральній Раді), Прокоповича (Рада народних міністрів), Мацієвича (земельна реформа), Лещенка-Чоповського (економіка), Корчинського (організація партії) та Єфремова (тактика партії).
Сьогодня в 6-й годині вечора почне свої доклади з'їзду центральний комітет партії с.-ф.
Прізвища частково відновлено з пошкодженого OCR.
10 травня 1918 року під головуванням міністра закордонних справ М. Василенка відбулася перша нарада членів делегації радянського уряду Росії та українського Міністерства закордонних справ щодо скликання мирової конференції; чекали ще другу делегацію, що виїхала з Брянська до Києва.
учора під проводом міністра закордонних справ М. Василенка відбулася перша нарада членів делегації російського совітського уряду і українського міністерства закордонних справ
На Всеукраїнський селянський з'їзд до 10 травня 1918 року прибуло кілька тисяч делегатів, але вища влада не дозволила йому розпочати роботу; на Терещенківській і Фундуклеївській стояли німецькі броньовики й загони солдатів, натовпи делегатів обговорювали становище на Фундуклеївській, Володимирській і Бібіковському бульварі; багатьох делегатів заарештовано.
З'їду вища влада не дозволила розпочати працю. На Терещенківській та Фундуклеївській улицях стояли німецькі броневики і отряди німецьких салдатів.
Дату обчислено зі слів «до вчорашнього дня»; можливо, події тривали й 11 травня.
З'їзд Української партії соціалістів-федералістів розпочався в п'ятницю 10 травня 1918 року о 2 годині в клубі «Родина»; його відкрив голова ЦК С. О. Єфремов, головою з'їзду одноголосно обрано представника Чернігівщини Шрага; для вироблення тез обрано комісію.
У п'ятницю 10-го травня о 2 год. ... в „Родина" ... З'їзд відчинив голова центр. комітету партії С. О. Єфремов. Головою з'їзду обрано одноголосно представника Чернігівщини ... Шрага.
Всеукраїнський з'їзд Селянської спілки, що зібрався в Києві 10 травня 1918 року, ухвалив протест проти втручання чужоземних держав у внутрішні справи УНР та їхньої участі у розгоні українського парламенту і з «призирством» відкинув гетьманську владу як самозванну, створену великими землевласниками й капіталістами.
Всеукраїнський зʼїзд селянської спілки, зібравшись у місті Київі 10 травня ... Зʼїзд з призирством відкидає утворену панами-великими землевласниками ... гетьманську владу, явно самозванну
У німецькому рейхстазі державний секретар Буше, посилаючись на телеграму посла у Києві барона Мума, заявив, що гетьманський уряд — суто діловий, без поляків, на засадах української незалежності в тісному зв'язку з центральними державами; гетьман Скоропадський напередодні відвідав барона Мума.
Гетьман Скоропадський відвідав вчора бар. Мума
Дата візиту («вчора») відносно засідання рейхстагу не визначена; подано як дату номера.
Доповідач Шкільної Ради на зʼїзді розповів, що на початку революції обрано шкільну раду з 25 осіб (13 представників учительства), потім виділено Малу Шкільну Раду; через брак коштів вона працювала «нальотами». Цього року школа майже нічого не здобула через дрібниці та більшовицьке повстання.
обрана шкільна рада, в склад якої війшло 25 осіб (13 представників од учительства)
10 травня в клубі «Родина» відкрився зʼїзд партії соціалістів-федералістів. Перше засідання було присвячене доповідям з міст про наслідки останніх подій; головою обрано д. Шрага (прізвище в OCR «Шрага»), товаришами голови — Саліковського та Карпінського. Засідання закрилося о 10-й годині вечора.
10 травня, в помешканні клубу „Родина“, одчинився зʼїзд партії соц.-федералістів.
Опис зʼїзду в номері від 12 травня; частина тексту перемішана.
Вечірнє засідання зʼїзду соціалістів-федералістів 10 травня провадилося в новому приміщенні Українського клубу на розі Прорізної й Пушкінської вулиць. Першу доповідь про міжнародні відносини виголосив Мулик (прізвище в OCR «Мулыци»), наголосивши, що програму партії доведеться змінити.
Вечірнє засідання зʼїзду провадилось в новому помешканні Українського Клюбу на розі Прорізної та Пушкінської вул.
Прізвище доповідача в OCR «Мулыци».
На зʼїзді соціалістів-федералістів обговорювали економічне становище України: проф. Синявський виступав за націоналізацію монополій (цукрова, тютюнова), Шелухин — проти казенних монополій, Ганіцький — за 8-годинний робочий день, а також ішлося про курс карбованця до російського рубля; для вироблення резолюцій створено комісії. Один із доповідачів нагадав, що Берестейський мир і німецька присутність у країні вплинули на товарообмін і хлібні бюро.
Невже український карбованець, забезпечений золотом, рівен нічим не забезпеченому російському рублеві.
Прізвища в OCR: Синявський, Шелухин, Ганіцький; виклад стислий.
У телеграмі з Києва німецький посол Мумм повідомив, що вступ членів інших партій у уряд «розбився» об надмірні вимоги, а для них залишено кілька міністерських місць, обсаджених лише тимчасово; а гетьман Скоропадський «вчора» відвідав його й мав півторагодинну розмову із заявами про самостійність України та виключення великоруських і польських тенденцій.
Гетьман Скоропадський відвідав учора барона Мума й мав із ним півтори годинну дуже задовольняючу розмову
«Учора» стосується дня телеграми, точна дата не вказана; робота кабінету «не дивлячись на великодні свята» розпочата енергійно.
10 травня в Києві почався Всеукраїнський з'їзд соціалістів-федералістів (близько 50 делегатів); головою обрано Шрага. Делегати з Катеринослава, Чернігова, Полтави, Одеси, Житомира вказували на сумний настрій населення після політичного перевороту й страх перед поверненням старого режиму; партія вирішила стати в опозицію до нового ладу і обстоювати українську державність.
Позавчора почав каради всеукраїнський зʼїзд соціялістів-федералістів при участі приблизно 50 делегатів. Головою зʼїзду вибрано Шрага.
«Позавчора» від 12 травня — 10 травня. У доповіді Шульгина — міжнародне становище України.
На третій день з'їзду кадетів у Києві (10 травня) за пропозицією Штерна у 12-ту річницю першої Державної думи з'їзд вітав присутніх членів Дум і вшанував пам'ять померлих; Крупнов, відповідаючи опонентам, виступив за використання чужоземної сили для державного будівництва.
Третій день зʼїзду кадетів. На предложення Штерна в дванадцяту річницю першої державної думи, зʼїзд вітав присутніх на засіданню членів першої і иншіх державних дум.
Дата виведена з річниці першої Думи (10 травня н. ст.), газета дати не називає.
Представник Центрального Комітету Селянської Спілки на Всеукраїнському робітничому територіальному з'їзді в Києві заявив, що Всеукраїнський селянський з'їзд, який мав розпочатися 10 травня, було розігнано: близько 20 тисяч селян три дні блукали Києвом, багатьох заарештовано, а з'їзд урешті відбувся далеко за містом у лісі.
Всеукраїнський селянський з'їзд, що мав роспочатись ще 10 травня був розігнаний. Три дні біля 20,000 селян ... блукали по Києві ... з'їзд ... відбувсь далеко за містом у лісі. Силу селян заарештували
Свідчення промовця (твердження, цифра 20 000 могла бути завищеною); дата 10 травня — запланований початок селянського з'їзду.
Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки скликало на 10–11 травня (п'ятниця й субота «на Великдень») з'їзд Ради Всеукраїнської учительської спілки; просили прислати доклади й двох представників від кожної спілки; адреса — Київ, Велика Володимирська, 42, пом. 3. Серед питань: Учительський дім у Києві, суд честі, матеріальне становище вчителя й пенсії.
на 10—11 травня ц. р. в пятницю і суботу на Великдень
Читано з зображення.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
10 травня 1918 року в канцелярії голови Ради міністрів побував представник австрійської військової комісії лейтенант Гюттенбіхель(?), який просив відомостей про організацію влади.
Вчора в канцелярії голови міністрів д. Лизогуба був представник австрійської військової комісії лейтенант ...
Прізвище в OCR нерозбірливе.
Збори учительського зʼїзду обговорили питання вступу вчителів повіту до товариства «Всевіт» і поточні політичні події.
Обговоривши справу, що до вступу учителів повіту до тов. „Всевита“
Текст обривається на межі колонок.
За розпорядженням гетьмана створено й затверджено морську комісію для організації української флоти: віце-адмірали Ненюков і Покровський, контр-адмірали Патон і Кликов, Хоменко, діловод — капітан 1-го рангу Максимович.
Для організації української фльоти з розпорядження Гетьмана утворена і вже затверджена морська комісія
Прізвище «Нелюков/Ненюков» в OCR двоїться.
10 травня 1918 р. на засіданні уряду констатовано, що німці продовжують вивозити з армійських складів у Києві, Гомелі, Конотопі, Білій Церкві військове озброєння й спорядження; після протестів Рада міністрів погодилася визнати вже вивезене «германской добычей», а подальше вирішувати в спеціальній комісії.
німці продовжують вивозити з армійських складів у Києві, Гомелі, Конотопі, Білій Церкві військові озброєння та спорядження
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Управління інспектора артилерії України просить усіх старшин, урядовців і техників, що служили в важких, мортирних, дивізіонах, а також в окремих і облогових, які бажають служити в Українській армії, прибути на вулицю в OCR «Лівашовську», 28 у години занять із заявами згідно з наказом Військового міністерства від 8 квітня 1918.
Управління Інспектора Артілерії України прохає всіх старшин, урядовців і техників, що служили в тяжких, літерних, дівізіонах
Назву вулиці в OCR спотворено (імовірно Левашівська/Лабораторна); перелік родів військ неточний.
10 травня 1918 року Скоропадський написав Мумму: «Вважаю за потрібне для добра моєї батьківщини — України — йти чесно й відкрито пліч-о-пліч із Німеччиною».
"I regard it as necessary for the good of my fatherland-Ukraine to go honestly and openly hand-in-hand with Germany."
Автор датує події за новим стилем.
10 травня 1918 року Рада міністрів заявила, що сприятиме розвиткові української культури й забезпечить права української мови в школах і установах, але погрожувала рішучими заходами проти опонентів.
As early as May 10, the cabinet issued a statement in which it pledged itself to promote the development of Ukrainian culture
Автор датує події за новим стилем.
Офіційний розклад прийому: гетьман приймає тих, хто представляється, та приватних відвідувачів по середах і пʼятницях з 10:00 до 13:00 (запис напередодні з 10 до 13 у гетьманського господаря).
Гетьман приймає представляючихся і приватних одвідувачів-по середам і пʼятницям от 10 г. ранку до 1 г. дня.
Голова Ради Міністрів (він же міністр внутрішніх справ) приймає щодня, крім четверга й неділі, з 11 до 13 на Інститутській, 40.
Голова Ради Міністрів (він же і Міністр Внутрішніх Справ) приймає щоденно, крім четверга і неділі, од 11 г. дня до 1 г. дня Інституцька 40.
Наказ № 61 губернського коменданта Київщини отамана Каракуци від 10 травня: на посаді коменданта міста Києва й фортеці лишається отаман Цицович, його помічником призначено полковника Бенецького.
на посаді м. Київа і фортеці зостається Отаман Цицович. Помішником йому призначається Полковник Бенецький.
Посилання на попередній наказ № 60 від 3 травня.
Рада міністрів Української Держави на засіданні 10 травня визнала склик з'їзду представників робітників не на часі й заборонила Всеукраїнський робітничий з'їзд; про це міністр праці Вагнер повідомив голову Всеукраїнської ради робітничих депутатів.
Рада міністрів на засіданню 10 мая признала скликання зʼізду представників робітників не на часі. Зʼїзду не допустять.
Комісаріат у справах Київської навчальної округи оголосив, що не заперечує проти видачі до кінця навчального року атестатів зрілості та свідоцтв про закінчення класів учням, чиї батьки як біженці реевакуюються на батьківщину.
Комиссаріатъ по дѣламъ Кіевскаго учебнаго округа доводитъ до всеобщаго свѣдѣнія, что съ его стороны не встрѣчается препятствій къ выдачѣ ранѣе конца учебнаго года аттестатовъ зрѣлости
Читано з зображення.
Центральний комітет Української селянської спілки скликає 2-й Всеукраїнський селянський з'їзд на 10 травня; просить повітові селянські з'їзди провести до 10 травня.
на 10 травня скликається 2-ий Всеукраїнський Селянський З'їзд.
Читано з зображення. Циркуляр підписали голова Ар. Степаненко і секретар О. Ільченко.
10 травня 1918 р. кабінет Лизогуба випустив декларацію, що спростовувала поширювані чутки, ніби гетьман хоче повернути самодержавство й відібрати свободи; обіцяно земельну реформу шляхом викупу й парцеляції, підтримку профспілок, повагу до громадянських свобод.
спростовано розпущені соціялістами клевети, що гетьман хоче привернути самодержавя
10 травня 1918 року гетьманський уряд видав програмову декларацію до народу: заперечував звинувачення в самодержавстві й реакційності, заповідав «строгі міри» для відновлення ладу, обіцяв наділити бідних і безземельних землею за помірними цінами та підтримати справедливі вимоги робітників.
Вже дванадцятого дня по обнятті влади гетьманом (10 травня), правительство гетьмана було приневолене видати програмову деклярацію до народу
10 травня 1918 р. уряд опублікував заяву-декларацію, спростовуючи «злобні чутки», ніби відновлено самодержавство, а гетьман — самодержець: «Гетьман не думає стати самодержцем»; обіцяно виборчий закон, земельну реформу через викуп, права української мови й повагу до інших національностей.
Гетьман не думає стати самодержцем.
загальнодержавне
10 травня 1918 року уряд оприлюднив декларацію, в якій заперечував «злобні вістки» про відновлення самодержавства, запевняв, що гетьман не прагне стати самодержцем, обіцяв розвиток української мови в школі й установах, повагу до інших національностей і виборчий закон до народного представництва.
Гетьман не змагає стати самодержцем. Назва гетьмана - це є втілення в історичній, національно українській формі ідеї незалежної і вільної України.
загальнодержавне. Автор наводить декларацію як приклад лицемірства.
Декларація уряду від 10 травня 1918 року попереджала, що в «тривожні часи» уряд вдаватиметься до «строгих мір», обіцяла викупити частину приватних земель і передати їх хліборобам за помірними цінами та визнавала професійні спілки лише в межах захисту професійних інтересів.
коли в поодиноких випадках в імя цих вищих інтересів правительство буде приневолене хопитися строгих мір
загальнодержавне
Урядове повідомлення від 10 травня 1918 р.: «Гетман не желает стать самодержавным. Гетманство — это осуществление идеи независимой и свободной Украины в исторической, национально-украинской форме»; завдання Ради міністрів — довести державу до скликання народного представництва.
„Гетьман не бажає стати самодержавним. Гетьманство — це здійснення ідеї незалежної і вільної України в історичній, національно—українській формі”
Урядова декларація від 10 травня 1918 р. запевняла, що Рада міністрів розпочала земельну реформу для забезпечення мало- й безземельних селян, землі власників буде викуплено державою й передано «по необременительной цене» нужденним хліборобам; «Правительство не остановится ни перед какими жертвами».
“Правительство не зупиниться ні перед якими жертвами аби утворити на Україні селянство здорове, забезпечене землею, здатне піднести до найвищої міри її добробут”
загальнодержавне
Біженецький департамент Міністерства внутрішніх справ 10 травня 1918 року оголосив, що українським військовим і цивільним властям суворо заборонено видавати перепустки в прифронтову смугу, зайняту німецьким військом; біженці мали реєструватися в найближчій німецькій команді, а для бідних обіцяли харчові пункти.
Українським воєнним і цівільним властям строго забороняється видавати пропуски в місцевости обняті давньою воєнною полосою фронту, занятою німецьким військом.
Голова ради міністрів Ф. А. Лизогуб повідомив співробітникові київської газети, що державною мовою визнаватиметься українська, але нова влада не вестиме «безпощадної боротьби» з російською мовою в урядовому й громадському діловодстві, як це робив кабінет Голубовича; питання мови вирішуватимуть залежно від знання її службовцями й відвідувачами, а Українське телеграфне агентство вже видає телеграми на вибір абонента українською або російською.
Какъ сообщилъ сотруднику одной изъ мѣстныхъ газетъ предсѣдатель совѣта министровъ Ѳ. А. Лизогубъ, государственнымъ языкомъ будетъ признаваться украинскій.
Читано з зображення. Загальнодержавне рішення нової (гетьманської) влади; Лизогуб очолив уряд у травні 1918 р.
Оголошення: загублено безстроковий паспорт, виданий волосною управою на ім'я Миколи Петровича Павлютенка.
Згублена безстрокова паспортна книжка ... на ім'я Миколи Петровича Павлютенко.
Офіційні відомості: наказами №№ 2 і 3 на посаду Миргородського повітового старости замість Лапи-Данилевського призначено Івана Ляховича; наказами №№ 4 і 5 Берзенським (Бердянським?) повітовим старостою замість Леонтія Кочубея призначено Лева Белозерського.
замісць одмовившогося повітового старости Лапи-Данілевського призначено Ивана Ляховича
Назва повіту «Берзенський» — так в OCR, імовірно Бердянський; не підтверджено.
Комендантом гетьманського палацу замість генерала Олександровича призначено генерала Пресовського (Присовського). Начальник гетьманської похідної канцелярії приймає прохачів по вівторках, четвергах і суботах з 11 до 13.
Комендантом гетьманського дворця призначено, замісць генерала Олександровича, генерала Пресовського.
Прізвище в OCR «Пресовського».
Норма представництва на V конгресі УСДРП: по одному делегату від кожної сотні членів (до 100 — один, далі на кожну сотню — ще один); ЦК запросив делегатів від усіх закордонних організацій партії.
До 100 - посилати одного і дальше на кожну сотню одного. Ц. К. запрошує всі закордонні організації У. С.-Д. Р. П. присилати своїх делегатів на сей конгрес.
Міністерство торгу й промисловості запропонувало власникам промислових підприємств, зацікавленим у відшкодуванні збитків від війни Росії з Україною, звертатися із заявами до органів гірничого й фабричного нагляду; створено комісію для з'ясування збитків перед майбутніми мирними переговорами УНР з російським урядом.
комісія вияснення збитків
Начальник штабу гетьмана отаман Дашкевич-Горбацький приймає у службових справах по понеділках, вівторках, четвергах і суботах з 10 до 12 та по середах і пʼятницях з 15 до 17; приватних відвідувачів — по вівторках, четвергах і суботах з 15 до 17 у будинку колишнього генерал-губернатора на Інститутській, 40.
приймає по службовим справам по понеділкам, вівторкам, четвергам і суботам од 10 ранку до 12 г. дня
Розклад у друку частково перемішаний.
Газета передрукувала декларацію уряду Ф. Лизогуба, датовану в Києві 10 травня 1918 р.: уряд обіцяє земельну реформу (приватні землі буде викуплено державою й передано хліборобам за невелику ціну), не заперечує права власності й заявляє про боротьбу з анархією, грабунками та вбивствами.
Київ 10-го травня 1918 року.
Текст сильно перемішано OCR (колонки накладаються); зміст передано загалом.
Декларацію уряду підписали: голова Ради Міністрів і міністр внутрішніх справ Ф. А. Лизогуб; міністр народної освіти і тимчасово міністр закордонних справ М. Василенко; фінансів — А. К. Ржепецький; торгу й промисловості — С. М. Гутник; шляхів — Б. Бутенко; праці — Ю. Вагнер; юстиції — М. Чубинський; народного здоров'я — Любинський; в.о. військового міністра — отаман Лігнау; земельних справ (в.о.) — Ю. Соколовський.
Голова Ради Міністрів і міністр Внутрішніх справ Ф. А. Лізогуб. Міністр Народньої Освіти ... М. Василенко.
Посади продовольчих справ та деякі прізвища в OCR обірвані.
Закон про зміну внутрішнього поштового тарифу на території Української Держави: у зміну закону від 9 січня 1918 р. відновлюється безплатне пересилання поштової кореспонденції державних установ і урядових осіб за статтями 909–913, 917–922, 924, 936–986 поштових постанов видання 1917 р. Підписали Ф. Лизогуб і за товариша міністра внутрішніх справ по поштово-телеграфній частині Ів. Штефан; гетьман затвердив 10 травня 1918 р.
Відновити безплатну пересилку почтової кореспонденції державних установ і урядових осіб
Дата затвердження гетьманом — 10.5.1918 за OCR.
Обіжником № 22 від 10 травня 1918 року Міністерство Шляхів вимагає від начальників залізниць і начальників робіт зі спорудження залізниць докладних відомостей про недокінчені справи щодо відчуження майна, оскільки подані відомості не дають Міністерству змоги ознайомитися з дійсним станом справ.
Обіжник про складання докладних відомостей в справі неспінчених діл по відчуженню майн. ... відомости ці не дають можливости Міністерству ознайомитись з дійсним положенням діла.
Обіжник № 29 від 10 травня 1918 року Міністерства Шляхів (міністр В. Бутенко): колишня земельна управа однієї з губерній звернулася до Управління Південно-Західних залізниць з вимогою не платити власникам за відчужену під залізницю землю, а вносити суму в депозит земельної управи; такі вимоги Міністерство наказало залишати без задоволення як незаконні.
Бувша земельна Управа одної з губерній звернулась до Управління Південно-Західних Залізниць з вимогою не платити власникам за відчужену в них землю, а вносити належну їм суму в депозит земельної Управи ... залишені без задоволення, як не законні.
Автор статті А. Вельмін доводив, що циркуляр міністра юстиції порушує закони: за ст. 3 Основних законів Російської імперії російська мова залишалася загальнодержавною, бо Центральна Рада не видавала закону про державну мову; у разі суперечності судові колегії повинні звернутися до Генерального суду як правонаступника Сенату.
Единственно только такой выводъ и можетъ сдѣлать всякій юристъ, а тѣмъ болѣе Министръ Юстиціи Украинской Республики
Читано з зображення. Редакція «Русскаго Голоса» зауважила, що висновки автора «дещо ризиковані», але друкує їх як матеріал про ставлення колишнього уряду до законності.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення від канцелярії з комендантом на Банковій, 2: потрібні військові, які володіють українською мовою, для канцелярської та агітаційної роботи на провінції; прохання подавати на ім'я керівника через коменданта (Банкова, 2). Підписали: начальник канцелярії Ковалевський, начальник адміністративного відділу Ганжа.
Прохання подавати на мое імя через мойого Коменданта (Банкова 2)
Хто саме оголошує (установа), з OCR не видно; текст перемішаний із сусідніми оголошеннями.
Наказ Державного Контролю №107 (травень 1918 р.): призначено радниками Генеральної Контрольної Ради 11 осіб, обраних різними контрольними установами за законом від 14 січня 1918 р.: від Польового контролю Київської округи Водяних Шляхів — М. А. Малишев, Південно-Західного фронту — А. А. Панасенко, Українського військового контролю — Л. М. Ільєнський, Чернігівської, Одеської, Львівської (OCR), Волинської контрольних палат та Контролю Південно-Західних залізниць (С. Д. Биков) та ін.
Призначаються радниками Генеральної Контрольної Ради нижчезгадані особи, котрі вибрані ... різними Контрольними Установами
Дата в OCR «0 травня»; прізвища сумнівні.
Щоб не допустити селянського з'їзду, на станціях біля Києва гетьманські офіцери зупиняли делегації й заарештовували селян, не пропускали пароплави Дніпром до Києва.
на станціях біля Київа гетьманські обіцери спиняли делеґації, арештовують селян, не допускають пароплави по Днітру до
Вибухи й постріли чутні в різних частинах Києва; вони нервують обивателів, і навіть простий стукіт здається вибухом. Міліція гадає, що стріляють бандити, щоб тероризувати населення перед нальотами.
Чини міліції гадають, що стрілянина проводиться бандитами за метою терорізувати людність, а потім вже чинити свої налоти.
Наказ губернського коменданта Київщини № 61 від 10 травня: згідно з наказом від 3 травня № 60 комендантом міста Києва залишається отаман Цицович, помічником призначено полковника Бенецького; наказ підписав губернський комендант отаман Каракуца.
на посаді Коменданта м. Київа зостається отаман Цицович. Помішником йому призначається Полковник Бенецький.
10 травня заарештовано 36 учасників селянського з'їзду; їх тримали в Лук'янівській в'язниці й відпустили вранці 29 травня: німецький військово-польовий суд не знайшов доказів, але попередив, що надалі скликати селянські з'їзди можна лише з дозволу німецької комендатури.
скликати селянські з’їзди можна буде лише з дозволу німецької комендатури
Нова Рада, 1918, 7 червня (25 травня).
10 травня 1918 року о 12-й дня німецьке військо оточило приміщення 2-го Всеукраїнського селянського з'їзду на Терещенківській, 2, вигнало делегатів у двір і заарештувало мандатну комісію та кількох делегатів; їх провели під конвоєм до німецького коменданта, а після 7-ї вечора відправили до Лук'янівської в'язниці.
прибувше німецьке військо в зброєю оточило помешкання на Терещенківській вул. № 2, вигнало всіх членів з'їзду з кімнат у двір
За заявою заарештованих, на з'їзд з'їхалося понад 5000 селян; німецьке командування об 11-й дня обіцяло дати остаточну відповідь щодо дозволу о 7-й вечора.
Після затишшя в місті знову чути нічну стрілянину: інтенсивна — біля Товарної станції між бандитами й сторожами; на Степанівській вулиці стрілянина була така, що вулиця миттєво спорожніла, а крамниці закрилися; міліція й патрулі нікого не затримали. Уранці 9 травня на Товарній станції хтось кинув ручну гранату, але ніхто не постраждав.
на Степанівській вулиці ... вулиця в одну мить спустіла і всі крамниці були закриті
Міліція гадає, що бандити стріляють, щоб тероризувати людність перед нальотами.
10 травня близько 5 тисяч делегатів селянського зʼїзду зібралися в двоповерховому будинку № 2 на Терещенківській вулиці; ухвалили послати представників до німецького штабу по дозвіл. Після 12 години дня весь квартал оточило озброєне німецьке військо з панцерним автомобілем і кулеметами, а на Фундуклеївській вулиці стояли три панцерники; делегатів кілька годин не випускали.
Проте після 12 год. дня цілий квартал, де стоїть будинок № 2 на Терещенківській обступлено було озброєним німецьким військом.
У штабі делегатам сказали, що зʼїзд дозволять тільки наступного дня.
Губернський комендант Київщини звернувся до військового міністра з рапортом про створення військового суду: революційні суди через розформування частин не можна скласти за браком старшин і козаків, тож арештанти не знають, коли їх судитимуть.
справи лишаються без руху і вязні не знають, коли їх судитимуть
Дописувач із Трипілля скаржився, що місцева міліція на чолі зі старшим міліціонером Костем Любименком розігнала пострілами сільський сход, тяжко поранивши селянина, і відкрито бере на пристані хабарі з перекупок, що возять до Києва хліб, курей, масло; міліція також пограбувала пароплав біля Ржищева.
На пристані одверто беруть хабарі з тих перекупок, які возять до Київа ріжні продукти: хліб, кури, масло
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Допис кореспондента.
Оголошення про втрату: на станції Київ в ніч на 21–22 квітня вкрадено сумку з документами на імʼя Гермона Дрікера (посвідчення особи, військовий квиток, метричне свідоцтво, формулярний список, гімназичні свідоцтва та інше); документи недійсні, просять повернути до м. Луцьк Волинської губ.
УКРАДЕНО на ст. Київ в ночі з 22 на 21 кв. с. р.
Дата крадіжки в OCR нечітка («22 на 21»).
10 травня в місті ходили чутки, що на пристані заарештовано кілька тисяч делегатів, які приїхали пароплавами Дніпром, а на вокзалі завертають тих, хто приїжджає потягами; німецькі солдати розганяли гуртки селян на вулицях, кількох агітаторів заарештували. Увечері делегатів випускали з будинку групами по 5–6 осіб; багато селян того ж дня роз'їхалися по домах.
на пристані заарештовано кілька тисяч делегатів, що приїхали пароплавами по Дніпру, а на вокзалі також завертають тих, що приїзжають поїздами
Чутки про пристань і вокзал — з розмов у натовпі, не перевірені.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Під час розгону 2-го Всеукраїнського селянського з'їзду в Києві заарештовано членів президії: голову Пухира(?) (члена повітової земської управи), Каминського(?) (голову земської повітової управи), Богача(?), Врублевського та селянина Бобенка.
арештовано з президії голову Пухира (член повітової земської управи), ... (голова земської повітової управи), Богача, Врублевського і селянина Бобенка.
Прізвища частково спотворені OCR; дата за попередньою заміткою (розгін з'їзду 10–11 травня).
10 травня 1918 року ввечері несподівано помер Сергій Євгенович Чернишов; про смерть із жалем сповістили його колишні товариші по службі.
Позавчора увечері несподівано вмер Сергій Євгенович ЧЕРНИШОВ, про що з жалем оповіщають його колишні товариші по службі
Наказом від 10 травня 1918 р. Гетьман призначив Василя Григоровича Колокольцова міністром земельних справ Української Держави.
Призначаю Василя Григоровича Колокольцова Міністром Земельних Справ Української Держави.
Після перевороту А. Добрий став головою Фінансового комітету при міністерстві фінансів Української Держави (перше засідання 10 травня 1918 р.); у 1920 р. емігрував до Франції, помер у Парижі в 1936 р.
До Києва з власної ініціативи приїхав посол УНР при румунському уряді Галаган; того ж дня він заявив у Міністерстві закордонних справ М. Василенкові про намір скласти повноваження, а ввечері дізнався про постанову Ради міністрів про відкликання послів.
Приїхав д. Галаган до Київа з власної ініціативи, щоб одержати відповідні урядові директиви.
Дата номера газети; точна дата приїзду не вказана («цими днями»).
Сергій Єфремов у передовій статті назвав кабінет Ф. Лизогуба «парадоксальним міністерством» і згадав Антона Ржепецького як помітну київську постать: соратника Дьякова в міській думі, октябриста й колишнього голову Тетянинського комітету, що відмовляв у допомозі українським біженцям-галичанам.
д. Ржепецький - на київському обрію постать довить помітна: соратник Дякова в міській думі, поміркованого вигляду октябрист
Оцінка автора-публіциста, а не хроніка.
Після перевороту міністром земельних справ спершу призначили діяча з Полтавщини, але він відмовився, і обов'язки виконував міністр продовольчих справ Соколовський; 10 травня 1918 року міністром призначили Колокольцева, який 11 травня вступив на посаду, а 12 травня поїхав до Харкова, тож обов'язки знову тимчасово виконував Соколовський.
10 травня був призначений міністром п. Колокольцев, котрий 11 травня вступив у виконання обов'язків міністра, але він 12 травня поїхав до Харкова і тимчасово виконує обов'язки міністра знову п. Соколовський.
Накази товариша міністра внутрішніх справ Вороновича від 8–11 травня 1918 р.: звільнено за проханням в.о. старост Миргородського (Юрко Лапо-Данилевський), Борзенського (Левонтій Кочубей), тимчасово призначено на Миргородський повіт Івана Ляховича, на Борзенський — Лева Білозерського; затверджено повітовими старостами: Харківського — Володимира Філонова, Куп'янського — Олександра Соболь-Чорного, Сумського — Сергія Гребенщикова; Рівненського — Йосифа Максимовича; Могилів-Подільського — Євгена Бразуль-Брушковського, Проскурівського — Володимира Столярова.
Згідно з пропонуванням Харківського Губерніяльного Старости затверджуються на посаді повітових старост: Харківського — Філонов Володимир Васильович
Прізвища розібрані з OCR; наказ №№ 2–12 про призначення й звільнення старост. Дата події — за текстом; дата номера: 31 травня 1918.
Наказом від 10 травня 1918 р. № 6 усунуто за проханням в.о. повітових старост на Харківщині: Харківського — Плещеєва, Валківського/Вовчанського — Лященка, Ізюмського — Ярцева, Куп'янського — Захарашевича-Кантелянського, Сумського — Ігнатьєва; наказом № 7 затверджено старостами Харківського — Володимира Філонова, Вовчанського — Петра Неклюдова, Куп'янського — Олександра Соболь-Чорного, Сумського — Сергія Гребенщикова.
Усуваються від в. о. повітових старост згідно з проханням: Харківського — Плещеєв Михайло, Вовчанського — Лященко Анатолій, Ізюмського — Ярцев Микола
Дата події — за текстом; дата номера: 31 травня 1918.
Оголошення: Київська повітова народна управа (вул. Рейтарська) запрошувала на посаду завідувача шкільного відділу особу з педагогічним стажем і бажано вищою освітою з платнею 400 карбованців на місяць і дорожніми.
Жалування 400 карб. на місяць і додаткові на дорогу по умові.
Ціна окремого номера газети «Відродження» — 50 шагів (25 копійок).
Ціна окремого нумера 50 шагів (25 коп.).
Оголошення в «Русскомъ Голосѣ»: рядок петиту на 1-й сторінці — 2 крб, на останній — 1 крб; три рядки для шукачів роботи — 1 крб 50 коп.
за строку петита ... на первой страницѣ 2 р., а на послѣдней---1 р. Для лицъ ищущихъ труда---3 строки---1 р. 50 к.
Читано з зображення.
Столики на раут Русскаго Союзу 10 травня коштували 10 крб, вхідні квитки — 5 крб.
Цѣна билетовъ за столиками 10 руб. Входные билеты 5 руб.
Читано з зображення. Початок «Цѣна билетовъ за сто...» на попередній плитці.
Оголошення про підписку на «Русскій Голосъ»: 10 номерів — 3 крб 50 коп., 20 номерів — 7 крб, окремі номери в провінції — по 40 коп.
Цѣна съ пересылкой во всѣ города и почт. к-ры Украины на 10 №№ 3 р. 50 к.; на 20 №№ 7 р.
Читано з зображення. Така ж, як у № 4 і № 5.
Оголошення: надійшла в продаж «Програма діяльності Русскаго Союзу на Україні», ціна 35 коп.; склад видання — Львівська, 40, кв. 1.
Поступила въ продажу „Программа дѣятельности Русскаго Союза на Украинѣ“. ц. 35 к. Скл. изданія Львовская 40 кв. 1.
Читано з зображення.
Вхідний квиток на раут Русскаго Союзу 10 травня — 5 крб.
Входные билеты 5 руб.
Читано з зображення.
Кожен делегат з'їзду діячів друку вносив 10 крб на витрати; редакції київських щоденних газет закликали внести від 50 до 250 крб, щоденні газети Одеси, Харкова й Катеринослава — від 25 до 100 крб, щоденні в інших містах — від 15 до 50 крб, нещоденні видання — від 10 до 25 крб.
Каждый делегатъ вноситъ на расходы по съѣзду 10 руб. ... ежедневныя газеты, выходящія въ Кіевѣ отъ 50 руб. до 250 р.
Читано з зображення.
Ціна окремого числа «Нової Ради» в Києві становила 25 копійок.
Ціна окремого № у Київі 25 К.
Цифра в OCR («25 К.») прочитується з певністю, але стоїть поруч із пошкодженим текстом.
Оголошення на першій сторінці «Нової Ради» коштували 2 карбованці 25 копійок за рядок петиту в одну шпальту.
На і сторінці: 2 карб. 25 коп. ... за 1 рядок в 1 шпальту петіта за кожний раз.
Для осіб, що шукають праці, оголошення в «Новій Раді» обсягом не більше як 3 рядки коштувало 1 карбованець 20 копійок за один раз.
Особам, що шукають праці за оголошення не більш як в 3 рядки ... 1 карб. 20 коп. за 1 раз.
Розцінки на оголошення в «Відродженні»: на першій сторінці (за рядок шпальти) 2 карб. 50 коп., на четвертій — 1 карб. 20 коп.; для тих, що шукають працю, — 1 карб. 50 коп. за 8 рядків за раз.
на 4 сторінці 1 карб. 20 коп.; що шукають працю 1 карб. 50 коп. за 8 рядків за один раз
Розцінка першої сторінки (2 крб. 50 коп.) частково зіпсована в OCR.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Річна передплата «Нової Ради» на 1918 рік коштувала 18 карбованців (за прейскурантом також 12 і 6 карбованців за коротші строки); за зміну адреси брали 50 копійок.
| 18 р. | 12 р. 6 р. ... адреси 50 коп.
Таблиця передплати сильно пошкоджена; співвіднесення сум із строками (12 і 6 місяців) — припущення.
Оголошення: у книгарні товариства «Друкар» гіпсові бюсти Шевченка продавали по 75 і по 40 карбованців.
Гіпсові бюсти Шевченка по 75.00 ... теж 40.00
Стовпчик цін в OCR зміщений; є менший бюст за 40 крб.
Учителі Київського повіту скаржилися на скрутне матеріальне становище: платню виплачують нерегулярно, при частині шкіл немає квартир для вчителів, а коштів на винайм не дають. Зʼїзд закінчився об 11-й годині вечора співом «Заповіту».
жаловання виплачується досить не регулярно, при де яких школах нема помешкань для учителів
Резолюцію щодо сучасного моменту редакція з незалежних причин не надрукувала.
Український театр під дирекцією Миколи Садовського 10 травня 1918 року давав виставу-бенефіс артистки М. Малиш-Федорець; на 11 травня анонсовано «Гетьмана Дорошенка», на 12 травня — останню виставу сезону, бенефіс М. Садовського «Ревізор».
Сьогодня 10-го травня (27 квітня) ... бенефіс ар-ки М. Малиш Федорець. 12-го остання вистава бенефіс М. Садовського Ревизор.
Назва вистави 10 травня в OCR нерозбірлива.
Український театр дирекції М. Садовського (Другий міський театр): 10 травня бенефіс Малиш-Федорець у виставі «Ганзя», 11 травня «Гетьман Дорошенко», 12 травня остання вистава (бенефіс). Також у переліку названо «Ревізора».
Бенефіс Малиш-Федорець, ГАНДЗЯ; 11-го ГЕТМАН ДОРОШЕНКО
Афіша дуже зіпсована в OCR, назви й розподіл по днях можуть бути неточні.
Оголошення: у Другому міському театрі 10 травня «Гандзя» йшла у бенефіс Малиш-Федорець, а 12 травня «Ревізор» — як остання вистава сезону й бенефіс М. Садовського.
Бенефіс Малиш-Федорець, ГАНДЗЯ ... Остання вистава, бенефіс М. Садовського РЕВИЗОР
Бенефіси 10 і 12 травня; «Остання вистава» — за афішею Другого міського театру.
Український національний театр: 10 травня (пʼятниця) йшов «Богдан Хмельницький», 11 травня «Брехня», 12 травня «Гетьман Дорошенко».
УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕАТР. Сьогодня 10-го у Пʼятницю, БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. 11-го БРЕХНЯ. 12-го ГЕТЬМАН ДОРОШЕНКО.
Український народний університет: лекцію проф. Плотникова з хемії для студентів природничого й медичного факультетів, призначену на пʼятницю 10 травня, перенесено на 17 травня о 5-й годині вечора (у Політехнікумі).
лекція проф. Плотникова по хемії переноситься на слідуючу п'ятницю 17 травня о 5 год. вечора (у Політехнікумі)
Вистави 10 травня: у Другому міському театрі М. Садовського — бенефіс Малиш-Федорець («Гандзя»); у Національному театрі (Троїцький народний дім) — «Богдан Хмельницький».
В другому Мійському театрі М. Садовського 10 травня буде бенефіс Малиш-Федорець, гратимуть „Гандзю“
10 травня в Першому міському оперному театрі вранці камерний ранок, ввечері «Черевички».
10 травня ранком буде улаштовано камерний ранок, а ввечері гратимуть „Черевички“
10 травня в залі консерваторії вечір, присвячений творчості Клода Дебюссі; вступне слово — Ю. П. Кістер; вечір влаштовує товариство діячів мистецтва.
в залі консерваторії відбудеться вечір, присвячений творчости Клоди до Бюсі. Вступне слово скаже Ю. П. Кістер.
«Клоди до Бюсі» = Клод Дебюссі.
Рада професорів Української академії мистецтв вирішила просити власників художніх колекцій Києва дозволити учням відвідувати й оглядати їх, бо в Києві немає художнього музею, рівного Ермітажу чи Третьяковці.
при відсутности в Київі художнього музею, рівного хоч-би приблизно Ермітажу або Третьяковській галереї
Лекція з хімії для студентів Українського народного університету призначена на п'ятницю 10 травня 1918 року о 5-й годині вечора в Політехнічному інституті.
Лекція по хемії студентам українського народнього університету призначена на пятницю 10 травня о пятій годині вечера в Політехничному інституті.
Російські дні: у п'ятницю 10 травня в Купецькому саду відбудеться «грандіозне дитяче гуляння»; вдень — з двома оркестрами, рухливі й спортивні ігри, атракціони: акробати, клоуни, фокусники.
Въ пятницу 10-го мая въ Купеческомъ Саду ... Грандіозное дѣтское гулянье.
Деталі програми — зі сторінки 2, колонка «Русскіе дни».
Оголошення: тижневик «Куранти» — мистецтва, літератури, театру й громадського життя; ціна окремого номера 1 крб 50 коп.; контора й редакція — Михайлівська, 22, кв. 16.
ЧИТАЙТЕ еженедѣльникъ КУРАНТЫ Искусства, Литературы, Театра и Общественной жизни. Цѣна отд. № 1 р. 50 к. К-ра и Ред.: Михайловская 22, кв. 16
Читано з зображення.
Оголошення: «Бібліотека нової літератури» (Чехов пров., 4) пропонувала всі новинки; відкрита з 13 до 14 та з 17 до 19 години.
БИБЛІОТЕКА НОВОЙ ЛИТЕРАТУРЫ Чеховъ пр. 4. ВСѢ НОВИНКИ. Открыта отъ 1—2 и 5—7 час.
Читано з зображення. Вулицю надруковано як «Чеховъ пр.» (Чеховський провулок); сучасну назву не встановлено.
У «Русскомъ Голосѣ» надруковано вірш «* * *» Н. Рейерда («Тяжелый холодъ зимней ночи...»).
Тяжелый холодъ зимней ночи На сердце легъ давно, давно;
Читано з зображення. Підпис Н. Рейердъ.
Оголошення: тижневик нового типу «Арабески» під редакцією Еміля Дубинського; адреса редакції — Львівська пл., 4; продаж у всіх кіосках і в газетників.
ЧИТАЙТЕ Еженедѣльникъ новаго типа „АРАБЕСКИ“ подъ редакціей Эмиля Дубинскаго. Адресъ редакціи и к-ры: Львовская пл. 4.
Читано з зображення. «Львовская пл.» — Львівська площа.
Київський народний університет і політехнікум, засновані містом, почали роботу 10 травня в аудиторіях університету, політехнічного й комерційного інститутів: 7 факультетів (правничий, економічний, історичний, словесний, механічний, інженерно-будівничий, агрономічний) і підготовчі курси; наприкінці березня додано залізнично-експлуатаційний і хіміко-технологічний; записалося 1130 абітурієнтів, є 63 лектори і близько 1250 слухачів.
10-го травня в авдиторіях університету, політехнічного і комерційного інститутів почав свою справу київський народній університет і політехникум в складі 7 факультетів
Український національний театр у Троїцькому народному домі 10 травня 1918 року грав «Богдана Хмельницького»; у репертуарі на наступні дні — народні хорові співи (11 травня), «Гетьман Дорошенко», «Чумаки» та інші вистави.
ТРОЇЦЬКИЙ НАРОДНИЙ ДІМ. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕАТР. Сьогодня ... травня Богдан Хмельницький.
Афіша сильно пошкоджена OCR; розподіл вистав за днями 11–15 травня неточний.
Увечері 10 травня в залах Купецького зібрання відбудеться раут за участю кращих артистичних сил Києва, потім бал; зали будуть прикрашені в російському стилі.
Въ тотъ же день вечеромъ въ залахъ Купеческаго Собранія состоится раутъ. Въ раутѣ примутъ участіе лучшія артистическія силы Кіева ... Послѣ раута будетъ открытъ балъ.
Після промов у залах Купецького зібрання 10 травня відбулося концертне відділення з номерів російського репертуару; особливий успіх мав оркестр старовинних російських струнних інструментів.
Особеннымь усивхомь у многочисленной публики пользовался оркестръ старинныхъ русскихъ струнныхъ инструментовъ.
Новий театр мініатюр «Дім Інтермедії» на Хрещатику, 36, проти Лютеранської вулиці, показує 9–12 травня п'яту прем'єру: «Кого з двох», «Заздрісна Галюме» (перська мініатюра), «Рози в кольорі», «Японська ваза» та інше. Щодня дві вистави — о 7½ та 9½ вечора; конферансьє М. Бонч-Томашевський, завідувач Є. Чігрінський.
ДІМ ІНТЕРМЕДІ, новий театр. Хрищатик № 36, проти Лютер. вул. ... Кожний день дві вистави у 7½ год. та 9½ год. вечора.
Анонсовано також шосту прем'єру «Шаль Кольомбіни».
Дім Інтермедії анонсує шосту прем'єру — «Шаль Кольомбіни».
Шоста премʼєра „ШАЛЬ КОЛЬОМБІНИ“
10 травня «Дім Інтермедії», якому загрожував фінансовий крах, влаштував «Веселе свято інтермедійців»: зала перетворена на ресторан, публіка — переважно митці; рецензент критикує, що програма складалася з кількох пісень і романсів та одного танцю, а під час свята в «огогошниці» й лотереї можна було напитися до нестями.
Бажаючи полагодити свої грошові справи, Інтермедійці 10 травня улаштували „Веселе свято інтермедійців“.
Рецензія в номері від 12 травня; різка критика.
Організовані Російським союзом на Україні «Російські дні» протягом Світлого тижня пройшли з великим успіхом; особливо вдалося гуляння в Купецькому саду, а також вечір 10 травня в залах Купецького зібрання, де виступали проф. П. М. Богаєвський, Є. А. Єфімовський, С. Г. Крупнов і С. М. Луначарська.
«Русскіе дни». Устроенные Союзомь на пасхальной недЁлё «Русскіе дни» прошли сь большимь интересомь
Православна Пасха 1918 р. припала на 5 травня н. ст., тож «пасхальний тиждень» — 5–12 травня. Дату 10 травня названо для зібрання.
Нарис про підсумки виставкового сезону в Києві: художня критика засуджує «безнадійну провінційність» останньої виставки в Українській академії мистецтв, малярство М. Богомазова та «V весняну виставку»; на малі виставки Товариства діячів мистецтв — японських гравюр і декоративних робіт Є. І. Прибильської та Ганни Собачко — автор відгукнувся схвально.
Что можетъ быть ненужнѣе послѣдней выставки въ Украинской Академіи Художествъ?
Читано з зображення. Підпис П. Пастухов; «Венец» — виставка, критикована в тексті.
Журнал «Вісти закордонної преси» (видання Департаменту преси при Державній канцелярії) виходив із травня по листопад 1918 р.; перший номер вийшов 10 травня 1918 р.
Видання Департаменту преси при Державній канцелярії. Перший номер вийшов 10 травня.
Із виноски.
Редакція й контора «Нової Ради» містилися на вул. Інститутській, 22 (поштова скринька № 373); контора працювала з 10 до 6 години; газета виходила щодня, крім понеділків і днів після великих свят.
Адреса редакції й контори: ІНСТИТУТСЬКА, 22. Почт. скринька № 373. Контора відкрита від 10-6 год.
Вийшла брошура Гр. Гетьманця (Гр. Сьогобочного) «Українізація чи дискредитація? (Як вони українізують державу)» накладом автора, 16 сторінок, ціна 70 шагів (35 копійок).
Гр. Гетьманець (Гр. Сьогобочний). Українізація чи дискредитація? ... Стор. 16, 16°, ц. 70 шагів (35 коп.).
Серед нових книжок газета назвала брошуру В. Гуссова (В. Павленського) «Українська літературна мова...» (вид. «Просвіти», Кременчук, ціна 1 карбованець) і працю І. А. Зубковського про миргородське джерело Гоголя (Миргород, ціна 1 карб. 50 коп.).
Видавництво т-ва „Просвіта", Кременчук 1918, стор. 38, 16°, ціна 1 карбованець.
Вийшло число 4 журналу «Українські Медичні Вісті» зі статтями д-ра П. Кучеренка про пухлину шишкоподібної залози та д-ра М. Галіна про санітарно-військову статистику війни.
„Українські Медичні Вісті". Вийшло ч. 4.
Оголошення: вийшла з друку «Таблиця словоодміни (спряження й відмінювання)» Гр. Калішевського; продавалася у видавництві й складі «Книгарня» на вул. Володимирській.
Вийшла з друку і поступ. в продаж ТАБЛИЦЯ СЛОВООДМІНИ ... склав ГР. КАЛІШЕВСЬКИЙ
Шапка газети: щоденна безпартійна демократична газета «Відродження», рік видання перший. Передплата коштує 6 карбованців на місяць і 18 карбованців на три місяці.
Умови передплати: на місяць 6 карб., на 3 місяці 18 карб.
Цифри з OCR шапки; число номера в OCR «34».
Номер 266 «Робітничої газети» вийшов у п'ятницю 10 травня 1918 року (новий стиль); ціна 20 коп. у Києві, 22 коп. у провінції; номер двосторінковий (сторінки 1–2), рік видання ІІ.
Киів, 10 травня, 1918 р. ... ПЯТНИЦЯ 10-го ТРА[ВНЯ] ... Ціна 20 к. ... 22 к.
Виходить зі статті шапки: «Ціна 20 к. ... 22 к.»; у цьому номері лише 2 сторінки.
Редакція й контора «Русскаго Голоса» — на вул. Рейтарській, 35, кв. 5 (телефон 35-38); приймання щодня з 12 до 14 години, крім свят.
Адресъ редакціи и Конторы: Рейтарская, 35, кв. 5. Телеф. 35-38.
Читано з зображення.
Редактором «Русскаго Голоса» був І. Я. Антипов, видавцем — О. А. Сухотіна; друкувалась газета в типографії А. І. Гросмана (Київ, Володимирська, 49, телефон 5-68).
Редакторъ И. Я. Антиповъ. Издатель О. А. Сухотина. Кіевъ, Владимірская № 49. Телефонъ № 5-68.
Читано з зображення.
Передова «Русскаго Голоса» від 10 травня: акт 29 квітня відкриває нову історичну смугу, початок спаду революційної хвилі; позиція газети — інтелігенція не повинна бойкотувати нової влади, а має брати участь у державному будівництві, щоб захистити інтереси населення.
Не подлежитъ сомнѣнію, что актомъ 29 апрѣля мы вступаемъ въ новую историческую полосу, въ новый фазисъ революціоннаго цикла.
Читано з зображення. Позиція «Русскаго Голоса» щодо гетьманського перевороту; текст частково закритий складкою на скані.
«Робітнича газета» (українських соціал-демократів) написала в огляді преси, що не може бути й мови про участь у новому уряді, що вони захищатимуть незалежність України й ліквідацію великої земельної власності; «Русскій Голосъ» припустив, що «стримування гасел» натякає на скасування «соціалізацій» Центральною Радою в останньому засіданні вже після проголошення гетьмана.
Не можетъ быть и рѣчи о нашемъ участіи въ новомъ правительствѣ.
Читано з зображення. Огляд преси; «Роб. Газ.» — «Робітнича газета».
«Голосъ Кіева» (№ 18) надрукував статтю Т. С. Ляпіна, який називав себе «ініціатором створення Русскаго Союзу», із закликом до боротьби з «германізацією»; «Русскій Голосъ» заперечив, що Ляпін був лише одним із організаторів «Союзу великороссовъ», і назвав його «ведмежою послугою».
Г. Ляпину ... должно быть вѣдомо, что чисто медвѣжьей услугѣ его врядъ-ли будетъ благодаренъ „Р. Союзъ“
Читано з зображення.
Редакція й контора «Відродження» містяться в Києві на Театральній площі, 48-А (тел. 67-16). Редактор приймає з 1 до 2 години, секретар з 1 до 3, контора відкрита з 10 до 3.
Київ, Театральна площа № 48 А, телефон 67-16
Години прийому частково по OCR.
Оголошення: щойно вийшов з друку кишеньковий московсько-український словник Багрія, ціна 1 карб. 50 коп. Продається в головній конторі «Центральної Експедиції Українського Друку» (Київ, Володимирська, 43).
Багрій — Кишен. моск.-укр. Словник. Ціна 1 карб. 50 коп.
Автор в OCR «Багрій» — імовірно Багрій; прізвище не підтверджене.
Номер «Відродження» друкувався в друкарні Військового міністерства (Володимирська, 46); газету «редагує Комітет».
Друкарня Військового Міністерства В.-Володимирська 46
Інформаційне бюро Міністерства праці мало випустити «цими днями» перший бюлетень із звітом про діяльність усіх департаментів міністерства.
Перший бюлетень м-ва праці. Інформаційне бюро м-ва праці випускає цими днями перший бюлетень
Від редакції: через технічні обставини номер довелося випустити в зменшеному обсязі; наступний вийде в звичайному розмірі 10 травня.
Слѣдующій № выйдеть въ обычномъ размѣрѣ 10 мая.
Текст частково пошкоджений OCR; дата виходу наступного номера — 10 травня.
Газета «Русскій Голосъ» № 6 вийшла в Києві в п'ятницю 10 травня 1918 року.
№ 6. Выходитъ 1—2 раза въ недѣлю.
Читано з зображення. Дату номера у шапці не видно (обрізано на скані); взято з тексту номера: «Сегодня въ пятницу 10-го мая», стаття датована «Кіевъ, 10 мая 1918 г.».
Оголошення: Українська книгарня товариства «Друкар» (Хрещатик, 50) пропонувала «Правописний словничок» Голоскевича, «Початкову географію» Русової, байки Глібова, фізичну й політичну мапи України, портрети Б. Хмельницького, Винниченка, Шевченка та гіпсові бюсти Шевченка.
Українська Книгарня Т-ва „Друкарь" Київ, Хрещатик ч. 50.
Оголошення: двотижневий часопис «Українські медичні вісти» (науковий, практичний і громадсько-побутовий) вийшов 4-м числом; склад — Книжна комора Т-ва «Час», Київ, Володимирська 42; окреме число 1 карб. 50 коп., передплата на місяць 3 карб.; реклама — 1 карб. за рядок петіту; листи й передплату просять надсилати д-ру Є. К. Лукасевичу (Васильківська, 104).
Українські Медичні Вісти двохтикневий часопис ... Поодиноке число 1 карб. 50 коп.
Вийшло 4-те число; передплата 3 крб/міс — з OCR.
В шапці №266 «Робітничої газети» повторено умови передплати (5 крб на місяць, 15 крб на три місяці), розцінку оголошень (1 крб 50 коп. на 2-й сторінці, 1 крб на 4-й за рядок) і адресу редакції — Михайлівська, 35, кв. 1; редактор приймає з 2 до 3 години, секретар — з 2 до 5, контора відчинена щодня з 10 до 5.
РедакЦІЯ: Михайловський пр., N 35, пом. 1. ... Редактор 2-3 год. Секретарь від 2-5 год. ... КоНТОрі чинена шо дня від 10-5 год.
OCR шапки сильно розірваний; години прийому відновлено за №264 (редактор 2–3 год., секретар 2–5, контора 10–5).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Головна контора «Центральної Експедиції Українського Друку» (Київ, Володимирська, 43) негайно виконує доручення з провінції про надсилання українських видань.
Доручення з провінції про надсилку українських ... негайно виконує
Текст обірваний OCR.
Оголошення: Українська книгарня Товариства «Друкарь» на Хрещатику, 50, повідомляє про надходження на склад книжок, зокрема Голоскевича «Правопис», Глібова «Байки», Бесараб «Задачник по арифметиці для початкових шкіл» (друкується) і кишенькового російсько-українського словника (друкується). Книгарня має експедицію для замовлень поштою на провінцію й відсилання оптових замовлень залізницею.
Українська Книгарня Т-ва «Друкарь» Київ, Хрещатик № 50. Прибули на склад слідуючі книжки: 1) Голоскевич, Правопис
Колонка сильно перемішана з іншими оголошеннями; ціни (1.50 тощо) не можна надійно привʼязати до назв.
Оголошення: київська книгарня-склад видань А. Кащенка й українських видань «Україна» в Катеринославі (Озерні ряди на проспекті, 24) пропонує книжки: Русова «Дошкільне виховання», Котляревський «Наталка Полтавка», Леся Українка «Бояриня», народні казки зі збірника Рудченка, українська граматка, «Малюйте, діти!»; брошури по 30 коп. (Черодніченко, Грінченко, Мамін-Сибіряк та ін.).
КНИГАРНЯ Катеринослав, Озерні ряди на Проспекті № 24.
Оголошення катеринославське, у Києві розповсюджується поштою; ціни точно до назв не привʼязати.
Оголошення: видавниче товариство «Криниця» (Київ, Нестерівська, 27) пропонує листівки (24 різні, оригінал художника В. Маслі…) і портрети письменників та діячів, виконані олійними фарбами (школа художника П. Першина, Терещенківська 3); замовлення — в друкарні Військового міністерства, Володимирська 46, 12–14.
ВИДАВНИЧЕ Т-ВО «КРИНИЦЯ» Київ, Нестерівська, 27.
Оголошення дуже зіпсоване OCR, зміст відновлено лише приблизно.
За словами особи, близької до уряду, Рада міністрів готувалася після відповіді радянської делегації, що виїхала з Києва, негайно відрядити делегацію для мирових переговорів з Великоросією.
Як тільки буде одержана відповідь від совітської делегації, яка поїхала з Київа
Переказ з урядових кіл, не офіційне повідомлення.
Є «певні чутки», що міністром земельних справ призначать земського діяча Василя Колокольцева, який 10 травня приїхав з Харкова.
Єсть певні чутки, що міністром земельних справ буде призначений земський діяч Василь Григорович Колокольцев.
Чутка за газетою.
Декларація уряду вказує, що серед народу поширюють брехливі чутки про таємні наміри уряду, а агітатори по всій країні сіють анархію; уряд закликає розумні й державно настроєні елементи до спільної боротьби з грабунками, розправами й безглуздим нищенням народного майна.
Зо всього сказаного ясно, які брехливі ті чутки, котрі розповсюджуються серед народу
Це офіційне спростування чуток, а не самі чутки.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Газета повідомила, що серед осіб, яких «Комітет спасіння України» намічав до арешту, були архієпископ Никодим, протоієрей Титов, Ю. Мазуренко, а також завідувач контори редакції «К. М.» Кравц і Єфимовський.
серед тих осіб, яких намітив „Комітет спасення України" до арешту ... були архиєпископ Никодим, протоєрей Титов
Текст замітки пошкоджений; неясно, про яку саме подію й час ідеться.
Ходять чутки, що військовим міністром може стати генерал Рогоза.
Єсть чутка, що військовим міністром може бути генерал Рогоза.
Чутка за газетою.
За чутками з урядових кіл, кабінет Лизогуба найближчим часом мали доповнити: створити міністерство віросповідань і призначити міністра закордонних справ; серед кандидатів називали Шебеко та О. Шульгина, причому кандидатуру Шебеко, як переказували, буде затверджено.
Як переказують, буде принята й затверджена кандидатура д. Шебеко.
Чутка.
Чистий збір від «Російських днів» перевищив 9000 рублів.
Чистый сборъ оть Русскихъ дней превысилъ цифру въ 9000 рублей.
Сума «понад 9000 руб.» подана як мінімум.
Оголошення: Український народний кооперативний банк (Укрбанк), Хрещатик, 27, приймає гроші на поточні рахунки та строкові й безстрокові вклади в українській, російській, німецькій та австро-угорській валютах і чеками на державні та приватні банки, нараховуючи від 4½ до 6 % річних. Тим, хто вносить готівку, гарантовано повернення готівкою без обмеження суми.
УКРАІНБАНК Хрещатик, 27. Приймає гроші на біжучі рахунки та строчні і безстрочні вкладки
Верхня межа відсотка в OCR «60/%», прочитано як 6 %.
Оголошення: правління Акціонерного видавничого й книготорговельного товариства «Одесские новости» скликає на 10 травня (27 квітня за ст. ст.) 1918 року о 15-й годині в Одесі, Ланжеронівська, 26, надзвичайні загальні збори акціонерів: розгляд дій правління щодо договору з позично-ощадною касою співробітників і службовців газет «Одесские новости» та «Маленькие Одесские новости» про оренду підприємства.
ПРАВЛЕНІЕ Акціонерн. Издательск. и Книготорговаго О-ва „Одесскія Новости" имБет честь просить г.г. акціонеров О-ва пожаловать в засфданіе чрезвычайнаго общаго собранія 10 мая (27 апрвля) с. г. в 3 часа дня
Читано з OCR-тексту. Оголошення російською; місце — Одеса, не Київ; подано як приклад оголошень, що друкувалися в київському вістнику.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Учитель у статті про платню педагогів середніх шкіл зазначив, що за законом 1912 року оплата за тижневий урок для вчителів із вищою і середньою освітою різна, а вчитель із середньою освітою за 12 тижневих уроків матиме лише близько 1650 карбованців на рік; Товариство шкільної освіти в своїй гімназії імені Тараса Шевченка вже зрівняло платню.
а з таким станом матиме тільки 1650 карбованців.
Цифри в статті частково нерозбірливі; 1650 крб — орієнтовна річна сума.
Представники російських продовольчих організацій у Полтавській губернії надіслали радіотелеграму: за договором Україна має поставити Німеччині 60 мільйонів пудів зернових і фуражних продуктів до 1 серпня; для цього створено Державне хлібне бюро, а колишні губпродкоми розформовуються.
Согласно договора Украина обязана доставить Германіи 60 милліоновъ пудовъ зерновыхъ и фуражныхъ продуктовъ до 1-го августа.
Читано з зображення. Радіотелеграма 2-ї половини квітня 1918 р.; переказ у статті «Къ вопросу о товарообмѣнѣ съ Россіей».
За радіотелеграмою продовольчих організацій, вивезення хліба до Росії в квітні «зовсім неможливе», а до укладення миру з Україною «не може бути відправлено ні одного пуда хліба» Росії; старе право отримати хліб за мануфактуру (Московські Горпродком, Обпродком і Губпродком — на 4,5 млн крб) лишалося в Полтаві.
Вывозъ въ Россію совершенно невозможенъ въ апрѣлѣ, а ... до заключенія же мира не можетъ быть отправлено ни одного пуда хлѣба России
Читано з зображення. Частина рядків закрита складкою паперу.
Представник продовольчих організацій Північних губерній розповів співробітникові «Русскаго Голоса», що Москва привезла мануфактуру на кілька мільйонів карбованців, а отримала хліба лише на кілька сотень тисяч; «голодний Північ щедро посилав югу мануфактуру, чай, калоші, цвяхи, скло».
привезшіе мануфактуры за нѣсколько милліоновъ рублей, за которыя получено хлѣба всего на нѣсколько сотенъ тысячъ рублей.
Читано з зображення.
Державне хлібне бюро завершує організаційну роботу на місцях; деякі контори вже роблять запаси хліба, а закупівлі представників військових властей і харчових організацій у цих місцях припинено. Для успішної роботи потрібне регулярне постачання грошових знаків; відділи Державного банку відкривають контори бюро.
Державне хлібове бюро закінчує організаційну роботу на місцях.
Оголошення: дві панночки шукають гарну кімнату; адреса: Михайлівський провулок, 35, кв. 1.
Дві панночки шукають гарну КІМНАТУ. Адреса: Михайлівський проулок № 35, пом. 1.
Адреса збігається з адресою редакції «Робітничої газети».
Оголошення: Союз орендарів приймає нових членів і дає довідки щодо оренди за адресою вул. Михайлівська, 18, пом. 23, з 10 до 2 години.
СОЮЗ ОРЕНДАТОРІВ ... Правління союзу приймає заяви ... Михайловська № 18 пом. 23, від 10 до 2-ої год.
Оголошення: терміново шукають 2 мебльовані кімнати з електрикою, бажано з окремим входом, у районі Хрещатика, Олександрівської, Інститутської, Банкової, поблизу трамваїв 3, 2, 7, за сходну ціну; листи на головпоштамт, до запитання, осаулу Морею.
Негайно шукаю 2 кім. з обстанов., електр., бажано окремий хід в районі Хрещатика, Олександр., Інститут., Банкової, поблизу трамвая 3, 2, 7 за східну ціну.
Прізвище «Морей» в OCR невпевнене.
Оголошення: Київське кооперативне товариство «Праця» для працьовитої інтелігенції щодня з 5 до 7 вечора приймало заяви про вступ у тимчасових пунктах (вул. Дорогожицька, 16; вул. Столипінська, 28; Куренівка, Базар, 14; вул. Жилянська, 112); мета — видавати позички, приймати вклади, будувати й утримувати пайові будинки.
одчинило свою діяльність і провадить кожний день прийом заяв про вступлення до членів товариства від 5 до 7 години вечора
Назву товариства частково відновлено («ПРАЦ...»).
Оголошення: 10 травня 1918 року затверджено купчу, за якою Фелікс Добржинський купив у селянина Семена Євтихійовича Гладюка садибу в Житомирі на хуторі Гейніча по Міщанській вулиці (436 кв. сажнів із будівлями) за 41 000 срібних рублів; кріпосного мита стягнено 1640 руб.
купчая кріпость двор. Феликсу Добржинскому … цЁною за 41000 руб. серебр. … Пошлин крёпостных взыскано 1640 руб.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: д-р В. А. Подушко приймає з 15 до 17 на Володимирській, 41, пом. 12 (тел. 8-69). Спеціальність в OCR перекручена (імовірно внутрішні, жіночі хвороби й акушерство).
Д-р В. А. ПодуШКО ... від 3-5 гол. Володимирська 41, пом. 12. Тел. 8-69.
Перші слова оголошення зіпсовані OCR; рубрику («Лікарі») встановлено за контекстом.
10 травня 1918 року між Києвом і Катеринославом запроваджено щоденний рух кур'єрських поїздів; дорога мала тривати 12 годин.
Вчора між Київом і Катеринославом встановлюється щоденний рух курьєрськими поїздами. Поїзд йтиме дванадцать годин.
Близько 10 травня в Києві мала відбутися нарада всіх начальників залізниць України (державних і приватних) про систему управління, штати, продовольство, тарифи, грошові знаки й ремонт рухомого складу.
В травні місяці числа 10 у Київі одбудеться нарада всіх начальників шляхів України
Запланована подія.
На кожен ешелон із 1600 осіб відпускали триденний запас харчування: 120 пудів хліба, 60 пудів сушеної риби й 10 пудів цукру; начальник сполучень обіцяв кип'яток на всіх великих станціях.
на каждый эшелонъ въ 1600 чел. долженъ былъ отпускаться 3-хъ дневный запасъ довольствія, состоящій изъ 120 пудовъ хлѣба, 60 пудовъ сушеной рыбы и 10 пудовъ сахару.
Читано з зображення. Пудів хліба: 120 пудів (≈1,9 т) на 1600 осіб на 3 доби.
Маршрут ешелонів із Києва на Росію визначено за домовленістю німецько-української влади: Київ — Бахмач — Гомель — Жлобин — Орша; частково вагони завантажували в Рівному і Житомирі; у Орші евакуйовані пішки йдуть до станції, де їх садять більшовицькі влади.
По указанію и съ согласія нѣмецко-украинскихъ властей онъ нынѣ опредѣленъ по направленію Кіевъ — Бахмачъ — Гомель — Жлобинъ — Орша.
Читано з зображення. Відділ допомоги не мав відомостей про насильство з боку більшовиків.
Відділ допомоги евакуйованим при міністерстві у справах великоросів працював із 4 службовців; ешелони формувалися за попереднім записом: 40 вагонів по 40 осіб, тобто 1600 осіб; за весь час відправлено 39 ешелонів, а хворих, жінок і дітей возять санітарними поїздами щовівторка й щоп'ятниці.
Въ каждомъ эшелонѣ было 40 вагоновъ по 40 человѣкъ; такимъ образомъ, одновременно вывозилось 1.600 человѣкъ. ... За все время существованія отдѣла отправлено 39 эшелоновъ.
Читано з зображення.
Оголошення: Південно-Західне товариство транспорту й торговельних складів (правління — вул. Олександрівська, 8, відділ — Хрещатик, 22) виконувало всі транспортні операції, розшукувало застряглі вантажі й відправляло їх водою до Києва з Катеринослава, Кременчука, Гомеля, Могилева.
Правління: Олександрівська № 8. (Поділ), одділ: Хрещатик № 22.
Управління Південно-Західних залізниць повідомило про додаткові пасажирські потяги з 28 квітня до 4 травня на час передсвʼятного розʼїзду: Київ — Рівне/Умань № 13 з відправленням з Києва о 0:20, прибуттям до Рівного об 14:17 та до Умані о 13:45; на ділянці Київ — Бобринська потяг № 3 з відправленням о 0:05 і прибуттям об 11:02.
починаючи з 28 квітня по 4 травня включно позначаються на час передсвʼятного розʼізду слідуючі додаткові пасажирські потяги
Часи прочитано з OCR, частина цифр невпевнена; оголошення про період, що вже минув.
10 травня 1918 р. на з'їзді кадетської партії в Києві міністр фінансів Ржепецький заявив, що створити добробут в Україні можливо лише відокремившись від Росії, і «мы обязаны создать свою денежную систему».
ми зобов’язані створити свою грошову систему
уточнення дати кадетського з'їзду
Передова «Русскаго Голоса» стверджувала, що російська інтелігенція має шанс зайняти в нових українських державних установах належне місце й що це покінчить з «легендою про чужинців»; автор називає українську культуру «ще в зародковому стані».
Мы не „чужинцы“, а только люди иной культуры, болѣе зрѣлой и высокой, чѣмъ культура украинская, находящаяся еще, въ сущности, въ эмбріональномъ состояніи.
Читано з зображення. Думка автора газети; не слід сприймати як нейтральну оцінку.
Фейлетон «На вулиці» (підпис Л. С.) іронічно описує київську вулицю після гетьманського перевороту: «Заснув в Українській Народній Республіці, а прокинувся в Українській Державі», зовні нічого не змінилося — «Головна Телеграфна Контора», «Паштетня»; перехожі вдягають вишиванки, широкі сині штани й сиві шапки; продавці вигукують «Покупайте журнал. Руський журнал».
Заснув в Українській Народній Республіці, а прокинувся в Українській Державі.
Сатира, а не репортаж; промовисті деталі моди й вуличних вигуків після 29 квітня 1918.
Передова «Дві заяви» зіставляє заяву гетьмана, передану німецькому послові бароном Мумом (уряд працюватиме на зміцнення української самостійності з виключенням російських і польських тенденцій), із заявою міністра торгівлі й промисловості Гутніка на зібранні кадетів в Одесі: Гутнік сказав, що «реальні умови змушують визнати самостійність України», але лише доти, поки існує влада народних комісарів у Росії.
Пан Гутнік зовсім не думає зміцняти Української держави й відмовитися від російських тенденцій. ... поки істнує влада народніх комисарів треба утриматься від поглиблення в далекі перспективі
Заява Гутніка подана за «Киевской мыслью»; дата самого зібрання в Одесі не вказана.
У передовій про новий режим «Русскій Голосъ» назвав долю Центральної Ради неминучою («не може викликати жалю, як не викликав жалю “исход” большевиків з Києва») та писав, що гетьманська влада обіцяє «правову державу» й російському населенню слід включитися в роботу.
Поэтому участь, постигшая Центральную Раду, не можетъ вызывать сожалѣнія, какъ не вызвалъ сожалѣнія въ свое время „исходъ“ изъ Кіева большевиковъ.
Читано з зображення. Публіцистична оцінка редакції.
У фейлетоні «На вулиці» міліціонер на київській вулиці командує натовпом («Осади назаді») і пояснює перехожим, що всі дивляться на хрест Софійського собору; стара баба хреститься: «вік прожила, а українців не бачила».
Господин міліціонер! Куди це вони всі дивляться? — А разві не відіш, дурак. На хрест Софійського собору.
Сатиричний епізод про новий лад; міліціонер говорить російською.
Фейлетон «Маленький Миколка» (підпис «Самовидець») — алегорія: дитина вимагає «...ацію», їй дають федерацію, націю, комунікацію, монополізацію, муніципалізацію, націоналізацію й соціалізацію, а «дядько в залізній шапці» ховає в кишеню соціалізацію та демократизацію й наприкінці дає «окупацію».
Хватилися за соціалізацію, а вона вже у дядька в кишені. ... Витяг дядько з кешені те що перше; попалось і дав йому... окупацію.
Політична сатира на тогочасні події після перевороту; не репортаж.
Оголошення: Міністерство земельних справ запрошувало авторів і перекладачів надсилати літературні праці з сільського господарства (підручники тощо) за гонорар за домовленістю; звертатися до видавничого відділу на вул. Володимирській, 19, 4-й поверх.
МІНІСТЕРСТВО ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ запрохує авторів і перекладників надсилати ЛІТЕРАТУРНІ ПРАЦІ ПО СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВУ
Оголошення: Я. Золотницький (проти пошти, Хрещатик, 23, тел. 3-86) найдорожче платив за діаманти, перли й коштовне каміння, а також скуповував різні старовинні речі.
НАЙДОРОЖЧЕ ПЛАЧУ ЗА БРИЛЯНТИ ПЕРЛИ І ДОРОГОЦІННЕ КАМІННЯ Я. ЗОЛОТНИЦЬКИЙ Прот. почти Хрещатик № 23.
Оголошення: техник, що володіє українською, німецькою, польською та російською мовами, шукає заняття; адреса — Підвальна, 25, кв. 48.
Техник володіючий украінським, німецьким, польським і російським язиками шукає заняття. Б. Підвальна № 25, кв. 48.
Оголошення: Каса дрібного кредиту Київського повітового земства запрошує інструктора кооперації з платнею 450 карбованців на місяць; потрібна особа, що володіє українською мовою та має досвід кооперативної роботи; звертатися до каси (Рейтерська, 37) з 10 до 13.
Каса Дрібного Кредиту Киівського Повітового Земства запрохує на посаду ІНСТРУКТОРА КООПЕРАЦІЇ з платнею 450 карб. на місяць
Нова сесія Всеукраїнського православного церковного собору мала розпочатися 10 травня 1918 року.
на передодні нової сесії всеукраїнського православного собору, що має роспочатися з 10 травня.
Стиль дати не вказано.
Оголошення: Міністерство земельних справ запрошує авторів і перекладачів надсилати літературні праці з сільського господарства (підручники тощо); гонорар за домовленістю. Звертатися: Київ, Володимирська, 19, 4-й поверх, Видавничий відділ.
Міністерство Земельних Справ запрошує авторів і перекладчиків надсилати літературні праці по сільському господарству
Оголошення: до Санітарно-статистичного відділу Головної військової санітарної управи на посаду молодшого діловода запрошують особу з фаховим досвідом із санітарної статистики; бажаючих просять звертатися до управи з проханням і коротким curriculum vitae.
До Санітарно-Статистичного відділу Головної Військової Санітарної Управи на посаду молодшого діловода запрошується особа
Оголошення: розшукують Іполіта Володимировича Марковича, якого востаннє бачили після відходу більшовиків із Києва; відомості просять повідомити Андрія Искру за адресою: Київ, Басейна, 21, пом. 9.
Хто бачив після відходу большевиків Іполита Волод. Марковича ... повідомити Андрія Искру на адресу: Київ, Басейна, 21, пом. 9.
Імʼя й по батькові частково за OCR.
Оголошення: д-р Сергій Коломійцев лікує сифіліс і триппер, приймає на Гоголівській, 2-а (час прийому в OCR нечіткий: вранці й ввечері).
Д-р Сергій Коломійцев ліч. сіфіліс тріппер. Гоголівська, 2-а.
Години прийому в OCR розпорошені.
Оголошення: військовий із середньою освітою, який володіє українською мовою, шукає посаду в державній установі чи на приватній роботі; адреса — Дмитрівська, 88-4, М. Я. Равлик.
шукає посади в держ. інст. чи прив. роб. Адр.: Дмитріевська 88-4. М. Я. Равлик.
Оголошення: Відділу справ Військової Ради потрібні досвідчені стенографістки, діловоди, писарі, оповісники й друкарі на машинках, які добре знають українську мову; звертатися з 9 до 4 на Банкову, 5, пом. 33.
ПОТРІБНІ: досвідчені і добре знаючі украінську мову: стенографи ки, діловоди, писарі, оповісники і друкарщики
Назва відділу в OCR обірвана.
Оголошення: шукає посаду бухгалтера, найкраще на провінції; листи просять надсилати до редакції «Відродження» на ім'я Осипенка.
Шукаю посаду бухагльтера. Найрадше на провінцію.
Оголошення: Перше товариство технічних підприємств (Хрещатик, 45, тел. 39-83) відкрило теоретичні й практичні курси автомобільної техніки для осіб обох статей (запис щодня з 10 до 4 години), приймало машини в ремонт, посередничало в купівлі-продажу машин і мало склад технічних виробів та автомобілів.
Курси автомобільної техніки (для осіб обох полів) теоретичні і практичні. Читають свідомі інжинери.
Оголошення: змішана гімназія імені Бендрікова-Ганжі приймає прохання до підготовчого, першого, другого і третього класів. Вступні іспити з 15 до 25 травня та з 26 травня до 5 червня (нового стилю), з 14:00 до 17:00; адреса — Київ, Звіринець, Святотроїцька вулиця, приміщення міської школи № 66.
Мішана гімназія Імени Бендрікова-Ганжі приймає прохання до підготовчого, першого, другого і третього клясів.
Прізвище в назві гімназії за OCR.
Оголошення: досвідчений діловод піхотного полку (15 років служби у війську), який знає українську мову, шукає посаду скарбника, діловода чи іншу в новоформованому полку або у повітового коменданта; адреса — м. Мирополь на Волині, колезькому реєстратору Максимчуку.
Досвідчений діловод піш. полку (15 р. сл. в війську) прохає посади скарбника, діловода
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: потрібен інженер, обізнаний з млинарством та іншими видами переробки сільськогосподарських продуктів; звертатися на вул. Меринга, 8, до товариства (Західних земств?) з 10 до 1 години дня.
Потрібний інжінер, знайомий з мельн. ділом і друг. вид. по перер. с.-г. продук., Меринга 8
Назва товариства в OCR скорочена («Т-во Зах. Зем.»).
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані