Мала рада ухвалила скликати Українські установчі збори на 12 травня (не відбулися через переворот 29 квітня).
Малая рада постановила созвать Украинское учредительное собрание на 12 мая
хронологія збірника.
четвер
29 березня за старим стилем
268 записів · 15 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Четвер, 11 квітня (29 березня ст. ст.) 1918 року, у Києві минув під знаком довгого, до ночі, засідання Малої Ради. Удень вона ухвалила закон про єврейську вчительську семінарію, тимчасовий чотиримісячний розпис видатків, а на початку вечірнього засідання — резолюцію протесту проти насильств над українськими переселенцями в Московщині; ввечері поіменним голосуванням вирішила скликати Українські Установчі збори 12 травня в складі, обраному взимку, а наприкінці Грушевський оголосив телеграму з Берліна про приєднання Бессарабії до Румунії, і на наступний вечір призначили надзвичайне засідання. У місті тим часом перебували делегації заможніших селян Полтавщини, які домагалися перегляду закону про соціалізацію землі, Київська губернська Народна Рада, закриваючи сесію, висловилася за вільну торгівлю хлібом, а есерівська «Боротьба» друкувала дописи про свавілля самочинних комендантів на провінції. За пізніми спогадами Скоропадського і працями істориків, що на них спираються, приблизно цього дня начальник німецької розвідки майор Гассе вперше шукав зустрічі з генералом. Газети повідомляли про зайняття Харкова й Білгорода, а театри Садовського й Троїцького народного дому грали «Гетьмана Дорошенка» та «Ясні зорі».
Вечірнє засідання, призначене на 6-ту, через брак кворуму почалося лише о 7-й. Шраг від українських есерів запропонував скликати Установчі збори 12 травня в складі, обраному в грудні–січні, бо Рада втрачає авторитет; Порш від УСДРП вимагав нових виборів і скликання 12 червня, Рафес нагадав, що скликати збори ухвалили ще в січні. Поіменним голосуванням ухвалено есерівську пропозицію; на той час було обрано лише близько 200 депутатів замість понад 300.
певність висока: Звіти чотирьох газет різних таборів (есерівська «Боротьба», есдецька «Робітнича газета», есефівська «Нова Рада», «Відродження») і пізніші історики; розходяться лише в підрахунку голосів і часі закінчення засідання. Кілька записів «Боротьби» — дублі одного звіту, тож це одне джерело.
На вечірньому засіданні Малої Ради 11 квітня 1918 року обговорювали скликання Українських Установчих Зборів; фракція українських есерів (М. Шраг) пропонувала скликати їх 12 травня в обраному складі, українські соціал-демократи (Порш) і соціалісти-федералісти — призначити нові вибори.
Термін же скликання У. Зборів наша фракція пропонує встановити ... 29 квітня старого стилю, себ-то 12 травня нового ст.
Мала Рада поіменним голосуванням (46 членів) 11 квітня 1918 року ухвалила резолюцію українських есерів про скликання Українських Установчих Зборів 12 травня в складі, обраному в грудні–січні: 27 — за, 15 — за резолюцію есдеків про нові вибори, 4 утрималися; М. Грушевський висловив задоволення ухвалою.
Голосувало 46 членів М. Ради. За першу резолюцію 27, за другу -15 і утрималось 4
На засіданні Малої Ради 11 квітня поіменним голосуванням 27 голосами (укр. есери, меншовики, моск. есери, усі єврейські фракції) проти 15 (укр. соціал-демократи, самостійники, соціалісти-федералісти, польський демократичний централ) ухвалили скликати Українські Установчі Збори на 12 травня; чотири укр. есери утрималися. Засідання скінчилося на початку 12-ї години ночі.
Більшістю 28 голосів ... проти 15 голосів ... принято було першу формулу. ... Засідання скінчилось на початку 12-оі години ночі.
На вечірньому засіданні Малої Ради 11 квітня обговорювали скликання Українських Установчих Зборів: Шраг (укр. есери) пропонував термін 29 квітня (12 травня н. ст.); фракція УСДРП (Порш) вимагала нових виборів і скликання Зборів 12 червня н. ст.
терміном скликання буде 29 квітня старого стилю, се-б-то 12 травня нового ст. ... Необхідно перевести нові вибори й скликати Установчі Збори на 12 червня нов. ст.
Мала Рада на вечірньому засіданні 11 квітня поіменним голосуванням ухвалила скликати Українські Установчі Збори 12 травня на основі виборів грудня 1917 і січня 1918: 27 голосів за пропозицію українських есерів, 15 — за пропозицію УСДРП (скасувати вибори, провести нові й скликати Збори 12 червня), 4 утрималися. Грушевський оголосив телеграму Севрюка з Берліна про анексію Бессарабії Румунією; Рада призначила на п'ятницю екстрене засідання; засідання закінчилося на початку першої години ночі.
Голосування дає такі результати: 27 за першу пропозіцію, 15 за другу, 4 утримались. Таким чином 12-го травня мусять бути скликані Установчі Збори.
Центральна Рада 11 квітня постановила скликати 12 травня Українські Установчі Збори на основі виборів, що відбулися в грудні 1917 і січні 1918; на цей момент обрано лише близько 200 депутатів замість понад 300 за законом, у багатьох повітах і навіть губерніях вибори не проводилися.
Центральна Рада 11 квітня ухвалила на свойому засіданні скликати 12 мая Українські Установчі Збори на основі тих виборів, котрі відбулися в грудні минулого і в січні сего року.
Центральна Рада постановила скликати Українські Установчі збори на 12 травня (н. ст.); так «Боротьба» повідомила в «Новинах» №40.
Центральна Рада постановила скликати Українські Установчі Збори на 12 травня (н. ст.)
Мала Рада одноголосно ухвалила внесену фракцією українських есерів резолюцію про становище українців у Московщині та вирішила скликати Українську Установчу Раду 12 травня (н. ст.); промову виголосив Шраг.
Ухвалено скликати Українську Установчу Раду 12 травня (н. ст.) Промова т. Шрага.
Вечірнє засідання Малої Ради 11 квітня призначене на 6-ту годину почалося лише о 7-й, бо до того не було кворуму.
Призначене на 6 годину вечора, це засідання почалося тільки о 7-й, бо до тої пори не було кворума.
У промові 11 квітня Микола Шраг заявив, що вибори до Установчої Ради пройшли в ненормальних обставинах і при великому абсентеїзмі, але її слід скликати: Центральна Рада втрачає авторитет, і фракція есерів пропонує днем відкриття призначити 12 травня н. ст. (провідну неділю).
наша фракція радить призначити днем скликання й відкриття Установчої Ради 12 травня нового стилю (на провідну неділю)
Бундівець М. Рафес на засіданні 11 квітня сказав, що в січні під час більшовицького повстання, коли не знали, де збиратиметься Центральна Рада (говорили то про Білу Церкву, то про Житомир), одноголосно ухвалили скликати Установчу Раду, і тепер скликання тим паче потрібне.
то про Білу-Церкву, то про Житомир
Вирішальне голосування 11 квітня: Мала Рада поіменним голосуванням ухвалила скликати Українську Установчу Раду на 12 травня н. ст.; проти виступили Порш, Кушнір, Луценко та В. Рудницький, решта промовців (Балабанов, Зарубін, Одинець, Гомбарг, Гроссман, Шац, Гольдельман, Красний) — за.
Після обміну думками Мала Рада поіменним голосуванням ухвалила скликати Установчу Раду на 12 травня (мая).
У промові Шрага сказано, що Центральна Рада втрачає авторитет через ворожу агітацію більшовиків і неможливість провести в життя земельну та інші реформи; пропонувалося «палліятивно» реорганізувати Раду, але цього, на думку Шрага, замало.
Де-хто радить Центральну Раду реорганізувати і думає таким палліятивним способом врятувати справу.
На засіданні Малої Ради 11 квітня 1918 р. вибори до Установчих зборів визнано дійсними голосами есерів, меншовиків і єврейських фракцій проти есефів, самостійників і польської централі.
Мала Рада на засіданні 11 квітня признала вибори дійсними
Мала рада ухвалила скликати Українські установчі збори на 12 травня (не відбулися через переворот 29 квітня).
Малая рада постановила созвать Украинское учредительное собрание на 12 мая
ЦК УСДРП одностайно ухвалив не визнавати минулих виборів до Установчих зборів, що проходили в момент більшовицької «різні», і домагатися їх скасування та нових виборів до Установчих зборів (а не до парламенту), а також вимагати від Центральної Ради видання конституції.
не визнавати минулих виборів до Установчіх Зборів які проходили в момент большевистської різні дійсними
Мала Рада 11 квітня 1918 року мала остаточно вирішувати справу Установчих зборів: за «Боротьбою», більшість фракцій стояла за них, деякі українські фракції ще вагалися, а фракція українських соціалістів-федералістів рішуче виступала проти.
Сьогодня в Малій Раді має остаточно вирішуватись справа Уст. Зборів. Більшість фракцій стоїть за них.
Газета доводить, що Центральна Рада «через цілу низку причин різного характеру» («неосвідомленість» населення, «шалена агітація большевиків» тощо) «безперечно стратила грунт» і не може спиратися на народ так, як раніше; тому має поступитися місцем Установчим зборам.
безперечно стратила грунт, фундамент, не може спиратись на нарід так як не було раніш.
Удень Мала Рада широко обговорювала заяву фракції есерів про переслідування й вигнання українських переселенців із Симбірщини та Самарщини; співробітник Міністерства земельних справ Левитський підтвердив факти, українські та єврейські фракції заяву підтримали, російські меншості виступали проти. На початку вечірнього засідання резолюцію ухвалили одноголосно: уряд мав захистити українців, а виселенцям дати землю, хліб і реманент та зібрати про них анкетні дані (додаток Новаковського).
певність висока: Три незалежні газетні звіти про засідання, що збігаються в головному.
Мала Рада 11 квітня обговорювала заяву українських есерів про переслідування й вигнання українських переселенців із Росії (Симбірщина, Самарщина); Левитський (Міністерство земельних справ) підтвердив факти й запропонував анкету про збитки селян; Янко запропонував назвати вчинки «ганебними»; дебати перенесено на вечірнє засідання.
Я, як співробітник міністерства земельних справ, часто здибаюся з селянами, що вигнані з московщини. Їхні розкази я провіряв і, на превеликий жаль, ці факти є правда.
Мала Рада 11 квітня широко обговорювала заяву українських есерів про утиски українських селян на Московщині: заяву підтримали українські та єврейські фракції, а виступили проти російські есери і меншовики; у дебатах брали участь Янко, Любченко, Григор'єв, Рафес, Новаковський, Красний, Кушнір, Балабанов.
Заяву підтримували крім українських фракцій еврейські, а проти неї виступили російські меншости
Мала Рада на вечірньому засіданні 11 квітня 1918 року одноголосно ухвалила резолюцію протесту проти насильств над українцями в Московщині й доручила урядові захистити їх, а тим, хто прибув в Україну, дати місце для поселення, хліб і реманент; за додатком Новаковського уряд мав зібрати анкетні дані про всіх виселенців із Московщини.
тим, що прибули на Україну, дати місця для розселення, та допомогти хлібом і реманентом
Вечірнє засідання Малої Ради 11 квітня призначили на 6-ту годину, але воно почалося тільки о 7-й, бо до того не було кворуму; спочатку завершили дебати й прийняли резолюцію щодо внесення фракції українських есерів про насильства над українськими селянами в Московщині; останнім промовляв М. Зарубін від фракції московських есерів.
Призначене на 6 годину вечора, це засідання почалося тільки о 7-й, бо до тої пори не було кворума.
На засіданні 11 квітня Мала Рада одноголосно ухвалила резолюцію українських есерів та додаток єврейських соціалістів про насильства над українцями у Московщині й доручила уряду вжити заходів для їх захисту та розселення виселенців.
Протестуючи проти згаданих диких ганебних насильств над українською людністю
Московський есер Зарубін на засіданні заявив, що фракція приєднується до побажань українських есерів, але його слова про «московського царка» викликали суперечку; промовець Янко відповів, що петербурзькі наркоми пропускали українські ешелони через Московщину під охороною червоногвардійців.
Нехай московські с.-р. згадають, як петербургські народні комісари пропускали українські ешелони через Московщину
Наприкінці вечірнього засідання Грушевський оголосив телеграму українського посла з Берліна (Севрюка) про рішення приєднати Бессарабію до Румунії; Мала Рада призначила надзвичайне засідання на п'ятницю 12 квітня о 6-й вечора. Того ж ранку передова «Нової Ради» заперечувала румунські претензії на всю Бессарабію й наполягала на етнографічному розмежуванні, а посол при румунському уряді Галаган мав виїхати до Бухареста. «Нова Рада» з чужих слів повідомила, що петроградський Раднарком ще 3 квітня радіотелеграмою погодився на мирні переговори з Україною, але ця телеграма до Києва не дійшла.
певність висока: Дві незалежні газети різних партій однаково описують оголошення телеграми та призначення засідання; звістка про радіотелеграму Раднаркому цього дня — лише переказ однієї газети (наступного дня її підтвердили отримані московські газети).
Голова Центральної Ради М. Грушевський 11 квітня 1918 року оголосив у Малій Раді телеграму українського посла з Берліна про рішення Румунії приєднати Бессарабію; на п'ятницю 12 квітня о 6 вечора призначили надзвичайне засідання Малої Ради. Засідання 11 квітня закінчилося на початку 12-ї ночі.
постановила для обговорення цієї справи надзвичайне засідання М. Ради в п'ятницю 12-го квітня о 6 год. вечора.
Мала Рада на вечірньому засіданні 11 квітня поіменним голосуванням ухвалила скликати Українські Установчі Збори 12 травня на основі виборів грудня 1917 і січня 1918: 27 голосів за пропозицію українських есерів, 15 — за пропозицію УСДРП (скасувати вибори, провести нові й скликати Збори 12 червня), 4 утрималися. Грушевський оголосив телеграму Севрюка з Берліна про анексію Бессарабії Румунією; Рада призначила на п'ятницю екстрене засідання; засідання закінчилося на початку першої години ночі.
Голосування дає такі результати: 27 за першу пропозіцію, 15 за другу, 4 утримались. Таким чином 12-го травня мусять бути скликані Установчі Збори.
Передова «Україна і Румунія» заперечувала проти претензій Румунії на всю Бессарабію, наголошуючи, що Хотинський повіт і приморська частина Бессарабії етнографічно українські, і закликала розмежовуватися за етнографічним принципом.
Україна в усякім разі не може погодитись з тим, щоб землі заселені українським народом, могли бути од неї одірвані.
11 квітня 1918 р. до Бухареста мав виїхати посол Української Республіки при румунському уряді Галаган.
Сьогодня має виїхати в Бухарест посол Української Республіки при руминському уряді д. Галаган.
У Києві стало відомо, що петроградський Раднарком ще 3 квітня радіотелеграмою висловив принципову згоду почати мирні переговори з Україною, але ця радіотелеграма до України так і не дійшла («пропавша грамота»).
петроградський „совіт народніх комісарів" ще 3-го квітня звернувся по радіотелеграфу до Ради Народніх Міністрів ... але радіотелеграма та до України чомусь не дійшла ще й досі.
Мала Рада майже одноголосно ухвалила закон про заснування в Києві з 1 липня 1918 року єврейської вчительської семінарії з навчанням мовою їдиш, підпорядкованої Міністерству єврейських справ; на її заснування асигновано 15 тис. карбованців. У дебатах депутат Красний заявив, що з 700 тис. киян 80 тис. вважають рідною єврейську мову, а товариш міністра єврейських справ Хургін уперше в Центральній Раді виступив українською.
певність висока: Офіційна публікація закону у «Вістнику Ради Народних Міністрів» і три незалежні газетні звіти; цифра 80 тис. — лише твердження депутата.
11 квітня 1918 р. Мала Рада майже одноголосно ухвалила закон про єврейську вчительську семінарію в Києві, яка мала відкритися 1 липня 1918 р. з навчанням мовою їдиш і підпорядкуванням Міністерству єврейських справ; на її створення Міністерство освіти асигнувало 15 000 карб.
законопроект про утворення в Київі еврейської вчительської семинарії, яка має відкритись 1-го липня ц. р.
Мала Рада 11 квітня майже одноголосно ухвалила закон про заснування в Києві єврейської вчительської семінарії, яка має відкритися 1 липня 1918 р.: підготовчий і чотири класи, кабінети, лабораторії, зразкова школа; мова навчання — їдиш; Міністерство народної освіти асигнує 15 000 карб.
на утворення і удержання семинарії міністерство народньої освіти має асігнувати 15.000 карб.
Мала Рада 11 квітня майже одноголосно прийняла закон про заснування в Києві єврейської вчительської семінарії, що має відкритися 1 липня 1918 року; семінарія матиме чотири класи, підпорядковуватиметься міністерству єврейських справ, на її утримання міністерство народної освіти асигнує 15 тисяч карбованців.
мають асігнувати 15.000 карб.
Українська Центральна Рада 11 квітня 1918 р. ухвалила закон про заснування в Києві з 1 липня 1918 р. Єврейської вчительської семінарії за доданим статутом; на видатки по заснуванню Міністерству єврейських справ асигновано 15 000 (п'ятнадцять тисяч) карбованців, а кошти на утримання семінарії відносяться на кредити цього міністерства.
Заснувати у Київі з 1 липня 1918 року єврейську вчительську Семинарію
За статутом Київської єврейської вчительської семінарії вона готує вчителів і вчительок для початкових єврейських шкіл УНР, є середньою школою зі спільним навчанням, має 4 класи й один підготовчий; до створення центральних органів єврейської автономії підлягає безпосередньо Міністерству єврейських справ; викладова мова — єврейська.
Викладовою мовою в семінарії являється єврейська мова
До підготовчого класу Київської єврейської вчительської семінарії приймають осіб обох статей не молодше 15 років, що скінчили 2-класову початкову школу, до першого класу — не молодше 16 років із вищою початковою школою; навчання триває 5 років для підготовчого класу й 4 роки для першого; у класі не більш як 40 учнів (45 — для першого).
не молодше 15 років
Закон Центральної Ради про Київську єврейську вчительську семінарію передбачає при ній бібліотеку, педагогічний музей, кабінети й лабораторії та початкову школу для практичних вправ; педагогічна рада обирає голову на три роки, учням можуть видаватися стипендії (за штатом 100 стипендій), а випускники отримують свідоцтво вчителя початкових шкіл.
При Семінарії є: 1) бібліотека
Закон Центральної Ради від 11 квітня 1918 р. про відкриття єврейської вчительської семінарії став прикладом для Волинського губернського земства, яке постановило відкрити таку семінарію в Житомирі.
Цей закон Ради з 11 квітня 1918 р. послужив прикладом Волинському губерніяльному Земству, яке постановило відкрити таку саму жидівську семінарію в Житомирі.
Товариш міністра єврейських справ Хургин виступив у Малій Раді українською мовою — газета назвала це чи не першим випадком, коли єврей говорив у Центральній Раді по-українськи, і відзначила, що серед єврейських фракцій дедалі частіше чути українські репліки.
це чи не перший випадок в Центральній Раді, що еврей говорив по українськи.
Товариш міністра єврейських справ Хургін виголосив промову в Малій Раді українською мовою — уперше в Центральній Раді єврей говорив українською; репортер відзначає, що серед єврейських фракцій дедалі частіше чути українську.
п. Хургин говорив свою промову по українськи, перший випадок в Центральній Раді, що єврей говорив по українськи
У дебатах про єврейську семінарію депутат Красний (єврейська народна соціалістична партія) заявив, що з 700 000 населення Києва 80 000 вважають рідною мовою єврейську; товариш міністра єврейських справ Хургін виступив з промовою українською — це вперше в Центральній Раді.
з 700,000 людности Києва 80,000 визнають за свою мову еврейську.
Депутат Красний у Малій Раді 11 квітня зазначив, що з 700 000 населення Києва 80 000 вважають рідною мовою єврейську.
з 700.000 людности Київа 80.000 визнають своєю рідною мовою єврейську
Засідання, оголошене на 11½, почалося о пів на першу в малій залі за присутності двох представників німецької та австрійської місій; головували Грушевський, Веселовський і Шраг. Ухвалено закон про тимчасові чотиримісячні розписи видатків на 1918 рік, вислухано звіт законодавчої комісії (серед ухвалених нею проєктів — реєстрація шлюбу й українська мова на вивісках), одноголосно підтримано збереження від забудови садиби Трубецького біля Десятинної церкви; група членів Ради запитала міністрів про план громадських робіт коштом асигнованих 100 млн карбованців. Президія вирішила більше не вислуховувати делегацій з місць на засіданнях. О 4-й оголосили перерву до 6-ї.
певність висока: Три незалежні газетні звіти й офіційний текст бюджетного закону.
Ранкове засідання Малої Ради 11 квітня 1918 р. почалося о пів на першу в малій залі; були присутні два представники німецької та австрійської місій; у президії — М. Грушевський, С. Веселовський і М. Шраг. О 4-й оголосили перерву до 6-ї вечора.
Засідання почалося в пів до першої години в малій залі. ... Були присутні також два представники німецької та австрійської місії.
Мала Рада провела засідання 11 квітня: розпочалося о пів на першу в малій залі, членів з'явилося багато; були присутні представники німецької та австрійської місій. У президії — Грушевський, Веселовський і Шраг.
Засідання почалося в пів до першої години в малій залі. ... Були присутні також два представники німецької та австрійської місій.
Мала Рада Центральної Ради розпочала засідання 11 квітня о пів на першу в малій залі; були присутні два представники німецької та австрійської місій, головували М. Грушевський і М. Шраг.
Були присутні також два представники німецької та австрійської місій.
Мала Рада ухвалила законопроєкт про тимчасовий чотиримісячний розпис державного бюджету на 1918 р.; у законодавчій комісії тоді розглядалися проєкти про реєстрацію шлюбу, українську мову на вивісках і в діловодстві та недоторканність членів Центральної Ради.
„Тимчасовий чотирьохмісячний розпис бюджету на 1918 рік"
Мала Рада 11 квітня ухвалила (з поправкою) бюджетний законопроєкт: тимчасовий чотирьохмісячний розпис бюджету на 1918 рік складають відповідні міністри й через міністра фінансів подають на затвердження Центральній Раді; пропозицію товариша міністра фінансів Мазуренка користуватися старими російськими розписами відхилив товариш голови Веселовський.
Тимчасовий чотирьохмісячний роспис бюджету на 1918 рік складається відповідними міністрами і подається через міністра Фінансових справ на затвердження Центральної Ради.
Мала Рада 11 квітня ухвалила бюджетний законопроект із поправкою: тимчасовий чотиримісячний розпис бюджету на 1918 рік складають міністри й подають на затвердження Центральної Ради; товариш міністра фінансів Мазуренко пропонував користуватися старими московськими бюджетними розписами.
Тимчасовий чотирьохмісячний розпис бюджету на 1918 рік складається відповідними міністрами
Закон Центральної Ради від 11 квітня 1918 року про тимчасові розписи видатків на 1918 рік: до складення й ухвалення першого бюджету УНР усі державні видатки переводяться на підставі тимчасових розписів, які складають міністерства на кожні чотири місяці 1918 року й подають через Міністерство Фінансів на затвердження Центральної Ради.
Поки буде складений і ухвалений перший бюджет Української Народньої Республіки, всі державні видатки переводяться на підставі тимчасових росписів
Комісія законодатних внесень Малої Ради (доповідач Яковлєв) 11 квітня повідомила, що має 10 нерозглянутих законопроєктів; п'ять передати в бюджетно-фінансову комісію (про реквізиційні квитанції, про пенсії, про скарбових збирачів, про утримання чорноморських портів, про утримання земельних комітетів), а п'ять інших уже ухвалила, зокрема про реєстрацію шлюбів і про українську мову на вивісках.
законопроєкти: про реквізіційні квитанції, про пенсії, про скарбових зборщиків, про удержання Чорноморських портів, про удержання земельних комітетів ... про регістрацію шлюбу, про українську мову на вівісках
Докладчик Яковлев повідомив, що в законодатній комісії Центральної Ради лежить 10 нерозглянутих законопроектів, серед яких про реквізиційні квитанції, пенсії, скарбових збирачів, утримання чорноморських портів і земельних комітетів; комісія вже прийняла проекти про реєстрацію шлюбу та про українську мову на вивісках.
про регістрацію шлюбу, про українську мову на вивісках і ин.
11 квітня 1918 р. Мала Рада одноголосно підтримала пропозицію президії вжити заходів, щоб садибу кн. Трубецького біля Десятинної церкви (поруч із садибою Петровського), яка мала незабаром піти в продаж, не забудовували й зберегли для наукових історико-археологічних досліджень.
садибу кн. Трубецького, яка лежить біля десятинної церкви поруч із відомою садибою Петровського і в скорому часі має іти в продаж
Мала Рада 11 квітня одноголосно підтримала побажання президії вжити заходів, щоби садибу кн. Трубецького біля Десятинної церкви (поруч із садибою Петровського), яку збираються продавати, не забудовували заради її наукової й археологічної цінності.
садиба кн. Трубецького, яка лежить біля Десятинної церкви поруч із відомою садибою Петровського і в скорому часі має йти в продаж
На засіданні Малої Ради 11 квітня М. Грушевський повідомив, що садиба князя Трубецького біля Десятинної церкви, поруч із садибою Петровського, скоро піде в продаж, і президія просить вжити заходів проти її забудови для збереження як науково-історичної й археологічної цінності; Мала Рада прийняла побажання одноголосно.
садиба князя Трубецького, яка лежить біля Десятинної церкви поруч із відомою садибою Петровського
Група членів Центральної Ради (М. Спаск) запитала міністрів праці й торгу, чи вироблено план громадських робіт для безробітних за рахунок асигнованих Радою 100 000 000 карб. і чи включено до нього шлюзування дніпровських порогів, будівництво кораблів та елеваторів.
плян громадських робіт для безробітних за рахунок асигнованих центральною радою 100.000.000 карб.
Група членів Центральної Ради (від імені групи — М. Стасюк) 11 квітня запитала міністрів праці й торгу та промисловості, чи розроблено план громадських робіт для безробітних коштом 100 000 000 карбованців, асигнованих Центральною Радою, і чи включено в нього підготовчі роботи зі шлюзування Дніпровських порогів, будівництво великих торгових суден та хлібних елеваторів у портах.
Чи вироблений вже плян громадських робіт для безробітних за рахунок асігнованих Центральною Радою 100.000 000 карбованців.
Член Центральної Ради М. Стасюк від імені групи членів запитав міністрів праці, торгу та промисловості, чи виробили план громадських робіт для безробітних за рахунок асигнованих Центральною Радою 100 мільйонів карбованців і чи включено до нього шлюзування дніпровських порогів, будівництво великих торгових кораблів та хлібні елеватори.
асігнованих Центральною радою 100.000.000 карбованців
11 квітня 1918 р. президія Центральної Ради разом із представниками фракцій ухвалила, що через наплив делегацій із місць їх не вислуховуватимуть на засіданнях Малої Ради, а прийматиме спеціально призначений секретар, який передаватиме матеріали міністерствам, пресі й фракціям.
парлямент не має змоги вислухувати делегацій на засіданнях Малої Ради, через те всі ці делегації повинні прийматися призначеним для того секретарем
Президія Центральної Ради разом із представниками фракцій 11 квітня ухвалила, що делегацій з місць, які у великому числі приїздять із вітаннями, на засіданнях Малої Ради слухати не будуть: їх приймає призначений секретар президії, що передає матеріали до преси, міністерств і фракцій.
Президіум ... розглядав 11-го квітня питання про можливість допускати на засідання Малої Ради виступи ріжних делегацій
Мала Рада і президія з представниками фракцій 11 квітня постановили, що виступи делегацій з місць не заслуховують на засіданнях Малої Ради: делегації приймає секретар президії й передає матеріали пресі, міністерствам і фракціям.
повинні приматися призначеним для того секретарем президіума
Мала Рада на засіданні 11 квітня продовжила денне засідання до 4-ї години, зробила перерву до 6-ї години вечора й перенесла на вечірнє засідання питання про скликання Українських установчих зборів.
перенісши на вечірнє засідання важну справу обговорення скликання Українських Установчих Зборів.
Мала Рада мала зібратися в четвер 11 квітня об 11½ годині дня; порядок денний: законопроекти комісії законодавчих внесень, звідомлення міністра праці про громадські роботи, дебати з інтерпеляції українських соціалістів-революціонерів, Установчі збори.
У четверг, 11 квітня о 11½ год. дня відбудеться засідання Малої Ради.
У Києві перебували делегації від з'їзду хліборобів-демократів у Лубнях і від з'їзду Золотоніщини. Лубенці скаржилися міністрові юстиції, що земельні комітети силоміць забирають худобу й землю, і вимагали скасувати земельний закон, переобрати Центральну Раду й скликати нову Установчу Раду; золотоніські делегати — ділити землю лише понад 12 десятин. «Боротьба» твердила, що делегатів «накручували» соціалісти, зокрема соціал-демократи, і закидала Поршеві демагогію, а есефові Кушніру — цинічну агітацію.
певність висока: Приїзд делегацій фіксують три газети різних партій; натомість оцінка, хто ці селяни й хто за ними стоїть, залежить від партійної позиції (див. розбіжності). Точна дата прибуття не вказана.
Лубенська делегація дрібних власників (від 10 до 30 десятин) у розмові з міністром юстиції скаржилася, що земельні комітети забирають худобу й коней, а під загрозою смерті змушують давати підписку про «добровільну» відмову від землі; делегати вимагали скасувати земельний закон, зберегти право власності, переобрати Центральну Раду й скликати нову Установчу Раду.
Забірають силоміць землю й майно, а під погрозою смерти примушують давати підписку, що господарі самі з своєї охоти зріклися землі й майна.
До Києва прибули 20 делегатів від з'їзду 500 представників Золотоніщини, які домагалися ділити землю лише тих власників, що мають понад 12 десятин, призначити нові вибори до Установчої Ради, переобрати земельні комітети й розігнати «більшовицький» Полтавський губернський земельний комітет.
Прибуло в Київ 20 душ делегатів від зʼїзду в 500 представників.
До Києва прибула досить чисельна делегація селян-власників Лубенського повіту прямо зі з’їзду хліборобсько-демократичної партії в Лубнях (за словами учасників, до 5 тисяч хліборобів) з вимогою до уряду виправити закон про соціалізацію землі; резолюція з’їзду заявляє, що земля віддана не буде, а земельні комітети «приведуть до крові». Подібні делегації мали скоро прибути й з інших повітів Полтавщини.
приїхала ціла, досить численна делегація від селян-власників Лубенського повіту з жаданням до Уряду, щоби було виправлено те, що робиться законом про соціалізацію
Слова селян про соціалізацію землі, що доходять до Києва: «хоч 5 десятин, та щоб мої власні» й «не віддам кривавим потом политої землі»; серед селян ширяться чутки/гасла, що «треба буде ... переконувати в корисності соціалізації примусом».
„хоч 5 десятин, та щоб мої власні" й „не віддам крівавим потом политої землі"
Передова стаття (початок обрізано) скаржиться, що «середні власники», які «вилізли тепер з своїх барлогів», «з коротким» приступають до соціалістичного уряду з вимогою піти й передати владу тому, хто «збереже священне право власності на землю».
приступають „з коротким" до соціялістичного уряду з вимогою — піти і передати владу тому, хто „збереже священне право власности на землю".
Газета подає, що делегація приїхала з Полтавщини, де селянство «різко розкололося на дві частини» — бідніших, що гуртувалися під прапором українських есерів та селянської спілки, і «куркулів, селян-землевласників», «обработаних» діячами української контрреволюції.
Делегація ця явилася з Полтавщини, де селянство різко розкололося на дві частини — біднїщих, котрі гуртувалися під прапором у. с.-р. та селянської спілки
«Боротьба» стверджує, що на засіданні делегації виявилося, ніби «утворюється дружній блок між „чорноватими" силами і… українськими с.-д.», і що перед селянами один по одному виступали промовці-соціалісти, «накручуючи» їх до сьогоднішнього виступу в Центральній Раді.
що утворюється дружній блок між „чорноватими" силами і... українськими с.-д.
Газета наводить слова Порша: «ми говорим вам — ваше — есть власність… А землю ми одберемо тільки від панів» — і називає їх «перлами демагогії».
„ми говорим вам — ваше — есть власність... А землю ми одберемо тільки від панів"
Газета цитує С. Шемета: «наш з'їзд постановив не підлягати земельному законові і не слухати розпоряджень виданих на основі беззаконного закону».
„наш з'їзд постановив не підлягати земельному законові і не слухати розпоряджень виданих на основі беззаконного закону".
Есерівська газета звинувачує с.-ф. Кушніра в «цінічно-безсоромній агітації», цитуючи його слова: «те чи вдасться с.-р. провести свою реформу — залежить від того, як ви, хліборобі, поставитесь до цього і як зорганізуєтесь».
„те чи вдасться с.-р. провести свою реформу — залежить від того, як ви, хліборобі, поставитесь до цього і як зорганізуєтесь"
«Боротьба» пише, що анархію на селах спричинили «циркуляри Мартоса» та «40 десятини», а повторна ревізія земельного закону загрожує «новим вибухом анархії».
Згадка про анархію на селах, викликану циркулярами Мартоса та отими „40 десятинами"
Надзвичайні збори Київської губернської Народної (земської) Ради закрилися опівночі. Ухвалено, що продаж хліба має бути вільним, а 60 млн пудів для Німеччини слід розкласти подесятинно, клопотати про передачу харчових капіталів земству й скасування хлібної монополії, поступово закрити притулок для немовлят «Ясла», який доповідач назвав дитячою могилою, і скоротити штати Кирилівської лікарні. У резолюції про політичний момент Рада наголосила, що III і IV Універсали не скасовано, привітала уряд Голубовича; у прощальному слові колишній голова управи Суковкін згадав вибори Петлюри, після закриття присутні проспівали «Заповіт» і «Ще не вмерла Україна».
певність висока: Рішення про вільну торгівлю хлібом підтверджують дві незалежні газети; подробиці про «Ясла», лікарню й резолюцію про Універсали — лише «Відродження», яке не вказує точної дати резолюції й телеграми.
Київська губернська Народна (земська) Рада 11 квітня ухвалила, що продаж хліба має бути вільним, а 60 мільйонів пудів хліба, які Україна за мирним договором мала поставити Німеччині за твердими цінами, слід розкласти подесятинно.
Вирішено, що продаж хліба повинен бути вільний. А позаяк по мирному договору з німцями Україна повинна доставить Германії шістдесять міл. пудів хліба по твердим цінам
Доповідач Одрина на засіданні губернської Народної Ради 11 квітня назвав земський притулок для немовлят «Ясла» «справжньою фабрикою ангелів»: немовлята майже без догляду, загорнуті в дрантя, з опухлими животами й коростою; через страйки персоналу, більшовицького комісара й брак коштів притулок став «дитячою могилою», а колишні вихованці віком до 25 років самовільно займали найкращі кімнати й поїдали дитячий хліб. Ухвалено поступово закрити «Ясла».
Захисток „Ясла", то справжня фабрика ангелів ... Приют „Ясла" для грудних дітей поволі скорочувати до повного зачинення.
Губернська Народна Рада 11 квітня постановила, що Кирилівською лікарнею безпосередньо відає управа, внутрішнім розпорядком — правління з 4 лікарів, 4 представників середнього й нижчого персоналу та 1 члена управи, а збільшені війною штати лікарні слід негайно скоротити до мирного часу.
Внутрішнім роспорядком лікарні відає правління лікарні, яке складається з 4 лікарів, 4 представників середнього і нижчого персоналу і 1 члена Управи.
Надзвичайні збори Київської губернської Народної Ради закрилися о 12 годині ночі 11 квітня; голова Горбачевський подякував працівникам земської управи та її колишньому голові Михайлу Акінфовичу Суковкіну, той у прощальному слові згадав вибори Петлюри (новим головою управи); після закриття присутні проспівали «Заповіт» і «Ще не вмерла Україна».
О 12 г. Надзвичайні Збори була обʼявлені закритими. Після закриття зборів присутніми було проспівано «Заповіт» і «Ще не вмерла Україна».
Голова Київської губернської Народної Ради Горбачевський надіслав голові Ради Народних Міністрів Голубовичу телеграму: губернська рада одноголосно привітала уряд УНР як «справжнє Народне Правительство» і висловила надію на якнайшвидшу передачу всієї землі трудовому народові.
одноголосно ухвалила витать Раду Народніх Міністрів Української Народньої Республіки, як справжне Народне Правительство
Київська губернська Народна Рада ухвалила резолюцію про політичний момент: III і IV Універсали не скасовано, передані трудовому народові землі мають бути засіяні; рада вимагала розмежувати компетенцію урядових органів на місцях і створити Спілку народних самоврядувань.
Трудовий народ повинен знати, що III і IV Універсали не одмінені, і що землі передані цими Універсалами ... повинні бути засіяні.
Київське губернське земство на засіданні 11 квітня за доповіддю управи ухвалило клопотати перед урядом УНР про передачу губернських, громадських і приватних харчових запасних капіталів (понад 11 мільйонів) у відання губернського й повітового земства, про дозвіл вільної торгівлі хлібом і скасування монополії на хліб.
На засіданні Київського Губернського Земства від 11 квітня по докладу Управи постановлено було клопотати
Голубович, Чоловський і Ковалевський заборонили будь-який вивіз товарів до центральних держав, доки не налагоджено державний товарообмін; товари для німецьких та австро-угорських військ пропускали лише з дозволу міністра торгу. За Дорошенком, договір від 11 квітня передбачав поставку до 31 липня сотень мільйонів яєць. 10–11 квітня в Міністерстві харчових справ під головуванням Н. Гаврилова тривали наради із засновниками Державного хлібного бюро; їхній з'їзд перенесли з 10 на 11 квітня в будинок біржі (чи відбувся він того дня — див. розбіжності). Газети оприлюднили схвалені Радою Народних Міністрів законопроєкти про Державну палату торгу, страхування робітників, 31,5 млн карбованців на початкові школи, пайки родинам полонених і консульські курси; Міністерство земельних справ доручило дати біженцям тимчасово землю й насіння, МЗС оголосило, що часткового обміну полонених не буде, а Міністерство пошт наказало зняти з поштових установ скарбнички російських благодійних товариств і заборонило розсилати в УНР російські офіціози, зокрема «Вістник Совіта Народніх Комісарів».
певність висока: Офіційні тексти й урядова хроніка, передруковані в кількох газетах; частину рішень газети подають датою номера, тож вони могли бути ухвалені раніше. Цифру яєць у праці Дорошенка спотворено OCR.
Голова Ради народних міністрів В. Голубович, міністр торгу й промисловості І. Чоловський і міністр продовольчих справ М. Ковалевський заборонили будь-який вивіз товарів за кордон до Центральних держав, доки не буде налагоджено державний апарат товарообміну; товари для німецького й австро-угорського війська пропускалися лише з дозволу міністра торгу в кожному випадку.
всякий вивіз по залізниці, грунтовим і водяним шляхом ... всіх без винятку товарів за кордон Української Народньої Республіки в центральні держави безумовно забороняється.
Договір 11 квітня 1918 р. — поставка до 31 липня яєць (в OCR «4000 мілійонів», імовірно 400 млн штук; уряд мав постаратися довести до 500 млн); 13 квітня — 2 750 000 пудів живої худоби (середня вага голови 15 пудів), а також картопля, овочі, капуста, цибуля — шляхом вільної торгівлі.
Українське Правительство мало постаратись збільшити цю суму до 500 міл.
З'їзд представників біржових товариств, кооперативів-ссипщиків хліба, власників і орендарів борошномельних млинів, скликаний за розпорядженням Міністерства харчування, перенесли з 10 квітня на 11 квітня 1918 р. об 11-й ранку в будинку біржі; з'їзд мав стати установчими зборами Державного хлібного бюро, яке затвердила Рада народних міністрів 3 квітня.
Зʼїзд ... на 10 квітня в 7 год. вечора в будинку біржі, переноситься на четверг 11 квітня на 11 год. ранку в томуж помешканні.
10 і 11 квітня 1918 р. в Міністерстві харчових справ під головуванням Н. О. Гаврилова пройшли підготовчі наради з групами засновників Державного хлібного бюро (приватна торгівля, кооперативи); з'їзд осіб, що мали право брати участь в установчих зборах бюро, скликали об 11-й ранку в будинку Біржі на розі Хрещатика й Інститутської; бюро мало займатися заготівлею хліба для населення.
Сьогодня в 11 годин ранку в помешканню біржи на розі Хрещатика і Інститутської по запрошенню міністра харчових справ скликається зʼїзд
10 і 11 квітня у Міністерстві харчових справ відбулося кілька підготовчих нарад із групами засновників Хлібного бюро під головуванням Н. О. Гаврилова; приватна торгівля й кооператори готові брати участь; серйозних перешкод організації бюро не очікують.
10 і 11 квітня сього року відбулось в Міністерстві Харчових Справ цілий ряд підготовчих нарад з окремими групами закладчиків Хлібного Бюро ... під предсідательством Н. О. Гаврилова
10 і 11 квітня в Міністерстві продовольчих справ відбулася низка нарад із групами засновників Хлібного бюро під головуванням Н. О. Гаврилова; представники приватної торгівлі й кооперативів готові брати участь у Державному бюро.
10 і 11 квітня сього року відбулось в Міністерстві Продовольчих Справ цілий ряд підготовчих нарад
Рада Народних Міністрів ухвалила внести до Центральної Ради законопроект про заснування Державної палати торгу: її завданням мала стати організація обміну товарами з центральними державами; вищим органом — Рада з представників міністерств, спілки земств і міст, цукроварів, комерційних банків та міст Києва, Харкова, Одеси й Катеринослава.
Завдання палати це організація обміну товарів з центральними державами.
Рада Народних Міністрів ухвалила законопроект про зміну статутів щодо промислової праці: поліпшення організації кас хворих, централізація дрібних кас, страхування робітників від нещасних випадків; основою страхових розрахунків беруть 3000 карбованців як максимальне річне утримання проти 1500 за старим статутом.
Основа страхових росчотів беретьсь 3000 карб. як максимальне річне удержання, проти 1500 карб. по старому статуту.
Рада Народних Міністрів ухвалила внести до Центральної Ради законопроект про асигнування 31½ мільйона карбованців на початкові й вищі початкові школи — за доповіддю міністра освіти Прокоповича.
про асигнование 31½ мілліона карбованців на початкові й вищі початкові школи.
Рада Народних Міністрів ухвалила законопроект про видачу пайків грішми й натурою родинам військовополонених до їх повернення додому; пайки не видаватимуть тим, хто не хоче повертатися з полону на Україну.
Пайки не будуть видаватися тим, хто не хоче повернутн з полону на Україну.
РНМ ухвалила асигновку 24 тисячі карбованців на улаштування консульських курсів.
асігновку на 24 тисячі карбованців на урядження консульських курсів.
Міністерство земельних справ доручило земельним комітетам дати біженцям з окупованих Волині та інших губерній, а також біженцям, яких витісняли німці-колоністи, що поверталися на свої землі, тимчасово землю й насіння для весняного посіву.
тепер повертаються німці-колоністи на свої місця, звідки їх російський уряд виселив
Міністерство закордонних справ повідомило, що часткового обміну окремих полонених чи інвалідів не буде, тому відповідні прохання не розглядатимуться; ці особи будуть звільнені під час загального обміну, який незабаром налагодять.
частичного обміну поодиноких осіб полонених чи инвалідів переводитись не буде, а тому прохання в цій справі Міністерством Справ закордонних залагоджуватись не будуть.
Міністерство закордонних справ оголосило, що обмін окремих військовополонених та інвалідів проводитися не буде, тому прохання про це не розглядатимуться; ці особи будуть звільнені при загальній обміні, яку налагодять якнайшвидше.
частинного обміну поодиноких осіб, полонених чи інвалідів переводитись не буде
Міністерство закордонних справ повідомило, що часткового обміну поодиноких осіб — полонених чи інвалідів — не буде, а увільнення відбудеться під час загальної виміни, яку мали налагодити в найближчому часі.
частиного обміну поодиноких осіб, полонених чи інвалідів переводитись не буде
Наказ Міністерства Почт і Телеграфів № 53 від 11 квітня 1918 року: усі кружки (карнавки) російських благодійних організацій, виставлені в почтово-телеграфних установах, слід зняти; комісії відчиняють їх, перераховують гроші й складають акт, гроші пересилають у Почтово-Телеграфні Головні Контори, де запитують губернського комісара, яким саме українським благодійним установам їх передати; кружки передають у власність цим установам або Головній Раді Всеукраїнської Спілки робітників почти, телеграфу й телефону; після перемалювання кружок їх можна знову виставляти на користь українських благодійних установ.
Пропонується начальникам почтово-телеграфних округ і відділів перевозки почт видати розпорядження: вивішені у почтово-телеграфних установах карнавки різних російських благодійних організацій зняти
Наказ Міністерства пошт і телеграфів від 11 квітня 1918 р. № 54: начальники округ і відділів перевозу пошт мають негайно подати відомості (затребувані ще в грудні 1917 р.) для списку пошто-телеграфних установ УНР; зміни в складі установ друкуватимуть у «Віснику Ради Народніх Міністрів»; припинити витяг відомостей із закордонних офіціозів, зокрема «Вістника Тимчасового ...» і «Вістника Совіта Народніх Комісарів», а їх розсилку на території УНР заборонено, випадкові примірники знищувати.
Наказую припинити витяг усяких ві-
Офіцер штабу «Оберкомандо» передав Скоропадському прохання начальника розвідвідділу майора Гассе про зустріч; того ж вечора генерал сам прийшов до майора, який розпитував про Громаду, монархію та його службу. За Гай-Нижником, Гассе виклав німецьке бачення усунення Ради як вияву народної волі. Шкільник пише, що цього дня Гренер подав Скоропадському письмові вимоги, але це, найпевніше, помилка в даті.
певність низька: Усі версії сходять до пізніших спогадів Скоропадського; сам він пише «через 1–2 дні після 10 квітня», історики — «11 чи 12 квітня», а дату Шкільника спростовують інші праці.
Через 1–2 дні після 10 квітня 1918 р. до Скоропадського приїхав офіцер у російській формі, який служив в «Оберкомандо», і передав прохання начальника розвідувального відділення майора Гассе про зустріч; Скоропадський того ж вечора сам прийшов до Гассе, який розпитував про партію, про Государя та про його попередню службу.
начальник разведочного отделения «Оберкомандо», майор Гассе, просит, не может ли он ко мне приехать по важному делу.
11 чи 12 квітня 1918 р. в Києві відбулася перша зустріч П. Скоропадського з головою німецької військової розвідки майором Г. Гассе, який виклав німецьке бачення усунення ЦР: переворот має виглядати як волевиявлення народу в національно-історичній формі.
Близько 11 квітня 1918 р. офіцер штабу Оберкомандо повідомив Скоропадському про бажання начальника розвідвідділу майора Гассе зустрітися; увечері того ж дня Скоропадський відвідав майора, який цікавився Українською народною громадою. Наступні зустрічі з майорами Гассе та Ярошем — 13 і 15 квітня: Скоропадський виклав план і просив нейтралітету та, якщо можна, блокувати січових стрільців, що охороняли будівлю Центральної Ради.
Наступні зустрічі з майорами Гассе і Ярошем відбулися 13 і 15 квітня. П.Скоропадський вже прямо виклав їм свій план і просив їх дотримуватися нейтралітету і, якщо можна, заблокувати січових стрільців, які несли охорону будинку Центральної…
За автором, 11.4.1918 генерал Гренер викликав Скоропадського й подав йому письмові вимоги німців: визнання Берестейського договору, розпуск Центральної Ради без скликання Установчих зборів, підсудність злочинів проти союзних військ їхнім польовим судам, усунення «непевних елементів» з управління, «вільна торгівля», відновлення приватної власності на землю й оплата військової допомоги. Скоропадський підписав їх без застережень.
тоді ґен. Ґренер покликав в дні 11. 4. 1918 р. Сокоропадського до себе і предʼявив йому на письмі німецькі вимоги
Есерівська газета друкувала дописи про самочинну владу на місцях: на Чигиринщині невідомо ким призначений комендант Грибенюк наклав на села щомісячну данину й забороняв збори, в Олександрівці комендант збирав «добровільну контрибуцію» з євреїв і українців, на Волині колишній справник, ставши начальником повітової міліції, реквізував продукти без грошей і розписок. Огляд єврейської преси наголошував, що на провінції почалися «дикі утиски» євреїв. «Робітнича газета» вмістила кореспонденцію з Канівщини, де начальник міліції забороняв селянам слати делегатів до Центральної Ради, поки не здадуть зброю німцям, а серед селян ходили чутки про повернення панів.
певність середня: Дописи з провінції в партійних газетах, неперевірені; події відбувалися поза Києвом, а чутки про повернення поміщиків газета прямо подає як чутки.
За дописом із Чигирина, в селі Іванґороді Олександрівської волості невідомо ким призначений комендант-офіцер М. Грибенюк із шістьма козаками «наводить лад»: наклав на населення Іванґорода 666 крб 67 коп., а на село Бірки 333 крб 33 коп. щомісяця, забороняє збори й погрожує «показати демократичну республіку».
наклав на населення Іванґорода 666 карб. 67 к., а на с. Бірни 333 карб. 33 коп. що-місяця.
У місті Олександрівці комендант Прокопович збирав «добровільну контрибуцію»: з євреїв 3 000 і з українського населення 1 000 (карбованців).
комендант Прокопович теж побирає, хоча і добровільну контрибуцію з євреїв 3000 і українського населення 1000.
У селі Баранівці на Волині колишній справник Кульбіцький, що став начальником Звягельської повітової міліції, вимагав від земельного комітету кинути роботу, віддати фураж і сало, а далі наказав робити реквізиції продуктів без виплати грошей і без розписок.
не виплачуючи за забране гроші, і не видаючи навіть ніяких росписок.
У рубриці «З еврейської преси» «Боротьба» переказує передовицю «Нае Цайт»: «Чим гірше стало відношення до євреїв, після революції, тим гіршим стало загальне становище всієї демократії»; на Україні «по головних містах» єврейське питання «майже спокійне», а на провінції, де місцеві самодури й «начальство» без контролю, відносно євреїв «почалися саме реакційні дикі утиски».
Чим гірше стала відношення до євреїв, після революції, тим гіршим стало загальне становище всієї демократії
Кореспонденція з Канівського повіту (с. Бране Поле): селяни, налякані грабіжниками, що нібито «прислані від Центральної Ради» і забирають все без документів, надіслали депутатів до Центральної Ради; начальник міліції 2-ї дільниці Канівського повіту Голубовський заборонив надсилати делегата, поки не буде здана зброя німцям, і погрожував розправою; громада все ж послала делегатів Андрія Хаврюченка й Костя Копиленка; селяни просять припинити самосуди та пояснити, чого прийшли німці і який мир заключила Україна.
начальник міліціі 2 уч. Канівського повіту Голубовський заборонив посилати в Ц. Раду делегат в доки не буде здана зброя німцям
У селах Канівського повіту, за кореспонденцією до газети, ходили чутки, що начебто повертаються поміщики, «українські вільні козаки» і «пани» відбирають зброю й починають грабувати; селяни говорять, що віддавати землю поміщикам не збираються, а коли Центральна Рада стоїть за землю й волю, вони добровільно віддадуть зброю й самі її обороняти.
бо у нас чутки ширяться про те що наче б повертаються панікці і українські вільні козаки які відбираючи у нас зброю починають грабувати
Наказом губернського коменданта № 32 усі розпорядження військових установ мали передаватися лише Українському телеграфному агентству й газеті «Відродження» (виданню Військового міністерства). При Генеральному штабі засновано «Бюро народного повідомлення» на Банківській, 11; наказом військового міністра № 38 подякували полкам бригади Натієва, наказом № 43 визначено структуру міністерства. Генеральний штаб повідомив про зайняття Білгорода, «Боротьба» — про зайняття Харкова й прорив під Люботином; відновлено прийом приватних телеграм до Харкова. Отаман корпусу кордонної охорони Желіховський розпитував у МЗС про лінію майбутніх кордонів.
певність висока: Офіційні накази й зведення Генерального штабу; фронтові події відбувалися поза Києвом і подані за офіційними повідомленнями.
Наказом головного губернського коменданта Київщини № 32 від 11 квітня 1918 року всі розпорядження військових установ мали передаватися лише Українському телеграфному агентству й газеті «Відродження», а дуже негайні — також газетам «Киевская мысль» і «Последние новости».
аби всі роспорядження з усіх військових Інстітуцій ... передавалися лише до Державного Телеграфного Агенства (У. Т. А.) і до газети „Відродження", колиж будуть дуже негайні накази, то іх можно буде давати „Київської Мислі" і „Послідніх…
При військово-науковому відділі Українського Генерального штабу 11 квітня засновано «Бюро народного повідомлення»: представників громад та преси запрошено по інформацію щодня від 13 до 16 години (Банківська, 11, 3-й поверх).
засновано «Бюро народнього повідомлення»
Наказ військового міністра від 11 квітня 1918 р. № 38: за надзвичайне виконання обов'язку й військову хоробрість у боротьбі з російськими большевиками полкам бригади отамана Натієва (Хмельницького, Дорошенка, Наливайка й Української Республіки) висловлено подяку; їх тимчасово залишено як кадри майбутньої української армії.
висловлюю щиру подяку
Наказ військового міністра від 11 квітня 1918 р. № 43 визначив структуру Військового міністерства: Генеральний штаб (управління 1-го та 2-го отаман-квартирмейстера, управління пересування військ, гарматне, повітряного флоту, технічних частин), Головний штаб, Головний начальник постачання, управління санітарне, ветеринарне, юридичне, геодезичне, Канцелярія з окремими відділами; листи слід адресувати до відповідних відділів, щоб не перевантажувати канцелярію.
Військове Міністерство складаеться в слідуючих відцілів
Наказ по Головному управлінню постачань за наказом № 43 (11 квітня 1918 р.): військові установи мають адресувати папери безпосередньо до відділів міністерства, щоб не перевантажувати канцелярію й швидше вирішувати справи; серед відділів — Головна військова юридична управа (військово-карний, кодифікаційний, юрисконсультський відділи, старший прокурор, старший слідчий) та Санітарна й Ветеринарна управи.
Аби не перегружати канцелярію Вій-
Позавчора (11 квітня) в міністерстві закордонних справ був отаман корпусу кордонової охорони п. Желіховський; розпитував про лінію майбутніх кордонів; формується бригада кордонної сторожі біля меж України і Чорного моря.
Позавчора був у міністерстві закордонних справ атаман корпусу кордонової охорони п. Желіховський
Офіційне повідомлення Генерального штабу УНР від 11 квітня, оголошене в Києві: взято Білгород; українські війська тримають фронт Костянтиноград — Харків — Білгород — Путивль.
По тілько що одержаним офіціальним відомостям взято Білгород. ... Українські війська зараз займають фронт: Константиноград-Харьків-Білгород-Путівль.
У рубриці «Новини» на першій сторінці №38 винесено заголовки: «Харків зайнято українським військом», «Встановлення курсу грошей на Україні», «Заколот в Амстердамі», «Ратифікація мирного договору в турецькому парламенті», «Бої у Саратові», «Незадоволення Льойд Джорджом», «Конгрес чеських націоналістів».
Харьків занято українським військом. Встановлення курсу грошей на Україні.
За повідомленням з офіційних джерел, лінію Дергачі — Люботин — Мерефа прорвано, станцію Люботин зайнято, а другий полк полковника Балбачана підступає до Харкова; в Люботині взято багато майна.
Лінія Дергачі-Люботин Мерефа прорвано. Станція Любот[ин] занята.
Встановлено телеграфний зв'язок Києва з Харковом: 11 квітня 1918 р. Міністерство телеграфів розпорядилося відновити прийом приватних телеграм до Харкова.
Встановлено телеграфне получення з Харьковом. Вчора міністерство телеграфів віддало розпорядження про відновлення прийому приватних телеграм в Харьків.
Від 10 квітня відновлено телеграфний зв'язок з Харковом: Міністерство телеграфів наказало відновити прийом приватних телеграм до Харкова.
Сьогодня Міністерство телеграфів віддало розпорядження про відновлення прийому приватних телеграм в Харьків.
Будівельний відділ управи наказав негайно розібрати розстріляний і спалений більшовиками будинок Грушевського на Паньківській, бо той міг завалитися. На 5-ту вечора скликали екстрену міську санітарну нараду. На Межигірській міліціонер затримав грабіжника, що душив перехожого, а коли той намагався втекти, застрелив його; у Лаврі застрелився гімназист, а хворий арештант утік, коли міліціонер відправив його самого на візнику. У Консерваторії Товариство діячів мистецтв провело вечір про Ремізова. «Боротьба» подала телеграму агентства про вихід перших українських поштових марок по 40 і 50 шагів.
певність середня: Кожну подію подає лише одна газета, кримінальну хроніку — датою номера без точної дати; щодо марок див. розбіжність у датах.
Будівельний відділ міської управи, оглянувши розстріляний і спалений більшовиками будинок проф. М. Грушевського на Паньківській вулиці, розпорядився негайно його розібрати, бо він міг за кілька днів упасти й пошкодити сусідні будинки.
оглянувши розстріляний і спалений большевиками дім проф. Грушевського на Панківській улиці, видав розпорядження негайно розібрати його
11 квітня 1918 р. о 5-й вечора в управлінні головного губернського коменданта Київщини (Олександрівська, 3) скликали екстрену міську санітарну нараду з представниками всіх санітарних і лікарських організацій.
Екстренна міська санітарна нарада скликається в управлінні головн. губерніяльн. коменданта Київщини (Олександрівська 3) сьогодні 11 квітня о 5 годині вечора.
Міліціонер, що чергував на розі Юрківської та Межигірської вулиць, почув крики й біля будинку № 45 на Межигірській затримав грабіжника, який душив невідомого чоловіка; дорогою до району грабіжник намагався втекти і після двох попереджень був убитий міліціонером. Особу вбитого не встановлено.
біля дому Nº 45 по Межигорській вул. якийсь грабіжник душив невідомого добродія. ... після двохразового попередження був убитий міліціонером.
У Києво-Печерській лаврі застрелився гімназист Шелохвостов.
Самогубство гімназіста. В Київо-Печерській Лаврі застрілився гімназіст Шелохвостов.
Хворий арештант Ілько Клеверський, якого міліціонер Ющин привіз зі Старокиївського району до Олександрівської лікарні, втік: лікарня хворого не прийняла, міліціонер посадив його на візника й відправив самого до району, а сам повернувся по забуту розносну книжку.
Ющин, посадовивши арештанта на візника, запропанував йому їхати в район, а сам повернувся до контори лікарні, щоби взяти забуту там розносну книжку.
11 квітня в залі Консерваторії Товариство діячів мистецтв провело перший із вечорів, присвячених російським письменникам, — про творчість Ремізова; доповідь прочитав С. Марголін, уривки читали артисти театру «Соловцов» Токарєва, Чарусська й п. Петров.
первый, посвященный творчеству Ремизова, состоялся 11-го апрѣля въ залѣ Консерваторіи
Київ, 11 квітня: «Сьогодня вийшли в світ перші поштові українські марки»; поки що випущено марки на 50 та 40 шагів.
Сьогодня вийшли в світ перші поштові українські марки.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 11 квітня · 04-1012
Голосувало 46 членів: 27 за есерівську резолюцію, 15 за есдецьку, 4 утрималися.
Голосувало 46 членів М. Ради. За першу резолюцію 27, за другу -15 і утрималось 4
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Вечірнє засідання 11 квітня 1918 року · 04-3382
27 за першу пропозицію, 15 за другу, 4 утрималися.
Голосування дає такі результати: 27 за першу пропозіцію, 15 за другу, 4 утримались. Таким чином 12-го травня мусять бути скликані Установчі Збори.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · другого дня (в п'ятницю) · 04-2242
28 голосів проти 15; чотири есери утрималися.
Більшістю 28 голосів ... проти 15 голосів ... принято було першу формулу. ... Засідання скінчилось на початку 12-оі години ночі.
Оцінка аналізу. Найімовірніше 27–15–4: так пишуть дві незалежні газети протилежних позицій (есефівська «Нова Рада» й есдецька «Робітнича газета»), і ці числа дають загальну цифру 46; 28 у «Відродженні» — найпевніше, помилка чи друкарська похибка.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 11 квітня · 04-1013
На початку 12-ї години ночі.
постановила для обговорення цієї справи надзвичайне засідання М. Ради в п'ятницю 12-го квітня о 6 год. вечора.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · другого дня (в п'ятницю) · 04-2242
На початку 12-ї години ночі.
Більшістю 28 голосів ... проти 15 голосів ... принято було першу формулу. ... Засідання скінчилось на початку 12-оі години ночі.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Вечірнє засідання 11 квітня 1918 року · 04-3382
На початку першої години ночі, тобто вже 12 квітня.
Голосування дає такі результати: 27 за першу пропозіцію, 15 за другу, 4 утримались. Таким чином 12-го травня мусять бути скликані Установчі Збори.
Оцінка аналізу. Дві газети з трьох називають початок 12-ї години; ймовірніше, засідання закінчилося до півночі, але остаточно не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 11 квітня (29 березня) 1918 · 04-0940
Дрібні власники від 10 до 30 десятин, яких земельні комітети грабують і під загрозою смерті змушують зректися землі.
Забірають силоміць землю й майно, а під погрозою смерти примушують давати підписку, що господарі самі з своєї охоти зріклися землі й майна.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Четвер 11 квітня 1918 · 04-3267
Селяни-власники зі з'їзду хліборобсько-демократичної партії (за словами учасників, до 5 тис.); їхня резолюція дихає духом ділового поміщика.
приїхала ціла, досить численна делегація від селян-власників Лубенського повіту з жаданням до Уряду, щоби було виправлено те, що робиться законом про соціалізацію
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 11 квітня н. ст. · 04-5644
Куркулі, селяни-землевласники, оброблені діячами української контрреволюції, на противагу біднішим селянам під прапором есерів.
Делегація ця явилася з Полтавщини, де селянство різко розкололося на дві частини — біднїщих, котрі гуртувалися під прапором у. с.-р. та селянської спілки
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 12 квітня (30 березня) 1918 · 04-0977
Делегація подала заяву від імені з'їзду 2500 «демократів-хліборобів».
Ми уповноважені зʼїздом 2500 демократів-хліборобів вітати Центральну Раду
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · П'ятниця 12 квітня н. ст. / 30 марта ст. ст. 1918 · 04-5862
Лубенський з'їзд — зібрання землевласників шести повітів, тобто з'їзд поміщиків, що вимагав усунути соціалістичний уряд і розпустити Раду.
Постановили вимагати: 1) Аби соціялістичне міністерство було усунене
Оцінка аналізу. Самі вимоги делегатів (перегляд земельного закону, переобрання Ради) сходяться в усіх; розбіжність в оцінці — партійна: есефівська «Нова Рада» подає їх співчутливо як дрібних власників, есерівська «Боротьба», автор закону про соціалізацію, — як куркулів і поміщиків, есдецька газета посередині. Розмір господарств 10–30 десятин, названий самими делегатами, свідчить радше про заможних селян, ніж про поміщиків; цифра 2500 з письмової заяви делегації певніша за усне «до 5 тисяч».
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · через 1–2 дня · 04-0019
Через 1–2 дні після 10 квітня офіцер «Оберкомандо» передав прохання Гассе; Скоропадський того ж вечора пішов до майора.
начальник разведочного отделения «Оберкомандо», майор Гассе, просит, не может ли он ко мне приехать по важному делу.
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 11 чи 12 квітня 1918 р. · 04-0093
Перша зустріч із Гассе — 11 чи 12 квітня.
Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року» (книга або мемуар) · Приблизно 11 квітня · 04-0181
Близько 11 квітня.
Наступні зустрічі з майорами Гассе і Ярошем відбулися 13 і 15 квітня. П.Скоропадський вже прямо виклав їм свій план і просив їх дотримуватися нейтралітету і, якщо можна, заблокувати січових стрільців, які несли охорону…
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · в дні 11. 4. 1918 р. · 04-0413
11.4.1918 Гренер викликав Скоропадського й подав йому письмові німецькі вимоги, які той підписав.
тоді ґен. Ґренер покликав в дні 11. 4. 1918 р. Сокоропадського до себе і предʼявив йому на письмі німецькі вимоги
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 24 квітня ст. стилю · 04-0230
Перша зустріч Скоропадського з Гренером і умови німецької підтримки — 24 квітня.
24 квітня ст. стилю відбулося вперше побачення П. П. Скоропадського з ген. Гренером
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · 24-го апреля · 04-0024
Скоропадський сам пише, що був у Гренера ввечері 24 квітня.
Вечером я отправился в дом Бродского на Екатерининской улице, гДе помещалось «Оберкомандо».
Оцінка аналізу. Контакт із Гассе 11 (можливо, 12) квітня ймовірний, але всі версії сходять до одного пізнього мемуару. Дата Шкільника для вимог Гренера помилкова: інші історики й сам Скоропадський відносять їх до 24 квітня.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · кінець засідання 11 квітня · 04-3415
Наприкінці засідання 11 квітня, після промови Любинського, Рада одностайно засудила анексію й перенесла дебати на суботу.
промовці всі зійшлись на вислові цілковитого осуду цьому анексіоністському актові. Врешті Рада ухвалює перенести дебати в цій справі на слідуюче суботнє засідання (13 квітня).
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 11 квітня · 04-1013
11 квітня Грушевський лише оголосив телеграму, а для обговорення призначили надзвичайне засідання на 12 квітня.
постановила для обговорення цієї справи надзвичайне засідання М. Ради в п'ятницю 12-го квітня о 6 год. вечора.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Засідання 12-го квітня · 04-1067
Доповідь Любинського й одностайне засудження — на засіданні 12 квітня; дебати перенесено на суботу.
Голосували за приєднання 86, утрималось 36, проти 3; не було на засіданні 13.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Засідання: 12 квітня · 04-2262
Промова Любинського — на надзвичайному засіданні 12 квітня о 7½ вечора.
Це надзвичайне засідання, скликане з приводу одержаної з Берліна звістки про прилучення Бесарабії до Румунії, почалось в 7½ годин у великій залі. На хорах багато публіки.
Оцінка аналізу. «Робітнича газета» віднесла до 11 квітня те, що відбулося на надзвичайному засіданні 12 квітня: це випливає з її ж повідомлення про призначення засідання та з двох інших газет.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · П'ятниця 12 квітня н. ст. / 30 марта ст. ст. 1918 · 04-5847
Телеграма «Київ, 11 квітня»: сьогодні вийшли перші марки по 50 і 40 шагів.
Сьогодня вийшли в світ перші поштові українські марки.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · сьогодня · 04-0973
У номері за 12 квітня: марки вийшли сьогодні.
Перші почтові українські марки сьогодня вийшли в світ. Поки випущено марки 50 та 40 шагів.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Сьогодня · 04-2254
У номері за 13 квітня: марки вийшли сьогодні.
Сьогодня вийшли в світ перші поштові українські марки. Поки випущено марки від 50 та 40 шагів.
Оцінка аналізу. Це одна телеграма агентства, передрукована з тим самим словом «сьогодні» в номерах різних днів, тож незалежними джерелами вони не є. Найімовірніша дата — 11 квітня, якою датовано саму телеграму.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · на четверг 11 квітня на 11 год. ранку · 04-0934
З'їзд перенесено з 10 квітня на четвер 11 квітня, 11-ту ранку, у будинку біржі.
Зʼїзд ... на 10 квітня в 7 год. вечора в будинку біржі, переноситься на четверг 11 квітня на 11 год. ранку в томуж помешканні.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 10 і 11 квітня · 04-0987
У номері за 12 квітня: з'їзд скликається «сьогодні» об 11-й ранку в будинку біржі.
Сьогодня в 11 годин ранку в помешканню біржи на розі Хрещатика і Інститутської по запрошенню міністра харчових справ скликається зʼїзд
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · П'ятниця 12 квітня н. ст. / 30 марта ст. ст. 1918 · 04-5870
Нараду призначено на «12 квітня в 11-ій годині в суботу» в будинку біржі.
Засідання має відбутися в помешканні Біржі, на розі Хрещатика і Інститутської вулиць.
Оцінка аналізу. Не вирішується. За «Новою Радою», з'їзд мав відбутися 11 квітня, але в наступному номері вона ж пише про нього як про «сьогоднішній» (тобто 12 квітня), а «Боротьба» дає внутрішньо суперечливу дату (12 квітня було п'ятницею, а не суботою). Імовірно, з'їзд ще раз переносили, і 11 квітня він, найпевніше, не відбувся.
Алексєєв (упор.), «Революция на Украине по мемуарам белых» (книга або мемуар) · 11 или 12 апреля 1918 г. · 04-0284
Стаття «Надо остановиться» вийшла 11 або 12 квітня.
эту твердую власть раньше всего испытывали на себе еврейские спины
Чериковер, «Антисемитизм и погромы на Украине 1917–1918» (книга або мемуар) · 11-го или 42-го апрЪля 1948 г. · 04-0364
Стаття «Треба спинитися» вийшла 11 або 12 квітня.
«Там думают, что это означает «бить и рЪзать», и эту твердую власть раньше всего испытали на себЪ еврейская спины»
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · П'ятниця 12 квітня н. ст. / 30 марта ст. ст. 1918 · 04-5822
Стаття «Треба припинити» про «охоту» на єврейське населення на провінції — у № 39 від 12 квітня.
Треба зараз же негайно кому слід припинить ту „охоту" що почалась у провінції на еврейську людність
Оцінка аналізу. Сам номер газети розв'язує сумнів Черіковера: статтю надруковано 12 квітня; різні назви — наслідок зворотного перекладу через російську.
Цитата дня
вона цими днями відкрие безплатні початкові курси українознавства для робітників ... При раді функціонує „Бюро праці". ... Міститься воно тимчасово в клюбі „Родина".Рада Української спілки професійних робітників на засіданні в клубі «Родина» ухвалила готувати перетворення спілки на всеукраїнську; її культурно-освітня комісія мала незабаром відкрити безплатні початкові курси українознавства для робітників, аматорську трупу, хор і читальню, а при раді вже діяло «Бюро праці», яке тимчасово містилося в клубі «Родина».
«Відродження», газета (Київ, 1918), №13, с. 4 · 04-2206
Ціна дня
асигнування Центральної Ради на громадські роботи для безробітних
100 000 000 крб за одноразово
УНР · «Робітнича газета» (Київ, 1918), №248, с. 2 · 04-3356
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| асигнування на створення єврейської вчительської семінарії | 15 000 крбразово | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №56, с. 3 |
| передплата газети «Відродження» | 6 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №13, с. 1 |
| окреме число газети «Відродження» | 25 копштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №13, с. 1 |
| річна платня скарбового збирача податей (проект) | 3 300 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №13, с. 6 |
| «Робітнича газета», окремий номер | 20 копномер | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №246, с. 1 |
| передплата «Робітничої газети» | 5 крбмісяць | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №246, с. 1 |
| другий випуск акцій Укрбанку | 2 000 000 крбвсього (8000 акцій) | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №246, с. 3 |
| передплата тижневика «Народня справа» | 12 крбрік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №246, с. 4 |
| передплата «Робітничої газети» | 5 крбмісяць | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №246, с. 4 |
| асигнування на єврейську вчительську семінарію | 15 000 крбодноразово | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №247, с. 2 |
| денна праця чоловіка (посів буряків) | 3 рубдень | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №249, с. 2 |
| денна праця жінки (посів буряків) | 2,2 рубдень | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №249, с. 2 |
| пара коней з робітником | 12 рубдень | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №249, с. 2 |
| двір в Ананьєві | 8 000 рубоб'єкт | «Державний вістник» (Київ, 1918), №31, с. 7 |
| номер газети «Боротьба» | 25 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 1 |
| передплата газети «Боротьба» | 6 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 1 |
| передплата газети «Боротьба» | 11 крб2 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 1 |
| оголошення на 1-й сторінці «Боротьби» | 2 крбрядок петіту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 1 |
| оголошення на останній сторінці «Боротьби» | 1,2 крбрядок петіту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 1 |
| оголошення тих, хто шукає працю | 1 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 1 |
| зміна адреси передплатника | 50 копраз | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 1 |
| максимальне річне утримання для страхових розрахунків (новий статут) | 3 000 крбрік | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 2 |
| денна оплата чоловіка на засіві буряків | 3 рубдень | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 2 |
| денна оплата жінки на засіві буряків | 2 рубдень | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 2 |
| робочий кінь на засіві буряків | 5 рубдень | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 2 |
| асигнування на початкові й вищі початкові школи | 31 500 000 крбодноразово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 2 |
| асигнування на консульські курси | 24 000 крбодноразово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 2 |
| сума, якої бракує для відрядження інструктора земельного департаменту | 500 крбвідрядження | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 2 |
| збір на пам'ятник студентам і учням-січовикам, полеглим під Крутами | 27,5 крбзбір | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 2 |
| щомісячна данина на утримання коменданта Грибенюка (Іванґород) | 666,67 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 2 |
| «добровільна контрибуція» з євреїв | 3 000 крбодноразово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 2 |
| асигнування на єврейську вчительську семінарію | 15 000 крбодноразово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №39, с. 2 |
| асигнування Центральної Ради на громадські роботи для безробітних | 100 000 000 крбодноразово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №39, с. 2 |
| перша поштова українська марка | 50 шагмарка | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №39, с. 3 |
| окреме число «Вістника Ради Народніх Міністрів» | 25 копчисло | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №18, с. 1 |
| оголошення в «Вістнику Ради Народніх Міністрів» | 1,25 рубрядок петиту | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №18, с. 1 |
| передплата двотижневика «Українські медичні вісти» | 3 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №18, с. 4 |
| окреме число журналу «Українські медичні вісти» | 2,5 крбчисло | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №18, с. 4 |
| асигнування на заснування Єврейської вчительської семінарії в Києві | 15 000 крбодноразово | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №26, с. 1 |
| річне утримання директора Єврейської вчительської семінарії | 3 600 крбрік | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №26, с. 1 |
Оголошення дня
Утерянъ ученическій билет М. Сакадин.Оголошення: загублено учнівський квиток М. Сакадин; адреса — Святошино, Північна вулиця, 7.
«Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 2 · 04-5712
Афіша й культура
Театри працювали як звичайно: Садовський давав «Гетьмана Дорошенка», Український національний театр у Троїцькому народному домі — «Ясні зорі», «Дім інтермедії» на Хрещатику — два вечірні сеанси мініатюр (04-0915, 04-2185, 04-5661, 04-2184). Номер газети коштував 20–25 коп., на станціях 27 коп. (04-3265, 04-2182, 04-5631), а на Київщині повітові з'їзди визначили платню на засіві буряків: чоловікам 3 руб., жінкам 2 руб. на день, робочий кінь 5 руб. (у Сквирському повіті жінкам 2 руб. 20 коп., пара коней із робітником 12 руб.) (04-5687, 04-5688, 04-5689, 04-3385, 04-3386, 04-3387). Канцелярія Центральної Ради шукала перекладачів, пропонувалися курси автомобільної техніки, кухарка шукала місця (04-0944, 04-3303, 04-0945, 04-5710); у міській думі гласні глузували, що продовольча управа роздає картки замість хліба і що в місті є макарони й цукерки, але немає хліба (04-2226, 04-2227; дата засідання — 10 чи 11 квітня).
Ранкове засідання Малої Ради 11 квітня 1918 р. почалося о пів на першу в малій залі; були присутні два представники німецької та австрійської місій; у президії — М. Грушевський, С. Веселовський і М. Шраг. О 4-й оголосили перерву до 6-ї вечора.
Засідання почалося в пів до першої години в малій залі. ... Були присутні також два представники німецької та австрійської місії.
Мала Рада провела засідання 11 квітня: розпочалося о пів на першу в малій залі, членів з'явилося багато; були присутні представники німецької та австрійської місій. У президії — Грушевський, Веселовський і Шраг.
Засідання почалося в пів до першої години в малій залі. ... Були присутні також два представники німецької та австрійської місій.
Мала Рада Центральної Ради розпочала засідання 11 квітня о пів на першу в малій залі; були присутні два представники німецької та австрійської місій, головували М. Грушевський і М. Шраг.
Були присутні також два представники німецької та австрійської місій.
Читано з зображення. Дата події — «Засідання 11 квітня» (нового стилю).
На вечірньому засіданні Малої Ради 11 квітня 1918 року обговорювали скликання Українських Установчих Зборів; фракція українських есерів (М. Шраг) пропонувала скликати їх 12 травня в обраному складі, українські соціал-демократи (Порш) і соціалісти-федералісти — призначити нові вибори.
Термін же скликання У. Зборів наша фракція пропонує встановити ... 29 квітня старого стилю, себ-то 12 травня нового ст.
На вечірньому засіданні Малої Ради 11 квітня обговорювали скликання Українських Установчих Зборів: Шраг (укр. есери) пропонував термін 29 квітня (12 травня н. ст.); фракція УСДРП (Порш) вимагала нових виборів і скликання Зборів 12 червня н. ст.
терміном скликання буде 29 квітня старого стилю, се-б-то 12 травня нового ст. ... Необхідно перевести нові вибори й скликати Установчі Збори на 12 червня нов. ст.
Продовження — у наступному номері.
10 і 11 квітня у Міністерстві харчових справ відбулося кілька підготовчих нарад із групами засновників Хлібного бюро під головуванням Н. О. Гаврилова; приватна торгівля й кооператори готові брати участь; серйозних перешкод організації бюро не очікують.
10 і 11 квітня сього року відбулось в Міністерстві Харчових Справ цілий ряд підготовчих нарад з окремими групами закладчиків Хлібного Бюро ... під предсідательством Н. О. Гаврилова
10 і 11 квітня в Міністерстві продовольчих справ відбулася низка нарад із групами засновників Хлібного бюро під головуванням Н. О. Гаврилова; представники приватної торгівлі й кооперативів готові брати участь у Державному бюро.
10 і 11 квітня сього року відбулось в Міністерстві Продовольчих Справ цілий ряд підготовчих нарад
Читано з зображення. Дата засідання: 10–11 квітня (нового стилю).
Група членів Центральної Ради (від імені групи — М. Стасюк) 11 квітня запитала міністрів праці й торгу та промисловості, чи розроблено план громадських робіт для безробітних коштом 100 000 000 карбованців, асигнованих Центральною Радою, і чи включено в нього підготовчі роботи зі шлюзування Дніпровських порогів, будівництво великих торгових суден та хлібних елеваторів у портах.
Група членів Центральної Ради (М. Спаск) запитала міністрів праці й торгу, чи вироблено план громадських робіт для безробітних за рахунок асигнованих Радою 100 000 000 карб. і чи включено до нього шлюзування дніпровських порогів, будівництво кораблів та елеваторів.
плян громадських робіт для безробітних за рахунок асигнованих центральною радою 100.000.000 карб.
Чи вироблений вже плян громадських робіт для безробітних за рахунок асігнованих Центральною Радою 100.000 000 карбованців.
Член Центральної Ради М. Стасюк від імені групи членів запитав міністрів праці, торгу та промисловості, чи виробили план громадських робіт для безробітних за рахунок асигнованих Центральною Радою 100 мільйонів карбованців і чи включено до нього шлюзування дніпровських порогів, будівництво великих торгових кораблів та хлібні елеватори.
асігнованих Центральною радою 100.000.000 карбованців
Читано з зображення.
На засіданні Малої Ради 11 квітня М. Грушевський повідомив, що садиба князя Трубецького біля Десятинної церкви, поруч із садибою Петровського, скоро піде в продаж, і президія просить вжити заходів проти її забудови для збереження як науково-історичної й археологічної цінності; Мала Рада прийняла побажання одноголосно.
11 квітня 1918 р. Мала Рада одноголосно підтримала пропозицію президії вжити заходів, щоб садибу кн. Трубецького біля Десятинної церкви (поруч із садибою Петровського), яка мала незабаром піти в продаж, не забудовували й зберегли для наукових історико-археологічних досліджень.
садибу кн. Трубецького, яка лежить біля десятинної церкви поруч із відомою садибою Петровського і в скорому часі має іти в продаж
Мала Рада 11 квітня одноголосно підтримала побажання президії вжити заходів, щоби садибу кн. Трубецького біля Десятинної церкви (поруч із садибою Петровського), яку збираються продавати, не забудовували заради її наукової й археологічної цінності.
садиба кн. Трубецького, яка лежить біля Десятинної церкви поруч із відомою садибою Петровського і в скорому часі має йти в продаж
Збереження археологічного значення садиби поблизу Десятинної церкви.
садиба князя Трубецького, яка лежить біля Десятинної церкви поруч із відомою садибою Петровського
Читано з зображення.
Мала рада ухвалила скликати Українські установчі збори на 12 травня (не відбулися через переворот 29 квітня).
Малая рада постановила созвать Украинское учредительное собрание на 12 мая
хронологія збірника.
На засіданні Малої Ради 11 квітня 1918 р. вибори до Установчих зборів визнано дійсними голосами есерів, меншовиків і єврейських фракцій проти есефів, самостійників і польської централі.
Мала Рада на засіданні 11 квітня признала вибори дійсними
Будівельний відділ міської управи, оглянувши розстріляний і спалений більшовиками будинок проф. М. Грушевського на Паньківській вулиці, розпорядився негайно його розібрати, бо він міг за кілька днів упасти й пошкодити сусідні будинки.
оглянувши розстріляний і спалений большевиками дім проф. Грушевського на Панківській улиці, видав розпорядження негайно розібрати його
11 квітня 1918 р. о 5:30 відбулися збори головного комітету партії соціалістів-федералістів.
Сьогодня о 5½ год. одбудуться збори головного комітету партії соціалістів-федералістів.
11 квітня 1918 р. о 5-й вечора в управлінні головного губернського коменданта Київщини (Олександрівська, 3) скликали екстрену міську санітарну нараду з представниками всіх санітарних і лікарських організацій.
Екстренна міська санітарна нарада скликається в управлінні головн. губерніяльн. коменданта Київщини (Олександрівська 3) сьогодні 11 квітня о 5 годині вечора.
Причина наради не вказана; ймовірно, пов'язана з загрозою епідемій навесні.
Збори думської фракції УСДРП призначено на четвер 11 квітня 1918 р. о 5-й годині вечора в помешканні «Виборчого бюро» (Хрещатик, 38, кімн. 31, 2-й поверх).
Збори Думської фракції У. С.-Д. Р. П. У четвер 11-го квітня у 5 годин вечора у помешканні „Виберчого Бюро" Хрещатик 38 кімн 31, другий поверх
Мала Рада 11 квітня після промови Любинського про анексію Бессарабії Румунією одностайно засудила цей акт; дебати перенесено на суботнє засідання 13 квітня.
промовці всі зійшлись на вислові цілковитого осуду цьому анексіоністському актові. Врешті Рада ухвалює перенести дебати в цій справі на слідуюче суботнє засідання (13 квітня).
11 квітня в залі Консерваторії Товариство діячів мистецтв провело перший із вечорів, присвячених російським письменникам, — про творчість Ремізова; доповідь прочитав С. Марголін, уривки читали артисти театру «Соловцов» Токарєва, Чарусська й п. Петров.
первый, посвященный творчеству Ремизова, состоялся 11-го апрѣля въ залѣ Консерваторіи
Читано з зображення. Дата — 11 квітня 1918 р. (так у газеті).
Мала Рада 11 квітня 1918 року мала остаточно вирішувати справу Установчих зборів: за «Боротьбою», більшість фракцій стояла за них, деякі українські фракції ще вагалися, а фракція українських соціалістів-федералістів рішуче виступала проти.
Сьогодня в Малій Раді має остаточно вирішуватись справа Уст. Зборів. Більшість фракцій стоїть за них.
Читано з зображення. Позиція есерівської газети. Рішення прийняла Мала Рада вночі/ввечері 11 квітня (див. №40).
Засідання Центрального Комітету УПСР призначено на 11 квітня 1918 року о 5-й годині вечора в приміщенні Центральної Ради; товаришів просили не спізнюватися.
відбудеться 11-го квітня с. р. о 5 год. веч. в поміщанні Цент. Ради. Товариші прохають не спізнюватися.
Читано з зображення.
Рада Народних Міністрів ухвалила внести до Центральної Ради законопроект про асигнування 31½ мільйона карбованців на початкові й вищі початкові школи — за доповіддю міністра освіти Прокоповича.
про асигнование 31½ мілліона карбованців на початкові й вищі початкові школи.
Читано з зображення.
Мала Рада мала зібратися в четвер 11 квітня об 11½ годині дня; порядок денний: законопроекти комісії законодавчих внесень, звідомлення міністра праці про громадські роботи, дебати з інтерпеляції українських соціалістів-революціонерів, Установчі збори.
У четверг, 11 квітня о 11½ год. дня відбудеться засідання Малої Ради.
Читано з зображення. У тексті — «дебати по інтерпеляції у. с. р.».
Міністерство закордонних справ повідомило, що часткового обміну поодиноких осіб — полонених чи інвалідів — не буде, а увільнення відбудеться під час загальної виміни, яку мали налагодити в найближчому часі.
частиного обміну поодиноких осіб, полонених чи інвалідів переводитись не буде
Читано з зображення.
Центральна Рада постановила скликати Українські Установчі збори на 12 травня (н. ст.); так «Боротьба» повідомила в «Новинах» №40.
Центральна Рада постановила скликати Українські Установчі Збори на 12 травня (н. ст.)
Читано з зображення. Постанову ухвалила Мала Рада 11 квітня (вечірнє засідання), про що йдеться в «Малій Раді» на тій самій сторінці.
Мала Рада одноголосно ухвалила внесену фракцією українських есерів резолюцію про становище українців у Московщині та вирішила скликати Українську Установчу Раду 12 травня (н. ст.); промову виголосив Шраг.
Ухвалено скликати Українську Установчу Раду 12 травня (н. ст.) Промова т. Шрага.
Читано з зображення. Дата — 11 квітня за ходом засідання (див. «Вечірнє засідання 11 квітня»).
На засіданні 11 квітня Мала Рада одноголосно ухвалила резолюцію українських есерів та додаток єврейських соціалістів про насильства над українцями у Московщині й доручила уряду вжити заходів для їх захисту та розселення виселенців.
Протестуючи проти згаданих диких ганебних насильств над українською людністю
Читано з зображення. Також ухвалено додаток Новаковського про збір анкетних даних про виселенців з Московщини.
Вечірнє засідання Малої Ради 11 квітня призначене на 6-ту годину почалося лише о 7-й, бо до того не було кворуму.
Призначене на 6 годину вечора, це засідання почалося тільки о 7-й, бо до тої пори не було кворума.
Читано з зображення.
Мала Рада на засіданні 11 квітня продовжила денне засідання до 4-ї години, зробила перерву до 6-ї години вечора й перенесла на вечірнє засідання питання про скликання Українських установчих зборів.
перенісши на вечірнє засідання важну справу обговорення скликання Українських Установчих Зборів.
Читано з зображення. Пропозиція есерів щодо утисків українських селян на Московщині викликала широку дебату.
Київ, 11 квітня: «Сьогодня вийшли в світ перші поштові українські марки»; поки що випущено марки на 50 та 40 шагів.
Сьогодня вийшли в світ перші поштові українські марки.
Читано з зображення. Випущено марки номіналом 50 і 40 шагів (УТА).
При військово-науковому відділі Українського Генерального штабу 11 квітня засновано «Бюро народного повідомлення»: представників громад та преси запрошено по інформацію щодня від 13 до 16 години (Банківська, 11, 3-й поверх).
засновано «Бюро народнього повідомлення»
Читано з зображення. Дата заснування — 11 квітня за текстом; години приймання названо як «від 13 до 16 год.».
Близько 11 квітня 1918 р. офіцер штабу Оберкомандо повідомив Скоропадському про бажання начальника розвідвідділу майора Гассе зустрітися; увечері того ж дня Скоропадський відвідав майора, який цікавився Українською народною громадою. Наступні зустрічі з майорами Гассе та Ярошем — 13 і 15 квітня: Скоропадський виклав план і просив нейтралітету та, якщо можна, блокувати січових стрільців, що охороняли будівлю Центральної Ради.
Наступні зустрічі з майорами Гассе і Ярошем відбулися 13 і 15 квітня. П.Скоропадський вже прямо виклав їм свій план і просив їх дотримуватися нейтралітету і, якщо можна, заблокувати січових стрільців, які несли охорону будинку Центральної Ради.
За спогадами Скоропадського.
11 чи 12 квітня 1918 р. в Києві відбулася перша зустріч П. Скоропадського з головою німецької військової розвідки майором Г. Гассе, який виклав німецьке бачення усунення ЦР: переворот має виглядати як волевиявлення народу в національно-історичній формі.
ЦДАВО, Ф. 4547, Оп. 1, Спр. 1, Арк. 77–78. Дата — 11 чи 12 квітня.
З'їзд представників біржових товариств, кооперативів-ссипщиків хліба, власників і орендарів борошномельних млинів, скликаний за розпорядженням Міністерства харчування, перенесли з 10 квітня на 11 квітня 1918 р. об 11-й ранку в будинку біржі; з'їзд мав стати установчими зборами Державного хлібного бюро, яке затвердила Рада народних міністрів 3 квітня.
Зʼїзд ... на 10 квітня в 7 год. вечора в будинку біржі, переноситься на четверг 11 квітня на 11 год. ранку в томуж помешканні.
До Києва прибули 20 делегатів від з'їзду 500 представників Золотоніщини, які домагалися ділити землю лише тих власників, що мають понад 12 десятин, призначити нові вибори до Установчої Ради, переобрати земельні комітети й розігнати «більшовицький» Полтавський губернський земельний комітет.
Прибуло в Київ 20 душ делегатів від зʼїзду в 500 представників.
Дата номера газети; точна дата прибуття не вказана.
Мала Рада поіменним голосуванням (46 членів) 11 квітня 1918 року ухвалила резолюцію українських есерів про скликання Українських Установчих Зборів 12 травня в складі, обраному в грудні–січні: 27 — за, 15 — за резолюцію есдеків про нові вибори, 4 утрималися; М. Грушевський висловив задоволення ухвалою.
Голосувало 46 членів М. Ради. За першу резолюцію 27, за другу -15 і утрималось 4
Утрималися есери Салтан, Любченко, Піскун і Березняк.
Голова Центральної Ради М. Грушевський 11 квітня 1918 року оголосив у Малій Раді телеграму українського посла з Берліна про рішення Румунії приєднати Бессарабію; на п'ятницю 12 квітня о 6 вечора призначили надзвичайне засідання Малої Ради. Засідання 11 квітня закінчилося на початку 12-ї ночі.
постановила для обговорення цієї справи надзвичайне засідання М. Ради в п'ятницю 12-го квітня о 6 год. вечора.
Мала Рада на вечірньому засіданні 11 квітня 1918 року одноголосно ухвалила резолюцію протесту проти насильств над українцями в Московщині й доручила урядові захистити їх, а тим, хто прибув в Україну, дати місце для поселення, хліб і реманент; за додатком Новаковського уряд мав зібрати анкетні дані про всіх виселенців із Московщини.
тим, що прибули на Україну, дати місця для розселення, та допомогти хлібом і реманентом
На нараді під головуванням міністра торгівлі й промисловості Фещенка-Чопівського (близько 35 учасників, серед них голова німецької державної комісії з товарообміну Дейчман) ухвалили влаштувати 1918 року в Києві промислову виставку на території колишньої Всеросійської виставки 1913 року; головою виставкового комітету намічено П. К. Ліниченка, з'їзд для організації скликали на перший тиждень після Великодня.
Після довгих суперечок було ухвалено устроїти у Київі на теріторії бувшої Всеросійської виставки 1913 року-промислову виставку в 1918 році.
Дата номера газети; точна дата наради не вказана.
На засіданні Малої Ради 11 квітня поіменним голосуванням 27 голосами (укр. есери, меншовики, моск. есери, усі єврейські фракції) проти 15 (укр. соціал-демократи, самостійники, соціалісти-федералісти, польський демократичний централ) ухвалили скликати Українські Установчі Збори на 12 травня; чотири укр. есери утрималися. Засідання скінчилося на початку 12-ї години ночі.
Більшістю 28 голосів ... проти 15 голосів ... принято було першу формулу. ... Засідання скінчилось на початку 12-оі години ночі.
Дата встановлена з того, що надзвичайне засідання призначили на «другий день (в п'ятницю)», тобто засідання відбулося в четвер 11 квітня.
Надзвичайні збори Київської губернської Народної Ради закрилися о 12 годині ночі 11 квітня; голова Горбачевський подякував працівникам земської управи та її колишньому голові Михайлу Акінфовичу Суковкіну, той у прощальному слові згадав вибори Петлюри (новим головою управи); після закриття присутні проспівали «Заповіт» і «Ще не вмерла Україна».
О 12 г. Надзвичайні Збори була обʼявлені закритими. Після закриття зборів присутніми було проспівано «Заповіт» і «Ще не вмерла Україна».
Вибори С. Петлюри головою Київської губернської земської управи згадано побіжно.
До Києва прибула досить чисельна делегація селян-власників Лубенського повіту прямо зі з’їзду хліборобсько-демократичної партії в Лубнях (за словами учасників, до 5 тисяч хліборобів) з вимогою до уряду виправити закон про соціалізацію землі; резолюція з’їзду заявляє, що земля віддана не буде, а земельні комітети «приведуть до крові». Подібні делегації мали скоро прибути й з інших повітів Полтавщини.
приїхала ціла, досить численна делегація від селян-власників Лубенського повіту з жаданням до Уряду, щоби було виправлено те, що робиться законом про соціалізацію
Партійна газета (УСДРП) критично оцінює резолюцію як «дух ділового поміщика». Дата прибуття — перед 11 квітня, точна не вказана.
Секретар «Робітничої газети» Баран на засіданні ЦК УСДРП запропонував збільшити формат газети вдвічі: тираж зростає щодня, не вистачає місця для матеріалів, а звільнення Катеринославщини, Кривого Рогу та Харківщини ще збільшить тираж; питання передано на наступні збори ЦК.
Він ... робить висновки про вчасність збільшення розміру „Р. Г." в двоє. Бо тіраж зростає з кожним днем
Засідання ЦК (головував Порш, секретар Авдієнко); точна дата не вказана, наступні збори — у четвер 11 квітня.
ЦК УСДРП одностайно ухвалив не визнавати минулих виборів до Установчих зборів, що проходили в момент більшовицької «різні», і домагатися їх скасування та нових виборів до Установчих зборів (а не до парламенту), а також вимагати від Центральної Ради видання конституції.
не визнавати минулих виборів до Установчіх Зборів які проходили в момент большевистської різні дійсними
Точна дата засідання не вказана; наступні збори — у четвер 11 квітня.
Мала Рада 11 квітня майже одноголосно ухвалила закон про заснування в Києві єврейської вчительської семінарії, яка має відкритися 1 липня 1918 р.: підготовчий і чотири класи, кабінети, лабораторії, зразкова школа; мова навчання — їдиш; Міністерство народної освіти асигнує 15 000 карб.
на утворення і удержання семинарії міністерство народньої освіти має асігнувати 15.000 карб.
Доповідач Банлаженко/Баранченко (с.-р.; прізвище в OCR нечітке). Семінарія підпорядковується Міністерству єврейських справ.
Центральна Рада 11 квітня постановила скликати 12 травня Українські Установчі Збори на основі виборів, що відбулися в грудні 1917 і січні 1918; на цей момент обрано лише близько 200 депутатів замість понад 300 за законом, у багатьох повітах і навіть губерніях вибори не проводилися.
Центральна Рада 11 квітня ухвалила на свойому засіданні скликати 12 мая Українські Установчі Збори на основі тих виборів, котрі відбулися в грудні минулого і в січні сего року.
Дата події 11 квітня (редакційна стаття у №248 від 13 квітня).
Мала Рада на вечірньому засіданні 11 квітня поіменним голосуванням ухвалила скликати Українські Установчі Збори 12 травня на основі виборів грудня 1917 і січня 1918: 27 голосів за пропозицію українських есерів, 15 — за пропозицію УСДРП (скасувати вибори, провести нові й скликати Збори 12 червня), 4 утрималися. Грушевський оголосив телеграму Севрюка з Берліна про анексію Бессарабії Румунією; Рада призначила на п'ятницю екстрене засідання; засідання закінчилося на початку першої години ночі.
Голосування дає такі результати: 27 за першу пропозіцію, 15 за другу, 4 утримались. Таким чином 12-го травня мусять бути скликані Установчі Збори.
Вечірнє засідання 11 квітня; закінчилося після півночі, тобто вже 12 квітня.
Київський повітовий з'їзд з участю представників робітничих організацій цукрових заводів, заслухавши доповідь Земельної управи, ухвалив негайно розпочати засів буряків групами або товариствами й засіяти не менше, ніж торік; з'їзд просив центральну владу зменшити ціни на робочі руки, «завдяки цьому продукти подешевшають».
Київський повітовий з'їзд з участю представників робітничих організацій цукрових заводів
Читано з зображення.
Міністерство освіти розсилало до педагогічних рад анкети про історію, майно й склад учнів шкіл, щоб справедливо поділити шкільне майно між національностями на Україні; термін анкети — 15 квітня; учні, які називають себе малоросами, йдуть до рубрики «українці».
Термін анкети призначається на 15 квітня цього року.
Читано з зображення. Учні, «зареєстровані як русьві», — до рубрики «великороси».
Вечірнє засідання Малої Ради 11 квітня призначили на 6-ту годину, але воно почалося тільки о 7-й, бо до того не було кворуму; спочатку завершили дебати й прийняли резолюцію щодо внесення фракції українських есерів про насильства над українськими селянами в Московщині; останнім промовляв М. Зарубін від фракції московських есерів.
Призначене на 6 годину вечора, це засідання почалося тільки о 7-й, бо до тої пори не було кворума.
Читано з зображення. Дата — 11 квітня; текст читається добре.
Вирішальне голосування 11 квітня: Мала Рада поіменним голосуванням ухвалила скликати Українську Установчу Раду на 12 травня н. ст.; проти виступили Порш, Кушнір, Луценко та В. Рудницький, решта промовців (Балабанов, Зарубін, Одинець, Гомбарг, Гроссман, Шац, Гольдельман, Красний) — за.
Після обміну думками Мала Рада поіменним голосуванням ухвалила скликати Установчу Раду на 12 травня (мая).
Читано з зображення. Промови промовців газета обіцяла надрукувати в наступному числі.
Збори фракції УСДРП при Центральній Раді призначено на четвер (11 квітня) о 6-й годині вечора; прохали прибути також членів Великої Ради; справи важливі.
відбудуться у четверг о 6-ій год. вечора ... Прохають прибути також членів Великої Ради ... Справи важні
Зміст оголошення складений з уривків OCR; день — четвер 11 квітня за контекстом.
Сьогодні (11 квітня 1918 р.) о 4-й годині дня в університеті мало відбутися чергове засідання центрального органу київських університетських студентів-українців; товаришів з української студентської громади просили прибути обов’язково.
Зьогодня о 4 годині дня в університеті відбудеться чергове засідання центрального органу Київського Університету Св. Володимира
Текст частково пошкоджений; «центральний орган Київського університету» уточнити.
За передовицею, Білорусь теж оголосила себе самостійною республікою — своїм тимчасовим урядом: «Перейшла його і Білорусь об'явлене своїм тимчасовим Урядом Самостійною Республікою».
Рубікон перейдено. Перейшла його і Білорусь об'явлене своїм тимчасовим Урядом Самостійною Республікою.
Читано з зображення. Подія не київська; наведено як частину передовиці.
За газетою, на той час в Україні вже було обрано до Установчих зборів, зокрема по п'яти округах 172 особи, а з Катеринославщиною — понад 200; на цій підставі стаття стверджує, що закон про їх скликання мусить бути здійснений.
по 5-ти округах 172 чол.; коли додати Катеринославщину, то більш 200
Читано з зображення. Число 172 і 200 читається чітко, але початок речення нерозбірливий.
Телеграма: селяни села Дубової на Чернігівщині ділять озимі посіви й не дають сіяти ярого хліба; недосів загрожує 900 десятинам хуторської землі, а скарги хуторян повітовому комісарові не дають наслідку.
Селяно ДУБОВОЇ на Чернигівщині ділять озимі посіви.
Читано з зображення.
У земельному департаменті закінчили розробку інструкції щодо встановлення ліквідаційних норм.
В земельному департаменті. Закінчилась розробкою інструкція по встановленню ліквідаційних норм.
Читано з зображення. Кінець речення в плитці обрізаний.
Після закінчення панування більшовиків у Києві Рада лекторів Київського Українського Народного Університету обрала комісію (проф. Швець, проф. Опенко, інж. Титаренко, проф. Дуб'янський від Міністерства освіти), щоб поїхати до Кам'янця й заснувати там український університет або філію київського.
Як тільки скінчилося панування большовиків у Київі ... представник Міністерства Освіти поінформував про домагання Кам'янецького громадянства Раду лекторів Київського Українського Народнього Універсітету
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
На засіданні ЦК УСДРП Вікул, критикуючи політику уряду, згадав інтерв’ю представника Південно-Східного союзу з керуючим міністерством Любинським («Невская мысль» № 42), конфіскацію друкарень робітничого кооперативу «Жизнь» і газети «Малая Русь», заборону свята революції та мітингів; ухвалено, щоб представники УСДРП в уряді не допускали компрометуючих виступів інших міністрів і боролися проти порушень демократичних принципів.
у справі конфіскації друкарень робітничого кооператива „Жизнь" газети „Малая Русь" і заборони свята революції, мітінгів зборів
Прізвище міністра в OCR («Любинським») може бути неточним; дата засідання не вказана.
Земельний департамент Міністерства земельних справ оголосив, що третя сесія Головного Українського земельного комітету відбудеться в приміщенні департаменту (Велика Володимирська, 19, 3-й поверх); порядок денний: доповіді з місць про організацію посівплощі, проведення в життя земельного закону, бажані поправки, штати земельних комітетів.
третя сесія головного Українського Земельного Комітету ... Володимирська Nº 19 III поверх ... Порядок дня: 1) Доклад з місць про організацію посівплощі
Дата сесії в OCR не збереглася.
Кореспонденція з Канівського повіту (с. Бране Поле): селяни, налякані грабіжниками, що нібито «прислані від Центральної Ради» і забирають все без документів, надіслали депутатів до Центральної Ради; начальник міліції 2-ї дільниці Канівського повіту Голубовський заборонив надсилати делегата, поки не буде здана зброя німцям, і погрожував розправою; громада все ж послала делегатів Андрія Хаврюченка й Костя Копиленка; селяни просять припинити самосуди та пояснити, чого прийшли німці і який мир заключила Україна.
начальник міліціі 2 уч. Канівського повіту Голубовський заборонив посилати в Ц. Раду делегат в доки не буде здана зброя німцям
Київська губернія; текст сильно перемішаний у OCR. Згадуються й чутки про повернення панів.
Мала Рада 11 квітня обговорювала заяву українських есерів про переслідування й вигнання українських переселенців із Росії (Симбірщина, Самарщина); Левитський (Міністерство земельних справ) підтвердив факти й запропонував анкету про збитки селян; Янко запропонував назвати вчинки «ганебними»; дебати перенесено на вечірнє засідання.
Я, як співробітник міністерства земельних справ, часто здибаюся з селянами, що вигнані з московщини. Їхні розкази я провіряв і, на превеликий жаль, ці факти є правда.
Мала Рада 11 квітня майже одноголосно прийняла закон про заснування в Києві єврейської вчительської семінарії, що має відкритися 1 липня 1918 року; семінарія матиме чотири класи, підпорядковуватиметься міністерству єврейських справ, на її утримання міністерство народної освіти асигнує 15 тисяч карбованців.
мають асігнувати 15.000 карб.
Читано з зображення. OCR: «міністерство народньої освіти має асігнувати 15.000 карб».
У дебатах про єврейську семінарію депутат Красний (єврейська народна соціалістична партія) заявив, що з 700 000 населення Києва 80 000 вважають рідною мовою єврейську; товариш міністра єврейських справ Хургін виступив з промовою українською — це вперше в Центральній Раді.
з 700,000 людности Києва 80,000 визнають за свою мову еврейську.
Читано з зображення. Цифра — твердження депутата, а не переписні дані.
Мала Рада 11 квітня широко обговорювала заяву українських есерів про утиски українських селян на Московщині: заяву підтримали українські та єврейські фракції, а виступили проти російські есери і меншовики; у дебатах брали участь Янко, Любченко, Григор'єв, Рафес, Новаковський, Красний, Кушнір, Балабанов.
Заяву підтримували крім українських фракцій еврейські, а проти неї виступили російські меншости
Читано з зображення. Голосування резолюції перенесено на вечірнє засідання; звіт про другу половину обіцяно в наступному числі.
В с. Ілоєць (Оглавської волости Чернігівщини) хліборобська спілка (артіль) з 50 сімей почала спільний засів поміщицьких земель; у с. Бірки Остерського повіту утворилася хліборобська спілка з 45 безземельних і малоземельних сімей, яка 11 квітня виїхала з плугами на колишнє панське поле, а повітовий комісар виголосив промову.
11 квітня всі спільчани виїхали з плугами на бувше панське поле
Читано з зображення. Не Київ; кореспонденція; дата 11 квітня — ймовірно, за новим стилем.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Загальні збори Київської організації УСДРП призначено на четвер 11 квітня 1918 р. (рівно в зазначену годину) в помешканні інформаційного бюро на Фундуклеївській вулиці; явка членів обов’язкова.
відбудуться у четвер, 11 квітня, рівно ... членів обов’язкова
Оголошення частково зіпсоване в OCR (час і номер будинку нечіткі).
Виконавчий комітет Всеукраїнської ради робітничих депутатів запросив усіх товаришів-членів ради залишити свої поштові адреси і надсилати повідомлення та інформацію; приймав щодня з 9 до 3 години дня (адреса в OCR нечітка, згадано Терещенківську).
запрошує всіх товаришів членів Р. Р. Д. ... лити свої одреси почтові ... щодня од 9 до 3 год. вдень
Фрагмент сильно пошкоджений в OCR.
Німецька газета писала, що український уряд відрядив до Берліна багатьох заступників для переговорів; один із них, п. Косаренко, наголосив, що Україна прагне Бессарабії й очікує злуки з нею Кубані.
Нині перебуває тут багацько заступників українського уряду для переговорів з державним урядом у Берліні.
Читано з зображення. Передано за польською/німецькою газетою; дата переговорів — приблизно кінець березня.
Офіційне повідомлення Генерального штабу УНР від 11 квітня, оголошене в Києві: взято Білгород; українські війська тримають фронт Костянтиноград — Харків — Білгород — Путивль.
По тілько що одержаним офіціальним відомостям взято Білгород. ... Українські війська зараз займають фронт: Константиноград-Харьків-Білгород-Путівль.
Подія поза Києвом.
За повідомленням з офіційних джерел, лінію Дергачі — Люботин — Мерефа прорвано, станцію Люботин зайнято, а другий полк полковника Балбачана підступає до Харкова; в Люботині взято багато майна.
Лінія Дергачі-Люботин Мерефа прорвано. Станція Любот[ин] занята.
Читано з зображення.
Наказ військового міністра від 11 квітня 1918 р. № 38: за надзвичайне виконання обов'язку й військову хоробрість у боротьбі з російськими большевиками полкам бригади отамана Натієва (Хмельницького, Дорошенка, Наливайка й Української Республіки) висловлено подяку; їх тимчасово залишено як кадри майбутньої української армії.
висловлюю щиру подяку
Читано з OCR-тексту.
11 квітня 1918 року мав бути другий прийом 300 учнів до піхотного відділу інструкторської школи старшин; заяви на 2-й і 3-й випуски приймалися далі, списки зарахованих оголошувалися 7–8 квітня.
11 квітня сього року має бути другий прийом учнів до пішого відділу інструкторської школи старшин в кількости 300 чол.
Відступаючи на лінії Дологінцеве — Долинська, більшовики підірвали міст через Інгулець; рух цією лінією, як вважали, можна було відновити лише через два тижні.
Зважаючи на дуже попсоване полотно залізниці, рух по цій лінії, як гадають, може роспочатись тільки тижня через два.
Читано з зображення. Назва станції «Долгинцево» подана за друком.
Позавчора (11 квітня) в міністерстві закордонних справ був отаман корпусу кордонової охорони п. Желіховський; розпитував про лінію майбутніх кордонів; формується бригада кордонної сторожі біля меж України і Чорного моря.
Позавчора був у міністерстві закордонних справ атаман корпусу кордонової охорони п. Желіховський
Читано з зображення. «Позавчора» відносно 13 квітня — 11 квітня.
Німецьке офіційне повідомлення від 11 квітня: бої при Армантьєрі тривають, число полонених перевищує 10 000, серед них один португальський генерал; підпис — Людендорф.
Кількість полонених значно побільшує 10.000 — серед них один португальський генерал.
Читано з зображення. Тут і далі — закордонні військові повідомлення без стосунку до Києва; наведено як фон.
Козацький роз'їзд (121 чоловік) виїхав до села Спаське, де більшовицька застава з 19 чоловік разом із селянами обстрілювала козаків; козаки змусили більшовиків тікати. Німці зайняли ділянки доріг Мельня — Волчино й станцію Ворожба; наше військо 3 квітня після бою зайняло Путивль.
надійшли відомості що 3 квітня після бою наше військо заняло Путивль.
Читано з зображення. Група новин «Партизанська війна більшовиків»; місця не київські.
Наказ по Головному управлінню постачань від 11 квітня 1918 р. № 41 затвердив тимчасовий штат завідувачів збором автомайна на колишніх Південно-Західному й Румунському фронтах; за таблицею місячна платня: завідувач самохідною частиною фронту — 800 крб, помічник — 500, інженер-механік — 600, шофер I розряду — 200, канцелярські видатки при управлінні — 300 карб. на місяць.
завідуючих збором автомайна
Читано з OCR-тексту. Таблиця розірвана, відповідність посад і сум відновлено частково; шофера I розряду — 200.
Тимчасовий штат завідувача збору самохідного майна колишнього південно-західного й румунського фронтів (за наказом № 41 від 11 квітня 1918 р.): посади від завідувача до шоферів, оклади від 150 до 800 крб на місяць, усього 5925 крб на місяць; на канцелярські видатки 300 крб; якщо замість козаків наймати вільнонайманих, платня зростає на 100 крб.
Тимчасовий штат завідуючого збором самохідного майна
Читано з OCR-тексту. Таблиця розірвана; підсумкові цифри (5925, 17775) розпізнані частково.
Наказ по Головному управлінню постачань за наказом № 43 (11 квітня 1918 р.): військові установи мають адресувати папери безпосередньо до відділів міністерства, щоб не перевантажувати канцелярію й швидше вирішувати справи; серед відділів — Головна військова юридична управа (військово-карний, кодифікаційний, юрисконсультський відділи, старший прокурор, старший слідчий) та Санітарна й Ветеринарна управи.
Аби не перегружати канцелярію Вій-
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Наказ по Головному управлінню постачань від 11 квітня 1918 р. (додаток до № 41) містить тимчасовий штат автомайстерень при арміях: монтери, слюсарі, токарі, шофери, робітники, вартові — усього 54 особи; при майстерні мають бути легковий самохід, вантажівка й цистерна; на канцелярські видатки майстерні — 100 карбованців на місяць.
Начальник майстернь має всі праз
Читано з OCR-тексту. Таблиця окладів у OCR розсипана на окремі числа (125, 175, 300, 325, 350, 375, 450, 875 тощо) без прив'язки до посад; точні оклади не відновлено.
Тимчасовий штат армійських автомайстерень (додаток до наказу № 41): монтери, слюсарі, токарі, ковалі, малярі, столяри, шофери, робітники тощо, місячні оклади переважно 125–450 крб; на майстерню: легковий автомобіль, вантажівка, цистерна, 100 крб на канцелярські видатки на місяць; кошти за посвідченням потреби.
Місячний
Читано з OCR-тексту. Таблиця майже нечитабельна: колонки перемішані.
Міністерство закордонних справ повідомило, що часткового обміну окремих полонених чи інвалідів не буде, тому відповідні прохання не розглядатимуться; ці особи будуть звільнені під час загального обміну, який незабаром налагодять.
частичного обміну поодиноких осіб полонених чи инвалідів переводитись не буде, а тому прохання в цій справі Міністерством Справ закордонних залагоджуватись не будуть.
Міністерство закордонних справ оголосило, що обмін окремих військовополонених та інвалідів проводитися не буде, тому прохання про це не розглядатимуться; ці особи будуть звільнені при загальній обміні, яку налагодять якнайшвидше.
частинного обміну поодиноких осіб, полонених чи інвалідів переводитись не буде
Дата оголошення — номер газети.
Президія Центральної Ради разом із представниками фракцій 11 квітня ухвалила, що делегацій з місць, які у великому числі приїздять із вітаннями, на засіданнях Малої Ради слухати не будуть: їх приймає призначений секретар президії, що передає матеріали до преси, міністерств і фракцій.
11 квітня 1918 р. президія Центральної Ради разом із представниками фракцій ухвалила, що через наплив делегацій із місць їх не вислуховуватимуть на засіданнях Малої Ради, а прийматиме спеціально призначений секретар, який передаватиме матеріали міністерствам, пресі й фракціям.
парлямент не має змоги вислухувати делегацій на засіданнях Малої Ради, через те всі ці делегації повинні прийматися призначеним для того секретарем
Президіум ... розглядав 11-го квітня питання про можливість допускати на засідання Малої Ради виступи ріжних делегацій
Мала Рада і президія з представниками фракцій 11 квітня постановили, що виступи делегацій з місць не заслуховують на засіданнях Малої Ради: делегації приймає секретар президії й передає матеріали пресі, міністерствам і фракціям.
повинні приматися призначеним для того секретарем президіума
Читано з зображення. OCR фрагментарний: «приматися» замість «приймаватись».
Мала Рада 11 квітня ухвалила (з поправкою) бюджетний законопроєкт: тимчасовий чотирьохмісячний розпис бюджету на 1918 рік складають відповідні міністри й через міністра фінансів подають на затвердження Центральній Раді; пропозицію товариша міністра фінансів Мазуренка користуватися старими російськими розписами відхилив товариш голови Веселовський.
Тимчасовий чотирьохмісячний роспис бюджету на 1918 рік складається відповідними міністрами і подається через міністра Фінансових справ на затвердження Центральної Ради.
Мала Рада 11 квітня ухвалила бюджетний законопроект із поправкою: тимчасовий чотиримісячний розпис бюджету на 1918 рік складають міністри й подають на затвердження Центральної Ради; товариш міністра фінансів Мазуренко пропонував користуватися старими московськими бюджетними розписами.
Тимчасовий чотирьохмісячний розпис бюджету на 1918 рік складається відповідними міністрами
Читано з зображення.
Комісія законодатних внесень Малої Ради (доповідач Яковлєв) 11 квітня повідомила, що має 10 нерозглянутих законопроєктів; п'ять передати в бюджетно-фінансову комісію (про реквізиційні квитанції, про пенсії, про скарбових збирачів, про утримання чорноморських портів, про утримання земельних комітетів), а п'ять інших уже ухвалила, зокрема про реєстрацію шлюбів і про українську мову на вивісках.
законопроєкти: про реквізіційні квитанції, про пенсії, про скарбових зборщиків, про удержання Чорноморських портів, про удержання земельних комітетів ... про регістрацію шлюбу, про українську мову на вівісках
Докладчик Яковлев повідомив, що в законодатній комісії Центральної Ради лежить 10 нерозглянутих законопроектів, серед яких про реквізиційні квитанції, пенсії, скарбових збирачів, утримання чорноморських портів і земельних комітетів; комісія вже прийняла проекти про реєстрацію шлюбу та про українську мову на вивісках.
про регістрацію шлюбу, про українську мову на вивісках і ин.
Читано з зображення. Закони про українську мову на вивісках у Києві можна вважати актуальними.
Генеральне писарство УНР складається з Канцелярії генерального писаря, Прес-Бюро, Юридичної консультації та Господарського департаменту: перші три містяться на Хрещатику, 38, а Господарський департамент — на Софійській вулиці, 16; генеральний писар П. О. Христюк і його товариш І. І. Мірний приймають відвідувачів щодня від 12 до 2 години (крім неділь і свят) у приміщенні Генерального писарства (Хрещатик, 38, кімнати 12 і 10).
Генеральне писарство (генеральний писар П. О. Христюк, товариш І. І. Мірний) повідомляло, що його канцелярія, Прес-бюро та Юридична консультація містяться на Хрещатику, 38, а Господарський департамент — на Софіївській, 16; генеральний писар приймав щодня, крім неділь і свят, з 12 до 2 години (кімнати 12 і 10).
Канцелярія Генерального Писарства Прес-Бюро і Юридична Консультація містяться на Хрещатику ч. 38, а Господарський Департамент на Софійській вул. ч 16.
Канцелярія Генерального Писарства, Прес-Бюро і Юридична Консультація містяться на Хрещатику ч. 38, а Господарський Департамент на Софійській улиці ч. 16.
Читано з OCR-тексту. Текст у стику колонок 2 і 3 розірваний; склад і адреси відновлено зіставленням обох колонок.
Закон Центральної Ради від 11 квітня 1918 р. про відкриття єврейської вчительської семінарії став прикладом для Волинського губернського земства, яке постановило відкрити таку семінарію в Житомирі.
Цей закон Ради з 11 квітня 1918 р. послужив прикладом Волинському губерніяльному Земству, яке постановило відкрити таку саму жидівську семінарію в Житомирі.
Міністерство земельних справ доручило земельним комітетам дати біженцям з окупованих Волині та інших губерній, а також біженцям, яких витісняли німці-колоністи, що поверталися на свої землі, тимчасово землю й насіння для весняного посіву.
тепер повертаються німці-колоністи на свої місця, звідки їх російський уряд виселив
Рада Народних Міністрів ухвалила законопроект про видачу пайків грішми й натурою родинам військовополонених до їх повернення додому; пайки не видаватимуть тим, хто не хоче повертатися з полону на Україну.
Пайки не будуть видаватися тим, хто не хоче повернутн з полону на Україну.
Читано з зображення.
Наказ міністра шляхів від 11 квітня 1918 р. № 24: установи й урядові особи Міністерства шляхів мають приймати поза чергою урядовців інших міністерств, що звертаються по службових справах, і по змозі швидко виконувати доручення.
приймали поза чергою урядовців інших Міністерств в той час, коли вони звертаються по службових справах
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту.
Голова Ради народних міністрів В. Голубович, міністр торгу й промисловості І. Чоловський і міністр продовольчих справ М. Ковалевський заборонили будь-який вивіз товарів за кордон до Центральних держав, доки не буде налагоджено державний апарат товарообміну; товари для німецького й австро-угорського війська пропускалися лише з дозволу міністра торгу в кожному випадку.
всякий вивіз по залізниці, грунтовим і водяним шляхом ... всіх без винятку товарів за кордон Української Народньої Республіки в центральні держави безумовно забороняється.
Київська губернська Народна Рада ухвалила резолюцію про політичний момент: III і IV Універсали не скасовано, передані трудовому народові землі мають бути засіяні; рада вимагала розмежувати компетенцію урядових органів на місцях і створити Спілку народних самоврядувань.
Трудовий народ повинен знати, що III і IV Універсали не одмінені, і що землі передані цими Універсалами ... повинні бути засіяні.
Дата номера газети; точна дата ухвалення не вказана (сесія ради — 9–11 квітня).
Голова Київської губернської Народної Ради Горбачевський надіслав голові Ради Народних Міністрів Голубовичу телеграму: губернська рада одноголосно привітала уряд УНР як «справжнє Народне Правительство» і висловила надію на якнайшвидшу передачу всієї землі трудовому народові.
одноголосно ухвалила витать Раду Народніх Міністрів Української Народньої Республіки, як справжне Народне Правительство
Дата номера газети; точна дата телеграми не вказана.
Опубліковано постанову про погоджувальні установи для запобігання та розв’язання конфліктів між робітниками й адміністрацією підприємств (погоджувальні камери та третейські суди): сторони звертаються до місцевого комісара праці, інша сторона має відповісти протягом 48 годин, камери складаються з рівної кількості представників робітників і підприємців, голова обирається з-посеред членів; третейський суд — рівна кількість членів і голова з сторонніх осіб.
пропонує їй в 48 годин з часу одержання цього повідомлення завідомити його про згоду віддати спорне питання на розгляд погоджуючій камері
Національне (загальноукраїнське) рішення, ухвалене в Києві; дата постанови не вказана.
Рада Народних Міністрів ухвалила внести до Центральної Ради законопроект про заснування Державної палати торгу: її завданням мала стати організація обміну товарами з центральними державами; вищим органом — Рада з представників міністерств, спілки земств і міст, цукроварів, комерційних банків та міст Києва, Харкова, Одеси й Катеринослава.
Завдання палати це організація обміну товарів з центральними державами.
Читано з зображення. Законопроект унесений міністром торгу й промисловості.
Рада Народних Міністрів ухвалила законопроект про зміну статутів щодо промислової праці: поліпшення організації кас хворих, централізація дрібних кас, страхування робітників від нещасних випадків; основою страхових розрахунків беруть 3000 карбованців як максимальне річне утримання проти 1500 за старим статутом.
Основа страхових росчотів беретьсь 3000 карб. як максимальне річне удержання, проти 1500 карб. по старому статуту.
Читано з зображення.
Інформаційне бюро Міністерства внутрішніх справ щодня розсилає газети й літературу комісарам і народним управам, повітовим і волосним, і просить повідомити про одержання; на складі Бюро (Київ, Хрещатик, 38) є 3-й і 4-й Універсали, Земельний і Робітничий закони, Мирний договір, газети та інша література, що видаються безплатно представникам державних і громадських організацій.
При Бюро (Київ, Хрещатик 38) маються на складі 3 і 4 Універсали, Земельний і Робітничий Закони, Мирний договір, газети та иншу літературу, що видаємо безплатно всім представникам державних і громадських організацій.
Читано з OCR-тексту.
Українська Центральна Рада 11 квітня 1918 р. ухвалила закон про заснування в Києві з 1 липня 1918 р. Єврейської вчительської семінарії за доданим статутом; на видатки по заснуванню Міністерству єврейських справ асигновано 15 000 (п'ятнадцять тисяч) карбованців, а кошти на утримання семінарії відносяться на кредити цього міністерства.
Заснувати у Київі з 1 липня 1918 року єврейську вчительську Семинарію
Читано з OCR-тексту. Підписи: товариш голови Центральної Ради М. Шраг, секретар В. Денисенко, генеральний писар П. Христюк.
За статутом Київської єврейської вчительської семінарії вона готує вчителів і вчительок для початкових єврейських шкіл УНР, є середньою школою зі спільним навчанням, має 4 класи й один підготовчий; до створення центральних органів єврейської автономії підлягає безпосередньо Міністерству єврейських справ; викладова мова — єврейська.
Викладовою мовою в семінарії являється єврейська мова
Читано з OCR-тексту.
Наказом від 11 квітня 1918 р. № 68 народний міністр харчових справ М. Ковалевський тимчасово усунув завідувача Господарського відділу Борисенка (за постановою комітету співробітників від 2 квітня) і призначив комісію для ревізії роботи відділу в складі Чижевського, Трофименка й Коперженського; накази № 46 і 47 від 5 квітня скасовано.
завідуючого Господарським Відділом Борисенка
Читано з OCR-тексту.
Мала Рада ухвалила законопроєкт про тимчасовий чотиримісячний розпис державного бюджету на 1918 р.; у законодавчій комісії тоді розглядалися проєкти про реєстрацію шлюбу, українську мову на вивісках і в діловодстві та недоторканність членів Центральної Ради.
„Тимчасовий чотирьохмісячний розпис бюджету на 1918 рік"
Міністерство земельних справ 11 квітня 1918 р. отримало телеграму від голови Семиполківського земельного комітету: з'їзд представників сільських товариств волості, якому прочитали IV Універсал і Земельний закон, висловив довіру й подяку.
Міністерство Земельних Справ одержало 11-го квітня 1918 р. від Голови Семиполківського Земельного Комітету таку телеграму
Семиполки — Київський повіт; точне розташування не уточнено.
До Ради міністрів внесено законопроект про передання справ землемірень міністерству земельних справ та про штати й оклади землемірних чинів на майбутній землемірний період.
Внесено в раду міністрів законопроект а) про передачу всього діла землемірень
Читано з зображення.
Директори Канцелярії Генерального писарства, Прес-Бюро й Господарського департаменту приймають від 12 до 1 години, юрисконсульт — від 12 до 2 години, крім неділь і свят.
Директори Канцелярії Генерального Писарства, Прес-Бюро і Господарського Департаменту приймають од 12 до 1 год., Юрисконсульт 12 до 2 год., окрім неділь і свят.
Читано з OCR-тексту. Склад частково відновлено зіставленням колонок.
Повторне оголошення МВС про листування з краєвим комісаріатом Холмщини й Підляшшя в Бресті: німецьку адресу писати конче, бо на території комісаріату діє німецька та австро-угорська польова пошта; комісар Холмщини й Підляшшя — Сл. Скоропис-Йолтуховський.
Се треба конче робити, бо на території комісарства поки що працює не українська а німецька та австро-угорська полева почта.
Читано з OCR-тексту. Доповнює оголошення з числа 17: уточнення про польову пошту й підпис комісара.
За автором, 11.4.1918 генерал Гренер викликав Скоропадського й подав йому письмові вимоги німців: визнання Берестейського договору, розпуск Центральної Ради без скликання Установчих зборів, підсудність злочинів проти союзних військ їхнім польовим судам, усунення «непевних елементів» з управління, «вільна торгівля», відновлення приватної власності на землю й оплата військової допомоги. Скоропадський підписав їх без застережень.
тоді ґен. Ґренер покликав в дні 11. 4. 1918 р. Сокоропадського до себе і предʼявив йому на письмі німецькі вимоги
Дата, ймовірно, помилкова (в інших джерелах — 24 квітня 1918 р.); автор посилається на Д. Дорошенка.
У Міністерстві великоросійських справ розроблявся законопроект про громадські ради (общинні советы) для завідування великоросійськими справами: комісії по п'ять членів, вибори за списками, оголошеними за три тижні, строк повноважень до 1 січня 1920 року, право голосу — великороси від 20 років.
В міністерстві великоросійських справ розробляється законопроекта
Читано з зображення. У оригіналі «советы»; правила виборів, за газетою, майже аналогічні до виборів до Українських Установчих зборів.
Департамент ісповідань при Міністерстві внутрішніх справ утворено з чотирма відділами: загальної канцелярії, Православної церкви, інославних і нехристиянських церков і суспільств та духовних шкіл; усі відділи містяться біля Софійського собору в Митрополитанському будинку (Велика Володимирська, 22).
при Міністерстві Внутрішніх Справ утворено Департамент Ісповідань з чотирма відділами: 1) загальної канцелярії, 2) Православної Церкви, 3) інославних та нехристіанських церков і суспільств, 4) духовних шкіл.
Читано з OCR-тексту. Адресу «Вел. Володимирська, 22» читано з розірваних рядків; нині Митрополичий будинок біля Софійського собору.
Бібліотечний відділ при Міністерстві народньої освіти приступає до розширення діяльності за зразком Петроградської книжкової палати: завдання відділу — загальна реєстрація всіх видань, що виходять в Україні, складання бібліографії з окремих дисциплін і галузей українознавства та видання «Бібліографічних записок»; розвиватиметься в міру переходу до нормальних умов життя.
Бібліотечний Відділ при Міністерстві Народньої Освіти приступає до потирення своєї діяльности.
Читано з OCR-тексту.
Директор Адміністраційно-політичного департаменту МВС приймає щодня, крім свят: урядовців Міністерства внутрішніх справ у службових справах — від 12 до 13 години, приватних осіб — від 13 до 14 години; Департамент повідомляє прохачів на посади, що вільних посад немає.
Директор Адміністраційно-Політичного Департаменту Міністерства Внутрішних справ приймає щоденно, окрім празників: рядових осіб Міністерства Внутрішних Справ по службовим справам-від 12 до 1 год. Приватних осіб від 1 до 2 год.
Читано з OCR-тексту. Дві оголошення колонок 2 і 4 об'єднано в одному факті (обидва від Департаменту).
Контора «Вістника Ради Народніх Міністрів» (Київ, Хрещатик, 38, 2-й поверх) просить надсилати гроші на передплату лише в листі, коротко й ясно зазначивши, що це за передплату; усі державні установи мають якнайскоріше подати точні адреси; контора відчинена щодня 9–15 години, довідки видаються 9–14 години.
Контора відчинена що-дня від 9—3 г. дня. Справки видаються від 9-2 г. дня. Київ. Хрещатик 38, 2-й поверх.
Читано з OCR-тексту. Годину «3» прийнято як 15:00 (3 дня).
Закон Центральної Ради від 11 квітня 1918 року про тимчасові розписи видатків на 1918 рік: до складення й ухвалення першого бюджету УНР усі державні видатки переводяться на підставі тимчасових розписів, які складають міністерства на кожні чотири місяці 1918 року й подають через Міністерство Фінансів на затвердження Центральної Ради.
Поки буде складений і ухвалений перший бюджет Української Народньої Республіки, всі державні видатки переводяться на підставі тимчасових росписів
Читано з OCR-тексту.
Наказ Міністерства Почт і Телеграфів № 53 від 11 квітня 1918 року: усі кружки (карнавки) російських благодійних організацій, виставлені в почтово-телеграфних установах, слід зняти; комісії відчиняють їх, перераховують гроші й складають акт, гроші пересилають у Почтово-Телеграфні Головні Контори, де запитують губернського комісара, яким саме українським благодійним установам їх передати; кружки передають у власність цим установам або Головній Раді Всеукраїнської Спілки робітників почти, телеграфу й телефону; після перемалювання кружок їх можна знову виставляти на користь українських благодійних установ.
Пропонується начальникам почтово-телеграфних округ і відділів перевозки почт видати розпорядження: вивішені у почтово-телеграфних установах карнавки різних російських благодійних організацій зняти
Читано з OCR-тексту. Слово «карнавки» — скарбнички/кружки; текст місцями сильно пошкоджений.
До підготовчого класу Київської єврейської вчительської семінарії приймають осіб обох статей не молодше 15 років, що скінчили 2-класову початкову школу, до першого класу — не молодше 16 років із вищою початковою школою; навчання триває 5 років для підготовчого класу й 4 роки для першого; у класі не більш як 40 учнів (45 — для першого).
не молодше 15 років
Читано з OCR-тексту. Склад предметів: єврейська мова й історія, педагогіка, методика, математика, українська й російська мова та література, природознавство, фізика й хімія, географія, історія України, малювання, співи, ручна праця.
Закон Центральної Ради про Київську єврейську вчительську семінарію передбачає при ній бібліотеку, педагогічний музей, кабінети й лабораторії та початкову школу для практичних вправ; педагогічна рада обирає голову на три роки, учням можуть видаватися стипендії (за штатом 100 стипендій), а випускники отримують свідоцтво вчителя початкових шкіл.
При Семінарії є: 1) бібліотека
Читано з OCR-тексту. Штат у колонках нерозбірливий: річні оклади директора й учителів читаються лише частково (наприклад, «3.600», «2.000», «1.800»), належність цифр до посад не відновлена.
Наказ військового міністра від 11 квітня 1918 р. № 43 визначив структуру Військового міністерства: Генеральний штаб (управління 1-го та 2-го отаман-квартирмейстера, управління пересування військ, гарматне, повітряного флоту, технічних частин), Головний штаб, Головний начальник постачання, управління санітарне, ветеринарне, юридичне, геодезичне, Канцелярія з окремими відділами; листи слід адресувати до відповідних відділів, щоб не перевантажувати канцелярію.
Військове Міністерство складаеться в слідуючих відцілів
Читано з OCR-тексту. Наказ підписав за військового міністра отаман Греков.
Наказ Міністерства пошт і телеграфів від 11 квітня 1918 р. № 54: начальники округ і відділів перевозу пошт мають негайно подати відомості (затребувані ще в грудні 1917 р.) для списку пошто-телеграфних установ УНР; зміни в складі установ друкуватимуть у «Віснику Ради Народніх Міністрів»; припинити витяг відомостей із закордонних офіціозів, зокрема «Вістника Тимчасового ...» і «Вістника Совіта Народніх Комісарів», а їх розсилку на території УНР заборонено, випадкові примірники знищувати.
Наказую припинити витяг усяких ві-
Читано з OCR-тексту. Назву першого офіціозу пошкоджено («Вістника ... Тимчасового»).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Уманський окружний суд затвердив до виконання нотаріальний заповіт Людвика Івановича Боцяновського, складений 8 грудня 1916 року в конторі київського нотаріуса Кольчевського й записаний у його реєстр за 1917 рік під № 20766; у тому ж числі подібні оголошення про затвердження заповітів Олексія Новаковського (13 лютого 1918 року) та Матвія Павловича Капустянського (28 січня 1918 року).
заповіт Людвика Івановича Боцяновського, складений 8 грудня 1916 року в конторі Київського Нотаріуса Кольчевського і поданий в суд у виписі, записаній в реестр того ж Нотаріуса за 1917 р., під Nº 20766.
Читано з OCR-тексту. Текст оголошень сильно пошкоджений; імена й дати частково непевні.
У селі Баранівці на Волині колишній справник Кульбіцький, що став начальником Звягельської повітової міліції, вимагав від земельного комітету кинути роботу, віддати фураж і сало, а далі наказав робити реквізиції продуктів без виплати грошей і без розписок.
не виплачуючи за забране гроші, і не видаючи навіть ніяких росписок.
Читано з зображення. Допис у «Боротьбі»; місце — не Київ, але характерний приклад поведінки нової влади.
У Києво-Печерській лаврі застрелився гімназист Шелохвостов.
Самогубство гімназіста. В Київо-Печерській Лаврі застрілився гімназіст Шелохвостов.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Хворий арештант Ілько Клеверський, якого міліціонер Ющин привіз зі Старокиївського району до Олександрівської лікарні, втік: лікарня хворого не прийняла, міліціонер посадив його на візника й відправив самого до району, а сам повернувся по забуту розносну книжку.
Ющин, посадовивши арештанта на візника, запропанував йому їхати в район, а сам повернувся до контори лікарні, щоби взяти забуту там розносну книжку.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міліціонер, що чергував на розі Юрківської та Межигірської вулиць, почув крики й біля будинку № 45 на Межигірській затримав грабіжника, який душив невідомого чоловіка; дорогою до району грабіжник намагався втекти і після двох попереджень був убитий міліціонером. Особу вбитого не встановлено.
біля дому Nº 45 по Межигорській вул. якийсь грабіжник душив невідомого добродія. ... після двохразового попередження був убитий міліціонером.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
За дописом із Чигирина, в селі Іванґороді Олександрівської волості невідомо ким призначений комендант-офіцер М. Грибенюк із шістьма козаками «наводить лад»: наклав на населення Іванґорода 666 крб 67 коп., а на село Бірки 333 крб 33 коп. щомісяця, забороняє збори й погрожує «показати демократичну республіку».
наклав на населення Іванґорода 666 карб. 67 к., а на с. Бірни 333 карб. 33 коп. що-місяця.
Читано з зображення. Назва села «Бірни» чи «Бірки» — нечітка; Київ не згадується, але допис про українські села.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У місті Олександрівці комендант Прокопович збирав «добровільну контрибуцію»: з євреїв 3 000 і з українського населення 1 000 (карбованців).
комендант Прокопович теж побирає, хоча і добровільну контрибуцію з євреїв 3000 і українського населення 1000.
Читано з зображення. Валюту не названо; подано «крб» за контекстом.
11 квітня 1918 р. до Бухареста мав виїхати посол Української Республіки при румунському уряді Галаган.
Сьогодня має виїхати в Бухарест посол Української Республіки при руминському уряді д. Галаган.
Через 1–2 дні після 10 квітня 1918 р. до Скоропадського приїхав офіцер у російській формі, який служив в «Оберкомандо», і передав прохання начальника розвідувального відділення майора Гассе про зустріч; Скоропадський того ж вечора сам прийшов до Гассе, який розпитував про партію, про Государя та про його попередню службу.
начальник разведочного отделения «Оберкомандо», майор Гассе, просит, не может ли он ко мне приехать по важному делу.
Газета з обуренням повідомляє, що полковник Шаповал — той, хто розстріляв на Полтавщині Євгена Нероновича, — призначений губернським комендантом у Харкові; його наказ №1 від 10 квітня вимагає здати зброю під загрозою розстрілу й забороняє носити погони, наказ №2 від 11 квітня запроваджує воєнний стан у Харкові й губернії, забороняє мітинги й зібрання та наказує розпустити ради робітничих, солдатських і селянських депутатів.
Той самий полковник (!) Шаповал, котрий розстріляв нашого т. Нероновича на Полтавщині, опинився в м. Харькові ... на високій посаді Губерніяльного Коменданта.
Це уточнює обставини смерті Є. Нероновича (див. некролог у №252): його розстріляв Шаповал на Полтавщині. Точна дата розстрілу не вказана.
Державний контроль наказами від 9–15 квітня 1918 р. (№ 75–83) призначив: Олександра Йосиповича Золотарьова директором 8-го контрольного департаменту (11 квітня), Миколу Доброславського помічником ревізора 1-го департаменту (з 10 квітня), Ніну Боднарець урядовцем III розряду канцелярії 2-го контрольного департаменту (з 12 квітня), прикомандирував старшого контролера Слюзинського; підписав т.в.о. державного контролера Симонов.
Олександер Иосипович Золотарьов
Читано з OCR-тексту.
Наказом від 11 квітня 1918 р. № 68 завідувача господарського відділу Борисенка тимчасово усунено від посади за постановою комітету співробітників від 2 квітня; ревізійна комісія — Чижевський, Трофименко, Копержинський; накази № 46 і 47 від 5 квітня скасовано.
Борисенка тимчасово відсунути від посади
Читано з OCR-тексту.
Наказ від 15 квітня 1918 р. № 28: секретаря Одеського військово-морського суду Миколу Клименка призначено кандидатом у Військово-морський суд із переведенням у Військово-морське відомство з 11 квітня 1918 р. (підписав В. Потоцький).
Секретарь Одеського Військово-Морського Суду Микола Клименко, призначається кандидатом в Військово-Морський Суд
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту.
Наказом від 11 квітня 1918 р. № 54 члена Віленського окружного суду Миколу Олександровича Преля, прикомандованого до міністерства судових справ, призначено з 11 квітня членом Вінницького окружного суду; № 58 того ж дня призначив члена Черкаського окружного суду Климента Євчуна, а № 60 від 12 квітня — Василя Дятлова адміністративним суддею по Стародубському повіту.
Миколи Олександровича Прель
Читано з OCR-тексту.
Наказом від 11 квітня 1918 р. № 46 (поправка до наказу № 6, надрукованого в № 8 «Вістника Генерального Секретаріату УНР») присяжного повіреного Михайла Агафоновича Корчинського запрошено юрисконсультом Міністерства торгу і промисловості з 1 грудня 1917 р. без прав державної служби.
присяжний адвокат Михайло
Читано з OCR-тексту.
Міністерство внутрішніх справ 9–15 квітня 1918 р.: призначено Михайла Бовтача помічником завідувача господарством, Миколу Подковського та Олександра Гайманівського помічниками діловода адміністративно-політичного департаменту, Макара Крамаренка начальником відділу духовних шкіл департаменту сповідань (№ 229 від 9 квітня), Павла Василевського начальником загального відділу страхового департаменту (№ 235), Володимира Трехвілова інструктором з організації вогнової сторожі (№ 234).
Макар Крамаренко
Читано з OCR-тексту.
Державний контроль 9–15 квітня 1918 р.: Дмитро Семененко відпущений на два місяці без утримання (№ 75); Михайло Скугар-Скварський віце-директором 3-го департаменту (№ 76); Миколу Доброславського помічником ревізора (№ 77); Павло Гукович призначений старшим ревізором 3-го департаменту з 1 квітня (№ 79) і звільнений з власного бажання того ж дня (№ 82); Ніна Боднарець урядовцем 3-го ряду (№ 81); Пуницького тимчасово директором 2-го департаменту з 25 березня (№ 80).
Павло Гукович
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: лікар Сергій Коломійцев (у тексті пошкоджено спеціалізацію; поруч — оголошення про лікування «606–914», тобто сальварсаном) приймав хворих.
Д-р. Сергій Коломійцев
Оголошення майже нечитабельне; адреса не збереглася.
МВС: наказами від 9–11 квітня 1918 р. (№ 224–225) призначено працівників департаменту дитячої опіки й біженецького департаменту; Леоніда Коваленка діловодом дитячої опіки з 14 березня; наказом № 227 Петра Шиленка урядовцем II ряду при гаражі з 2 квітня; № 228 Романа Дуба кур'єром департаменту загальних справ.
дитячої опіки
Читано з OCR-тексту. Частина рядків пошкоджена.
Накази Морського міністерства від 11 квітня 1918 р. № 8 про призначення (з 22 березня — 9 квітня 1918 р.): Анна Чіжик, Прокіп Коваль-Ковалишин, Юрко Данилевич, Олекса Іванів, Андрій Ющенко, Олена Сергієва, Сергій Кузьмін (експедитор), Нил Йосипенко, Вячеслав Костецький, Олександр Пинчук-Ільців, Наталія Гаєвська, Данило Коліберда, Микола Сергієв, Федір Вікберг, Гліб Васильєв, Володимир Барановський, Володимир Росінський, Одарка Орловська, Кость Росінський, Михайло Гончаренко, Антон Кузьменко (Медичний департамент), Данило Фесенко, Арсен Пелишенко-Пелих, Петро Смиряк, Михайло Нагорний; шофер Микола Петренко з 6 квітня. Підписав В. Потоцький.
Микола Петренко — тимчасово шофером при Міністерстві з 6-го квітня 1918 року.
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; список призначень лише скорочено, прізвища місцями неточні.
У Сквирському повіті (Київщина) повітовий земком оголосив ціну денної праці в посівну: малолітні — 1 руб. 40 коп., жінки — 2 руб. 20 коп., чоловіки — 3 руб.; пара коней з робітником — 12 руб. на день.
Ціна на робочих в день малолітніх один рубль сорок коп. Жінкам два рублі двадцять коп., чоловікам три рублі, за пару коней з робітником 12 руб. в день.
Окремі розцінки: малолітні 1,40 руб., жінки 2,20 руб., пара коней з робітником 12 руб. на день. Повідомлення від 11 квітня.
У Сквирському повіті денна праця жінки в посів буряків оцінена в 2 руб. 20 коп., малолітнього — 1 руб. 40 коп.
Жінкам два рублі двадцять коп.
У Сквирському повіті пара коней з робітником коштує 12 руб. на день (посів буряків).
за пару коней з робітником 12 руб. в день
Окремий номер «Боротьби» коштував 25 копійок, а на залізничних станціях 27 копійок.
Ціна 25 коп. На станціях залізниць 27 коп.
Читано з зображення.
Передплата на «Боротьбу» на один місяць коштувала 6 карбованців.
На 1 місяць ... 6 карб.
Читано з зображення.
Передплата на «Боротьбу» на два місяці коштувала 11 карбованців.
На 2 місяця ... 11 карб.
Читано з зображення.
Оголошення на останній сторінці «Боротьби» коштувало 1 карбованець 20 копійок за рядок петіту.
На останній 1 карб. 20 коп. за рядок петіту.
Читано з зображення.
Для тих, хто шукав роботу, оголошення в «Боротьбі» коштувало за все 1 карбованець.
Для шукаючих праці за все 1 карб.
Читано з зображення.
Київський повітовий з'їзд за участю робітничих організацій цукрових заводів ухвалив ціни на робочі руки під час посіву буряків: жінкам 2 рублі на день, чоловікам 3 рублі, за робочого коня 5 рублів.
жінкам 2 рублі на день, чоловікам 3 рублі, за робочого коня 5 рублів.
Читано з зображення. Жінкам — 2 руб, робочий кінь — 5 руб.
Київський повітовий з'їзд ухвалив платню жінкам за день роботи при засіві 2 рублі.
жінкам 2 рублі на день, чоловікам 3 рублі
Читано з зображення.
Оголошення: «Вістник Ради Народніх Міністрів» приймає урядові й приватні оголошення по 1 карбованцю 25 копійок за рядок петиту.
Всякого роду оголошення, як урядові, так і приватні, приймаються платно за рядок петіту 1 руб. 25 коп.
Читано з OCR-тексту. Повтор тарифу з чисел 16 і 17.
Окреме число газети «Відродження» коштувало 25 копійок.
Ціна окремого нумера 25 коп.
Зміна адреси передплатника «Боротьби» коштувала 50 копійок.
ЗМІНА АДРЕСИ 50 коп.
Читано з зображення.
Оголошення на першій сторінці «Боротьби» коштувало 2 карбованці.
На 1 стор. ... 2 карб.
Читано з зображення. У рамці тарифів одиницю «за рядок петіту» надруковано під ціною останньої сторінки; для першої сторінки одиницю прийнято ту саму.
Київський повітовий з'їзд визначив ціну за робочого коня на засіві буряків — 5 рублів на день.
за робочого коня 5 рублів.
Читано з зображення. Одиниця «на день» прийнята за контекстом.
Наказами Міністерства харчових справ березня–квітня 1918 р. встановлено платню: завідувач відділу постачання цукру М. Майстренко — 7200 карбованців на рік (від 1 березня); М. Чижевський в.о. директора департаменту виробу й постачання цукру — 900 карб. на місяць; віце-директор Майстренко — 750; помічник діловода М. Романовський — 375; завідувач масляного відділу Іван Осадчий — 600 на місяць; Петро Ковалів, завідувач Адміністративно-персонального відділу — 600.
з платнею 7200
Читано з OCR-тексту. Усі суми — з наказів №№ 52–68; наведено ту, що має ясну назву посади; інші — у цьому факті.
Накази Міністерства харчових справ квітня 1918 р.: М. П. Чижевського призначено в. о. директора департаменту виробу й постачання цукру з платнею 900 карб. на місяць (№ 66); М. Майстренка віце-директором з 750 карб. (№ 67); М. А. Романовського помічником діловода з 375 карб. (№ 68); П. Совенка урядовцем I розряду з 300 карб. (№ 61); Н. М. Майстренка завідувачем відділу постачання цукру з 7200 карб. на рік (№ 65); П. Б. Ковалева завідувачем адміністративно-персонального відділу з 600 карб. (№ 56).
900 карб. на місяць
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Окреме число журналу «Українські медичні вісти» коштує 2 карбованці 50 копійок; оголошення в журналі — 1 карбованець за рядок петиту.
Поодиноке число 2 карб. 50 коп. Ціна за оповістки: перед змістом і на останній сторінці обкладинки 1 карб. за рядок петиту.
Читано з OCR-тексту. Колонки зіпсовані.
У штаті Київської єврейської вчительської семінарії (додаток до закону Центральної Ради від 11 квітня 1918 р.) передбачено річне утримання директора, вчителів наукових предметів, вчителів графічних мистецтв, співу, ручної праці, гімнастики, лікаря, діловода, секретаря педради й бібліотекаря, квартирні та 100 стипендій; перша сума в таблиці — 3 600 карбованців (імовірно, річне утримання директора), а далі читаються 2 000, 1 800, 1 300, 1 200, 900, 450 тощо.
Директорові утримання
Читано з OCR-тексту. Таблиця окладів розірвана на окремі числа; відповідність сум і посад не відновлена, тому впевненість низька.
Оголошення: до канцелярії Української Центральної Ради потрібні перекладачі, які добре знають українську, німецьку, польську, французьку й англійську мови; прохання приймав комітет співробітників щодня з 9 до 3.
В канцелярію Української Центральної Ради потрібні перекладчики, знаючі добре мови українську, німецьку польську, французьку і англійську.
Оголошення: до Канцелярії Української Центральної Ради потрібні перекладачі, які добре знають мови: українську, німецьку, польську, французьку й англійську.
потрібні перекладчики добре знаючі мови: українську, німецьку, польську, французьку і англійську
Оголошення розірване в OCR; частину тексту втрачено.
Депутат Красний у Малій Раді 11 квітня зазначив, що з 700 000 населення Києва 80 000 вважають рідною мовою єврейську.
з 700.000 людности Київа 80.000 визнають своєю рідною мовою єврейську
Оцінка населення міста, наведена під час дебатів.
Земельні комітети, за повідомленнями «зо всіх кінців України», проводили кипучу роботу із засіву землі, названого «єдиним ратунком нашого дальшого істнування».
одержуються зо всіх кінців України повідомлення про кипучу роботу, що проводиться земельними комітетами в справі засіву землі
Читано з зображення.
З Херсона повідомляють: «повний спокій», життя входить у норму, відбулося перше засідання міської думи й вийшла газета.
В Херсоні повний спокій. Життя увіходить в порму.
Читано з зображення. Не Київ.
Рада Української спілки професійних робітників на засіданні в клубі «Родина» ухвалила готувати перетворення спілки на всеукраїнську; її культурно-освітня комісія мала незабаром відкрити безплатні початкові курси українознавства для робітників, аматорську трупу, хор і читальню, а при раді вже діяло «Бюро праці», яке тимчасово містилося в клубі «Родина».
вона цими днями відкрие безплатні початкові курси українознавства для робітників ... При раді функціонує „Бюро праці". ... Міститься воно тимчасово в клюбі „Родина".
Дата номера газети; точна дата засідання не вказана.
Доповідач Одрина на засіданні губернської Народної Ради 11 квітня назвав земський притулок для немовлят «Ясла» «справжньою фабрикою ангелів»: немовлята майже без догляду, загорнуті в дрантя, з опухлими животами й коростою; через страйки персоналу, більшовицького комісара й брак коштів притулок став «дитячою могилою», а колишні вихованці віком до 25 років самовільно займали найкращі кімнати й поїдали дитячий хліб. Ухвалено поступово закрити «Ясла».
Захисток „Ясла", то справжня фабрика ангелів ... Приют „Ясла" для грудних дітей поволі скорочувати до повного зачинення.
Губернська Народна Рада 11 квітня постановила, що Кирилівською лікарнею безпосередньо відає управа, внутрішнім розпорядком — правління з 4 лікарів, 4 представників середнього й нижчого персоналу та 1 члена управи, а збільшені війною штати лікарні слід негайно скоротити до мирного часу.
Внутрішнім роспорядком лікарні відає правління лікарні, яке складається з 4 лікарів, 4 представників середнього і нижчого персоналу і 1 члена Управи.
З Лубень повідомлялося, що завідувач продовольчого відділу вважає справу посіву «налагодженою»: площа під ярий хліб буде засіяна, насіння одержують з продовольчого відділу.
Площа під ярової хліб буде засіяна. Насіння одержують з продовольчого відділу.
Читано з зображення. Слово «налагоджується» в початку нечітке.
Сквирська повітова земельна управа вирішила відвести під культурні й дослідні господарства не більше 100 десятин ораного поля в одному місці й селі, а в агрономічному відділі планувала відкрити школи й курси; того року відкривалися лише курси городництва, садівництва й бджільництва в селі Рубченки Володарської волості.
Сквирська повітова земельна управа агрон. відділ має на увазі відкрити
Читано з зображення. Сквирський повіт — Київської губернії.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
З Таращі повідомлялося, що земельний комітет заявив: ярину й буряки обов'язково буде засіяно.
ТАРАЩА земельний комітет невідкладне, що ярина і бурлин будуть засіяні обов'язково.
Читано з зображення. Слова «повідомляє» й «буряки» нечіткі.
Музичний відділ організував концерт із творів Миколи Лисенка, які в Києві ще не виконувалися або виконувалися давно (мішані й чоловічі хори, зокрема «Три менти», «Три тости», «Псальма Давидова», «Сон», кантата на 50-ті роковини смерті Шевченка); виконувати доручено Українському національному хору під орудою композитора К. Стеценка. Дату концерту не вказано.
Музичний Відділ приступив до організації концерту з тих творів М. Лисенка, які доси не виконувались
Концерт анонсовано як майбутній; дата не вказана.
Музичний відділ організовував концерт із творів Миколи Лисенка, що ще не виконувались у Києві (хори «Три мента», «Три тости», «Псальми Давидові», «Сон» та кантата до 50-х роковин смерті Т. Шевченка); хори мав виконати «Український Національний Хор» під орудою композитора К. Стеценка.
Концерт з творів Миколи Лисенка. Богато з творів Миколи Лисенка ще не виконувались у нас, у Києві.
Читано з зображення. Дата концерту не вказана.
У четвер 11 квітня 1918 року мала засідати Рада Київської художньої школи, щоб остаточно вирішити, чи об'єднується школа з Академією мистецтв.
В четвер одбудеться засідання Ради Київської Художньої Школи. На цьому засіданню повинно остаточно вирішити питання: чи зʼеднається школа з Академією Мистецтва, чи ні.
Найближчий четвер після 10 квітня — 11 квітня.
Український театр дирекції М. Садовського в Другому міському театрі 11 квітня ставив історичну трагедію «Гетьман Дорошенко» на 6 дій.
УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР ДІРЕКЦІЯ М. САДОВСЬКОГО Сьогодня 11 квітня ГЕТЬМАН ДОРОШЕНКО істор. тр. на 6 д.
Міністерство освіти внесло до Ради Народних Міністрів законопроект, за яким театри з культурно-освітніми завданнями звільнялися від оподаткування на користь міст.
оподаткуванню на користь міст не підлягають театри, які мають культурно-просвітні завдання.
Афіша Українського Національного Театру в Троїцькому Народному Домі: 11 квітня (четвер) — «Ясні зори», 12-го — «Богдан Хмельницький», 13-го — «Зачароване коло»; готується до вистави «Оборона Буші» М. Старицького.
Сьогодня, 11-го, у четвер, Ясні зори, 12-го Богдан Хмельницький. 13-го Зачароване коло.
Читано з зображення.
11 квітня 1918 р. Мала Рада майже одноголосно ухвалила закон про єврейську вчительську семінарію в Києві, яка мала відкритися 1 липня 1918 р. з навчанням мовою їдиш і підпорядкуванням Міністерству єврейських справ; на її створення Міністерство освіти асигнувало 15 000 карб.
законопроект про утворення в Київі еврейської вчительської семинарії, яка має відкритись 1-го липня ц. р.
За постановою Театральної Ради при Міністерстві народної освіти від 11 квітня оголошено конкурс режисерів на сезон 1918–1919 років у Київському Народному Домі: режисерів буде один-два, платня з 1 серпня по 1 травня; заявки із відомостями про стаж, погляди на завдання театру, склад трупи й умови подавати до 26 квітня голові Театрального відділу (Бібіковський бульвар, 14).
Театральний Відділ при Міністерстві Народньої Освіти оголошує конкурс режісерів широкого народнього та історичного українського і класично-героїчного світового ропертуару на сезон 1918-19 р. в Київському Народньому Домі.
Дата рішення 11 квітня 1918; кінцевий строк заявок 26 квітня.
11 квітня 1918 р. о 6-й вечора мала відбутися перша лекція професора Талі(?) з «Історії української мови» для українців-середньошкільників, яким наказували обов'язково з'явитися.
в четверг 11-го квітня о годині 6 вечора відбудеться перша з лекцій професора Талі „Історія української мови".
Прізвище лектора, можливо, спотворене OCR; місце не вказане.
У статті «На черзі» А. Середа пропонує створити в столиці Республіки зразковий кустарний музей-магазин, де б «відбивалось духовне обличча творця-кустаря», і при ньому — музей шкільних знарядь для малювання; «Принцип: „від народа — народу"».
Принцип: „від народа — народу" лишє в основу музею
Читано з зображення. Автор — А. Середа; стаття відповідає на «Не треба забувати» М. Білиівського.
11 квітня 1918 р. (четвер) Український національний театр у Троїцькому народному домі грав «Ясні зорі», на 12 квітня анонсував «Богдана Хмельницького», на 13 квітня — «Зачароване коло»; театр Садовського того ж дня давав «Гетьмана Дорошенка», 12 квітня — бенефіс Е. Рибчинського, 13 квітня — «Наймичку».
Сьогодня 11-го квітня Ясні зорі. ... 13-го ЗАЧАРОВАНЕ КОЛО ... Сьогодня 11-го квітня Гетьман Дорошенко
У «Домі інтермедії» на Хрещатику, 36 (режисер М. М. Бонч-Томашевський) щодня давали дві вистави-сеанси, о 6½ і 8¼ вечора; програма складалася з мініатюр, серед них «Старовинний дует» (з репертуару «Летючої миші»), «В гостях у бабуні» (з репертуару «Жар-птиці») та «Любовна хитрість». Квитки продавали заздалегідь з 11 до 2 години дня і з 5 години до кінця сеансів.
ДІМ ІНТЕРМЕДІЇ Хрещатик Nº 36 ... Режісер д. М. М. Бонч-Томашевський. Кождий день 2 сеанса
Назви частини номерів програми пошкоджено OCR; час другого сеансу прочитано як 8¼.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Всеукраїнська спілка лікарів у Києві видає двотижневик «Українські медичні вісти» (журнал наукової, практичної та громадсько-побутової медицини); вийшли числа 2 і 3; передплата — 3 карбованці на місяць, окреме число — 2 карбованці 50 копійок; оголошення перед змістом і на останній сторінці обкладинки — 1 карбованець за рядок петиту; склад — Гуртова книжкова комора товариства «Час» (Київ, Володимирська, 42).
УКРАЇНСЬКІ МЕДИЧНІ ВІСТИ двотижневий часопис наукової, практичної та громадсько-побутової медицини. Вийшло 2 і 3 числа. Умови передплати: на 1 місяць 3 карб. Поодиноке число 2 карб. 50 коп.
Читано з OCR-тексту. Колонки зіпсовані: адреса для листування «Засильківська 104» — ймовірно, Васильківська, 104, д-ру Є. К. Лукасевичу.
Передова «Україна і Румунія» заперечувала проти претензій Румунії на всю Бессарабію, наголошуючи, що Хотинський повіт і приморська частина Бессарабії етнографічно українські, і закликала розмежовуватися за етнографічним принципом.
Україна в усякім разі не може погодитись з тим, щоб землі заселені українським народом, могли бути од неї одірвані.
Щоденна безпартійна демократична газета «Відродження» (рік видання I) коштувала за передплатою 6 карбованців на місяць і 18 карбованців на 3 місяці; передплату приймали лише з першого числа кожного місяця.
Умови передплати: на місяць 6 карб., на 3 місяці 18 карб. Передплата приймається тільки з першого числа кожнаго місяця.
Оголошення-заклик: «Товариші робітники, селяни, козаки! Передплачуйте й читайте „Робітничу газету"»; передплата на один місяць — 5 карбованців, при гуртовій передплаті та комісіонерам — знижка.
Передплата на один місяць 5 карбованців. ... При гуртовій передплаті і комісіонерам знижка
Телефон у цьому оголошенні 66-10 (в інших місцях 65-10); імовірно, друкарська помилка.
Газета «Боротьба» №38 вийшла в четвер 11 квітня 1918 року (н. ст.), що відповідає 29 березня ст. ст.; це щоденна газета, орган Центрального Комітету Української партії соціалістів-революціонерів. Під шапкою девіз «Хай живе III-й Інтернаціонал!».
Ч. 38. Четвер 11 квітня н. ст. / 29 марта ст. ст. 1918 р. ЩОДЕННА ГАЗЕТА.
Читано з зображення. Дата з шапки. Верхній рядок шапки: «Орган Центрального Комітету Української Партії Соціялістів-Рев[олюціонерів]».
«Боротьба» закликала передплачувати й поширювати газету: кожна партійна організація українських есерів мала налагодити постійну колективну передплату.
Кожна партійна организація укр. с.-р. повинна налагодити постійну колективну передплату.
Читано з зображення. Реклама в рамці на першій сторінці.
Про себе газета писала, що вона «одиноький орган Української Партії Соціялістів-Революціонерів» і що «буде всебічно освітлювати життя українського робітництва і селянства і рішуче обстоюватиме його класові інтереси».
„БОРОТЬБА" буде всебічно освітлювати життя українського робітництва і селянства і рішуче обстоюватиме його класові інтереси.
Читано з зображення. Самоопис партійного органу; джерело заангажоване.
Редакція «Боротьби» виправила: в №37 під статтею «Про утворення національної бібліотеки» випав підпис «Гем.».
В № 37 «Боротьби» під статею «Про утворення національної бібліотеки» випав підпис: Гем.
Читано з зображення.
Газета українських есерів «Боротьба» 11 або 12 квітня 1918 р. виступила зі статтею «Треба спинитися» проти погромів: «На местах думают, что [твёрдая власть] означает „бить и резать“, и эту твёрдую власть раньше всего испытали на себе еврейские спины»; вимагала припинити «полювання» на єврейське населення в провінції.
«Там думают, что это означает «бить и рЪзать», и эту твердую власть раньше всего испытали на себЪ еврейская спины»
Дата 11 або 12 квітня.
Наказом головного губернського коменданта Київщини № 32 від 11 квітня 1918 року всі розпорядження військових установ мали передаватися лише Українському телеграфному агентству й газеті «Відродження», а дуже негайні — також газетам «Киевская мысль» і «Последние новости».
аби всі роспорядження з усіх військових Інстітуцій ... передавалися лише до Державного Телеграфного Агенства (У. Т. А.) і до газети „Відродження", колиж будуть дуже негайні накази, то іх можно буде давати „Київської Мислі" і „Послідніх Новостів".
«Відродження» видавав Редакційно-видавничий відділ Військового міністерства УНР; друкувалося в друкарні Військового міністерства (Велика Володимирська, 46).
У рубриці «Новини» на першій сторінці №38 винесено заголовки: «Харків зайнято українським військом», «Встановлення курсу грошей на Україні», «Заколот в Амстердамі», «Ратифікація мирного договору в турецькому парламенті», «Бої у Саратові», «Незадоволення Льойд Джорджом», «Конгрес чеських націоналістів».
Харьків занято українським військом. Встановлення курсу грошей на Україні.
Читано з зображення. Лише перелік заголовків; під шапкою ще гасло «Боріться — поборете!».
Вістник Ради Народніх Міністрів Української Народньої Республіки, число 18 від 11 квітня 1918 року, коштує 25 копійок; редакція — Київ, Хрещатик, 38; оголошення (урядові й приватні) — по 1 карбованцю 25 копійок за рядок петиту; приймається передплата на 1918 рік.
Nº 18. Ціна 25 коп.
Читано з OCR-тексту. Дату 11 квітня прийнято як новий стиль; суми передплати нечитабельні.
Газета урядової партії українських есерів «Боротьба» 11 або 12 квітня 1918 р. надрукувала статтю «Надо остановиться» проти погромів: «твердую власть раньше всего испытывали на себе еврейские спины».
эту твердую власть раньше всего испытывали на себе еврейские спины
автор уривка: Черіковер; точну дату не встановлено (11 або 12 квітня).
Редакція і контора газети «Відродження» містилися в Києві на Театральній площі, № 48 А, телефон 57-16; редактор приймав від 1 до 2 години, секретар — від 1 до 3, контора працювала з 10 до 5 години.
Адреса редакції і контори: Киів, Театральна площа Nº 48 А, телефон 57-16. Редактор приймає від 1 год. до 2 год.
Адресу частково пошкоджено OCR («Театральна плоша»); номер телефону прочитано як 57-16.
«Робітнича газета» (орган ЦК УСДРП, рік видання II) № 246 вийшла в Києві в четвер 11 квітня 1918 року; окремий номер, як і раніше, 20 коп. (для провінції — вища ціна, в OCR «22»).
Nº 246 Киів, 11 квітня, 1918 р. ЧЕТВЕР 11-го квітня
Цифра ціни частково зіпсована в OCR, як і в № 245.
Умови передплати на «Робітничу газету»: 5 крб. на місяць, 15 крб. на 3 місяці; оповістки на 2-й сторінці перед текстом — 1 крб. 50 коп. за рядок, на 4-й сторінці після тексту — 1 крб. за рядок; зміна адреси — 80 коп.; телефон редакції й контори 65-10.
на 1 міс. 5 карб., 3 міс. 15 карб ... попереду тексту 1 карб. 50 коп. за рядок ... За зміну адреси 80 коп.
Ті самі умови, що в № 245; цифри ціни оповісток частково нечіткі.
Номер надруковано в друкарні й літографії Товариства І. М. Кушнерева та Спілки в Києві; видавав ЦК УПСР, за редакцію відповідав [М.] Шраг.
Друкарня і літографія Товариства І. М. Кушнерева та Спілки в Києві.
Читано з зображення. Прізвище відповідального редактора напечатане частково затемнено («Шра…»); імовірно, Шраг.
Стаття «З газет. Москозщина й Україна» переказує «Відродження» (ч. 12): Росія, втративши Україну, втратить 40% зернової продукції, 33% скотарства, 75% кам'яного вугілля, 70% сирового заліза, 90% залізної руди, 80% цукру та 56% солі.
від загальної імперської продукції зернової продукції 40%, скотарства — 33%
Читано з зображення. Цифри відсотків читаються чітко; підпис не вказаний.
Редакція «Вістника» поправляє помилку в офіційному відділі № 18 від 11 квітня 1918 р.: надруковано «Народніми Земельними Управами», має бути «Народнім Земським Управам».
Народнім Земським Управам
Читано з OCR-тексту. Номер 18 «Вістника» мав дату 11 квітня; редакція заявляє, що помилка не з її вини.
Оголошення: Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки просить місцеві учительські спілки повідомити кількість членів, кошти й діяльність по 1 січня 1918 р. і надіслати членські внески; закликає створити Бюро праці для вільних учительських місць; бюро збирається щоп’ятниці з 5-ї вечора на Великій Володимирській, 42, пом. 3, відчинене щодня крім свят з 9 до 12; з’їзд Ради спілки призначено на 10–12 травня (27–29 квітня ст. ст.).
Центр. Бюро Всеукр. Учит. Спілки ... засідання Центр. Бюро, що відбуваються що тижня по п’ятницях від 5 год. веч. в (В. Володим. 42, пом. 3) ... відчинене що дня крім свят від 9 до 12 год. ранку
З’їзд «10–12.V (27–28/IV)» — ст. ст. 27–28 квітня; OCR дат нечіткий.
Оголошення: Київський комітет УСДРП відчинив «Робітничу книгарню»; районні комітети можуть здобути в ній агітаційну літературу: брошури «Вісім годин праці», «Хто з чого живе?», «Автономія і держава», «Монархія чи республіка», «Установчі збори», «Автономія України і соціал-демократія», а також портрети В. Винниченка.
Київський Комітет У. С.-Д. Р. П. відчинив РОБІТНИЧУ КНИГАРНЮ ... „Вісім годин праці", „Хто з чого живе?", „Автономія і держава", „Монархія чи республіка", „Установчі збори", Портрети В. Винниченка
Адреса книгарні в цьому оголошенні не збереглася (за № 245 — Володимирська, 16). Ціни не вказані.
Оголошення: київська губернська управа видає демократичний тижневик «Народня справа» (орган для українського селянства й робітництва; освітлення політичного й громадського життя, огляди життя республіки, поради з сільського господарства); передплата на рік 12 карб.
НАРОДНЯ СПРАВА демократичний тижневик ... Видає Київська Губернська Управа ... На рік 12 карб.
Адреса редакції в OCR нечітка («...ська, 33»).
«Боротьба» переказує статтю «Кіевской Мысли» (ч. 47) про заяву міністра судових справ Шелухіна в Київському юридичному товаристві про можливість перегляду закону про горожанство; газета зауважує, що закони й розпорядження Керенського та Львова виконуються тільки на Україні.
«Кіевская Мысль» (ч. 47) з приводу заяви міністра судових справ Шелухіна в Київському юридичному товаристві
Читано з зображення. Слова «горожанство» перекручено через друк.
У Києві стало відомо, що петроградський Раднарком ще 3 квітня радіотелеграмою висловив принципову згоду почати мирні переговори з Україною, але ця радіотелеграма до України так і не дійшла («пропавша грамота»).
петроградський „совіт народніх комісарів" ще 3-го квітня звернувся по радіотелеграфу до Ради Народніх Міністрів ... але радіотелеграма та до України чомусь не дійшла ще й досі.
Повідомлення з чужих слів.
Слова селян про соціалізацію землі, що доходять до Києва: «хоч 5 десятин, та щоб мої власні» й «не віддам кривавим потом политої землі»; серед селян ширяться чутки/гасла, що «треба буде ... переконувати в корисності соціалізації примусом».
„хоч 5 десятин, та щоб мої власні" й „не віддам крівавим потом политої землі"
Це цитати з настроїв села за версією автора статті.
Німецькі газети (11 квітня): серед ірландців великий рух проти введення військової повинності; муніципальна рада Дубліна 93 голосами проти 3 ухвалила протест, обіцяючи «самий упертий опір».
Муніципальна рада Дубліна девяноcто трьома голосами проти трьох
Читано з зображення. Закордонна телеграма УТА.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Одна особа, яка недавно приїхала з Кавказу й переїздила Дон, переказала чутки, ніби козаки з Новочеркаська збираються послати більшовикам у Ростові ультиматум — «щоби ті забирались собі далі».
ширяться чутки, що козаки з Новочеркаську збираються післати ультіматум большевикам в Ростов
Читано з зображення. Чутка з чужих слів.
У селах Канівського повіту, за кореспонденцією до газети, ходили чутки, що начебто повертаються поміщики, «українські вільні козаки» і «пани» відбирають зброю й починають грабувати; селяни говорять, що віддавати землю поміщикам не збираються, а коли Центральна Рада стоїть за землю й волю, вони добровільно віддадуть зброю й самі її обороняти.
бо у нас чутки ширяться про те що наче б повертаються панікці і українські вільні козаки які відбираючи у нас зброю починають грабувати
Це чутки, переказані селянами; текст пошкоджений.
Правління Українського народного кооперативного банку (Українбанку) через поширення операцій попросило міністра фінансів дозволити другий випуск 8000 акцій на номінальну суму 2 мільйони карбованців.
довволити другий випуск акцій банку в кількости 8.000 на номінальну суму 2 міліони карбованців.
Правління Українського Народного Кооперативного Банку («Українбанку») через поширення операцій звернулося до міністра фінансів по дозвіл на другий випуск 8 000 акцій номінальною вартістю 2 мільйони карбованців.
звернулося з проханням до п. Міністра Фінансів дозволити другий випуск акцій Банку в кількости 8.000 на номінальну суму 2 милійони карбованців.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Правління Українського народного кооперативного банку (Укрбанку) за постановою зборів акціонерів просить міністра фінансів дозволити другий випуск 8 000 акцій номінальною сумою 2 мільйони карбованців (збільшення основного капіталу).
другий випуск акцій Банку в кількости 8.000 на номінальну суму 2 мільйони карбованців
Номінал 250 крб. за акцію випливає з розрахунку, у тексті не вказаний.
РНМ ухвалила асигновку 24 тисячі карбованців на улаштування консульських курсів.
асігновку на 24 тисячі карбованців на урядження консульських курсів.
Читано з зображення.
До комісії законодавчих внесень Центральної Ради надіслано законопроект про скарбових збирачів податей: збирач мав внести заставу 600 карбованців, за кожну доставлену оповістку з недоїмника стягували 25 карбованців, а платня збирачам мала становити 3 300–3 900 карбованців на рік, податковим розсильним — 1 600–2 000 карбованців на рік.
Поступаючи на службу скарбовий зборчик повинен внести в заставу 600 карбованців. ... Платня скарбовим зборчикам намічається ... від 3300 до 3900 карб. на рік
Сума — нижня межа; верхня 3900 крб.
Службовці служби шляхів Південно-Західних залізниць (п. з. з. д.) зложили в конторі «Боротьби» 27 карбованців 50 копійок на пам'ятник студентам і учням-січовикам, які полягли в бою з більшовиками на станції Крути.
На памятник студентам і учням січовикам, які полягли в бою з большевиками на ст. Крути зложили в конторі «Боротьби» служачі служби шляхів п. з. з. д. 27 карб. 50 коп.
Читано з зображення. Розшифровку «п. з. з. д.» як Південно-Західні залізниці подано припущено.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Тимчасовий штат управління завідувача збору самохідного майна армії: завідувач 700 крб на місяць, технічна звітність 600, курінний/сотенний 400–500, шофери 200, разом 2600 крб на місяць (7800 за три місяці); на збір самохідного майна відпускається по 10 000 крб, на канцелярію 100 крб на місяць.
10.000 кар
Читано з OCR-тексту. Колонки таблиці змішані; цифри наведено за розпізнаними рядками.
Київська губернська Народна (земська) Рада 11 квітня ухвалила, що продаж хліба має бути вільним, а 60 мільйонів пудів хліба, які Україна за мирним договором мала поставити Німеччині за твердими цінами, слід розкласти подесятинно.
Вирішено, що продаж хліба повинен бути вільний. А позаяк по мирному договору з німцями Україна повинна доставить Германії шістдесять міл. пудів хліба по твердим цінам
Київське губернське земство на засіданні 11 квітня за доповіддю управи ухвалило клопотати перед урядом УНР про передачу губернських, громадських і приватних харчових запасних капіталів (понад 11 мільйонів) у відання губернського й повітового земства, про дозвіл вільної торгівлі хлібом і скасування монополії на хліб.
На засіданні Київського Губернського Земства від 11 квітня по докладу Управи постановлено було клопотати
Читано з зображення. Дату засідання названо у тексті.
Сквирський повітовий земком повідомив, що вся площа під посів буряків має бути засіяна й оброблена товариствами; частину грошей на посів дасть земська управа.
Повітовий земком оповістив населення, що вся площа для посівів буряків повинна бути засіяна і оброблена товариствами.
Договір 11 квітня 1918 р. — поставка до 31 липня яєць (в OCR «4000 мілійонів», імовірно 400 млн штук; уряд мав постаратися довести до 500 млн); 13 квітня — 2 750 000 пудів живої худоби (середня вага голови 15 пудів), а також картопля, овочі, капуста, цибуля — шляхом вільної торгівлі.
Українське Правительство мало постаратись збільшити цю суму до 500 міл.
Цифру яєць в OCR перекручено.
10 і 11 квітня 1918 р. в Міністерстві харчових справ під головуванням Н. О. Гаврилова пройшли підготовчі наради з групами засновників Державного хлібного бюро (приватна торгівля, кооперативи); з'їзд осіб, що мали право брати участь в установчих зборах бюро, скликали об 11-й ранку в будинку Біржі на розі Хрещатика й Інститутської; бюро мало займатися заготівлею хліба для населення.
Сьогодня в 11 годин ранку в помешканню біржи на розі Хрещатика і Інститутської по запрошенню міністра харчових справ скликається зʼїзд
«Сьогодня» може означати 11 або 12 квітня (за №55 з'їзд перенесено на 11 квітня).
На засіданні Київської міської думи щодо продовольчої управи гласний Москвічов під сміх і оплески заявив, що продовольча управа «наділяє нас тільки продовольчими картками, а не хлібом», і запропонував дозволити вільний продаж харчів; гласний Склобовський (р. с.-р.) зауважив: «У нас є макарони та конфекти, а нема хліба».
продовольча управа наділяє нас тільки продовольчими картками, а не хлібом". (Сміх оплески). ... У нас є макарони та конфекти, а нема хліба.
Точна дата засідання не вказана; засідання перенесли на п'ятницю 12 квітня, отже воно відбулося в один із попередніх днів (імовірно, 10–11 квітня).
Під час дебатів у міській думі про передачу продовольчої справи місту товариш міського голови Гінзбург заявив, що держава змушена відмовитися від хлібної монополії, тож муніципалітети мають взяти найважливіші галузі продовольства у свої руки, а менш важливі лише контролювати; міністерство продовольчих справ гарантувало покриття збитків. Засідання відкритим голосуванням перенесли на п'ятницю, у списку лишалося ще 11 промовців.
Держава примушена відказаться від монополізації, бо не в силі провести її ... Відкритим голосованням ухвалено перенести засідання на пʼятницю.
Точна дата засідання не вказана (див. попередній запис).
Оголошення: 11 квітня 1918 року затверджено купчу, за якою дружина дворянина Надія Георгіївна Кацинська продала ананьївському міщанинові Гершу Зусьовичу Картенбауму двір в Ананьєві (Дворянська вул.) за 8000 руб.; мито 320 руб.
Нотаріальне оголошення про угоду; не київське, але дає ціни на нерухомість 1918 року.
Встановлено телеграфний зв'язок Києва з Харковом: 11 квітня 1918 р. Міністерство телеграфів розпорядилося відновити прийом приватних телеграм до Харкова.
Встановлено телеграфне получення з Харьковом. Вчора міністерство телеграфів віддало розпорядження про відновлення прийому приватних телеграм в Харьків.
Від 10 квітня відновлено телеграфний зв'язок з Харковом: Міністерство телеграфів наказало відновити прийом приватних телеграм до Харкова.
Сьогодня Міністерство телеграфів віддало розпорядження про відновлення прийому приватних телеграм в Харьків.
Читано з зображення. Телеграма УТА, 11 квітня; «З учорашнього дня встановлено телеграфний зв'язок».
Оголошення: Перше товариство технічних підприємств і виробів (Хрещатик, 45, тел. 39-33) відкрило теоретичні й практичні курси автомобільної техніки для осіб обох статей (читали інженери, запис щодня з 10 до 4), приймало машини в ремонт, посередничало в купівлі-продажу автомобілів і мало склад технічних виробів.
Курси автомобільної техніки (для осіб обох полів теоретичні і практичні. Читають свідомі інжинери. Запис слухачів відбувається щоденно від 10 год. до 4
Назва товариства частково обрізана.
Товариш міністра єврейських справ Хургин виступив у Малій Раді українською мовою — газета назвала це чи не першим випадком, коли єврей говорив у Центральній Раді по-українськи, і відзначила, що серед єврейських фракцій дедалі частіше чути українські репліки.
це чи не перший випадок в Центральній Раді, що еврей говорив по українськи.
Товариш міністра єврейських справ Хургін виголосив промову в Малій Раді українською мовою — уперше в Центральній Раді єврей говорив українською; репортер відзначає, що серед єврейських фракцій дедалі частіше чути українську.
п. Хургин говорив свою промову по українськи, перший випадок в Центральній Раді, що єврей говорив по українськи
Передова стаття (початок обрізано) скаржиться, що «середні власники», які «вилізли тепер з своїх барлогів», «з коротким» приступають до соціалістичного уряду з вимогою піти й передати владу тому, хто «збереже священне право власності на землю».
приступають „з коротким" до соціялістичного уряду з вимогою — піти і передати владу тому, хто „збереже священне право власности на землю".
Читано з зображення. Позиція есерівської газети; суб'єктивна оцінка опонентів земельного закону.
Газета цитує С. Шемета: «наш з'їзд постановив не підлягати земельному законові і не слухати розпоряджень виданих на основі беззаконного закону».
„наш з'їзд постановив не підлягати земельному законові і не слухати розпоряджень виданих на основі беззаконного закону".
Читано з зображення. Цитата в передачі партійної газети.
Есерівська газета звинувачує с.-ф. Кушніра в «цінічно-безсоромній агітації», цитуючи його слова: «те чи вдасться с.-р. провести свою реформу — залежить від того, як ви, хліборобі, поставитесь до цього і як зорганізуєтесь».
„те чи вдасться с.-р. провести свою реформу — залежить від того, як ви, хліборобі, поставитесь до цього і як зорганізуєтесь"
Читано з зображення. Оцінка належить газеті; Кушнір — представник українських соціалістів-федералістів.
Передовиця «Київ, 11 квітня 1918 р.»: Україна, Фінляндія і Білорусь «не лише фактично, на якийсь час, але відтепер уже і юридично» є незалежними, самостійними, суверенними державами; федерація відкладається до кращих часів.
не лише фактично, на якийсь час, але відтепер уже і юридично є — держави незалежні, самостійні, суверенні.
Читано з зображення. Позиція есерівської газети після IV Універсалу.
Газета висловлює гасло: «До федерації дійдемо через незалежність», закликаючи інші народи колишньої Росії рівними й суверенними порозумітися й з'єднатися.
До федерації дійдемо через незалежність.
Читано з зображення. У тексті латинський вислів «Alea jacta est!».
«Боротьба» пропонує, щоб в Установчих зборах були й члени Ради — Грушевський, Шраг, Салтан, Стасюк, Шаповал, Христюк та інші, обрані по Київській та інших округах, і зазначає, що Центральна Рада не видала конституції України.
Хай в тих Уст. зборах будуть почасти ті члени Ради, як Грушевський, Шраг, Салтан, Стасюк, Шаповал, Христюк і други
Читано з зображення.
Лубенська делегація дрібних власників (від 10 до 30 десятин) у розмові з міністром юстиції скаржилася, що земельні комітети забирають худобу й коней, а під загрозою смерті змушують давати підписку про «добровільну» відмову від землі; делегати вимагали скасувати земельний закон, зберегти право власності, переобрати Центральну Раду й скликати нову Установчу Раду.
Забірають силоміць землю й майно, а під погрозою смерти примушують давати підписку, що господарі самі з своєї охоти зріклися землі й майна.
Слова делегатів, записані співробітником газети.
Газета подає, що делегація приїхала з Полтавщини, де селянство «різко розкололося на дві частини» — бідніших, що гуртувалися під прапором українських есерів та селянської спілки, і «куркулів, селян-землевласників», «обработаних» діячами української контрреволюції.
Делегація ця явилася з Полтавщини, де селянство різко розкололося на дві частини — біднїщих, котрі гуртувалися під прапором у. с.-р. та селянської спілки
Читано з зображення. Погляд партійної газети.
«Боротьба» стверджує, що на засіданні делегації виявилося, ніби «утворюється дружній блок між „чорноватими" силами і… українськими с.-д.», і що перед селянами один по одному виступали промовці-соціалісти, «накручуючи» їх до сьогоднішнього виступу в Центральній Раді.
що утворюється дружній блок між „чорноватими" силами і... українськими с.-д.
Читано з зображення. Полемічне твердження есерівської газети, не нейтральний опис.
Лідер у номері: на провінції «по глухих закутках темних, збаламучених большевицькою хвилею сел» життя поволі входить у якісь норми; селянські з'їзди виносять постанови про повернення довіри своїм проводарям, а авторитет Українських Установчих зборів і Центральної Ради знову зростає.
Життя на провінції, по глухих закутках темних, збаламучених большевицькою хвилею сел поволі входить в якісь норми.
Читано з зображення. Оптимістична оцінка партійної газети.
Газета доводить, що Центральна Рада «через цілу низку причин різного характеру» («неосвідомленість» населення, «шалена агітація большевиків» тощо) «безперечно стратила грунт» і не може спиратися на народ так, як раніше; тому має поступитися місцем Установчим зборам.
безперечно стратила грунт, фундамент, не може спиратись на нарід так як не було раніш.
Читано з зображення. Партійна позиція есерів щодо скликання Установчих зборів.
У промові 11 квітня Микола Шраг заявив, що вибори до Установчої Ради пройшли в ненормальних обставинах і при великому абсентеїзмі, але її слід скликати: Центральна Рада втрачає авторитет, і фракція есерів пропонує днем відкриття призначити 12 травня н. ст. (провідну неділю).
наша фракція радить призначити днем скликання й відкриття Установчої Ради 12 травня нового стилю (на провідну неділю)
Читано з зображення. 12 травня 1918 — Радониця/провідна неділя.
Газета наводить слова Порша: «ми говорим вам — ваше — есть власність… А землю ми одберемо тільки від панів» — і називає їх «перлами демагогії».
„ми говорим вам — ваше — есть власність... А землю ми одберемо тільки від панів"
Читано з зображення. Прізвище «Порша» подано в тексті; джерело заангажоване, слова подано в передачі газети. Ймовірно йдеться про діяча українських соціал-демократів.
«Боротьба» пише, що анархію на селах спричинили «циркуляри Мартоса» та «40 десятини», а повторна ревізія земельного закону загрожує «новим вибухом анархії».
Згадка про анархію на селах, викликану циркулярами Мартоса та отими „40 десятинами"
Читано з зображення. Мартос — очевидно, колишній міністр земельних справ; у тексті лише прізвище.
У статті «Установчі збори» газета застерігає, що через новий перевибір абсентеїзм зросте «втричі, в пять раз», а «виборча агітація і акція відірвуть від будівництва всіх тих, хто, нарешті, після півтора року безладдя почав творити».
абсентеізм до них буде втричі, в пять раз більший
Читано з зображення. Слово «втричі» — частково нерозбірливе.
Газета скаржиться, що діяльність департаменту й земельних комітетів гальмується браком статуту й грошей: законопроекти вилежуються в Раді міністрів і Малій Раді, а департамент не має навіть 500 карбованців, щоб відрядити інструктора на місця.
департамент не має 500 карб., аби командірувать інструктора на місця.
Читано з зображення. Оцінка партійної газети; слова «Наші міністри та Мала Рада займаються інтерпеляціями меншостей, проволочкою провалюючи всю земельну реформу».
На засіданні 11 квітня промовець М. Рафес (Бунд) зауважив, що на суверенітет українського народу зазіхають деякі сусіди, а М. Левицький виправив: «Всі сусіди»; Рафес додав, що є й внутрішні зазіхання з боку чорносотенців і реакціонерів.
Всі сусіди, — поправляє промовця М. Левитський.
Читано з зображення. Частина тексту знищена плямою.
У промові Шрага сказано, що Центральна Рада втрачає авторитет через ворожу агітацію більшовиків і неможливість провести в життя земельну та інші реформи; пропонувалося «палліятивно» реорганізувати Раду, але цього, на думку Шрага, замало.
Де-хто радить Центральну Раду реорганізувати і думає таким палліятивним способом врятувати справу.
Читано з зображення.
Підписаний «Глоб.» автор пише, що в Установчих зборах «село і робітництво» мають голоси партії есерів «по пяти округах біля 135», більшовики — «біля 40», інші соціалісти — «біля 5», а буржуазія (сіоністи — 9, поляки — 5 та інші) «представлена не погано»; усього «біля 90 чоловіка».
Село і робітництво має голоси нашої партії — по пяти округах біля 135.
Читано з зображення. Цифри читаються, але абзац щільний: розподіл голосів між групами подано за газетою, без перевірки. Підпис — «Глоб.».
У рубриці «З еврейської преси» «Боротьба» переказує передовицю «Нае Цайт»: «Чим гірше стало відношення до євреїв, після революції, тим гіршим стало загальне становище всієї демократії»; на Україні «по головних містах» єврейське питання «майже спокійне», а на провінції, де місцеві самодури й «начальство» без контролю, відносно євреїв «почалися саме реакційні дикі утиски».
Чим гірше стала відношення до євреїв, після революції, тим гіршим стало загальне становище всієї демократії
Читано з зображення. Передача з єврейської преси; газету «Нае Цайт» цитовано в скороченні.
Бундівець М. Рафес на засіданні 11 квітня сказав, що в січні під час більшовицького повстання, коли не знали, де збиратиметься Центральна Рада (говорили то про Білу Церкву, то про Житомир), одноголосно ухвалили скликати Установчу Раду, і тепер скликання тим паче потрібне.
то про Білу-Церкву, то про Житомир
Читано з зображення. Частина тексту знищена плямою.
Московський есер Зарубін на засіданні заявив, що фракція приєднується до побажань українських есерів, але його слова про «московського царка» викликали суперечку; промовець Янко відповів, що петербурзькі наркоми пропускали українські ешелони через Московщину під охороною червоногвардійців.
Нехай московські с.-р. згадають, як петербургські народні комісари пропускали українські ешелони через Московщину
Читано з зображення. Голова М. Грушевський зробив зауваження про недопустимість виразу «навет».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Фейлетон «Братання» (підпис м. К.): ввечері, повертаючись з бюро додому, автор іде за гуртком німецьких солдатів; з брами вибігає гурток української дітвори й гамірливо вигукує «Guten Abend», діти пожатим руками вітаються з німцями, а якийсь перехожий невдоволено бурмоче щось «літературною» мовою. Місто в тексті прямо не названо.
Вибігає гурток дітвори і гамірливо викликуючи „Guten Abend" (добрий вечір) — мішується із пришельцями з над Рену
Ймовірно, київська сценка кінця березня–квітня 1918 р. (німці в місті); автор дивується «столичному» вигляду солдатів — «шапка на бекрень і підкручений вус».
Редакція й контора «Боротьби» містилися в Києві на вулиці Караваєвській, 5 (тепер вулиця Панаса Мирного), телефон 63; відчинено щодня, крім свят, з 10 до 4 години дня.
Київ, Караваєвська, № 5. Тел. 63.
Читано з зображення. Номер будинку в шапці частково обрізаний на краю плитки, повністю читається в врізці «Адреса» на наступній плитці («Караваєвська, № 5»). Сучасну назву вулиці подано орієнтовно.
Квитки на лекцію Залізняка продавали заздалегідь у Бюро ЦК УПСР (Караваєвська, 5) з 10 до 3 години, у Центральному Комітеті Української селянської спілки (Підвальна, 3) з 9 до 3 та в книгарні «Українська Республіка» на Фундуклеївській вулиці; у день лекції — в Комерційному інституті.
Квитки можна заздалегідь одержати в: Бюро Ц. К. У. П. С.-Р. (Караваєвська, 5), від 10 до 3 год.
Читано з зображення. Номер на Підвальній частково нечіткий.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Міністерство освіти, яке розсилало земським управам запит про потребу в нових середніх школах за планом єдиної школи, мало адресу: Велика Володимирська, 46 (у виходових даних — друкарня Військового міністерства, В.-Володимирська, 46).
Киів, Друкарня Військового М... Міністерства В.-Володимирська 46.
Рядок виходових даних обірваний OCR; ймовірно, адреса друкарні Військового міністерства, а не Міністерства освіти.
Оголошення: до контори Центральної експедиції Українського друку (Хрещатик, 39) потрібні розносчики, посильні, газетярі-українці; звертатися від 10 до 12 і від 4 до 5 години.
Оголошення: конторі Центральної експедиції українського друку на Хрещатику, 39 потрібні розносники й посильні — українці; звертатися з 10 до 12 години.
Потрібні рознощики, посильні, українці у Контору ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ДРУКУ Хрещатик 39. Звертатись від 10 до 12
Текст оголошення частково пошкоджено OCR.
ПОТРІБНІ розносчики, посильні, газетчики українці у контору Центральної Експедиції Українського Друку, Хрещатик, 39
Читано з зображення.
Оголошення: Статистичний відділ Міністерства земельних справ запрошує статистиків і досвідчених відповідальних працівників на посади завідувачів окремих відділів; прохання, наукові праці й життєпис надсилати не пізніше 1 травня до Відділу статистики (Київ, Володимирська, 19, 6-й поверх).
Запрошуються статистики, досвідчені відповідальні робітники на посади завідуючих окремими відділами Статистичного Відділу Міністерства Земельних Справ.
Читано з OCR-тексту.
Оголошення: департамент місцевого самоврядування Міністерства внутрішніх справ (Лютеранська, 32, пом. 12) просив осіб, які бажають продати книжки й періодичні видання з міської чи земської справи, писати до департаменту, зазначаючи видання й умови продажу.
просить осіб, які бажають продати які-небудь книжки в справі міського або земського ... до департаменту (Лютеранська 32, пом. 12) листовно
Оголошення: загублено учнівський квиток М. Сакадин; адреса — Святошино, Північна вулиця, 7.
Утерянъ ученическій билет М. Сакадин.
Читано з зображення. Прізвище читається нечітко («Сакадин»/«Сакадіні»).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: кухарка шукає посади. Адреса — [назва нерозбірлива]ський проспект, 1, кв. 17.
Кухарка шукає посади.
Читано з зображення. Назву вулиці нерозбірливо надруковано (видно «…ський пр.»).
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані