понеділок
30 квітня за старим стилем
70 записів · 9 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Понеділок 13 травня 1918 року. Рада міністрів Лизогуба ухвалила тимчасову постанову, за якою міська й повітова міліція ставала державною вартою під владою старост, і відкрила МВС аванс у 10 мільйонів карбованців; гетьман призначив київським місцевим отаманом Олександра Хануківа. Попри урядову заборону в Києві нелегально відкрився всеукраїнський робітничий з'їзд, що зібрав понад 200 делегатів від усіх соціалістичних партій, а в лісах біля Святошина й Пущі-Водиці розпочався таємний IV з'їзд українських есерів. Губернський комендант Каракуца наказав переписати всі автомобілі й мотоцикли та встановив розрахункові інтендантські ціни на харчі, тим часом на станціях Київського вузла стояло неприйнятими 643 вагони продовольства й фуражу. В уряді радилися про анексію Бессарабії Румунією, приєднання Криму й товарообмін із Німеччиною, а Театральна рада погодилася дати «Молодому театрові» лише частину запитаної допомоги.
Тимчасовою постановою Ради міністрів міську й повітову міліцію перейменовано на державну варту й підпорядковано губернським і повітовим старостам; начальники міліції ставали начальниками варти, міліціонери — вартовими. Призначення розподілили між міністром внутрішніх справ, старостами й начальниками варти, утримання з 1 червня покладено на державну скарбницю, а до затвердження штатів витрати покривав аванс МВС у 10 мільйонів карбованців.
певність висока: Текст офіційної постанови, надрукований у «Державному вістнику»; розходиться лише датування затвердження (див. «Газети пишуть різне»).
Тимчасова постанова Ради міністрів від 13 травня 1918: існуючу міську й повітову міліцію до ухвалення нових законів іменувати державною вартою й підпорядкувати в адміністративному відношенні губернським і повітовим старостам; інспектор міліції стає інспектором державної варти, міський і повітовий начальник міліції — міським і повітовим начальником державної варти, міліціонери — вартовими (приказними).
Істнуючу ... міську і повітову міліцію надалі, до утворення відповідних законів, іменувати державною вартою, передавши її під владу і розпорядження в адміністраційному відношенню до Губерніяльних і Повітових Старост.
Призначення в державній варті: інспекторів призначає й переміщує міністр внутрішніх справ за поданням губернських старост; міських начальників — безпосередньо (за поданням — губернські старости й міські отамани); повітових начальників — губернські старости; решту урядовців і вартових — міські та повітові начальники державної варти. Утримання державної варти з 1 червня 1918 лягає на державну скарбницю за кошторисом Міністерства внутрішніх справ.
Утримання урядовців державної варти з 1 червня 1918 р. відноситься на кошт Державної Скарбниці по кошторису Міністерства Внутрішніх Справ.
Кошти на утримання й організацію державної варти до затвердження штатів віднесено на рахунок авансу в 10 000 000 карбованців, відкритого Міністерству внутрішніх справ постановою Ради міністрів від 13 травня 1918.
Кошти, необхідні на утримання та організацію державної варти надалі до затвердження штатів, віднести на рахунок авансу в 10.000.000 карб., якого було відкрито Міністерству Внутрішніх Справ згідно постанови Ради Міністрів від 13 травня 1918…
Попри заборону уряду в Києві почав роботу всеукраїнський територіальний робітничий з'їзд: на відкритті було понад 200 делегатів з різних країв України від усіх соціалістичних партій, зокрема більшовиків; програму скоротили до двох питань, а на друк резолюцій кожен делегат склав по 3 карбованці. З'їзд майже одноголосно вимагав незалежної Української республіки, Українських Установчих зборів, землі без викупу, восьмигодинного дня й демократичних свобод, а участь кадетів в уряді назвав «ширмою» реакції; делегат з Олександрівська розповів про масові звільнення робітників після зміни влади.
певність висока: Звіти «Робітничої газети» (органу УСДРП, тобто зацікавленої сторони) підтверджують незалежні пізніші праці Христюка, Гай-Нижника й Решетара; розходяться лише назва й нумерація з'їзду (див. «Газети пишуть різне»).
Попри заборону уряду, у Києві 13–14 травня відбувся всеукраїнський територіальний Робітничий з'їзд (призначений на 12 травня): на ньому було понад 200 делегатів з різних країв України, представлені всі соціалістичні партії, президія з 8 осіб; з'їзд ухвалив майже одноголосно резолюцію за незалежну Українську республіку, Українські Установчі збори та демократичні свободи й засудив переворот «союзу земельних власників».
не зважаючи на заборону уряду у Київі на днях відбувся Робітничий зʼїзд України ... Під час одкриття зʼїзду було більш 200 депутатів
Перший Всеукраїнський робітничий територіальний з'їзд у Києві одноголосно (при двох утримавшихся) ухвалив резолюцію: за незалежну Українську республіку, Українські Установчі Збори, передачу землі без викупу трудовому народові, 8-годинний робочий день, свободу коаліцій, страйків, зборів, слова і друку, непорушність органів місцевого самоврядування та рівноправність національностей. Участь кадетів у гетьманському уряді названо «ширмою» реакції.
Участь кадетів ... в складі гетьманського правительства, не відповідального ні перед яким демократичним представницьким органом ... являється тільки ширмою, що прикриває реакційний вміст тієї влади.
Серед делегатів Першого Всеукраїнського робітничого територіального з'їзду в Києві виступали представники Вінниці, Кривого Рогу, Полтави й Олександрівська; делегат з Олександрівська повідомив, що від приходу нової влади заводчики гуртами розрахували робітників, і закликав звернути увагу на безробітних.
т. з Олександрівська: ... З часу приходу нової влади заводчики гуртами розрахували робітників.
На першому дні Всеукраїнського робітничого територіального з'їзду у Києві голова з'їзду оголосив, що коштів на друк резолюцій немає, і кожен член з'їзду вніс по 3 карбованці.
кожний член з'їзду вніс три карбованці на друк резолюції, що зараз же було і зроблено.
13–14 травня 1918 р. в Києві нелегально зібрався Другий Всеукраїнський територіальний робітничий з'їзд; там само 13–14 травня відбувся V з'їзд УСДРП; обидва виступили проти гетьманського режиму.
13–14 травня 1918 року в Києві нелегально відбувся Другий Всеукраїнський робітничий з'їзд, на якому російсько-єврейська фракція переважала українську; він засудив гетьманщину й вимагав незалежної Української Народної Республіки та скликання Установчих зборів.
Другий Всеукраїнський територіяльний Робітничий Зʼїзд … що відбувся нелегально в Київі майже одночасно з Селянським (13.—14. травня)
Під час відкриття нелегального робітничого з'їзду в Києві було понад 200 робітничих делегатів від усіх соціалістичних партій, що діяли в Україні, зокрема російських соціал-демократів більшовиків; через несприятливі обставини програму скоротили до двох питань.
Підчас відкриття Зʼїзду було більше 200 робітничих депутатів
13 травня 1918 року таємно зібрався Другий Всеукраїнський робітничий з'їзд, який вимагав УНР, скликання Установчих зборів, восьмигодинного дня й свободи слова; у середині травня таємно відбулися V з'їзд УСДРП і IV з'їзд УПСР.
on May 13, the Second Ukrainian Workers' Congress met secretly to demand a Ukrainian People's Republic
13 травня в Святошинському лісі й у Пущі-Водиці нелегально розпочався IV з'їзд Української партії соціалістів-революціонерів; він був нечисленний, бо багатьох есерів уже заарештували, а інші переховувалися. За пізнішими працями, з'їзд тривав до 16 травня й завершився розколом партії та обранням лівого ЦК, який згодом перейшов до нелегальної боротьби. Історики відносять до цих самих днів і нелегальний V з'їзд УСДРП.
певність висока: Дати й місце збігаються в Христюка (діяча УПСР, найпевніше учасника), у декларації Центральної фракції УПСР та в Пирога й Гай-Нижника; газетних звітів того дня немає.
13–16 травня 1918 року в лісах під Києвом — у Святошинському лісі й у Пущі-Водиці — нелегально відбувся IV з'їзд Української партії соціалістів-революціонерів; він був нечисленний, бо багатьох есерів уже заарештували, а ще більше переховувалися.
IV Зʼїзді Української Партії Соціялістів-Революціонерів, що нелеґально відбувся в околицях Київа 13.—16. травня 1918. р. … В Святошинськім лісі і в Пущі-Водиці (теж в лісі).
У декларації Центральної фракції УПСР прямо сказано, що IV партійний з'їзд відбувся «в Київі в дні 13.–16. травня» в надзвичайно ненормальних умовах, через які багато делегатів не змогли потрапити на з'їзд.
IV Партійний Зʼїзд, що відбувся в Київі в дні 13.-16. травня
13–16 травня 1918 р. есери (УПСР) провели таємний з'їзд у лісах Святошина й Пущі-Водиці; 3 червня новий ЦК (ліві) ухвалив перейти на нелегальне становище й почати систематичний політичний терор проти «найшкідливіших» представників режиму.
свій таємний з’їзд 13–16 травня у лісах Святошина та Пущі-Водиці
13–16 травня 1918 р. нелегально відбувався IV з'їзд партії українських есерів (УПСР), попри заборону масових заходів; партія розкололася на УПСР (центральна течія) і УПСР (боротьбистів), які вирішили перейти на нелегальне становище й готувати збройне повстання, не виключаючи індивідуального терору.
13-16 травня нелегально проходив ІV з’їзд партії.
З'їзд партії українських есерів (УПСР) відбувся нелегально 13–16 травня 1918 р. (автор в іншому місці називає 12–15 травня); обрано новий ЦК з лівих.
Відбувся він в днях 13-16 травня 198 р. нелегально
13–14 травня 1918 р. в Києві нелегально зібрався Другий Всеукраїнський територіальний робітничий з'їзд; там само 13–14 травня відбувся V з'їзд УСДРП; обидва виступили проти гетьманського режиму.
13 травня 1918 року таємно зібрався Другий Всеукраїнський робітничий з'їзд, який вимагав УНР, скликання Установчих зборів, восьмигодинного дня й свободи слова; у середині травня таємно відбулися V з'їзд УСДРП і IV з'їзд УПСР.
on May 13, the Second Ukrainian Workers' Congress met secretly to demand a Ukrainian People's Republic
Наказом гетьмана № 2 київським місцевим отаманом, тобто керівником міської адміністрації, призначено Олександра Хануківа; наказами № 3 і № 4 — чернігівського й подільського губернських старост. Того ж дня, за даними «Відродження», затверджено наказ про усунення всіх губернських і повітових комісарів УНР заднім числом, від перевороту 29 квітня, з передачею справ старостам.
певність висока: Тексти наказів в офіційному «Державному вістнику» та у «Відродженні»; дата й відомство в наказі про комісарів суперечать документам 14 травня (див. «Газети пишуть різне») наступного дня).
Наказом Гетьмана від 13 травня 1918 р. № 2 Київським місцевим отаманом призначено Олександра Павловича Хануківа (на підставі ст. 3 закону про тимчасовий державний устрій); контрасигнував міністр внутрішніх справ Ф. Лизогуб; затверджено 27 травня 1918 р.
призначаю Київським місцевим Отаманом Олександра Павловича Хануківа.
Наказом Гетьмана від 13 травня 1918 р. № 3 Чернігівським губернським старостою призначено Миколу Петровича Савіцького; № 4 того ж дня — Подільським губернським старостою Сергія Івановича Кисельова.
призначаю Чернігівським Губерніяльним Старостою Миколу Петровича Савіцького.
Наказом Військової офіції (затвердив гетьман 13 травня) усунено з посад усіх повітових комісарів і їхніх помічників та губернських комісарів у зв'язку зі зміною державної влади в Україні (29 квітня 1918 р.) з обов'язком передати службові справи призначеним повітовим і губернським старостам.
Увільняються від посад усі повітові комісари та їх помішники з того часу, як змінилася державна влада на Україні (29 квітня 1918 р.)
Наказ № 62 зобов'язав домовласників протягом трьох днів через домові комітети повідомити автомобільну частину Київської губернії про всі автомобілі, мотоцикли, склади пального й запчастини; за приховування загрожував штраф 3 000 карбованців або три місяці в'язниці, головам домових комітетів — 500 карбованців. Наказ № 64 визначив розрахункові ціни, за якими військові частини мали платити за харчі з інтендантських комор.
певність висока: Тексти наказів, надруковані у «Відродженні»; прізвище коменданта в OCR подано в різних варіантах (Каракуца / Карачуца).
Наказ № 62 губернського коменданта отамана Каракуци від 13 травня: усі домовласники й дворовласники протягом 3 днів мають подати завідувачеві автомобільної частини Київської губернії (Олександрівська, 3) відомості, завірені домовими комітетами, про автомобілі й мотоцикли (чиї й де стоять), склади пального й мастил та окремі деталі (магнето, шини, камери).
Наказую всім домовласникам і дворовласникам до 3-х днів після оповіщення цього наказу доставити завідуючому Авточастю Київської губ. (Александрівська ул. № 3) відомости
За приховування автомобілів, мотоциклів і авто-майна домовласникам загрожує штраф 3 000 крб. або 3 місяці в'язниці, а головам домових комітетів — штраф 500 крб.; стягнення виконує міліція не пізніше 3 днів після оголошення покарання.
підпадають карі 3 тис. карбованців або 3-міс. тюрми, а предсідателі домових комітетів карі 500 карбованців
Наказ № 64 київського губернського коменданта Карачуци від 13 травня: за одержані з Інтендантства харчі розраховуватися за цінами за пуд, визначеними наказом військової офіції № 30 від 8 квітня; продукти, не зазначені в наказі, відпускати лише з дозволу Головного інтендантського управління.
При обрахунках за одержані з Інтенданства харчі за гроші згідно наказу Військової Офіції 8-го квітня ч. 30 керуватись слідуючими цінами за пуд відпускаємих продуктів
У Міністерстві закордонних справ під головуванням в. о. міністра Василенка професори й керівники відомства обговорили анексію Бессарабії Румунією; більшість висловилася за найрішучіший протест. На засіданні Ради міністрів Ржепецький і Гутник з економічних міркувань порушили питання про приєднання Криму, а ввечері в кабінеті Ради міністрів відбулася українсько-німецька нарада з товарообміну й фінансів за участю посла фон Мумма. Голову уряду Лизогуба відвідав колишній чернігівський губернатор Стрелінгов.
певність середня: Повідомлення переважно однієї газети («Нова Рада»), подані без подробиць; візит до Лизогуба — з хроніки «Відродження», прізвище гостя могло постраждати в OCR.
13 травня 1918 року в Міністерстві закордонних справ під головуванням в. о. міністра М. Василенка відбулася нарада з професорами-фахівцями й керівниками відомства щодо анексії Бессарабії Румунією; більшість учасників висловилася за найрішучіший протест, результати передали на розгляд Ради міністрів.
Учора в міністерстві закордонних справ під проводом в. о. міністра д. Василенка відбулася нарада з участю спеціалістів професорів і керовників відомства, присвячена розгляду справи з відношенням до анексії Руминією Бесарабії.
На засіданні Ради міністрів 13 травня 1918 року з ініціативи міністра фінансів Ржепецького та міністра торгу і промисловості Гутника порушено питання про приєднання Криму до України з економічних міркувань (лише переробка кримського тютюну давала Україні близько 100 000 000 карбованців акцизу на рік); міністрові закордонних справ доручили звернутися до центральних держав.
На позавчорашньому засіданні ради міністрів з ініціативи міністра фінансів Ржепецького і міністра торгу й промисловости Гутника була знята річ про прилучення Криму до України.
Увечері 13 травня 1918 року в кабінеті Ради міністрів відбулася українсько-німецька нарада з питань товарообміну і фінансів за участю міністра торгу і промисловості, міністра фінансів, німецького посла барона фон Мумма та членів комісії з товарообміну.
Вчора увечері в кабінеті ради міністрів відбувалася нарада представників української і німецької влади по справах товарообміну і фінансовим.
13 травня голову Ради Міністрів Ф. А. Лизогуба відвідав колишній голова Тамбовської губернської земської управи, чернігівський губернатор І. І. Стрелінгов.
13 травня голову Ради Міністрів Ф. А. Лізогуба відвідав ... Чернігівський губернатор І. І. Стрелінгов.
На станціях Київського залізничного вузла станом на 13 травня лежало неприйнятими 643 вагони харчів і фуражу, зокрема 160 вагонів цукру, борошно, крупи, зерно, сіль, сало й риба. Того ж дня Г. Давидова призначено особоуповноваженим із заготівлі худоби по всій Україні з правом створювати губернські штати.
певність середня: Цифри вагонів відомі лише з «Нової Ради»; призначення Давидова — з офіційного наказу в «Державному вістнику».
Станом на 13 травня 1918 року на станціях Київського залізничного вузла лежало неприйнятими одержувачами 643 вагони харчових і фуражних вантажів, зокрема цукру — 160, пшеничного борошна — 27, житнього — 12, крупи й пшона — 37, пшениці — 25, вівса — 36, ячменю — 54, сіна — 22, макухи — 20, висівок — 20, овочів — 36, солі — 7, сала — 10, риби — 5, яєць — 4.
на станціях київського залізничого вузла як у вагонах, так і на складах харчових й фуражних грузів неприйнятих получателями 643 вагони, між ними: цукру 160 ваг., пшеничного борошна 27
Наказом № 14/114 від 13 травня 1918 року Георгія Львовича Давидова призначено особоуповноваженим із заготівлі худоби по всій Україні; йому доручено організувати заготівлю худоби по губерніях і право формувати штати губернських уповноважених, які підпорядковуються його розпорядженням.
Особоуповноваженим по заготовці скоту по всій Україні призначається Георгій Львович Давидов, котрому доручається організувати заготовку скоту по губерніях України
Міністерство народної освіти оголосило вакантними з 13 травня посади всіх директорів та інспекторів державних середніх шкіл: їх мали переобрати педагогічні ради закритим голосуванням не пізніше 1 червня. Обіжником Василенка й Дорошкевича вступні іспити до підготовчих і перших класів у Київській, Харківській та Одеській шкільних округах відклали до осені, а Рада міністрів асигнувала 28 910 карбованців на лекторські курси.
певність висока: Офіційний обіжник у «Державному вістнику» та текст законопроєкту, переказаний «Робітничою газетою»; наступними днями ті самі розпорядження передрукували й інші газети.
Народне міністерство освіти розіслало державним середнім школам України проект тимчасового закону: місця всіх директорів та інспекторів державних середніх шкіл оголошено вакантними з 13 травня 1918 (н. ст.); перші вибори нових мають відбутися не пізніше 1 червня, голосування закрите, протокол виборів слід надіслати в міністерство протягом трьох днів.
Місця всіх директорів та інспекторів державних середніх шкіл України оповіщаються вакантними з 13 травня нов. ст. 1918 р.
Народний міністр освіти Василенко та завідувач відділу середньої школи Дорошкевич обіжником від 13 травня 1918 р. № 1073/7591 відклали до осені вступні іспити до підготовчих і перших класів середніх шкіл Київської, Харківської та Одеської шкільних округ.
вступні іспити в підготовчі і перші кляси середніх шкіл відкладаються до осени біжучого року.
Рада міністрів 13 травня 1918 ухвалила асигнувати Міністерству освіти 28 910 карбованців на потреби лекторських курсів; постанову затверджено Гетьманом (Київ, 16 травня 1918); підписали голова Ради міністрів Ф. Лизогуб і міністр освіти М. Василенко.
асигнувати Міністерству Освіти на потреби лекторських курсів двадцять вісім тисяч девятьсот десять карбованців.
Театральна рада при Міністерстві освіти, до якої входили Винниченко, Лесь Курбас, Олесь, Садовський, Старицька та інші, розглянула прохання «Молодого театру» про 100 000 карбованців допомоги й підтримала лише меншу суму. «Молодий театр» заявив, що протокол передано неточно.
певність низька: Обидва повідомлення опубліковано пізніше; цифри голосування в «Відродженні» й «Робітничій газеті» розходяться, а текст останньої перемішаний OCR (див. «Газети пишуть різне»).
Театральна Рада (Київ) відкинула прохання товариства «Молодий театр» про допомогу в 100 000 крб від міністерства освіти: на засіданні 13 травня за 100 000 крб проголосувало 2 при 9 проти, за 25 000 — 4 проти 7, за 10 000 — 7 проти 4; тобто Рада визнала можливою допомогу лише 10 000 крб. До складу Ради входять Антонович, Бурячок, Винниченко, Грушевська, Лесь Курбас, О. Олесь, М. Садовський, М. Старицька та ін.
За сто тисяч голосувало 2, проти 9. За 25.000 голосувало 4 — проти 7. За 10.000 голосувало 7 проти 4.
Театральна Рада (при міністерстві освіти) на засіданні 13 травня 1918 року розглядала звернення «Молодого театру» про допомогу від 10 до 100 тисяч карбованців; за ухвалами протоколу, за асигнування 100 000 голосував один член, за 25 000 — також один, а за 10 000 — кілька; Театральна Рада визнала можливим видати допомогу в розмірі від 10 до 25 тисяч. Молодий театр у своїй заяві вказав на неточності.
За 100000 голосувало ... проти 7. За 25000 ... проти 9. За 10000 голосувало ... (Протокол №11, 13 травня).
Головна рада Всеукраїнської спілки робітників пошти, телеграфу й телефону попросила Раду міністрів переглянути рішення про скасування Міністерства пошт і телеграфів і злиття його з МВС або хоча б приєднати пошту до Міністерства шляхів. Військове відомство наказами № 144 і № 145 укомплектувало військово-судові установи Києва; гетьман затвердив закон про скарбницю в Кривому Розі, а в Міністерстві торгу й промисловості до виконання обов'язків повернувся директор Гірничого департаменту Паршин.
певність середня: Звичайні відомчі тексти з офіційних і газетних публікацій; прізвища в наказах і дата закону про скарбницю в OCR можуть бути неточні.
Головна рада Всеукраїнської спілки робітників пошти, телеграфу й телефону на засіданні 13 травня 1918 року ухвалила просити Раду міністрів переглянути рішення про скасування Міністерства пошт і телеграфів і приєднання його до Міністерства внутрішніх справ, а якщо це неможливо — приєднати його до Міністерства шляхів.
Головна рада всеукраїнської поштово-телеграфної і телефонної спілки на черговому засіданню 13 травня, обговоривши справу про скасування міністерства пошт і телеграфів і прилучення його до міністерства справ внутрішніх
Наказ по Військовому відомству № 144 від 13 травня 1918 р. (Головне управління військово-судових справ): призначення на тимчасові судові посади — кандидатами Київського вищого (військового) суду Пахалович, Луцков, Косович; слідчими штабового суду м. Києва Винниченко, Коленський, Мікулін, Смирнов, Ільїн; слідчими штабового суду при Головному штабі Тімченко, Кононенко, Сціборський, Веровський.
НАКАЗИ Військовій Офіції Української Держави 13-го Травня 1918 року.
Наказ по Військовому відомству № 145 від 13 травня: призначення на тимчасові посади у військово-судових установах — у Київському вищому суді скарбником Сергієва, помічниками секретаря Плінецького, Перро, Вашкевича і Кульчинського, архіваріусом Васильєва, у штабовому суді м. Києва секретарем Коломійцева; усіх вважати призначеними з 20 квітня.
Київський Вищий Суд. Скарбником п. Сергієв. Помішниками Секретаря
Закон про заснування Скарбниці в місті Кривий Ріг Херсонського повіту й губернії (затверджено Гетьманом у Києві): скарбницю підпорядковано Херсонській фінансовій палаті, її працівники мають службові права за законом 9 червня 1912; закон діє з 1 червня 1918.
Заснувати Скарбницю в місті Кривім Розі на Херсонщині. Піддати цю Скарбницю на загальних підставах Херсонській Фінансовій Палаті.
Витрати на Криворізьку скарбницю в 1918 році: 20 758 крб 80 коп. на утримання з 1 червня, 11 000 крб на початкове влаштування, 2 333 крб 34 коп. на найм приміщення, разом 34 092 крб 14 коп.
на початкове улаштовання в сумі 11.000 карб., на наєм помешкання в сумі 2.333 карб. 34 коп., а всього ... (34.092 карб. 14 коп.)
Наказ №97 від 13 травня 1918 р.: директор Гірничого Департаменту Микола Федорович Паршин, повернувшись зі службового відрядження, приступив до виконання обов'язків з 2 травня.
повернувшись з службової командіровки, приступив до виконання своїх обовязків з 2 травня
До Києва привезли заарештованих австрійською владою посадовців Поділля: гайсинського й ольгопільського повітових комісарів, голову Гайсинської управи, повітового коменданта, новоушицького комісара, голову губернської земельної управи та інших; усіх тимчасово передали київському комендантові. З Катеринослава повідомляли, що вільних козаків, які не здали зброї й нападають на економії, віддаватимуть під військовий суд.
певність середня: Кожне повідомлення відоме з однієї газети («Нова Рада», «Робітнича газета»); частина прізвищ у OCR пошкоджена.
13 травня 1918 року до Києва привезли заарештованих австрійською владою посадовців Поділля: гайсинського повітового комісара К. Брезкуна, його помічника О. Павловського, голову Гайсинської повітової управи Я. Огородника, ольгопільського повітового комісара М. Статієнка, повітового коменданта полковника Мадана, новоушицького комісара І. Драгомирецького, голову Подільської губернської земельної управи О. Самотенка та інших; усіх тимчасово передали в розпорядження коменданта Києва.
Позавчора були привезені до м. Київа заарештовані Австрійською владою такі офіціяльні особи ... Всіх заарештованих передано тимчасово в роспорядження коменданта м. Київа.
Катеринославський губернський комендант попередив, що вільні козаки, які не здали зброї й нападають на економії, будуть передані військовому судові; повідомлення від 13 травня.
Губерніальний комендант остерігав вільних козаків, які не віддали зброї і по доносенням нападають на економії
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Неділя 19-го травня н. ст. 1918 року · 05-3255
«Перший Всеукраїнський робітничий територіальний з'їзд»
Участь кадетів ... в складі гетьманського правительства, не відповідального ні перед яким демократичним представницьким органом ... являється тільки ширмою, що прикриває реакційний вміст тієї влади.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 28 (15) квітня 1918 · 05-1424
скликано перший Всеукраїнський територіальний робітничий з'їзд на 29 квітня ст. ст. / 12 травня н. ст.
Зʼїзд призначається на 29 квітня старого стилю (12 травня нового стилю) в Київи.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · П'ЯТНИЦЯ 17-го травня 1918 року · 05-3187
12 травня нарада частини делегатів вирішила відкрити з'їзд 13 травня; працював два дні, 13–14 травня
на нараді 12 травня частини делегатів було вирішено не дивлячись ні на що одчинити зʼїзд 13 травня.
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 13–14 травня 1918 р. · 05-0042
Другий Всеукраїнський територіальний робітничий з'їзд, 13–14 травня
Reshetar, «The Ukrainian Revolution, 1917–1920» (книга або мемуар) · May 13 · 05-0295
Другий Всеукраїнський робітничий з'їзд таємно зібрався 13 травня
on May 13, the Second Ukrainian Workers' Congress met secretly to demand a Ukrainian People's Republic
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 12. травня · 05-0097
нелегальний робітничий з'їзд відбувся 12 травня
робітничий зʼїзд, що так само нелегально відбувся у Київі 12. травня
Hunczak (ed.), «The Ukraine, 1917–1921: A Study in Revolution» (книга або мемуар) · Two days later, on May 12 · 05-0283
Другий всеукраїнський робітничий з'їзд таємно зібрався 12 травня
on May 12, the Second All-Ukrainian Workers' Congress met secretly
Оцінка аналізу. З'їзд скликали на 12 травня, але через арешти делегатів нарада 12-го перенесла відкриття на 13-те; він працював 13–14 травня, як пишуть «Робітнича газета», Христюк і Гай-Нижник. Дата «12 травня» в Дорошенка й Ганчака повторює дату скликання. Сучасні оголошення називали з'їзд «першим територіальним», а історики — «другим всеукраїнським робітничим», тобто рахують по-різному; на зміст події це не впливає.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 13 травня 1918 · 05-2871
засідання 13 травня (протокол № 10): за 100 000 — 2 голоси проти 9, за 25 000 — 4 проти 7, за 10 000 — 7 проти 4; отже, допомога 10 000 крб
За сто тисяч голосувало 2, проти 9. За 25.000 голосувало 4 — проти 7. За 10.000 голосувало 7 проти 4.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 13-го травня · 05-3673
засідання 13 травня (протокол № 11): за 100 000 і за 25 000 — по одному голосу; рада визнала можливою допомогу від 10 до 25 тисяч
За 100000 голосувало ... проти 7. За 25000 ... проти 9. За 10000 голосувало ... (Протокол №11, 13 травня).
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 18 травня · 05-1372
на засіданні 18 травня доповідь пропонувала 10–25 тисяч, рада більшістю ухвалила 10 000 крб
На засіданні 18 травня т. рада ... заслухала доклад ..., який знайшов можливим видати „М. Т." допомогу від 10 до 25 тисяч карбованців.
Оцінка аналізу. Найпевніше, рада підтримала лише 10 000 карбованців: це прямо випливає з голосування у «Відродженні» й з повідомлення «Нової Ради». «10–25 тисяч» — це пропозиція доповіді, а не ухвала, і цифри «Робітничої газети» спотворені перемішаними колонками (так зазначено в примітці). Дата 18 травня в «Новій Раді» суперечить протоколам від 13 травня. Можливо, це інше засідання або помилка, тож питання не вирішується.
«Державний вістник» (Київ, 1918) (офіційний орган Гетьманату (закони й накази)) · 13 травня 1918 · 05-4034
тимчасова постанова Ради міністрів від 13 травня; гетьман затвердив її 13/18 травня
Істнуючу ... міську і повітову міліцію надалі, до утворення відповідних законів, іменувати державною вартою, передавши її під владу і розпорядження в адміністраційному відношенню до Губерніяльних і Повітових Старост.
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · 18 травня 1918 р. · 05-0015
законом від 18 травня міліцію перейменовано на державну варту
У містах один вартовий мав припадати на 400 чол. населення (у Києві — 1933 вартових, 18 приказних).
Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року» (книга або мемуар) · 18 травня · 05-0055
18 травня уряд перетворив міліцію на державну варту, підпорядковану МВС
Вже 18 травня уряд ухвалив постанову, якою скасував рішення Тимчасового уряду і Центральної Ради щодо утворення міліційних формувань. Міська і повітова міліція перетворювалася на державну варту, яка підпорядковувалася…
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 18. травня 1918 р. · 05-0137
законом 18 травня міліцію передано старостам і перейменовано на державну варту
міську й повітову міліцію віддано під владу губерніяльних і повітових старост і переіменовано в Державну Варту
Оцінка аналізу. Суперечності по суті немає: Рада міністрів ухвалила постанову 13 травня, а гетьман затвердив і оприлюднив її 18-го, тому історики датують закон днем затвердження.
Шаповал, «Гетьманщина і Директорія» (книга або мемуар) · 13-16 травня 1918 р. · 05-0024
упорядник подає 13–16 травня, сам Шаповал в іншому місці — 12–15 травня
Відбувся він в днях 13-16 травня 198 р. нелегально
Христюк, «Замітки і матеріяли до історії української революції», т. 3 (книга або мемуар) · 13.—16. травня 1918. р. · 05-0226
13–16 травня, у Святошинському лісі й Пущі-Водиці
IV Зʼїзді Української Партії Соціялістів-Революціонерів, що нелеґально відбувся в околицях Київа 13.—16. травня 1918. р. … В Святошинськім лісі і в Пущі-Водиці (теж в лісі).
Христюк, «Замітки і матеріяли до історії української революції», т. 3 (книга або мемуар) · в дні 13.-16. травня · 05-0228
декларація Центральної фракції УПСР: «в Київі в дні 13.–16. травня»
IV Партійний Зʼїзд, що відбувся в Київі в дні 13.-16. травня
Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року» (книга або мемуар) · 13-16 травня · 05-0086
13–16 травня
13-16 травня нелегально проходив ІV з’їзд партії.
Оцінка аналізу. Найімовірніше, з'їзд тривав 13–16 травня: це дата партійного документа, подана й у Христюка, найпевніше учасника з'їзду. «12–15 травня» — ймовірна неточність Шаповала, яку виправляє сам упорядник. Формула «в Києві» не суперечить лісам під Києвом.
Цитата дня
Місця всіх директорів та інспекторів державних середніх шкіл України оповіщаються вакантними з 13 травня нов. ст. 1918 р.Народне міністерство освіти розіслало державним середнім школам України проект тимчасового закону: місця всіх директорів та інспекторів державних середніх шкіл оголошено вакантними з 13 травня 1918 (н. ст.); перші вибори нових мають відбутися не пізніше 1 червня, голосування закрите, протокол виборів слід надіслати в міністерство протягом трьох днів.
«Робітнича газета» (Київ, 1918), №270, с. 4 · 05-3145
Ціна дня
хліб (інтендантська ціна)
11,56 крб за пуд
Київ, Інтендантство · «Відродження», газета (Київ, 1918), №41, с. 6 · 05-2015
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| Штраф домовласнику за приховування автомобілів | 3 000 крбштраф | «Відродження», газета (Київ, 1918), №37, с. 6 |
| борошно (інтендантська ціна) | 10,19 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №41, с. 6 |
| свіже м'ясо (інтендантська ціна) | 52 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №41, с. 6 |
| різна крупа (інтендантська ціна) | 20,43 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №41, с. 6 |
| картопля (інтендантська ціна) | 3,5 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №41, с. 6 |
| свіжа городина (інтендантська ціна) | 3,1 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №41, с. 6 |
| сало (інтендантська ціна) | 140,07 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №41, с. 6 |
| квашена капуста (інтендантська ціна) | 3,04 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №41, с. 6 |
| цибуля (інтендантська ціна) | 3,62 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №41, с. 6 |
| сіль (інтендантська ціна) | 2 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №41, с. 6 |
| цукор-рафінад (інтендантська ціна) | 37,28 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №41, с. 6 |
| цукор-пісок (інтендантська ціна) | 26,78 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №41, с. 6 |
| олія (інтендантська ціна) | 72,4 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №41, с. 6 |
| вино (інтендантська ціна) | 17,16 крбвідро | «Відродження», газета (Київ, 1918), №41, с. 6 |
| Допомога товариству «Молодий театр» (запитана) | 100 000 крбдопомога | «Відродження», газета (Київ, 1918), №55, с. 7 |
| внесок члена з'їзду на друк резолюцій | 3 крбособа | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №274, с. 2 |
| допомога Молодому театру від Театральної Ради | 25 000 крбодноразово | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №289, с. 4 |
| платня урядовця 1-го ряду Міністерства Шляхів | 300 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №6, с. 3 |
| платня рахівника 1-го ряду | 400 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №6, с. 3 |
| Річне утримання Криворізької скарбниці | 39586,5 крбрік | «Державний вістник» (Київ, 1918), №10, с. 1 |
| Початкове влаштування Криворізької скарбниці | 11 000 крбодноразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №10, с. 1 |
| Асигнування на лекторські курси Міністерства освіти | 28 910 крбодноразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №10, с. 1 |
| Аванс Міністерству внутрішніх справ на державну варту | 10 000 000 крбодноразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №10, с. 1 |
| маєток у Полонному (1800 кв. саж.) | 3 700 рубмаєток | «Державний вістник» (Київ, 1918), №31, с. 4 |
| садиба на Набережній над Кам'янкою (1448 кв. саж.) | 1 000 рубоб'єкт | «Державний вістник» (Київ, 1918), №31, с. 7 |
Оголошення дня
з понеділка, 13-го травня с. р. будуть відкриті для операцій від 9 год. ранку до 12 дня, т. е. в ті-ж години, що й київська контора державного банкуОголошення: з понеділка 13 травня 1918 року київські комерційні банки — Азовсько-Донський, Волзько-Камський, Київський приватний комерційний, Комерційний банк у Варшаві, Московський купецький, Московський промисловий, Петроградський Міжнародний, Петроградський обліковий і позичковий, Руський для зовнішньої торгівлі, Руський торгово-промисловий, Сполучений (останні два з відділами на Подолі) та інші — відкриваються для операцій з 9 години ранку до 12 години дня, тобто в ті самі години, що й Київська контора Державного банку.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №74, с. 1 · 05-0494
Афіша й культура
Комендант установив розрахункові інтендантські ціни за пуд: хліб — 11,56 крб, борошно — 10,19, свіже м'ясо — 52, крупа — 20,43, картопля — 3,5, сало — 140,07, рафінад — 37,28, цукор-пісок — 26,78, олія — 72,4, сіль — 2 крб, вино — 17,16 крб за відро; це казенні, а не базарні ціни (05-2015, 05-2016, 05-2017, 05-2018, 05-2019, 05-2021, 05-2025, 05-2026, 05-2027, 05-2024, 05-2028). Державний і комерційні банки з цього дня працювали з 9 до 12 години, напої з солоду й хмелю визнали міцними й обклали акцизом, тож із 15 травня молочарні й кіоски мусили припинити вільний продаж пива, а в Міністерстві шляхів урядовці отримували від 200 до 750 крб на місяць (05-0467, 05-0494, 05-0686, 05-3878, 05-3879). На вечір у Лук'янівському народному домі оголосили безплатну лекцію про Велику французьку революцію, на Аскольдовій могилі — панахиду за загиблими під Крутами, а в Арсеналі — аукціон дерев'яних ободів і спиць на 16 682 крб (05-3077, 05-0519, 05-1419).
13–14 травня 1918 року в Києві нелегально відбувся Другий Всеукраїнський робітничий з'їзд, на якому російсько-єврейська фракція переважала українську; він засудив гетьманщину й вимагав незалежної Української Народної Республіки та скликання Установчих зборів.
Другий Всеукраїнський територіяльний Робітничий Зʼїзд … що відбувся нелегально в Київі майже одночасно з Селянським (13.—14. травня)
Під час відкриття нелегального робітничого з'їзду в Києві було понад 200 робітничих делегатів від усіх соціалістичних партій, що діяли в Україні, зокрема російських соціал-демократів більшовиків; через несприятливі обставини програму скоротили до двох питань.
Підчас відкриття Зʼїзду було більше 200 робітничих депутатів
13–16 травня 1918 року в лісах під Києвом — у Святошинському лісі й у Пущі-Водиці — нелегально відбувся IV з'їзд Української партії соціалістів-революціонерів; він був нечисленний, бо багатьох есерів уже заарештували, а ще більше переховувалися.
IV Зʼїзді Української Партії Соціялістів-Революціонерів, що нелеґально відбувся в околицях Київа 13.—16. травня 1918. р. … В Святошинськім лісі і в Пущі-Водиці (теж в лісі).
Автор сам був діячем УПСР; ймовірно, учасник з'їзду.
13 травня 1918 року таємно зібрався Другий Всеукраїнський робітничий з'їзд, який вимагав УНР, скликання Установчих зборів, восьмигодинного дня й свободи слова; у середині травня таємно відбулися V з'їзд УСДРП і IV з'їзд УПСР.
on May 13, the Second Ukrainian Workers' Congress met secretly to demand a Ukrainian People's Republic
Місце не вказано, ймовірно Київ.
13–16 травня 1918 р. есери (УПСР) провели таємний з'їзд у лісах Святошина й Пущі-Водиці; 3 червня новий ЦК (ліві) ухвалив перейти на нелегальне становище й почати систематичний політичний терор проти «найшкідливіших» представників режиму.
свій таємний з’їзд 13–16 травня у лісах Святошина та Пущі-Водиці
Христюк П., с. 21–22, 95.
13–16 травня 1918 р. нелегально відбувався IV з'їзд партії українських есерів (УПСР), попри заборону масових заходів; партія розкололася на УПСР (центральна течія) і УПСР (боротьбистів), які вирішили перейти на нелегальне становище й готувати збройне повстання, не виключаючи індивідуального терору.
13-16 травня нелегально проходив ІV з’їзд партії.
Місце з'їзду не зазначено; за загальновідомими даними – Київ.
13–14 травня 1918 р. в Києві нелегально зібрався Другий Всеукраїнський територіальний робітничий з'їзд; там само 13–14 травня відбувся V з'їзд УСДРП; обидва виступили проти гетьманського режиму.
Христюк П., с. 15–18.
Попри заборону уряду, у Києві 13–14 травня відбувся всеукраїнський територіальний Робітничий з'їзд (призначений на 12 травня): на ньому було понад 200 делегатів з різних країв України, представлені всі соціалістичні партії, президія з 8 осіб; з'їзд ухвалив майже одноголосно резолюцію за незалежну Українську республіку, Українські Установчі збори та демократичні свободи й засудив переворот «союзу земельних власників».
не зважаючи на заборону уряду у Київі на днях відбувся Робітничий зʼїзд України ... Під час одкриття зʼїзду було більш 200 депутатів
Дати 13–14 травня подано в репортажі «Всеукраїнський територіальний робітничий з'їзд»; резолюція не потрапила до №270 («замість якої в числі 270 було біле місце»).
З'їзд партії українських есерів (УПСР) відбувся нелегально 13–16 травня 1918 р. (автор в іншому місці називає 12–15 травня); обрано новий ЦК з лівих.
Відбувся він в днях 13-16 травня 198 р. нелегально
Дати розходяться: примітка упорядника 13–16, автор 12–15 травня.
Прийом у міністра освіти М. Василенка призначено на понеділок 13 травня 1918 року о 2-й годині; про постійні години прийому обіцяли повідомити пізніше.
Прийом у міністра освіти М. Василенка відбудеться в понеділок 13-го травня о 2-ій годині.
В OCR «18-го», але понеділок припадав на 13 травня.
На Аскольдовій могилі в понеділок 13 травня 1918 року мали відслужити панахиду по козаках студентського куреня, загиблих під Крутами; батьків і товаришів полеглих просили прийти.
На Аскольдовій могилі в понеділок ... травня буде одправлена панахида по козаках студентського куріня, убитих під Крутами.
В OCR «18 травня» і «в 18-ій годині», але понеділок — 13 травня; година неясна.
Технічно-агрономічне товариство «Праця» скликало загальні збори членів у понеділок 13 травня 1918 року: перші — о 7 годині вечора, другі — о 8-й, дійсні за будь-якої кількості присутніх; місце — приміщення товариства на вул. Терещенківській, 18, пом. 27.
Технично агрономичне т-во „Праця" скликає загальні збори членів т-ва в понеділок ... травня. Перші збори призначаються на 7 год. веч., другі на 8 год.
В OCR «18 травня», але понеділок — 13 травня.
Увечері 13 травня 1918 року в кабінеті Ради міністрів відбулася українсько-німецька нарада з питань товарообміну і фінансів за участю міністра торгу і промисловості, міністра фінансів, німецького посла барона фон Мумма та членів комісії з товарообміну.
Вчора увечері в кабінеті ради міністрів відбувалася нарада представників української і німецької влади по справах товарообміну і фінансовим.
Закон про заснування Скарбниці в місті Кривий Ріг Херсонського повіту й губернії (затверджено Гетьманом у Києві): скарбницю підпорядковано Херсонській фінансовій палаті, її працівники мають службові права за законом 9 червня 1912; закон діє з 1 червня 1918.
Заснувати Скарбницю в місті Кривім Розі на Херсонщині. Піддати цю Скарбницю на загальних підставах Херсонській Фінансовій Палаті.
Дата затвердження визначена за найближчим підписом Гетьмана; колонки в OCR змішані, тому дата може бути зсунута на сусідній закон.
13 травня 1918 року в Міністерстві закордонних справ під головуванням в. о. міністра М. Василенка відбулася нарада з професорами-фахівцями й керівниками відомства щодо анексії Бессарабії Румунією; більшість учасників висловилася за найрішучіший протест, результати передали на розгляд Ради міністрів.
Учора в міністерстві закордонних справ під проводом в. о. міністра д. Василенка відбулася нарада з участю спеціалістів професорів і керовників відомства, присвячена розгляду справи з відношенням до анексії Руминією Бесарабії.
«Учора» щодо дати номера (14 травня).
На засіданні Ради міністрів 13 травня 1918 року з ініціативи міністра фінансів Ржепецького та міністра торгу і промисловості Гутника порушено питання про приєднання Криму до України з економічних міркувань (лише переробка кримського тютюну давала Україні близько 100 000 000 карбованців акцизу на рік); міністрові закордонних справ доручили звернутися до центральних держав.
На позавчорашньому засіданні ради міністрів з ініціативи міністра фінансів Ржепецького і міністра торгу й промисловости Гутника була знята річ про прилучення Криму до України.
Головна рада Всеукраїнської спілки робітників пошти, телеграфу й телефону на засіданні 13 травня 1918 року ухвалила просити Раду міністрів переглянути рішення про скасування Міністерства пошт і телеграфів і приєднання його до Міністерства внутрішніх справ, а якщо це неможливо — приєднати його до Міністерства шляхів.
Головна рада всеукраїнської поштово-телеграфної і телефонної спілки на черговому засіданню 13 травня, обговоривши справу про скасування міністерства пошт і телеграфів і прилучення його до міністерства справ внутрішніх
Господарчий комітет Київського Арсеналу (голова Н. Ковалевський) призначив на 13 травня (30 квітня ст. ст.) о 10 ранку аукціон на гнуті ясеневі ободи, дубові та ясеневі спиці, дубові бруски й маточини на суму 16 682 карбованці; застава 10%, огляд щодня в Господарчому комітеті.
В Київському Арсеналі призначено на 13 Травня -30 Квітня о 10 годині ранку аукціонний торг на ганчувані ясеньові ободи, дубові та ясеньові спиці, дубові бруски і ступиці на суму 16682 к.
В OCR «18 Травня»; 30 квітня ст. ст. = 13 травня нов. ст., тож, імовірно, 13 травня.
Перший Всеукраїнський робітничий територіальний з'їзд у Києві одноголосно (при двох утримавшихся) ухвалив резолюцію: за незалежну Українську республіку, Українські Установчі Збори, передачу землі без викупу трудовому народові, 8-годинний робочий день, свободу коаліцій, страйків, зборів, слова і друку, непорушність органів місцевого самоврядування та рівноправність національностей. Участь кадетів у гетьманському уряді названо «ширмою» реакції.
Участь кадетів ... в складі гетьманського правительства, не відповідального ні перед яким демократичним представницьким органом ... являється тільки ширмою, що прикриває реакційний вміст тієї влади.
Номер від 19 травня описує перший день з'їзду із запізненням; дата 13 травня виведена з пізнішого рядка про відновлення роботи («14 травня»). Точна дата засідання не вказана.
Серед делегатів Першого Всеукраїнського робітничого територіального з'їзду в Києві виступали представники Вінниці, Кривого Рогу, Полтави й Олександрівська; делегат з Олександрівська повідомив, що від приходу нової влади заводчики гуртами розрахували робітників, і закликав звернути увагу на безробітних.
т. з Олександрівська: ... З часу приходу нової влади заводчики гуртами розрахували робітників.
Дата — перший день з'їзду, виведена; докладніше див. попередній факт.
Катеринославський губернський комендант попередив, що вільні козаки, які не здали зброї й нападають на економії, будуть передані військовому судові; повідомлення від 13 травня.
Губерніальний комендант остерігав вільних козаків, які не віддали зброї і по доносенням нападають на економії
Подія поза Києвом; телеграма датована 13 травня 1918.
У декларації Центральної фракції УПСР прямо сказано, що IV партійний з'їзд відбувся «в Київі в дні 13.–16. травня» в надзвичайно ненормальних умовах, через які багато делегатів не змогли потрапити на з'їзд.
IV Партійний Зʼїзд, що відбувся в Київі в дні 13.-16. травня
Деінде автор уточнює: у Святошинському лісі й у Пущі-Водиці.
Наказ № 62 губернського коменданта отамана Каракуци від 13 травня: усі домовласники й дворовласники протягом 3 днів мають подати завідувачеві автомобільної частини Київської губернії (Олександрівська, 3) відомості, завірені домовими комітетами, про автомобілі й мотоцикли (чиї й де стоять), склади пального й мастил та окремі деталі (магнето, шини, камери).
Наказую всім домовласникам і дворовласникам до 3-х днів після оповіщення цього наказу доставити завідуючому Авточастю Київської губ. (Александрівська ул. № 3) відомости
Наказ доповнює наказ № 30 від 3 квітня.
Наказом Військової офіції (затвердив гетьман 13 травня) усунено з посад усіх повітових комісарів і їхніх помічників та губернських комісарів у зв'язку зі зміною державної влади в Україні (29 квітня 1918 р.) з обов'язком передати службові справи призначеним повітовим і губернським старостам.
Увільняються від посад усі повітові комісари та їх помішники з того часу, як змінилася державна влада на Україні (29 квітня 1918 р.)
Дата затвердження — 13 травня; усунення діє з 29 квітня.
Наказ № 64 київського губернського коменданта Карачуци від 13 травня: за одержані з Інтендантства харчі розраховуватися за цінами за пуд, визначеними наказом військової офіції № 30 від 8 квітня; продукти, не зазначені в наказі, відпускати лише з дозволу Головного інтендантського управління.
При обрахунках за одержані з Інтенданства харчі за гроші згідно наказу Військової Офіції 8-го квітня ч. 30 керуватись слідуючими цінами за пуд відпускаємих продуктів
Наказ від 13 травня; ціни — розрахункові, інтендантські.
Управління акцизними зборами Київської губернії оголосило 13 травня 1918 року, що за постановою уряду всі напої із солоду й хмелю (пиво, «солодовий безалкогольний напій» тощо) визнано міцними й обкладено акцизом; з 15 травня їх продаж дозволено лише в місцях з дозволом і патентом, тож молочарні, кіоски, паштетні, їдальні мали негайно припинити вільний продаж; підписав в. о. керуючого Левин.
всякі напитки вироблені на заводах з солоду і хмілю признаются міцними напитками, обкладаются акцизом і з 15 травня продаж позволяется лиш з тих місць, котрі будуть мати позволення
Наказ по Військовому відомству № 144 від 13 травня 1918 р. (Головне управління військово-судових справ): призначення на тимчасові судові посади — кандидатами Київського вищого (військового) суду Пахалович, Луцков, Косович; слідчими штабового суду м. Києва Винниченко, Коленський, Мікулін, Смирнов, Ільїн; слідчими штабового суду при Головному штабі Тімченко, Кононенко, Сціборський, Веровський.
НАКАЗИ Військовій Офіції Української Держави 13-го Травня 1918 року.
Прізвища транскрибовано з OCR.
Наказ по Військовому відомству № 145 від 13 травня: призначення на тимчасові посади у військово-судових установах — у Київському вищому суді скарбником Сергієва, помічниками секретаря Плінецького, Перро, Вашкевича і Кульчинського, архіваріусом Васильєва, у штабовому суді м. Києва секретарем Коломійцева; усіх вважати призначеними з 20 квітня.
Київський Вищий Суд. Скарбником п. Сергієв. Помішниками Секретаря
Наказ підписав т.в.о. військового міністра отаман Лігнау; прізвища в OCR можуть бути неточні.
Оголошення Київського окружного суду: ухвалою від 13 травня 1918 р. затверджено до виконання домашній заповіт селянина Трифона Дорофійовича Кириченка (складений в грудні 1915 р.); ухвалою від 28 (15) березня 1918 р. — заповіт Ізмаїла Орестовича Новицького (16 грудня 1917 р.).
Домашнее духовное завіщаніе кр. Трифона Дорофеевича Кириченко ... опредѣленіемь Кіевскаго Окружнаго Суда, от 13 мая 1918 года, утверждено к исполненію.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Київський окружний суд затвердив до виконання духовний заповіт (складений 13 січня 1918 р.) Олександра Петровича Борисова; ухвала суду від 13 травня 1918 р.
От Кіевскаго Окружнаго Суда. Домашнее духовное завъщаніе ... ксандра Петровича Борисова, составленное 13 января 1918 года, опредвленіем Суда от 13 мая 1918 года, утверидено к псполненію
Початок імені в OCR втрачено («...ксандра»); читано як Олександр.
За приховування автомобілів, мотоциклів і авто-майна домовласникам загрожує штраф 3 000 крб. або 3 місяці в'язниці, а головам домових комітетів — штраф 500 крб.; стягнення виконує міліція не пізніше 3 днів після оголошення покарання.
підпадають карі 3 тис. карбованців або 3-міс. тюрми, а предсідателі домових комітетів карі 500 карбованців
Наказ № 62 від 13 травня.
Тимчасова постанова Ради міністрів від 13 травня 1918: існуючу міську й повітову міліцію до ухвалення нових законів іменувати державною вартою й підпорядкувати в адміністративному відношенні губернським і повітовим старостам; інспектор міліції стає інспектором державної варти, міський і повітовий начальник міліції — міським і повітовим начальником державної варти, міліціонери — вартовими (приказними).
Істнуючу ... міську і повітову міліцію надалі, до утворення відповідних законів, іменувати державною вартою, передавши її під владу і розпорядження в адміністраційному відношенню до Губерніяльних і Повітових Старост.
Постанова змінює порядок про міліцію Тимчасового уряду від 17 квітня 1917 і закон Центральної Ради; Гетьман затвердив її 13/18 травня (за підписами).
13 травня 1918 року до Києва привезли заарештованих австрійською владою посадовців Поділля: гайсинського повітового комісара К. Брезкуна, його помічника О. Павловського, голову Гайсинської повітової управи Я. Огородника, ольгопільського повітового комісара М. Статієнка, повітового коменданта полковника Мадана, новоушицького комісара І. Драгомирецького, голову Подільської губернської земельної управи О. Самотенка та інших; усіх тимчасово передали в розпорядження коменданта Києва.
Позавчора були привезені до м. Київа заарештовані Австрійською владою такі офіціяльні особи ... Всіх заарештованих передано тимчасово в роспорядження коменданта м. Київа.
Частина прізвищ у OCR пошкоджена.
Призначення в державній варті: інспекторів призначає й переміщує міністр внутрішніх справ за поданням губернських старост; міських начальників — безпосередньо (за поданням — губернські старости й міські отамани); повітових начальників — губернські старости; решту урядовців і вартових — міські та повітові начальники державної варти. Утримання державної варти з 1 червня 1918 лягає на державну скарбницю за кошторисом Міністерства внутрішніх справ.
Утримання урядовців державної варти з 1 червня 1918 р. відноситься на кошт Державної Скарбниці по кошторису Міністерства Внутрішніх Справ.
OCR з перемішаними колонками, але зміст пунктів 3–7 постанови прочитується.
Наказом Гетьмана від 13 травня 1918 р. № 2 Київським місцевим отаманом призначено Олександра Павловича Хануківа (на підставі ст. 3 закону про тимчасовий державний устрій); контрасигнував міністр внутрішніх справ Ф. Лизогуб; затверджено 27 травня 1918 р.
призначаю Київським місцевим Отаманом Олександра Павловича Хануківа.
Київський місцевий отаман — керівник міської адміністрації Києва. Дата події — за текстом; дата номера: 31 травня 1918.
13 травня голову Ради Міністрів Ф. А. Лизогуба відвідав колишній голова Тамбовської губернської земської управи, чернігівський губернатор І. І. Стрелінгов.
13 травня голову Ради Міністрів Ф. А. Лізогуба відвідав ... Чернігівський губернатор І. І. Стрелінгов.
Прізвище губернатора в OCR могло бути зіпсоване.
Наказом Гетьмана від 13 травня 1918 р. № 3 Чернігівським губернським старостою призначено Миколу Петровича Савіцького; № 4 того ж дня — Подільським губернським старостою Сергія Івановича Кисельова.
призначаю Чернігівським Губерніяльним Старостою Миколу Петровича Савіцького.
Прізвища Савіцького й Кисельова розібрані з OCR. Дата події — за текстом; дата номера: 31 травня 1918.
Наказ №97 від 13 травня 1918 р.: директор Гірничого Департаменту Микола Федорович Паршин, повернувшись зі службового відрядження, приступив до виконання обов'язків з 2 травня.
повернувшись з службової командіровки, приступив до виконання своїх обовязків з 2 травня
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Наказ № 109 від 13 травня 1918 року Міністерства Шляхів: призначення за департаментами (загальний, руху й телеграфу, праці, водяних шляхів, шосейних і ґрунтових шляхів та ін.) з платнею від 200 до 750 крб на місяць; наприклад, технік пароплавства на річках України — 750 крб (з 24 березня), урядовці 2-го ряду — 250 крб.
Тулюпа Євген - уряд. 1 ряду з 15 квітня 1918 р. - 300 карб. ... технік пароп. на річках України з 24 березня 1918 р. - 750 карб.
OCR наказу дуже скалічений; прізвища й посади не відновлені.
Інтендантська розрахункова ціна, встановлена київським губернським комендантом 13 травня 1918 р.: хліб — 11,56 крб. за пуд.
хліб ... карбованців
Ціна за наказом Військової офіції № 30; число прочитано за словесним записом в OCR.
Інтендантська розрахункова ціна, встановлена київським губернським комендантом 13 травня 1918 р.: борошно — 10,19 крб. за пуд.
борошно ... карбованців
Ціна за наказом Військової офіції № 30; число прочитано за словесним записом в OCR.
Інтендантська розрахункова ціна, встановлена київським губернським комендантом 13 травня 1918 р.: свіже м'ясо — 52,0 крб. за пуд.
свіже м'ясо ... карбованців
Ціна за наказом Військової офіції № 30; число прочитано за словесним записом в OCR.
Інтендантська розрахункова ціна, встановлена київським губернським комендантом 13 травня 1918 р.: різна крупа — 20,43 крб. за пуд.
різна крупа ... карбованців
Ціна за наказом Військової офіції № 30; число прочитано за словесним записом в OCR.
Інтендантська розрахункова ціна, встановлена київським губернським комендантом 13 травня 1918 р.: картопля — 3,5 крб. за пуд.
картопля ... карбованців
Ціна за наказом Військової офіції № 30; число прочитано за словесним записом в OCR.
Інтендантська розрахункова ціна, встановлена київським губернським комендантом 13 травня 1918 р.: свіжа городина — 3,1 крб. за пуд.
свіжа городина ... карбованців
Ціна за наказом Військової офіції № 30; число прочитано за словесним записом в OCR.
Інтендантська розрахункова ціна, встановлена київським губернським комендантом 13 травня 1918 р.: сало — 140,07 крб. за пуд.
сало ... карбованців
Ціна за наказом Військової офіції № 30; число прочитано за словесним записом в OCR. Для сала OCR «сто со-рок карбованців сім копійок».
Інтендантська розрахункова ціна, встановлена київським губернським комендантом 13 травня 1918 р.: квашена капуста — 3,04 крб. за пуд.
квашена капуста ... карбованців
Ціна за наказом Військової офіції № 30; число прочитано за словесним записом в OCR.
Інтендантська розрахункова ціна, встановлена київським губернським комендантом 13 травня 1918 р.: цибуля — 3,62 крб. за пуд.
цибуля ... карбованців
Ціна за наказом Військової офіції № 30; число прочитано за словесним записом в OCR.
Інтендантська розрахункова ціна, встановлена київським губернським комендантом 13 травня 1918 р.: сіль — 2,0 крб. за пуд.
сіль ... карбованців
Ціна за наказом Військової офіції № 30; число прочитано за словесним записом в OCR.
Інтендантська розрахункова ціна, встановлена київським губернським комендантом 13 травня 1918 р.: цукор-рафінад — 37,28 крб. за пуд.
цукор-рафінад ... карбованців
Ціна за наказом Військової офіції № 30; число прочитано за словесним записом в OCR.
Інтендантська розрахункова ціна, встановлена київським губернським комендантом 13 травня 1918 р.: цукор-пісок — 26,78 крб. за пуд.
цукор-пісок ... карбованців
Ціна за наказом Військової офіції № 30; число прочитано за словесним записом в OCR.
Інтендантська розрахункова ціна, встановлена київським губернським комендантом 13 травня 1918 р.: олія — 72,4 крб. за пуд.
олія ... карбованців
Ціна за наказом Військової офіції № 30; число прочитано за словесним записом в OCR.
Інтендантська розрахункова ціна, встановлена київським губернським комендантом 13 травня 1918 р.: вино — 17,16 крб. за відро.
вино ... карбованців
Ціна за наказом Військової офіції № 30; число прочитано за словесним записом в OCR.
Криворізька скарбниця: з 1919 року на її утримання з коштів державної скарбниці видаватимуть 39 586 крб 50 коп. на рік.
Видавати з коштів Державної Скарбниці, починаючи з 1919 р., на утримання Криворіжської Скарбниці по тридцять девять тисяч пятьсот вісімдесять шість (39.586) карбованців 50 коп.
Дата затвердження визначена за найближчим підписом Гетьмана; колонки в OCR змішані, тому дата може бути зсунута на сусідній закон.
Витрати на Криворізьку скарбницю в 1918 році: 20 758 крб 80 коп. на утримання з 1 червня, 11 000 крб на початкове влаштування, 2 333 крб 34 коп. на найм приміщення, разом 34 092 крб 14 коп.
на початкове улаштовання в сумі 11.000 карб., на наєм помешкання в сумі 2.333 карб. 34 коп., а всього ... (34.092 карб. 14 коп.)
У OCR підсумок надрукований як «84.092»; арифметика (20 758,80 + 11 000 + 2 333,34) дає 34 092,14. Дата затвердження визначена за найближчим підписом Гетьмана; колонки в OCR змішані, тому дата може бути зсунута на сусідній закон.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Рахівник 1-го ряду в Міністерстві Шляхів із 1 травня 1918 року одержує 400 крб на місяць, а рахівник — 450 крб (за наказом № 109 від 13 травня).
рахівник 1-го рад. з 1 травня 1918 р. - 400 карб. ... рахівник 1 ряду з 1 травня 1918 р. - 450 карб.
Народний міністр освіти Василенко та завідувач відділу середньої школи Дорошкевич обіжником від 13 травня 1918 р. № 1073/7591 відклали до осені вступні іспити до підготовчих і перших класів середніх шкіл Київської, Харківської та Одеської шкільних округ.
вступні іспити в підготовчі і перші кляси середніх шкіл відкладаються до осени біжучого року.
Обіжник про відстрочення іспитів; Київська шкільна округа названа в тексті разом із Харківською та Одеською.
Народне міністерство освіти розіслало державним середнім школам України проект тимчасового закону: місця всіх директорів та інспекторів державних середніх шкіл оголошено вакантними з 13 травня 1918 (н. ст.); перші вибори нових мають відбутися не пізніше 1 червня, голосування закрите, протокол виборів слід надіслати в міністерство протягом трьох днів.
Місця всіх директорів та інспекторів державних середніх шкіл України оповіщаються вакантними з 13 травня нов. ст. 1918 р.
Вибрані до 1 січня 1918 директори можуть бути визнані, якщо подано завірені протоколи; невибрані директори отримують утримання зі спеціальних коштів школи.
Оголошення: «Український робітничий клуб» у Лук'янівському народному домі в понеділок 13 травня о 7 годині вечора влаштував лекцію «Велика французька революція»; вхід вільний.
„Український Робітничий Клюб" (В Лукʼян. Нар. Домі). В понеділок 13 в 7 год. вечера відбудеться ... „Велика Французська Революція" Вхід вільний.
Рядок із прізвищем лектора в OCR відсутній.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Театральна Рада (при міністерстві освіти) на засіданні 13 травня 1918 року розглядала звернення «Молодого театру» про допомогу від 10 до 100 тисяч карбованців; за ухвалами протоколу, за асигнування 100 000 голосував один член, за 25 000 — також один, а за 10 000 — кілька; Театральна Рада визнала можливим видати допомогу в розмірі від 10 до 25 тисяч. Молодий театр у своїй заяві вказав на неточності.
За 100000 голосувало ... проти 7. За 25000 ... проти 9. За 10000 голосувало ... (Протокол №11, 13 травня).
Дві колонки перемішані, цифри голосів і сум частково нечіткі; суперечка між Молодим театром (Л. Курбас) і Театральною Радою.
Київська контора Державного банку оголосила, що з 13 травня 1918 року буде відчинена для операцій з 9 години ранку до 12 години дня.
Київська контора державного банку оповіщає, що починаючи з 13 мая контора банку буде відчинена для операцій від 9 год. ранку до 12 год. дня.
Кошти на утримання й організацію державної варти до затвердження штатів віднесено на рахунок авансу в 10 000 000 карбованців, відкритого Міністерству внутрішніх справ постановою Ради міністрів від 13 травня 1918.
Кошти, необхідні на утримання та організацію державної варти надалі до затвердження штатів, віднести на рахунок авансу в 10.000.000 карб., якого було відкрито Міністерству Внутрішніх Справ згідно постанови Ради Міністрів від 13 травня 1918 року.
На першому дні Всеукраїнського робітничого територіального з'їзду у Києві голова з'їзду оголосив, що коштів на друк резолюцій немає, і кожен член з'їзду вніс по 3 карбованці.
кожний член з'їзду вніс три карбованці на друк резолюції, що зараз же було і зроблено.
Дату виведено з контексту, див. попередні факти.
Рада міністрів 13 травня 1918 ухвалила асигнувати Міністерству освіти 28 910 карбованців на потреби лекторських курсів; постанову затверджено Гетьманом (Київ, 16 травня 1918); підписали голова Ради міністрів Ф. Лизогуб і міністр освіти М. Василенко.
асигнувати Міністерству Освіти на потреби лекторських курсів двадцять вісім тисяч девятьсот десять карбованців.
Дата — рішення Ради міністрів; затверджено 16 травня (за OCR).
Оголошення: з понеділка 13 травня 1918 року київські комерційні банки — Азовсько-Донський, Волзько-Камський, Київський приватний комерційний, Комерційний банк у Варшаві, Московський купецький, Московський промисловий, Петроградський Міжнародний, Петроградський обліковий і позичковий, Руський для зовнішньої торгівлі, Руський торгово-промисловий, Сполучений (останні два з відділами на Подолі) та інші — відкриваються для операцій з 9 години ранку до 12 години дня, тобто в ті самі години, що й Київська контора Державного банку.
з понеділка, 13-го травня с. р. будуть відкриті для операцій від 9 год. ранку до 12 дня, т. е. в ті-ж години, що й київська контора державного банку
Назви частини банків у переліку відновлено з пошкодженого OCR.
Театральна Рада (Київ) відкинула прохання товариства «Молодий театр» про допомогу в 100 000 крб від міністерства освіти: на засіданні 13 травня за 100 000 крб проголосувало 2 при 9 проти, за 25 000 — 4 проти 7, за 10 000 — 7 проти 4; тобто Рада визнала можливою допомогу лише 10 000 крб. До складу Ради входять Антонович, Бурячок, Винниченко, Грушевська, Лесь Курбас, О. Олесь, М. Садовський, М. Старицька та ін.
За сто тисяч голосувало 2, проти 9. За 25.000 голосувало 4 — проти 7. За 10.000 голосувало 7 проти 4.
Публікується 5 червня; голосування відбулося 13 травня за протоколом № 10.
Наказом № 14/114 від 13 травня 1918 року Георгія Львовича Давидова призначено особоуповноваженим із заготівлі худоби по всій Україні; йому доручено організувати заготівлю худоби по губерніях і право формувати штати губернських уповноважених, які підпорядковуються його розпорядженням.
Особоуповноваженим по заготовці скоту по всій Україні призначається Георгій Львович Давидов, котрому доручається організувати заготовку скоту по губерніях України
Станом на 13 травня 1918 року на станціях Київського залізничного вузла лежало неприйнятими одержувачами 643 вагони харчових і фуражних вантажів, зокрема цукру — 160, пшеничного борошна — 27, житнього — 12, крупи й пшона — 37, пшениці — 25, вівса — 36, ячменю — 54, сіна — 22, макухи — 20, висівок — 20, овочів — 36, солі — 7, сала — 10, риби — 5, яєць — 4.
на станціях київського залізничого вузла як у вагонах, так і на складах харчових й фуражних грузів неприйнятих получателями 643 вагони, між ними: цукру 160 ваг., пшеничного борошна 27
Оголошення: 13 травня 1918 року затверджено купчу, за якою міщанин Мойше-Герц Айзикович Горенштейн купив у Людвіги Павлівни Оходської маєток у містечку Полонному Новоград-Волинського повіту (1800 кв. сажнів із будівлями) за 3700 срібних рублів; мито 148 руб.
купчая крёпость мещанину Мойше-Герцу Айзыковичу Горенштейну … цёною за 3700 руб. серебр.
Прізвища й імена спотворені OCR.
Оголошення: 13 травня 1918 року подружжя Семен Феліксович і Євгенія Кондратівна Грантковські купили в селянки Анни Іоаникіївни Марковської маєток у Житомирі (2-а частина, Набережна вул. над р. Кам'янкою, 1448 кв. сажнів) за 1000 руб.; мито 90 руб. 68 коп.
Нотаріальне оголошення про угоду; не київське, але дає ціни на нерухомість 1918 року.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані