8 листопада гетьман — «лишь его тень»: говорить і діє так, ніби завтра перестане бути гетьманом; скаржився, що «собственники» навмисно привезли йому на голову Пуришкевича.
8-го був в палаці у гетьмана. Це лише його тінь.
п’ятниця
26 жовтня за старим стилем
436 записів · 12 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
У п'ятницю 8 листопада гетьман затвердив великий пакет законів: новий Статут військової повинності, правила для військових штабових судів, додатковий випуск кредитових білетів на мільярд карбованців, обмін російських 250-рублівок і низку асигнувань, зокрема 2,5 млн на евакуацію полонених і 5 млн на купівлю нафти; у ніч на 9 листопада на південних губерніях запроваджено воєнний стан. Того ж дня до Києва масово прибули військовополонені з Австро-Угорщини, і в генерала Рогози скликали нараду про їх прийом; з провінції надходили звістки про розвал австрійського війська, пограбування залізничних станцій і румунський наступ на Окницю, а німецьке посольство запевнило, що його війська лишаються в Україні. У місті тривала господарська криза: на засіданнях урядової комісії й «малої думи» визнали, що лікарні й школи стоять без дров, міська каса порожня, водогін ледве відновився після шестиденної аварії, а трамвай скоротив маршрути. Український національний союз розгорнув збирання добровольців, грошей і речей на допомогу Галичині, а в Українському клубі й Українбанку вшанували письменника й кооператора Дмитра Марковича. Російськомовна преса розповідала про овації Пуришкевичу на з'їзді хліборобів і про Київську добровольчу дружину генерала Кирпичова, а в Міському театрі вперше в сезоні дали «Богему».
Аналіз складено за 434 записи; зараз у хроніці за цей день їх 436.
Гетьман затвердив закони про запровадження Статуту військової повинності (загальний обов'язок для чоловіків, призов за жеребом, заборона військовим брати участь у політиці, відстрочки учням до 1921 р.) та про розгляд справ про державний порядок військовими штабовими судами за спрощеними правилами з негайним виконанням вироків. Окремим законом повіти Таврії й Полісся тимчасово приєднано до сусідніх губерній у справах призову.
певність висока: Тексти законів в офіційному «Державному вістнику»; цифри віку й строків служби подекуди зіпсовані OCR.
Гетьман 8 листопада затвердив закон (№ 677) про введення в дію розділів I–IX Статуту військової повинності замість російського Устава 1915 р.; відстрочки для учнів середніх і вищих шкіл, зокрема українських громадян, що вчаться поза Україною, діють до 1 жовтня 1921 р.
відстрочки для скінчення освіти ... котрі вживати до першого жовтня 1921 року включно
Статут військової повинності (закон № 678 від 8 листопада 1918 р.): військова повинність обов'язкова для всіх громадян чоловічої статі; звільнені від служби, крім цілком нездатних, платять військовий податок; озброєні сили складаються з постійного війська й народного резерву.
Для всіх громадян України чоловічого полу військова повинність обов'язкова.
За Статутом військової повинності призов проводиться щороку для осіб одного віку; вступ до служби вирішує жереб; найвищий вік для тих, хто не відбув служби, — 35 років, потім їх зараховують до запасу, а по 38 — до народного резерву до 45 років.
Граничний вік ... визначається в тридцять пять років.
Статут військової повинності передбачає, що до флоту призивають передусім тих, хто закінчив морські школи, був стернотним, машиністом, кочегаром чи матросом на морських і річкових суднах; решту добирають з населення приморських місцевостей.
В число новобранців до фльоти призначаються: 1) всі, що скінчили курси відповідних морських шкіл
Статут військової повинності визначив загальний строк служби в сухопутному війську: від 16 до 18 років (з них 3–5 років дійсної служби, решта в запасі) залежно від роду військ; у флоті — 16 років, з яких три роки дійсної служби; запасних можуть скликати на навчальні збори не більш як тричі й до шести тижнів.
Загальний строк служби у флоті визначається в шістнадцять років
Статут військової повинності забороняє військовослужбовцям на дійсній службі брати участь у політичних товариствах, партіях, мітингах і зборах політичного характеру, а також у маніфестаціях і демонстраціях; активне й пасивне виборче право вони зберігають лише щодо законодавчих установ.
Не мають права ... Приймати участь в маніфестаціях та демонстраціях.
Закон № 724 від 8 листопада 1918 року: справи, передані законом від 26 липня 1918 року до військової підсудності (охорона державного порядку й громадського спокою), розглядають військові Штабові Суди за спрощеними тимчасовими правилами; вирок після набрання сили виконується негайно.
Справи, які ваконом 26 липня 1918'
Закон № 724: виборними суддями в Штабових Судах можуть бути лише старшини; потерпілий має право протягом семи днів після оголошення постанови про припинення слідства скаржитися на неї.
Особа, що потерпіла від карного
Закон № 725 від 8 листопада 1918 року (тимчасовий): виборні судді у військові суди обираються жеребом із старшин та підстаршин; виборним суддею не може бути особа молодша 25 років чи підслідна; у Штабових Судах обирають п'ятьох старшин і трьох підстаршин, у Вищих — дев'ятьох і п'ятьох; судді виконують обов'язки протягом двох місяців.
не мають ще повних 25 літ
Правила закону № 724 про військові Штабові Суди застосовуються й до осіб, підсудних цим судам під час війни та в місцевостях, оголошених на військовому стані (закони від 30 травня 1918 року про військову підсудність і від 21 червня 1918 року про організацію військово-судових установ).
1918 року про війс кову підсудність та
Закон № 725: виборні судді військових судів, комплектні й запасні, складають встановлену для суддів присягу; особа, що відбула обов'язки виборного судді, у цьому році вдруге не призивається.
складають вста- новлену для суддів присягу.
Закон № 726 від 8 листопада 1918 року: повіти Таврії й Полісся тимчасово приєднано до сусідніх губерній у справах військової повинності — Бердянський і Мелітопільський до Катеринославської, Дніпровський до Херсонської, Мозирський, Річицький і Пінський до Волинської.
Тимчасово приєднати відносно при
Міністерство народної освіти повідомило комісаріат у справах Київської шкільної округи, що призову в армію не підлягають учні державних і повноправних приватних середніх шкіл, якщо їм не більше ніж 24 роки; відстрочкою користуються й учні середніх шкіл, які дали щонайменше три випуски.
призиву в армію не підлягають учні державних, а також повноправних приватних середніх шкіл, коли вік учнів не більш 24 років
Наказом гетьмана Катеринославщину, Херсонщину (без Одеси), Поділля, три повіти Таврії та Миколаїв оголошено на воєнному стані з ночі з 8 на 9 листопада; повноту влади отримали командири VIII, III і II корпусів. Тоді ж газети повідомили про надзвичайну охорону на Волині.
певність висока: Той самий наказ передрукували кілька газет різного спрямування; розходиться лише година набрання чинності (див. «Газети пишуть різне»).
Наказом гетьмана Катеринославська, Херсонська (без Одеси) й Подільська губернії, Дніпровський, Мелітопольський і Бердянський повіти Таврійської губернії та Миколаївське міське отаманство оголошено на військовому стані з 10 години 5 хвилин ночі з 8 на 9 листопада 1918 року; повноту влади передано командирам 8-го, 3-го і 2-го корпусів.
Військовий стан настає в 10 годин 5 хвилин з 8 на 9 листопада.
Військовий стан і надзвичайна охорона: гетьман оголосив на військовому стані губернії Катеринославську, Херсонську (без Одеси), Подільську і повіти Таврійської губернії (Дніпровський, Мелітопольський, Бердянський) та міське отаманство Миколаїв, з наданням повноти влади командирам корпусів (VIII, III, II); військовий стан настає о 6 годині 5 хвилин вечора з 8 на 9 листопада; 7 листопада (наказ №310) Одеське міське отаманство оголошено в стані надзвичайної охорони.
Для підтримання законності й ладу на місцях оповіщаю губернії Катеринославську, Херсонську без Одеси, Подільську ... на військовому стані
Воєнний стан за наказом гетьмана № 309 набуває чинності о 10:05 з 8 на 9 листопада 1918 року; наказ підписали гетьман Павло Скоропадський і військовий міністр Рогоза; командирам корпусів надано права командувача окремої армії згідно зі ст. 600 «Положения о полевом управлении войск».
Військовий стан входить в силу в 10 год. 5 хв. з 8 на 9 листопаду.
Гетьман Павло Скоропадський наказом по міністерству внутрішніх справ оголосив Волинь у стані надзвичайної охорони з наданням волинському губернському старості прав за ст. 112–116 «Устава благочинія и безопасности».
обʼявляю Волинь в стані надзвичайної охорони з наданням волинському губерніяльному старості прав, зазначених в ст. 112-116
Волинську губернію оголошено на становищі надзвичайної охорони (повідомлення з Житомира без вказаної дати, 7—8 листопада 1918 року).
Волынская губернія объявлена на положеніи чрезвычайной охраны.
Міністрові фінансів дозволили випустити ще 1 млрд карбованців кредитових білетів; гетьман затвердив закон про обов'язковий обмін або штемпелювання російських кредитних білетів, насамперед 250-рублевих, під загрозою втрати ними платіжної сили. Розпорядження припинило обіг австрійських крон (Держбанк деякий час приймав їх по 45 коп.), а власникам цінних паперів, вивезених радянською владою, дозволено брати позички під квитанції Держбанку.
певність висока: Офіційні тексти «Державного вістника», передрук у «Голосі жизни» та пізніша історична праця Гай-Нижника збігаються.
Міністрові Фінансів дано право випустити кредитових білетів і ознак Державної Скарбниці ще на 1 000 000 000 карбованців, так що загальна сума дозволених випусків сягає 2,5 мільярда.
тисот міліонів (1.500.000.000) карбовані
Законом 5 листопада 1918 р. міністрові фінансів надано право вимагати обов'язкового пред'явлення до обміну російських кредитних білетів у 250 рублів; 7 листопада уряд схвалив, 8 листопада гетьман затвердив закон: 250-рублівки обмінюються в Держбанку, казначействах, ощадкасах, після строку втрачають право обігу. Закон викликав «бурю во всей русской печати Киева», яка дивилася на Україну як на «Пьемонт» відродження Росії.
при своїй появі він викликав бурю в усьому російському друці Києва, позаяк він з’явився в момент розгрому Німеччини, появи союзників у Румунії, успіхів добровольчої армії
8 листопада Гетьман затвердив постанову ради міністрів: міністр фінансів вправі наказувати подавати російські кредитні білети, що ходять на території України, до установ державного банку й казначейства для штемпелювання, визначити терміни, а непред'явлені білети оголосити такими, що втратили силу платежу на території Української держави.
объявить россійскіе кредитные билеты, которые не будутъ представлены въ назначенные въ п. 2 сроки
8 листопада 1918 р. видано розпорядження про повне припинення обігу крони; деякий час Держбанк іще приймав крони по 45 коп. за крону в сумах не більше 300 крон на особу. Острублі частково ходили в прикордонних із німецькою окупацією краях, але законним платіжним засобом не були.
Державний банк продовжував приймати крони за курсом 45 коп. за крону сумами, що не перевищували 300 крон на одну особу
За приблизними підрахунками, на територію України було ввезено понад 4 мільярди австрійських крон; населення охоче їх приймало через гостру нестачу дрібної розмінної монети, а після краху Австро-Угорщини ця маса грошей перетворилася на знецінений папір.
на территорію Украины было привезено свыше 4 милліардовъ кронъ. Населеніе охотно принимало австрійскія деньги, тѣмъ болѣе, что въ странѣ все время ощущался острый недостатокъ въ размѣнной монетѣ.
Закон № 728 від 8 листопада 1918 року: квитанції Державного Банку, скарбниць і державних ощадних кас на процентні папери, вилучені, вивезені чи знищені агентами «Російської Совітської влади», Державний Банк приймає в забезпечення позичок і авансів; оригінальні папери оголошуються недійсними, а їх реєстри публікуються в «Державному Вістнику»; прохання й дублікати звільнено від гербового збору.
Совітської влади
Міністерство фінансів оголосило правила видачі позичок під цінні папери Російських державних позичок, вивезені представниками російської радянської влади з установ Державного банку й скарбниць: позичку дають до 25 % номінальної вартості паперів.
до 25% комальної вартості на
За 5-відсотковими зобов'язаннями Державної скарбниці видають лише безпроцентні позички в розмірі 75 % номіналу; аванси в рахунок процентів за ними не видають.
75°, номіналу
Рада міністрів і гетьман затвердили асигнування: 5 млн на нафту (договір з галицькою Національною Радою), 2,5 млн на евакуацію полонених з Австрії, 51,5 млн на ремонт казарм, 1,84 млн на Київський залізничний вузол, 300 тис. потерпілим від вибуху в Одесі, гроші на мистецтво, в'язниці, з'їзд бібліотекарів, а також закон про богословський факультет у Кам'янці-Подільському та нові штати консульств. Призначено міністрів-резидентів при донському й кубанському урядах і генконсула в Тифлісі, звільнено члена ради МВС Безсонова.
певність висока: Постанови надруковані в «Державному вістнику» й переказані кількома газетами; окремі суми розходяться через OCR (див. «Газети пишуть різне»).
Постанова № 704 (8 листопада 1918): Міністру торгу й промисловості асигновано 5 000 000 карб. на купівлю нафти.
5.000.000 карб.
Постанова № 704 уточнює: 5 000 000 карб. Міністру торгу й промисловості видаються авансом на купівлю нафти.
авансом дять мі-
Рада міністрів ухвалила закон про асигнування 5 мільйонів карбованців на закупівлю нафти для потреб України; міністр торгу й промисловості уклав договір із галицькою Національною Радою, а гроші має відвезти до Львова голова надзвичайної дипломатичної місії Олександр Саліковський, який поки затримується в Києві.
рада міністрів ухвалила закон про асигнування 5 мільйонів карбованців на придбання нафти для потреб України
Постанова № 705 (8 листопада 1918): Міністру внутрішніх справ асигновано 2 500 000 карб. на евакуацію військовополонених з Австрії — 2 000 000 Біженському департаментові і 500 000 Волинському губернському старості.
для Волинського Губерніяльного
Рада Міністрів асигнувала 51 457 000 карбованців на ремонт бараків і казарменних будинків для військ, що формуються: 22 057 000 на ремонт бараків і капітальне пристосування неказарменних будинків, 14 600 000 на казарменні й канцелярські меблі, 10 000 000 на електричне проведення в казарменних будинках та 4 800 000 на інше.
неказармних будинків 22,057.000 карб.
Асигновано 1 840 000 карбованців на роботи в Київському залізничному вузлі: 840 000 на остаточні розрахунки з кредиторами за виконані роботи й 1 000 000 на невідкладні роботи.
виконано в Киівськім вузлі,
Військовому Міністрові асигновано 50 914 568 карбованців на надзвичайні й ліквідаційні видатки на жовтень–грудень 1918 року.
сот шістдесять вісім (50.914.568) карбо-
На звичайні видатки Військового відомства на жовтень–грудень 1918 року асигновано понад 147,6 мільйона карбованців.
карбованців на звичайні видатки по Військо
Міністрові Юстиції асигновано 725 000 карбованців на ремонти в місцях ув'язнення.
ведення ремонтів у місцях замкнення.
Постанова № 701 (8 листопада 1918): на негайні потреби Головного управління мистецтв та національної культури асигновано 43 600 карб.; виручка від продажу видань управління зараховується до прибутку скарбу.
сорок три тисячі мість-
Постанова № 702 (8 листопада 1918): Державному контролерові асигновано 15 000 карб. на допомоги урядовцям Державного контролю.
допомог урядовцям Дер-
Постанова № 703 (8 листопада 1918): на видатки Особливого комітету імені Пана Гетьмана для допомоги потерпілим від вибуху в Одесі асигновано 300 000 карб.
допомоги потерпівшим від вибуху в
Гетьман затвердив закон про асигнування в розпорядження голови ради міністрів 300 000 карбованців на видатки особливого комітету імені гетьмана для допомоги потерпілим від вибуху в Одесі.
300.000 карб. на видатки особливого Комітету імени Пана Гетьмана для допомоги потерпівшим від вибуху в м. Одесі
Закон № 727 від 8 листопада 1918 року: на влаштування Всеукраїнського з'їзду бібліотекарів, виставки друків при ньому та видання бюлетенів і повідомлень Головноуправляючому справами мистецтв і національної культури асигновано 13 418 карбованців.
тринадцять тисяч чотириста вісім-
Гетьман 8 листопада 1918 року затвердив постанову ради міністрів про асигнування 13 418 карбованців на влаштування Всеукраїнського з'їзду бібліотекарів, виставу друків і видання бюлетенів та звітів.
асігнування 13,418 карб. на влаштування всеукраїнського зʼїзду бібліотекарів, на виставу друків й видання бюлетенів та звідомлень
8 листопада гетьман підписав закон про заснування богословського факультету при Кам'янець-Подільському університеті; рада міністрів асигнувала 13 418 крб. на організацію з'їзду бібліотекарів, виставку друкарства та повідомлення відомостей.
П. Гетьман 8-го листопада підписав закон про заснування богословського факультету при Кам'янець-Подільському університеті ... асигнування 13.418 крб.
8 листопада 1918 року гетьман підписав закон про заснування богословського факультету при Кам'янець-Подільському університеті та постанову ради міністрів про асигнування 13 418 карбованців на з'їзд бібліотекарів, виставку друкарства й видання бюлетенів з'їзду.
П. гетьман 8-го листопада підписав закон про заснування богословського факультету при Камʼянець-Подільському університеті
8 листопада 1918 року гетьман затвердив закон про заснування богословського факультету при Кам'янець-Подільському державному університеті.
Закон про заснування богословського факультету на Кам'янець-Подільському Державному Універсітеті
Міністерство торгу і промисловості одержало 5 000 карбованців на організацію з'їзду по торфу й бурому вугіллю.
нівацію вʼївду по торфу й бурому вугіллю.
Ухвалено (8 листопада 1918) надати Крайовому комітетові з постачання протезів ампутованим і скаліченим воякам позику на рік — 608 275 карб. — для збільшення продуктивності протезних майстерень.
Краєвему Комітетові по постачанню про-
Законом, затвердженим 8 листопада 1918 р. (№ 682), скасовано закон від 4 липня 1918 про Генеральні консульства й консульські агентства за кордоном, затверджено нові штати консульських установ України з 1 вересня 1918 р. і асигновано 832 766 крб.
Закон від 4 липня 1918 року про заклад Генеральних Консульств і Консульских Агенств по-за кордоном скасувати з 1 вересня 1918 року.
Перелік консульських установ Української Держави, що мають бути створені першими (листопад 1918): Берлін, Мюнхен, Данциг; Відень, Будапешт, Львів; Яси, Галац; Царгород; Софія, Варна; Вільно; Цюріх, Женева; Копенгаген; Амстердам; Стокгольм; Христіанія; Варшава; Рига; Москва, Петербург, Самара; Ростов-на-Дону, Новочеркаськ; Тифліс, Баку, Єреван, Батум-Поті; Омськ; Владивосток; Ташкент, Верний.
Генеральне Консульство в Берліні та Консульства в Мюнхені та Данцигу; ... в Румунії — Генеральне Консульство в Ясах
Для консульських установ закордонних справ України визначено, зокрема, річне утримання генерального консула — 18 000 крб. (клас IV), консула і віце-консула — менші суми; на розїзди штатних службовців щороку асигнується 7200 крб., на генеральні консульства — по 5000 крб.
Генеральний Консул ... 18.000
Наказом від 8 листопада 1918 р. гетьман призначив генерального хорунжого Генерального штабу (прізвище в OCR — Середин) Костянтина міністром-резидентом Української Держави при уряді Всевеликого Війська Донського.
Призначається Генерального Штабу Генеральний Хорунжий ... Міністром Резидентом Української Держави при Правительстві Всевеликого Війська Донського
Тим самим днем (наказ № 812) полковника барона Федора Боржинського призначено міністром-резидентом Української Держави при Кубанському уряді.
Призначаєтьсь Полковник Барон Федір Боржинський Міністром Резидентом Української Держави при Кубанському Уряді
Наказ Гетьмана по Міністерству закордонних справ від 8 листопада 1918 року № 318: Лева Лісняка призначено генеральним консулом Української Держави в Тифлісі.
Призначається Лев Лісняк Генераль-
Наказом гетьмана № 318 від 8 листопада 1918 р. звільнено члена Ради Міністра внутрішніх справ Миколу Миколайовича Безсонова — за його проханням, через хворобу.
Увільняється: Член Ради Міністра Внутрішніх Справ Микола Миколайович Безсонов — згідно з проханням, по хворості.
За словами генерала Соловйова, 8 листопада став першим днем масового прибуття полонених до Києва: прибуло близько 10 тисяч, 6 тисяч того ж дня відправили далі. О 3-й дня у військового міністра Рогози за участю міністра шляхів, градоначальника, коменданта й німецького командування вирішили відкрити на західному кордоні приймально-живильні пункти, пускати ешелони в об'їзд великих міст і поставити на чолі справи Соловйова; у Києві відводили приміщення й похідні кухні.
певність висока: Звіт військової «Армії», інтерв'ю у «Вечері» та офіційне асигнування на евакуацію узгоджуються.
Першим днем масового прибуття військовополонених до Києва генерал Соловйов назвав 8 листопада: того дня прибуло близько 10 тисяч, 6 тисяч того ж дня відправлено додому; з решти 4 тисяч уранці 9 листопада відправлено 3400, а 600 лишалися до вечора.
Первымъ днемъ массоваго прибытія военноплѣнныхъ въ Кіевъ слѣдуетъ считать 8 ноября. Въ этотъ день прибыло около 10 тысячъ человѣкъ.
8 листопада о 3 годині дня у військового міністра відбулася нарада про повернення військовополонених з Австро-Угорщини; були присутні військовий міністр генерал Рогоза, міністр шляхів Бутенко, товариш міністра внутрішніх справ Варун-Секрет, директор кредитної канцелярії Лерхе, київський комендант генерал Тишинський, київський градоначальник Маршалок, представники біженського департаменту, міністерства продовольства та німецького командування.
8 ноября в 3 часа дня у военнаго министра состоялось совіщаніе по поводу начавшагося возвращенія военноплінныхь изь Австро-Венгріи ... Кіевскій комендантъ генераль Тишинскій, Кіевскій градоначальникь Маршалкъ
Нарада 8 листопада вирішила негайно відкрити на західному кордоні України лінію приймально-живильно-розподільчих пунктів у Радзивилові, Волочиську, Гусятині й Новоселиці (частина вже діє), а другу лінію — у Рівному, Шепетівці, Проскурові та Жмеринці; ешелони з полоненими пускатимуть в об'їзд великих міст, щодня до 8 поїздів, з них 4 санітарні, використавши порожні вагони на західному кордоні.
Совіщаніе рішило немедленно открыть на западной границі Украины линію пріемно - питательно-распреділительныхь пунктовь вь Радзивиловь, Волочискь, Гусятинь, Новоселиць. ... Ежедневно предполагается отправлять внутрь страны 8 повздовь, изь…
Нарада з питання полонених приділила особливу увагу Києву, куди вже просочилася велика кількість полонених: для їх розміщення й нових партій відводять низку приміщень, використовують наявний запас похідних кухонь і вживають заходів з постачання харчів; на чолі всієї справи прийому полонених поставлено отамана Соловйова з широкими повноваженнями.
Особое вниманіе обращено было совіщаніемь на Кіевь, куда уже просочилось большое количество плінныхь. ... Во главі всего діла по пріему плінныхь поставлень атаманъ Соловьевь, снабженный широкими полномочіями.
У міністерстві внутрішніх справ відбулася нарада про повернення військовополонених: визнано потребу негайних заходів для планомірної евакуації, київський і волинський губернські старости мають організувати прийом; міністерство внутрішніх справ збирається внести до ради міністрів проект планомірної евакуації, а справи військової перевозки покласти на окремого уповноваженого.
Нарада про поверенна військово-полонених. В министерстві внутрішніх справ ... відбулась нарада в справі забезпечення ладу й планомірности при поверненні військово-полонених на батьківщину.
Постанова № 705 (8 листопада 1918): Міністру внутрішніх справ асигновано 2 500 000 карб. на евакуацію військовополонених з Австрії — 2 000 000 Біженському департаментові і 500 000 Волинському губернському старості.
для Волинського Губерніяльного
Оголошення: латиші-військовополонені, що поверталися з Австрії та Німеччини, могли отримати довідки й поради в Латиському центральному комітеті в Києві, Хрещатик, 50, кв. 26.
Латыши военноплѣнные, ... могутъ получить разныя справки и совѣты въ латышскомъ центральномъ комитетѣ въ г. Кіевѣ, Крещатикъ № 50, кв. № 26.
До Києва надходили телеграми: австро-угорські солдати захоплюють вагони й паровози, у Роздільній розбили 14 вагонів з ромом і вбили старшину, грабують Волочиськ, Проскурів, Жмеринку; станції лишилися без охорони, і міністр шляхів наказав записувати охочих до дружин охорони. Румунське військо о 4-й ранку 8 листопада зайняло станцію Окниця, а через події в Галичині перервався телеграф Києва з Віднем і Софією. Німецьке посольство заявило «Вечору», що німецькі війська лишаються в Україні, а влада спростувала радянське радіо про демонстрацію австрійських солдатів з червоним прапором на Печерську.
певність висока: Кілька незалежних газет переказують ті самі телеграми Міністерства шляхів і Південно-Західних залізниць; деталі про поранених і масштаби грабунку трохи різняться.
Міністру шляхів надійшла телеграма з Одеси: солдати австро-угорської армії, зламавши дисципліну, на станціях чинять насильства над залізничниками, захоплюють вагони й паровози і розкрадають вантажі; у Роздільній солдати восьми ешелонів розбили 14 вагонів з ромом, п'яні грабували харчові склади (убито одного старшину, тяжко поранено службовця й пасажира); у Крижополі, Єгарді, Новоселиці — розграбування станцій і магазинів; у Бірзулі–Слободці–Вапнярці зібралися маси солдатів.
Солдати Австро-угорської армії, зламавши дисципліну, чинять на станціях насильства над залізничними служачими і, загрожуючи вбивствами, беруть вагони й паровики.
8 листопада 1918 року управління Південно-Західних залізниць у Києві отримало нові телеграми про грабежі на станціях: у Волочиську галицький офіцер з 25 солдатами забрав 12 цистерн бензину, на станції Роздільна австро-угорські солдати розбили 14 вагонів з ромом і, напившись, убили старшину й поранили кондуктора та пасажира.
Изъ Волочиска сообщаютъ: на станціи находится 60 цистернъ съ бензиномъ. Вчера на ст. явился галиційскій офицеръ съ 25 солдатами и потребовалъ ... выдать ему 12 цистернъ бензина.
8 листопада київська телеграма повідомила: безлад в австрійських частинах на Україні триває; у Волочиську до того дня розграбовано до 300 вагонів, розгромлено Проскурів, Окницю, Ларгу, Кодьму й Васькоуцю; міністерство шляхів видало наказ про організацію добровольчої охорони залізничних станцій.
Въ Волочискѣ къ сегодняшнему дню разграблено до 300 вагоновъ
Станція Жмеринка знову просить прислати озброєну охорону, зазначаючи, що обставини погіршали; співробітники станції Окниця телеграфують, що змушені розбіжитися, якщо не буде вжито заходів до охорони їхнього життя й майна; те саме повідомляють зі станції Баскауци.
Ст. Жмеринка знов просить прислати озбреєну охорону
Виїзд австрійців з України: австрійські війська, дезорганізованими гуртами їдучи з України, грабують по дорозі все, що трапиться, і замінюються німцями; австрійці, як повідомляють, мають виїхати за сім днів.
Вʼїзд австрійцін з України. Австрійці, які зараз дезорганизованими гуртами їдуть з України, грабуючи по дорозі все, що попадеться, заміняються німцями. Австрійці, як повідомляють, повинні виїхати в 7 днів.
З приводу від'їзду австрійських військ залізничні станції залишилися без охорони; міністр шляхів розпорядився записувати охочих в особливі дружини для охорони станцій залізниць.
На залізницях. З приводу вʼїзду австрійських військ станції залізниць залишились без охорони. Министром шляхів зроблено розпорядження про записування осіб в особливі дружини, які повинні охороняти станції залізниць.
Начальник Правобережної залізниці отримав офіційне повідомлення, що 8 листопада о 4-й годині ранку румунське військо зайняло станцію Окниця Правобережної залізниці.
вчора, 8 листопада, о 4 годині ранку, румунське військо зайняло ст. Окницю правобережної залізниці
8 листопада у зв'язку з подіями в Галичині перервано телеграфний зв'язок Києва з Віднем і Софією; телеграфне сполучення з Віднем можливе лише кружним шляхом через Берлін.
прервана телеграфная связь Кіева съ Вѣной и Софіей
8 листопада 1918 року в німецькому посольстві в Києві заявили кореспондентові «Вечора», що в питанні перебування німецьких військ в Україні жодних змін не відбулося і війська залишаються тут.
Нашему сотруднику заявили сегодня въ германскомъ посольствѣ, что въ вопросѣ о пребываніи германскихъ войскъ на Украинѣ никакихъ измѣненій не послѣдовало. Германскія войска остаются здѣсь.
Київська радіостанція одержує багато повідомлень від радянської влади про нібито заворушення в Україні, зокрема, що в околицях Києва, на Печерську, відбулася демонстрація австрійських солдатів із червоним прапором і співом марсельєзи; влада заявила, що це безумовно не відповідає дійсності.
буцім то в околицях Київа, Печерську відбулась демонстрація австрійських солдатів, котрі йшли з червоним стягом і співали марсельєзу
8 листопада повідомлялося, що деморалізовані австрійські частини в деяких селах Ольгопільського повіту грабують і нищать майно селян; селяни створюють самооборону.
Деморалізовані австрійські частини в деяких селах повіту рабують і нищать майно селям. Утворюється самооборона.
8 листопада з Кракова повідомили, що Чернівці зайняло румунське військо; відновлено бездротовий зв'язок з Перемишлем.
З Кракова повідомляють, що Чернівці взяло руминське військо. Відновлено бездротові зносини з Перемишльєм.
На засіданні урядової комісії з міського господарства визнали катастрофу з паливом: дров немає в лікарнях і школах, в Олександрівській лікарні не перуть білизни; колишнього завідувача паливом Бурчака звинуватили в міфічних запасах і продажу дров німцям. Сенатор Дьяков у Міністерстві фінансів отримав обіцянку 5 млн на борги з платні міським службовцям. «Мала дума» того ж дня вимагала швидше затвердити трамвайний тариф, відмовила військовим частинам у двомісячному запасі дров і вирішила не переглядати опротестований градоначальником кошторис 1918 р.
певність висока: Російськомовний «Вечер» і українське «Слово» незалежно описують засідання того самого дня; закон про трамвайні тарифи є в «Державному вістнику».
8 листопада 1918 року на засіданні комісії з міського господарства з'ясувалося катастрофічне становище Києва з паливом: дров немає в лікарнях і школах, діти мерзнуть; в Олександрівській лікарні, за словами члена комісії Смирнова, не перуть білизну й не топлять лазні.
Выяснилось, что дровъ въ больницахъ нѣтъ, ихъ нѣтъ также въ школахъ, и несчастные школьники уже мерзнутъ. Въ Александровской больницѣ ... не моется бѣлье, не отапливаются бани.
Члени міської комісії звинуватили колишнього завідувача відділу палива О. І. Бурчака в тому, що він переконав усіх у наявності в міста 22 000 кубічних сажнів дров; насправді запаси були мізерні, навігацію Дніпром пропустили, залізницею дрова не надходили, а з 1500 сажнів з Віти-Литовської Бурчак продав близько 1000 німецькій владі; лікарням дозволили закуповувати дрова в приватних підрядників.
бывшій завѣдующій отдѣломъ по топливу О. И. Бурчакъ, который сумѣлъ внушить всѣмъ мысль, что у городского управленія имѣется въ запасѣ 22.000 куб. саж. дровъ.
8 листопада 1918 року голова урядової комісії з завідування міським господарством сенатор Дьяков відвідав Міністерство фінансів через критичний стан міської каси; комісії пообіцяли 5 мільйонів рублів передусім на погашення боргів з платні міським службовцям і запропонували зрівняти оклади міських службовців з казенними та скоротити штати.
комиссіи будетъ дано пять мил. рублей съ тѣмъ, чтобы въ первую очередь были погашены долги по жалованью гор. служащимъ.
Чергове засідання «малої думи» Києва відбулося 8 листопада 1918 року; ухвалено звернутися до міністерств фінансів і внутрішніх справ з вимогою якнайскорішого затвердження трамвайного тарифу, виробленого тимчасовою комісією.
В справі трамвайного питання приймається постанова ввійти з заявою до Мін. Фін. і Внутр. справ про необхідність найскорішого затвердження трамвайного тарифу, виробленого тимчасовою комісією
Мала дума Києва вирішила залишити вибір попечителів і встановлення бюро попечителів майбутній (виборній) думі.
Ухвалено зоставити розрішення питання про вибір попечителів й встановлення бюро попечителів майбутньій думі
Градоначальник опротестував міський кошторис 1918 року; мала дума, за пропозицією І. М. Дякова та інших, постановила не переглядати його, а врахувати висловлені думки при складанні кошторису на 1919 рік і скласти кошторис прибутків та видатків за час керування міським господарством тимчасовою урядовою комісією.
складати кошторис прибутків та видатків за час керування міським господарством тимчасовою урядовою Комісією
Мала дума Києва, наголосивши на надзвичайно тяжкому становищі міста без дров, ухвалила вжити негайних заходів, щоб збільшити доставку дров до Києва, і не задовольняти прохань військових частин видати їм дрова в розмірі двомісячного запасу, доки військове відомство не збільшить навантаження й доставку.
становище міста, опинившогося без дров ... ухвалено не задовольняти прохання військових частин про видачу їм партій дров у розмірі 2-х місячного запасу
Київський градоначальник просить міську управу ще раз переглянути розрахунок прибутків і витрат, зважаючи на вказівки управляючого казенною палатою; кошторис на 1918 рік демократична дума звела на 77 105 940 крб.
Обрахунок на 1918 р. демократичною думою був зведений на 77,105,940 карб.
8 листопада 1918 р. (затвердження № 683) Рада Міністрів змінила закон 17 серпня 1917: прохання трамвайних підприємств про підвищення тарифу за перевезення пасажирів мають розглядати міські думи або губернські чи повітові земські збори на найближчому засіданні й протягом двох тижнів надсилати постанову на затвердження міністрові внутрішніх справ.
коли трамвайні підприємства вчинять прохання про підвищення тарифів за перевозку пасажирів, такі прохання вирішуються відповідними Міськими Думами ... надсилається до затвердження Міністрові Внутрішніх Справ
Закон, затверджений 8 листопада 1918 р., вносить зміни до закону 17 серпня 1917 р. про умови договорів на відпуск енергії електричними станціями громадського користування на концесійних засадах — зокрема щодо повноважень думи й земства у справі підвищення трамвайних тарифів.
про зміну умов у договорах на відпуск енергії електричними станціями громадського користування, які експлуатуються на концесійних підставах
Завідувач водогону Рабчевський пояснив, що шість днів Київ потерпав без води через аварію найпотужнішої станції; подачу знову довели до 3,1–3,3 млн відер на добу, але запчастин немає, а лікарні подекуди днями були без води. Трамвай через брак палива живився лише від міської станції: увечері струму нема, вдень перерва з 4 до 7, на лінії лише 100 вагонів замість 225, скасовано низку маршрутів (Глибочицька, друга Володимирська, Межигірська).
певність середня: Одне джерело, але з прямими словами відповідальних посадовців водогону й трамвая.
У листопаді 1918 року в Києві почастішали скарги на нестачу води — не лише на верхніх поверхах, а й на нижніх; траплялося, що лікарні кілька днів лишалися майже без води, що за зростання епідемічних захворювань було дуже небезпечно.
Въ Кіевѣ участились жалобы на недостатокъ воды. Жалуются не только жильцы верхнихъ этажей, куда вода не доходитъ изъ-за слабаго напора, но и жители нижнихъ этажей.
Завідувач водогону інженер Рабчевський пояснив, що протягом шести днів Київ гостро потерпав без води через бездіяльність найпотужнішої станції (зіпсувалися трансформатор і регулятор); станція давала 1 200 000 відер води на день і знову працювала, але запчастин для заміни зношених насосів не було.
въ теченіе шести дней Кіевъ испытывалъ острую нужду въ водѣ, вслѣдствіе того, что наиболѣе мощная станція бездѣйствовала. ... станція эта давала 1.200.000 ведеръ воды въ день.
Київ користувався водою з артезіанських свердловин, оскільки дніпровську воду ще 1909 року визнали бактеріологічно непридатною для пиття; станом на листопад 1918 року вода надходила з 39 свердловин, ще три планували бурити.
Кіевъ, какъ извѣстно, пользуется водой артезіанскихъ колодцевъ, такъ какъ днѣпровская вода уже въ 1909 году была бактеріологически признана вредной для питья. Сейчасъ въ Кіевъ вода поступаетъ изъ 39 скважинъ.
Київський водогін не мав власної електростанції й живився від Центральної електростанції, яка обслуговувала також трамвай, місто й приватних абонентів і була на межі перевантаження; водогін щороку платив їй за енергію 6 мільйонів рублів.
водопроводъ уплачиваетъ ежегодно электрической станціи за отпускаемую энергію 6 милл. рублей.
Завдяки терміновим заходам подачу води в Києві на початку листопада 1918 року вдалося довести майже до 3½ мільйона відер на добу; за останні три дні подавали 3,1, 3,3 і 3,2 мільйона відер, і за відсутності нових аварій, як-от пожежі трансформатора, обіцяли регулярне водопостачання.
удалось довести подачу воды почти до 3½ милл. ведеръ въ сутки. ... по даннымъ послѣднихъ трехъ дней, вода подавалась въ количествѣ 3 милл. ста тысячъ ведеръ, трехсотъ тысячъ, двухсотъ тысячъ.
Трамвай у Києві в листопаді 1918 року перебував у стані розрухи: вагонів бракувало, вони йшли переповнені, люди висіли на сходинках, а через раптове зникнення струму пасажири часто мусили виходити й іти далі пішки.
Трамвайное дѣло въ Кіевѣ находится въ состояніи разрухи. Каждый день можно ожидать полнаго прекращенія движенія. Вагоновъ не хватаетъ. Трамваи идутъ переполненные, площадки забиты, на ступенькахъ висятъ
Директор правління міських залізниць М. І. Масленников пояснив, що трамвайна електростанція стоїть через брак палива, і трамвай живиться лише від міської станції, яка насамперед дає струм на освітлення, водогін і каналізацію; увечері струму для трамвая немає зовсім, а вдень щодня перерва з 4 до 7 години.
въ настоящій моментъ движеніе трамваевъ поддерживается исключительно городской электрической станціей, такъ какъ спеціальная станція, обслуживающая трамвай, не работаетъ изъ-за недостатка топлива.
У листопаді 1918 року в Києві курсувало лише 100 моторних вагонів трамвая (пульманівські рахувалися за два), тоді як у мирний час — 225.
въ обращеніи находится 100 одиночныхъ моторныхъ вагоновъ, считая Пульмановскіе вагоны одинъ за два. Въ мирное время нормальное число вагоновъ достигало 225-ти.
Управління міських залізниць скасувало низку другорядних трамвайних маршрутів, зокрема № 15 і № 11, припинило рух Глибочицькою лінією, другою Володимирською (від Андріївської церкви до Троїцького народного дому), Межигірською та іншими; планувалося закрити й Лагерну лінію.
Прекращено движеніе по линіямъ: Глубочицкой, второй Владимірской (отъ Андреевской церкви до троицкаго народнаго дома), Межигорской и др. Предполагается также закрыть Лагерную линію.
Член виконкому з управління трамваєм Е. К. Гарф заявив, що колії несправні: на Круглоуніверситетській і Кирилівській почали ремонт, зняли шпали, але нових не постачили через несплату рахунку, а дощі змили баласт; відповідальні працівники залишали трамвай. Протест (позов) Ханукова коштував трамваю 4 мільйони.
На Кругло-Университетской и на Кирилловской нами начатъ ремонтъ пути. Были сняты шпалы для того, чтобы замѣнить ихъ новыми, новыхъ не доставили, такъ какъ мы не уплатили по счету
Головна рада Українського національного союзу (Винниченко, Шаповал) закликала вступати до добровольчого корпусу оборони Галичини й жертвувати гроші, харчі й одяг, створила комісію допомоги, а на засіданні 8 листопада спростувала чутки про зміну тактики й арешти членів Союзу. Січові стрільці під Києвом мали організувати військову допомогу (запис у Михайлівському монастирі), «Дзвін» і «Українська школа» дали 4 тис. крб; телеграми зі Львова повідомляли про доручення Костеві Левицькому скласти кабінет.
певність висока: Відозву й рішення Союзу подали три українські газети різних партій; львівські телеграми — через УТА.
Український Національний Союз ухвалив створити комісію для допомоги Галичині (обрано Винниченка, Шаповала, Сидоренка; заступники Дідушок і Чеховський); на засіданні 8 листопада Головна рада заперечила чутки про зміну тактики та про можливі арешти членів Союзу, закликавши громадянство до спокою.
Український Національний Союз ухвалив заснувати комісію для допомоги Галичині, в склад якої обрано Винниченка, Шаповала, Сидоренка
Президія Головної ради Українського національного союзу (голова В. Винниченко, секретар М. Шаповал) закликала громадян вступати до добровольчого корпусу оборони Галичини та збирати гроші, харчі й одяг; у відозві йшлося, що деморалізоване австрійське військо, тікаючи з України, грабує, палить і руйнує.
Ідіть в добровольчий корпус оборони Галичини і рятуйте наш Пʼємонт від руїни. Хто чим може, хай допомагае грошима, харчовими продуктами, одежою
8 листопада 1918 р. Український національний союз звернувся до громадян із закликом допомогти Галичині: вступати до добровольчого корпусу оборони Галичини, жертвувати гроші, харчі й одяг, які приймали до корпусу оборони.
Ідіть в добровольчий корпус оборони Галичини і ратуйте наш Піємонт від руїни. Хто чим може, хай допомогає грошима, харчовими продуктами, одежою
Звернення Головної Ради Українського Національного Союзу (голова В. Винниченко, секретар М. Шаповал) до громадян: Західня Україна — Галичина — у критичний момент, вона бореться з поляками; закликають допомагати грошима, харчами, одягом, організувати комітети допомоги й добровольчий корпус оборони Галичини.
ГРОМАДЯНЕ! Західня частина нашого рідного краю — серце України — Галичина — переживає критичний момент.
Звернення В. Винниченка до братів і сестер: «Настав останній час», закликає записуватися до добровольчого війська на оборону Галичини; нагадує, що в Галичині недавно «лилася кров», закликає не гаяти часу.
Браття і сестри! Настав останній час. ... Отож, брати, не гайте часу, записуйтеся в сестри
Виконавчий комітет Головної Ради українців Галичини, Буковини й Угорщини закликав усіх українців іти на поміч Галичині у війні з поляками; Січові стрільці, що стояли під Києвом, мали організувати військову допомогу, а зголошуватися належало особисто в Києві в Михайлівському монастирі.
Зголошуватися особисто треба в Київі в Михайлівському монастирі.
Січові стрільці під командуванням полковника Євгена Коновальця на початку листопада 1918 року перебували під Києвом над Дніпром; їхній представник підписав заклик допомогти Галичині.
Січові Стрільці з галичан, які зібрались над Дніпром біля Київа, мають негайно перевести організацію військової помочі
Видавничі товариства «Дзвін» і «Українська школа» на засіданні 8 листопада асигнували 1000 карбованців до фонду допомоги галичанам і 3000 карбованців до фонду Українського національного союзу.
Видавниче товариство „Дзвін" і „Українська Школа" на засіданні від 8-го листопада асігнувало на фонд допомоги галичанам одну тисячу карбованців і в фонд Українського Національного Союзу три тисячі карбованців.
Видавниче товариство «Дзвін» і «Українська школа» на засіданні 8 листопада асигнували тисячу карбованців у фонд допомоги галичанам і три тисячі карбованців — у фонд Українського Національного Союзу.
На засіданні від 8-го листопада асигновано на фонд допомоги галичанам одну тисячу карб. і в фонд Українського Національного Союзу три тисячі карб.
Рада громади урядовців Міністерства пошт і телеграфів ініціювала заснування київської філії Всеукраїнського національного союзу й просила українські політичні, професійні та національні організації прислати представників на перші організаційні збори, призначені на 12 листопада о 6-й вечора в приміщенні Головної ради Всеукраїнської поштово-телеграфної спілки (Гімназіальна, 5).
перші організаційні збори филії, які мають відбутись 12-го листопаду о 6-й годині вечора в приміщенні Головної ради Всеукраїнської поштово-телеграфної спілки, Гимназіяльна вул. № 5
Рада громади урядовців пошт і телеграфів ініціює заснування Київської філії Українського Національного Союзу й закликає всі українські політичні, професійні й національні організації надіслати представників на організаційні збори в приміщенні Української Поштово-Телеграфної Спілки (Гімназіальна вул., 5).
До створення Київської філії Нац. Союзу. Рада громади урядовців міністерства пошт і телеграфів
Українське телеграфне агентство повідомило, що польські війська зайняли залізницю Ковель — Холм; газета нагадала, що польський посол, акредитований Варшавською регенційною радою, перебуває в Києві, а Польща без оголошення війни захоплює залізницю на території Української держави.
Польський посол сидить тут у нас в Києві, акредитований Варшавською Реґенційною Радою, а тимчасом Польща ... займає залізницю, що лежить на території Української держави.
Українська національна рада у Львові доручила складання кабінету відомому діячеві Костю Левицькому, а українське військо, за газетами, зайняло Борислав та інші нафтоносні місця.
Українська національна рада доручила складання кабінету відомому українському діячеві Костеві Левицькому
Телеграма зі Львова (8 листопада): українська Національна Рада доручила складання кабінету відомому українському діячеві Костеві Левицькому; до уряду мають увійти представники всіх українських партій, а також поляків і євреїв.
ЛЬВІВ. 8-ХІ. ... Українська націонрада доручила складання кабінету відомому українському діячеві Костеві Левицькому.
Одеський відділ Українського Національного Союзу офіційно розпочав формувати добровольчі частини для оборони Галичини; одеські добровольці утворять окремий курінь.
Одеський відділ українського національного союзу сьогодні офіційно розпочав формувати добровольчі частини для оборони Галичини
Газети від 8 листопада підсумовували з'їзд хліборобів: резолюцію проти примусового перерозподілу землі, доповідь про хліборобське військо для походу на Московщину, промову Пуришкевича про «єдину велику Росію» з оваціями, обід у Лаврі в митрополита Антонія, а також привітання гетьмана козакам-хліборобам. «Вечер» бачив у цьому прагнення до «єдиної Росії», «Відродження» писало з обуренням; Донцов, побувавши 8 листопада в палаці, записав, що гетьман «лише тінь» і скаржився, що йому «привезли» Пуришкевича. Начальник Київської добровольчої дружини генерал Кирпичов наказом російською назвав Київ «залогом визволення Росії», «Вечер» описував дружину як аполітичну, з контррозвідкою й офіцерами-інструкторами по 500 руб., а за чутками праві думали перенести свій центр до Ростова.
певність висока: Виступ Пуришкевича й овації підтверджують газети протилежних таборів; самі засідання відбулися раніше, точні дати не вказані; оцінка гетьмана — особистий щоденник Донцова; про дружину — «Нова Рада» без коментарів і прихильний «Вечер», про Ростов лише чутка.
З'їзд хліборобів у Києві великою більшістю ухвалив резолюцію про земельну політику: заборонити спекулятивні оренди й суборенду, сприяти вільній мобілізації земель через Державний земельний банк і визнати примусовий перерозподіл землі зайвим.
всяке примусове перерозпреділення земель зайвим
За даними резолюції з'їзду хліборобів, у розпорядженні Державного земельного банку було 140 тисяч десятин землі, йому пропонували купити ще 110 тисяч, а казенних сільськогосподарських земель було понад 500 тисяч десятин — разом близько 700 тисяч десятин.
у розпорядженні державного земельного банку є 140 тисяч десятин землі, пропоновано йому купити 110 тисяч десятин ... Разом запас земель досягає 700 тисяч десятин
На з'їзді хліборобів у Києві колишній товариш прокурора петербурзького суду Ненарокомов прочитав доповідь про самооборону, радячи утворювати на місцях хліборобське військо, яке не лише боронило б Україну від більшовиків, а й наступало б на Московщину.
Докладчик радив утворювати на місцях хліборобське військо, котре повинно не тільки боронити від большевиків Україну, але й наступати на Московщину
На з'їзді хліборобів у Києві виступив колишній член Державної думи Пуришкевич, який закликав боротися з більшовиками всіма способами; після засідання члени з'їзду обідали в Лаврі на запрошення митрополита Антонія.
Після засідання члени зʼїзду були на обіді в Лаврі, куди їх запросив митрополит Антоній.
Газета з обуренням писала про з'їзд «українських хліборобів» у Києві: на передостанньому засіданні виступив В. Пуришкевич із промовою про «єдину, велику, могутню Росію», а делегати, коли дрібніші хлібороби вже залишили з'їзд, взяли його на руки й підкидали вгору.
Панове хлібороби! — говорив Пуришкевич; — виростає єдина, велика, могутня Росія... Хай живе велика Росія!..
Газета «Вечер» відзначала, що на з'їзді хліборобів у Києві бурхливі овації отримав В. Пуришкевич, і трактувала це як ознаку прагнення широких верств до відродження «єдиної Росії».
Бурныя оваціи, которыя получилъ на съѣздѣ хлѣборобовъ Пуришкевичъ - одна изъ многихъ къ тому иллюстрацій.
8 листопада гетьман — «лишь его тень»: говорить і діє так, ніби завтра перестане бути гетьманом; скаржився, що «собственники» навмисно привезли йому на голову Пуришкевича.
8-го був в палаці у гетьмана. Це лише його тінь.
Гетьман Скоропадський на з'їзді козаків-хліборобів заявив, що ні на крок не відступить від принципів першої грамоти, а аграрна реформа буде здійснена згідно з його вказівками, і закликав козаків-хліборобів до праці.
Що-ж торкається аграрної реформи, те виразно вказана в останній моїй грамоті і буде здійснена згідно моїм вказівкам.
Київ, Всеукраїнський з'їзд хліборобів: на третій день з'їзду Гетьман Скоропадський у супроводі генерального писаря Полтавця-Остраниці, генерального хорунжого Глібова, господаря Ханенка, гетьманського коменданта Присовського та лікаря завітав на з'їзд козаків-хліборобів, де його зустріли вигуками «Слава» й довгими оплесками.
Слова Пана Гетьмана були покриті щирими вигуками «Слава», і довгими оплесками.
Прощаючись із з'їздом, Гетьман Скоропадський подякував козакам-хліборобам за прийом і сказав, що, коли брав владу, знав, що вона тяжка, але сподівається вивести країну «на шлях щастя» за допомоги чесних людей державного розуму, якщо всі йтимуть укупі.
Спасибі вам, козаки-хлібороби, за ваш прийом. Вірьте, що я всю душу положу, щоб виконати те, що я сказав в своїй грамоті.
8 листопада 1918 року начальник Генерального штабу О. В. Сливинський мав зробити доповідь «у високих сферах» у зв'язку з резолюцією з'їзду хліборобів про державну оборону; у військових колах скаржилися, що інші відомства досі гальмували створення армії.
начальникъ генеральнаго штаба А. В. Сливинскій сдѣлаетъ сегодня докладъ въ высокихъ сферахъ.
8 листопада голова Ради міністрів Ф. А. Лизогуб прийняв делегацію союзу хліборобів-власників Харківщини: говорили про аграрну реформу й стан охорони Харківщини.
Вчора голова ради міністрів Ф. А. Лизогуб прийняв делегацію союза хліборобів-власників Харківщини.
Газета скаржиться на цензуру: з одного з попередніх чисел цензор викреслив цитату з промови міністра внутрішніх справ Рєдбота (так в OCR) на з'їзді хліборобів-власників, яку «безборонно» надрукувала «Киевская мысль»; автор іронізує, що цензура «найвища над усім громадянством і урядом».
Нянька над нянькою. ... цензура викреслила всю цитату з промови міністра внутрішніх справ
Начальник Київської добровольчої дружини генерал Л. Кирпичов після огляду частин видав російською мовою наказ, у якому заявив, що створено силу, яка гарантує Києву «защиту и безопасность мирнаго его населенія», а Київ назвав частиною Росії, «залогом освобожденія Россіи».
ныне создана та основная сила, которая при дальнейшем развитии обезпечивает Киеву мощную организацию, гарантирующую защиту и безопасность мирнаго его населения
Київська добровольча дружина, за повідомленням газети, була суворо аполітичною, діяла в повному контакті з українським командуванням, мала достатньо зброї та бойових припасів і власну контррозвідку; у кожному районі мали перебувати по 500 добровольців, штат інструкторів становив 1200 осіб — виключно офіцерів, прийнятих за рекомендаціями після ретельної перевірки.
Организація дружины строго аполитична. Дружина дѣйствуетъ въ полномъ контактѣ съ украинскимъ командованіемъ. Дружина обильно снабжена оружіемъ и боевыми припасами и имѣетъ собственную контръ-развѣдку.
Інструктори Київської добровольчої дружини отримували 500 рублів на місяць; дисципліна була сувора, але «без муштри».
Инструктора получаютъ по 500 рублей въ мѣсяцъ ... Дисциплина строгая, но безъ муштры.
Представники правих організацій у Києві обговорювали з'їзд у Ростові, призначений, за чутками, на 11 листопада 1918 року; припускали, що центр організаційної роботи правих буде перенесено з Києва до Ростова, а також планували надіслати делегатів до консервативного псковського уряду.
Предполагается, что центръ организаціонной работы правыхъ будетъ перенесенъ изъ Кіева въ Ростовъ.
Увечері в Українському клубі на Пушкінській, 1 урочисто відзначили ювілей письменника й кооператора Дмитра Марковича: привітання від Національного союзу, Генерального суду, земств, листи від ув'язнених членів губернської управи, зокрема Петлюри, телеграма болгарського посла, концерт, читання ювіляром «Омелька Каторжника», вечеря до пізньої ночі. Того ж дня його вшанували близько 250 службовців Українбанку.
певність висока: Анонси та звіти трьох українських газет; розходяться дата звіту (8 чи 9 листопада) і кількість років діяльності (див. «Газети пишуть різне»).
8 листопада 1918 року в залах Київського українського клубу відбулося урочисте святкування 50-ліття літературної й громадської діяльності Дмитра Марковича; ювіляра привітали голова комітету М. В. Левицький, делегації Генерального суду, Київської губернської народної управи демократичного складу, представник «Робітничої газети» Романенко та інші; зачитано привітання від ув'язнених членів управи, зокрема Петлюри, і телеграму болгарського посла.
Восьмого листопаду ц. р. в залях київського українського клубу відбулося урочисте святкування ювилею 50 літніх роковин літературної та громадської діяльности письменника Дмитра Марковича.
На ювілейному концерті 8 листопада 1918 року Дмитро Маркович сам прочитав своє оповідання «Омелько Каторжник»; свято скінчилося пізно вночі товариською вечерею.
причитавши своє оповідання „Омелько Каторжник". Після свята, що закінчилося пізно вночі, улаштовано було товариську вечерю.
8 листопада в Українському клубі (Київ) врочисто відсвяткували 50-річчя письменницької й громадської діяльності Д. Марковича; свято відкрив промовою кооператор Левицький, виступили представники Національного союзу, міністерства освіти, генерального суду, Академії мистецтв, Всеукраїнської спілки кооператорів, надійшло багато привітальних телеграм (зокрема від болгарського посла проф. Шишманова); земства й українські фінансові установи заснували стипендії імені ювіляра.
8-го с. м. святковано врочисто в Укр. Клюбі 50-літній ювилей письменницької й громадської діяльности Д. Марковича.
Позавчора (8 листопада) в Українбанку вшанували Д. В. Марковича, товариша голови ради банку, з нагоди сімдесятиріччя і 40-річчя літературної діяльності; свято збіглося з відкриттям десятої сесії ради банку і першими роковинами діяльності банку; у головній залі зібралося близько 250 службовців на чолі з правлінням і радою; голова ради Ф. І. Крижановський привітав ювіляра.
Позавчора в Українбанку відбулося вшанування Д. В. Марковича
8 листопада 1918 року о 7 годині вечора в залі Українського клубу (Пушкінська, 1) мало відбутися святкування 50-літнього ювілею письменницької, громадської й кооперативної діяльності Дмитра Васильовича Марковича; після офіційної частини — концерт за участю артистів Державного театру, Миколи Вороного, Л. Русової, композитора Я. Степового та хору під орудою Стеценка.
СЬОГОДНЯ відбудеться святкування ювілею 50-літньої письменницької, громадської і кооперативної діяльности Дмитра Васильовича МАРКОВИЧА в залі українського клубу (Пушкинська, 1). Початок о 7 год. вечора.
8 листопада о 7 годині вечора в залі Українського клубу (Пушкінська, 1) відбулося святкування ювілею 50-літньої письменницької, громадської й кооперативної діяльності Дмитра Васильовича Марковича; запрошували представників усіх культурних, громадських і кооперативних установ.
в залі Українського Клубу (Пушкинська 1,) Початок в 7 год. вечора.
Сьогодні о 7 год. вечора в залі Українського клубу (Пушкінська, 1) відбудеться святкування ювілею 50-літньої громадської діяльності Дмитра Васильовича Марковича; запрошуються представники культурних, громадських і кооперативних установ.
СЬОГОДНЯ відбудеться святкування ювілею 50-літньої діяльності ДМИТРА ВАСИЛЬОВИЧА МАРКОВИЧА в залі Українського клюбу (Пушкинська, 1). Початок о 7 год. вечора.
В п'ятницю 8 листопада о 7-й годині вечора в Українському клубі (Пушкінська, 1) відбудеться святкування ювілею Д. В. Марковича: урочисте засідання з привітаннями та літературно-художній вечір.
Святкування відбудеться в пятницю, 8 листопада, о 7 год. веч. в помешканні українського клубу (Пушкинська, 1).
У п'ятницю, 8 листопада 1918 р., об 7-й вечора в Українському клубі мали вшанувати Д. В. Марковича з нагоди 70-ліття від народження й 40-ліття літературної діяльності: урочисте засідання з доповідями, потім літературно-мистецький концерт.
В п'ятницю 8-го листопада в українському клубі буде святкуватися ювилей літературної й громадської діяльности Д. В. Марковича
8 листопада (26 жовтня ст. ст.) 1918 року минало 70 років від народження і 50 років літературної діяльності українського письменника Д. В. Марковича.
8-го листопада (26 окт. ст. стилю) минає 70-ліття народження і 50-ліття літературної діяльности українського письменника Д. В. Марковича.
У номері за 8 листопада 1918 року «Нова Рада» вмістила статтю Сергія Єфремова до ювілею письменника Дмитра Марковича, автора циклу «Оповідання слідователя».
Більшу частину свого життя Марковичеві, як громадському діячеві, довелося мати діло з так званими злочинними елементами ... „Оповідання слідователя".
До 70-річчя Дмитра Марковича (нар. 26 жовтня ст. ст. 1848 р. у Полтаві): письменник і діяч кооперації переїхав до Києва в першій половині 1918 р.; нині він почесний голова ради Подільського союзбанку й товариш голови ради Укрбанку.
Нині Д. В. Маркович є почесним головою ради Подільського союзбанку и товаришем голови ради Українбанку.
До п'ятдесятиліття ювілею громадської діяльності Дмитра Васильовича Марковича (1869–1918): народився 26 жовтня 1848 р. у Полтаві, походить з родини Опанаса Марковича (чоловіка Марка Вовчка), закінчив Одеський університет (1873), довго був судовим слідчим, письменник, діяч кооперації; на Київському Всеросійському кооперативному з'їзді 1913 р. очолював законодавчу комісію, жив на Поділлі (Вінниця), був гласним земським, головою правління Подільського кредитного союзу.
Дмитро Васильович родився 26 жовтня 1849 р. у Полтаві.
З нагоди 50-річчя громадської літературної діяльності Дмитра Васильовича Марковича Вінниця надіслала йому низку ювілейних телеграм.
З приводу 50-роковин громадської літературної діяльності Дмитра Васильовича Марковича ювілярові послано низку телеграм.
8 листопада засідали урядова комісія Собору під головуванням архієпископа Євлогія (ухвалили запроваджувати положення про Вищий церковний уряд лише за згодою з державною владою), комісія з духовної освіти й місіонерська комісія; «Нова Рада» обурювалася закликом митрополита Антонія «відкинути монаше смирення». Того ж дня Коростовець подав гетьманові звіт про переговори в Яссах, де посли Антанти не визнали Україну державою, а голову місії Дашкевича-Горбацького прийняв румунський прем'єр Коанда.
певність середня: Церковні засідання описує орган Міністерства сповідань «Слово», полемічно — «Нова Рада»; про Ясси — пізня історична праця та телеграма з Одеси, сама нарада в Яссах подана як неперевірені відомості.
8 листопада 1918 року (у п'ятницю) під керівництвом архієпископа Євлогія відбулося засідання урядової комісії Собору, на яке кооптовано професора духовної академії Мищенка; обговорювали, чи має держава затверджувати положення про Вищий Церковний Уряд.
В пятницю 8-го листопада під керуванням архиєпископа Евлогія одбулось засідання урядової комісії
Урядова комісія Собору після довгих дебатів ухвалила компромісну й не зовсім ясну резолюцію: положення про Вищий Церковний Уряд в Україні запроваджувати за попередньою згодою з Державною Владою; порушено також питання про штати Вищої Церковної Ради й канцелярії.
положення про Вищий Церковний Уряд на Україні проводити в життя по передній згоді з Державною Владою
Комісія з духовної освіти під головуванням єпископа Канівського Василія 8 листопада обговорила реформу духовної школи: курс загальної середньої освіти має завершуватися 4-м класом семінарії, а в семінаріях мають розширити математику й нові мови.
Засідання комісії одбулось в пятницю 8 го листопаду під головуванням Епископа Каневського Василія
8 листопада на пленумі місіонерської комісії Собору прочитано доповідь протоієрея Потіхіна: про загрозу католицизму й унії, про поширення серед українців сектантства (особливо баптизму), про організацію церковного вчительства. Селяни просили, щоб пастирі пояснювали кожну службу простими словами, й висловилися проти «партесного співу».
Виявилось, що селяне проти так званого партесного співу.
Протоієрей Потіхін у доповіді місіонерській комісії зазначив, що в Австрії й Німеччині велася широка пропаганда сектантства серед полонених українців, зокрема баптизму, корені якого в Англії й Америці; комісія ухвалила висловлені думки й доручила авторові подати конкретні пропозиції до другого засідання.
В Австрії й Германії велась дуже широка пропаганда сектанства поміж полоненими-українцями.
На засіданні Українського (Всеукраїнського) церковного собору 8 листопада митрополит Антоній заявив, що треба «відкинути монаше смирення і бути сміливішим»; учасники вимагали разом із владикою покарати членів колишньої Церковної ради. Автор замітки протиставив собор Кирило-Мефодіївському братству, яке обстоювало автокефальну, демократичну й соборноправну церкву.
заява на цьому засіданні м. Антонія, котрий сказав, що тепер треба одкинути монашеське смирейство і бути сміливішим.
8 листопада 1918 року І. Коростовець склав гетьманові письмовий звіт про переговори в Яссах: посли Франції і Англії не визнали Україну державою, вважали її частиною Росії і порадили усунути з уряду людей, скомпрометованих германофільськими зв'язками; копію звіту він передав Міністерству закордонних справ.
Чого Коростовець домагався в імені гетьмана та які дістав відповіді, відомо докладно з його писемного звіту, зложеного гетьманові 8 листопада.
Голова української надзвичайної дипломатичної місії генерал Дашкевич-Горбацький 8 листопада 1918 року в Яссах зустрівся з новим румунським прем'єром і міністром закордонних справ генералом Коанде, який висловив задоволення королівського уряду приїздом місії й налагодженням нормальних дипломатичних стосунків; місія мала невдовзі бути представлена румунському королю.
голова української надзвичайної дипломатичної місії генерала Дашкевича Горбацького прийняв новий міністр-презідент і міністр закордонних справ генерал Коанда
За неперевіреними відомостями, цими днями в Яссах почалася нарада, якій надають велике значення в українських колах: беруть участь представник української влади генерал Дашкевич-Горбацький (OCR), Коростовець, Ігор Кістяківський (?), секретар румунської місії, представники німецької влади; нібито обговорюють зовнішню політику та перебування німецького війська на Україні.
Нарада у Яссах. З конфіденційних джерел довідуємося, що цими днями у Яссах розпочалася нарада
8 листопада 1918 року колишній московський губернатор граф Муравйов відвідав виконувача обов'язків міністра закордонних справ О. Пальтова й мав із ним довгу розмову.
Бувший московський губернатор граф Муравйов учора був у в. о. міністра закордонних справ О. Палтова
За повідомленням «Вечера», керівник Міністерства закордонних справ П. Палтов найближчим часом має залишити пост товариша міністра закордонних справ; ймовірно його призначення послом Української держави в Голландію.
Як повідомляє «Вечерь» керуючий министерством закордонних справ П. Палтов в найближчім часі має покинути посаду товариша министра закордонних справ.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Субота, 9 листопада (27 жовтня) 1918 · 11-0792
о 10 год. 5 хв. ночі з 8 на 9 листопада
Військовий стан настає в 10 годин 5 хвилин з 8 на 9 листопада.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Субота, 9 листопаду 1918 · 11-6637
о 10:05 з 8 на 9 листопада
Військовий стан входить в силу в 10 год. 5 хв. з 8 на 9 листопаду.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 8 листопада 1918 · 11-2181
о 6 год. 5 хв. вечора з 8 на 9 листопада
Для підтримання законності й ладу на місцях оповіщаю губернії Катеринославську, Херсонську без Одеси, Подільську ... на військовому стані
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · з 8 на 9 листопада · 11-7921
з 0 год. 5 хв. у ніч з 8 на 9 листопада
Наказ Пана Гетьмана Всієї України: «Для підтримання законности й ладу на місцях оповіщаю губернії Катеринославську, Херсонську--без Одеси, Подільську, Таврійської губернії; повіти: Дніпровський, Мелітопольський…
«Державний вістник» (Київ, 1918) (офіційний орган Гетьманату (закони й накази)) · з 11 на 12 листопада 1918 р. · 11-5468
аналогічний наказ для Київщини — з 0 год. 5 хв. у ніч з 11 на 12 листопада
Військовий стан входить в силу в 0 год. 5 хв. з 11 на 12 листопада
Оцінка аналізу. Найімовірніше 0 год. 5 хв.: формула «з 8 на 9» означає північ, так само сформульовано пізніший офіційний наказ для Київщини. «10» — ймовірно, хибне прочитання «0», а «6 вечора» у «Відродженні» суперечить самому формулюванню «з 8 на 9».
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 10 листопада (28 жовтня) 1918 · 11-0838
«восьмого листопада» в залах Українського клубу
Восьмого листопаду ц. р. в залях київського українського клубу відбулося урочисте святкування ювилею 50 літніх роковин літературної та громадської діяльности письменника Дмитра Марковича.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 8 листопада · 11-3570
«8-го с. м.» в Українському клубі
8-го с. м. святковано врочисто в Укр. Клюбі 50-літній ювилей письменницької й громадської діяльности Д. Марковича.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 9 листопада 1918 · 11-2255
«вчора» (факт віднесено до 9 листопада, нібито через перенесення)
Вчора в помешканні Українського клубу відбулось урочисте святкування 50-літньої літературної і громадської діяльності Дмитра Маркевича.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Вчора · 11-6717
«вчора», віднесено до 9 листопада
Вчора відбулось урочисте святкування 50 літньої річниці письменницької і громадської діяльности Дмитра Марковича
Оцінка аналізу. Ймовірніше 8 листопада: дві газети прямо називають це число, а дата 9 листопада виведена лише з відносного «вчора», яке легко віднести не до того номера. Перенесення свята в джерелах не згадується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 18 (5) жовтня 1918 · 11-0495
70 років від народження і 50 років літературної діяльності
8-го листопада (26 окт. ст. стилю) минає 70-ліття народження і 50-ліття літературної діяльности українського письменника Д. В. Марковича.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · В п'ятницю 8-го листопада · 11-0703
70-ліття і 40-ліття літературної діяльності
В п'ятницю 8-го листопада в українському клубі буде святкуватися ювилей літературної й громадської діяльности Д. В. Марковича
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 8 листопада 1918 · 11-2257
в Українбанку — 70-ліття і 40-річчя літературної діяльності
Позавчора в Українбанку відбулося вшанування Д. В. Марковича
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · П'ятниця 8 листопада (26 жовтня) 1918 · 11-2101
народився 26 жовтня (ст. ст.) 1848 р.
Нині Д. В. Маркович є почесним головою ради Подільського союзбанку и товаришем голови ради Українбанку.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 11-3484
народився 26 жовтня 1849 р.
Дмитро Васильович родився 26 жовтня 1849 р. у Полтаві.
Оцінка аналізу. Офіційні анонси свята кажуть про 50 років літературної, громадської та кооперативної діяльності, тож «40» — ймовірно, помилка або інший відлік (лише літературна праця). Рік народження 1848 узгоджується з 70-літтям 1918 р.; 1849 у «Робітничій газеті» — найпевніше, похибка (роки в замітці зіпсовані OCR).
«Державний вістник» (Київ, 1918) (офіційний орган Гетьманату (закони й накази)) · 8 листопаду 1918 року · 11-5821
13 418 крб (закон № 727, сума й прописом)
тринадцять тисяч чотириста вісім-
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · 8 листопаду · 11-6743
13 418 крб
асігнування 13,418 карб. на влаштування всеукраїнського зʼїзду бібліотекарів, на виставу друків й видання бюлетенів та звідомлень
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 10 листопада 1918 · 11-3573
13 418 крб
П. Гетьман 8-го листопада підписав закон про заснування богословського факультету при Кам'янець-Подільському університеті ... асигнування 13.418 крб.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 10 листопада (28 жовтня) 1918 · 11-0850
18 418 крб
П. гетьман 8-го листопада підписав закон про заснування богословського факультету при Камʼянець-Подільському університеті
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Четвер, 14 (1) листопада 1918 · 11-1000
знову 18 418 крб
51,457,000-на ремонт і пристосування будинків для тих військ, що формуються, 18,418 - на влаштування всеукраїнського зʼїзду бібліотекарів
Оцінка аналізу. Правильно 13 418: так в офіційному «Державному вістнику» (є й прописом «тринадцять тисяч») і ще у двох газетах; «Нова Рада» двічі повторює хибну цифру.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · П'ятниця, 8 листопада (26 жовтня) 1918 · 11-0761
5 000 крб, Подільський державний університет
асигнувати 1,000 карбованців організаційній комісії по влаштуванню Лисенковського свята і 5,000 карб. на стипендії
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 8 листопада 1918 · 11-3501
5 000 крб (університет за OCR — Державний український)
Асігновки Дніпросоюзу на культурно-просвітню справу ... 1000 карбованців Організаційній Комісії по улаштованню Лисенківського свята і 5000 карб. на стипендії
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · П'ятниця 8 листопада (26 жовтня) 1918 · 11-2125
15 000 крб, Подільський державний університет
асигнувати 1000 карбованців організаційній комисії по улаштованню Лисенківського свята 15000 карб. на стипендії
Оцінка аналізу. Ймовірніше 5 000 крб: це два джерела, а у «Відродженні» «15» може бути злиттям «1000 … 5000» в OCR. Університет, найпевніше, Подільський: так у двох газетах.
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · Дня 8-го листопада 1918 р. · 11-0376
8 листопада гетьман несподівано виїхав до Скороходового й говорив про «перлу Україну в російській короні»
"Вам, ваша світлість, припав шлях тяжкий, але славний, збирання руських земель"... "найкращу перлу — Україну — внести в діямантову російську корону"
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · 5 листопада 1918 · 11-6408
зустріч у Скороходовому за харківськими телеграмами 2–3 листопада
На станції Скороходово, недалеко од Полтави, відбулась зустріч Його Ясновельможности Пана Гетьмана з Донським Отаманом Красновим. ... В пять годин 15 хв. поїзд Пана Гетьмана відїхав від ст. Скороходово до Київа.
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 3 листопада · 11-0088
3 листопада 1918 р.
Оцінка аналізу. Зустріч була 2–3 листопада: це підтверджують тогочасні газети. Пізній історик Шкільник помилився з датою, а слова гетьмана переказує з чужих джерел; до того ж 8 листопада в газетах він згадується в Києві.
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · П’ятниця 8 листопада 1918 · 11-7862
звіт «Обід у Пана Гетьмана» в номері від 8 листопада, без дати
На обід до ЙОГО ЯСНОВЕЛЬМОЖНОСТИ Гетьмана України були запрошені: Голова Ради Министрів Лизогуб, Військовий Министр Рогова, министр Внутрішніх Справ Рейнбот
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Четвер 7 листопада (25 жовтня) 1918 · 11-2018
«позавчора» = 5 листопада
Передучора на обід до Його Ясновельможности Пана Гетьмана України були запрошені: голова ради министрів Ф. А. Лизогуб, військовий министр О. Ф. Рогоза, министр внутрішніх справ В. Є. Рейнбот
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · П'ятниця, 8 листопада (26 жовтня) 1918 · 11-0743
6 листопада
Україна після мого глибокого переконання, буде або демократичною, або її зовсім не буде.
Оцінка аналізу. Обід був 5 або 6 листопада, не 8-го: «Армія» лише запізніло його переказала. Між 5 і 6 листопада джерела не дозволяють вибрати. Варто зауважити, що гетьманова заява на обіді про «самостійну і незалежну Державу» (11-7963) різко суперечить словам, які йому приписує мемуар (11-0376).
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 8 листопада 1918 · 11-2182
8 листопада о 4-й ранку станцію зайняло румунське військо
вчора, 8 листопада, о 4 годині ранку, румунське військо зайняло ст. Окницю правобережної залізниці
«Голос жизни» (Бердичів, 1918) (газета з Бердичева: місцева хроніка стосується Бердичева, не Києва; київські новини подано як передрук) · Суббота 9 ноября (27) 1918 г. · 11-8989
Окницю розгромили австрійські частини
Въ Волочискѣ къ сегодняшнему дню разграблено до 300 вагоновъ
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · П'ятниця, 8 листопаду 1918 · 11-6584
службовці Окниці погрожують розбігтися без охорони
Ст. Жмеринка знов просить прислати озбреєну охорону
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · вчора (9 листопада) · 11-3574
румунське військо від Окниці рушило на Кам'янець
Вчора в управлінню правобережних залізниць одержано звістку, що румунське військо від Окниці рушило на Кам'янець-Подільський.
Оцінка аналізу. Версії сумісні: спершу станцію пограбували австрійці, які відходили, а 8 листопада її зайняли румуни, що підтверджує дальший румунський наступ. Бердичівський «Голос жизни» переказує київську телеграму загально.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · П'ятниця, 8 листопада (26 жовтня) 1918 · 11-0755
колишні солдати російської армії
являється сила салдатів бувшої російської армії що звертаються до військових начальників з проханням видати їм посвідчення
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · П'ятниця 8 листопада (26 жовтня) 1918 · 11-2126
колишні солдати
Серед прохачів панує переконання, що союзники притягнуть їх до відповідальности за свавільне залишення фронту.
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · П’ятниця 8 листопада 1918 · 11-7891
колишні солдати
У воинскихь начальниковь. Вь связи съ распространяющимися вь обществь слухами о возможности появленія вь Украйнь войскь согласія, вь управленіяхь воинскихь начальниковь наблюдается большой наплывь бывшихь солдать…
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · П'ятниця, 8 листопаду 1918 · 11-6594
колишні російські офіцери
в звязку з розповсюдженням чуток про можливість висадки на Україні війська держав згоди
Оцінка аналізу. Ймовірніше солдати: так пишуть три газети, які передрукували те саме повідомлення Генштабу; «Слово» тут поодиноке.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · П'ятниця, 8 листопада (26 жовтня) 1918 · 11-0751
близько 600 відповідей
Поки що одержано коло 600 відповідей
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 11-3489
близько 60 % відповідей
Стан кустарної промисловости. Результат переведеної фабрично-заводським департаментом анкети
Оцінка аналізу. Не вирішується: одна з цифр — помилка друку або OCR; «Нова Рада» подає абсолютне число, що звучить правдоподібніше.
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · П’ятниця 8 листопада 1918 · 11-7894
«міністр закордонних справ П. Дорошенко» має виїхати до Берліна через Швейцарію
Поіздка министра закордоних справ до Швейцаріі. Цими днями министр закордонних справ П. Дорошенко має виїхати в Берліну по Швійцарії.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Субота, 9 листопада (27 жовтня) 1918 · 11-0811
в. о. міністра закордонних справ — О. Пальтов
Бувший московський губернатор граф Муравйов учора був у в. о. міністра закордонних справ О. Палтова
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · П’ятниця 8 листопада 1918 · 11-7895
керівник МЗС Палтов незабаром залишить посаду
Як повідомляє «Вечерь» керуючий министерством закордонних справ П. Палтов в найближчім часі має покинути посаду товариша министра закордонних справ.
Оцінка аналізу. Відомство очолював Палтов: так у двох місцях, зокрема в тому самому номері «Армії». Прізвище Дорошенка, ймовірно, є застарілою інформацією або помилкою.
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · Пятница 8 Ноября 1918 · 11-4277
(номер 8 листопада) в Україну прибуло лише кілька тисяч, чутки про 2 млн — паніка
Кіевляне не могутъ прожить ни одного дня, чтобы не распространять нелѣпыхъ паническихъ слуховъ, одинъ другого ужаснѣе. ... по городу циркулируютъ нелѣпые слухи, что 2 милліона военно-плѣнныхъ двигаются на Украину
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · 8 ноября · 11-4496
8 листопада до Києва прибуло близько 10 тисяч
Первымъ днемъ массоваго прибытія военноплѣнныхъ въ Кіевъ слѣдуетъ считать 8 ноября. Въ этотъ день прибыло около 10 тысячъ человѣкъ.
Оцінка аналізу. Суперечність позірна: перша замітка написана до масового прибуття, друга — пізніше підсумкове інтерв'ю генерала Соловйова, тому для 8 листопада достовірніша цифра близько 10 тисяч.
Цитата дня
Кіевъ, какъ извѣстно, пользуется водой артезіанскихъ колодцевъ, такъ какъ днѣпровская вода уже въ 1909 году была бактеріологически признана вредной для питья. Сейчасъ въ Кіевъ вода поступаетъ изъ 39 скважинъ.Київ користувався водою з артезіанських свердловин, оскільки дніпровську воду ще 1909 року визнали бактеріологічно непридатною для пиття; станом на листопад 1918 року вода надходила з 39 свердловин, ще три планували бурити.
«Вечер», газета (Київ, 1918), №28, с. 4 · 11-4284
Ціна дня
картопля
4 крб за пуд
Радомисльський повіт · «Відродження», газета (Київ, 1918), №180, с. 7 · 11-2147
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| курс крони (Держбанк, після 8.11.1918) | 0,45 крб1 крона | Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 86 |
| платня добровольця 2-го пішого Запорізького полку | 150 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №208, с. 1 |
| оголошення шукача праці до 3 рядків у «Новій Раді» | 2 крбраз | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №208, с. 1 |
| асигнування Дніпросоюзу на Лисенківське свято | 1 000 крбразово | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №208, с. 3 |
| стінний календар на 1919 рік (блок), гуртом | 5 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №208, с. 4 |
| місячна передплата «Нової Ради» | 10 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №208, с. 4 |
| відривний календар Дніпросоюзу зі спинкою | 4,5 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №208, с. 4 |
| книжка А. Карнегі «Царство інтересу» | 3 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №208, с. 4 |
| абонемент видавничої спілки «Книгозбірня» | 100 крбабонемент | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №208, с. 4 |
| асигнування на закупівлю нафти в Галичині | 5 000 000 крбзагалом | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №217, с. 2 |
| передплата газети «Відродження» | 10 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №180, с. 1 |
| окремий номер газети «Відродження» | 45 копномер | «Відродження», газета (Київ, 1918), №180, с. 1 |
| оповістка в газеті, 1-ша сторінка | 3 крбрядок і шпальта | «Відродження», газета (Київ, 1918), №180, с. 1 |
| календар відривний із спинкою на 1919 рік | 4,5 крбштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №180, с. 1 |
| стипендія/платня співробітника драматичної студії | 100 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №180, с. 7 |
| житнє борошно (нижня межа діапазону 60–70) | 60 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №180, с. 7 |
| пшеничне борошно (нижня межа діапазону 120–130) | 120 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №180, с. 7 |
| молоко | 25 коппляшка | «Відродження», газета (Київ, 1918), №180, с. 7 |
| масло (нижня межа діапазону 6–8) | 6 крбфунт | «Відродження», газета (Київ, 1918), №180, с. 7 |
| гриби сушені (нижня межа діапазону 8–9) | 8 крбфунт | «Відродження», газета (Київ, 1918), №180, с. 7 |
| А. Карнеджі «Царство інтересу» | 3 крбкнижка | «Відродження», газета (Київ, 1918), №180, с. 8 |
| Д. Донцов «Культура примітивізму» | 1,4 крбкнижка | «Відродження», газета (Київ, 1918), №180, с. 8 |
| пересилка плакатів і каталогів «Час» | 1 крбпересилка | «Відродження», газета (Київ, 1918), №180, с. 8 |
| окремий номер «Робітничої Газети» | 90 шагномер | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №411, с. 1 |
| передплата газети на місяць | 10 крбмісяць | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №411, с. 1 |
| передплата газети на 3 місяці | 30 крб3 місяці | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №411, с. 1 |
| зміна адреси передплатника | 80 копраз | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №411, с. 1 |
| оголошення особи, що шукає працю | 2 крбраз | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №411, с. 1 |
| книга (з передмовою про людей типу Карнеджі) | 3 крбпримірник | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №411, с. 1 |
| вимога підвищення зарплати на фабриці «Геркулес» | 30 %підвищення | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №411, с. 4 |
| асигнування Дніпросоюзу на Лисенківське свято | 1 000 крбодноразово | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №411, с. 4 |
| стипендії для незаможних студентів, асигнування Дніпросоюзу | 5 000 крбодноразово | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №411, с. 4 |
| календар-щоденник Дніпросоюзу на 1919 р. | 4,6 крбпримірник | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №411, с. 4 |
| оголошення в «Книгарі» | 1,6 крбрядок | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №411, с. 4 |
| абонемент видавничої спілки «Книгозбірня» | 100 крбабонемент | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №411, с. 4 |
| асигнування на з'їзд бібліотекарів і виставку друкарства | 13 418 крбразова | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №413, с. 2 |
| асигнування «Дзвону» на допомогу Галичині | 1 000 крбразова | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №414, с. 2 |
| вхід до кабаре «Бі-Ба-Бо» | 21 рубквиток | «Вечер», газета (Київ, 1918), №28, с. 2 |
| готові хутряні речі | 8 000 рубштука | «Вечер», газета (Київ, 1918), №28, с. 2 |
| мануфактура (тканина), роздрібна ціна | 250 рубаршин | «Вечер», газета (Київ, 1918), №28, с. 4 |
Оголошення дня
Свідомий студент-українець шукає кімнату. Звон. від 10 до 4 год. Тел. 11-51.Оголошення: свідомий студент-українець шукає кімнату; може навчати дітей і виконувати різну роботу. Телефон 11-51, дзвонити з 10 до 4 години.
«Відродження», газета (Київ, 1918), №180, с. 2 · 11-2094
Афіша й культура
Ще 17 у темі «Культура» нижче.
Передплата газет у Києві коштувала близько 10 крб на місяць, окремий номер 45 коп. (90 шагів), «Слово» — 60 шагів; доброволець Запорізького полку отримував 150 крб на всьому готовому, студієць Державного драматичного театру 100 крб, хутра на Хрещатику продавали від 8000 руб., вхід до кабаре «Бі-Ба-Бо» коштував 21 руб.; оптові ціни на тканину й каву впали, а роздрібні лишалися високими, робітники «Геркулеса» вимагали підвищити платню на 30 % (11-0777, 11-2079, 11-3471, 11-2080, 11-3470, 11-6574, 11-0730, 11-2090, 11-2140, 11-4273, 11-4264, 11-4278, 11-4279, 11-3498). У Радомисльському повіті пуд житнього борошна коштував 60–70 крб, пшеничного 120–130 крб, картоплі 4 крб, фунт масла 6–8 крб, а селяни світили лучиною (11-2145, 11-2146, 11-2147, 11-2149, 11-2151, 11-2152). Учні української вчительської семінарії на Лук'янівці мерзли без дров і стипендій (11-0758, 11-0759). Увечері грали «Марусю Богуславку» в Троїцькому народному домі й «Запорожця за Дунаєм» у Садовського, у Міському театрі вперше в сезоні йшла «Богема», гастролював Євреїнов, у кіно показували «Отця Сергія» з Мозжухіним; Мякотін читав лекцію «Відродження Росії», почалися історично-екскурсійні курси з лекцією Прокоповича про історію Києва (11-0723, 11-0724, 11-2085, 11-4335, 11-2086, 11-4306, 11-4267, 11-3939, 11-4218, 11-0771, 11-2128, 11-0923).
8 листопада 1918 року гетьман підписав закон про заснування богословського факультету при Кам'янець-Подільському університеті та постанову ради міністрів про асигнування 13 418 карбованців на з'їзд бібліотекарів, виставку друкарства й видання бюлетенів з'їзду.
П. гетьман 8-го листопада підписав закон про заснування богословського факультету при Камʼянець-Подільському університеті
8 листопада гетьман підписав закон про заснування богословського факультету при Кам'янець-Подільському університеті; рада міністрів асигнувала 13 418 крб. на організацію з'їзду бібліотекарів, виставку друкарства та повідомлення відомостей.
П. Гетьман 8-го листопада підписав закон про заснування богословського факультету при Кам'янець-Подільському університеті ... асигнування 13.418 крб.
Військовий стан і надзвичайна охорона: гетьман оголосив на військовому стані губернії Катеринославську, Херсонську (без Одеси), Подільську і повіти Таврійської губернії (Дніпровський, Мелітопольський, Бердянський) та міське отаманство Миколаїв, з наданням повноти влади командирам корпусів (VIII, III, II); військовий стан настає о 6 годині 5 хвилин вечора з 8 на 9 листопада; 7 листопада (наказ №310) Одеське міське отаманство оголошено в стані надзвичайної охорони.
Наказом гетьмана Катеринославська, Херсонська (без Одеси) й Подільська губернії, Дніпровський, Мелітопольський і Бердянський повіти Таврійської губернії та Миколаївське міське отаманство оголошено на військовому стані з 10 години 5 хвилин ночі з 8 на 9 листопада 1918 року; повноту влади передано командирам 8-го, 3-го і 2-го корпусів.
Військовий стан настає в 10 годин 5 хвилин з 8 на 9 листопада.
Для підтримання законності й ладу на місцях оповіщаю губернії Катеринославську, Херсонську без Одеси, Подільську ... на військовому стані
Національне розпорядження, ухвалене в Києві.
Рада громади урядовців Міністерства пошт і телеграфів ініціювала заснування київської філії Всеукраїнського національного союзу й просила українські політичні, професійні та національні організації прислати представників на перші організаційні збори, призначені на 12 листопада о 6-й вечора в приміщенні Головної ради Всеукраїнської поштово-телеграфної спілки (Гімназіальна, 5).
перші організаційні збори филії, які мають відбутись 12-го листопаду о 6-й годині вечора в приміщенні Головної ради Всеукраїнської поштово-телеграфної спілки, Гимназіяльна вул. № 5
Рада громади урядовців пошт і телеграфів ініціює заснування Київської філії Українського Національного Союзу й закликає всі українські політичні, професійні й національні організації надіслати представників на організаційні збори в приміщенні Української Поштово-Телеграфної Спілки (Гімназіальна вул., 5).
До створення Київської філії Нац. Союзу. Рада громади урядовців міністерства пошт і телеграфів
Дату зборів OCR не передав.
Організаційний комітет з влаштування ювілею Миколи Вороного 8 листопада ухвалив видати літературно-артистичний збірник і влаштувати урочисте засідання, концерт та вечір; твори й інформацію приймали за адресою Бессарабка, 2, пом. 11, тел. 24-01, поштова скринька 400.
Організаційний комітет ювілею Миколи Вороного 8 листопада ухвалив видати на честь поета літературно-мистецький збірник і влаштувати свято з урочистим засіданням, концертом і вечерею; твори приймав редакційний комітет на Бессарабській, 2, пом. 11, тел. 24-01.
ухвалив видати літер. артистичного збірника на честь ювилята, а також ушанувати ювилята прилюдним святкуванням, яке складатиметься з урочистого засідання, концерту й вечері.
Адресу в OCR подано як «Бесараска 2».
Організаційний комітет по улаштуванню ювилею Миколи Вороного на нараді своїй 8-го листопада ухвалив видати літературно-артистичний збірник на честь ювіляра… Бесарабка 2, пом. 11, телеф. 24-01, поштова скринька 400.
8 листопада гетьман — «лишь его тень»: говорить і діє так, ніби завтра перестане бути гетьманом; скаржився, що «собственники» навмисно привезли йому на голову Пуришкевича.
8-го був в палаці у гетьмана. Це лише його тінь.
Норми представництва на Національному конгресі: губернські філії Національного союзу — по 12 представників, повітові — по 4, центральні всеукраїнські організації — по 3, професійні спілки (селянська, робітнича, поштово-телеграфна, учительська) — по 15.
Філії українського Національного Союзу губерніяльного значіння посилають по 12 представників ... по 15 представників
Гетьман Павло Скоропадський наказом по міністерству внутрішніх справ оголосив Волинь у стані надзвичайної охорони з наданням волинському губернському старості прав за ст. 112–116 «Устава благочинія и безопасности».
обʼявляю Волинь в стані надзвичайної охорони з наданням волинському губерніяльному старості прав, зазначених в ст. 112-116
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
У міністерстві земельних справ відкрився з'їзд із молочарства за участю професури, фахівців і сільськогосподарських діячів; програма — становище й розвиток молочарства в Україні.
У міністерстві земельних справ відкрився зʼїзд по молочарству.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
З'їзд хліборобів у Києві великою більшістю ухвалив резолюцію про земельну політику: заборонити спекулятивні оренди й суборенду, сприяти вільній мобілізації земель через Державний земельний банк і визнати примусовий перерозподіл землі зайвим.
всяке примусове перерозпреділення земель зайвим
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
На з'їзді хліборобів у Києві колишній товариш прокурора петербурзького суду Ненарокомов прочитав доповідь про самооборону, радячи утворювати на місцях хліборобське військо, яке не лише боронило б Україну від більшовиків, а й наступало б на Московщину.
Докладчик радив утворювати на місцях хліборобське військо, котре повинно не тільки боронити від большевиків Україну, але й наступати на Московщину
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
8 листопада 1918 року о 7:30 вечора в приміщенні Українського клубу (Пушкінська, 1) мало відбутися засідання київської філії Всеукраїнської спілки лікарів з обранням президії.
У пʼятницю 8-го листопада о 7 з пол. годині вечора в помешканні українського клубу, Пушкинська 1, відбудеться засідання київської філії всеукраїнської спілки лікарів.
8 листопада 1918 року о 6 годині вечора відбулися надзвичайні збори головного комітету партії соціалістів-федералістів — на годину раніше від звичайного.
Сьогодня о 6-й год. вечора (точно) одбудуться надзвичайні збори головного комітету партії соц.-федералістів.
Засідання Всеукраїнської спілки лікарів відбулося в п'ятницю 8 листопада о 7½ годині вечора в Українському клубі (Пушкінська, 1); порядок денний — обрання президії Київської філії спілки та поточні справи.
Всеукраїнська спілка лікарів. У п'ятницю, 8-го листопада о 7½ годині вечора, в помешканні Українського клубу, Пушкінська 1, відбудеться засідання спілки.
Організаційна комісія повідомляє: Всеукраїнський з'їзд економістів і статистиків, що мав розпочатися 18 жовтня, відкладено на 8 листопада.
з'їзд економістів і статистиків, який мав розпочати свою працю 18-го жовтня переноситься на 8 листопада.
Дата події — перенесений з'їзд; повідомлення від 13 жовтня.
Газета «Вечер» відзначала, що на з'їзді хліборобів у Києві бурхливі овації отримав В. Пуришкевич, і трактувала це як ознаку прагнення широких верств до відродження «єдиної Росії».
Бурныя оваціи, которыя получилъ на съѣздѣ хлѣборобовъ Пуришкевичъ - одна изъ многихъ къ тому иллюстрацій.
Дата номера газети; точна дата з'їзду не вказана.
Першим днем масового прибуття військовополонених до Києва генерал Соловйов назвав 8 листопада: того дня прибуло близько 10 тисяч, 6 тисяч того ж дня відправлено додому; з решти 4 тисяч уранці 9 листопада відправлено 3400, а 600 лишалися до вечора.
Первымъ днемъ массоваго прибытія военноплѣнныхъ въ Кіевъ слѣдуетъ считать 8 ноября. Въ этотъ день прибыло около 10 тысячъ человѣкъ.
Постанова № 703 (8 листопада 1918): на видатки Особливого комітету імені Пана Гетьмана для допомоги потерпілим від вибуху в Одесі асигновано 300 000 карб.
допомоги потерпівшим від вибуху в
Рішення ухвалене в Києві.
Постанова № 705 (8 листопада 1918): Міністру внутрішніх справ асигновано 2 500 000 карб. на евакуацію військовополонених з Австрії — 2 000 000 Біженському департаментові і 500 000 Волинському губернському старості.
для Волинського Губерніяльного
Міністр внутрішніх справ — В. Рейнбот.
Зміст числа 33 «Слова»: німецька комісія виїхала на фронт для підписання перемир'я, нота Америки, дипломатичний представник Російської Республіки Іоффе покидає Берлін, Перемишль у руках українців, накази Ясновельможного Пана Гетьмана.
Німецька комісія виіхала на фронт для підпису перемирря.
За змістом числа; самі повідомлення дивись далі.
На останньому засіданні Ради міністрів Української держави заслухали й ухвалили статут Української Академії Наук; пояснення давав присутній академік Вернадський.
був заслуханний та ухваленний статут Української Академії Наук
Точна дата засідання не вказана; повідомлення опубліковано 8 листопада.
Міністр шляхів доповів Раді міністрів про організацію окремої вищої ради з транспорту; Рада ухвалила положення про тимчасову вищу раду з транспорту.
Рада міністрів положеніе про тимчасову вищу раду по транспорту ухвалила.
Дата засідання не вказана.
8 листопада під час лекції в Одеському університеті між студентами, що слухали її, та тими, хто страйкував, виникла сутичка, з обох боків є побиті; сутичку припинила варта.
Під час лекції в університеті між студентами, котрі слухали її та бастуючими виникла сутичка.
8 листопада 1918 року (у п'ятницю) під керівництвом архієпископа Євлогія відбулося засідання урядової комісії Собору, на яке кооптовано професора духовної академії Мищенка; обговорювали, чи має держава затверджувати положення про Вищий Церковний Уряд.
В пятницю 8-го листопада під керуванням архиєпископа Евлогія одбулось засідання урядової комісії
Комісія з духовної освіти під головуванням єпископа Канівського Василія 8 листопада обговорила реформу духовної школи: курс загальної середньої освіти має завершуватися 4-м класом семінарії, а в семінаріях мають розширити математику й нові мови.
Засідання комісії одбулось в пятницю 8 го листопаду під головуванням Епископа Каневського Василія
У Харкові 8 листопада 1918 року страйк ліквідовано, праця відновлюється.
ХАРЬКІВ, 8. (УТА). Страйк ликвидовано. Відновляється праця.
Чергове засідання «малої думи» Києва відбулося 8 листопада 1918 року; ухвалено звернутися до міністерств фінансів і внутрішніх справ з вимогою якнайскорішого затвердження трамвайного тарифу, виробленого тимчасовою комісією.
В справі трамвайного питання приймається постанова ввійти з заявою до Мін. Фін. і Внутр. справ про необхідність найскорішого затвердження трамвайного тарифу, виробленого тимчасовою комісією
Мала дума Києва вирішила залишити вибір попечителів і встановлення бюро попечителів майбутній (виборній) думі.
Ухвалено зоставити розрішення питання про вибір попечителів й встановлення бюро попечителів майбутньій думі
8 листопада 1918 року о 17:00 у приміщенні продовольчої управи відбулося спільне засідання міської та продовольчої управ для обговорення низки поточних питань.
Сегодня въ 5 час. вечера въ помѣщеніи продовольственной управы состоится совмѣстное засѣданіе городской и продовольственной управъ
Читано з зображення.
Президія Головної ради Українського національного союзу (голова В. Винниченко, секретар М. Шаповал) закликала громадян вступати до добровольчого корпусу оборони Галичини та збирати гроші, харчі й одяг; у відозві йшлося, що деморалізоване австрійське військо, тікаючи з України, грабує, палить і руйнує.
Ідіть в добровольчий корпус оборони Галичини і рятуйте наш Пʼємонт від руїни. Хто чим може, хай допомагае грошима, харчовими продуктами, одежою
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
8 листопада 1918 року в залах Київського українського клубу відбулося урочисте святкування 50-ліття літературної й громадської діяльності Дмитра Марковича; ювіляра привітали голова комітету М. В. Левицький, делегації Генерального суду, Київської губернської народної управи демократичного складу, представник «Робітничої газети» Романенко та інші; зачитано привітання від ув'язнених членів управи, зокрема Петлюри, і телеграму болгарського посла.
Восьмого листопаду ц. р. в залях київського українського клубу відбулося урочисте святкування ювилею 50 літніх роковин літературної та громадської діяльности письменника Дмитра Марковича.
Київський державний український університет клопотався про передачу йому всіх будинків колишньої гарматної школи з усім рухомим майном: на багато приміщень військова влада наклала печатки, бурсаки створюють труднощі, вночі в садибі вирубують молоді берези та викрадають дерев'яні рами; студенти самі несуть варту, але зброї не мають.
По ночам вирубаються молоді березини в садибі та викрадуються деревляні рами. Студенти самі несуть варту, але не мають зброї.
Товариство «Січ» у Києві вже розпочало гімнастичні вправи в залі ради галицько-буковинських українців у Михайлівському монастирі (вхід через середню браму) по вівторках і четвергах: для жінок з 5 до 6 вечора, для чоловіків з 6 до 7; там само записували нових членів до гімнастичних груп, до групи фехтування й стрілецького куреня.
Там же в цей час провадиться запис нових членів, як до звичайних гімнастичних груп, так і до спеціальних: групи по фехтованню і стрілецького куреня.
Позавчора (8 листопада) в Українбанку вшанували Д. В. Марковича, товариша голови ради банку, з нагоди сімдесятиріччя і 40-річчя літературної діяльності; свято збіглося з відкриттям десятої сесії ради банку і першими роковинами діяльності банку; у головній залі зібралося близько 250 службовців на чолі з правлінням і радою; голова ради Ф. І. Крижановський привітав ювіляра.
Позавчора в Українбанку відбулося вшанування Д. В. Марковича
Дата події — «позавчора» від номера 10 листопада.
Український Національний Союз ухвалив створити комісію для допомоги Галичині (обрано Винниченка, Шаповала, Сидоренка; заступники Дідушок і Чеховський); на засіданні 8 листопада Головна рада заперечила чутки про зміну тактики та про можливі арешти членів Союзу, закликавши громадянство до спокою.
Український Національний Союз ухвалив заснувати комісію для допомоги Галичині, в склад якої обрано Винниченка, Шаповала, Сидоренка
8 листопада 1918 року в Києві урочисто відзначили 50-річчя письменницької й громадської діяльності Дмитра Марковича; свято відкрив промовою кооператор Левицький, а виступили представники Національного Союзу, міністерства юстиції, генерального суду, академії мистецтв і Всеукраїнської спілки вчителів.
Вчора відбулось урочисте святкування 50 літньої річниці письменницької і громадської діяльности Дмитра Марковича
Рада правничого товариства скликала загальні збори на 10 листопада об 11 годині ранку на Великій Підвальній, 2 (з'їзд); порядок денний — доклад кореспондента про державний сойм і поточні справи.
10 листопаду об 11 годині ранку відбудуться загальні збори в бул. Вел. Підвальна 2 (з'їзд)
Слово «Корспатнильного» в OCR зіпсоване.
Одеський відділ Українського Національного Союзу офіційно розпочав формувати добровольчі частини для оборони Галичини; одеські добровольці утворять окремий курінь.
Одеський відділ українського національного союзу сьогодні офіційно розпочав формувати добровольчі частини для оборони Галичини
Загальні збори Єврейської народно-прогресивної партії в Києві обговорювали участь євреїв у мирному конгресі; редактор «Восхода» Л. Л. Сев і М. Л. Гольдштейн виступили з доповідями, також доповідав Є. М. Кулішер.
Ему было посвящено и общее собраніе еврейской народно-прогрессивной партіи.
Дата номера газети; точна дата зборів не вказана.
Наказом від 8 листопада 1918 р. гетьман призначив генерального хорунжого Генерального штабу (прізвище в OCR — Середин) Костянтина міністром-резидентом Української Держави при уряді Всевеликого Війська Донського.
Призначається Генерального Штабу Генеральний Хорунжий ... Міністром Резидентом Української Держави при Правительстві Всевеликого Війська Донського
Прізвище й по батькові розібрані ненадійно.
Тим самим днем (наказ № 812) полковника барона Федора Боржинського призначено міністром-резидентом Української Держави при Кубанському уряді.
Призначаєтьсь Полковник Барон Федір Боржинський Міністром Резидентом Української Держави при Кубанському Уряді
Прізвище за OCR.
Міністерство торгу і промисловості одержало 5 000 карбованців на організацію з'їзду по торфу й бурому вугіллю.
нівацію вʼївду по торфу й бурому вугіллю.
Місце й дату з'їзду не вказано; акт від 8 листопада 1918.
Священник М. Крамаренко в статті «Трагедія Холмщини» закликає Собор негайно послати на Холмщину людей, близьких до місцевого населення, і знайти кошти, щоб край лишився православним; місцеве населення звернулося по допомогу до Національного Союзу.
Тут не місце партійним та особистим рахункам. Треба негайно послати туди людей
Редакційна стаття; конкретних київських подій небагато.
Незабаром до Києва має приїхати лютеранський пастор Юнкер, щоб у міністра обговорити організацію управління лютеранською церквою в Україні.
Незабаром має приїхати лютеранський пастор Юнкер
7 листопада в Миколаїві через скасування берлінських замовлень відкриття заводів «Навал Руссуд» відкладено; 8 листопада комісія з організації громадської праці ухвалила дати гроші й матеріали дрібним заводам, щоб пом'якшити робітничу кризу.
Комісія по організації громадської праці ухвалила дати гроші й матерьяли дрібним заводам
Два повідомлення (7 і 8 листопада) об'єднано.
8 листопада голова Ради міністрів Ф. А. Лизогуб прийняв делегацію союзу хліборобів-власників Харківщини: говорили про аграрну реформу й стан охорони Харківщини.
Вчора голова ради міністрів Ф. А. Лизогуб прийняв делегацію союза хліборобів-власників Харківщини.
«Вчора» від номера 9 листопада.
Бюро Кримського парламенту протестувало проти записки, надісланої в Берлін, у якій стверджувалося, що татарський народ бажає відновлення ханства з турецьким принцом; бюро назвало це зрадницьким вчинком татарських реакціонерів.
бюро Кримського парляменту заявило протест проти відомої докладної записки, надісланої в Берлін
Українська національна рада у Львові доручила складання кабінету відомому діячеві Костю Левицькому, а українське військо, за газетами, зайняло Борислав та інші нафтоносні місця.
Українська національна рада доручила складання кабінету відомому українському діячеві Костеві Левицькому
Західноукраїнські події, подані в київській пресі.
Виїзд австрійців з України: австрійські війська, дезорганізованими гуртами їдучи з України, грабують по дорозі все, що трапиться, і замінюються німцями; австрійці, як повідомляють, мають виїхати за сім днів.
Вʼїзд австрійцін з України. Австрійці, які зараз дезорганизованими гуртами їдуть з України, грабуючи по дорозі все, що попадеться, заміняються німцями. Австрійці, як повідомляють, повинні виїхати в 7 днів.
Читано з OCR-тексту. Сформульовано за газетним повідомленням; чи це відомості, чи чутки — не уточнено.
8 листопада 1918 року (постанова №105) Правління розглянуло пропозицію І. Зіновіча купити в нього землю в кількості 299 десятин і запросило докладні відомості про місце, план та умови купівлі.
299 десятин
Читано з OCR-тексту.
Волинську губернію оголошено на становищі надзвичайної охорони (повідомлення з Житомира без вказаної дати, 7—8 листопада 1918 року).
Волынская губернія объявлена на положеніи чрезвычайной охраны.
Читано з зображення. Дата не вказана; Волинська губернія межує з Київщиною.
8 листопада 1918 року гетьман несподівано виїхав на станцію Скороходове, де зустрівся з донським отаманом генералом П. Красновим; Краснов назвав шлях гетьмана «збиранням руських земель», а гетьман відповів, що докладе зусиль, щоб «найкращу перлу — Україну — внести в діамантову російську корону».
"Вам, ваша світлість, припав шлях тяжкий, але славний, збирання руських земель"... "найкращу перлу — Україну — внести в діямантову російську корону"
Слова переказані за чужими джерелами; дата зустрічі за автором.
На засіданні Українського (Всеукраїнського) церковного собору 8 листопада митрополит Антоній заявив, що треба «відкинути монаше смирення і бути сміливішим»; учасники вимагали разом із владикою покарати членів колишньої Церковної ради. Автор замітки протиставив собор Кирило-Мефодіївському братству, яке обстоювало автокефальну, демократичну й соборноправну церкву.
заява на цьому засіданні м. Антонія, котрий сказав, що тепер треба одкинути монашеське смирейство і бути сміливішим.
Полемічна замітка; місце засідання не вказано, ймовірно Київ.
8 листопада (п'ятниця) о 5-й годині на Вищих жіночих курсах (XVI аудиторія) відбудуться збори громади курсисток; загальні збори громади студентів-українців Університету св. Володимира — 8 листопада о 6-й, питання про становище українців; Рада українського студентського союзу веде запис щодня 10–15 (крім свят) за адресою: Лютеранська, 12, кв. 6.
Збори громади вищих жіночих курсів відбудуться в п'ятницю, 8 го листопаду, о 5-й годині вечора в XVI аудиторії. Загальні збори громади студентів українців Університету св. Володимира
Дві об'яви об'єднано в одному факті.
На правничому факультеті Київського державного українського університету проф. О. С. Грушевському доручили викладати історію України, історію економіки України та історію філософії права; статистика — в проф. Васильовського, політична економія — в проф. Туган-Барановського, історію державного права викладає проф. Б. А. Кістяківський; на катедри історії руського (західноруського й українського) права обрано ростовського проф. Малиновського (?) та колишнього міністра освіти проф. Василенка; тимчасовим секретарем став проф. Ол. Грушевський.
Правничий факультет вживає всіх заходів, аби забезпечити національний грунт навчання.
Прізвища кількох професорів зіпсовані OCR («Маниновсы ого» — можливо Малиновський).
Газета з обуренням писала про з'їзд «українських хліборобів» у Києві: на передостанньому засіданні виступив В. Пуришкевич із промовою про «єдину, велику, могутню Росію», а делегати, коли дрібніші хлібороби вже залишили з'їзд, взяли його на руки й підкидали вгору.
Панове хлібороби! — говорив Пуришкевич; — виростає єдина, велика, могутня Росія... Хай живе велика Росія!..
Звіт із російських газет; точна дата засідання не вказана (передостаннє засідання з'їзду), тому дата — день виходу номера.
Українське товариство економістів скликало надзвичайні загальні збори в суботу (9 листопада) у приміщенні на Великій Васильківській, 25, пом. 13: звіт комітету про з'їзд економістів і статистиків, довибори комітету, вибори голови комітету інституту, план навчання статистичного відділу інституту.
В суботу ц. м. по В. Васильківськ. 25, пом. 13 відбудуться надзвичайні загальні збори Укр. т-ва економістів.
У Києві відкрилася філія Київського українського гімнастично-спортового товариства «Січ» — мета фізичний розвиток членів і виховання національної дисципліни, організується також січовий курінь з військовим навчанням; при Українському державному університеті відкрилася філія «Академічно-гімнастичної Січі» для організації українського студентства у січові бойові курені.
Цими днями при Українському Державному Університеті відкрилась филія акад.-гим. «Січ», яка ставить своєю метою зорганизування укр. студенства у січові бойові курені.
Усім записаним січовикам наказано з'являтися на вправи в залі Українського галицько-буковинського комітету (Михайлівський монастир): жіночий відділ — у вівторок і четвер з 5 до 6, чоловічий — у ті самі дні з 6 до 7, вчителі — у вівторок з 7 до 8; підпис — отаман Січі Кор. Черноморський.
Відділ жіночий займається у вівт. і четв. від 5-6, чоловічий у ті ж дні від 6-7, учителів у вівтор. від 7-8.
Звернення Головної Ради Українського Національного Союзу (голова В. Винниченко, секретар М. Шаповал) до громадян: Західня Україна — Галичина — у критичний момент, вона бореться з поляками; закликають допомагати грошима, харчами, одягом, організувати комітети допомоги й добровольчий корпус оборони Галичини.
ГРОМАДЯНЕ! Західня частина нашого рідного краю — серце України — Галичина — переживає критичний момент.
Між німецьким урядом і російським радянським виник конфлікт: німецький уряд вимагає від радянських дипломатів виїхати з Німеччини й відкликає своїх представників із Росії, бо радянське представництво агітувало за революцію в Німеччині; газета пов'язує це з роковинами більшовицького перевороту.
Німецько-російський конфлікт.
Міжнародний контекст, поданий київською партійною газетою.
Оголошення: загальні збори студентів Державного українського університету відбудуться в п'ятницю 8 листопада о 6-й годині вечора в приміщенні університету; на порядку обрання представників до Головної ради, справи факультетської ради, факультетських викладів тощо.
Загальні збори студентів ... відбудуться в п'ятницю 8 листопада о 6 годині вечора в помешканню Університету
У відділі конфліктів Міністерства праці на розгляді: служачі аптек Одеси (регулювання економічних умов), 80 робітників дорожної фабрики бр. Каневських (звільнення через скорочення штатів), вантажники Маріупольського порту (перегляд тарифного договору), службовці Міністерства внутрішніх справ (допомога при скороченні), службовці Міністерства продовольства (неодержання зарплати за три місяці) та робітники київської фабрики емальованого посуду товариства «Геркулес» (підвищення платні на 30%).
У Відділі Конфліктів Міністерства Праці зараз знаходяться на розгляді слідуючі конфлікти
Перелік скорочено; формулювання деяких пунктів у OCR спотворені.
Український Церковний Собор за доповіддю протоієрея Фоменка вирішив розглянути «злободенні питання» Київської єпархії, зокрема низький рівень кандидатів у священники; проф. Б. Титлінов у статті «Церковное безлюдье» називає це загальним горем української церкви.
Украинскій соборь, по докладу прот. Фоменко, рушиль остановиться на одной изь текущихь злобъ кіевскаго церковнаго дня
Стаття російською; дата ухвали не вказана.
Учений комітет (голова проф. П. П. Кудрявцев) підсумував суперечки про причини ухилення вихованців духовних семінарій від вступу в священники: самотність священника, світськість священницьких родин, заборона носити світський одяг, наявність у Києві багатьох вишів, зокрема Комерційного інституту, куди легко вступити. Усі згодні, що слід поліпшити правове й матеріальне становище духовенства.
існування в Київі великого числа вищих шкіл, особливо Комерційного Інституту, доступ до якого та скінчення курсу злекшені до останнього ступіня
Дата засідання не вказана.
8 листопада на пленумі місіонерської комісії Собору прочитано доповідь протоієрея Потіхіна: про загрозу католицизму й унії, про поширення серед українців сектантства (особливо баптизму), про організацію церковного вчительства. Селяни просили, щоб пастирі пояснювали кожну службу простими словами, й висловилися проти «партесного співу».
Виявилось, що селяне проти так званого партесного співу.
Дату «8 го листопаду» відновлено з OCR.
П. о. ректора семинарії запропонував: утворити інститут класних вихователів з вищою богословською освітою, не гірше за викладачів забезпечених, щоденно відправляти службу Божу в семінарській церкві за участі семінаристів-добровольців і створити пастирські школи за типом Житомирської; проф. П. Я. Світловідов вважав, що семінарії мають бути загальноосвітніми школами, а богословську освіту кандидати отримуватимуть на богословських факультетах.
бажано існування пастирських шкіл типу Житомирської пастирської школи.
Дата засідання Ученого комітету не вказана.
Протоієрей Потіхін у доповіді місіонерській комісії зазначив, що в Австрії й Німеччині велася широка пропаганда сектантства серед полонених українців, зокрема баптизму, корені якого в Англії й Америці; комісія ухвалила висловлені думки й доручила авторові подати конкретні пропозиції до другого засідання.
В Австрії й Германії велась дуже широка пропаганда сектанства поміж полоненими-українцями.
Урядова комісія Собору після довгих дебатів ухвалила компромісну й не зовсім ясну резолюцію: положення про Вищий Церковний Уряд в Україні запроваджувати за попередньою згодою з Державною Владою; порушено також питання про штати Вищої Церковної Ради й канцелярії.
положення про Вищий Церковний Уряд на Україні проводити в життя по передній згоді з Державною Владою
Градоначальник опротестував міський кошторис 1918 року; мала дума, за пропозицією І. М. Дякова та інших, постановила не переглядати його, а врахувати висловлені думки при складанні кошторису на 1919 рік і скласти кошторис прибутків та видатків за час керування міським господарством тимчасовою урядовою комісією.
складати кошторис прибутків та видатків за час керування міським господарством тимчасовою урядовою Комісією
До обіду у Гетьмана України Павла Скоропадського були запрошені Голова Ради Міністрів Лизогуб, військовий міністр Рогова, міністр внутрішніх справ Рейнбот, фінансів Ржепецький, торгу й промисловості Мерінг, судових справ Вязлов, земельних справ Стебницький, праці Славінський, віросповідань Лотоцький, шляхів Бутенко, державний секретар Завадський та керівник Міністерства закордонних справ Палтов.
На обід до ЙОГО ЯСНОВЕЛЬМОЖНОСТИ Гетьмана України були запрошені: Голова Ради Министрів Лизогуб, Військовий Министр Рогова, министр Внутрішніх Справ Рейнбот
Читано з OCR-тексту. Дата обіду в OCR не прочитана; взято дату номера. Прізвища за OCR («Рогова», «Вязлов», «Бутанко») можуть бути викривлені: ймовірно Рогоза, Вязлов, Бутенко. Деякі посади в OCR переплутані з прізвищами.
Київ, Всеукраїнський з'їзд хліборобів: на третій день з'їзду Гетьман Скоропадський у супроводі генерального писаря Полтавця-Остраниці, генерального хорунжого Глібова, господаря Ханенка, гетьманського коменданта Присовського та лікаря завітав на з'їзд козаків-хліборобів, де його зустріли вигуками «Слава» й довгими оплесками.
Слова Пана Гетьмана були покриті щирими вигуками «Слава», і довгими оплесками.
Читано з OCR-тексту. Назва «Всеукраїнський з'їзд хліборобів» і слова «на третій день з'їзду» з OCR; дата третього дня з'їзду не вказана, у газеті від 8 листопада подано як недавню подію.
Військовий міністр наказом призначив ревізію Київського військового шпиталю через скарги на недоліки в лікуванні, догляді й харчуванні хворих; одночасно призначено ревізію військової фельдшерської школи через неприємні відомості про навчання й виховання учнів. Обидві ревізії призначено за наказом Гетьмана.
Ревізія шпиталю. Згляди на часті скарги хворих на непорядки у Київському військовому шпиталі недостачу в лікуванні і догляді й харчуванні, військовий министр наказом по министерству призначив ревизію шпиталю.
Читано з OCR-тексту. Назва школи «військова фельдшерська»; текст зіпсований OCR, але зміст ясний.
8 листопада о 3 годині дня у військового міністра відбулася нарада про повернення військовополонених з Австро-Угорщини; були присутні військовий міністр генерал Рогоза, міністр шляхів Бутенко, товариш міністра внутрішніх справ Варун-Секрет, директор кредитної канцелярії Лерхе, київський комендант генерал Тишинський, київський градоначальник Маршалок, представники біженського департаменту, міністерства продовольства та німецького командування.
8 ноября в 3 часа дня у военнаго министра состоялось совіщаніе по поводу начавшагося возвращенія военноплінныхь изь Австро-Венгріи ... Кіевскій комендантъ генераль Тишинскій, Кіевскій градоначальникь Маршалкъ
Читано з OCR-тексту. Прізвища за OCR: «Варунь-Секреть», «Лерхе», «Тишинскій», «Маршалкь».
Нарада 8 листопада вирішила негайно відкрити на західному кордоні України лінію приймально-живильно-розподільчих пунктів у Радзивилові, Волочиську, Гусятині й Новоселиці (частина вже діє), а другу лінію — у Рівному, Шепетівці, Проскурові та Жмеринці; ешелони з полоненими пускатимуть в об'їзд великих міст, щодня до 8 поїздів, з них 4 санітарні, використавши порожні вагони на західному кордоні.
Совіщаніе рішило немедленно открыть на западной границі Украины линію пріемно - питательно-распреділительныхь пунктовь вь Радзивиловь, Волочискь, Гусятинь, Новоселиць. ... Ежедневно предполагается отправлять внутрь страны 8 повздовь, изь коихь 4 санитарныхь.
Читано з OCR-тексту.
Нарада з питання полонених приділила особливу увагу Києву, куди вже просочилася велика кількість полонених: для їх розміщення й нових партій відводять низку приміщень, використовують наявний запас похідних кухонь і вживають заходів з постачання харчів; на чолі всієї справи прийому полонених поставлено отамана Соловйова з широкими повноваженнями.
Особое вниманіе обращено было совіщаніемь на Кіевь, куда уже просочилось большое количество плінныхь. ... Во главі всего діла по пріему плінныхь поставлень атаманъ Соловьевь, снабженный широкими полномочіями.
Читано з OCR-тексту. Прізвище отамана за OCR: «Соловьевь».
Голова української надзвичайної дипломатичної місії генерал Дашкевич-Горбацький 8 листопада 1918 року в Яссах зустрівся з новим румунським прем'єром і міністром закордонних справ генералом Коанде, який висловив задоволення королівського уряду приїздом місії й налагодженням нормальних дипломатичних стосунків; місія мала невдовзі бути представлена румунському королю.
голова української надзвичайної дипломатичної місії генерала Дашкевича Горбацького прийняв новий міністр-презідент і міністр закордонних справ генерал Коанда
Читано з OCR-тексту. Телеграма з Одеси від 10/ХІ за повідомленням із Ясс; продовжує повідомлення № 7.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Збори вчителів-українців початкових шкіл Києва призначені на 8 листопада о 6-й вечора на Фундуклеївській, 31; загальні збори Правничого товариства — 10 листопада об 11-й ранку на Великій Підвальній, 2 (доклад Колопатницького про державний союз).
Учителів-українців міста Києва, працюючих у вищих початкових школах, просять зібратися 8-го листопаду о 6-й годині вечора в помешканні Фундуклеївська 31.
Оголошення пошкоджені в OCR.
Кооперативний комітет клопоче перед військовим міністерством, МВС, торгу й промисловості, фінансів та земельних справ про звільнення від призову старшин (кооператорів); з'ясовано, що поки що відбувається лише облік, якому підлягає вся старшина.
До призову кооператорів
Звернення В. Винниченка до братів і сестер: «Настав останній час», закликає записуватися до добровольчого війська на оборону Галичини; нагадує, що в Галичині недавно «лилася кров», закликає не гаяти часу.
Браття і сестри! Настав останній час. ... Отож, брати, не гайте часу, записуйтеся в сестри
Текст відозви вкрай спотворений OCR.
Збори представників друкарів і працівників газет у Києві (8 листопада) обговорювали питання невиходу газет у визначені дні (понеділки після свят) і допомогу безробітним літераторам; ухвалили відповідну резолюцію.
Вчора ... представники друкарів ... Після обговорення цієї пропозиції ухвалило таку резолюцію ... невиходу означених газет по понеділках
Замітка сильно пошкоджена: можливо, йдеться про дні 11, 15, 20 листопада й 2, 12 грудня; висновок обережний.
Телеграма зі Львова (8 листопада): українська Національна Рада доручила складання кабінету відомому українському діячеві Костеві Левицькому; до уряду мають увійти представники всіх українських партій, а також поляків і євреїв.
ЛЬВІВ. 8-ХІ. ... Українська націонрада доручила складання кабінету відомому українському діячеві Костеві Левицькому.
Читано з OCR-тексту. Телеграма з Львова, надрукована в Києві; повідомлення про ЗУНР.
Оголошення: загальні збори студентів Українського державного університету відбудуться 8 листопада цього року; порядок денний: відкриття, доповіді про діяльність ради, затвердження статуту, вибори ради, поточні справи; 1 листопада відбудеться засідання Просвітньої комісії Українського університету в справі відкриття ... (текст пошкоджено).
Загальні збори студентів Українського Державного Університету відбудуться 8-го листопада с. р.
Дата — в тексті; документ — оголошення від 31 жовтня.
Збори Українського товариства економістів: порядок денний — звіт комітету, вибори нового комітету й голови комітету інституту, справа плану навчання статистичного відділу інституту; на вівторок призначено надзвичайні загальні збори; якщо засідання о 6-й годині не відбудеться, то о 7-й збори будуть дійсні за всякої кількості членів.
Українське Т-во Економістів. Порядок денний
OCR перемішав кілька оголошень.
У міністерстві внутрішніх справ відбулася нарада про повернення військовополонених: визнано потребу негайних заходів для планомірної евакуації, київський і волинський губернські старости мають організувати прийом; міністерство внутрішніх справ збирається внести до ради міністрів проект планомірної евакуації, а справи військової перевозки покласти на окремого уповноваженого.
Нарада про поверенна військово-полонених. В министерстві внутрішніх справ ... відбулась нарада в справі забезпечення ладу й планомірности при поверненні військово-полонених на батьківщину.
Читано з OCR-тексту. Тут прізвище голови наради в OCR («Т. М. Варун-Секрета») нечитабельне; без дати наради.
На Харківщині в Охтирці кадровий козацький отаман Омелян Павленко розпочав формування Охтирського кошового козачого полку; у місті розклеєно оголошення із запрошенням урядовців, козаків і старшин записуватися до цього полку.
8 листопада 1918 року кошовий отаман козацького війська на Харківщині Омельянович-Павленко почав формувати Охтирський козачий полк; у місті розклеєно оголошення із закликом до старшин, урядовців і козаків записуватися.
розпочав формування Ахтирського козачого полку
АХТИРКА. 8/ХІ. Кадровий отаман війська козацького Омелян Павленко розпочав формування Ахтирського кошового козачого полку. В місті розліплено оголошення, в котрих запрошують урядовців, старшин та козаків записуватися в цей полк.
Читано з OCR-тексту. Не київська подія; ілюструє відбудову козацтва за гетьманськими наказами.
Морське міністерство Української держави в очікуванні переходу Чорноморського флоту реєструвало колишніх матросів-фахівців російського флоту й розробляло оклади для вільнонайманих; про це заявив начальник головного морського штабу Свирський.
морське міністерство заняте зараз регістрацією матросів фаховців, оголошує залічення бувших матросів фаховців на учот
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
8 листопада 1918 р. Український національний союз звернувся до громадян із закликом допомогти Галичині: вступати до добровольчого корпусу оборони Галичини, жертвувати гроші, харчі й одяг, які приймали до корпусу оборони.
Ідіть в добровольчий корпус оборони Галичини і ратуйте наш Піємонт від руїни. Хто чим може, хай допомогає грошима, харчовими продуктами, одежою
Контекст — початок листопадової 1918 р. боротьби за Львів між українцями й поляками.
Начальник Правобережної залізниці отримав офіційне повідомлення, що 8 листопада о 4-й годині ранку румунське військо зайняло станцію Окниця Правобережної залізниці.
вчора, 8 листопада, о 4 годині ранку, румунське військо зайняло ст. Окницю правобережної залізниці
Станція на Поділлі/Бессарабії, інформація надійшла до Києва.
8 листопада 1918 року в німецькому посольстві в Києві заявили кореспондентові «Вечора», що в питанні перебування німецьких військ в Україні жодних змін не відбулося і війська залишаються тут.
Нашему сотруднику заявили сегодня въ германскомъ посольствѣ, что въ вопросѣ о пребываніи германскихъ войскъ на Украинѣ никакихъ измѣненій не послѣдовало. Германскія войска остаются здѣсь.
8 листопада 1918 року начальник Генерального штабу О. В. Сливинський мав зробити доповідь «у високих сферах» у зв'язку з резолюцією з'їзду хліборобів про державну оборону; у військових колах скаржилися, що інші відомства досі гальмували створення армії.
начальникъ генеральнаго штаба А. В. Сливинскій сдѣлаетъ сегодня докладъ въ высокихъ сферахъ.
Закон № 726 від 8 листопада 1918 року: повіти Таврії й Полісся тимчасово приєднано до сусідніх губерній у справах військової повинності — Бердянський і Мелітопільський до Катеринославської, Дніпровський до Херсонської, Мозирський, Річицький і Пінський до Волинської.
Тимчасово приєднати відносно при
8 листопада київська телеграма повідомила: безлад в австрійських частинах на Україні триває; у Волочиську до того дня розграбовано до 300 вагонів, розгромлено Проскурів, Окницю, Ларгу, Кодьму й Васькоуцю; міністерство шляхів видало наказ про організацію добровольчої охорони залізничних станцій.
Въ Волочискѣ къ сегодняшнему дню разграблено до 300 вагоновъ
Читано з зображення. Назви «Окница, Ларга, Кодьма, Васькоуца» подано як надруковано (ймовірно, бессарабські станції); телеграма власного кореспондента.
Січові стрільці під командуванням полковника Євгена Коновальця на початку листопада 1918 року перебували під Києвом над Дніпром; їхній представник підписав заклик допомогти Галичині.
Січові Стрільці з галичан, які зібрались над Дніпром біля Київа, мають негайно перевести організацію військової помочі
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: 2-й піший Запорізький полк набирав добровольців (піхотинців, кулеметників, кавалеристів, гарматників, саперів, телефоністів, писарів, кравців тощо); вербувальне бюро містилося на Софіївській вулиці, 16, у готелі «Софія», працювало з 9 до 2 години.
Запис приймается в вербовочному бюро, котре міститься по Софіївській вулиці в будинку ч. 16 ... гостиниця „Софія".
За повідомленням з достовірних джерел, військове відомство Української Держави ухвалило висилати до Радянської Росії тих офіцерів, які не з'являться на призов або ухилятимуться від явки до призначених частин.
военное вѣдомство постановило тѣхъ изъ офицеровъ, которые не явятся къ призыву, или будутъ уклоняться отъ явки въ назначенныя имъ части, высылать въ Совдепію.
Дата номера газети; точна дата рішення не вказана.
Статут військової повинності передбачає, що до флоту призивають передусім тих, хто закінчив морські школи, був стернотним, машиністом, кочегаром чи матросом на морських і річкових суднах; решту добирають з населення приморських місцевостей.
В число новобранців до фльоти призначаються: 1) всі, що скінчили курси відповідних морських шкіл
Військовому Міністрові асигновано 50 914 568 карбованців на надзвичайні й ліквідаційні видатки на жовтень–грудень 1918 року.
сот шістдесять вісім (50.914.568) карбо-
Акт від 8 листопада 1918, підписи А. Ржепецького й військового міністра.
На звичайні видатки Військового відомства на жовтень–грудень 1918 року асигновано понад 147,6 мільйона карбованців.
карбованців на звичайні видатки по Військо
В заголовку «147.653.664», у тексті «147.658.664» — розбіжність OCR; сума відновлена приблизно.
Німецьке вище командування призначило Одесу портом мирної евакуації, а Севастополь — воєнним. Севастопольська газета «Прибой» повідомила, що найближчими днями на кораблях Чорноморського флоту підніметься Андріївський прапор.
Одеса призначена портом мирної евакуації, а Севастополь воєнним.
8 листопада на кордоні (Білгород) затримано партію більшовицьких агітаторів, які намагалися ввезти в Україну літературу, відозви й зброю.
На кордоні затримано партію большовицьких агітаторів, котрі намагались перевезти на Україну літературу, проклямації та зброю.
8 листопада з Кракова повідомили, що Чернівці зайняло румунське військо; відновлено бездротовий зв'язок з Перемишлем.
З Кракова повідомляють, що Чернівці взяло руминське військо. Відновлено бездротові зносини з Перемишльєм.
Українські землі; з Києва — далека новина.
Берлінські повідомлення УТА: німецькі уповноважені в п'ятницю 8 листопада одержали в головній квартирі союзників умови перемир'я з терміном 72 години, що спливає в понеділок о 11 годині ранку.
умови перемирря і негайне домагання протягом 72 годин, яких останій строк в понеділок в 11 годин ранком
Головнокомандувач німецькими східними арміями генерал фон Лінзінген подав у відставку; його наказом заборонено формувати ради солдатських і робітничих депутатів на російський зразок.
Головнокомандуючим генералом Ланцингеном зроблено наказ, заборачаючий формування рад салдацьких та робочих депутатів по російському зразку
Лінзінген — головнокомандувач групи армій у Німеччині (Оберкоммандо у марках); для Києва пряма важливість — німецька влада в Україні.
Радіо з Ясс повідомляє, що німецькі війська евакуюються з Румунії, евакуацією керує фельдмаршал Макензен; з Брюсселя німецькі штаби теж спішно виїжджають.
німецькі війська евакуруються з Румунії. Порядкує евакуацією фельдмаршал Макензен
Не київська подія, але впливає на німецьке військо в Україні.
Виконавчий комітет Головної Ради українців Галичини, Буковини й Угорщини закликав усіх українців іти на поміч Галичині у війні з поляками; Січові стрільці, що стояли під Києвом, мали організувати військову допомогу, а зголошуватися належало особисто в Києві в Михайлівському монастирі.
Зголошуватися особисто треба в Київі в Михайлівському монастирі.
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Заклик підписали Дмитро Левицький, Євген Коновалець та ін.
Начальник Київської добровольчої дружини генерал Л. Кирпичов після огляду частин видав російською мовою наказ, у якому заявив, що створено силу, яка гарантує Києву «защиту и безопасность мирнаго его населенія», а Київ назвав частиною Росії, «залогом освобожденія Россіи».
ныне создана та основная сила, которая при дальнейшем развитии обезпечивает Киеву мощную организацию, гарантирующую защиту и безопасность мирнаго его населения
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Газета подала наказ без коментарів: «коментарі зайві».
Оголошення: до 2-го піхотного Запорізького полку набирали охочих (піхотинців, кулеметників, кавалеристів, гарматників, мінометників, саперів, телефоністів, бомбометників, ковалів, обозників, писарів, фельдшерів); платня 150 крб. Запис у вербувальному бюро по Софійській вулиці, 16, в готелі «Софія», з 9 до 2 години; підпис — отаман Балачан.
приймається в вербовочному боро, котре міститься по Софійській вулиці в будинку ч. 16 і відчинено від 9 до 2 годин гост. «Софія».
Строк і одиниця виплати («150 кар. на ...») пошкоджені OCR; прізвище отамана — «Бал.ачан».
Українське телеграфне агентство повідомило, що польські війська зайняли залізницю Ковель — Холм; газета нагадала, що польський посол, акредитований Варшавською регенційною радою, перебуває в Києві, а Польща без оголошення війни захоплює залізницю на території Української держави.
Польський посол сидить тут у нас в Києві, акредитований Варшавською Реґенційною Радою, а тимчасом Польща ... займає залізницю, що лежить на території Української держави.
Національний рівень (Київ як столиця); подано через зв'язок з польським послом у Києві.
Оголошення: до 1-го легкого артилерійського полку запрошуються колишні солдати 88-ї артилерійської бригади на посади каптенармусів, телефоністів і козаків; з'являтися щодня в штаб полку на Богуславській (за OCR «Богсутовська») вул., 11 для відомостей про умови служби.
ОГОЛОШЕННЯ. В 1-й ЛЕГКИЙ АРТИЛЕРІЙСЬКИЙ ПОЛК на посаду КАПТЕНАРМУСІВ, ТЕЛЕФОНІСТІВ І КОЗАКІВ запрошуються бувші солдати 88 арт. бригади.
Назву вулиці й години з'явлення в OCR спотворено.
Київська добровольча дружина, за повідомленням газети, була суворо аполітичною, діяла в повному контакті з українським командуванням, мала достатньо зброї та бойових припасів і власну контррозвідку; у кожному районі мали перебувати по 500 добровольців, штат інструкторів становив 1200 осіб — виключно офіцерів, прийнятих за рекомендаціями після ретельної перевірки.
Организація дружины строго аполитична. Дружина дѣйствуетъ въ полномъ контактѣ съ украинскимъ командованіемъ. Дружина обильно снабжена оружіемъ и боевыми припасами и имѣетъ собственную контръ-развѣдку.
Текст перемішаний з оголошеннями; цифри частково реконструйовано.
Гетьман 8 листопада затвердив закон (№ 677) про введення в дію розділів I–IX Статуту військової повинності замість російського Устава 1915 р.; відстрочки для учнів середніх і вищих шкіл, зокрема українських громадян, що вчаться поза Україною, діють до 1 жовтня 1921 р.
відстрочки для скінчення освіти ... котрі вживати до першого жовтня 1921 року включно
Підписали Ф. Лизогуб і військовий міністр Рогоза.
Статут військової повинності (закон № 678 від 8 листопада 1918 р.): військова повинність обов'язкова для всіх громадян чоловічої статі; звільнені від служби, крім цілком нездатних, платять військовий податок; озброєні сили складаються з постійного війська й народного резерву.
Для всіх громадян України чоловічого полу військова повинність обов'язкова.
Статут військової повинності забороняє військовослужбовцям на дійсній службі брати участь у політичних товариствах, партіях, мітингах і зборах політичного характеру, а також у маніфестаціях і демонстраціях; активне й пасивне виборче право вони зберігають лише щодо законодавчих установ.
Не мають права ... Приймати участь в маніфестаціях та демонстраціях.
Порушення карається судом за невиконання розпоряджень начальників.
Рада Міністрів асигнувала 51 457 000 карбованців на ремонт бараків і казарменних будинків для військ, що формуються: 22 057 000 на ремонт бараків і капітальне пристосування неказарменних будинків, 14 600 000 на казарменні й канцелярські меблі, 10 000 000 на електричне проведення в казарменних будинках та 4 800 000 на інше.
неказармних будинків 22,057.000 карб.
Загальну суму (OCR «1.457.000») відновлено як 51 457 000 за сумою пунктів; пункт про 4 800 000 в OCR без підпису.
8 листопада німецький генерал фон Кнорр закликав населення Одеси не вірити перебільшеним чуткам; німецький польовий суд суворо карає за порушення громадського порядку; німецький комендант міста полковник Бопп повідомив про охорону міста німецькими вартовими й наказав уникати зібрань.
Наказується людності уникати зібрань.
Військова комісія розробляє створення військових училищ в Україні: у найближчий час мають відкритися «загальні юнацькі школи» з назвою «юнацькі школи», а для інших родів військ — військові школи за спеціальностями. Вступники до офіцерської служби спершу служитимуть рядовими в піхоті щонайменше чотири місяці, а курс загальної підготовки триватиме близько року.
по созданію военныхь училищь на Украинь, кмія ввиду вь ближайшемь шемь открыть рядь юнацкихь школь
Читано з OCR-тексту. Стаття В. Буняковського «Подготовка команднаго состава» (продовження), OCR колонок змішаний; терміни складено приблизно.
Згідно зі статтею «Подготовка команднаго состава», кадетські корпуси мають право першочергового вступу до військових училищ, а курсанти повинні перебувати на повному державному утриманні; на дрібні витрати й накопичення коштів у канікули планують щомісячну грошову допомогу.
Кацетскіе корпуса должны преимушественное право на поступленіе вь училища ... полностью на казенномь содержаніи
Читано з OCR-тексту.
За звітом з'їзду командирів корпусів, кадри всіх військових частин уже існують, а українська армія «зовсім готова» до прийому новобранців. Частини розквартировані за складеною дислокацією, але казармене питання в Лівобережній Україні в гіршому стані, ніж у Правобережній: казарми зайняті австро-німецьким військом, біженцями, цивільними установами й підприємствами. Для звільнення казарм ужито негайних заходів, ремонт почався, всюди влаштовують електрику.
По становищу кадрів українська армія зовсім готова до прийому новобранців. ... Ремонт казарм уже почався і йде успішно. Всюди улаштовується електрика.
Читано з OCR-тексту. Колонки перемішані з літературно-медичною статтею.
Командири корпусів найбільше клопоталися постачанням: Міністерство продовольства обіцяло до 1 грудня (н. ст.) поповнити піврічний запас продовольства, Головний інтендант отримав кредит на заготівлі. Попри мануфактурну й шкіряну кризу армію обіцяли забезпечити мундирами з ліквідованих складів воєнного часу та зброєю, інженерним і санітарним майном.
Міністерство рахує, що воно виконає свій наряд в строк і вже к 1 грудню (декабря) поповнить піврічний запас.
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: до 20-го легкого артилерійського полку набирали навідників, телефоністів і козаків серед колишніх солдатів 33-ї артилерійської бригади; з'являтися щодня з 2 години до штабу полку на вулицю «Богоутовську» (читання назви сумнівне).
В 20 легкий артилерійський полк на посаду наводчиків, телефонистів і козаків приголошуються бувші салдати 33 арт. бригади.
Назва вулиці та частина тексту зіпсовані OCR.
Газета пише, що призову офіцерів ще не було — на вчорашньому засіданні провадився лише облік офіцерів; готується мобілізація офіцерів певних років.
призива ще не було
Замітка «У справі призиву офіцерів» / «Майбутня мобілізація» сильно пошкоджена OCR.
За Статутом військової повинності призов проводиться щороку для осіб одного віку; вступ до служби вирішує жереб; найвищий вік для тих, хто не відбув служби, — 35 років, потім їх зараховують до запасу, а по 38 — до народного резерву до 45 років.
Граничний вік ... визначається в тридцять пять років.
Цифри віку частково зіпсовані OCR.
Статут військової повинності визначив загальний строк служби в сухопутному війську: від 16 до 18 років (з них 3–5 років дійсної служби, решта в запасі) залежно від роду військ; у флоті — 16 років, з яких три роки дійсної служби; запасних можуть скликати на навчальні збори не більш як тричі й до шести тижнів.
Загальний строк служби у флоті визначається в шістнадцять років
Цифри тривалості служби в OCR значно спотворені.
Морське міністерство реєструє матросів-фахівців, що раніше служили в російському флоті, оголошує відновлення обліку та розробляє оклади для вільнонайманих фахівців флоту; воно також піклується питанням матроських шкіл, зазначаючи, що фахових матросів можна підготувати лише через два роки.
Морське министерство занято зараз регистрацією матросів фаховців, оголошує залічення бувших матросів фаховців на учот ... розробляє оклади утримання для вільно-найманих фаховців фльоти.
Читано з OCR-тексту. Колонка сильно пошкоджена; подано загальний зміст.
За наказом №180 від 21 жовтня 1918 року, зокрема, повертають або присвоюють старшинство військовим старшинам-піхотинцям: до рангу полковників — Семенів Микола (14-й піший Уманський полк), Юркевич Валеріан (15-й піший Бережанський), Білопольський Іван (Павлоградський повітовий військовий начальник); до сотників і значкових присвоюються чини також багатьом старшинам 2-го, 23-го Запорізького піших, 16-го Бережанського, 22-го Канівського, 7-го Житомирського, 8-го Ізяславського, 14-го Уманського полків.
З військових старшин в полковники з старшинством: 14 пішого Уманського полку Семенів Микола-з 12 вересня 1917 р. ... Павлоградський повітовий військовий начальник Білопольський Іван - з 6 травня 1918 року.
Читано з OCR-тексту. Прізвища й дати частково нечіткі; перелічено найбільш упевнено прочитані. Інші перепризначення в наказі не вичитано.
Наказ №180 підвищив до рангу генеральних хорунжих низку полковників, серед них командира 7-ї гарматної бригади Дем'яновича Бориса, командира 16-ї гарматної бригади Певковця Володимира та інших; звання генерального хорунжого отримали також начальники й інспектори інженерних частин та головного штабу.
З полковників в генеральні хорунжі з старшинством: Командир 7 гарматної бригади Демьянович Борис-з 28 лютого 1918 р. Командир 16 гарматної бригади Певковець Володимир
Читано з OCR-тексту. Прізвище Певковця й дати старшинства розрізнені; позиції «З полковників у генеральні хорунжі» повторюються в різних відділах.
За планом військових училищ курс основних військових училищ може бути річним, а вступ вимагає попередньої строкової служби в піхоті; щоб укластися в рік, пропонується скоротити прогулянкові дні до мінімуму, збільшити добову працю до 8 годин і відмовитися від спеціальних іспитів, а комплектування училищ має бути однаковим для всіх і ґрунтуватися на принципі «громадськості».
Продолжительность курса основныхь училищь можеть быть годичный, но при условіи предільнаго сокращенія прогулочныхь дней, увеличенія суточной работы до 8 часовь и отказа отъ производства специальныхь экзаменовь
Читано з OCR-тексту. Текст стовпчика перемішаний з сусідніми; подано лише розбірливу частину.
Рада міністрів Української держави на останньому засіданні ухвалила Статут Академії Наук і «Положення Ради транспорту».
На останньому засіданні ради міністрів затвердили статут Академії Наук і «Положення тимчасової ради по транспорту».
рада міністрів ухвалила статут і положення
В Раді министрів. На останньому засіданні Ради министрів ухвалено Статут Академії Наук і «Положення Ради транспору».
Читано з OCR-тексту. Дата засідання не вказана; «останнє засідання» перед 8 листопада.
Оголошення: загублено членський квиток Товариства взаємодопомоги сімей офіцерів, військових лікарів і чиновників на ім'я Анастасії Дмитрівни Гаугер; просять вважати недійсним.
Членскій билетъ, выданный Обществомъ Взаимопомощи семей офицеровъ, военныхъ врачей и чиновниковъ на имя Анастасіи Дмитровны Гаугеръ утерянъ
8 листопада 1918 року гетьман затвердив закон про заснування богословського факультету при Кам'янець-Подільському державному університеті.
Закон про заснування богословського факультету на Кам'янець-Подільському Державному Універсітеті
За законом від 20 жовтня 1918 року орендарі маєтків зобов'язані сплатити всі державні, земські, волосні й інші податки до 15 листопада 1918 року незалежно від умов оренди (тобто хто мав платити — власник чи орендар); інакше договори анулюються.
По закону 20 октября с. г. арендаторы имѣній обязаны уплатить всѣ числящіеся по имѣніямъ государственные, земскіе, волостные и проч. налоги къ 15 ноября 1918 г.
Читано з зображення. Закон Української Держави, указаний «20 октября» без уточнення стилю. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: загублено військовий квиток, виданий Бердичівським повітовим військовим начальником на ім'я Григорія Леонтійовича Трофимчука; вважати недійсним.
Утерянъ воинскій билетъ выданный Бердичевскимъ уѣздн. воинск. начальникомъ на имя Григорія Леонтьевича Трофимчука. Считать недѣйствительнымъ
Читано з зображення. Нове оголошення (в № 25—26 його не було).
Оголошення: загублено п'ятирічну паспортну книжку, видану 11 серпня 1915 року за № 1264 Хмільницьким (Подільської губернії) міським управлінням на ім'я В. З. Гребельського; вважати недійсною, за доставку до контори газети — винагорода.
Утеряна пятилѣтняя паспортная книжка, выданная 11 августа 1915 г. за № 1264
Читано з зображення. Повторення оголошення з № 25.
8 листопада 1918 року І. Коростовець склав гетьманові письмовий звіт про переговори в Яссах: посли Франції і Англії не визнали Україну державою, вважали її частиною Росії і порадили усунути з уряду людей, скомпрометованих германофільськими зв'язками; копію звіту він передав Міністерству закордонних справ.
Чого Коростовець домагався в імені гетьмана та які дістав відповіді, відомо докладно з його писемного звіту, зложеного гетьманові 8 листопада.
У Міністерстві праці Української Держави розробили законопроект про Головну палату праці, який передали на розгляд і затвердження ради міністрів; палата мала б наглядати за виконанням законів про охорону праці та мати права адміністративних установ; до складу входили б по 10 представників від робітників і 9 від підприємців, по одному від кожної районної палати праці тощо; сесії скликав би міністр праці щонайменше тричі на рік.
Головна палата праці утворюється під проводом п. міністра праці з десяти представників від робітників, дев'яти від підприємців
Оголошення: загублено дублікат членської книжки кооперативу Міністерства продовольчих справ №212 на ім'я Надії Марченко; просять вважати недійсним.
Загублений дубликат членської книжки кооперативу министерства продовольчих справ Nº 212 на Імя Надії Марченко прошу лічити недійсним.
Законом, затвердженим 8 листопада 1918 р. (№ 682), скасовано закон від 4 липня 1918 про Генеральні консульства й консульські агентства за кордоном, затверджено нові штати консульських установ України з 1 вересня 1918 р. і асигновано 832 766 крб.
Закон від 4 липня 1918 року про заклад Генеральних Консульств і Консульских Агенств по-за кордоном скасувати з 1 вересня 1918 року.
Дата затвердження прочитана за порядком публікацій (№ 682 — перед № 683 від 8 листопада); у тексті суми в назві (832 766) й тексті (882 776) розходяться.
Наказ Гетьмана по Міністерству закордонних справ від 8 листопада 1918 року № 318: Лева Лісняка призначено генеральним консулом Української Держави в Тифлісі.
Призначається Лев Лісняк Генераль-
Дата наказу — 8 листопада, опубліковано 22 листопада; рік і число частково пошкоджені OCR. Рішення ухвалене в Києві як у столиці Української Держави.
8 листопада під головуванням товариша міністра внутрішніх справ О. Т. Варун-Секрета відбулося перше засідання комісії з перегляду житлового (мешкального) закону; комісія постановила клопотатися перед Радою міністрів про припинення виданого закону.
Комісія постановила клопотатись перед радою міністрів про припинення виданого закону.
«Вчора» від 9 листопада; прізвище в OCR: «Варун-Секрета».
Міністерство народної освіти повідомило комісаріат у справах Київської шкільної округи, що призову в армію не підлягають учні державних і повноправних приватних середніх шкіл, якщо їм не більше ніж 24 роки; відстрочкою користуються й учні середніх шкіл, які дали щонайменше три випуски.
призиву в армію не підлягають учні державних, а також повноправних приватних середніх шкіл, коли вік учнів не більш 24 років
Перелік консульських установ Української Держави, що мають бути створені першими (листопад 1918): Берлін, Мюнхен, Данциг; Відень, Будапешт, Львів; Яси, Галац; Царгород; Софія, Варна; Вільно; Цюріх, Женева; Копенгаген; Амстердам; Стокгольм; Христіанія; Варшава; Рига; Москва, Петербург, Самара; Ростов-на-Дону, Новочеркаськ; Тифліс, Баку, Єреван, Батум-Поті; Омськ; Владивосток; Ташкент, Верний.
Генеральне Консульство в Берліні та Консульства в Мюнхені та Данцигу; ... в Румунії — Генеральне Консульство в Ясах
Подробиці приписані до № 682; частина назв спотворена OCR.
Воєнний стан за наказом гетьмана № 309 набуває чинності о 10:05 з 8 на 9 листопада 1918 року; наказ підписали гетьман Павло Скоропадський і військовий міністр Рогоза; командирам корпусів надано права командувача окремої армії згідно зі ст. 600 «Положения о полевом управлении войск».
Військовий стан входить в силу в 10 год. 5 хв. з 8 на 9 листопаду.
Прізвище військового міністра в OCR: «Рогова» (Рогоза).
Наказом військовому міністерству визначено, що військовополонені українського походження, повертаючись на батьківщину, мають право на присвоєння чинів за умови, що були представлені до чергового чину до полону або можна довести, що в полон вони потрапили не з власної вини. За правом звільнення полонені поділяються на три категорії: поранені, легко поранені та решта.
Службі й пільги військовополонених. Наказом військовому министерству установлено, що військовополонені українського походження при поверненні на батьківщину мають право на проізводство в чинах з умовою, що вони були представлені до проізводства
Читано з OCR-тексту. Уривок із змішаних колонок; позиція про три категорії стосується пільг для полонених (поранені, легко поранені, решта).
Положення про Військово-історичну комісію зі збирання й обробки документів Великої війни по Південно-Західному й Румунському фронтах: комісія створюється при Генеральному штабі для скорішого збору, реєстрації й обробки військово-історичних документів та складання опису воєнних подій; на чолі стоїть голова з правами командира корпусу, який підпорядковується безпосередньо начальникові Генерального штабу.
Задля скоршого збору, реєстрації і розробки військово-історичних документів Великої Війни й складання опису військових подій уряджається Військово-історична Комисія по збіранню й обробці документів Великої Війни по Південно-Західньому й Румунському фронтах.
Читано з OCR-тексту. Це додаток до наказу Військової Офіції №472 і 363; дата положення не прочитана.
За положенням, Військово-історична комісія збирає документи всіх розформованих штабів, управлінь, установ і військових частин колишніх Південно-Західного й Румунського фронтів та взагалі з території Української Держави; приміщення для архівів мають бути сухі, опалювані, ясні, в кам'яних будинках, бажано на першому поверсі, з електричним освітленням і пожежною безпекою.
Помешкання для архивів повинні бути сухі, опалюємі, ясні, в камінних будинках, по змозі на першому поверсі, з електричним освітленням, безпечні в пожарному відношенні
Читано з OCR-тексту.
Архів Військово-історичної комісії видає окремим особам лише довідки й документи особистого характеру: службові списки, метрики, свідоцтва про освіту, хворобу, рану, атестати на грошове утримання, витяги з наказів, духовні заповіти, ощадні книжки, нагородні знаки; з важливих оригіналів знімають копії, які залишаються в архіві; поштою документи надсилають через установу за місцем перебування власника.
Окремим особам справки й документи видаються тільки особистого характеру: службові списки, метрики, свідоцтва про освіту, хворість, ранення, атестати на грошове контентування
Читано з OCR-тексту.
Посади у штаті Військово-історичної комісії можуть займати чини у відставці, переважно поранені й нездатні до стройової служби, що не вислужили пенсії; їм доплачується різниця між штатним утриманням і пенсією. Під час відряджень видаються прогонні й добові гроші за наказом Військової Офіції 1918 року №310, а чини комісії отримують інтендантський пайок на загальній підставі.
Заміщення посад, зазначених в штатах Військово-історичної Комисії, може провадитись чинами, що лічаться в відставці, (переважно пораненим, нездатних до муштрової служби й тим, що не вислужили пенсії)
Читано з OCR-тексту.
Міністрові Юстиції асигновано 725 000 карбованців на ремонти в місцях ув'язнення.
ведення ремонтів у місцях замкнення.
Підписав міністр юстиції А. Вязлов; акт від 8 листопада 1918.
8 листопада повідомлялося, що деморалізовані австрійські частини в деяких селах Ольгопільського повіту грабують і нищать майно селян; селяни створюють самооборону.
Деморалізовані австрійські частини в деяких селах повіту рабують і нищать майно селям. Утворюється самооборона.
8 листопада в с. Казатині мешканець І. Є. Козловський, 40 років, під впливом хвороби на туберкульоз застрелився з рушниці.
покончилъ жизнь самоубійствомъ выстрѣломъ изъ винтовки
Читано з зображення.
Закон № 724 від 8 листопада 1918 року: справи, передані законом від 26 липня 1918 року до військової підсудності (охорона державного порядку й громадського спокою), розглядають військові Штабові Суди за спрощеними тимчасовими правилами; вирок після набрання сили виконується негайно.
Справи, які ваконом 26 липня 1918'
Постанову затверджено в Києві Гетьманом.
Закон № 725 від 8 листопада 1918 року (тимчасовий): виборні судді у військові суди обираються жеребом із старшин та підстаршин; виборним суддею не може бути особа молодша 25 років чи підслідна; у Штабових Судах обирають п'ятьох старшин і трьох підстаршин, у Вищих — дев'ятьох і п'ятьох; судді виконують обов'язки протягом двох місяців.
не мають ще повних 25 літ
Закон № 724: виборними суддями в Штабових Судах можуть бути лише старшини; потерпілий має право протягом семи днів після оголошення постанови про припинення слідства скаржитися на неї.
Особа, що потерпіла від карного
Закон № 725: виборні судді військових судів, комплектні й запасні, складають встановлену для суддів присягу; особа, що відбула обов'язки виборного судді, у цьому році вдруге не призивається.
складають вста- новлену для суддів присягу.
З приводу від'їзду австрійських військ залізничні станції залишилися без охорони; міністр шляхів розпорядився записувати охочих в особливі дружини для охорони станцій залізниць.
На залізницях. З приводу вʼїзду австрійських військ станції залізниць залишились без охорони. Министром шляхів зроблено розпорядження про записування осіб в особливі дружини, які повинні охороняти станції залізниць.
Читано з OCR-тексту.
Правила закону № 724 про військові Штабові Суди застосовуються й до осіб, підсудних цим судам під час війни та в місцевостях, оголошених на військовому стані (закони від 30 травня 1918 року про військову підсудність і від 21 червня 1918 року про організацію військово-судових установ).
1918 року про війс кову підсудність та
Військовий стан в окремих місцевостях діяв за гетьманським законодавством 1918 р.
8 листопада одеський міський начальник Мустафін повідомив, що група колишніх гласних скликала таємне засідання думи, на якому, за його відомостями, мали обговорювати захоплення влади для відновлення соціалістичної думи; дума згідно із законом 2 жовтня вважається неіснуючою, тому присутніх затримано. Більшість того ж вечора випущено, решту залишено під арештом.
Дума, згідно з законом другого жовтня вважається неіснуючою
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Слідство встановило всю організацію ліквідованої на Шулявці банди грабіжників, яка останнім часом відзначалася великою зухвалістю; отаманом банди був син багатого заводчика Аарон на прізвисько «Шурка».
на Шулявкѣ ликвидирована шайка грабителей ... Атаманомъ ... богатаго заводчика Ааронъ, по прозвищу „Шурка"
Текст сильно перемішаний з іншими колонками.
8 листопада (26 жовтня ст. ст.) 1918 року минало 70 років від народження і 50 років літературної діяльності українського письменника Д. В. Марковича.
8-го листопада (26 окт. ст. стилю) минає 70-ліття народження і 50-ліття літературної діяльности українського письменника Д. В. Марковича.
8 листопада 1918 року до Києва мали повернутися з Катеринодара П. Мілюков і Д. Григорович-Барський, які були там на з'їзді кадетської партії; кадети спростовували чутку про участь Мілюкова в нараді в Яссах.
Сьогодня до Київа мають повернутися з Катеринодару П. Мілюков та Д. Григорович-Барський
На з'їзді хліборобів у Києві виступив колишній член Державної думи Пуришкевич, який закликав боротися з більшовиками всіма способами; після засідання члени з'їзду обідали в Лаврі на запрошення митрополита Антонія.
Після засідання члени зʼїзду були на обіді в Лаврі, куди їх запросив митрополит Антоній.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
8 листопада 1918 року колишній московський губернатор граф Муравйов відвідав виконувача обов'язків міністра закордонних справ О. Пальтова й мав із ним довгу розмову.
Бувший московський губернатор граф Муравйов учора був у в. о. міністра закордонних справ О. Палтова
Оголошення-некролог: родина Синицьких повідомила, що 31 жовтня (ст. ст.) на 68-му році життя помер протоієрей Стратоник Синицький; його поховано при парафіяльній церкві в м. Крутих на Поділлі.
Протоіерей Стратоник Синицький
Поховання не в Києві; оголошення лише розміщене в київській газеті.
До 70-річчя Дмитра Марковича (нар. 26 жовтня ст. ст. 1848 р. у Полтаві): письменник і діяч кооперації переїхав до Києва в першій половині 1918 р.; нині він почесний голова ради Подільського союзбанку й товариш голови ради Укрбанку.
Нині Д. В. Маркович є почесним головою ради Подільського союзбанку и товаришем голови ради Українбанку.
Біографічна замітка до ювілею; ювілейне свято призначене на 8 листопада в Українському клубі.
Цими днями до Києва з Петербурга приїхав ще один український художник — Малько.
Цими днями приїхав з Петербургу до Київа ще один художник-українець — п. Малько.
До Києва надійшла звістка, що під час переїзду з Росії в Україну на станції Зернове червоноармійці закололи багнетами відомого петроградського поета й журналіста Євгена Венського (Є. Пяткіна).
при переѣздѣ изъ Россіи на Украину на ст. Зерново заколотъ штыками красноармейцами извѣстный петроградскій поэтъ и журналистъ Евгеній Венскій (Е. Пяткинъ)
Звістка, отримана редакцією; дата загибелі не вказана.
Наказом гетьмана № 318 від 8 листопада 1918 р. звільнено члена Ради Міністра внутрішніх справ Миколу Миколайовича Безсонова — за його проханням, через хворобу.
Увільняється: Член Ради Міністра Внутрішніх Справ Микола Миколайович Безсонов — згідно з проханням, по хворості.
Прізвище частково спотворене OCR.
За повідомленням «Вечера», керівник Міністерства закордонних справ П. Палтов найближчим часом має залишити пост товариша міністра закордонних справ; ймовірно його призначення послом Української держави в Голландію.
Як повідомляє «Вечерь» керуючий министерством закордонних справ П. Палтов в найближчім часі має покинути посаду товариша министра закордонних справ.
Читано з OCR-тексту. Джерело — київська газета «Вечір» (за OCR).
До п'ятдесятиліття ювілею громадської діяльності Дмитра Васильовича Марковича (1869–1918): народився 26 жовтня 1848 р. у Полтаві, походить з родини Опанаса Марковича (чоловіка Марка Вовчка), закінчив Одеський університет (1873), довго був судовим слідчим, письменник, діяч кооперації; на Київському Всеросійському кооперативному з'їзді 1913 р. очолював законодавчу комісію, жив на Поділлі (Вінниця), був гласним земським, головою правління Подільського кредитного союзу.
Дмитро Васильович родився 26 жовтня 1849 р. у Полтаві.
Біографічна замітка до ювілею, що відбувається сьогодні в Українському клубі; деякі роки в OCR спотворені.
Ухвалою загальних зборів департаментів Київської судової палати від 8 листопада 1918 року помічників присяжних повірених Ісаака Марковича Левінського й Платона Львовича Симиренка та Бориса Іполитовича Кніошу (з Петроградської палати) зараховано до присяжних повірених округу Київської судової палати.
Левинскій и Платон Львович Симиренко
Прізвища «Левінський» і «Кніоша» прочитано з OCR приблизно.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Міністр закордонних справ Дорошенко цими днями мав виїхати до Берліна через Швейцарію; у Берні, за повідомленням, мали вирішуватися питання великої ваги.
Поіздка министра закордоних справ до Швейцаріі. Цими днями министр закордонних справ П. Дорошенко має виїхати в Берліну по Швійцарії.
Читано з OCR-тексту. Прізвище Дорошенка в OCR («П. Дорошенко») може бути хибним: у ці дні МЗС очолював Палтов; повідомлення дано як є.
Оголошення: Дніпровський союз споживчих союзів України видав на 1919 рік календарі — відривний (200 тис. примірників), книжковий, кишеньковий «Товариш» (100 тис.); ціна відривного календаря з спинкою 4 крб 50 коп., без спинки — 3 крб (50 коп.), книжкового — близько 1 крб; замовлення — Київ, Інститутська, 4, кімн. 43.
Оголошення: Дніпровський союз споживчих союзів України видавав календарі на 1919 рік — відривний-щоденник накладом 200 тисяч примірників (зі спинкою — 4 карбованці 50 копійок), календар-книжку та кишеньковий календар «Товариш».
Одривний-щоденник-в кількості 200 тис. прим. ... Одривний із спинкою - 4 карб. 50 коп.
Одривний з спинкою....4 карб. 50 кол; без спинки. .3 .50 Книжка. . 1 ›
Деякі ціни (без спинки, книжка, «Товариш») розібрано нечітко.
Контора «Нової Ради» повідомляла, що з 1 жовтня 1918 року передплата газети подорожчала на 2 карбованці — до 10 карбованців на місяць, і просила тих, хто платив по 6 і 8 карбованців, доплатити.
з огляду на те що ціна на газету з 1 жовтня збільшилась на 2 крб. (10 карб. в місяць) к-ра „Н. Р." прохає ... доплату
Передплата газети «Відродження» коштувала 10 карбованців на місяць, 30 карбованців на 3 місяці; за зміну адреси передплатника брали 50 копійок.
Умови передплати: на місяць 10 карб., на 3 місяці 30 карб.. за зміну адреси 50 коп.
У березні 1918 р. передплата була 6 крб на місяць.
Учасник драматичної студії при Державному драматичному театрі отримував по 100 карбованців на місяць за участь у масових сценах.
дістає по сто карбованців на місяць
У Радомисльському повіті картопля коштувала 4 карбованці за пуд.
Картопля — 4 карб. пуд.
Оголошення: нова книжка Карнеджі «Царство інтересу» коштувала 3 карбованці; склад видання — книгарня товариства «Друкар», Київ, Хрещатик, 50.
А. Карнеджі — «Царство інтересу» ціна 3 карб. Склад видання: Книгарня Т-ва «ДРУКАР», Київ, Хрещатик 50.
Оголошення: книга д-ра Дм. Донцова «Культура примітивізму (Головні підстави російської культури)» коштувала 1 карб. 40 коп.; видавництво «Сіяч», Київський відділ — Хрещатик, 45, пом. 7 (головний склад — Черкаси, Олександрівська, 102).
Др. Дм. Донцов «Культура примитивизму». Ціна 1 карб. 40 к.
Оголошення: магазин А. Кугликова на Хрещатику, 19 (тел. 19-36) продавав готові хутряні речі від 8000 рублів.
А. КУГЛИКОВЪ. Крещатикъ 19, тел. 19-36. ГОТОВЫЯ МѢХОВЫЯ ВЕЩИ отъ 8000 руб.
Мінімальна ціна.
Передплата на «Слово» з доставкою й пересилкою: 7 крб. на 1 місяць.
на 1 місяць-7 карб.
Передплата на «Слово» з доставкою на 2 місяці — 14 крб., на 3 місяці — 21 крб.; приймається з 1-го та 15-го числа до кінця 1918 року.
на 2 міс.-14 карб.; на 3 міс.—21 карб.
Оголошення: «Голосъ Жизни» потребує рознощиків і рознощиць газет на жалування від 150 до 300 руб. на місяць; звертатися до контори, Махновська, 38.
разносчики и разносчицы газетъ на жалованье отъ 150 р. до 300 р. въ м-цъ
Читано з зображення. Повторення оголошення з № 26.
Службовці Бердичівського земства, посилаючись на подорожчання життя й необхідність заготівлі дров, просили видати до Різдва нагородні в розмірі місячної платні (міські службовці вже отримали їх у жовтні); земська управа клопотання відхилила.
Служащіе бердичевскаго земства, ссылаясь на вздорожаніе жизни и необходимость заготовки дровъ, просятъ управу о выдачѣ имъ къ Рождеству Христову наградныхъ въ размѣрѣ мѣсячнаго содержанія.
Читано з зображення. Прохання лишилося без задоволення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: репетиторство й підготовка до іспитів у всіх навчальних закладах (учитель І. Забєжанський), математика й мови; плата від 300 руб. на місяць, особисто 12—14 год., Училищна вул., 3, кв. Рабіна.
плата отъ 300 р. въ м-цъ; лично 12—2 час. адр.: Училищн. ул. 3, кв. Рабина, учит. И. Забѣжанскій.
Читано з зображення. Повторення оголошення з № 25.
У Радомисльському повіті пляшка молока коштувала 25 копійок.
пляшка молока — 25 коп.
Окремий номер газети «Армія» продавався по 50 копійок.
Окреме число 50 коп.
Читано з OCR-тексту.
Школьна рада просить міську управу асигнувати кошти на збільшення квартирного допомоги вчителям і завідувачам: сімейним до 250 руб. на місяць, нежонатим до 150 руб.; нині платня вчителя з квартирними — 344 руб. на місяць, завідувача — 430 руб.; допомога вчителям складе 8300 руб. на місяць.
жалованье учителя, включая и квартирное пособіе, составляетъ 344 руб. въ мѣс., а завѣдывающаго—430 р. въ мѣсяцъ.
Читано з зображення. Завідувач — 430 руб.; просять до 250 руб. сімейним, до 150 руб. нежонатим. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: гранули д-ра Глеза (французький препарат «при чоловічій безсилості» та нервовому виснаженні) — ціна однієї коробки 20 руб., курс лікування 2—3 коробки; виняткова продаж у Бердичеві в аптечному складі «Скорая помощь» А. Я. Флейшмана, Білопольська, 38 (проспект генерал-ад'ютанта Іванова); брошура безплатно.
Цѣна одной коробки—20 рублей. Курсъ леченія 2—3 коробки.
Читано з зображення. Рекламний відгук підписав «лікар, статський радник Вікентій Вікентійович Хруль (Одеса)»; реклама ілюстрована.
Оголошення: доброволець 2-го пішого Запорізького полку одержував 150 карбованців на місяць на всьому готовому.
одержує 150 карбованців на всім готовім
Одиниця «на місяць» у тексті не вказана явно, ймовірна.
Оголошення для осіб, що шукали праці (не більше як у 3 рядки), коштувало в «Новій Раді» 2 карбованці за раз.
Особам, що шукають праці за оголошення не більше як в 3 рядки ... 2 карб. за 1 раз.
Оголошення: Видавнича спілка «Книгозбірня» з книгарнею на Хрещатику пропонувала абонемент за 100 карбованців (повертався при виході), що давав знижку не менше 10% на чужі й 30% на власні видання та безплатну пересилку.
Ціна абонемента 100 карбованців ... знижкою не менш як 10% на книжках чужого видання і не менш як 30% на книжках власного видання
Номер будинку в OCR нечіткий (ймовірно 28).
Окремий номер газети «Відродження» коштував 90 шагів (45 копійок).
нумера 90 шагів (45 коп)
Початок рядка («Ціна окремого») у сусідній колонці; сума читається впевнено.
Оголошення в газеті «Відродження»: на 1-й сторінці 3 карбованці, на 4-й сторінці 2 карбованці за рядок і шпальту за раз; особам, що шукають працю, — 2 карбованці за три рядки.
На 1 сторінці 3 карб. на 4 сторінці 2 карб. за один рядок і шпальту за кожний раз. Особам, що шукають працю 2 карб. за 3 рядки
Фрагмент друкується двома колонками, рядки перемішані OCR.
У Радомисльському повіті на Київщині в листопаді 1918 р. житнє борошно коштувало 60–70 крб (за пуд); селяни, у яких не вистачало власного хліба, їздили по збіжжя до інших повітів.
Зараз ціни на хліб в Радомисльському повіті такі: житнє борошно — 60—70 карб.
Одиницю (пуд) у джерелі виразно не вказано; верхня межа 70 крб.
У Радомисльському повіті пшеничне борошно коштувало 120–130 карбованців.
пшеничне — 120—130 карб.
Одиницю не вказано; верхня межа 130 крб.
У Радомисльському повіті фунт масла коштував 6–8 карбованців.
хунт масла — 6—8 карб.
Верхня межа 8 крб.
У Радомисльському повіті фунт сушених грибів коштував 8–9 карбованців.
хунт сухих грибів — 8—9 карб.
Верхня межа 9 крб.
Оголошення: товариство «Час» (Київ) мало на продаж усі українські книжки; для пересилання вийшлих плакатів і каталогів просили надсилати марки на один карбованець.
Має на продажу всі українські книги. Вийшли з друку плакати і катальоги, на пересилку яких треба надсилати марок на один карбованець.
Адреса за сусіднім оголошенням — Волоська, 42 (OCR: «Вололичинськ.42»), тел. 25-77.
Робітники київської фабрики емальованого посуду товариства «Геркулес» вимагають підвищити заробітну плату на 30%.
робітників фабрики емальованої посуди т-ва «Геркулес» в справі збільшення заробітньої платні на 30%
У листопаді 1918 року кава в оптовій торгівлі подешевшала на 20–40%, але в київських магазинах її продавали за колишніми високими цінами; власники магазинів, за газетою, притримували товар і штучно підтримували «тверді» ціни.
кофе, упавшій въ оптовой торговлѣ на 20-40%, продается по прежнимъ высокимъ цѣнамъ. Владѣльцы магазиновъ ... стремясь искусственно поддержать ими же установленныя высокія «твердыя» цѣны
Подібну ситуацію описано щодо мила: оптова ціна впала до 30 руб., роздрібна — 70–75 руб. (OCR неясний).
Оголошення: ціна за рядок петиту в «Слові» — на 1-й сторінці 3 крб. 100 шагів, на 4-й — 2 крб., у тексті — 10 крб.; для шукачів праці — 100 шагів за рядок.
на 1-ій стор.- 3 карб. 100 шаг., на 4-ій-2 карб., в тексті-10 карб. Для шукаючих праці-100 шагів за строчку.
OCR: «3 карб. 100 шаг.» — ймовірно 3 крб. 100 шагів (тобто 4 крб.) за рядок на 1-й сторінці.
За відомостями міністерства земельних справ, ціни на ліс останнім часом дуже підвищилися, тому підвищився й прибуток від казенних лісів.
ціни на ліс в останню пору дуже підвищились
Передплата на «Армію» до кінця 1918 року коштувала 24 карбованці.
Підписна ціна: До кінця 1918 г 24 карб.
Читано з OCR-тексту. Колонки в OCR змішані; суми зіставлені з підписами «До кінця 1918 г», «На 1 місяць».
Передплата на «Армію» на один місяць коштувала 12 карбованців.
На 1 місяць 12 карб.
Читано з OCR-тексту.
Плата за оголошення в «Армії»: 4 карбованці за рядок петиту перед текстом і 3 карбованці на останній сторінці.
Платня за оголошення: За рядок петиту поперед тексту: 4 карб., на останній сторінці: 3 карб.
Читано з OCR-тексту. Друга ціна (3 крб на останній сторінці) подана в тому самому факті.
8 листопада 1918 року А. Ковтун виявив бажання купити 6 десятин землі біля Феліціановки за ціною 60 копійок (одиниця не зазначена), а А. Крижановський — 18 десятин з розстрочкою платежу на два роки.
по ціні 60 коп.
Читано з OCR-тексту. Одиницю площі в OCR не подано; ймовірно, квадратна сажень.
Оголошення: Товариство «Час» у Києві (Володимирська, 42, тел. 25-77) приймало замовлення на стінні календарі на 1919 рік, що мали вийти близько 15 листопада; гуртова ціна за блок — 5 карбованців, за спинку — 1 карбованець, завдаток — 3 карбованці за примірник.
Т-во „ЧАС" у Київі Володимирська, 42, телеф. 25-77. ... Оптова ціна за блок буде коло 5 карб., за спинку 1 карб.
Мирові судді 7-ї ділянки Л. Г. Парпура й 8-ї ділянки Н. О. Масюкевич клопотали перед земською управою про надбавку до суми 2400 руб. на найм квартири (25 %) і камери (15 %), оскільки міська управа таку надбавку міським суддям дала; земська управа клопотання відхилила.
обратились въ земскую управу съ ходатайствомъ о прибавкѣ имъ къ отпускаемой суммѣ 2400 руб., на наемъ квартиры 25 проц. и наемъ камеры 15 проц.
Читано з зображення. Період суми (рік чи місяць) у тексті не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Попри падіння оптових цін на мануфактуру, у Києві в листопаді 1918 року тканину, що оптом продавалася по 98–100 рублів за аршин, у роздріб і далі продавали за 200–250 рублів.
продается ... по 98-100 р. за аршинъ, въ то время, какъ розничная цѣна его осталась на прежнемъ уровнѣ - 200-250 руб.
Назва тканини в OCR втрачена; роздрібна ціна 200–250 руб., оптова 98–100 руб.
Інструктори Київської добровольчої дружини отримували 500 рублів на місяць; дисципліна була сувора, але «без муштри».
Инструктора получаютъ по 500 рублей въ мѣсяцъ ... Дисциплина строгая, но безъ муштры.
Фрагмент пошкоджений; прив'язка суми до інструкторів імовірна.
Міська дума не асигнувала грошей навіть на українські підручники для Першої української вчительської семінарії; частина викладачів їздила аж із Деміївки, а через холод педагогічна рада мусила розпустити учнів у середині листопада 1918 року.
Міська дума навіть на підручники українські не асігнувала грошей ... З огляду на холод, педагогична рада мусить роспустити своїх учнів в середині листопаду.
Державна друкарня призначила усні торги 9 листопада о 12 годині на поставку 30 кубічних сажнів твердого палива (дров) з доставкою на Московську вул., № 8; завдаток — 20 % початкової суми.
торги на поставку для потреб Державної Друкарні 30 куб. сажнів палива твердої породи з доставкою їх на Московську вул., Nº 8
Державна друкарня призначила усні торги 9 листопада об 11 годині на підряд перевезення майна з Великої Володимирської, 46, на Московську, 8, до власного будинку друкарні; завдаток — 20 %.
торги на віддачу підряду на перевозку майна з В.-Володимирської вул., Nº 46 на Московську, Nº 8, до власного будинку Друкарні
«Бюро праці» союзу студентів, колишніх військових (Жилянська, 46) приймало пропозиції праці від усіх охочих: є фахівці з усіх галузей знань, а також артілі для фізичної праці — дроворуби, вантажники, сторожі; бюро відчинене з 11 до 2 та з 5 до 8 вечора.
Бюро праці відкрито від 11 год. до 2 г. дня і від 5 до 8 г. вечора. Адреса: Жилянська 46.
У листопаді 1918 року в Києві почастішали скарги на нестачу води — не лише на верхніх поверхах, а й на нижніх; траплялося, що лікарні кілька днів лишалися майже без води, що за зростання епідемічних захворювань було дуже небезпечно.
Въ Кіевѣ участились жалобы на недостатокъ воды. Жалуются не только жильцы верхнихъ этажей, куда вода не доходитъ изъ-за слабаго напора, но и жители нижнихъ этажей.
Київ користувався водою з артезіанських свердловин, оскільки дніпровську воду ще 1909 року визнали бактеріологічно непридатною для пиття; станом на листопад 1918 року вода надходила з 39 свердловин, ще три планували бурити.
Кіевъ, какъ извѣстно, пользуется водой артезіанскихъ колодцевъ, такъ какъ днѣпровская вода уже въ 1909 году была бактеріологически признана вредной для питья. Сейчасъ въ Кіевъ вода поступаетъ изъ 39 скважинъ.
Оголошення (співчуття): Я. Фельдман, М. Кац і Л. Бендерська висловлюють співчуття родині Ярошецьких у зв'язку зі смертю чоловіка й батька Абрама Зайвеловича Ярошецького.
выражаютъ свое сочуствіе уважаемой семьѣ ЯРОШЕЦКИХЪ по поводу незабвенной потери любимаго мужа и отца Абрама Зайвелевича Ярошецкаго
Читано з зображення. Ім'я в заголовку надруковано «Абрама Зайвелевича Ярошецкаго».
Службовці Бердичівської повітової земської управи просили встановити робочий час 9:00—14:00; управа постановила працювати з 9:30 до 15:00.
Управа постановила производить занятія съ 9 съ пол. час. утра до 3 ч. дня.
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Земська управа надала сестрі милосердя К., яка намагалася накласти на себе руки через голод, посаду вчительки; службовці повітової земської управи й міської та повітової варти зібрали на її користь близько 300 руб.
Въ пользу покушавшейся на самоубійство на почвѣ голода сестры милосердія К. служащими уѣздной земской управы и городской и уѣздной варты собрано около 300 р.
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Перша українська вчительська семінарія на Лук'янівці (колишня церковно-вчительська школа) восени 1918 року бідувала: учні не одержали стипендії, жили в неопалюваному приміщенні колишньої казарми без шибок, спали в одязі й харчувалися сухарями з дому; не було ні кооперативу, ні їдальні.
учні з самого початку шкільного року не одержали ні копійки стипендії, живуть в неодремонтованому помешканні (з під казарм), яке до того ще й не опалюється, бо нема дров
Державна друкарня оголосила торги на 9 листопада о 10 годині ранку на підряд електричної тяги для друкарських машин та освітлення друкарні, що мала розміститися на Московській вулиці, № 8; учасники вносили 20 % початкової суми торгів, умови можна було переглянути в канцелярії друкарні щодня з 11 до 3.
торги, призначених о 10 годині ранку 9-го цього листопаду в канцелярії Державної Друкарні, В.-Володимирська
За 9 листопада — торги призначені на наступний день після виходу номера.
Завідувач водогону інженер Рабчевський пояснив, що протягом шести днів Київ гостро потерпав без води через бездіяльність найпотужнішої станції (зіпсувалися трансформатор і регулятор); станція давала 1 200 000 відер води на день і знову працювала, але запчастин для заміни зношених насосів не було.
въ теченіе шести дней Кіевъ испытывалъ острую нужду въ водѣ, вслѣдствіе того, что наиболѣе мощная станція бездѣйствовала. ... станція эта давала 1.200.000 ведеръ воды въ день.
Точні дати шестиденної перерви не вказані.
8 листопада 1918 року на засіданні комісії з міського господарства з'ясувалося катастрофічне становище Києва з паливом: дров немає в лікарнях і школах, діти мерзнуть; в Олександрівській лікарні, за словами члена комісії Смирнова, не перуть білизну й не топлять лазні.
Выяснилось, что дровъ въ больницахъ нѣтъ, ихъ нѣтъ также въ школахъ, и несчастные школьники уже мерзнутъ. Въ Александровской больницѣ ... не моется бѣлье, не отапливаются бани.
Мала дума Києва, наголосивши на надзвичайно тяжкому становищі міста без дров, ухвалила вжити негайних заходів, щоб збільшити доставку дров до Києва, і не задовольняти прохань військових частин видати їм дрова в розмірі двомісячного запасу, доки військове відомство не збільшить навантаження й доставку.
становище міста, опинившогося без дров ... ухвалено не задовольняти прохання військових частин про видачу їм партій дров у розмірі 2-х місячного запасу
Автор статті «Городскія дѣла» скаржиться, що навесні абоненти електрики внесли аванси в розмірі чотиримісячної плати для закупівлі палива на зиму, а міська управа дров не закупила: «Де ці гроші? Адже гроші ці — чужі, дані управі лише позикою»; цін на дрова навесні були «вельми низькі» порівняно з нинішніми.
Почему гор. управа не закупила своевременно на деньги абонентовъ дровъ? Гдѣ эти деньги?
Читано з зображення. Позиція публіциста — торгово-промислових кіл (видавець — Торгово-промисловий союз). Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: споживче товариство «Народна торгівля» шукало рахівника для своєї контори; адреса — Хрещатик, 45.
потрібен в контору спож. т-ва „Народня Торговля" Рахівник ... на Хрещатик, 45
Оголошення: Економічно-адміністративний інститут (Велика Васильківська, 25, пом. 13) продовжував прийом заяв; лекції з предметів адміністративного відання провадилися.
Економично - Административний ІНСТИТУТ Киів, В.- асильнівська 25, пом. 13 Прийом заяв продовжується.
Решта оголошення пошкоджена OCR.
Учительське бюро праці просило всіх, хто подавав прохання й заяви до 1 жовтня, повідомити негайно, кого з них ще рахувати кандидатом на ту чи іншу посаду.
Учительське бюро праці прохає всіх осіб котрі подавали прохання та заяви в бюро праці до першого жовтня ц. р., повідомити кого з них ще рахувати кандидатом
Адреса бюро в уривку не збереглася.
Селяни Радомисльського повіту освітлювалися лучиною (соснова скіпка).
Освітлюються селяне сосновими салками (лучиною)
Слово в OCR зіпсоване («салками»).
Оголошення: для вищих і початкових шкіл Запорізької залізниці на штатні посади потрібні вчителі української мови й українознавства; прохання надсилати до інспектора Культурно-просвітніх інституцій залізниці в Катеринославі інж. Пенчука.
потрібні учителі української мови, та українознавства. Прохання з зазначенням освіти та стажу надсилати до інспектора Культурно-Просвітних Інституцій залізниці у Катеринославі
Місце роботи — Катеринослав; оголошення в київській газеті.
Київський водогін не мав власної електростанції й живився від Центральної електростанції, яка обслуговувала також трамвай, місто й приватних абонентів і була на межі перевантаження; водогін щороку платив їй за енергію 6 мільйонів рублів.
водопроводъ уплачиваетъ ежегодно электрической станціи за отпускаемую энергію 6 милл. рублей.
Санітарно-технічний відділ міністерства здоров'я і опікування розробляє проект шкільних лазень за німецьким зразком і проект улаштування мережі земських лікарень.
Санітарно-техничний відділ міністерства здоровля і опікування розроблює проект шкільних бань по зразку німецьких
Міністерство земельних справ заборонило полювання в казенних лісах Харківщини й Катеринославщини, щоб охороняти дичину.
роспорядження про заборонення охоти в казенних лісах Харківщини Катеринославщини
У фейлетоні «Кое о чемь» Ів. Смольянінова автор описує, що на київських вулицях знову видно дітей у шкільних форменних кашкетах і курточках, і радіє, що «відродження» дійшло й до школярів.
Встрічаємь на улиць дітей въ детскихь фуражкахь ... чистенько ... и радуется глазь, наконець, возрожденіе коснулось и ихъ.
Читано з OCR-тексту. Фейлетон підписано «A. Н.» або «Ив. Смольяниновъ»; кінець у наступній колонці.
Загальні збори батьків, діти яких вчаться в Першій українській гімназії імені Т. Шевченка, призначені на 10 листопада о 12-й (?) годині дня в гімназії (будинок Покровського монастиря на Львівській вулиці): обрати новий склад батьківського комітету й обговорити інші справи.
10 листопаду, годині в день, у помешканні гімназії (будинок Покровського монастиря по Львівській вул.) мають відбутися загальні збори батьків
Година в OCR втрачена.
Завдяки терміновим заходам подачу води в Києві на початку листопада 1918 року вдалося довести майже до 3½ мільйона відер на добу; за останні три дні подавали 3,1, 3,3 і 3,2 мільйона відер, і за відсутності нових аварій, як-от пожежі трансформатора, обіцяли регулярне водопостачання.
удалось довести подачу воды почти до 3½ милл. ведеръ въ сутки. ... по даннымъ послѣднихъ трехъ дней, вода подавалась въ количествѣ 3 милл. ста тысячъ ведеръ, трехсотъ тысячъ, двухсотъ тысячъ.
Цифри частково реконструйовано з пошкодженого OCR.
Члени міської комісії звинуватили колишнього завідувача відділу палива О. І. Бурчака в тому, що він переконав усіх у наявності в міста 22 000 кубічних сажнів дров; насправді запаси були мізерні, навігацію Дніпром пропустили, залізницею дрова не надходили, а з 1500 сажнів з Віти-Литовської Бурчак продав близько 1000 німецькій владі; лікарням дозволили закуповувати дрова в приватних підрядників.
бывшій завѣдующій отдѣломъ по топливу О. И. Бурчакъ, который сумѣлъ внушить всѣмъ мысль, что у городского управленія имѣется въ запасѣ 22.000 куб. саж. дровъ.
Звинувачення з розмови членів комісії.
Закон, затверджений 8 листопада 1918 р., вносить зміни до закону 17 серпня 1917 р. про умови договорів на відпуск енергії електричними станціями громадського користування на концесійних засадах — зокрема щодо повноважень думи й земства у справі підвищення трамвайних тарифів.
про зміну умов у договорах на відпуск енергії електричними станціями громадського користування, які експлуатуються на концесійних підставах
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: дров'яний склад — дрова всіх сортів, Гавань, каса 58, тел. 38-81; за OCR, прізвище на кшталт Ф. А. Колесніченко.
усіх сорт в. Га- вань, каста 58, тел. 38-81.
Оголошення вирізане з двох перемішаних колонок; адресу й прізвище читати обережно.
Оголошення: торгівля ящиками на Волоській, 42 (вірогідно), тел. 25-77.
Ящики робит торговласться ... Волоська 42, телеф 25-77
Рядок сильно зіпсований OCR; адресу «Волоська, 42» читати обережно.
Оголошення: шукали мисливців (охочих) для навчання поводження з гвинтівкою та ручною гранатою, звертатися з 10 до 3 години дня, крім свят; також продавалася вогнетривка шафа.
обращенію съ винтовкой и ручной гранатой, стрѣльбѣ ... отъ 10 до 3 ч. дня кромѣ праздн.
Блок оголошень сильно пошкоджений.
Стаття про бориславську нафту: через нестачу гасу українські міста перебувають «в пітьмі», а залізниці й фабрики потребують бензину та мазуту; дорога з Києва до Борислава в мирний час займала лише близько 20 годин; автор пропонував кооперативам («Дніпросоюзу») і банкам організувати товарообмін із Галичиною — паливо в обмін на взуття, одяг, хліб і вугілля.
Українська автомобильна тяга бензину, а українська Дніпро... яка тепер перебуває в пітьмі — гас (керосин)
Текст сильно пошкоджений OCR; автор підписаний «А. Х.». Нестача гасу в Україні — ознака побуту Києва.
Правління кількох київських професійних спілок (серед них металістів і деревообробників) знову припинили діяльність, бо члени-мобілізовані позбавлені можливості її продовжувати (призов за жеребом); загальні збори членів союзу по обробці продуктів споживи в актовій залі Комерційного інституту затяглися до вечора, обрано нове правління.
Знову припинили свою діяльність правління професійних спілок
OCR блоку про припинення спілок спотворений; складено за контекстом.
Оголошення: історично-екскурсійні курси починаються 8 листопада о 6-й годині вечора у малій залі реальної школи на Михайлівській площі, 2; першу лекцію читає проф. В. Прокопович (?) про історію Києва; курси організує просвітня комісія, екскурсійна секція; завідують курсами Шаравський (?) і Гумонюк.
8 листопада 1918 року о 6 годині вечора в малій залі реальної школи на Михайлівській площі, 5, починалися історично-екскурсійні курси; першу лекцію з історії Києва читав В. К. Прокопович.
історично-екскурсійні курси почнуться сьогодня 8 листопада з 6 години вечора в малій залі реальної школи на Михайлівській площі, 5. ... перша лекція В. К. Прокоповича про історію Київа.
Історично-екскурсійні курси мали розпочатися 8 листопада о 6 годині вечора в малій залі реальної школи на Михайлівській площі, 2: вступне слово про значення екскурсій і перша лекція В. К. Прокоповича з історії Києва; завідувачі — члени екскурсійної секції Шаравський і Гуменюк.
Історично-екскурсійні курси почнуться 8-го листопада в 6 годин вечора в малій залі реальної школи на Михайлівській площі, 2.
Історично-екскурсійні курси почнуться 8-го листопаду о 6 годині вечора в малій залі
Прізвища лектора й завідувачів спотворені в OCR.
Закон № 727 від 8 листопада 1918 року: на влаштування Всеукраїнського з'їзду бібліотекарів, виставки друків при ньому та видання бюлетенів і повідомлень Головноуправляючому справами мистецтв і національної культури асигновано 13 418 карбованців.
тринадцять тисяч чотириста вісім-
Дата самого з'їзду в законі не названа.
Гетьман 8 листопада 1918 року затвердив постанову ради міністрів про асигнування 13 418 карбованців на влаштування Всеукраїнського з'їзду бібліотекарів, виставу друків і видання бюлетенів та звітів.
асігнування 13,418 карб. на влаштування всеукраїнського зʼїзду бібліотекарів, на виставу друків й видання бюлетенів та звідомлень
8 листопада 1918 року о 7 годині вечора в залі Українського клубу (Пушкінська, 1) мало відбутися святкування 50-літнього ювілею письменницької, громадської й кооперативної діяльності Дмитра Васильовича Марковича; після офіційної частини — концерт за участю артистів Державного театру, Миколи Вороного, Л. Русової, композитора Я. Степового та хору під орудою Стеценка.
СЬОГОДНЯ відбудеться святкування ювілею 50-літньої письменницької, громадської і кооперативної діяльности Дмитра Васильовича МАРКОВИЧА в залі українського клубу (Пушкинська, 1). Початок о 7 год. вечора.
8 листопада о 7 годині вечора в залі Українського клубу (Пушкінська, 1) відбулося святкування ювілею 50-літньої письменницької, громадської й кооперативної діяльності Дмитра Васильовича Марковича; запрошували представників усіх культурних, громадських і кооперативних установ.
в залі Українського Клубу (Пушкинська 1,) Початок в 7 год. вечора.
Ім'я та по батькові частково зіпсовані OCR («ДМИ РА ВАСИЛЬО ИЧА»).
Сьогодні о 7 год. вечора в залі Українського клубу (Пушкінська, 1) відбудеться святкування ювілею 50-літньої громадської діяльності Дмитра Васильовича Марковича; запрошуються представники культурних, громадських і кооперативних установ.
СЬОГОДНЯ відбудеться святкування ювілею 50-літньої діяльності ДМИТРА ВАСИЛЬОВИЧА МАРКОВИЧА в залі Українського клюбу (Пушкинська, 1). Початок о 7 год. вечора.
У OCR у масті «Дмитро Васильович Маркович»; ювілей, імовірно, 50-річчя діяльності.
У п'ятницю, 8 листопада 1918 р., об 7-й вечора в Українському клубі мали вшанувати Д. В. Марковича з нагоди 70-ліття від народження й 40-ліття літературної діяльності: урочисте засідання з доповідями, потім літературно-мистецький концерт.
В п'ятницю 8-го листопада в українському клубі буде святкуватися ювилей літературної й громадської діяльности Д. В. Марковича
Квитки на концерт пам'яті Лисенка продавали в музичному магазині Ідзиковського (Хрещатик, 29), а в день концерту — в Купецькому зібранні.
Квитки у Ідзіковськ. (Хрещ. 29), а в день концер. в купец. зібр.
В п'ятницю 8 листопада о 7-й годині вечора в Українському клубі (Пушкінська, 1) відбудеться святкування ювілею Д. В. Марковича: урочисте засідання з привітаннями та літературно-художній вечір.
Святкування відбудеться в пятницю, 8 листопада, о 7 год. веч. в помешканні українського клубу (Пушкинська, 1).
Збори громади Вищих жіночих курсів відбулися 8 листопада о 5 годині вечора в 16-й авдиторії.
Збори громади вищих жіночих курсів відбудуться 8 листопаду, о 5 год. вечора в помешканні 16-ої авдиторії.
У п'ятницю 8 листопада 1918 року в залі Купецького зібрання редактор журналу «Русское богатство» В. О. Мякотін мав прочитати лекцію «Відродження Росії»; квитки продавалися в магазині Ідзиковського.
Въ пятницу 8 ноября въ залѣ Купеческаго собранія редакторомъ журнала Русское Богатство В. А. Мякотинымъ будетъ прочитана лекція на тему: „Возрожденіе Россіи".
Назва магазину в OCR: «Л иланковскаго» — ймовірно, Ідзиковського.
У п'ятницю 8 листопада 1918 року в залі Купецького зібрання історик В. О. Мякотін мав прочитати лекцію «Відродження Росії»; початок о 8½ вечора, квитки в Л. Ідзиковського.
Въ пятницу 8 ноября въ залѣ Купеческаго Собранія В. А. Мякотинъ прочтетъ лекцію на тему „Возрожденіе Россіи". Начало въ 8½ ч. Билеты у Л. Идзиковскаго.
Оголошення: кабаре «Бі-Ба-Бо» на Миколаївській, 4, у приміщенні колишнього кафе «Максим», показувало 5-ту кабаретну програму («Пісеньки кінто», «Весна» у виконанні Є. Н. Вольської та Ф. А. Васильєва, циганський хор); вхід 21 рубль, початок о 11½ вечора.
БИ-БА-БО КАБАРЭ СЕГОДНЯ 5-я КАБАРЭТНАЯ ПРОГРАММА ... Николаевская 4, въ помѣщеніи быв. кафе „МАКСИМЪ". Входъ 21 руб. Начало въ 11½ ч. веч.
8 листопада о 6-й вечора розпочалися історично-екскурсійні курси для підготовки керівників екскурсій. Розклад: у неділю о 1-й дня проф. Каманін — палеографія в архіві університету св. Володимира (біля XV авдиторії); у понеділок і середу (6–8 вечора) Прокопович — історія Києва; у вівторок Ернст — будівництво й архітектори XVII–XIX ст.; у четвер Перфецький — визначні історичні міста України.
В неділю о 1 год. дня проф. Каманін в архиві унів. св. Вол. біля XV авдит. по палеографії, в понеділок д. Прокопович прочитає лекції по історії Київа, вівторок Ернст про будівництво й архитектів 17-19 в.
У Державному драматичному театрі відбулися іспити й прийом до драматичної студії: до іспиту допустили 34 особи, але через слабку підготовку прийняли лише 9 (4 жінки й 5 чоловіків), тож лишилося майже 20 вакансій; кожен співробітник студії крім навчання теорії та практики одержував по сто карбованців на місяць, за що брав участь у масових сценах; у комісії були Кравецький (директор театру), Загаров (режисер) і Коваленко (секретар театральної ради).
кожен співробітник студії, окрім навчання, дістає по сто карбованців на місяць
Прізвище директора в OCR («Кравецький»).
У Головному управлінні мистецтв і національної культури відбулася нарада представників київських театрів з ініціативи Державного драматичного театру: пропонували, щоб театри з культурно-просвітнім значенням платили замість теперішніх 40 % податку з квитків не більше 10 %, а «народні» театри й театри «Просвіт» звільнити від податку зовсім.
платили замісць теперішніх 40% налогу не більше 10%
Оголошення: видавництво «Сіяч» друкує і незабаром випустить у продаж книжки: Донцов «Мазепа і мазепинство», Чеховський «Боротьба чехів за волю і правду за часів Ів. Гуса», Ол. Діхтяр «Убогий Гірей», Г. Берло «Граматика для середніх та вищих початкових шкіл», М. Грінченко «Наша рідна мова» (друга читанка) і «Рідна мова» (читанка для дітей середнього віку).
Видавництво «Сіяч» друкує і незабаром випустить у продаж такі книжки: Др. Дм. Донцов — Мазепа і Мазепинство.
Вчора в Українському клубі відбулося урочисте святкування 50-літньої літературної та громадської діяльності Дмитра Марковича: з промовою виступив «кооперативний батько» М. Левитський, привітали представники Національного союзу (Лещенко), Всеукраїнської спілки земств (проф. Мацієвич), Київського й Волинського земств, Міністерства юстиції, Генерального суду, Дніпросоюзу, Союзбанку, Просвіти, «Батьківщини», Кирило-Мефодіївського братства, Академії мистецтв, Всеукраїнської вчительської спілки (Русова) тощо; Національний хор під орудою К. Стеценка виконав українські гімни, всі повстали під час «Не пора, не пора»; кобзарська капела Єпіка виконала «Думу про Морозенка».
Вчора в помешканні Українського клубу відбулось урочисте святкування 50-літньої літературної і громадської діяльності Дмитра Маркевича.
Анонс у №180 назвав дату 8 листопада; звіт у номері від 10 листопада говорить «вчора» — отже подія була 9 листопада, ймовірно через перенесення. Прізвище в тексті один раз «Маркевич» (OCR).
8 листопада 1918 року в Міському театрі вперше в сезоні поставили «Богему» Пуччіні: Мімі — Воронець-Монтвід, Мюзетта — Ван-Брин, Рудольф — Райчев, Марсель — Ухов, Коллен — Лубенцов, Шонар — Донець; диригував Лукон, сцену в кафе «Момюс» жваво поставив Мікось-Урбан; рецензент похвалив оркестр і хор.
Вчера въ первый разъ въ этомъ сезонѣ поставили «Богему» Пуччини
Оголошення: у п'ятницю 26 жовтня ст. ст. (8 листопада н. ст.) у театрі Шеренциса «Экспресс» Товариство єврейських артистів (Б. Сегал, І. Етінгер, режисер Канапов, Беті Сегал, Сарра Етінгер, П. Фрідман) ставить відому п'єсу Я. Гордіна «Сатана» в 4 діях за участі Канапова, С. та Аделі Лореско, Сарри Етінгер і Беті Сегал; початок о 21:00. Анонс: готується «Ойф дер элтер».
Въ пятницу 26 октября с. г. съ участіемъ въ главныхъ роляхъ Канапова, С. Лореско, Адели Лореско, Сарры Этингеръ Бети Сегаль пр. будетъ извѣстная пьеса 4 дѣйств Я. ГОРДИНА САТАНА
Читано з зображення. 26 жовтня ст. ст. = 8 листопада н. ст.
Оголошення: у театрі-ілюзіоні «XX вѣкъ» (Махновська, будинок Ріта) у четвер 25, п'ятницю 26, суботу 27 і неділю 28 жовтня ст. ст. гастролі «світової знаменитості» Клари Юнг у драмі в 5 частинах «Королева півсвіту»; понад програму — прощальні гастролі Г. Воскресенського, Н. Батковського, В. Пронського й Н. Звягінцева («Хірургія», пісні, оповіді, куплети, танці); початок першого сеансу о 18:00, у суботу 27 жовтня денні сеанси з 13:00.
Въ субботу 27 октября съ 1 дня ДНЕВНЫЕ СЕАНСЫ
Читано з зображення. Фільм «Королева півсвіту» анонсували в № 25—26; тепер демонструється. 25—28 жовтня ст. ст. = 7—10 листопада н. ст.
Оголошення: «Гротескъ» (театр-варьєте з рестораном «Кабарэ», відкритий з 21:00): у залі «Хризантеми» щодня веселе кабаре за участі Марії Василівни Лазарєвої, Руслановій, Кучковської, Янковської, Віри Жизель та ін., концертний квартет Яші Чернявського; анонс: незабаром бенефіс «різнохарактерної танцівниці» m-lle Айдарової.
Анонсъ: въ непродолжительномъ времени состоится бенефисъ разнохарактерной танцовщицы M-lle АЙДАРОВОЙ
Читано з зображення. Бенефіс пані Ратової, анонсований раніше, тут уже не згадано.
Оголошення: театр «Аполло» (дирекція С. І. Ракіта): оперетково-комедійна трупа під керуванням М. А. Приходька з Д. Н. Волковською у четвер 25 і п'ятницю 26 жовтня 1918 р. ставить веселу комедію «В погоне за студентом, или Попытки любви» (дачна пригода в 1 дії), оперету «Маленькая Клодина» Струйського (роль Клодини — Д. Волковська) та сольні виступи: Волковська (пісні України), В. Є. Замятін («Пьеро»), А. Рубльовський, В. Яблоков (мелодекламація).
представлено будетъ: 1 веселая комедія, репертуаръ столичныхъ театровъ Въ погонѣ за студентомъ или попытки любви
Читано з зображення. Назва комедії надрукована «Въ погонѣ за студентомъ или попытки любви».
Оголошення: Державний Народний театр у Троїцькому народному домі на Великій Васильківській 8 листопада 1918 року давав виставу «Маруся Богуславка».
ДЕРЖАВНИЙ НАРОДНІЙ ТЕАТР, Троїцький Дім. В-Васильківська вул. ... сьогодня ... Маруся Богуславка
Оголошення: Український театр під орудою Миколи Садовського в Другому міському театрі 8 листопада 1918 року показував оперу «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського та етюд Олеся «На свій шлях»; на 9 листопада анонсовано наступну виставу.
Український Театр під орудою М. Садовського. Сьогодня 8-го листопада Запорожець за Дунаєм ... На свій шлях етюд Олеся; 9-го ...
Назву вистави на 9 листопада в OCR спотворено («Гандая»), можливо «Гайдамаки».
На ювілейному концерті 8 листопада 1918 року Дмитро Маркович сам прочитав своє оповідання «Омелько Каторжник»; свято скінчилося пізно вночі товариською вечерею.
причитавши своє оповідання „Омелько Каторжник". Після свята, що закінчилося пізно вночі, улаштовано було товариську вечерю.
Великий театр (вул. Фундуклеївська): 8 листопада гастрольні вечори М. М. Евреїнова (сеанси о 7½ та 9½ год.), у програмі, зокрема, арлекінада «Весела смерть»; з понеділка 11 листопада — три гастролі Юрія Морфесі.
СЕГОДНЯ 2 сер. ная. 7½ и 9½ ч. Гастрольныя вечера н. И. ЕВРЕИНОВА
Прізвище Евреїнова — за OCR «ЕВРЕИНОВА»; ініціали та назви інших п'єс зіпсовані. «Морфесі» — Юрій Морфесі, виконавець романсів.
Незабаром у Києві мала бути створена Київська дружина українських бой-скаутів під керівництвом інструктора Євгена Слабченка; для неї складали кілька підручників українською мовою зі скаутизму.
Незабаром у Києві мала бути створена Київська дружина українських бой-скаутів
Прізвище інструктора в OCR («Слабченко/Спабченком»).
Оголошення: товариство «Час» має на продаж усі українські книжки; вийшли з друку плакати й каталоги, для пересилки яких треба надсилати марки на один карбованець.
Має на продажу всі українські книги. Вийшли з друку плакати і каталоги
Адреса за сусіднім рядком — Волоська, 42 (сумнівно).
Оголошення: кінотеатр показував «світовий шедевр» — фільм «Дама червей» у 6 частинах за участю «королеви екрана»; ціни на місця підвищено.
СЕГОДНЯ Всемірный шедевръ ДАМА ЧЕРВЕЙ въ 6-ти частяхъ съ участіемъ королевы экрана ... ЦѢНЫ МѢСТАМЪ ПОВЫШЕНЫ
Назва кінотеатру нерозбірлива.
Оголошення: у кіно «Експрес» показували фільм «Отець Сергій» за Л. Толстим з І. І. Мозжухіним у ролі Степана Касатського; попередній продаж квитків з 12 до 3 години дня.
(кн. Степанъ Касатскій) по Л. Толстому. И. И. МОЗЖУХИНЪ. ... Предвар. прод. билет. отъ 12 до 3 ч. дня. КИНО „ЭКСПРЕССЪ"
Оголошення: «фешенебельний» театр-вар'єте трудового товариства на Мерінгівській, 8 (тел. 24-84) давав концерт петроградських і московських циган з участю В. П. Полякова та Соловйової; ресторан відкритий з 9 години; режисер А. А. Відро.
ТЕАТРЪ - ВАРЬЕТЭ ТРУДОВОЕ ТОВ-ВО Телеф. 24-84. Меринговская 8. Петроградскихъ и Московскихъ Цыганъ Концертъ В. П. Полякова ... РЕСТОРАНЪ ОТКРЫТЪ съ 9 час.
Блок пошкоджений.
У Києві гастролював режисер і драматург М. М. Євреїнов; рецензент іронічно назвав його «душею товариства» й «дилетантом», що привіз «ручний багаж» — ешафот з пап'є-маше, «Веселу смерть» та пустякові п'єски, хоча поява самого Євреїнова мала гучний успіх.
Гастроли Н. Н. Евреинова. Н. Н. Евреиновъ безусловно «душа общества».
Рецензія; арлекінада «Весела смерть».
Єдиним режисером київської оперети залишився Брянський, а її колишній керівник К. Греков виїхав до Харкова, де мав поставити низку нових оперет.
Г. Брянскій сейчасъ единственнымъ режиссеромъ мѣстной опереточной сцены. Прежній руководитель здѣшней оперетты К. Грековъ выѣхалъ въ Харьковъ
З нагоди 50-річчя громадської літературної діяльності Дмитра Васильовича Марковича Вінниця надіслала йому низку ювілейних телеграм.
З приводу 50-роковин громадської літературної діяльності Дмитра Васильовича Марковича ювілярові послано низку телеграм.
Другий міський театр (Олександрівська, 12), український театр під орудою М. Садовського: 8 листопада — опера на 3 дії Гулака-Артемовського (за OCR — «Запорожець за Дунаєм»), 9 листопада — «Назар Стодоля», 10 листопада — ще одна п'єса. Початок о 8 годині вечора; квитки продавалися з 11 до 2 і з 5 до 9.
Український театр під орудою м. Садовського. Квитки продаються з 11-2 дня і з 5-9 г. в. Початок в 8 годин веч.
Назви вистав зіпсовані OCR; «Запорожець за Дунаєм» — припущення за композитором, «Назар Стодоля» — за «Изан Стоноля».
10 листопада (н. ст.) Вищий музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка влаштовував у залі Купецького зібрання концерт пам'яті М. В. Лисенка; вступне слово — проф. С. Ф. Русова; виступали проф. Е. М. Вонсовська, Н. І. Донець-Донський, 1-й Український національний хор під орудою К. Г. Пеценка та оркестр під орудою Д. С. Бертьє. Початок о 8 годині вечора; квитки в Л. Ідзіковського (Хрещатик, 29) і в день концерту в Купецькому зібранні.
Концерт присвячений пам'яті М. В. ЛИСЕНКА, в залі Купецького Зібрання. Квитки у Л. Ідзіковськ. (Хрещат. 29).
Перелік виконавців частково пошкоджений OCR; «Русова» в OCR — «Русоpa/PvcoRa», ймовірно С. Ф. Русова.
Чергове засідання «Київського товариства природознавців» відбулося в суботу 9 листопада о 7-й вечора в Ботанічній аудиторії університету: доповіді А. В. Красовського про геологічні розвідки в Гайсинському повіті на Поділлі та С. Є. Кушакевича про орієнтування людини в пітьмі.
У суботу, 9 листопаду, в 7 годин вечора, в Ботаничній аудиторії університету відбудеться чергове засідання «Київського Общества Естествоиспытателей».
Назви доповідей частково зіпсовані OCR.
8 листопада в Українському клубі (Київ) врочисто відсвяткували 50-річчя письменницької й громадської діяльності Д. Марковича; свято відкрив промовою кооператор Левицький, виступили представники Національного союзу, міністерства освіти, генерального суду, Академії мистецтв, Всеукраїнської спілки кооператорів, надійшло багато привітальних телеграм (зокрема від болгарського посла проф. Шишманова); земства й українські фінансові установи заснували стипендії імені ювіляра.
8-го с. м. святковано врочисто в Укр. Клюбі 50-літній ювилей письменницької й громадської діяльности Д. Марковича.
Перелік представників підтверджується частково: OCR пропускає кілька назв.
Оргкомітет з улаштування ювілею Миколи Вороного (збори 8 листопада) ухвалив видати літературно-мистецький збірник на честь ювіляра й відсвяткувати ювілей прилюдно — з урочистим засіданням і концертом у театрі; письменників, поетів, артистів, малярів і видавництва запрошують до участі; твори й інформацію слати комітетові: Бессарабка, 3, пом. 11, поштова скринька 400; день святкування буде оголошено окремо.
Організаційний комітет по улаштуванню ювилею Миколи Вороного на нараді 8-го листопаду ухвалив видати літер. артист. збірник ... Надсилати твори ... комитетові — Бесарабка, 3 пом. 11, поштова скринька 400.
У Києві відбувся вечір на користь актора Н. Н. Ходотова, прикутого до ліжка тяжкою хворобою; виступали Раїсова (циганські пісні), Ваблоцька, Юренєва, гітаристи Саша Макаров і де Лазарі, Курихін, Невєрова, Вольський, провели американський аукціон; вечір дав хворому близько 15 тисяч рублів.
Въ общемъ вечеръ принесъ больному артисту около 15 тыс. рублей.
Дата номера газети; точна дата вечора не вказана; місце проведення ймовірне.
Квитки на Тургенєвські вистави безкоштовні й не продаються: розподіляються між освітніми закладами та школами і видаються в правлінні Київського СРО (Бібіковський бульвар, 14) у п'ятницю до 15-ї години; представники культурно-просвітніх організацій входять без квитків через артистичний під'їзд з боку Фундуклеївської вулиці. Для учнів середніх і початкових шкіл безплатні вистави відбудуться також у кінематографах.
Билеты выдаются въ Правленіи Кіевскаго С. Р. О. (Бибиковскій бульв. № 14) въ пятницу до 3-хъ часовъ дня.
П'ятниця — день виходу номера, 8 листопада.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Державний Народний Театр у Троїцькому народному домі (Велика Васильківська) оголосив виставу; директор і відповідальний режисер П. К. Саксаганський, початок рівно о 8 годині вечора, квитки продавалися.
Директор відп. режисер П. К Саксаганський. Квитки продаються. Початок рівно о 8 гол. веч.
Назва вистави в OCR зіпсована (щось на кшталт «Купала», «на перші гулі»).
Оголошення: оперета на Миколаївській, 4 (дирекція Ф. В. Валентетті) востаннє давала виставу за участю всієї трупи, початок о 8½; наступною виставою анонсувалася прем'єра «Жар-птиця» (?).
Николаевская, 4 ... ОПЕРЕТТА ПОСЛѢДНІЙ РАЗЪ ... Участв. вся труппа Начало въ 8 съ пол. ... Подъ упр. Ф. В. ВАЛЕНТЕТТИ
Назви вистав нерозбірливі в OCR.
Дирекція Міського оперного театру збиралася з 14 листопада щонеділі після звичайної опери ставити українські опери; першою мав йти «Черевички» (Чайковський, за Гоголем), 14 листопада за н. ст.; ролі: Оксана — Воронець-Монтвід, Солоха — Чуб, Вакула — Микиша, Чорт — Филимонов, диригент — І. О. Паліцин.
Дирекція міського оперного театру має на увазі з 14 с. м. розпочати вистави українських опер щонеділі по самій опері.
Назва опери зіпсована OCR; визначена як «Черевички» за персонажами (Оксана, Солоха, Чуб, Вакула, Чорт). Дата 14 листопада (четвер) і «щонеділі» суперечать одна одній у тексті.
У номері за 8 листопада 1918 року «Нова Рада» вмістила статтю Сергія Єфремова до ювілею письменника Дмитра Марковича, автора циклу «Оповідання слідователя».
Більшу частину свого життя Марковичеві, як громадському діячеві, довелося мати діло з так званими злочинними елементами ... „Оповідання слідователя".
Міністерство земельних справ найближчим часом мало почати видавати періодичний часопис для поширення серед населення, залучивши відомих діячів сільського господарства.
Міністр земельних справ у найблизчому часі розпочне видавати періодичну часопись
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Вийшов №180 щоденної безпартійної демократичної газети «Відродження» за п'ятницю, 8 листопада 1918 року (26 жовтня за старим стилем).
П'ятниця 8 листопада (26 жовтня) 1918
Номер у шапці частково зіпсований OCR; дату й номер взято з шапки та назви файлу.
Редакція й адміністрація «Відродження» містилися в Києві на Театральній площі, 48-А, телефон 57-16; редактор приймав з 1 до 2 години, секретарі з 1 до 3, контора була відкрита з 9 до 3.
Київ, Театральна площа № 48А, телефон 57-16 Редактор приймає від 1 год. до 2 годин.
Газета «Відродження» друкувалася у Державній друкарні на Великій Володимирській, 46; редактор-видавець — П. Г. Певний.
Редактор-видавець П. Г. Певний. Київ, Державна друкарня, В.-Володимирська 46.
Число № 411 (рік II) «Робітничої Газети» вийшло 8 листопада 1918 р.; ціна окремого числа — 90 шагів.
No 411. Рік II-й. ... Ціна окр. ч. 90 шагів.
Газета «Слово» (церковно-громадянська щоденна часопись) виходить у Києві; номер 33 датований п'ятницею, 8 листопада 1918 року.
Київ, Пятниця, 8 ... листопаду 1918 р. ч. 33.
Число «8» і рік з шапки; місяць з бічної колонки.
Вийшов № 1–2 «Голоса Кооперації» — двотижневика з питань кооперації, який видає спілка кооперативів Києва та околиць.
Вийшов Мº 1-2 «Голоса Кооперації» двохтижневика по питанням кооперації, видаваємий спілкою кооперативів м. Київа і його околиць
Бердичівська газета «Голосъ Жизни» у відповідь на статтю «Нашего Слова» («Нехай і ослине копито знає») іронічно заявляє, що «Наше Слово» «вмирає»: «Мир праху твоему, безвременно погибшему от ослинаго копыта»; полеміка двох бердичівських газет.
Миръ праху твоему, безвременно погибшему отъ ослинаго копыта.
Читано з зображення. Сатирична полеміка між «Голосом Жизни» й «Нашим Словом». Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Бердичівська газета «Голосъ Жизни»: редактор М. І. Мамелюк, видавець — Торгово-промисловий союз міста Бердичева; друкарня Л. Сироки, Махновська, 38.
Редакторъ М. И. Мамелюкъ Издатель Торгово-Промышленный Союзъ гор. Бердичева.
Читано з зображення. Те саме, що в № 25—26.
Оголошення: видавниче товариство «Сіяч» (головний склад у Черкасах) мало київський відділ на Хрещатику, 45, і пропонувало нові видання: оповідання М. Левицького, «Великий шум» І. Франка, «Старосвітські батюшки та матушки» І. Нечуя-Левицького, байки Боровиковського, підручники Гр. Коваленка й Петрушевського («Рідне слово»).
Київський відділ-Хрещатик 45 (Контора і гуртова книжна комора). Нові видання
Зміна адреси передплатника коштує 80 коп.
За зміну адреси 80 коп.
Ціна окремого номера «Слова» — 60 шагів.
Ціна окремого номеру 60 шагів.
Адреса редакції й контори «Слова»: Київ, Митрополитанський будинок біля Софійського собору, телефон 36-57; відділ контори — друкарня А. І. Гросмана, Велико-Володимирська (Володимирська), 49. Редакція відчинена щодня, крім неділь і свят, від 4 до 8 год. вечора; редактор приймає від 12 до 1 год.
Адреса редакції й контори: Київ, Митрополитанський будинок, біля Софійського Собору, телефон 36-57.
Години контори: від 10 год. ранку до 6 год. вечора (за OCR).
У номері 4 «Армії» вмістили: передову від 8 листопада, статтю В. Буняковського «Подготовка команднаго состава», «Обід у Пана Гетьмана», «Зʼїзд командірів корпусів», звернення М. Нікітіна «Кь врачамь армій», нотатку «О Совдепахь» та фейлетон Ів. Смольянінова «Кое о чемь», а також офіційний відділ.
Передова 8 листопада 1918 року. Подготовка команднаго состава-В. Буняковский. Обід у Пана Гетьмана. Зʼїзд командірів корпусів.
Читано з OCR-тексту. Зміст «Сьогодня в номері» прочитано з другої колонки першої сторінки.
Бердичівська щоденна газета «Голосъ Жизни» № 28 вийшла в п'ятницю 8 листопада 1918 року (26 жовтня за старим стилем) на чотирьох сторінках; редакція й контора — Махновська, 38, тел. 150; ціна окремого номера 35 коп., на станціях залізниці 40 коп.; передплата 9 руб. на місяць, 18 руб. на два місяці, 25 руб. до 1 січня.
Бердичевъ. Пятница 8 ноября (26) 1918 г.
Читано з зображення. Ціни й розцінки на оголошення (2 руб. за рядок петиту перед текстом, 1 руб. 50 коп. позаду) без змін проти № 25 і № 26.
Бердичівська газета в огляді преси цитує «Русский Голос», який скорбить, що в боротьбі з більшовизмом «ми сподіваємося на іноземну допомогу, звідки б вона не прийшла»; також цитується В. Левітський до річниці «жовтневої революції» про вибори до Установчих зборів у Москві.
Въ борьбѣ съ большевизмомъ мы надѣемся на иноземную помощь, откуда-бы она ни пришла.
Читано з зображення. Огляд преси; позиція редакції — монархічно-ліберальна, прихильна до союзників. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Редакція й контора «Нової Ради» містилися на Інститутській, 22 (поштова скринька № 373); контора була відкрита з 10 до 6 години; газета виходила щодня, крім понеділків і днів після великих свят.
Адреса редакції і контори: ... ІНСТИТУТСЬКА 22. Почт. скринька № 373 ... Контора відкрита від 10-6 год
Оголошення: вийшла українською книжка А. Карнегі «Царство інтересу» за ціною 3 карбованці; склад видання — книгарня товариства «Друкар», Київ, Хрещатик, 50.
НОВА КНИЖКА А. Карнеджі- „Царство інтересу" ціна 3 карб. ... Склад видання: Книгарня Т-ва „ДРУКАРЬ" Київ, Хрещатик 50.
Оголошення: Центральне бюро передплати на всі українські газети й журнали, що раніше містилося в приміщенні Центральної Ради, відновило роботу за адресою Інститутська, 4, кімн. 43; бюро брало 5 відсотків комісійних.
Центральне Бюро передплати на всі українські газети і журнали, що раніш містилось в помешканні Центральної Ради знов розпочало свою діяльність. ... Київ, Інститутська, 4, кімн. 43.
Редактором «Нової Ради» був Андрій Ніковський; газету друкувала друкарня Петра Барського в Києві на Хрещатику.
Редактор Андрій Ніковський. ... Друк. Петро Барський у Київі Хрещатик
Передплата на «Робітничу Газету»: 10 крб. на 1 місяць, 30 крб. на 3 місяці; приймається лише з 1-го числа кожного місяця. Адміністрація застерігає право підвищити ціну в разі збільшення видатків.
На 1 місяць 10 карб., на 3 місяці 30 карб.
Цифри OCR («А мівнці 30») прочитано як «3 місяці».
Редакція «Робітничої Газети»: Київ, Михайлівський провулок, 25, пом. 1, телефон 66-10; редактор приймає від 3 до 6 години дня, секретар редакції — від 2 до 6; контора відчинена щодня з 10 до 4; друкарня — Театральний пров., 48-А.
Редакція: Київ, Михайлівський пр. 25, пом. 1, телефон № 66-10. Друкарня: Театр. пр. 48-А.
Години прийому в OCR частково спотворені.
Київська «Мысль» (газета «Кіевская Мысль») бачить відродження демократії в Уфимській державній нараді, відновленні самоврядування в Криму та об'єднанні демократичних сил на Кубані; «Робітнича Газета» скептично ставиться до цього.
«Кіевская Мисль» радіє.
«Новини дня» подають: ведеться інтенсивна робота зі збирання матеріалів щодо державної мови — три течії (українська; рівноправність російської й української; «народна» шевченківська); за останню висловилися хлібороби 14 повітів Полтавщини.
за останню версію висловились хлібороби 14 повітів Полтавської губ.
Повторює повідомлення «Робітничої Газети» від 6 листопада; газета іронізує над «сенсацією».
У «Вечері» друкувалися спогади біженців з Радянської Росії, як-от нотатки про Саратов улітку 1918 року (більшовицькі розстріли в Миколаївську, знесення пам'ятника Олександру II, хлібна криза), що формувало в Києві уявлення про життя «в совдепії».
Сижу съ карандашемъ въ рукѣ, заношу въ тетрадь «воспоминанія».. И увѣренъ, что никто не ворвется, не отниметъ, не разорветъ, не потащитъ въ комиссаріатъ
Текст про інше місто; наведено як характеристику настроїв біженців у Києві.
Видання Міністерства сповідань; редактор «Слова» — В. Н. Лашкюков (прізвище за OCR); друкарня А. І. Гросмана, Велико-Володимирська, 49, телефон 5-58.
Видання Міністерства сповідань. Редактор В. Н. Лашяюков.
Телефон друкарні за OCR: 5-58.
Вийшов №4 газети «Армія» — щоденної військово-морської газети (рік видання перший) від п'ятниці 8 листопада 1918 року. Редакція містилася в Києві на Великій Володимирській, 28, пом. 10.
Київ, В. Володимирська 28, пом. 10. Рік видання перший. Щоденна військово-морська газета.
Читано з OCR-тексту. Шапка частково пошкоджена: «Щоденна військ…», «ово-морська газета», «Київ, В. В… ьна 28, пом. 10».
У статті М. Нікітіна «Кь врачамь арміи» запропоновано створити товариство військових лікарів і окремий науковий журнал «Военно-Медицинский Журнал» у Києві, де міститься центральне управління; на Україні є три великі наукові осередки: Київ, Харків і Одеса.
На Украинь три крупныхь научныхь центра-Кіевь, Харьковь и Одесса и созданіе вь нихь общества врачей
Читано з OCR-тексту. Автор: М. Никитинъ.
Редакція «Вістника Армії і Флоту» містилася на Банковій, 5, кім. 40; редактор — полковник Мамонтов.
Редактія «Вістника Армії і флота». Банкова 5, ком. 40. Ремактор полковн. Мамонтов.
Читано з OCR-тексту.
Імпринт «Армії»: редактор-видавець П. Дорман; офіційні накази й положення надруковано в номері як додаток до наказу Військової Офіції.
Редактор-Видавець П. Дорман.
Читано з OCR-тексту. Прізвище надруковано в кінці четвертої сторінки.
8 листопада 1918 року Правління вирішило доповісти Раді про призначення редактора газети «Власна Хата» замість П. Савченка.
замість
Читано з OCR-тексту.
Оголошення: Центральне бюро передплати на всі українські газети й журнали, що раніше містилося в приміщенні Центральної Ради, після минулих руїн і розрухів знову розпочало діяльність; комісійних брало 5 %. Адреса редакції журналу «Шлях»: Київ, Мар'їнсько-Благовіщенська, 123, пом. 20, тел. 59; відділи в Києві — книгарня на Фундуклеївській, 9, та ще один відділ (Житомирська?, 16).
Центральне Бюро передплати на всі українські газети і журнали, що раніш містилось в помешканні Центральної Ради, після минулих руїн і розрухів внов розпочало свою діяльність.
Адреси відділів частково зіпсовані OCR.
Передплата на «Робітничу Газету» на 3 місяці коштує 30 крб.
3 місяці 30 карб.
Газета скаржиться на цензуру: з одного з попередніх чисел цензор викреслив цитату з промови міністра внутрішніх справ Рєдбота (так в OCR) на з'їзді хліборобів-власників, яку «безборонно» надрукувала «Киевская мысль»; автор іронізує, що цензура «найвища над усім громадянством і урядом».
Нянька над нянькою. ... цензура викреслила всю цитату з промови міністра внутрішніх справ
Прізвище міністра в OCR «Редбота» (імовірно, Рейнбот).
Оголошення: видавництво «Дзвін» («Українська школа», Київ, Безсарабка, 2) оповіщає, що вже вийшли й перевозяться з Відня на Україну підручники: Чепіга — Задачник (рік III), Черкасенко — «Початок граматики» та «Читанка», Коваленко — «Геометрія», «Найпотрібніші правила правопису» (ч. II) тощо.
ВИДАВНИЦТВО «ДЗВІН» «УКРАЇНСЬКА ШКОЛА» Київ, Бесарабська 2 ... оповіщає, що вийшли й перевозяться з Відня на Україну підручники
Деякі назви в OCR обірвані.
Оголошення: видавнича спілка «Книгозбірня» пропонує абонемент за 100 карбованців (гроші повертаються при виході); абонентам знижка щонайменше 20% на книжках чужого видання і щонайменше 30% на книжках власного видання, навіть при купівлі однієї книжки вартістю менш 1 крб.; пересилка безкоштовна.
Ціна абонемента 100 карб.
Відсотки знижок у тексті OCR розбиті: «не менш як ...% на книжках чужого видання і не менш як 30% на книжках власного видання».
У «Слові» № 33 надруковано статтю священика, що повернувся з полону, «Военное духовенство на войнѣ и теперь»: за війну загинуло понад тридцять військових священників, поранених і контужених близько чотирьохсот, у полоні перебувало понад 150, а загальна кількість духовенства на війні сягала п'яти тисяч.
А въ эту войну убито свыше тридцати священниковъ. ... Въ плѣну перебывало болѣе 150 человѣкъ.
Стаття російською; продовження в наступному числі.
Автор огляду «Подготовка команднаго состава» (фрагмент про дисципліну й форму) скаржиться, що наказів про дотримання форми одягу є «скільки завгодно», а погони й канти суперечать одне одному: при похідній формі погони червоні, а при мирній білі, і «чому — невідомо»; пропонує встановити для кожного роду військ окремі відзнаки.
Приказовь же о соблюденіи формы одежды имфется сколько угодно. ... при формі центральнихь управленій кантъ на погонахь при походной формі красный, а при мирной білый. Почему -неизвістно.
Читано з OCR-тексту. Текст у змішаних колонках; належність до конкретної статті не визначена (ймовірно, фейлетон «Кое о чемь»).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: з 1919 р. у Полтаві мала почати виходити велика щоденна демократична газета «Полтавська Громада»; передплата 8 крб на місяць, 15 крб на 2 місяці, 22 крб 50 коп. на 3 місяці.
Умови передплати: на 1 міс.-8 крб., на 2 міс.- 15 крб., на 3 міс-22 к. 50 коп.
Оголошення з іншого міста, подано як приклад преси; деталі пошкоджені.
Оголошення про друкування оголошень у газеті: на 1-й сторінці перед текстом і в тексті на 4-й сторінці — 2 крб. (за рядок); особам, що шукають праці, оголошення (не більше кількох рядків) — 2 крб. за раз.
Особам, що шукають праці оголошення не більше ... рядків 2 крб. за 1 раз.
OCR цього блоку розірваний; числа рядків і ціни за рядок неясні.
Оголошення: книга з передмовою «Сучасне життя вимагає людей типу Карнеджі» коштує 3 крб.; склад видання — у книгарні товариства «Друкар».
Ціна 3 карб. ... КНИГАРНЯ Т-ва «ДРУКАР»
Оголошення: товариство «Час» у Києві продовжує на 1919 рік (друге видання) критично-бібліографічний місячник «Книгар» і приймає передплату (Київ, Володимирська, 4д); редактор — В. Старий; передплата й оголошення, ціна оголошення — 1 крб. 60 коп. за рядок.
Товариство «ЧАС» у Київі продовжує на 1919 рік видання й приймає передплату «КНИГАР»
Сума передплати в OCR не розібрана.
Оголошення: видавництво «Дзвін» оголошує художню книжку В. Винниченка «Краса і сила» та інші нові видання; дальші томи виходитимуть один за одним.
В. ВИННИЧЕНКО. Краса і сила
OCR блоку майже нерозбірливий, перелік творів фрагментарний.
Редакція «Армії» повідомляла години прийому: редактора з 6 до 7 години, секретаря з 12 години.
Редакція ПРИЙОМИ: ... від 6 до 7 ... секретаря: від 12 по
Читано з OCR-тексту. Години прийому в OCR обірвані; кінець інтервалу секретаря не прочитано, а хто саме приймає з 6 до 7 — слово перед «ра» зіпсоване.
У тому ж фельєтоні автор радить військовому відомству наказом установити єдині ціни на продукти інтендантських заготівель: зараз в одній установі продажні ціни одні, в іншій інші, а потрібні тверді однакові ціни для всіх.
Не мішало бі изрідка проводить приказомь по военному вЁдомству цЁны на продукты интендантскаго заготовленія. ... Сейчась же въ одномь учрежденіи пронажныя цЁны, вь другомь другія, а твердыя цЁны одинаковыя.
Читано з OCR-тексту. Текст зіпсований; сенс про необхідність єдиних цін на інтендантські продукти відновлено наближено.
Автор пропонує називати корпуси та полки іменами історичних діячів України, а не «шефів графа Аракчеєва», і наголошує на потребі національного виховання армії з дитинства; при цьому він зауважує, що чемність — обов'язкова якість і для військових.
Національное воспитаніе армій должно быть проведено сызмала. ... корпусамь, тоже полкамь, присвоить имена историческихь дѣятелей Украйны.
Читано з OCR-тексту. Текст у змішаних колонках; читається частково.
Оголошення: Дніпросоюз приймає замовлення на календарі на 1919 р.; кишеньковий календар-щоденник «на 4 крб. 60 коп.» (за OCR), календарі ілюстровані, мають кооперативні відомості та народні прислів'я; при замовленні потрібен завдаток, наложений платіж не приймається. Замовлення — у видавничому відділі Дніпросоюзу.
ПРИЙМАЮТЬСЯ ЗАМОВЛЕННЯ НА Календарі 1919 р. Видання Дніпровського Союзу Споживчих Т-в
Ціна в OCR розірвана («ціна 4 крб. 60 коп.»); вид календаря неясний.
У статті про дисципліну (або фейлетоні) автор скаржиться, що накази про взаємне привітання військових погано прищеплюються, особливо серед молоді, а чемність — обов'язкова якість, що не суперечить армійській дисципліні; він докоряє комендантам, що ті обмежуються «накопиченням невиконаних паперів».
Приказы о веаимномь привітствій прививаются плохо. Особенно вь этомь грішить молодежь. Примфры комендантовь вь этомь отношеній пока являются накопленіемь «неисполненныхъ бумагь».
Читано з OCR-тексту. Фрагмент змішаний із сусідніми колонками; належність до конкретної статті не встановлена.
Чутка: у військових начальників у Києві спостерігається великий наплив колишніх солдатів російської армії з проханнями про посвідчення, бо серед них поширилися чутки про можливу появу в Україні військ Антанти («союзників»); люди вважають, що союзники притягнуть їх до відповідальності за самовільне залишення фронту. Посвідчень їм не видають.
Через чутки про можливе прибуття на Україну військ Антанти до управлінь військових начальників у Києві наплив колишніх солдатів російської армії, які просять посвідчень, що вони прийшли додому у відпустку за розпорядженням начальства; серед прохачів переконання, що союзники притягнуть їх до відповідальності за самовільне залишення фронту.
Серед прохачів панує переконання, що союзники притягнуть їх до відповідальности за свавільне залишення фронту.
У воинскихь начальниковь. Вь связи съ распространяющимися вь обществь слухами о возможности появленія вь Украйнь войскь согласія, вь управленіяхь воинскихь начальниковь наблюдается большой наплывь бывшихь солдать русской армій
Читано з OCR-тексту. Чутки про прихід військ Антанти; місце «в управліннях воїнських начальників» — у Києві не вказано явно, але рубрика київська.
Київська радіостанція одержує багато повідомлень від радянської влади про нібито заворушення в Україні, зокрема, що в околицях Києва, на Печерську, відбулася демонстрація австрійських солдатів із червоним прапором і співом марсельєзи; влада заявила, що це безумовно не відповідає дійсності.
буцім то в околицях Київа, Печерську відбулась демонстрація австрійських солдатів, котрі йшли з червоним стягом і співали марсельєзу
Офіційне спростування чутки; дата радіотелеграми не вказана.
Через поширені чутки про можливий прихід на Україну військ держав Антанти до управлінь військових начальників зверталося багато колишніх солдатів російської армії з проханням видати посвідчення, що вони прибули додому у відпустку з наказу начальства; вони боялися відповідальності за самовільне залишення фронту, але посвідчень їм не видавали.
являється сила салдатів бувшої російської армії що звертаються до військових начальників з проханням видати їм посвідчення
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Місто прямо не назване, ймовірно Київ.
Представники правих організацій у Києві обговорювали з'їзд у Ростові, призначений, за чутками, на 11 листопада 1918 року; припускали, що центр організаційної роботи правих буде перенесено з Києва до Ростова, а також планували надіслати делегатів до консервативного псковського уряду.
Предполагается, что центръ организаціонной работы правыхъ будетъ перенесенъ изъ Кіева въ Ростовъ.
Чутка.
У листопаді 1918 року в Києві ходили панічні чутки, ніби 2 мільйони військовополонених, об'єднавшись з австрійцями, рухаються в Україну, грабують і вбивають мирне населення; газета спростовувала їх: за компетентним джерелом, усього в Австрії було близько 600 тисяч полонених, а в Україну прибуло лише кілька тисяч.
Кіевляне не могутъ прожить ни одного дня, чтобы не распространять нелѣпыхъ паническихъ слуховъ, одинъ другого ужаснѣе. ... по городу циркулируютъ нелѣпые слухи, что 2 милліона военно-плѣнныхъ двигаются на Украину
Чутка, спростована газетою; на шляху полонених відкрито харчувальні пункти, і їх наказано не затримувати у великих містах (Київ, Одеса, Харків).
Генеральний штаб повідомив: через чутки про можливу висадку військ держав Згоди в Україні до військових начальників іде великий наплив колишніх російських офіцерів, які просять посвідчень, що перебувають удома у відпустці; вони бояться звинувачень у добровільному залишенні фронту. Посвідчень не видають, бо потреби в них немає.
в звязку з розповсюдженням чуток про можливість висадки на Україні війська держав згоди
Чутки про висадку Антанти; OCR частково пошкоджений.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Повідомлення з Катеринодара: у Новоросійську отримано радіо, що союзна ескадра з сорока вимпелів виходить з Босфору до Новоросійська; краєвий уряд наказав готуватися до зустрічі; добровольці збирають мануфактуру для прапорів.
союзна ескадра в складі сорока вимпелів виходить з Босфору і йде в Новоросійськ.
Не Київ; чутка/повідомлення про прихід союзного флоту.
Серед негативних явищ на з'їзді згадано агітацію й вороже ставлення місцевого населення до військ, а в одній кінній дивізії селяни «не добровільно» передали зброю майже на всю дивізію, включно з гарматами й кулеметами.
не добровільно передали зброю майже на всю дивізію включно до гармат і кулеметів!
Читано з OCR-тексту. Загальний сенс повідомлення неясний через пошкодження OCR: сказано, що саме селяни роззброїли кінну дивізію (або навпаки); цитата збережена як є.
Харківська монархічна «Русская Жизнь», що колись поширювала чутки про те, що Микола Романов живий, «з достовірного джерела» повідомила: незабаром цар Микола II відбуває зі Швеції й очікується на півночі Росії, де «передбачаються події вирішального значення».
Харьковская монархическая „Русская Жизнь“, одно время муссировавшая слухи, что Николай Романовъ живъ
Читано з зображення. Чутка; газета «Голосъ Жизни» подає її з іронією. Микола II був розстріляний 17 липня 1918 р. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
За повідомленням «Красной Газеты», письменник Леонід Андрєєв заарештований за звинуваченням у співчутті фінським білогвардійцям.
„Красная Газета“ сообщаетъ, что Леонидъ Андреевъ арестованъ по обвиненію въ сочувствіи финскимъ бѣлогвардейцамъ.
Читано з зображення. Чутка/повідомлення з другої руки; Андрєєв помер у Фінляндії 1919 р. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
За неперевіреними відомостями, цими днями в Яссах почалася нарада, якій надають велике значення в українських колах: беруть участь представник української влади генерал Дашкевич-Горбацький (OCR), Коростовець, Ігор Кістяківський (?), секретар румунської місії, представники німецької влади; нібито обговорюють зовнішню політику та перебування німецького війська на Україні.
Нарада у Яссах. З конфіденційних джерел довідуємося, що цими днями у Яссах розпочалася нарада
Імена в OCR спотворені.
Правління Дніпросоюзу ухвалило асигнувати 1000 карбованців Організаційній комісії з влаштування Лисенківського свята та 5000 карбованців на стипендії для незаможних студентів Державного українського університету (за OCR — Подільського); консолідований союз споживчих товариств Винниччини пожертвував 5000 крб., Конотопський союз кооперативів — 500 крб. на пенсійний фонд ім. М. Левитського й В. Козлова.
Правління Дніпросоюзу України ухвалило асигнувати 1000 карбованців організаційній комісії з влаштування Лисенківського свята та 5000 карбованців на стипендії незаможним студентам Подільського державного університету.
асигнувати 1,000 карбованців організаційній комісії по влаштуванню Лисенковського свята і 5,000 карб. на стипендії
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Правління Дніпровського союзу споживчих союзів України ухвалило асигнувати 1000 карбованців на організаційну комісію по влаштуванню Лисенківського свята й 5 000 карбованців на стипендії незаможним студентам Подільського державного університету.
асигнувати 1000 карбованців організаційній комисії по улаштованню Лисенківського свята 15000 карб. на стипендії
Подільський державний університет — у Кам'янці-Подільському; розпорядження ухвалено в Києві.
Асігновки Дніпросоюзу на культурно-просвітню справу ... 1000 карбованців Організаційній Комісії по улаштованню Лисенківського свята і 5000 карб. на стипендії
Дніпросоюз асигнував 5000 карбованців на стипендії для незаможних студентів університету.
5000 карб. на стипендії для незаможніх студентів
Видавничі товариства «Дзвін» і «Українська школа» на засіданні 8 листопада асигнували 1000 карбованців до фонду допомоги галичанам і 3000 карбованців до фонду Українського національного союзу.
Видавниче товариство „Дзвін" і „Українська Школа" на засіданні від 8-го листопада асігнувало на фонд допомоги галичанам одну тисячу карбованців і в фонд Українського Національного Союзу три тисячі карбованців.
За приблизними підрахунками, на територію України було ввезено понад 4 мільярди австрійських крон; населення охоче їх приймало через гостру нестачу дрібної розмінної монети, а після краху Австро-Угорщини ця маса грошей перетворилася на знецінений папір.
на территорію Украины было привезено свыше 4 милліардовъ кронъ. Населеніе охотно принимало австрійскія деньги, тѣмъ болѣе, что въ странѣ все время ощущался острый недостатокъ въ размѣнной монетѣ.
Постанова № 701 (8 листопада 1918): на негайні потреби Головного управління мистецтв та національної культури асигновано 43 600 карб.; виручка від продажу видань управління зараховується до прибутку скарбу.
сорок три тисячі мість-
Підписав товариш міністра народної освіти й мистецтва Петро Холодний.
Постанова № 702 (8 листопада 1918): Державному контролерові асигновано 15 000 карб. на допомоги урядовцям Державного контролю.
допомог урядовцям Дер-
Постанова № 704 (8 листопада 1918): Міністру торгу й промисловості асигновано 5 000 000 карб. на купівлю нафти.
5.000.000 карб.
Продовження — на наступній колонці.
Київський градоначальник просить міську управу ще раз переглянути розрахунок прибутків і витрат, зважаючи на вказівки управляючого казенною палатою; кошторис на 1918 рік демократична дума звела на 77 105 940 крб.
Обрахунок на 1918 р. демократичною думою був зведений на 77,105,940 карб.
За даними публіциста, міське електричне підприємство в Бердичеві працює з дефіцитом 22 000 руб. на місяць за відсутності вуличного освітлення; станції видано 25 000 руб. оборотних коштів, з них 18 000 руб. треба зібрати з боржників-абонентів.
Предпріятіе идетъ съ дефицитомъ въ 22000 рубл. въ мѣсяцъ при отсутствіи уличнаго освѣщенія
Читано з зображення. Цифри наводить автор статті «Городскія дѣла. Факты и цыфры»; підпис «А. З—ръ». Дата номера газети; точна дата події не вказана.
8 листопада 1918 р. видано розпорядження про повне припинення обігу крони; деякий час Держбанк іще приймав крони по 45 коп. за крону в сумах не більше 300 крон на особу. Острублі частково ходили в прикордонних із німецькою окупацією краях, але законним платіжним засобом не були.
Державний банк продовжував приймати крони за курсом 45 коп. за крону сумами, що не перевищували 300 крон на одну особу
загальнодержавне
Законом 5 листопада 1918 р. міністрові фінансів надано право вимагати обов'язкового пред'явлення до обміну російських кредитних білетів у 250 рублів; 7 листопада уряд схвалив, 8 листопада гетьман затвердив закон: 250-рублівки обмінюються в Держбанку, казначействах, ощадкасах, після строку втрачають право обігу. Закон викликав «бурю во всей русской печати Киева», яка дивилася на Україну як на «Пьемонт» відродження Росії.
при своїй появі він викликав бурю в усьому російському друці Києва, позаяк він з’явився в момент розгрому Німеччини, появи союзників у Румунії, успіхів добровольчої армії
250-рублівка — «думська» купюра Тимчасового уряду
8 листопада 1918 року голова урядової комісії з завідування міським господарством сенатор Дьяков відвідав Міністерство фінансів через критичний стан міської каси; комісії пообіцяли 5 мільйонів рублів передусім на погашення боргів з платні міським службовцям і запропонували зрівняти оклади міських службовців з казенними та скоротити штати.
комиссіи будетъ дано пять мил. рублей съ тѣмъ, чтобы въ первую очередь были погашены долги по жалованью гор. служащимъ.
Закон № 728 від 8 листопада 1918 року: квитанції Державного Банку, скарбниць і державних ощадних кас на процентні папери, вилучені, вивезені чи знищені агентами «Російської Совітської влади», Державний Банк приймає в забезпечення позичок і авансів; оригінальні папери оголошуються недійсними, а їх реєстри публікуються в «Державному Вістнику»; прохання й дублікати звільнено від гербового збору.
Совітської влади
Закон про підтримку власників паперів, що зберігалися в установах Державного Банку при більшовицькій владі.
Оголошення: Бердичівське відділення Винницької трудової артілі «Самопомощь», третій аукціонний зал на розі Махновської та Біржової площі, 1 (будинок Хаскеліса): першого дня приймання речей уже оголошено; речі приймають щодня 10—12 та 14—17 для продажу з аукціону й за вільною ціною, аукціони в ілюзіоні «XX вѣкъ».
Артель принимаетъ для продажи съ аукціона и по вольной цѣнѣ всякія вещи ежедневно отъ 10 до 12 и отъ 2 до 5 ч. дня
Читано з зображення. Повторення оголошення з № 26; дата першого аукціону все ще не названа.
Усі цукрові заводи Бердичівського повіту, крім Махаринецького, подали до адміністративного відділу Київського окружного суду скаргу на повітову земську управу щодо високої й нібито неправильної оцінки заводів для земського збору; скаргу залишено без розгляду через пропуск законного строку.
Всѣ сахарные заводы уѣзда, за исключеніемъ Махаринецкаго, подали въ административный отдѣлъ кіевскаго окружнаго суда жалобу
Читано з зображення. Київський окружний суд — апеляційна інстанція. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
8 листопада Гетьман затвердив постанову ради міністрів: міністр фінансів вправі наказувати подавати російські кредитні білети, що ходять на території України, до установ державного банку й казначейства для штемпелювання, визначити терміни, а непред'явлені білети оголосити такими, що втратили силу платежу на території Української держави.
объявить россійскіе кредитные билеты, которые не будутъ представлены въ назначенные въ п. 2 сроки
Читано з зображення. Закон набуває чинності телеграфом негайно після затвердження.
До Національного фонду через контору «Нової Ради» надійшло 150 карбованців 50 копійок від делегатів, гостей і артистів, що їздили на свято в Ромни (серед них Микола Вороний, Я. Савченко та інші).
від делегатів, гостей і артистів, що їздили в Ромни на свято ... разом на суму 150 карб. 50 коп.
Видавниче товариство «Дзвін» і «Українська школа» на засіданні 8 листопада асигнували тисячу карбованців у фонд допомоги галичанам і три тисячі карбованців — у фонд Українського Національного Союзу.
На засіданні від 8-го листопада асигновано на фонд допомоги галичанам одну тисячу карб. і в фонд Українського Національного Союзу три тисячі карб.
Постанова № 704 уточнює: 5 000 000 карб. Міністру торгу й промисловості видаються авансом на купівлю нафти.
авансом дять мі-
Сума в тексті: «п'ять мільйонів (5.000.000)»; OCR зіпсував слово «п'ять».
Міністрові Фінансів дано право випустити кредитових білетів і ознак Державної Скарбниці ще на 1 000 000 000 карбованців, так що загальна сума дозволених випусків сягає 2,5 мільярда.
тисот міліонів (1.500.000.000) карбовані
У тексті згадано закони від 19 грудня 1917 і 9 січня 1918; підписав А. Ржепецький.
Міністерство фінансів оголосило правила видачі позичок під цінні папери Російських державних позичок, вивезені представниками російської радянської влади з установ Державного банку й скарбниць: позичку дають до 25 % номінальної вартості паперів.
до 25% комальної вартості на
Позички до 50 тисяч карбованців видають місцеві установи, понад 50 тисяч — за дозволом Центрального управління банку. Закон від 8 листопада 1918.
За 5-відсотковими зобов'язаннями Державної скарбниці видають лише безпроцентні позички в розмірі 75 % номіналу; аванси в рахунок процентів за ними не видають.
75°, номіналу
Закон від 8 листопада 1918; OCR місцями зіпсований.
Гетьман затвердив закон про асигнування в розпорядження голови ради міністрів 300 000 карбованців на видатки особливого комітету імені гетьмана для допомоги потерпілим від вибуху в Одесі.
300.000 карб. на видатки особливого Комітету імени Пана Гетьмана для допомоги потерпівшим від вибуху в м. Одесі
Рада міністрів ухвалила закон про асигнування 5 мільйонів карбованців на закупівлю нафти для потреб України; міністр торгу й промисловості уклав договір із галицькою Національною Радою, а гроші має відвезти до Львова голова надзвичайної дипломатичної місії Олександр Саліковський, який поки затримується в Києві.
рада міністрів ухвалила закон про асигнування 5 мільйонів карбованців на придбання нафти для потреб України
У тексті «8 листопада»; ймовірно, новий стиль, але OCR цифри сумнівний.
Українська кооперація мала випустити третій випуск акцій Українського кооперативного банку (Київ): передбачалося одразу випустити акцій на 7 мільйонів карбованців, щоб збільшити складковий капітал до 10 мільйонів; покрити випуск треба було приблизно за пів року.
Треба зразу випустити акцій на 7 милійонів карб., щоб збільшити складковий капітал до 10 милійонів карб.
Газетна стаття «Іспит кооперації»; акції дозволяли купувати окремим кооперативам лише під керівництвом їхніх союзів.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: банк у Вінниці (Поділля) із загальною відповідальністю на 50 000 000 карбованців проводить усі банківські операції, платить по вкладах відсотки.
з загальною відповідальністю 50,000,000 карб. переводить всі банкові операції. Платить по вкладам
Назва банку пошкоджена OCR; не Київ.
Ухвалено (8 листопада 1918) надати Крайовому комітетові з постачання протезів ампутованим і скаліченим воякам позику на рік — 608 275 карб. — для збільшення продуктивності протезних майстерень.
Краєвему Комітетові по постачанню про-
Сума з окремого рядка «інвалідам 608.275» на с. 2; належність до цієї постанови ймовірна. Підписав міністр народного здоров'я й опікування Вс. Любинський.
Для консульських установ закордонних справ України визначено, зокрема, річне утримання генерального консула — 18 000 крб. (клас IV), консула і віце-консула — менші суми; на розїзди штатних службовців щороку асигнується 7200 крб., на генеральні консульства — по 5000 крб.
Генеральний Консул ... 18.000
Таблиця окладів нерозбірлива: цифри 18 000, 10 000, 7200, 3000 подано без точного зіставлення з посадами.
Продовольча управа відпустила земській лікарні коштом міської управи 90 пудів борошна, 10 пудів цукру й 10 пудів висівок.
Продовольственной управой отпущено земской больницѣ за счетъ городской управы 90 пуд. муки, 10 пуд. сахара и 10 п. отрубей.
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Департамент палива міністерства торгівлі дозволив Бердичівській міській управі ввезти в місто зі станції Радзивилів 800 пудів гасу й 200 пудів нафти.
Департаментъ топлива м-ва торговли разрѣшилъ городской управѣ ввезти въ городъ со ст. Радзивиловъ 800 пуд. керосина и 200 пуд. нефти.
Читано з зображення. Станція Радзивилів — на кордоні з Галичиною. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Цукрова кампанія 1918 року виявилася «набагато гіршою, ніж у всі попередні роки»: збережена на час копання площа буряків — близько 300 тис. десятин (50 % у доброму стані, 30 % у задовільному, 20 % у поганому), урожай 65—70 берківців з десятини, цукристість лише 14,6 %; мінерального палива наявно не більше 35—40 % потреби, але є запаси дров на заводах.
Урожай оцѣнивается въ среднемъ въ 65—70 берковцевъ съ десятины. Сахарность свеклы много ниже обыкновенной, всего 14,6 проц.
Читано з зображення. Дані стосуються України в цілому; причини — запізнення сівби, поганий обробіток ґрунту, розлад залізничного транспорту. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міністерство торгівлі й промисловості підрахувало, що з України в 1918 році до центральних держав вивезено 335 млн пудів продуктів (жито 25 млн, пшениця 141 млн, пшеничне борошно 43 млн, овес 12 млн, висівки 18 млн та ін.), а в позаукраїнські області колишньої Російської імперії — не більше 40 млн пудів; натомість Україна отримала лише невеликі кількості буряку, соняшникового насіння, вівса й ячменю.
всего въ центральныя державы вывезено изъ Украины 335 миллiоновъ пудовъ продуктовъ
Читано з зображення. Підрахунок за поточний 1918 рік. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Радомисльські селяни, у яких уже не вистачало власного хліба, групами по 5–6 чоловік їздили човнами по Тетереву й Дніпру до Канівського повіту по збіжжя (по 20 пудів на душу), але на зворотному шляху в них вимагали хабарі, називаючи купівлю «контрабандою».
Накупили хліба пудів по 20 на душу. Але, повертаючись назад, зазнали багато лиха
Оголошення: педагогічка Бестужевських курсів дає уроки математики; адреса — Бібіковський бульвар, 33, кв. 2.
Педагогичекихъ Бестужев. кур. даетъ уроки математики. Бибиков. бульв. 33, кв. 2.
Перше засідання особливої наради з перегляду квартирного закону, призначене на 5 листопада, з технічних причин перенесли на 8 листопада; голова наради товариш міністра внутрішніх справ С. Варунь-Секрет пояснив, що новий закон зробив надто різкий стрибок у нормуванні цін порівняно із законом 1917 року і нечітко врегулював перенесення витрат на ремонт на наймачів.
Вчера должно было состояться первое засѣданіе особаго совѣщанія по пересмотру квартирнаго закона. По техническимъ причинамъ оно было отмѣнено и перенесено на 8 ноября.
Оголошення: на Соборній площі в будинку Вайсмана (колишній мануфактурний магазин міської продовольчої управи) незабаром відкриється торгово-промислова комісійна контора й магазин «Выгода»: приймає на комісію товари, домашні речі й коштовності для оптово-роздрібного продажу й на склад.
На дняхъ открывается на Соборной площади въ домѣ Вайсмана
Читано з зображення. Повторення оголошення з № 25—26.
Оголошення: свідомий студент-українець шукає кімнату; може навчати дітей і виконувати різну роботу. Телефон 11-51, дзвонити з 10 до 4 години.
Свідомий студент-українець шукає кімнату. Звон. від 10 до 4 год. Тел. 11-51.
Український державний поїзд № 6 щасливо переїхав кордон і прямував до Києва; державний секретаріат повідомляв, що в дорозі непорозумінь не траплялося.
Український державний поїзд № 6 щасливо переїхав кордон і зараз прямує на Київ.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Трамвай у Києві в листопаді 1918 року перебував у стані розрухи: вагонів бракувало, вони йшли переповнені, люди висіли на сходинках, а через раптове зникнення струму пасажири часто мусили виходити й іти далі пішки.
Трамвайное дѣло въ Кіевѣ находится въ состояніи разрухи. Каждый день можно ожидать полнаго прекращенія движенія. Вагоновъ не хватаетъ. Трамваи идутъ переполненные, площадки забиты, на ступенькахъ висятъ
У листопаді 1918 року в Києві курсувало лише 100 моторних вагонів трамвая (пульманівські рахувалися за два), тоді як у мирний час — 225.
въ обращеніи находится 100 одиночныхъ моторныхъ вагоновъ, считая Пульмановскіе вагоны одинъ за два. Въ мирное время нормальное число вагоновъ достигало 225-ти.
8 листопада у зв'язку з подіями в Галичині перервано телеграфний зв'язок Києва з Віднем і Софією; телеграфне сполучення з Віднем можливе лише кружним шляхом через Берлін.
прервана телеграфная связь Кіева съ Вѣной и Софіей
Читано з зображення.
Директор правління міських залізниць М. І. Масленников пояснив, що трамвайна електростанція стоїть через брак палива, і трамвай живиться лише від міської станції, яка насамперед дає струм на освітлення, водогін і каналізацію; увечері струму для трамвая немає зовсім, а вдень щодня перерва з 4 до 7 години.
въ настоящій моментъ движеніе трамваевъ поддерживается исключительно городской электрической станціей, такъ какъ спеціальная станція, обслуживающая трамвай, не работаетъ изъ-за недостатка топлива.
До 15 листопада очікували 10 тисяч пудів нафти, після чого трамвайна станція мала працювати вечорами.
Управління міських залізниць скасувало низку другорядних трамвайних маршрутів, зокрема № 15 і № 11, припинило рух Глибочицькою лінією, другою Володимирською (від Андріївської церкви до Троїцького народного дому), Межигірською та іншими; планувалося закрити й Лагерну лінію.
Прекращено движеніе по линіямъ: Глубочицкой, второй Владимірской (отъ Андреевской церкви до троицкаго народнаго дома), Межигорской и др. Предполагается также закрыть Лагерную линію.
Член виконкому з управління трамваєм Е. К. Гарф заявив, що колії несправні: на Круглоуніверситетській і Кирилівській почали ремонт, зняли шпали, але нових не постачили через несплату рахунку, а дощі змили баласт; відповідальні працівники залишали трамвай. Протест (позов) Ханукова коштував трамваю 4 мільйони.
На Кругло-Университетской и на Кирилловской нами начатъ ремонтъ пути. Были сняты шпалы для того, чтобы замѣнить ихъ новыми, новыхъ не доставили, такъ какъ мы не уплатили по счету
8 листопада 1918 р. (затвердження № 683) Рада Міністрів змінила закон 17 серпня 1917: прохання трамвайних підприємств про підвищення тарифу за перевезення пасажирів мають розглядати міські думи або губернські чи повітові земські збори на найближчому засіданні й протягом двох тижнів надсилати постанову на затвердження міністрові внутрішніх справ.
коли трамвайні підприємства вчинять прохання про підвищення тарифів за перевозку пасажирів, такі прохання вирішуються відповідними Міськими Думами ... надсилається до затвердження Міністрові Внутрішніх Справ
Закон стосується всіх міст, зокрема й київського трамвая.
Асигновано 1 840 000 карбованців на роботи в Київському залізничному вузлі: 840 000 на остаточні розрахунки з кредиторами за виконані роботи й 1 000 000 на невідкладні роботи.
виконано в Киівськім вузлі,
Підписав міністр шляхів В. Бутенко; акт від 8 листопада 1918.
Державний потяг № 6 проїхав через кордон, у дорозі ніяких інцидентів не було.
державний потяг Nº 6 проїхав через кордон
Призначення потяга не вказано.
Міністру шляхів надійшла телеграма з Одеси: солдати австро-угорської армії, зламавши дисципліну, на станціях чинять насильства над залізничниками, захоплюють вагони й паровози і розкрадають вантажі; у Роздільній солдати восьми ешелонів розбили 14 вагонів з ромом, п'яні грабували харчові склади (убито одного старшину, тяжко поранено службовця й пасажира); у Крижополі, Єгарді, Новоселиці — розграбування станцій і магазинів; у Бірзулі–Слободці–Вапнярці зібралися маси солдатів.
Солдати Австро-угорської армії, зламавши дисципліну, чинять на станціях насильства над залізничними служачими і, загрожуючи вбивствами, беруть вагони й паровики.
Не Київ, але розпорядження й телеграма надійшли до Київського міністерства; допомога від німецького командування не вийшла.
8 листопада 1918 року управління Південно-Західних залізниць у Києві отримало нові телеграми про грабежі на станціях: у Волочиську галицький офіцер з 25 солдатами забрав 12 цистерн бензину, на станції Роздільна австро-угорські солдати розбили 14 вагонів з ромом і, напившись, убили старшину й поранили кондуктора та пасажира.
Изъ Волочиска сообщаютъ: на станціи находится 60 цистернъ съ бензиномъ. Вчера на ст. явился галиційскій офицеръ съ 25 солдатами и потребовалъ ... выдать ему 12 цистернъ бензина.
Станція Жмеринка знову просить прислати озброєну охорону, зазначаючи, що обставини погіршали; співробітники станції Окниця телеграфують, що змушені розбіжитися, якщо не буде вжито заходів до охорони їхнього життя й майна; те саме повідомляють зі станції Баскауци.
Ст. Жмеринка знов просить прислати озбреєну охорону
Розділ «Розрухи на залізницях»; точна дата подій не вказана.
Положення про Військово-історичну комісію передбачає, що перевізні засоби й робітників для доставки справ і документів із залізниць у відділи архіву дають за розпорядженням начальників залог, а перевіз справ і документів по залізницях у межах України провадиться за перевізними документами й нарядами завідувачів пересуненням військ; коли натурою їх одержати не можна, їх наймають за кошти авансу.
Перевозочні засоби й робітники із залізниць для приставки діл та документів у відділи архива даються з розпорядження Начальників залог.
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Український державний поїзд № 6 благополучно перетнув кордон і найближчим часом прибуває до Києва; в державному секретаріаті отримано відомості, що на шляху порозумінь у дорозі не було.
Державний поїзд № 6.
OCR спотворений, зміст неповний.
Міністр праці Славінський на обіді відповів, що Українська держава буде утворена сильною, під верховною владою Гетьмана вона стане демократичною, а заради економічних інтересів і нейтралітету має ввійти в приязні відносини із сусідами.
Министр труда Славінський в своїй промові одповів, що Українська держава буде нейтральною
Читано з OCR-тексту.
Гетьман Скоропадський на з'їзді козаків-хліборобів заявив, що ні на крок не відступить від принципів першої грамоти, а аграрна реформа буде здійснена згідно з його вказівками, і закликав козаків-хліборобів до праці.
Що-ж торкається аграрної реформи, те виразно вказана в останній моїй грамоті і буде здійснена згідно моїм вказівкам.
Читано з OCR-тексту. Слова Гетьмана до з'їзду козаків-хліборобів у Києві; точна дата промови не вказана.
Прощаючись із з'їздом, Гетьман Скоропадський подякував козакам-хліборобам за прийом і сказав, що, коли брав владу, знав, що вона тяжка, але сподівається вивести країну «на шлях щастя» за допомоги чесних людей державного розуму, якщо всі йтимуть укупі.
Спасибі вам, козаки-хлібороби, за ваш прийом. Вірьте, що я всю душу положу, щоб виконати те, що я сказав в своїй грамоті.
Читано з OCR-тексту.
Передова «Армії» від 8 листопада 1918 року трактує крах Росії та Австрії як застереження: Росія «хворіла божевіллям», її революційні уряди безпорадні перед «чернню», а Австрія, на думку газети, пішла тим самим шляхом. Газета бачить дві ознаки відновлення державності: об'єднання культурного людства проти російського більшовизму та «еволюційний шлях державної перебудови» німецького уряду.
для боротьби з російським большовизмом і, вдруге; еволюційний шлях державної перебудови, на котрий став германський уряд
Читано з OCR-тексту. Колонки перемішані; висновок складено з уривків передової. Позиція газети — консервативна, антибільшовицька, прогетьманська.
На обіді Гетьман Скоропадський заявив, що настав час, коли після чотирьох років кривавої боротьби народи підходять до результатів, а в Україні виходить частина австрійських військ, що відкриває простір для більшовицької агітації. Гетьман закликав нове міністерство дружно й успішно працювати і виразив упевненість, що Україна буде «міцною та щасливою».
Панове, дуже радий вітати вас сьогодня у себе ... Нашій дорогій ненці Україні наше напруження ... Слава
Читано з OCR-тексту. Мова Гетьмана в OCR розірвана між колонками; перелічені лише читабельні тези.
Голова Ради Міністрів Лизогуб у відповіді Гетьманові зазначив, що новому кабінету доводиться починати працю в надзвичайно складних умовах: потрібно зберегти спокій і довіру в суспільстві та не допустити порушення законності в краї. Найскладнішим завданням він назвав міжнародні відносини.
Завдання це при теперішніх умовах дуже тяжке. Ще складніше завдання, котре належить вирішить Уряду в межах міжнародніх відносин.
Читано з OCR-тексту. Прізвище виголошувача (Лизогуб) читається по уривку «Голова Ради Министрів А. Ф.»; текст змішаний.
У виступі на обіді згадано нові угоди: договір з Донським військом та сподівання найближчими днями налагодити взаємини з Кубанню й Терським козацтвом. Українська держава прагне добросусідських відносин із Польщею, Фінляндією та Грузією й вітає утворення твердого державного ладу у Великоросії.
договір з Донським військом і надіємся в найближчі дні ... з Кубанью та Терським козацтвом ... Польшею і ... Фінляндією та Грузіею
Читано з OCR-тексту. Фрагменти зі змішаних колонок; вказано без ймовірного автора промови.
У промові на обіді Гетьман Скоропадський заявив, що Українська Держава вітає здобуту самостійність Галичини («з галичанами ми складаємо підвалини для братніх відношень»), прагне добросусідських відносин із Польщею, Фінляндією та Грузією й «непорушно стоятиме на ґрунті української самостійної і незалежної Держави».
Вітаючи добуту самостійність з галичанами ми складаємо підвалини для братніх відношень. ... ми стоїмо і будемо непорушно стояти на грунті Української самостійної і незалежної Держави.
Читано з OCR-тексту. Мова розірвана між колонками; джерело — виступ на обіді з міністрами.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У статті «В одчинені двері» газета повідомила, що «Київське юридичне товариство» ухвалило на засіданні 8 листопада, що державною мовою суду й сенату на Україні має бути російська; автор доводив, що українська юридична термінологія існує (Руська правда, Литовський статут, Магдебурзьке право, «Правничий словар» Костя Левицького).
Київське юридичне товариство… ухвалу, спираючись на доклад Лютвина, що державною мовою на Україні, мовою сенату і суду повинна бути тільки московська. Звіт з засідання поміщений в одному з останніх чисел «Голоса Києва».
Місце й точна дата засідання в OCR нечіткі; прізвище доповідача спотворене.
Генеральна канцелярія українського козацького війська й власна канцелярія гетьмана містилися на Хрещатику, в будинку №7.
генеральна канцелярія українського козацького війська, а також і власна канцелярія Його Світлости Ясновельможного Пана Гетьмана, містяться по Хрещатику в будинку ч. 7
Оголошення: Європейський ресторан на Махновській, 17 з кондитерським і кавовим відділом (кондитор із Києва «від Франсуа»), печиво на виніс, концертний квартет М. Лейбензона, зал у тропічних рослинах, страви на свіжому маслі.
Играетъ концертный квартетъ подъ управленіемъ М. ЛЕЙБЕНЗОНА.
Читано з зображення. Те саме оголошення, що в № 25 і № 26; уповноважений дирекції П. І. Чижевський.
Оголошення: зубна лічебниця зубних лікарів Гершфельдів, Білопольська, 31 (поруч із друкарнею Кагана): лікування, пломбування, видалення зубів без болю, штучні зуби; приймання 9—14 та 16—18.
Зубная лечебница зубныхъ врачей ГЕРШФЕЛЬДОВЪ
Читано з зображення. Те саме оголошення, що в № 25—26.
Оголошення: д-р Ткаченко лікує сифіліс (вливання «606» і «914»), венеричні, шкірні хвороби та хвороби волосся; приймає 8—11 і 16—20, жінок — 15—16; Соборна площа, будинок Хаскеліса (між Махновською та Білопольською), 3-й поверх.
Леченіе сифилиса (влив. „606“ и „914“) венерич., триперъ, кожн. бол., бол. волос.
Читано з зображення. Повторення оголошення з № 25—26.
Оголошення: доктор М. Лапрун — венеричні хвороби, сифіліс, вливання «606» і «914», шкірні й сечостатеві хвороби; приймає 9—13 та 17—19, жінок 16—17; Махновська, 8, кв. лікаря Кестельмана.
ДОКТОРЪ М. ЛАПРУНЪ Венерическія, сифилисъ, вліваніе 606 и 914
Читано з зображення. Повторення оголошення з № 25.
Оголошення: колишній ординатор Аракчеєвського шпиталю для венериків і сифілітиків д-р С. К. Манзон — хвороби шкіри, волосся, сифіліс (606, 914), трипер та його ускладнення, статева слабкість; приймає 10—14 і 16—19, жінок 13—14; Білопольська, 57.
Б. ординаторъ Аракчеевскаго госпиталя для венериковъ и сифилитиковъ Д-ръ С. К. Манзонъ
Читано з зображення. Нове оголошення.
Оголошення: доктор П. Б. Селісський — хвороби шкіри, волосся, сифіліс (вливання «606» і «914»), венеричні, сечостатеві й хірургічні хвороби, освітлення сечового міхура й каналу; приймає хворих 9—11:30 та 17—19, жінок і дітей 12—13; Училищна вул., 11, будинок Стриковського.
Болѣзни кожи, волосъ. сифилисъ (вліваніе 606 и 914) венерическія, мочеполовыя и хирургическія, освѣщеніе пузыря и канала
Читано з зображення. Нове оголошення (в № 25—26 його не було).
Центральний комітет партії соціалістів-самостійників повідомляв, що секретар партії дає інформацію щодня, крім субот, неділь і свят, з 12 до 2 години на Ірининській вулиці, 3-б, кімн. 7.
від 12 до 2 год. на Ірининській вул. № 3-б, пом. 7.
Оголошення: латиші-військовополонені, що поверталися з Австрії та Німеччини, могли отримати довідки й поради в Латиському центральному комітеті в Києві, Хрещатик, 50, кв. 26.
Латыши военноплѣнные, ... могутъ получить разныя справки и совѣты въ латышскомъ центральномъ комитетѣ въ г. Кіевѣ, Крещатикъ № 50, кв. № 26.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: лікар Чернак пропонував водолікування й лікування статевих хвороб.
Д-РЪ ЧЕРНАКЪ Водолечебн. ... полов. бол.
Адреса нерозбірлива.
Довідковий відділ «Армії»: Головний інспектор артилерії приймає на Бібіківському бульварі (біля Маріїнсько-Благовіщенської) у вівторок, четвер і суботу з 12 до 1 години; Інспектор військово-технічних частин — військовий інженер полковник Архипенко — Банкова, 9; інспектор повітряного флоту полковник Гершков — Пасаж, Хрещатик, 25, к. 25.
Справочний відділ. Головний Інспектор Артилерії ... Бібіковськ. Бульв. и Мар.-Благовіщенська. Прийом по вівторкам, четвергам і суботам від 12 до 1 год.
Читано з OCR-тексту. Прізвище головного інспектора артилерії й прізвища інших посадовців частково зіпсовані.
Фабрично-заводський департамент провів анкету про становище кустарної промисловості й одержав близько 600 відповідей.
Поки що одержано коло 600 відповідей
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
За даними резолюції з'їзду хліборобів, у розпорядженні Державного земельного банку було 140 тисяч десятин землі, йому пропонували купити ще 110 тисяч, а казенних сільськогосподарських земель було понад 500 тисяч десятин — разом близько 700 тисяч десятин.
у розпорядженні державного земельного банку є 140 тисяч десятин землі, пропоновано йому купити 110 тисяч десятин ... Разом запас земель досягає 700 тисяч десятин
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Фабрично-заводський департамент провів анкету про становище кустарної промисловості: надійшло близько 60% відповідей, що дозволить найближчим часом розробити заходи; виявлено чимало лабораторій, між якими немає зв'язку з центром.
Стан кустарної промисловости. Результат переведеної фабрично-заводським департаментом анкети
Низька певність: вниз списку, з позначкою
На засіданні комітету Київської футбольної ліги розглянули протести: результат гри «Сокола» зі «Світозаром» визнали 2:2, а не 3:2; задоволено й інший протест «Світозара», матч мали переграти; на неділю призначено матчі за участю «Світозара» та «Любителів».
Засѣданіе футболъ лиги. На послѣднемъ собраніи комитета ... при игрѣ съ „Соколомъ" ... 2:2, а не 3:2.
Спортивна хроніка сильно пошкоджена OCR.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані