понеділок
16 квітня за старим стилем
332 записи · 47 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
У понеділок 29 квітня 1918 року в Києві стався гетьманський переворот. Близько 11-ї в цирку Крутикова на Миколаївській відкрився Всеукраїнський з'їзд хліборобів, скликаний Союзом земельних власників, і близько третьої години дня проголосив генерала Павла Скоропадського гетьманом; після цього на Софійській площі єпископ Никодим помазав його й відслужив молебень. Тим часом Центральна Рада зібралася на останнє засідання, увечері ухвалила Конституцію УНР і зміни до земельного закону та розійшлася, а гетьманські загони російських офіцерів під командою Дашкевича-Горбацького почали захоплювати установи; у сутичці з січовими стрільцями біля Педагогічного музею загинули кілька людей. Німецьке військо стояло в бойовій готовності, панцерники роз'їжджали містом, а ввечері німці поставили січовикам ультиматум визнати гетьмана або скласти зброю. Датовані цим днем Грамота й Закони про тимчасовий державний устрій розпускали Раду й відновлювали приватну власність; ввечері офіцери закрили «Нову Раду», «Відродження» й «Боротьбу», а більшість киян сприйняла новину байдуже.
Аналіз складено за 330 записів; зараз у хроніці за цей день їх 332.
Близько 11-ї години в переповненому цирку Крутикова («Гіппо-палас») на Миколаївській відкрився Всеукраїнський з'їзд хліборобів, скликаний Союзом земельних власників; відкрив його селянин Кременчуцького повіту М. Коваленко, головував М. Воронович. Промовці вимагали розігнати Раду й земельні комітети та передати владу одній особі, зала скандувала «Гетьмана!». Близько третьої години в ложі з'явився генерал П. Скоропадський; його проголосили гетьманом через акламацію, він коротко подякував («не для власної користі беру тягар тимчасової влади»), його носили залою на руках; о 15:30 з'їзд завершився. Газети писали, що з'їзд засідав під сильною німецькою охороною й ухвалив розпустити Центральну і Малу Раду.
певність висока: Подію однаково описують сам Скоропадський, його прихильники (Дорошенко), вороги (Христюк, Шкільник), «Нова Рада», «Відродження», «Робітнича газета» й «Боротьба»; розходяться лише цифри й години (див. «Газети пишуть різне»).
29 квітня 1918 р. Всеукраїнський з'їзд хліборобів (6432 депутати від восьми губерній) проголосив Павла Скоропадського гетьманом України.
29 квітня 1918 р. Всеукраїнський з'їзд хліборобів у складі 6432 повноважних депутатів від восьми губерній одностайно проголосив гетьманом України Павла Скоропадського.
29 квітня 1918 р. хліборобський з'їзд відкрився об 11 годині у величезному Київському цирку, переповненому до галерей; головував Воронович; майже всі були прості селяни у свитках, мало хто в піджаках. Уже до першої години дня промовці вимагали передати владу одній особі.
Громадный Киевский цирк был переполнен до галлерей. Все это были простые селяне, сравнительно мало людей, одетых в пиджаки, все более в свитки.
На з'їзді хліборобів 29 квітня 1918 р. промовець казав: «Нам нужна для спасения страны сильная власть, нам нужен диктатор, нам нужен по старому обычаю гетман!»; коли назвали прізвище Скоропадського, уся зала встала; люди плакали від радості; його винесли на естраду й качали.
«Нам нужна для спасения страны сильная власть, нам нужен диктатор, нам, нужен по старому обычаю гетман!»
29 квітня 1918 р. Центральна Рада ухвалила Конституцію УНР, а об 11 годині в приміщенні цирку «Гіппо-палас» (цирк Крутикова) відкрився Всеукраїнський з'їзд хліборобів, скликаний Союзом землевласників; прибуло близько 8 тисяч осіб, переважно селян, 6432 уповноважені делегати.
у приміщенні цирку «Ґіппо-палас» (цирк Крутикова) у Києві відкрився Всеукраїнський з’їзд хліборобів
З'їзд відкрив селянин Кременчуцького повіту М. Коваленко; головою обрано М. Вороновича (Київщина); до президії — по два представники від губерній; промовці вимагали передати владу одній особі; із зали кричали «Гетьмана! Гетьмана!».
З зали ж залунали вигуки: «Гетьмана! Гетьмана!»
Першим вигукнув ім'я Скоропадського хлібороб-демократ С. Шемет; потім оголосили перерву. Скоропадський перед виїздом до цирку наказав Охотницькому (добровольчому) полку УНГ негайно почати захоплення головних державних установ, хоча раніше це планувалося на ніч/наступний день.
Гетьмана Скоропадського!
Близько третьої години дня Скоропадський приїхав автомобілем до цирку з Полтавцем (призначеним генеральним писарем) і ад'ютантом Зеленевським, увійшов бічними дверима (скрізь стояли варти) й сів у маленькій бічній ложі; зала встала й вітала його вигуками.
Нам потрібна для порятунку країни сильна влада, нам потрібен диктатор, нам потрібен за старим звичаєм гетьман!
Скоропадський із трибуни: «Панове, дякую Вам за те, що Ви мені передаєте цю владу. Не для своєї користі беру я на себе тяготи тимчасової влади...». Після цього хлібороби підняли його на руки, залою неслося «Слава!»; кричали «Хай живе гетьман!», «На трибуну!».
Панове, дякую Вам за те, що Ви мені передаєте цю владу. Не для своєї користі беру я на себе тяготи тимчасової влади
Гетьмана носили на руках залою; хтось крикнув «Молебень, на Софіївську площу!»; Воронович попросив делегатів зібратися о 16 годині на Софійській площі; Коваленка винесли на руках на вулицю; о 15:30 з'їзд завершив роботу.
Молебень, на Софіївську площу!
29 квітня 1918 р. близько 11-ї години в цирку Петра Крутикова «Hippo Palace» розпочав роботу Хліборобський конгрес, на який прибуло понад 6 тис. делегатів. Союз земельних власників матеріально забезпечував делегатів, орендував приміщення й вів сценарій; головував колишній царський губернатор Бессарабії М. Воронович. Критика Ради змінилася вимогами «сильной власти», «диктатора» й скандуванням «Гетьмана треба!».
29 квітня близько 11-ї години у цирку Петра Крутикова «Hippo Palace» розпочав роботу Хліборобський конгрес, на який прибули понад 6 тис. делегатів.
Захоплення влади планували на 30 квітня, але, дізнавшись про перебіг конгресу, Скоропадський наказав загонам виступати, не чекаючи ночі. Сам прибув на зібрання, був урочисто проголошений гетьманом і виголосив коротку промову: не для власної користі бере тягар тимчасової влади, спиратиметься на хліборобів і заможні кола.
Не для власної користі я беру на себе тягар тимчасової влади. Ви самі знаєте, що скрізь шириться анархія і що тільки тверда влада може навести порядок. На вас, хлібороби, і заможні кола населення я буду спиратись
29 квітня 1918 р. в Києві відбувся хліборобський конгрес: 6432 уповноважені від 8 губерній, усього близько 8000 учасників; зібралися в цирку на Миколаївській вулиці, але не всі вмістилися — люди юрмилися в коридорах і на вулиці перед будинком.
рішили зібратися в цирку на Миколаєвській вулиці; але й тут всі не могли уміститися у головній залі й багато людей товнилось на коридорах і навіть на вулиці перел будинком
Конгрес відкрив об 11 годині ранку селянин Кременчуцького повіту Микола Гаврилович Коваленко; головою обрано представника Київщини Михайла Михайловича Вороновича.
Збори відкрив в 11 годин ранку голова ініціятивної групи, селянин Кременчуцького повіту
На конгресі із зали кричали: «Браво!», «Ура», «Гетьмана! Гетьмана!»; коли в ложі з'явився Скоропадський з осавулами, зала гриміла «Хай живе Гетьман!»
На це з зали полетіли вигуки: »браво!», »ура«, »Гетьмана! Гетьмана!«
Промова Скоропадського: «Панове! Я дякую вам за те, що ви довірили мені власть. Не за для власної користи беру на себе тягар тимчасової влади...». Коваленко крикнув: «Всю владу передаємо до рук нашого батька — Гетьмана!» Гетьмана підхопили на руки й обнесли довкола зали.
Гетьмана підхоплюють на руки і обносять навкруги зали.
Лейтмотив виступів делегатів: «Раду скинуть, земельные комитеты разогнать, все её законы бросить в печку, грабителей покарать».
Раду скинути, земельні комітети розігнати, всі її закони кинути в грубку, грабіжників покарати суворими карами
29 квітня 1918 року в київському цирку під охороною німецького війська відбувся з'їзд землевласників (хліборобів), який відкрив промовою селянин Коваленко.
29. квітня відбувся в Київі зʼїзд землевласників. Радилися вони в цирку під охороною німецького війська. Зʼїзд відкрив селянин Коваленко
Промовці на з'їзді хліборобів 29 квітня 1918 року раз у раз вигукували: «Геть з Радою, геть з міністрами, геть з земельними комітетами!»; поміщик Райхерт заявив: «Досить соціялістичних експеріментів!»
„Геть з Радою, геть з міністрами, геть з земельними комітетами!" раз-по-раз кричали панове землевласники
Близько третьої години 29 квітня 1918 року на з'їзд прибув генерал Павло Скоропадський з офіцерами й зайняв ложу; на запитання Коваленка «Якої ж власти нам треба?» зала відповіла «Гетьмана!», після чого Скоропадського вітали, підняли на руки й обнесли залою.
- Якої ж власти нам треба? — Гетьмана! — залунало в цирку.
Скоропадський звернувся до з'їзду словами: «Панове! дякую вам за те, що поручаєте мені власть. Не для користи беру я на себе тягар хвилевої власти»; промову зустріли вигуками «Ура! Многая літа! Нехай живе ясновельможний гетьман!»
„Ура! Многая літа ! Нехай живе ясновельможний гетьман!" Гетьмана піднесено на руки і обнесено по залі.
29 квітня 1918 року розпочався з'їзд «Союзу хліборобів»: зібралися російські, польські й «малоросійські» поміщики з родинами, їхні орендарі, управителі, економи та інші службовці, багато цікавих, а також численні селяни, які приїхали на заборонений з'їзд хліборобів-демократів. Сам гетьман називав близько 8000 учасників.
зібрання російських, польських, малоросійських і ін. поміщиків з їх родинами, їхніх посесорів, адміністраторів, економів і всяких інших службовців. Зʼявилось багато цікавих
З'їзд хліборобів 29 квітня 1918 року відкрив і привітав заможний селянин з Полтавщини М. Г. Коваленко, головував поміщик з Київщини Воронович; на передобідніх засіданнях промовці гостро атакували Центральну Раду й земельні комітети, заявляли, що більше не визнають її владою, і вимагали передати владу одній особі.
Відкрив народи і вітав зʼїзд багатий селянин з Полтавщини М. Г. Коваленко. Предсідником зʼїзду був поміщик з київщини н. Боронович
Близько 3-ї години дня 29 квітня 1918 року до зали з'їзду увійшов Скоропадський з осавулами, його зустріли рясними оплесками, і він зайняв місце в ложі; голова, не давши йому виголосити програмову промову, запитав присутніх: «Якої влади нам треба?» — зала загриміла: «Гетьмана!», і Скоропадський вийшов на трибуну подякувати.
По полудні около 3 год. явився на залі нарад Скоропадський з осаулами ... запитав приявних, якої влади нам треба? Гетьмана" загриміла заля
З'їзд хліборобів 29 квітня 1918 р. зібрав 6432 делегати від Київської, Полтавської, Чернігівської, Подільської, Волинської, Херсонської та Харківської губерній; делегати засідали під німецькою охороною в міському цирку.
The Congress was attended by 6,432 delegates ... Under German protection the delegates met in the city circus.
Коли Скоропадський, вочевидь за попередньою домовленістю, з'явився в ложі цирку, йому влаштували овацію. Голова з'їзду Михайло Воронович, колишній царський губернатор Бессарабії, закликав надати Скоропадському титул гетьмана; генерал вийшов на сцену й подякував: «Панове! Дякую вам за те, що ви доручили мені владу...»
Gentlemen! I thank you for having conferred authority upon me. It is not for my own gain that I assume the burden of the provisional government. You all know that anarchy is rampant everywhere
29 квітня 1918 року в Києві відбувся хліборобський конгрес, скликаний Союзом земельних власників, за участю понад 6000 делегатів із восьми губерній; Скоропадський з'явився в ложі, і голова з'їзду, колишній бессарабський губернатор Михайло Воронович, закликав проголосити його гетьманом.
This body called a congress of agriculturalists in Kiev on April 29, which was attended by more than six thousand delegates from eight Ukrainian provinces.
Скоропадський, проголошений гетьманом через акламацію, у промові сказав: «Ви всі знаєте, що всюди панує анархія і лише тверда влада може відновити порядок…»; після цього прихильники носили його залою на руках.
"You all know that anarchy is rampant everywhere and that only a firm authority can reestablish order. I shall rely for support upon you and upon the stable and prudent portions of the population"
29 квітня 1918 р. з'їзд «хліборобів» (земельних власників) проголосив генерала Павла Петровича Скоропадського Гетьманом всієї України.
организаціи «хліборобовъ», которая на съѣздѣ 29-го апрѣля объявила генерала Скоропадскаго Гетманомъ всея Украйны
29 квітня 1918 р. в цирку Крутикова обрали гетьмана Скоропадського — «пантомима», де кожне слово і жест були заздалегідь підготовлені; на даху цирку стояв німецький солдат із кулеметом, що охороняв переворот. Автор бачив, як солдат виліз на дах із двору його будинку; з того самого двору солдата забезпечували харчами.
Мы видѣли, какъ онъ съ нашего двора влѣзъ на крышу цирка и стоялъ тамъ въ полной боевой готовности. Съ нашего же двора производилось снабженіе этого своеобразнаго фронта продовольствіемъ.
У понеділок 29 квітня зібрався з'їзд хліборобів-власників — власне, два з'їзди; з'їзд власників під охороною [військових] відділів і німецької варти обрав гетьманом генерала російської служби Павла Скоропадського.
зʼїзд власників під охороною тих відділів та німецької варти обрав гетьмана — генерала російської служби Павла Скоропадського.
29 квітня землевласники вже зібралися в Цирку (з'їзд хліборобів), «зверху донизу Цирк повний».
Землевласники вже зібралися в Цирку. Зверху до низу Цирк повний
29 квітня 1918 року (понеділок) у Києві відбувся з'їзд «хліборобів-власників», який розпочався об 11-й годині дня під сильною охороною німців під проводом Коваленка; головою обрано М. Вороновича. З'їзд швидко розколовся: дрібні землевласники-селяни організували окремий з'їзд «хліборобів-демократів», бо до президії ввійшли самі поміщики, що не визнавали законів Центральної Ради.
В понеділок 29 квітня державний переворот остаточно стався. На з'їзді хліборобів-власників, який відбувся під сильною охороною німців, обрано гетьмана України.
29 квітня 1918 року о 4-й годині дня на з'їзді хліборобів-власників у цирку гетьманом України обрано генерала Павла Скоропадського, а Центральну й Малу Раду постановлено розпустити. Після цього учасники вийшли з цирку на Софійську площу, куди невдовзі приїхав Скоропадський; натовп вітав його вигуками «Ура! Хай живе гетьман України».
На першому з'їзді селян-власників в 4 год. дня обрано гетьманом України ген. Павла Скоропадського, а Центральну і Малу Раду постановлено розпустити.
Приблизно об 11 годині дня відкрився з'їзд «хліборобів-власників»; відкрив його Коваленко, а головою обрано М. Вороновича; з'їзд охороняла сильна німецька варта.
Сьогодні в 11 г. дня відкрився з'їзд „хліборобів-власників“.
Близько 4 години дня на з'їзді хліборобів-власників після промов поміщиків гетьманом України обрано генерала Скоропадського; ухвалено також скасувати земельний закон Центральної Ради, а саму Центральну (і Малу) Раду розпустити.
обрано гетьманом України генерала Скоропадського. Постановлено також скасувати земельний закон Центральної Ради
З'їзд «хліборобів-власників» 29 квітня охороняла сильна німецька варта; коли дрібні землевласники-селяни вимагали допустити їхніх представників до президії, їм відмовили, а привітання на з'їзді надійшли від «союзу земельних власників».
З'їзд охоронява сильна німецька варта.
Після з'їзду учасників покликали на Софійську площу; гетьмана в чорній черкесці зустріло в соборі духовенство, єпископ Никодим благословив і помазав його, потім хресним ходом вийшли на площу перед пам'ятником Хмельницькому, де відслужили молебень, хор співав «Многая літа Гетьману всієї України», гули дзвони. На площі були кілька сотень чи кілька тисяч людей — делегати й цікаві, зокрема селяни у вишиванках і чемерках; охорону становили офіцерські відділи, «Боротьба» твердила, що серед охоронців були колишні жандармські агенти. Під час молебню січовикам із Михайлівського монастиря не дали вийти процесією, а Дашкевичеві так і не наказали розігнати натовп.
певність висока: Багато незалежних джерел: мемуари гетьмана, Могилянського, Коновальця й Дашкевича (з протилежного табору), історики та три київські газети; оцінка «таємної охорони» — лише позиція есерівської «Боротьби».
29 квітня 1918 р. після проголошення на з'їзді хтось гукнув «Молебен, на Софиевскую площадь!»; з'їзд пішов на площу, гетьман під'їхав автомобілем, його зустріло духовенство в Софійському соборі, з хресним ходом він вийшов на площу; архієпископ Никодим відслужив молебень, хор співав «Многи лета господину нашему, Гетману усей Украины», дзвони Софії гули.
Хор грянул: «Многи лета господину нашему, Гетману усей Украины», колокола св. Софии гудели вовсю.
Скоропадського в Софійському соборі зустріло духовенство, преосвященний Никодим благословив його, потім хресним ходом вийшли на площу, відслужено молебень; хор гримнув «Многі лєта господину нашому, Гетьману усеї України», дзвони св. Софії гули щосили.
Хор грянув: “Многі лєта господину нашому, Гетьману усеї України”, дзвони св. Софії гуділи щосили.
Невдовзі після проголошення на Софійській площі відбувся велелюдний молебень «о даровании власти над Украиной гетману Скоропадскому».
Незабаром на Софійському майдані відбувся велелюдний молебень про “дарування влади над Україною гетьманові Скоропадському”
Конгрес закінчився о 15:30; учасників запросили зібратися о 4 годині на Софійській площі на молебень; у соборі Св. Софії єпископ Никодим благословив і помазав гетьмана, потім усі процесією вийшли на площу.
просить усіх зібратись у 4 години на Софійській площі для молебна
Після молебню на Софійській площі єпископ Никодим виголосив слово; хор співав «Многая лета Гетьману всієї України».
Хор співав Многая літа Гетьману всієї України«.
29 квітня 1918 р. на Софійській площі перед пам'ятником Богданові Хмельницькому натовп із кількох сотень людей і священники в ризах служили молебень з нагоди обрання гетьмана в цирку. Черник, хворий і в сильному жару, не наважився заарештувати гетьмана і в мертвій тиші провів сотню повз натовп униз Великою Володимирською до будинку Ради; німецькі загони, що ховалися в бічних вуличках, потім відкрито оточили молебень.
побачила перед пам’ятником Богданові Хмельницькому юрбу кількасот людей і попів у ризах
Коли конгрес хліборобів 29 квітня 1918 р. обрав Павла Скоропадського гетьманом «всієї України», усі делегати (до 7000 осіб) рушили на Софійську площу, де публічно проголосили обрання й відслужили молебень.
коли Конґрес хліборобів із 29. квітня 1918 року вибрав Павла Скоропадського гетьманом „всієї України", всі зібрані делегати-хлібороби (до 7,000 осіб) подалися на Софійську Площу, де публично проголошено цей вибір і де правлено Молебень
Після з'їзду 29 квітня 1918 року Скоропадський вирушив до собору Святої Софії й склав присягу на вірність Україні; на Софійській площі відбувся молебень, і єпископ Никодим здійснив обряд помазання гетьмана.
гетьман Скоропадський відправився до собору св. Софії і зложив присягу на вірність Україні. На площі св. Софії відбувся молебінь
Після з'їзду 29 квітня 1918 року Скоропадський з учасниками пішов на площу перед Софійським собором, де відслужили молебень, і архієпископ (єпископ) Никодим здійснив обряд помазання обраного «гетьмана всієї України».
Скоропадський з учасниками зʼїзду пішов на площу Собору Св. Софії, де відправлено молебень, з архиєп. Нікодим доконав обряду постриження і помазання
Щоб надати обранню гетьмана більшої ваги, хлібороби ухвалили відслужити архієрейський молебень у Софійському соборі; перед тим нового гетьмана, вбраного в чорний козацький однострій, помазав єпископ Никодим.
a pontifical moleben (Te Deum) was to be held in the old cathedral of St. Sophia. Prior to this, the new Hetman, attired in a black Cossack uniform, was anointed by Bishop Nikodim.
По обіді 29 квітня 1918 року на Софійській площі відбувся архієрейський молебень; перед тим гетьмана в чорному козацькому однострої миропомазав єпископ Никодим у Софійському соборі.
St. Sophia Square for the purpose of attending a pontifical Te Deum (moleben). Prior to this, the new Hetman, attired in a black Cossack uniform, was anointed by Bishop Nicodemus
Після арешту Голубовича на Софіївську площу з Хрещатика Софіївською вулицею ринув натовп; приїхав автомобілем щойно проголошений гетьманом П. П. Скоропадський у чорній черкесці з Георгіївським хрестом; перед дзвіницею Софійського собору відслужили молебень при західному весняному сонці й дзвоні дзвонів.
скоро подъѣхалъ въ автомобилѣ ген. П. П. Скоропадскій, только что прокламированный «хліборобами» гетманомъ. Онъ былъ въ черной черкескѣ съ георгіевскимъ крестомъ на груди.
Серед натовпу на Софіївській площі вирізнялися селяни-«хлеборобы» в побутових строях, «вышиваных сорочках» і «чемерках»; городяни їх розпитували, говорили вони образною, сповненою гумору українською мовою.
Въ настоящихъ, бытовыхъ своихъ костюмахъ, съ «вышиваными сорочками», въ «чемиркахъ», они долго еще служили предметомъ всеобщаго вниманія.
Чоловік, що приїхав із Києва до Полтави, розповідав, що бачив гетьмана Скоропадського відразу після виборів на молебні в Софійському соборі: той стояв сумний, тримав у руках білу генеральську шапку й похилив голову.
бачив Гетьмана зараз по виборах у Софійському Соборі на молебствії. Стояв такий сумний, сумний... в руках держить білу ґенеральську шапку, голову схилив до долу
Пополудні на Софійський майдан почали сходитися люди з цирку. Андрій Мельник запитав Дашкевича, чи може батарея розігнати натовп біля пам'ятника Хмельницькому; той відповів, що може — кількома холостими пострілами й кіннотою, але наказу так і не надійшло.
гармата вистрілить кілька сліпих набоїв, а їздці розженуть. Полк. Мельник зарядив, щоб чекати
Ченці Михайлівського монастиря винесли хоругви, вийшли священники та єпископ у ризах, але Дашкевич не випустив процесію через бойову готовність. На майдан вийшла процесія із Софійського собору, відбувся молебень, і Скоропадського проголосили гетьманом.
Сот. Дашкевич відповів, що є воєнне поготівля і з манастиря ніхто не може виходити. Процесія з єпископом завернула до церкви.
Гетьманування П. Скоропадського почалося з молебня та відповідних церемоній на Софійському майдані; збурене подіями місто гуло, як розтривожений вулик, ще не розуміючи всієї ваги того, що сталося.
Гетьманування почалося з молебня та відповідних церемоній на Софійському майдані. Розворушене цими подіями місто гуло, як розтрівожений улик, ще не розуміючи всієї ваги того, що сталось.
Після обрання гетьмана на Софійській площі відбувся молебень: з церкви вийшли священики, «хлібороби-власники» з іконами; особиста охорона Скоропадського складалася з офіцерських відділів і «тайної охранки», що стежила за натовпом на майдані.
З церкви вийшли попи, „хлібороби-власники" з іконами і почали молебень. Особиста охорона Скоропадського складалась з офіцерських відділів, а також з „тайної охранки"
Близько п'ятої години вечора на Софійській площі зібралося понад дві тисячі людей — делегатів з'їзду й зівак; приїхав на автомобілі генерал Скоропадський, якого вітали вигуками «Ура!» та «Хай живе гетьман Скоропадський»; потім усі пішли до собору Святої Софії, лунали дзвони й вирушив хід попів і дияків з іконами та корогвами.
Коло 5-годин ввечері на Софіївській площі зібралось звиш 2-х тисяч народу
Газета пише, що Скоропадського охороняє невелика група, а «тайну охрану» становлять колишні жандармські співробітники часів царя Миколи; охоронці дуже пильно стежили за натовпом на Софійському майдані.
В число сеї «охорони» входять бувші «співтрудники» жандарської охранки з часів царя Миколая.
Зранку в Педагогічному музеї засідали фракції, о 3-й — спільна закрита нарада з поясненнями Голубовича, о 5-й почалося відкрите засідання. Грушевський доповів про нічний візит Штольценберга й пояснення щодо справи банкіра Доброго; Голубович переказав відповідь посла Мумма «Zu spät!». Увечері Мала Рада поспіхом ухвалила Конституцію УНР (доповідач А. Степаненко), змінила земельний закон (власність до 30 десятин не відчужується); пізніші автори додають обрання Грушевського президентом. Після засідання члени Ради розійшлися, уночі голова Ради виїхав із будинку, і Рада більше не збиралася.
певність висока: Сучасні «Відродження», «Боротьба» й «Нова Рада» плюс незалежні мемуари (Гольденвейзер, Шаповал, Винниченко) та історики; обрання Грушевського президентом згадують лише пізні праці.
29 квітня зранку до будинку Центральної Ради збиралися депутати та службовці, по помешканнях ходили ймовірні чутки; близько 12-ї почалося засідання фракції соціалістів-революціонерів, близько 3-ї — спільна закрита нарада всіх фракцій, на якій пояснення давав В. Голубович; о 5-й розпочалося відкрите засідання.
По всіх помешканнях нетушня. Переказуються ріжні ймовірні чутки про вчорашні й сьогодняшні події.
У заяві 29 квітня Грушевський розповів: о 12-й ночі до нього прийшов німецький військовий аташе Штольценберг і пояснив, що слідство в справі викрадення банкового директора Доброго виявило причетність членів уряду, тому військо прийшло їх заарештувати; Грушевський заявив протест проти обшуку в Раді, її архіві та власному помешканні й проти обшуку його особисто.
слідство в справі викрадення директора банка Доброго вияснило, що де-які члени правительства замішані в цій справі
Начальник штабу командира німецького корпусу, що розслідує справу Доброго, заявив Грушевському, що спосіб арешту командир корпусу не схвалює, а забрані папери будуть повернені; частину паперів Рада отримала, особисті папери Грушевського ще не були повернуті.
Той факт, що військо увійшло в залу засідань ... виходить за межі даного доручення
29 квітня Мала Рада розглядала проєкт конституції (Основного закону) УНР; доповідач від комісії — Арк. Степаненко; близько 6-ї вечора після першого читання приступили до читання й голосування по пунктах.
Докладчиком законопроекта від імени особливої комісії ... виступив Арк. Степаненко.
На вечірньому засіданні Малої Ради 29 квітня було розпочато ухвалення конституції Української Республіки; звіту з цього засідання газета не змогла надрукувати через теперішні технічні умови друкування.
На засіданні Малої Ради 29-го квітня ввечері після зачитання і обговорення почалось уваження конституції Української Республіки.
29 квітня 1918 р. Грушевський доповів Раді, що опівночі його відвідав полковник Штольценберґ, якому він заявив рішучий протест; вторгнення військових до приміщення Ради той пояснив пошуком організаторів викрадення банкіра Доброго; частину вивезених німцями документів уже повернуто. Хронікер «Киевской мысли»: «Заявление Грушевского члены Рады выслушали молча».
«Заяву М.С.Грушевського члени Ради вислухали мовчки»
29 квітня 1918 р. члени Ради поспіхом одразу в трьох читаннях ухвалили Конституцію УНР («Статут про державний устрій, права і вольності УНР»). Голубович, що повернувся з німецького посольства, доповів, що на всі заяви барон Мумм відповів: «Zu spät!» (пізно).
барон А.Мумм відповів сакраментальною фразою: «Zu spät!» (пізно)
Уранці 29 квітня 1918 р., не підозрюючи, що засідання стане останнім, Центральна Рада зібралася; уряд додатково виділив 25 млн на її утримання. Мала рада вирішила відправити до посла Мумма делегацію на чолі з Голубовичем із готовністю до відставки уряду.
Більше того, зранку уряд додатково виділив 25 млн. на її утримання
29 квітня 1918 р. на останньому засіданні Мала Рада ухвалила конституцію УНР, зміну земельного закону (приватна власність до 30 десятин не відчужується) й обрала Грушевського президентом УНР; більше Рада не збиралася.
Але це було останнє засідання Центральної Ради
29 квітня 1918 р. Центральна Рада ухвалила «Конституцію України», заслухала доповідь комісії у справі арешту есерів і розійшлася, щоб більше ніколи не зібратися.
29 квітня 1918 р. Центральна Рада, принявши "Конституцію України" ... розійшлась, щоб вже більше ніколи не зійтись
Наступного дня Центральна Рада знову зібралася, нашвидкуруч ухвалила конституцію УНР і в останній момент змінила земельний закон: власність до 30 десятин не підлягала соціалізації.
на швидку ухвалила констітуцію Української Народньої Республіки й ... приняла зміну земельного закону, по якій „соціалізації" не підлягала власність до 30 десятин
Після вторгнення німців Центральна Рада зібралася знову, ухвалила проєкт конституції, змінила закон про «соціалізацію» землі й формально обрала проф. Грушевського президентом республіки.
У. Ц. Рада зібралась знову, ухвалила ще проєкт конституції ... та вибрала професора Грушевського формально президентом
На своєму останньому засіданні 29 квітня 1918 року Центральна Рада ухвалила зміну земельного закону, відновивши приватну власність на землю до 30 десятин; того ж дня відбувся гетьманський переворот.
на останньому свойому засіданні 29 квітня ухвэлила зміну Земельного Закону й привернула приватну власність землі до 30-ти десятин
29 квітня 1918 р. Центральна Рада змінила земельний закон: землеволодіння до 30 десятин не підлягали вилученню.
On April 29, 1918, the Rada changed the previous land law providing that landholdings not exceeding thirty desiatynas should not be subject to expropriation.
Того ж 29 квітня 1918 року, поки тривала інавгурація гетьмана, Рада на останньому засіданні ухвалила Конституцію УНР: Всенародні збори з одним депутатом на 100 000 осіб, мінімальний вік депутата — 20 років, національно-персональна автономія для росіян, поляків і євреїв.
While the new Hetman was being inaugurated, to the accompaniment of much bell-ringing, the Rada was holding its last session at which it belatedly adopted the constitution
Того самого дня 29 квітня 1918 р. Рада встигла зібратися ще раз і поспіхом ухвалити конституцію УНР, вироблену Грушевським; одразу після засідання Грушевський зник, члени Ради розійшлися, не певні, що їм дадуть ночувати вдома. Арештів у ці дні не було (наскільки пам'ятає автор, тимчасово затримали лише І. О. Фруміна).
Сейчасъ послѣ засѣданія Грушевскій скрылся, а члены Рады разошлись по домамъ, безъ особой увѣренности въ томъ, что имъ дадутъ ночевать дома
Рада не була розігнана після рейду й зібралася наступного дня, 29 квітня 1918 року, на своє останнє засідання; Айхгорн надіслав Голубовичу листа з жалем через арешти.
The German troops did not disperse the Rada since it met again the next day in what was to be its final session.
Уночі (з 29 на 30 квітня) голова Центральної Ради виїхав із її приміщення; уряд Голубовича, крім міністрів-соціалістів-федералістів, відразу зник, а Мала Рада більше не збиралася.
Вночі з помешкання Центральної Ради виїхав голова Центральної Ради; правительство Голубовича, опріч міністрів членів партії соц.-федералістів, одразу зникло; Мала Рада більше не збіралася.
Уранці в районі Липок і Хрещатика з'явилися озброєні загони російських офіцерів-«гетьманців» з білими й малиновими пов'язками; захопленням установ керував генерал В. Дашкевич-Горбацький, Скоропадський наказав почати раніше, ніж планували. Коли гетьманці рушили Бібіковським бульваром і Фундуклеївською до Педагогічного музею, січові стрільці, що оточували будинок, відкрили вогонь; у сутичках загинули двоє-троє гетьманських офіцерів і, за січовими джерелами, щонайменше один стрілець, близько 40 офіцерів січові дозори затримали. Уночі по місту лунали постріли, гетьманські дружини, підійшовши до казарм СС на Терещенківській, утекли від кулеметного вогню.
певність висока: Факт захоплення й сутички підтверджують обидва табори (Скоропадський, Дорошенко — Коновалець, Дашкевич) і «Відродження»; число жертв і години розходяться.
Уранці 29 квітня 1918 р. на вулицях у районі Липок і Хрещатика раптово з'явилися озброєні загони російських офіцерів; у різних кінцях столиці лунали поодинокі гвинтівкові постріли.
Вранці 29 квітня нараз появилися на вулицях в околиці Липків і Хрещатика узброєні ватаги московських офіцерів.
29 квітня 1918 р. прихильники гетьмана відрізнялися від частин Центральної Ради пов'язками: білою на лівому рукаві й малиновою на правому.
у каждого моего сторонника была белая повязка на левом рукаве и малиновая на правом.
Захопленням установ Києва командував генерал В. Дашкевич-Горбацький, загонами — полковники О. Сахно-Устимович, В. Глинський, В. Каракуца, підполковник Бенецький, капітан Богданович; гетьманці носили пов'язки на рукавах: білу на лівому, малинову на правому.
гетьманці мали пов’язки на рукавах: білу – на лівому, малинову – на правому
Ще до полудня 29 квітня 1918 року Скоропадський вислав свою гвардію під командою генерала В. Дашкевича-Горбацького зайняти центральні урядові будинки — міністерства, Військовий штаб і Державний банк; німці вимагали, щоб це було зроблено до 12-ї години ночі, інакше вони не визнають перевороту.
вже перед полуднем тогож дня вислав свою військову ґвардію під командою ґен. В. Дашкевича-Горбацького зайняти центральні урядові будинки Міністерств, Військ. Штабу і Держ. Банку
Вибори гетьмана планували на другий день з'їзду, 30 квітня, але через настрій зали провели одразу 29-го; захопленням установ керував генерал В. Дашкевич-Горбацький, у перевороті брало участь кілька сотень військових.
Військових, які робили переворот, було кілька сот людей. Керував ними генерал В. Дашкевич-Горбацький.
Фактичним військовим керівником державного перевороту 29 квітня 1918 р. був генерал Владислав Дашкевич-Горбацький; Устимович запропонував його на військового міністра, але Гренер відхилив кандидатуру «как нежелательную для военных кругов»; Скоропадський мав намір зробити його начальником гетьманського штабу.
генерала Володислава Дашкевича-Горбацького, фактичного військового керівника державного перевороту 29 квітня
Генерал-майор В. Дашкевич-Горбацький, фактичний керівник гетьманського перевороту, в ніч на 29 квітня 1918 р. очолював бойові групи, що захоплювали урядові установи в Києві; потім до липня 1918 — начальник штабу гетьмана.
29 квітня 1918 р. очолював боївки, що захоплювали урядові інституції в ніч перевороту.
Всеукраїнський хліборобський конгрес, скликаний з ініціативи Союзу земельних власників, проголосив Павла Скоропадського гетьманом усієї України. За його наказом озброєні офіцерські підрозділи протягом ночі захопили урядові установи; у столиці сил для захисту Центральної Ради не знайшлося.
Всеукраїнський хліборобський конгрес, проголосив 29 квітня 1918 р. Павла Скоропадського гетьманом всієї України. За його наказом озброєні офіцерські підрозділи упродовж ночі захопили урядові установи.
Коли загін гетьманців підійшов до будинку, де засідала Рада (ще під час молебню на Софійській площі), галицькі січові стрільці намагалися оборонятися; у сутичці вбито трьох гетьманських офіцерів — єдиних жертв перевороту. Члени Ради самі розбіглися.
В сутичці було вбито трьох гетьманських офіцерів, — це були одинокі жертви перевороту.
Ще під час церемонії на Софійській площі гетьман наказав гвардії захопити будинок Центральної Ради й розігнати Малу Раду, яка саме ухвалювала новий земельний закон і обрала Михайла Грушевського президентом УНР. Кінний загін полковника Аркаса, що охороняв Раду, склав зброю; Січові стрільці відмовилися здати зброю, у короткій сутичці загинули троє російських офіцерів, і члени Ради встигли залишити будинок, після чого стрільці відійшли.
прийшло до короткої сутички, в якій впало трьох російських офіцерів. В той спосіб вони дали змогу членам Центральної Ради опустити будинок Центральної Ради
Поки відбувалися ці події, Рада ще обговорювала проєкт української конституції. Січові стрільці спробували захистити будинок, у якому засідала Рада; у сутичці загинули троє прихильників гетьмана — це було єдине кровопролиття під час перевороту.
the Sich Riflemen made an attempt to defend the building in which the Rada was holding its deliberations. In the skirmish that ensued three supporters of the Hetman were killed.
До вечора 29 квітня захоплено більшу частину установ; після засідання ЦР загін гетьманців зайняв її будівлю — Педагогічний музей; охорона — січові стрільці — вбила трьох старшин-змовників; похорон одного з них відбувся в Києві 4 травня 1918 р.
Охоронці будинку Центральної Ради – Січові стрільці – вбили трьох старшин-заколотників
29 квітня 1918 р. січовики зайняли будівлю Ради; сталися сутички, у гетьмана вбито трьох офіцерів (за виноскою — 2–3, під час обстрілу кулеметної сотні січовиків на Бібіковському бульварі); патрулі січовиків заарештували близько 40 гетьманців на прилеглих вулицях; увечері перестрілка біля будівлі Ради, січовики обстріляли й німецький загін на Фундуклеївській та австрійський автомобіль. Опівночі на пропозицію німців січовики (з Грушевським) відійшли до Луцьких казарм, після чого гетьманці зайняли казарму на Терещенківській і будівлю Ради.
Оказывается, что немцы не препятствовали выходу сечевиков и последние заняли здание Рады. Тут произошло несколько стычек, причем три офицера у меня было убито.
У понеділок 29 квітня 1918 р. зібрані добровольці спустилися з Липок на Хрещатик і рушили вгору Бібіковським (Шевченківським) бульваром і Фундуклеївською вулицею; Січові стрільці відкрили вогонь, на бульварі загинули двоє добровольців.
Січові Стрільці відкрили вогонь, при чому на Шевченківськім бульварі згинуло двох добровольців (це було в понеділок 29. квітня)
У понеділок 29 квітня 1918 року добровольці, зібравшись великою групою, спустилися з Липок на Хрещатик і рушили вгору Бібіковським бульваром і вулицею Фундуклеївською; січові стрільці, які оточили квадратом будинок Центральної Ради, відкрили вогонь — на Бібіковському бульварі загинули двоє добровольців.
зійшли з Липок на Хрещатик і почали просуватись угору Шевченківським (Бібіковським) бульваром і Фундуклеївською вулицею, Січові Стрільці відкрили вогонь ... згинуло двох добровольців
Коли кулемети СС підходили Бібіковським бульваром до Терещенківської вулиці, повз промчав візник на рисаках; із прольотки російські офіцери вистрілили, вбивши стрільця Василя Нероду з Угорської Русі й поранивши кількох; кулеметники СС навздогін убили двох офіцерів. За день дозори СС доставили близько 40 переляканих російських офіцерів, узятих зі зброєю.
повз сотні понісся якийсь візник скільки сил було в рисаках, і від московських офіцерів, що сиділи в повозці, впало кілька вистрілів, убиваючи Стрільця Василя Нероду
29 квітня Центральну Раду охороняли січові стрільці й нікого не пускали на ту частину Володимирської вулиці, де стоїть Рада; перед тим, на розі Терещенківської та Бульвару, поблизу Ради було вбито одного січового стрільця.
Центральна Рада в цей час схороняється січовиками-стрільцями
Уночі після проголошення гетьмана в місті лунали поодинокі постріли: стріляли гетьманські дружини з російських офіцерів і кавказців, створюючи враження революції. Коли вони підійшли до казарм СС на вулиці Терещенка, їх зустріли кулеметним вогнем, і дружинники втекли.
По місті чути було окремі постріли. Це стріляли зорганізовані гет. Скоропадським дружини, що складалися з московських офіцерів і кавказців.
Командування СС спершу вважало вибори в цирку «авантюрою» й послало кулеметну сотню Ф. Черника (12 кулеметів, червоні стрічки на шапках) та дві піші сотні на захист Ради; Черник провів сотню через Софійську площу саме під час молебню й, маючи наказ стріляти лише у відповідь, гетьмана не заарештував. Після помазання німці заявили, що виступ проти гетьмана вважатимуть виступом проти себе. Близько 6-ї вечора гетьман запросив Коновальця, о 8-й прийняв його в ставці на Липках під німецькою охороною й запропонував перейти на службу та продефілювати перед палацом; Коновалець відмовився. Пізно ввечері полковник німецького генштабу Гізе поставив ультиматум: визнання гетьмана або роззброєння.
певність висока: Збігаються спогади Коновальця (у двох виданнях), Дашкевича й самого Скоропадського, а також Дорошенко; зміст розмови переказують лише її учасники.
29 квітня 1918 р. надійшла звістка, що якийсь натовп обирає в цирку Чинізеллі якогось гетьмана; командування СС передало телефонний наказ: «Какая-то толпа выбирает себе в цирке Чинизелли какого-то гетмана. Что это такое, неизвестно. Авантюра быстро будет ликвидирована…» і наказало кулеметній сотні з казарми на Львівській і двом пішим сотням із Луцьких казарм перейти на Терещенківську вулицю для оборони Центральної Ради.
„Якась юрба вибирає собі в цирку Чінізеллі якогось гетмана. Що воно таке, невідомо. Авантюра швидко буде зліквідована.
Через десять хвилин після наказу кулеметна сотня Федя Черника з кулеметами на двоколках ішла Великою Житомирською і Великою Володимирською до Софійської площі; у стрільців на шапках були червоні стрічки замість символічної «Червоной калины» на знак того, що йдуть у бій; такі самі стрічки вплетено в гриви коней. Вулиці, повні стривожених громадян, захоплено вітали СС, яких «обмосковленная столица» не любила.
Стрільці мали на шапках червоні стрічки замість символічної „Червоної Калини” на знак, що йдуть у бій. Такі ж стрічки були вплетені теж у гриви коней.
29 квітня для посилення охорони ЦР з казарми на Львівській вулиці викликали кулеметну сотню сотника Черника; Черник із 12 кулеметами перетинав Софійську площу якраз у момент помазання Скоропадського на гетьмана і спокійно пройшов повз, виконуючи наказ.
сотник Черник переходив з 12-ма скорострілами Софійський майдан саме в момент помазання Скоропадського в гетьмани
29 квітня 1918 року для посилення охорони Центральної Ради з казарми на Львівській вулиці було викликано кулеметну сотню сотника Черника; він із 12 кулеметами перетнув Софійську площу якраз у момент миропомазання Скоропадського на гетьмана і спокійно пройшов повз.
сотник Черник переходив з 12 скорострілами Софійський майдан саме в момент помазання Скоропадського в гетьмани
29 квітня сотня Січових стрільців Ф. Черника з 12 кулеметами, переходячи Софійську площу до будівлі ЦР, пройшла повз молебень на честь Скоропадського (почався о 16 годині, служив єпископ Никодим), виконуючи наказ нікого не чіпати.
сотня Січових стрільців Ф. Черника, озброєна 12 кулеметами, переходила Софійський майдан
За виноскою, під час молебня 29 квітня 1918 р. через Софійську площу проходила кулеметна сотня Січових стрільців (12 кулеметів); її командир сотник Ф. Черник вагався, чи не заарештувати гетьмана, але виконав наказ вступати в бій лише в разі нападу.
Скорострільна сотня рухалася Софіївською площею саме під час молебня; її командир, сотник Ф. Черник вагався, чи не заарештувати гетьмана
Одразу після помазання німецьке командування вже іншим тоном заявило, що будь-який виступ проти гетьмана Скоропадського вважатиме виступом проти німців, і зажадало підпорядкування Січових стрільців гетьманові; стрільці відмовилися.
всякий виступ проти Гетьмана Скоропадського вони, німці, вважатимуть виступом проти них
Січові стрільці замкнули чотирикутник оточення навколо будинку Центральної ради й чекали наказів військового міністерства.
Стрільці замкнули лише чотирокутник довкола будинку Центральної Ради й ждали наказів від військового міністерства.
У день перевороту командування полку СС оголосило бойову готовність: Михайлівський монастир перетворили на твердиню, в обох брамах поставили гармати, їздові осідлали коней.
Михайлівський манастир перемінено у твердиню. В обох брамах поставлено гармати. Батерійні їздці осідлали коні.
Кулеметна сотня сотника Черника переїхала з казарм на вулиці Львівській до казарм на вулиці Терещенка, де був штаб полку СС, — повз натовп біля пам'ятника Хмельницькому; дві двоколки з кулеметами звернули до Михайлівського монастиря.
дістала наказ переїхати з казарм при вул. Львівській до казарм при вул. Терещенка, де містився штаб полку.
Близько 6 години вечора 29 квітня до казарми СС під'їхав делегат Скоропадського із запрошенням Коновальцеві відвідати ставку і гарантією недоторканності. Коновалець поїхав з Андрієм Мельником; ставку гетьмана в Липках охороняли німці, до Скоропадського його провів полковник Зеленевський.
Ставку Гетьмана, що находилась у Ліпках, берегли німці. До Скоропадського провів мене (одного) полковник Зеленевський.
Близько 6 години вечора 29 квітня 1918 до казарми стрільців під'їхав делегат Скоропадського і запросив Коновальця до ставки гетьмана; ставку на Липках охороняли німці, до гетьмана провів полковник Зеленевський. Гетьман запропонував стрільцям перейти до нього на службу і наступного дня урочисто продефілювати перед його палацом.
Ставку гетьмана, що находилась у Липках, берегли німці. До Скоропадського провів мене (одного) полковник Зеленевський
Гетьман запропонував Січовим стрільцям перейти до нього на службу і наступного дня урочисто продефілювати перед його палацом на знак визнання нової влади. Коновалець відмовив: стрільці підпорядковуються законному урядові, яким була ЦР, і «не можуть за ніч переходити з табору в табір».
Стрілецьке військо не може через ніч переходити з табору до табору, лише тому, що хтось ставить їх перед доконаний силою факт
Пізно ввечері 29 квітня призначений німцями для переговорів полковник генштабу Гізе висунув Січовим стрільцям ультиматум: беззастережне визнання гетьмана Скоропадського або роззброєння.
поставив нам ультиматум: або беззастережне визнання Тетьмана Скоропадського з боку Січових Стрільців, або їхнє обезброєння
Пізно ввечері 29 квітня 1918 полковник німецького генштабу Гізе поставив січовим стрільцям ультиматум: беззастережне визнання гетьмана або роззброєння.
поставив нам ультиматум: або беззастережне визнання гетьмана Скоропадського Січовими Срільцями, або їхнє обеззброєння
Близько 8 години вечора 29 квітня 1918 р. до гетьмана прийшов командир січовиків Євген Коновалець, спитав, чи стоїть той за Україну, і сказав, що мусить порадитися з частиною; за спогадами Коновальця (виноска), ставку гетьмана в Липках охороняли німці, а німецький полковник поставив січовикам ультиматум — визнання гетьмана або роззброєння. 30 квітня січовики в Луцьких казармах, заблоковані німцями, роззброїлися між 15 і 16 годинами.
Ставку гетьмана, що знаходилася у Липках, берегли німці.
Кінний загін охорони Ради під командою полковника Аркаса перейшов до гетьмана; о 8 годині вечора до гетьмана з'явився начальник січових стрільців Коновалець; наступного дня стрільців роззброїли й розпустили.
уже у 8 год. до Гетьмана явився начальник січових стрільців Коновалець
О 8-й вечора 29 квітня 1918 року гетьман прийняв командира Січових стрільців полковника Є. Коновальця; на його запитання, чи будуватиме він Україну, гетьман відповів: «Для того самого я і беру владу на себе», і поставив вимогу — служити йому або роззброїтися. Коновалець відповів, що має порадитися зі штабом, і тієї ж ночі німці роззброїли Січових стрільців.
О год. 8 вечора прийняв полк. Є. Коновальця ... той же відповів "що і для того самого я і беру владу на себе"
Увечері до брами монастиря автомобілем приїхали двоє панів від гетьмана Скоропадського, щоб говорити з командиром Січових стрільців; Дашкевич скерував їх до штабу на вулиці Терещенка.
Увечорі при брамі манастиря зголосилися два пани, які приїхали автом.
Від ранку вулицями їздили німецькі панцерні автомобілі, мешканці воліли не виходити з дому; численні німецькі загони тримали приховано біля Ради, казарм СС і цирку, найбільший рух війська був на Миколаївській вулиці. На даху цирку стояв німецький кулеметник; біля Педагогічного музею бачили і німецький, і український загони; згодом німці заблокували січовиків у казармах і роззброювали групи на вулицях.
певність висока: Незалежні очевидці різних таборів (Шкільник — урядовець УНР, Гольденвейзер — київський єврейський діяч) і газетна цитата в Христюка.
У день обрання гетьмана, 29 квітня 1918 року, німецька залога Києва була в стані бойової готовності: численні німецькі загони в повному озброєнні розмістили й приховали в різних місцях міста, особливо біля Центральної Ради, казарм Січових стрільців і київського цирку, де відбувалося «обрання» гетьмана.
Маса німецьких відділів у повній зброї розміщено і укрито в різних місцях Києва, особливо в околиці Центральної Ради, касарень Січових Стрільців і київського цирку
29 квітня 1918 року з самого ранку вулицями Києва роз'їжджали німецькі панцерні автомобілі й сіяли страх; налякані мешканці воліли не виходити з дому, на вулицях були лише люди, що йшли на роботу, стривожені й здивовані побаченим. Серед них був і автор.
По Києві розїжджали від самого ранку вулицями німецькі панцирні авта й ширили пострах. Перестрашені мешканці столиці воліли не виходити на вулиці.
29 квітня 1918 року німці мали в Києві цілий армійський корпус, який весь день був у бойовій готовності; панцерні підрозділи цілий день роз'їжджали вулицями, готові придушити будь-який опір як «вуличні розрухи»; окремо німці стежили за Січовими стрільцями.
Вони мали в Києві цілий армійський корпус - найкраще узброєний і він був увесь день у воєнному поготівлі; панцирні зʼєднання цілий день розʼїжджали по вулицях Києва
Уранці 29 квітня 1918 року дорогою на роботу автор зустрів на вулицях Києва кілька німецьких панцерних автомобілів.
По дорозі до праці зустрів я кілька німецьких панцирних авт.
29 квітня 1918 року найбільший військовий рух у Києві спостерігали на Миколаївській вулиці; після закінчення служби урядовці поспіхом розходилися хто куди.
Найбільший військовий рух замітний був на Миколаївській вулиці. По скінченім урядуванні кожний урядовець дуже спішно опускав будинок
29 квітня 1918 р. в цирку Крутикова обрали гетьмана Скоропадського — «пантомима», де кожне слово і жест були заздалегідь підготовлені; на даху цирку стояв німецький солдат із кулеметом, що охороняв переворот. Автор бачив, як солдат виліз на дах із двору його будинку; з того самого двору солдата забезпечували харчами.
Мы видѣли, какъ онъ съ нашего двора влѣзъ на крышу цирка и стоялъ тамъ въ полной боевой готовности. Съ нашего же двора производилось снабженіе этого своеобразнаго фронта продовольствіемъ.
Пополудні 29 квітня 1918 року біля будинку Центральної Ради бачили озброєний німецький загін, а також українське військо.
Бачили вони озброєний німецький відділ коло будинку Центральної Ради, але бачили там також і українське військо.
Німці пізніше, під приводом недопущення заворушень у районі свого командування, заблокували Січових стрільців у казармах, а їхні групи на вулиці затримували й роззброювали.
заблокували Січових стрільців у касарнях, а їх окремі групи, що опинилися на вулиці, затримували й роззброювали
29 квітня 1918 року в київському цирку під охороною німецького війська відбувся з'їзд землевласників (хліборобів), який відкрив промовою селянин Коваленко.
29. квітня відбувся в Київі зʼїзд землевласників. Радилися вони в цирку під охороною німецького війська. Зʼїзд відкрив селянин Коваленко
Датована 29 квітня «Грамота до всього українського народу» проголошувала Скоропадського гетьманом усієї України, розпускала Центральну й Малу Раду та земельні комітети, звільняла міністрів (решта урядовців лишалися на місцях), відновлювала приватну власність і вільну купівлю-продаж землі, свободу торгівлі, обіцяла закон про вибори до Сойму, викуп землі для малоземельних і поліпшення становища залізничників. «Закони про тимчасовий державний устрій» за підписом гетьмана й отамана Ради міністрів М. Устимовича віддавали гетьманові всю виконавчу владу, право облогового стану й помилування, проголошували православ'я «першенствуючою» вірою, гарантували права «в межах закону», засновували Фінансову раду й Генеральний суд. Текст ширився й російською, і мішаною мовою.
певність висока: Офіційний текст у «Державному вістнику» (опубліковано 16 травня) і передруки в «Русском голосе» та «Робітничій газеті»; дата підпису й дата оприлюднення різняться (див. 30 квітня).
Гетьман Павло Скоропадський у грамоті до всього українського народу оголосив себе Гетьманом всієї України і тимчасово взяв на себе всю повноту влади; управляти країною мав призначений ним Кабінет Міністрів.
Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України.
Грамота Гетьмана від 29 квітня 1918 р.: Центральна й Мала Ради та всі земельні комітети з того дня розпускаються, міністри й товариші міністрів звільняються, а решта урядовців залишається на посадах.
Центральна і Мала Ради, а також всі земельні комітети з нинішнього дня розпускаються. Всі Міністри і товариші звільняються.
У грамоті Гетьман пояснив переворот тим, що колишній уряд не здійснив державного будівництва: тривають безчинства й анархія, зростають розруха та безробіття, а для країни настає «грізна мара голоду».
Бешкети й анархія продовжуються на Україні, економічна розруха і безробіття збільшуються і розповсюджуються з кожним днем
Грамота Гетьмана скасувала всі розпорядження колишнього Українського уряду та Тимчасового російського уряду й відновила права приватної власності «як фундаменту культури і цивілізації»; дозволено вільне укладання купчих на купівлю-продаж землі.
Права приватної власности — як фундаменту культури і цивілізації відбудовуються в повній мірі і всі розпорядження бувшого Українського Уряду, а рівно тимчасового російського відміняються і касуються.
Гетьман пообіцяв вжити заходів, щоб викупити в великих власників землі за справедливою вартістю й наділити ними малоземельних хліборобів, а також забезпечити права робітничого класу та покращити умови праці залізничників.
будуть прийняті міри по відчуженню земель по дійсній їх вартости від великих власників, для наділення земельними участками малоземельних хліборобів.
Грамота проголошувала повну свободу торгівлі, відкривала простір приватному підприємству та ініціативі в економічній і фінансовій сфері; закон про вибори до Українського Сойму мав бути виданий найближчим часом.
В області економічній і фінансовій відбудовується повна свобода торгу і відчиняється широкий простір приватнього підприємництва й ініціятиви.
Гетьман заявив, що твердо стоятиме на сторожі порядку й законності, вимагатиме негайного виконання розпоряджень і не спинятиметься перед «найкрайнішими мірами».
буду твердо стояти на сторожі порядку і законности в Українській Державі, буду домагатись негайно виконання всіх державних розпоряджень
Грамоту підписали Гетьман Всієї України Павло Скоропадський і отаман Ради Міністрів М. Устимович; у документі зазначено «29 квітня 1918 р., м. Київ».
Гетьман Всієї України Павло Скоропадський. Отаман Ради Міністрів М. Устимович. 29 квітня 1918 р. м. Київ.
«Закони про тимчасовий Державний устрій України»: влада управління в межах Української Держави належить виключно Гетьманові, який затверджує закони (без його санкції закон не має сили), призначає й звільняє отамана Ради Міністрів та Кабінет, є вищим керівником зносин із закордоном і верховним воєводою армії та флоту.
Влада управління належить виключно до Гетьмана України в межах всієї Української Держави.
Закон про тимчасовий державний устрій дозволяв Гетьманові оголошувати області на воєнному, осадному або виключному стані, помилувати засуджених, пом'якшувати кари й оголошувати загальне прощення; накази Гетьмана закріплялись підписом отамана-міністра або відповідного міністра.
Гетьман оголошує области на військовому, осадному або виключному положенні.
Закон про тимчасовий устрій: першенствуюча віра в Українській Державі — християнська православна; усі громадяни інших віросповідань і мешканці країни користуються свободою віри й богослужіння за своїм обрядом.
Первенствуюча в Українській Державі віра є християнська, православна.
Стаття закону про тимчасовий устрій: оселя кожного неторкана, обшук і виїмка в домі можливі лише за згодою господаря або у випадках і порядку, визначених законом.
Оселя кожного неторкана. Робити обшукування і виїмку в будинку без згоди його господаря можливо не инакше як в випадках і порядку, законом визначених.
Закон дозволив кожному громадянинові вільно обирати місце проживання й працю, купувати й відчужувати майно та без заборони виїжджати за кордон; примусове відчуження майна можливе лише за відповідну плату.
Кожний український козак і громадянин має право вільно вибирати місце мешкання і працю, придбати і відчужити майно і без заборони виїзжати за кордон
Закон гарантував громадянам право збиратися мирно й без зброї, вільно висловлювати думки в друку, створювати товариства й спілки, мета яких не суперечить законам.
Українські козаки і громадяне мають право робити зібрання, мирно і без зброї.
Закон створював Фінансову Раду — вищу установу в справах державної фінансової політики: вона розглядає умови державних позик, питання державного кредиту й грошового обігу; складається з призначених Гетьманом членів, а також отамана-міністра, міністра фінансів і державного контрольора.
Фінансова Рада є вища народна[?] у справах державної фінансової політики
Закон про тимчасовий устрій утворював Генеральний Суд — вищий охоронець і захисник закону та Вищий Суд України в судових і адміністративних справах; він оголошує для загального відома всі закони й накази уряду, слідкує за законністю їх видання; суддів призначає Гетьман.
Генеральний Суд Української Держави являє собою вищого охоронителя і захистника закону та Вищий Суд України в справах судових та адміністративних.
У грамоті Гетьман вдячний «могутньому підтриманню центральних держав», завдяки якому Українська держава врятувалась від загибелі; він заявляє, що колишній український уряд виявився нездатним збудувати державу.
Спаслась Вона дякуючи могутьному підтриманню центральних держав
Гетьман Павло Скоропадський у «Грамоті до всього українського народу» від 29 квітня 1918 року оголосив себе Гетьманом України та взяв на себе тимчасово всю повноту влади.
Настоящимъ актомъ я объявляю себя Гетманомъ Украины.
Грамотою розпущено Центральну й Малу Ради та всі земельні комітети, міністрів і їхніх товаришів звільнено, решта службовців урядових установ залишається на місцях і мусить виконувати обов'язки.
Центральная и Малая Рады, а также всѣ земельные комитеты съ настоящаго числа распускаются. Министры и товарищи министровъ увольняются.
Гетьман пообіцяв невдовзі видати закон про порядок виборів до Українського сейму.
Въ ближайшее время будетъ изданъ законъ устанавливающій порядокъ выборовъ въ Украинскій сеймъ.
Грамота відновлює право приватної власності й скасовує розпорядження колишнього українського та Тимчасового російського урядів, що його скасовували чи обмежували; відновлюється повна свобода угод купівлі-продажу землі.
Права частной собственности — какъ основы культуры и цивилизаціи — возстанавливаются въ полномъ объемѣ ... Возстанавливается полная свобода совершенія сдѣлокъ по продажѣ и покупкѣ земли.
У Грамоті подяка центральним державам (Німеччині й Австро-Угорщині), що врятували Українську Державу «від загибелі» і далі підтримують її спокій.
Спасеніемъ своимъ она обязана ... мощной поддержкѣ центральныхъ державъ, которыя, вѣрныя своему слову, продолжаютъ и въ настоящее время бороться за спокойствіе Украины.
Грамота гетьмана Скоропадського «Ко всему Украинскому народу» (російською мовою): гетьман оголошує себе гетьманом України, Центральну й Малу Ради та всі земельні комітети розпущено, міністрів і товаришів міністрів звільнено, решта службовців урядових установ лишається на місцях; найближчим часом буде видано закон про вибори до Українського Сейму; гетьман обіцяє твердо стояти на сторожі порядку й вимагати безумовного виконання розпоряджень.
Настоящимь актомь я объявляю себя Гетманомь Украины. ... Центральная и Малая Рады, а также всі земельные комитеты съ настоящаго числа распускаются.
Гетьманська грамота скасовує всі розпорядження колишнього українського й Тимчасового російського урядів, що обмежували право приватної власності, і відновлює повну свободу угод з купівлі-продажу землі; водночас обіцяє заходи щодо відчуження земель у великих землевласників за справедливою вартістю для наділення малоземельних хліборобів.
Права частной собственности ... возстанавливаются вь полномь объемь ... Возстанавливается полная свобода совершенія сдалокь по продажь и покупкь земли.
Гетьманська грамота обіцяє твердо забезпечити права робітничого класу й звернути особливу увагу на поліпшення правового становища й умов праці залізничних службовців, які «в виключно тяжких умовах ні на одну годину не припиняли своєї відповідальної роботи».
Равным образомь будуть твердо обезпечены права рабочаго класса. Особое вниманіе будеть обращено на улучшеніе правового положенія и условій работы жельзнодорожныхь служащихь
Гетьманська грамота відновлює «повну свободу торгівлі» й відкриває «широкий простір приватній підприємливості та ініціативі» в економічній і фінансовій галузі; грамоту підписано «Гетман всея Украины Павло Скоропадский», Київ, 29 квітня 1918 року.
Въ области экономической и финансовой возстанавливается полная свобода торговли и открывается широкій просторъ частной предпріимчивости и инціативь.
29 квітня 1918 р. датовано «Грамоту до всього українського народу» і «Закони про тимчасовий державний устрій України»: Скоропадський проголосив себе гетьманом усієї України; Центральна й Мала Рада та всі земельні комітети розпускалися, міністри та їхні товариші звільнялися, решта урядовців залишалися на місцях; відновлювалося право приватної власності, оголошувалася повна свобода купівлі-продажу землі, свобода торгівлі й приватного підприємництва, обіцявся закон про вибори до Українського Сойму.
Права приватної власности — як фундамент культури і цивілізації, відбудовуються в повній мірі
Грамота гетьмана «До всього Українського Народу» від 29 квітня 1918 р.: Центральна й Мала Рада та всі земельні комітети розпускаються, міністри та їхні товариші звільняються, інші службовці залишаються на місцях; права приватної власності відновлюються, свобода купівлі-продажу землі, свобода торгівлі й приватного підприємництва; особлива увага залізничникам.
Центральна і Мала Рада, а також всі земельні комітети від нинішнього дня розпускаються.
«Законы о временном государственном устройстве Украины» від 29 квітня 1918 р. (підписали гетьман і отаман Ради міністрів М. Сахно-Устимович): житло недоторканне, обшук і арешт у домі лише за законом; кожен громадянин має право вільно обирати житло й роботу, купувати й продавати майно та без заборони виїжджати за кордон; збори мирно й без зброї; свобода друку в межах закону.
Кожний український козак і громадянин має право вільно вибірати мешкання і працю, набувати і продавати майно та без заборони виїзджати за кордон
Того ж дня, 29 квітня 1918 р., гетьман видав закон про тимчасовий державний устрій України до скликання парламенту: уся влада належала гетьманові, який призначав міністрів, мав право абсолютного вето й був головнокомандувачем армії та флоту; свобода слова й зібрань гарантувалася лише «в межах закону», а провідною державною вірою оголошено православ'я.
there was to be freedom of speech and assembly--however, "within the limits of the law."
Того ж дня по місту роздавали Грамоту гетьмана Скоропадського, написану мішаниною української та російської мов; вона оголошувала, що гетьман узяв владу, а всі закони Центральної Ради скасовуються.
Гармаші принесли Грамоту гет. Скоропадського, яку роздавали по місті. Написана була мішаниною української і московської мови.
Того ж дня гетьман переїхав до колишнього генерал-губернаторського будинку на Інститутській, 40, де одразу сформувалася Управа гетьманського дому (М. Ханенко, ад'ютанти Зеленевський, Кочубей та інші). Отаман Ради міністрів М. Устимович, кандидатуру якого погоджували з Оберкомандо, об'їжджав українських діячів, головно соціалістів-федералістів, пропонуючи сім портфелів, але всі відмовилися. Увечері делегація Протофісу (В. Демченко) подала свій список міністрів, якого гетьман не розглянув; О. Безак подарувала гетьманові перстень святої Варвари.
певність середня: Здебільшого Дорошенко, Пиріг і Самовидець, що спираються на спогади гетьмана; незалежних сучасних підтверджень бракує, а час переїзду суперечливий.
У день перевороту 29 квітня гетьман переїхав до будинку №40 на Інститутській вулиці — колишнього будинку генерал-губернаторів, потім київського губернатора, губернського комісара Тимчасового уряду; з осені 1917 р. там жили Винниченко, потім Голубович.
Гетьман в день перевороту 29 квітня переїхав до будинку N° 40 по Інституцькій вулиці. Це був будинок, де колись жили генерал-губернатори.
Після обрання 29 квітня 1918 р. гетьман вирушив до Софійського собору, де відслужили молебень, потім оселився в генерал-губернаторському будинку; жодного опору не було.
Всенародно избранный гетманъ отправился въ Софійскій соборъ, гдѣ былъ отслуженъ молебенъ, а затѣмъ онъ обосновался въ генералъ-губернаторскомъ домѣ
Після церемоній 29 квітня 1918 року гетьмана привезли до підготовленого колишнього губернаторського палацу на Інститутській вулиці, де він одразу офіційно прийняв представників «Союзу хліборобів» і «Протофісу», які вручили йому погоджений список кандидатів у міністри.
гетьмана впроваджено до приготованого к. губернаторського двірця при Інститутській вулиці
Управа Гетьманського дому організувалася 29 квітня: господар дому — М. М. Ханенко, помічник — полковник Яценко-Борзаковський, завідувач господарства — полковник С. Богданович; ад'ютанти — осавул Гнат Зеленевський, підосавул Олександр Кріга, сотник Василь Кочубей, військовий старшина Олександр Сахно-Устимович.
Господарем Гетьманського Будинку став Михайло Михайлович Ханенко
Кандидатуру отамана (голови) Ради міністрів П. Скоропадський погоджував із вищим німецьким командуванням у Києві (Оберкомандо), що навіть затримало оголошення «Законів про тимчасовий державний устрій України»; головою став М. Устимович, який підписав ці закони разом із гетьманом. Офіційного акта про його призначення не було.
Кандидатура Отамана (Голови) Ради Міністрів погоджувалася П. Скоропадським з вищим німецьким командування у Києві (Оберкомандо)
Першим (тимчасовим) головою Ради міністрів Української Держави призначено Миколу Миколайовича Устимовича (Сахно-Устимовича); 29 квітня він об'їжджав українських діячів, головно есефів, пропонуючи сім місць у кабінеті, але всі відмовилися.
Вже 29-го квітня Устимович одвідав цілий ряд українських громадських діячів, головно ес-ефів, пропонуючи їм сім місць в кабінеті
Того самого дня перевороту, 29 квітня 1918 р., тимчасовий прем'єр Микола Устимович за наказом гетьмана об'їжджав відомих українських діячів, пропонуючи ввійти до кабінету; вони відмовилися — одні через соціалістичні симпатії (Єфремов, Ніковський), інші зі страху.
таки тогосамого дня, тимчасовий премієр, Микола Устимович, відвідав з наказу гетьмана ряд звісних українських діячів
Одразу після перевороту тимчасовим прем'єром призначили Миколу Устимовича, «любителя коней», мало відомого в націоналістичних колах; він протримався лише день, не зумівши залучити соціалістів-федералістів навіть пропозицією семи портфелів.
Nicholas Ustimovich, a lover of horses little known in nationalist circles, was appointed provisional premier; he held the office for only a day
Увечері 29 квітня 1918 р. президія оргкомітету Протофісу в особі колишнього члена Державної ради В. Демченка подала Скоропадському список пропонованого складу уряду, але той його так і не розглянув.
Президія оргкомітету Протофісу в особі колишнього члена Державної ради В.Демченка уже 29 квітня ввечері подала П.Скоропадському список пропонованого ними складу уряду
Увечері 29 квітня делегація торговельно-промислових кіл запропонувала гетьманові свій список кандидатів у міністри, але він його навіть не розглядав.
У вечері 29 квітня делегація представників торговельно-промислових сфер предложила була Гетьманові свій спис кандидатів
Дружина Ф. Безака Олена Миколаївна (донька генерала Шипова, фрейліна імператриці Марії Федорівни), «пламенная монархистка, совсем не признающая Украины», у день проголошення гетьмана піднесла йому перстень з руки святої великомучениці Варвари.
в день проголошення гетьманом О. Безак піднесла йому кільце з руки святої великомучениці Варвари
На цей день у Купецькому зібранні скликали з'їзд хліборобів-демократів, але німці його не дозволили, і частина селян пішла до цирку; «Боротьба» писала, що німецька варта не пустила демократів до Купецького зібрання. Коли проголошували гетьмана, близько тисячі селян вийшли з цирку на знак протесту й у «Просвіті» схвалили політику Ради. Тим часом 5-й національний з'їзд Київщини (близько 400 делегатів) засідав «нервово»: міністр Чопівський застерігав не втручатися у вуличні справи, Грушевського вітали «Слава!», а з'їзд постановив послати до цирку по два представники від повіту, щоб пояснити селянам, що це за з'їзд.
певність середня: «Відродження» й «Боротьба» (обидві проурядові) та Шкільник; участь хліборобів-демократів у самих «виборах» спірна (див. «Газети пишуть різне»).
На понеділок Страсного тижня, 29 квітня (16 квітня ст. ст.), у залі Купецького зібрання в Києві скликали Всеукраїнський з'їзд хліборобів-демократів з гаслами «реальної політики», визнання принципу власності як основи господарства й аграрної реформи на ґрунті власності; від кожного повіту просили 20 представників.
У понеділок на страстному тижні 29 квітня (16 квіт. ст. ст.) у Київі в залі КУПЕЦЬКОГО ЗІБРАННЯ має бути всеукраїнський зʼїзд демократів хліборобів.
29 квітня 1918 р. німецька військова влада на підставі наказу Ейхгорна від 25 квітня не дозволила загальних зборів Демократично-хліборобської партії; 30 квітня з'їзд відбувся з дозволу нової української влади.
29-го квітня німецька військова влада на підставі наказу фельдмаршала Айхгорна від 25 квітня не дозволила загальних зборів партії
Німці заборонили Українській демократичній хліборобській партії провести 29 квітня 1918 року запланований з'їзд, розраховуючи, що селян-делегатів удасться залучити до виборчого зібрання «Союзу хліборобів».
постарався, що "невтралісти" німці заборонили партії хліборобів-демократів відбути на другий день свій плянований партійний зʼїзд
Дрібні землевласники-селяни, незадоволені з'їздом, організували окремий з'їзд «хліборобів-демократів», але німецька варта не пустила їх до купецького зібрання; причиною розколу було те, що в президії засіли дрібні поміщики Харківщини та Київщини, які не визнавали законів Центральної Ради.
Мілкі землевласники селяне, незадоволені сім з'їздом, організували свій окремий з'їзд, „хліборобів-демократів“.
Частина заможних селян, яких не пустили до власної зали, пішла на з'їзд поміщиків і, якщо вдавалося протиснутися в переповнену залу, долучалася до вигуків.
Some of the wealthier peasants, finding themselves locked out of their meeting hall, went to the landowners' congress, where, if they were able to enter the crowded auditorium, they participated in the shouting.
Під час проголошення Скоропадського гетьманом близько 1000 українських хліборобів на знак протесту вийшли з зали з'їзду, перейшли до будинку київської «Просвіти» і там схвалили політику Центральної Ради.
зі залі на знак протесту вийшли українські хлібороби, близько 1000 осіб; вони пішли до будинку київської "Просвіти" і там одобрили політику Центральної Ради
На 5-му національному українському з'їзді Київщини до початку першого засідання зібралося близько 400 делегатів, що швидко заповнили залу; з'їзд відкрив міністр торгу й промисловості І. Чопівський, головою обрано Поталенка, товаришем голови — Літвиненка, писарями — Кравчука та Чайлінського.
На зʼїзд прибуло до початку 1-го засідання біля 400 делегатів
Міністр торгу й промисловості І. Чопівський у доповіді на з'їзді Київщини сказав, що кінець січня й увесь лютий у Києві панували большовики і «без слідства і суду за одно тільки слово українське карали на смерть»; німцям Центральна Рада мусила звернутися за допомогою, а «хлібний мир» дав Україні мир без анексій і контрибуцій за обіцянку хліба.
Без слідства і суду, за одно тілько слово українське карали на смерть.
Міністр Чопівський повідомив з'їзд, що за торговельним договором з Центральними державами Україна зобов'язалася поставити 60 мільйонів (пудів) різного хліба замість товарів, а Центральні держави — допомогти військом, дати машини, бавовняні мануфактури, 18 мільйонів пудів вугілля, частину нафти й бензину; залізники кілька місяців не отримували жалування.
Правительство України прийняло на обовʼязок доставити осередковим державам 60 мілійонів ріжного хліба замісць товарів.
Одночасно з національним з'їздом Київщини в Києві відбувався з'їзд хліборобів-власників («демократів»); на нього потрапило чимало селян-делегатів національного з'їзду, тож вирішили послати на той з'їзд по два представники від повіту, щоб пояснити селянам, що це за з'їзд.
вирішено послати на той зʼїзд по два представника од кожного повіту
Наприкінці з'їзду міністр Чопівський застеріг делегатів: «Доходять чутки, що в Київі робиться щось недобре. Бережіть спокій. Ви є неозброєні... Ні в які вуличні справи не втручайтесь».
Доходять чутки, що в Київі робиться щось недобре. Бережіть спокій. Ви є неозбровні.
У день державного перевороту, 29 квітня, засідання 5-го національного (українського) з'їзду Київщини було «якесь нервове»: події в Києві схвилювали делегатів і завадили спокійній роботі; з доповідями про сучасні події виступили міністр торгу й промисловості Чопівський та член Центральної Ради Швець.
Весь день засідання 29-го квітня був якийсь нервовий. Ті події, котрі мали місце в Київі схвилювали з'їзд і не дали йому змоги спокійно працювати
На з'їзд прибув голова Центральної Ради проф. Грушевський; зібрання зустріло його оплесками й вигуками «Слава», одноголосно обрало почесним головою. У промові він заявив, що Центральна Рада збиралася передати владу Установчим зборам і стояла на сторожі прав трудового селянства й робітництва, а на з'їзд хліборобів-власників потрапило багато трудового селянства «по непорозумінню».
Брати селяне Київської землі ... в той час, коли Центральна Рада збірається передати всю владу Установчим зборам, народ зрозумів роботу Центральної Ради і підтримує її
Увечері до друкарні «Нової Ради» прийшли офіцери з червоними й білими пов'язками й пред'явили ордер, яким «Боротьба», «Відродження» й «Нова Рада» закривалися «впредь до особого распоряжения»; номер з передовицею проти перевороту не вийшов. Військове міністерство телефонограмою заборонило «Русскому голосу» писати про взаємини з німецьким командуванням.
певність середня: Свідчення самих редакцій («Нова Рада», «Русскій голосъ») про власний досвід; незалежного підтвердження ордера немає.
Увечері 29 квітня, коли готовий номер «Нової Ради» мали здавати в машину, до друкарні прийшов гурт офіцерів із червоними й білими нарукавними пов'язками і зупинив роботу; вони пред'явили ордер № VII, за яким газети «Боротьба», «Відродження» та «Нова Рада» закривалися «впредь до особого распоряжения» на підставі наказу міністра внутрішніх справ.
заявилася ватага офіцерів з червоними й білими нарукавниками і спинила роботу в друкарні. ... „На основании приказа г. Министра Внутренних Дел газеты Боротьба, Відродження, Нова Рада впредь до особаго распоряжения закрывается".
На 29 квітня редакція «Нової Ради» знала лише, що в неділю німецьке військо зайшло до приміщення Центральної Ради, а в понеділок на Софійській площі проголошено гетьмана; передова статті в неопублікованому номері принципово виступала проти цих подій і закликала уряд, що допустився такого становища, до відставки.
29 квітня про нові події ми знали тільки те, що в неділю німецьке військо в помешканні Центральної Ради ... та що в понеділок на Софійській площі проголошено гетьмана.
29 квітня військове міністерство через начальника канцелярії отамана Ковалевського телефонограмою заборонило редакції друкувати звістки про взаємини української військової влади з вищим німецьким командуванням, мовляв, згодом буде офіційне повідомлення.
Военное министерство предлагаетъ вамъ не помѣщать никакихъ извѣстій о взаимоотношеніяхъ военной власти съ высшимъ германскимъ командованіемъ, ввиду того, что черезъ нѣкоторое время будутъ офиціальныя увѣдомленія.
День почався тихим, хмарним і холодним ранком; у Міністерстві торгу працювали як звичайно, і лише по обіді відвідувачі принесли новини. Увечері Український клуб гудів: гетьмана називали «царським прихвоснем» і «зрадником», пророкували, що він скоро впаде, а галичани боялися кривавого придушення можливих демонстрацій. Більшість киян, за спогадами, дізналася про обрання згодом і поставилася до нього байдуже.
певність середня: Особисті спогади Шкільника й Кедрина та оцінка Решетара; «Нова Рада» натомість пише про місто, що «гуло, як вулик».
День гетьманського перевороту 29 квітня 1918 року в Києві почався тихим, трохи хмарним і холодним ранком.
День 29 квітня 1918 р. — історичний і незабутній день для кожного українця, що його пережив; почався тихим, трохи хмарним і холодним ранком.
29 квітня 1918 року в Міністерстві торгу і промисловості було спокійно: урядовці працювали як звичайно, відвідувачів було відносно мало; лише по обіді люди почали приносити незвичайні новини.
В Міністерстві Торгу і Промисловости спокійно, урядовці приступили до нормальної праці, полагоджують біжучі справи, але відносно мало інтересантів.
Увечері 29 квітня 1918 року Український клуб швидко заповнювався відвідувачами; після шостої години там панували метушня і загальне знервування, кожен прибулий з порога повідомляв, що «маємо вже гетьмана».
Після 6-тої години суматоха, замішання, загальне поденервовання; у клюбі, наче у вулику бджіл... Майже кожний прибулий при вході оповідає, що маємо вже гетьмана
У клубі розповідали, що обрання гетьмана відбулося в цирку на Миколаївській вулиці, що на Софійській площі відбулися церковні церемонії, а біля будинку Центральної Ради стався інцидент.
Дехто оповідає, що був у цирку на Миколаївській вулиці і розказує, як відбувся вибір гетьмана... інші оповідають, що були свідком церковних церемоній на Софійській Площі
Відвідувачі Українського клубу ввечері 29 квітня 1918 року називали нового гетьмана «ворогом українського народу», «царським прихвоснем», «старорежимцем», «зрадником», «єдинонеділимцем» і пророкували: «Скоропадський скоро впаде».
"ворог українського народу, царський прихвостень, старорежимець, зрадник, єдинонеділимець" та інші, включно з висновком: "Скоропадський скоро впаде".
Численні галичани в Українському клубі (майже всі цивільні) мовчки слухали суперечки і боялися, що наступного дня можливі стихійні вуличні демонстрації, які німці жорстоко і криваво придушать.
обгортав усіх страх перед можливими завтрішними спонтанними і необдуманими вуличними демонстраціями, що їх жорстоко та криваво придусять німці.
Про обрання гетьмана й урочистості на Софійському майдані більшість киян дізналася згодом і не надавала цьому великої ваги: від Березневої революції люди звикли до різних парадів.
Про вибір Гетьмана та про урочистість на Софійському майдані загал мешканців дізнався згодом і не придавав цьому великої ваги
Кияни сприйняли звістку про встановлення Гетьманату байдуже й трохи спантеличено, адже цього титулу ніхто не мав 154 роки; інавгурація супроводжувалася дзвоном.
The inhabitants of Kiev received the news of the establishment of the Hetmanate with nonchalance as well as with slight bewilderment since no one had held the title for 154 years.
Гетьманування П. Скоропадського почалося з молебня та відповідних церемоній на Софійському майдані; збурене подіями місто гуло, як розтривожений вулик, ще не розуміючи всієї ваги того, що сталося.
Гетьманування почалося з молебня та відповідних церемоній на Софійському майдані. Розворушене цими подіями місто гуло, як розтрівожений улик, ще не розуміючи всієї ваги того, що сталось.
Міністерства ще видавали звичайні накази: в. о. військового міністра Греков дозволив по карбованцю на святкову страву козакам до Великодня й упорядкував вимоги на гарматне майно; міністр шляхів заборонив окремі потяги на замовлення німецьких офіцерів; міністр судових справ звелів судам надсилати відомості про судимість; ішли призначення в МЗС, пошті й освіті. Пізніше гетьманський МВС Ф. Лизогуб оголосив повітових комісарів звільненими «з моменту перетвору державної влади» 29 квітня.
певність середня: Офіційні тексти «Державного вістника», але OCR частини наказів зіпсований.
Наказом від 29 квітня 1918 р. № 131 для поліпшення страви на перший день Великодня дозволено видати по одному карбованцю кожному кінному козакові частин, штабів, управлінь і складів Військового міністерства, а також найманим службовцям, які мають право на козацький пайок натурою. Підписав т. в. о. міністра отаман Греков.
Для поліпшення страви на перший день Великодня — дозволяю видати по одному карбованцю як на конного козака частин, штабів, управлінь, установ, складів … Військової Офіції
Наказом від 29 квітня 1918 р. № 129 усім військовим частинам з вимогами на гарматне майно наказано звертатися лише до Головного гарматного управління (Київ, Банкова, 13). Вимоги складають окремо на: рушниці, револьвери, шаблі, кулемети; гармати й амуніцію; інструменти; оптичні прилади; набої; ручні гранати, міномети, порох, вибухівку; подавати у трьох примірниках. Підписав т. в. о. міністра військових справ отаман Греков.
Наказую всім військовим частинам з вимогами на одержання потрібного різного гарматного майна звертатися тільки до Головного Гарматного Управління (Київ, Банкова, 13).
Міністр шляхів наказом від 29 квітня 1918 р. № 79–80 заборонив призначати окремі потяги на замовлення німецьких офіцерів: після кожного призначення потягу німецький комендант має розслідувати, чи була потреба в потягу; копії телеграм про призначення потягів подаються поштою до Департаменту.
не призначати окремі потяги на замовлення німецьких офіцерів. Після кожного призначення потягу німецький комендант повинен розслідувати чи була конечна потреба призначати потяг.
Обіжник міністра судових справ Шелухіна від 29 квітня 1918 р. (№ 374) апеляційним судам, окружним судам і мировим суддям: оскільки Міністерство має продовжити видання «Відомостей справок о судимості» колишнього російського Міністерства юстиції, суди мають якнайшвидше надіслати відомості про всіх засуджених після перерви у виданні «Відомостей» та ще не надруковані «справки о судимости» й «статистические листки».
Народне Міністерство Судових Справ, предбачаючи продовження „Відомостей справок о судимости" колишнього Російського Міністерства Юстиції, має необхідну потребу одержати відомости про всіх засуджених
Накази Міністерства закордонних справ від 27–29 квітня 1918 р. (№№ 60–66): з 1 травня переводяться між відділами помічник діловода й канцелярські урядовці (серед них Р. Члиська, Ю. Ріттер, М. Шошенко, Н. Лось); у Політичний відділ призначено Марусю та інших; на 1-й ряд призначено Ольгу й Віру Агафоненко; відряджено в Оршу Віктора Нарудного у справі евакуації українців із Росії (суточні гроші на тиждень).
Нарудні Віктору, який зараз находиться в Орші в справі евакуації українців із Росиї. Видати ... суточні гроші на тиждень.
Накази міністра пошт і телеграфів Г. Сидоренка від 28–29 квітня 1918 р. (№№ 60–72) про призначення по департаментах міністерства: господарчому, фінансовому, телеграфно-телефонному, поштовому й адміністративному; серед призначених — Іван Герасимов завідувач бухгалтерського відділу, Петро Коломійченко завідувач відділу приватних сіток, Василь Коломійченко інспектор міністерства по поштовій частині (з 20 квітня), Володимир Величенко в. о. віце-директора Поштового департаменту (з 25 квітня), інженер-електрик Олександр Меєр — в. о. діловода телефонного відділу (з 17 квітня).
Призначаються по Телеграфно-Телефонному Департаменті Міністерства Почт і Телеграфів
Наказом від 29 квітня 1918 р. № 69 обов'язки віце-директора Технічного департаменту тимчасово покладено на завідувача Відділу винаходів та патентів Георгія Всеволодовича Родневича; Інформаційне бюро Міністерства перетворено на самостійний відділ.
Завідуючому Відділом Винаходів та Патентів Технічного Департаменту Георгію Всеволодовичу Родневичу покладаються тимчасово обов'язки Віце-Директора цього Департаменту.
Наказ № 43 від 29 квітня 1918 року: за проханням звільнено директора Переяславської хлопчачої гімназії Антонка з 14 березня 1918 року та директора Городнянської хлопчачої гімназії Ділконенка з 1 вересня 1917 року.
Увільняється від служби, згідно з проханням, директор Переяславської хлопячої гімназії Антонок, з 14 березня 1918 року.
Міністр внутрішніх справ Ф. Лизогуб оголосив: усі повітові комісари й їхні помічники від моменту перетворення державної влади на Україні (29 квітня 1918 року, тобто гетьманського перевороту) усуваються від посад у відставку, мусять передати всі службові справи призначеним повітовим старостам.
Усуваються від посад у відставку усі повітові комісари та їх помічники з моменту перетвору Державної Влади на Україні (29 квітня 1918 року) з обовʼязком передати всі службові справи призначеним на ті посади повітовим старостам.
Наказ Гетьмана від 29 квітня 1918 р.: директора Адміністраційно-Політичного департаменту (Міністерства внутрішніх справ) усунуто з посади; підписав міністр внутрішніх справ Ф. Лизогуб.
усувається від посади директора Адміністраційно-Політичного Департаменту
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · 29 квітня 1918 р. · 04-0015
6432 повноважні депутати від восьми губерній (редакторська хроніка до спогадів гетьмана)
29 квітня 1918 р. Всеукраїнський з'їзд хліборобів у складі 6432 повноважних депутатів від восьми губерній одностайно проголосив гетьманом України Павла Скоропадського.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 29. квітня · 04-0239
6432 уповноважені, разом близько 8000 учасників (Дорошенко)
рішили зібратися в цирку на Миколаєвській вулиці; але й тут всі не могли уміститися у головній залі й багато людей товнилось на коридорах і навіть на вулиці перел будинком
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 04-0256
близько 7000 селян (за заявою Пайєра)
Вони зʼїхалися в числі 7000 душ до Київа й проголосили українського генерала Скоропадського гетьманом України.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 29 квітня · 04-3877
близько 7000 (німецька версія в «Робітничій газеті»)
Ці селяни, в кількости коло 7000 з'єдналися в Київському циркові й проголосили українського генерала Скоропадського диктатором і гетьманом України.
Алексєєв (упор.), «Революция на Украине по мемуарам белых» (книга або мемуар) · 15/28 апреля · 04-0279
понад 9000 (Лукомський)
съехалось свыше девяти тысяч хлеборобов и с феерической быстротой 15/28 апреля было проведено заранее подготовленное избрание
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 04-0427
обліку не вели; називали від 8 до 10 тисяч
Обліку учасників на залі зібрань не було. Інші подають число учасників різно — навіть на 10.000 осіб.
Самовидець, «Недавня гетьманщина» (книга або мемуар) · 04-0340
близько 6500 делегатів, кожен нібито від 500–5000 душ
Натомісць ті півсема тисячі, котрі проголосили гетьмана, заступали кождий бодай 500 до 5.000 душ на місцях
Оцінка аналізу. Цифра 6432 — офіційна кількість мандатів, 7–8 тисяч — загальна кількість присутніх разом із гостями й публікою; оцінки понад 9–10 тисяч походять від пізніх і прихильних авторів і реєстрацією не підтверджені. Твердження Самовидця про «мільйони» представлених — апологетична оцінка.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · В неділю, о 4-тій годині · 04-1728
німецький загін увійшов до Ради й заарештував міністрів у неділю 28 квітня о 4-й («Нова Рада»)
В неділю, о 4-тій годині, помешкання Центральної Ради оточено збройною німецькою силою, яка увійшла в середину і, продержавши ціле зібрання Малої Ради ... під арештом в надзвичайно прикрих обставинах, зробила трус по…
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 28. квітня · 04-0235
вторгнення німецьких солдатів після промови Рафеса — 28 квітня (Дорошенко)
»іменем німецького правительства наказую вам усім підняти руки вгору!« Всі мусили скоритися і піднесли руки, крім голови зборів М. Грушевського
Гольдельман, «Жидівська національна автономія в Україні 1917–1920» (книга або мемуар) · На другий день · 04-0524
парламент розігнала чота німецьких вояків «на другий день» після ухвалення Конституції (Гольдельман)
На другий день перший український парлямент був розігнаний чотою німецьких вояків під командуванням лейтенанта.
Кедрин, «Життя, події, люди» (книга або мемуар) · 29 квітня 1918 · 04-0374
німецький старшина з відділом увійшов до зали 29 квітня, Грушевський не встав (Кедрин)
коли 29 квітня 1918 року спокійно сидів за столом голови Української Центральної Ради і одинокий з усіх її членів не схопився з місця, коли на залю увійшов німецький старшина з відділом війська
Шаповал, «Гетьманщина і Директорія» (книга або мемуар) · 29 квітня 1918 року · 04-0081
за кілька хвилин після ухвалення Конституції німецькі й російські офіцери вдерлися й розігнали Раду (примітка упорядника Шаповала)
Через кілька хвилин по цім німецькі і московські добровольчі обіцери та салдати увірвалися на засідання Української Центральної Ради, розігнали її членів, деяких арештували
Алексєєв (упор.), «Революция на Украине по мемуарам белых» (книга або мемуар) · 29 [апреля] · 04-0291
німецькі солдати розігнали Раду 29 квітня (хронологія збірника білих мемуарів)
Разгон Украинской центральной рады германскими солдатами, провозглашение «гетманом всея Украины» избранного съездом хлеборобов ген. П. Скоропадского
Самовидець, «Недавня гетьманщина» (книга або мемуар) · 04-0339
Рада розбіглася сама, дізнавшись про гетьмана; ніхто її не розганяв (Самовидець)
її кінна ґвардія під командою полковника Аркаса ... перейшла до Гетьманців та що Січові Стрільці переговорюють з Гетьманом
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · 29 апреля · 04-0042
Рада розбіглася з підходом гетьманських частин, майже нікого не заарештували (Скоропадський)
Центральная Рада, заседавшая еще в то время, когда я был на площади, с подходом наших частей п. сечевиков разбежалась, так что почти никого не арестовали
Оцінка аналізу. Німецький рейд з арештами міністрів стався 28 квітня — це фіксують сучасні газети. 29-го Рада зібралася знову, і її засідання ніхто фізично не розганяв: члени розійшлися після ухвалення Конституції, а будинок зайняли гетьманці, не німці. Версії Гольдельмана, Кедрина, примітки до Шаповала й хронології білих — пізні тексти, що стискають два дні в один (у Гольдельмана навіть з переставленим порядком). Твердження Самовидця про «саморозпуск» полемічне, але щодо 29-го ближче до сучасних даних.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 04-0247
троє вбитих гетьманських офіцерів — «єдині жертви перевороту» (Дорошенко)
В сутичці було вбито трьох гетьманських офіцерів, — це були одинокі жертви перевороту.
Hunczak (ed.), «The Ukraine, 1917–1921: A Study in Revolution» (книга або мемуар) · 04-0469
троє прихильників гетьмана, єдине кровопролиття (Гунчак)
the Sich Riflemen made an attempt to defend the building in which the Rada was holding its deliberations. In the skirmish that ensued three supporters of the Hetman were killed.
Коновалець, «Причинки до історії української революції» (книга або мемуар) · в понеділок 29. квітня · 04-0058
на Бібіковському бульварі загинули двоє добровольців (Коновалець)
Січові Стрільці відкрили вогонь, при чому на Шевченківськім бульварі згинуло двох добровольців (це було в понеділок 29. квітня)
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · 29 апреля · 04-0041
у гетьмана вбито трьох офіцерів, за виноскою — 2–3
Оказывается, что немцы не препятствовали выходу сечевиков и последние заняли здание Рады. Тут произошло несколько стычек, причем три офицера у меня было убито.
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · 04-0303
офіцери з прольотки вбили стрільця Василя Нероду й поранили кількох, кулеметники вбили двох офіцерів (Корпус СС)
повз сотні понісся якийсь візник скільки сил було в рисаках, і від московських офіцерів, що сиділи в повозці, впало кілька вистрілів, убиваючи Стрільця Василя Нероду
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 30 (17) квітня 1918 · 04-2867
біля Ради, на розі Терещенківської та Бульвару, вбито одного січового стрільця («Відродження»)
Центральна Рада в цей час схороняється січовиками-стрільцями
Оцінка аналізу. Гетьманські втрати — двоє-троє офіцерів, тут табори близькі. Але твердження про «єдині жертви» хибне: сучасне «Відродження» і січові джерела незалежно фіксують загиблого стрільця. Ймовірно, щонайменше 3–4 загиблі з обох боків.
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · близько третьої години дня · 04-0129
Скоропадський прибув до цирку близько 3-ї дня (за спогадами гетьмана)
Нам потрібна для порятунку країни сильна влада, нам потрібен диктатор, нам потрібен за старим звичаєм гетьман!
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · О 15-й годині 30 хвилин · 04-0133
з'їзд завершився о 15:30
Молебень, на Софіївську площу!
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 29 квітня · 04-3870
гетьмана обрано о 4-й годині дня («Робітнича газета»)
На першому з'їзді селян-власників в 4 год. дня обрано гетьманом України ген. Павла Скоропадського, а Центральну і Малу Раду постановлено розпустити.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Вівторок 30 квітня н. ст. / 17 квітня ст. ст. 1918 р. · 04-7253
близько 4-ї дня обрано гетьмана («Боротьба»)
обрано гетьманом України генерала Скоропадського. Постановлено також скасувати земельний закон Центральної Ради
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 29 квітня · 04-0137
молебень почався о 16-й (за Коновальцем)
сотня Січових стрільців Ф. Черника, озброєна 12 кулеметами, переходила Софійський майдан
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Вівторок 30 квітня н. ст. / 17 квітня ст. ст. 1918 р. · 04-7254
близько 5-ї вечора на Софійській площі зібралося понад дві тисячі людей («Боротьба»)
Коло 5-годин ввечері на Софіївській площі зібралось звиш 2-х тисяч народу
Оцінка аналізу. Розбіжність у межах години. Газети, що писали з чуток того ж вечора, зсувають події пізніше; спогади гетьмана й Дорошенко дають 15:00–15:30 для з'їзду й 16:00 для збору на площі. Найімовірніше: акламація близько 15:00–15:30, молебень між 16 і 17 годинами.
Христюк, «Замітки і матеріяли до історії української революції», т. 3 (книга або мемуар) · 29. квітня, коло другої години · 04-0382
близько 2-ї години в сінях цирку з'явилося понад 500 озброєних російських офіцерів (газета в цитаті Христюка)
Коло другої години в сінях цирку зʼявилася нова сторожа — понад 500 російських офицерів, озброєних рушницями.
Hunczak (ed.), «The Ukraine, 1917–1921: A Study in Revolution» (книга або мемуар) · At about two o'clock · 04-0466
понад 500 офіцерів із гвинтівками біля входу (Гунчак, за Христюком)
At about two o'clock a new guard appeared at the entrance-over 500 Russian officers armed with rifles. General Skoropadskyi arrived shortly thereafter.
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 04-0087
за Стеллецьким, для охорони делегатів задіяли лише 22 офіцери; Гай-Нижник вважає цифру 500 перебільшенням
для охорони делегатів З’їзду хліборобів задіяла 22 офіцери
Оцінка аналізу. Гунчак переказує ту саму газетну цитату, тож маємо дві версії, а не три. Ворожа перевороту преса могла перебільшувати, а свідчення учасника змови Стеллецького — применшувати; загальна чисельність змовників у Києві (300–400) робить 500 офіцерів біля одного цирку малоймовірними. Не вирішується остаточно.
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 04-0428
ще до полудня гетьман вислав гвардію Дашкевича-Горбацького (Шкільник)
вже перед полуднем тогож дня вислав свою військову ґвардію під командою ґен. В. Дашкевича-Горбацького зайняти центральні урядові будинки Міністерств, Військ. Штабу і Держ. Банку
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 04-0127
перед виїздом до цирку наказав негайно почати, хоча планували на ніч чи наступний день (Гай-Нижник за спогадами)
Гетьмана Скоропадського!
Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави» (книга або мемуар) · 29 квітня 1918 р. · 04-0358
Дашкевич-Горбацький очолював боївки «в ніч на 29 квітня» (Гай-Нижник, «Фінансова політика»)
29 квітня 1918 р. очолював боївки, що захоплювали урядові інституції в ніч перевороту.
Reshetar, «The Ukrainian Revolution, 1917–1920» (книга або мемуар) · night of April 29 · 04-0507
міністерства захопили в ніч на 30 квітня (Решетар)
Three Hetmanites were killed in the coup, and by the early hours of the morning of April 30 Skoropadsky's forces were in control of all the government offices and the Sich Sharpshooters were disarmed.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · Біля другої години ночи з 29. на 30. · 04-0249
близько 2-ї ночі з 29 на 30 усе було скінчено (Дорошенко)
Військові гетьманські відділи захопили Військове Міністерство, Мін. Внутрішніх справ, Державний Банк.
Оцінка аналізу. Дії почалися вдень 29-го (поява загонів зранку, сутичка біля Ради ввечері), а ключові об'єкти на Липках — міністерства й Державний банк — узяли вночі, до 2-ї години 30 квітня. Формулювання «в ніч на 29» — неточність того самого автора, що в іншій праці ставить захоплення на ніч 29–30.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 29-го квітня · 04-0253
німці заборонили збори Демократично-хліборобської партії 29 квітня (Дорошенко)
29-го квітня німецька військова влада на підставі наказу фельдмаршала Айхгорна від 25 квітня не дозволила загальних зборів партії
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Вівторок 30 квітня н. ст. / 17 квітня ст. ст. 1918 р. · 04-7252
німецька варта не пустила демократів до Купецького зібрання («Боротьба»)
Мілкі землевласники селяне, незадоволені сім з'їздом, організували свій окремий з'їзд, „хліборобів-демократів“.
Андрієвський, «З минулого», т. 2, ч. 1 «Гетьманщина» (книга або мемуар) · 04-0539
за Шеметом, демократи при виборах не були й погодилися з ними post factum
вони не були при виборах, навпаки, їм Німці не дозволили навіть зібратися, а вони мусіли погодитися з „виборами" post factum
Христюк, «Замітки і матеріяли до історії української революції», т. 3 (книга або мемуар) · 28.—30. квітня · 04-0393
Христюк: спільний з'їзд делегатів демократів і Союзу земельних власників закінчився «виборами»
Цей спільний зʼїзд делегатів від організацій хліборобів-демократів" і від „Союза земельних собственниковь" і відбувся 29. квітня, закінчившись „виборами" гетьмана.
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 04-0127
першим ім'я Скоропадського вигукнув хлібороб-демократ С. Шемет
Гетьмана Скоропадського!
Мазепа, «Україна в огні й бурі революції», т. 1 (книга або мемуар) · Рівно рік перед тим [29 квітня 1919] · 04-0070
в проголошенні брала участь Українська демократична хліборобська партія (Мазепа)
Рівно рік перед тим російські та українські монархісти проголосили Скоропадського гетьманом України
Оцінка аналізу. Окремий з'їзд демократів справді заборонили, але частина його делегатів опинилася в цирку, а лідер партії Шемет зачитав звернення до Скоропадського. Шемет пізніше виправдовував партію, Христюк і Мазепа (соціалісти) — навпаки, наголошували на її участі. Найпевніше: партія як організація не засідала, але її провідники й частина делегатів відіграли в цирку помітну роль.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · в день перевороту 29 квітня · 04-0264
переїхав до будинку №40 на Інститутській у день перевороту 29 квітня (Дорошенко)
Гетьман в день перевороту 29 квітня переїхав до будинку N° 40 по Інституцькій вулиці. Це був будинок, де колись жили генерал-губернатори.
Гольденвейзер, «Из киевских воспоминаний» (книга або мемуар) · 29 апрѣля · 04-0007
після молебню оселився в генерал-губернаторському будинку (Гольденвейзер)
Всенародно избранный гетманъ отправился въ Софійскій соборъ, гдѣ былъ отслуженъ молебенъ, а затѣмъ онъ обосновался въ генералъ-губернаторскомъ домѣ
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · 04-0045
переїхав уночі на 30 квітня з дому Безаків, з ковдрою й подушкою (Скоропадський)
переезд из дома Безаков на Институтскую |улицу] представлял довольно смешное зрелище. Я ехал в автомобиле, снабженный одеялом и подушкой
Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року» (книга або мемуар) · Вранці 30 квітня · 04-0199
переїхав уранці 30 квітня (Пиріг)
Вранці 30 квітня П.Скоропадський переїхав з помешкання Безаків до колишнього будинку губернатора, який на сім з половиною місяців став не просто гетьманським палацом, а епіцентром державно-політичного життя
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · 04-0308
головна квартира — в будинку колишнього міністра Любинського (Коновалець)
на Липках на швидку руч організуються частини з російських старшин, які звуть себе „гетьманцями”, та що в будинку кол. міністра здоров’я Любімського є головна кватира Скоропадського
Оцінка аналізу. Найдетальніша версія — власні спогади гетьмана: увечері 29-го ставка ще в Липках (дім Безаків), переїзд — уночі на 30-те. Дорошенко й Гольденвейзер стискають ніч до «дня перевороту», Пиріг пише «вранці». Коновалець, найімовірніше, сплутав будинок або йдеться про сусідній особняк у Липках.
Дашкевич, «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота» (книга або мемуар) · 28 квітня 1918 року · 04-0553
28 квітня (Дашкевич)
Зʼїзд хліборобів і Про-То-Фіс зібрались, під охороною німецького війська, до будинку цирку у Києві і проголосили генерала Скоропадського гетьманом України.
Алексєєв (упор.), «Революция на Украине по мемуарам белых» (книга або мемуар) · 15/28 апреля · 04-0279
15/28 квітня (Лукомський)
съехалось свыше девяти тысяч хлеборобов и с феерической быстротой 15/28 апреля было проведено заранее подготовленное избрание
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · 29.V.1918 року · 04-0305
підпис під фото: 29.V.1918
Проголошення Гетьманату на Софійській Площі у Києві 29.V.1918 року.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · 30 квітня · 04-4435
30 квітня («Слово», ретроспектива)
На память приходить 30 квітня. Перед цим зібрався у Київі зʼїзд землевласників... „Обрали гетьмана"... йдуть на Софійський плац править молебня
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · 29 квітня 1918 р. · 04-0015
29 квітня
29 квітня 1918 р. Всеукраїнський з'їзд хліборобів у складі 6432 повноважних депутатів від восьми губерній одностайно проголосив гетьманом України Павла Скоропадського.
Оцінка аналізу. Абсолютна більшість джерел, зокрема сучасні газети, дає 29 квітня. 28 — помилка мемуаристів (у Лукомського подвійна дата 15/28 на день раніша за правильну 16/29, тож це не плутанина стилів, а похибка пам'яті), «29.V» — друкарська помилка, «30 квітня» у «Слові» — пізня ретроспектива, що спирається на день оприлюднення грамоти.
Гольденвейзер, «Из киевских воспоминаний» (книга або мемуар) · въ самый день 29 апрѣля · 04-0008
арештів у ці дні не було, тимчасово затримали лише Фруміна (Гольденвейзер, «наскільки пам'ятаю»)
Сейчасъ послѣ засѣданія Грушевскій скрылся, а члены Рады разошлись по домамъ, безъ особой увѣренности въ томъ, что имъ дадутъ ночевать дома
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · В день переворота · 04-0051
у день перевороту заарештували Петлюру, наступного дня гетьман звелів випустити (Скоропадський)
В день переворога Петлюра был арестован. Он в то время никакой должности в правительстве не занимал и был председателем Киевской земской управы.
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · 29 апреля · 04-0042
згодом заарештовано Жуковського й Багацького (виноска до спогадів гетьмана)
Центральная Рада, заседавшая еще в то время, когда я был на площади, с подходом наших частей п. сечевиков разбежалась, так что почти никого не арестовали
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 29 квітня 1918 · 04-2918
в понеділок до Липовця прислали делегацію арештувати місцевих діячів («Відродження»)
в понеділок на цьому тижні була прислана делегація в Липовець, котра мала заарештувати місцевих діячів. Цього їй в повній мірі не вдалось
Оцінка аналізу. Масових арештів справді не було, але вибіркові були: Петлюру затримали в день перевороту або в ніч на 30-те (за «Відродженням» — уночі, див. 30 квітня), Жуковського — ще 28-го чи згодом. Гольденвейзер сам застерігає, що покладається на пам'ять.
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 04-0432
увечері 29-го, коли він із дружиною їхав фаетоном на віллу, нападник стилетом поранив його в груди, дружину в руку; слідства не було (Шкільник)
Коли Михайло Грушевський того дня вибраний президентом УНР повертався фаєтоном зі своєю дружиною до своєї лідміської віллі, виконано на обоїх атентат
Винниченко, «Відродження нації», ч. II (книга або мемуар) · 04-0069
на Грушевського вже вчинив замах російський офіцер (Винниченко)
дозволено сховати до себе в казарми голову Ц. Ради М. Грушевського, на якого вже було зроблено руським офіцером замах
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · В ночі з 29, на 30, квітня · 04-0251
уночі з 29 на 30 Михайло Гриник у формі січового стрільця намагався заколоти його багнетом, лише подряпав руку; конвой застрелив нападника (Дорошенко)
одягнутий в уніформу січового стрільця, йдучи поруч з фаетоном, на якому їхав Грушевський, хотів його ніби-то заколоти багнетом
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · 04-0313
замах стався вже після переходу січовиків із Терещенківських казарм до Львівських (Коновалець)
перехід Січових Стрільців похідним ладом з Терещенківських касарень до Львівських (посеред наших стрільців проф. Грушевський з родиною), атентат на проф. Грушевського, гостра бльокада наших касарень німцями
Оцінка аналізу. Сам факт замаху підтверджують незалежно Винниченко, Дорошенко й Коновалець, але час, нападник і поранення різняться. Версія Дорошенка найконкретніша; «поранення в груди» в Шкільника не підтверджене, а «російський офіцер» у Винниченка — політично забарвлене припущення. Не вирішується.
Цитата дня
Не для власної користі я беру на себе тягар тимчасової влади. Ви самі знаєте, що скрізь шириться анархія і що тільки тверда влада може навести порядок. На вас, хлібороби, і заможні кола населення я буду спиратисьЗахоплення влади планували на 30 квітня, але, дізнавшись про перебіг конгресу, Скоропадський наказав загонам виступати, не чекаючи ночі. Сам прибув на зібрання, був урочисто проголошений гетьманом і виголосив коротку промову: не для власної користі бере тягар тимчасової влади, спиратиметься на хліборобів і заможні кола.
Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року», с. 83 · 04-0196
Ціна дня
Додаткова виплата на святкову страву козакові
1 крб за людина
Військове міністерство, Київ · «Державний вістник» (Київ, 1918), №13, с. 2 · 04-4101
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| кошти, нібито взяті з державної каси на повстання | 2 000 000 маркаразово | Вислоцький, «Гетьман Павло Скоропадський в освітленні очевидців», с. 27 |
| секретар редакції «Вістника» при Прес-бюро | 500 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №12, с. 3 |
| садиба в Новограді-Волинському (264 кв. саж.) | 3 700 рубоб'єкт | «Державний вістник» (Київ, 1918), №31, с. 4 |
| Закладна на нерухомість (Одеса) | 26 000 рубзакладна | «Державний вістник» (Київ, 1918), №43, с. 4 |
| Гербовий аркуш для надпису про передачу закладної | 25 рубаркуш | «Державний вістник» (Київ, 1918), №43, с. 4 |
Оголошення дня
Оголошення: 29 квітня 1918 року затверджено купчу, за якою Лейба (Лейбович) Вайсберг купив у Гаврила Іцковича Городницького маєток у Новограді-Волинському (Житомирська вул., Санна площа, 264 кв. сажні з будівлями) за 3700 руб.; мито 148 руб.
«Державний вістник» (Київ, 1918), №31, с. 4 · 04-4158
Афіша й культура
Погода
Ранок був хмарний і холодний (04-0439); на Софійській площі городяни розпитували селян-делегатів у вишиванках і чемерках (04-0014). Звичайне життя тривало: театр Садовського з 29-го продавав квитки на великодній репертуар, увечері були призначені збори «Просвіти» та Спілки вчителів, ліквідаційна комісія Сердюцького полку продавала з торгів майно (04-1660, 04-1558, 04-3762, 04-1700, 04-1653). У обігу ходили українські 100-карбованцеві кредитові білети й знаки скарбниці по 25 і 50 крб поряд із мільярдами російських рублів, марками й кронами (04-0351, 04-0352); козакам Військового міністерства виділили по карбованцю на святкову страву до Великодня (04-4101).
Під час перерви на з'їзді Гейден і Липинський написали звернення до Скоропадського; Липинський переклав його українською, кілька разів прочитав уголос і змусив Шемета вивчити напам'ять, виправляючи наголоси; після перерви Шемет виголосив звернення, і Скоропадського обрали.
Звернення до гетьмана, яке зачитав С. Шемет, було написано під час перерви Д. Гейденом і В. Липинським; Липинський змусив Шемета вивчити текст напам'ять, виправляючи наголоси й інтонації.
Липинський кожний раз поправляв при читанні Шеметом наголоси
Король Н. Як Павло Скоропадський став гетьманом України. Нью-Йорк, 1967, с. 14–15.
Під час перерви я з Липинським написали звернення до Скоропадського. Липинський переклав його на українську мову. Закликали Шемета ... заставив Шемета ... голосно його прочитати та вивчити напам'ять
Розповідь Гейдена, переказана автором через десятиліття; цінна як версія закулісся з'їзду, але неперевірена.
Після з'їзду 29 квітня 1918 року Скоропадський з учасниками пішов на площу перед Софійським собором, де відслужили молебень, і архієпископ (єпископ) Никодим здійснив обряд помазання обраного «гетьмана всієї України».
Після з'їзду 29 квітня 1918 року Скоропадський вирушив до собору Святої Софії й склав присягу на вірність Україні; на Софійській площі відбувся молебень, і єпископ Никодим здійснив обряд помазання гетьмана.
гетьман Скоропадський відправився до собору св. Софії і зложив присягу на вірність Україні. На площі св. Софії відбувся молебінь
Ім'я єпископа в OCR пошкоджене, прочитано як «єпископ Никодим».
Скоропадський з учасниками зʼїзду пішов на площу Собору Св. Софії, де відправлено молебень, з архиєп. Нікодим доконав обряду постриження і помазання
Близько 6 години вечора 29 квітня 1918 до казарми стрільців під'їхав делегат Скоропадського і запросив Коновальця до ставки гетьмана; ставку на Липках охороняли німці, до гетьмана провів полковник Зеленевський. Гетьман запропонував стрільцям перейти до нього на службу і наступного дня урочисто продефілювати перед його палацом.
Близько 6 години вечора 29 квітня до казарми СС під'їхав делегат Скоропадського із запрошенням Коновальцеві відвідати ставку і гарантією недоторканності. Коновалець поїхав з Андрієм Мельником; ставку гетьмана в Липках охороняли німці, до Скоропадського його провів полковник Зеленевський.
Ставку Гетьмана, що находилась у Ліпках, берегли німці. До Скоропадського провів мене (одного) полковник Зеленевський.
Ставку гетьмана, що находилась у Липках, берегли німці. До Скоропадського провів мене (одного) полковник Зеленевський
Є. Коновалець; з ним поїхав Андрій Мельник.
29 квітня 1918 р. Всеукраїнський з'їзд хліборобів (6432 депутати від восьми губерній) проголосив Павла Скоропадського гетьманом України.
29 квітня 1918 р. Всеукраїнський з'їзд хліборобів у складі 6432 повноважних депутатів від восьми губерній одностайно проголосив гетьманом України Павла Скоропадського.
Редакторська хроніка.
Всеросійський союз земельних власників і український «Союз хліборобів-власників» спільно скликали хліборобський конгрес 29 квітня 1918 р. у Києві.
діяли в порозумінні, скликаючи хліборобський конгрес 29 квітня 1918 р. в Києві.
Редакторська виноска.
Наступного дня Центральна Рада знову зібралася, нашвидкуруч ухвалила конституцію УНР і в останній момент змінила земельний закон: власність до 30 десятин не підлягала соціалізації.
на швидку ухвалила констітуцію Української Народньої Республіки й ... приняла зміну земельного закону, по якій „соціалізації" не підлягала власність до 30 десятин
29 квітня 1918 р. німецькі війська, що прийшли в Україну як союзні, здійснили державний переворот і поставили на чолі України гетьмана генерала Павла Скоропадського.
29 квітня 1918 року вчинили державний переворот і поставили на чоло України гетьмана в особі ген. Павла Скоропадського.
примітка редактора; оцінка ролі німців — редакторська.
29 квітня 1918 р. російські й українські монархісти проголосили Скоропадського гетьманом України; у проголошенні брала участь Українська демократична хліборобська партія (один з її керівників — С. Шемет).
Рівно рік перед тим російські та українські монархісти проголосили Скоропадського гетьманом України
Дата виводиться з «рівно рік тому» щодо подій 28–29 квітня 1919; роль хліборобів-демократів і Шемета — с. 206. Характеристика «монархісти» — оцінка автора.
Уранці 29 квітня 1918 р. на вулицях у районі Липок і Хрещатика раптово з'явилися озброєні загони російських офіцерів; у різних кінцях столиці лунали поодинокі гвинтівкові постріли.
Вранці 29 квітня нараз появилися на вулицях в околиці Липків і Хрещатика узброєні ватаги московських офіцерів.
Пополудні на Софійський майдан почали сходитися люди з цирку. Андрій Мельник запитав Дашкевича, чи може батарея розігнати натовп біля пам'ятника Хмельницькому; той відповів, що може — кількома холостими пострілами й кіннотою, але наказу так і не надійшло.
гармата вистрілить кілька сліпих набоїв, а їздці розженуть. Полк. Мельник зарядив, щоб чекати
Ченці Михайлівського монастиря винесли хоругви, вийшли священники та єпископ у ризах, але Дашкевич не випустив процесію через бойову готовність. На майдан вийшла процесія із Софійського собору, відбувся молебень, і Скоропадського проголосили гетьманом.
Сот. Дашкевич відповів, що є воєнне поготівля і з манастиря ніхто не може виходити. Процесія з єпископом завернула до церкви.
Увечері до брами монастиря автомобілем приїхали двоє панів від гетьмана Скоропадського, щоб говорити з командиром Січових стрільців; Дашкевич скерував їх до штабу на вулиці Терещенка.
Увечорі при брамі манастиря зголосилися два пани, які приїхали автом.
29 квітня 1918 р. Центральна Рада ухвалила «Конституцію України», заслухала доповідь комісії у справі арешту есерів і розійшлася, щоб більше ніколи не зібратися.
29 квітня 1918 р. Центральна Рада, принявши "Конституцію України" ... розійшлась, щоб вже більше ніколи не зійтись
Гетьманський переворот відбувся 29 квітня 1918 р.; невдовзі після нього гетьман Скоропадський запросив Донцова до співпраці.
Коли, хутко по перевороті 29 квітня, покликав мене гетьман до співпраці, я зразу відгукнувся на це.
Після гетьманського перевороту новим міністром освіти став проф. Микола Василенко (згодом президент Академії наук); решту складу міністерства, за словами автора, гетьман не зачепив.
3 приходом Гетьмана воно дістало лише нового міністра — заслуженого українського вченого, проф. Миколу Василенка
Дата — дата перевороту (29.04.1918 н. ст.), у тексті не зазначена.
Після вторгнення німців Центральна Рада зібралася знову, ухвалила проєкт конституції, змінила закон про «соціалізацію» землі й формально обрала проф. Грушевського президентом республіки.
У. Ц. Рада зібралась знову, ухвалила ще проєкт конституції ... та вибрала професора Грушевського формально президентом
Дата за контекстом (29.04.1918).
Про обрання гетьмана й урочистості на Софійському майдані більшість киян дізналася згодом і не надавала цьому великої ваги: від Березневої революції люди звикли до різних парадів.
Про вибір Гетьмана та про урочистість на Софійському майдані загал мешканців дізнався згодом і не придавав цьому великої ваги
Дата — 29 квітня 1918 року, яку автор наводить далі.
Коли конгрес хліборобів 29 квітня 1918 р. обрав Павла Скоропадського гетьманом «всієї України», усі делегати (до 7000 осіб) рушили на Софійську площу, де публічно проголосили обрання й відслужили молебень.
коли Конґрес хліборобів із 29. квітня 1918 року вибрав Павла Скоропадського гетьманом „всієї України", всі зібрані делегати-хлібороби (до 7,000 осіб) подалися на Софійську Площу, де публично проголошено цей вибір і де правлено Молебень
Автор сам при цьому, мабуть, не був присутній.
Під час проголошення Скоропадського гетьманом близько 1000 українських хліборобів на знак протесту вийшли з зали з'їзду, перейшли до будинку київської «Просвіти» і там схвалили політику Центральної Ради.
зі залі на знак протесту вийшли українські хлібороби, близько 1000 осіб; вони пішли до будинку київської "Просвіти" і там одобрили політику Центральної Ради
29 квітня 1918 року в Міністерстві торгу і промисловості було спокійно: урядовці працювали як звичайно, відвідувачів було відносно мало; лише по обіді люди почали приносити незвичайні новини.
В Міністерстві Торгу і Промисловости спокійно, урядовці приступили до нормальної праці, полагоджують біжучі справи, але відносно мало інтересантів.
Автор — галичанин, урядовець цього міністерства.
На своєму останньому засіданні 29 квітня 1918 року Центральна Рада ухвалила зміну земельного закону, відновивши приватну власність на землю до 30 десятин; того ж дня відбувся гетьманський переворот.
на останньому свойому засіданні 29 квітня ухвэлила зміну Земельного Закону й привернула приватну власність землі до 30-ти десятин
Наступного дня після ухвалення Конституції, 29 квітня 1918 р., перший український парламент розігнала чота німецьких вояків під командою лейтенанта.
На другий день перший український парлямент був розігнаний чотою німецьких вояків під командуванням лейтенанта.
Автор — Соломон Гольдельман, діяч «Поалей Ціон», член Малої Ради, згодом урядовець Директорії; праця написана в 1960 р. в Єрусалимі (видання НТШ, Мюнхен, 1967) і спирається на мемуари Зільберфарба, Ревуцького та звіт Національного секретаріату.
29 квітня 1918 року німецькі війська скинули Центральну Раду, і владу перебрав гетьманський уряд; через це решта грошових проєктів Кричевського лишилася ненадрукованою.
бо 29 квітня німецькі війська скинули Центральну Раду і владу перебрав гетьманський уряд.
Формулювання автора («німецькі війська скинули»).
Після обрання 29 квітня 1918 р. гетьман вирушив до Софійського собору, де відслужили молебень, потім оселився в генерал-губернаторському будинку; жодного опору не було.
Всенародно избранный гетманъ отправился въ Софійскій соборъ, гдѣ былъ отслуженъ молебенъ, а затѣмъ онъ обосновался въ генералъ-губернаторскомъ домѣ
printed page 217
29 квітня 1918 р. з'їзд «хліборобів» (земельних власників) проголосив генерала Павла Петровича Скоропадського Гетьманом всієї України.
организаціи «хліборобовъ», которая на съѣздѣ 29-го апрѣля объявила генерала Скоропадскаго Гетманомъ всея Украйны
printed page 89
Державний переворот: німецькі солдати розігнали Центральну Раду; генерала П. Скоропадського, обраного з'їздом хліборобів, проголошено «гетманом всея Украины».
Разгон Украинской центральной рады германскими солдатами, провозглашение «гетманом всея Украины» избранного съездом хлеборобов ген. П. Скоропадского
хронологія збірника.
За майже анекдотичних обставин німці розігнали Центральну Раду і поставили генерала Скоропадського гетьманом усієї України; «народ мовчав».
а 16-го при обстановкѣ почти анекдотической нѣмцы разогнали Раду и поставили гетманомъ всея Украйны генерала Скоропадекаго. «Народъ безмолветвоваль».
16 квітня ст. ст. = 29 квітня 1918 р. н. ст. Оцінка «анекдотичні обставини» — Денікіна, вороже налаштованого і до Ради, і до гетьмана.
29 квітня 1918 р. на останньому засіданні Мала Рада ухвалила конституцію УНР, зміну земельного закону (приватна власність до 30 десятин не відчужується) й обрала Грушевського президентом УНР; більше Рада не збиралася.
Але це було останнє засідання Центральної Ради
29 квітня 1918 р. в Києві відбувся хліборобський конгрес: 6432 уповноважені від 8 губерній, усього близько 8000 учасників; зібралися в цирку на Миколаївській вулиці, але не всі вмістилися — люди юрмилися в коридорах і на вулиці перед будинком.
рішили зібратися в цирку на Миколаєвській вулиці; але й тут всі не могли уміститися у головній залі й багато людей товнилось на коридорах і навіть на вулиці перел будинком
Конгрес відкрив об 11 годині ранку селянин Кременчуцького повіту Микола Гаврилович Коваленко; головою обрано представника Київщини Михайла Михайловича Вороновича.
Збори відкрив в 11 годин ранку голова ініціятивної групи, селянин Кременчуцького повіту
Конгрес закінчився о 15:30; учасників запросили зібратися о 4 годині на Софійській площі на молебень; у соборі Св. Софії єпископ Никодим благословив і помазав гетьмана, потім усі процесією вийшли на площу.
просить усіх зібратись у 4 години на Софійській площі для молебна
Після молебню на Софійській площі єпископ Никодим виголосив слово; хор співав «Многая лета Гетьману всієї України».
Хор співав Многая літа Гетьману всієї України«.
Вибори гетьмана планували на другий день з'їзду, 30 квітня, але через настрій зали провели одразу 29-го; захопленням установ керував генерал В. Дашкевич-Горбацький, у перевороті брало участь кілька сотень військових.
Військових, які робили переворот, було кілька сот людей. Керував ними генерал В. Дашкевич-Горбацький.
За заявою Пайєра, до Києва з'їхалося близько 7000 українських селян і проголосили генерала Скоропадського гетьманом.
Вони зʼїхалися в числі 7000 душ до Київа й проголосили українського генерала Скоропадського гетьманом України.
Увечері 29 квітня делегація торговельно-промислових кіл запропонувала гетьманові свій список кандидатів у міністри, але він його навіть не розглядав.
У вечері 29 квітня делегація представників торговельно-промислових сфер предложила була Гетьманові свій спис кандидатів
29 квітня 1918 року в київському цирку під охороною німецького війська відбувся з'їзд землевласників (хліборобів), який відкрив промовою селянин Коваленко.
29. квітня відбувся в Київі зʼїзд землевласників. Радилися вони в цирку під охороною німецького війська. Зʼїзд відкрив селянин Коваленко
Цитата з тогочасної газети, наведена автором. Імовірно, цирк Крутікова на Миколаївській вулиці — у джерелі назви не вказано.
Близько третьої години 29 квітня 1918 року на з'їзд прибув генерал Павло Скоропадський з офіцерами й зайняв ложу; на запитання Коваленка «Якої ж власти нам треба?» зала відповіла «Гетьмана!», після чого Скоропадського вітали, підняли на руки й обнесли залою.
- Якої ж власти нам треба? — Гетьмана! — залунало в цирку.
Автор називає ці вибори «опереточними».
29 квітня 1918 року в Києві відбувся спільний з'їзд делегатів хліборобів-демократів і «Союза земельных собственников», що завершився «виборами» гетьмана; з'їзд відбувався в цирку.
Цей спільний зʼїзд делегатів від організацій хліборобів-демократів" і від „Союза земельних собственниковь" і відбувся 29. квітня, закінчившись „виборами" гетьмана.
З'їзд скликали на 28–30 квітня. Цирк — київський цирк Крутикова на Миколаївській вулиці (сучасна вул. Архітектора Городецького), за загальновідомими даними. Христюк наполягає на участі хліборобів-демократів у перевороті.
Рада не була розігнана після рейду й зібралася наступного дня, 29 квітня 1918 року, на своє останнє засідання; Айхгорн надіслав Голубовичу листа з жалем через арешти.
The German troops did not disperse the Rada since it met again the next day in what was to be its final session.
Частина заможних селян, яких не пустили до власної зали, пішла на з'їзд поміщиків і, якщо вдавалося протиснутися в переповнену залу, долучалася до вигуків.
Some of the wealthier peasants, finding themselves locked out of their meeting hall, went to the landowners' congress, where, if they were able to enter the crowded auditorium, they participated in the shouting.
По обіді 29 квітня 1918 року на Софійській площі відбувся архієрейський молебень; перед тим гетьмана в чорному козацькому однострої миропомазав єпископ Никодим у Софійському соборі.
St. Sophia Square for the purpose of attending a pontifical Te Deum (moleben). Prior to this, the new Hetman, attired in a black Cossack uniform, was anointed by Bishop Nicodemus
Автор датує події за новим стилем.
З'їзд хліборобів 29 квітня 1918 р. зібрав 6432 делегати від Київської, Полтавської, Чернігівської, Подільської, Волинської, Херсонської та Харківської губерній; делегати засідали під німецькою охороною в міському цирку.
The Congress was attended by 6,432 delegates ... Under German protection the delegates met in the city circus.
Автор есею — Тарас Гунчак.
Щоб надати обранню гетьмана більшої ваги, хлібороби ухвалили відслужити архієрейський молебень у Софійському соборі; перед тим нового гетьмана, вбраного в чорний козацький однострій, помазав єпископ Никодим.
a pontifical moleben (Te Deum) was to be held in the old cathedral of St. Sophia. Prior to this, the new Hetman, attired in a black Cossack uniform, was anointed by Bishop Nikodim.
Автор есею — Тарас Гунчак, за Д. Дорошенком.
29 квітня 1918 року генерал Павло Скоропадський здійснив правий державний переворот, що поклав край владі Центральної Ради.
the rightist coup d'état of General Pavlo Skoropadskyi (1873-1945) on April 29, 1918
Есей, імовірно, І. Лисяка-Рудницького.
Збереглися фотографії проголошення П. Скоропадського гетьманом у квітні 1918 р., а також групові знімки Скоропадського з німецькими й австрійськими військовими та дипломатами (ЦДКФФА України).
Збереглися світлини про … проголошення гетьманом П.Скоропадського у квітні 1918 р
29 квітня 1918 р. члени Ради поспіхом одразу в трьох читаннях ухвалили Конституцію УНР («Статут про державний устрій, права і вольності УНР»). Голубович, що повернувся з німецького посольства, доповів, що на всі заяви барон Мумм відповів: «Zu spät!» (пізно).
барон А.Мумм відповів сакраментальною фразою: «Zu spät!» (пізно)
Невдовзі після проголошення на Софійській площі відбувся велелюдний молебень «о даровании власти над Украиной гетману Скоропадскому».
Незабаром на Софійському майдані відбувся велелюдний молебень про “дарування влади над Україною гетьманові Скоропадському”
Увечері 29 квітня 1918 р. президія оргкомітету Протофісу в особі колишнього члена Державної ради В. Демченка подала Скоропадському список пропонованого складу уряду, але той його так і не розглянув.
Президія оргкомітету Протофісу в особі колишнього члена Державної ради В.Демченка уже 29 квітня ввечері подала П.Скоропадському список пропонованого ними складу уряду
«Вручення булави» Скоропадському (його проголошення гетьманом) відбулося на хліборобському з'їзді 29 квітня 1918 р. в Київському цирку Крутікова; місце проголошення пізніше висміював М. Булгаков.
це сталося на хліборобському з‘їзді 29 квітня 1918 р. у Київському цирку Крутікова
Цирк Крутікова – на Миколаївській вул. (нині вул. Городецького), за загальновідомими даними.
Гетьманська Українська Держава існувала з 29 квітня по 14 грудня 1918 р. (близько семи з половиною місяців).
хронологічний відтинок із 29 квітня до 14 грудня 1918 р.
Вторинне джерело: рецензія В.Ф. Солдатенка (УІЖ 2016 №3) на книгу Р. Пирога «Діяльність урядів гетьманату Павла Скоропадського: персональний вимір» (К., 2016).
З'їзд відкрив селянин Кременчуцького повіту М. Коваленко; головою обрано М. Вороновича (Київщина); до президії — по два представники від губерній; промовці вимагали передати владу одній особі; із зали кричали «Гетьмана! Гетьмана!».
З зали ж залунали вигуки: «Гетьмана! Гетьмана!»
Голос Юга (Єлисаветград), 1918, 3 травня; ДАМО, Ф. Р-5547; Дорошенко Д., т. 2, с. 35–37.
Близько третьої години дня Скоропадський приїхав автомобілем до цирку з Полтавцем (призначеним генеральним писарем) і ад'ютантом Зеленевським, увійшов бічними дверима (скрізь стояли варти) й сів у маленькій бічній ложі; зала встала й вітала його вигуками.
Нам потрібна для порятунку країни сильна влада, нам потрібен диктатор, нам потрібен за старим звичаєм гетьман!
Скоропадський П. Спогади, с. 155.
Гетьмана носили на руках залою; хтось крикнув «Молебень, на Софіївську площу!»; Воронович попросив делегатів зібратися о 16 годині на Софійській площі; Коваленка винесли на руках на вулицю; о 15:30 з'їзд завершив роботу.
Молебень, на Софіївську площу!
Скоропадський П. Спогади, с. 155–156.
29 квітня 1918 р. за активної допомоги німців уряд Центральної Ради було повалено, а Павла Скоропадського проголошено гетьманом України.
führten am 29. April dazu, daß mit aktiver deutscher Hilfe die Rada-Regierung gestürzt und Pavel Skoropadskyj zum Hetman der Ukraine proklamiert wurde.
Узагальнювальна лекція німецького історика (1994), вторинне джерело без посилань; дати подано за новим стилем.
29 квітня 1918 р. в Києві з'їзд хліборобів України проголосив генерала П. Скоропадського гетьманом усієї України.
29 квітня 1918 року у Києві відбувся з’їзд хліборобів України, який проголосив великого землевласника, генерала П.Скоропадського Гетьманом всієї України
29–30 квітня 1918 р. перший голова Ради міністрів Української Держави Микола Устимович намагався сформувати уряд; прем'єрство було коротким і невдалим, роль у процесі відігравали німецькі військові та дипломати.
Одна доба прем’єрства Миколи Устимовича (29–30 квітня 1918 року)
Анотація статті Р. Пирога (сама стаття — у частині A збірника).
Збори лекційної комісії товариства «Просвіта» м. Києва відбудуться в понеділок 29 квітня 1918 року о 6 год. вечора в приміщенні «Просвіти».
Збори лекційної комісії т-ва Просвіта м. Київа одбудуться у понеділок 29 квітня о 6 год. вечора
Економічний з'їзд делегатів хліборобів-власників усієї України мав відкритися в приміщенні кінематографа Шанцера (Хрещатик, 29) у понеділок 29 квітня о 11 годині ранку; вхід лише за квитками.
Економичний зʼїзд делегатів хліборобів-власників усеі Вкраїни одкривається в помешканні кинематографа Шанцера (Хрещатик 29), в понеділок 29 цього квітня о 11 годині ранку. Вхід тільки з билетами.
Саме на з'їзді хліборобів 29 квітня 1918 року П. Скоропадського проголосили гетьманом.
Спілка вчителів міста Києва призначила на понеділок 29 квітня о 6:30 вечора в клубі «Родина» збори секції середньої школи для обговорення й ухвалення статуту.
Спілка учителів м. Київа. У понеділок 29 квітня призначено збори секції середньої шк. для обговорення й приняття статуту-в клубі „Родина" о 6½ год.
Гетьманування П. Скоропадського почалося з молебня та відповідних церемоній на Софійському майдані; збурене подіями місто гуло, як розтривожений вулик, ще не розуміючи всієї ваги того, що сталося.
Гетьманування почалося з молебня та відповідних церемоній на Софійському майдані. Розворушене цими подіями місто гуло, як розтрівожений улик, ще не розуміючи всієї ваги того, що сталось.
Уночі (з 29 на 30 квітня) голова Центральної Ради виїхав із її приміщення; уряд Голубовича, крім міністрів-соціалістів-федералістів, відразу зник, а Мала Рада більше не збиралася.
Вночі з помешкання Центральної Ради виїхав голова Центральної Ради; правительство Голубовича, опріч міністрів членів партії соц.-федералістів, одразу зникло; Мала Рада більше не збіралася.
Ніч після проголошення гетьмана, тобто з 29 на 30 квітня.
Начальник штабу командира німецького корпусу, що розслідує справу Доброго, заявив Грушевському, що спосіб арешту командир корпусу не схвалює, а забрані папери будуть повернені; частину паперів Рада отримала, особисті папери Грушевського ще не були повернуті.
Той факт, що військо увійшло в залу засідань ... виходить за межі даного доручення
29 квітня Мала Рада розглядала проєкт конституції (Основного закону) УНР; доповідач від комісії — Арк. Степаненко; близько 6-ї вечора після першого читання приступили до читання й голосування по пунктах.
Докладчиком законопроекта від імени особливої комісії ... виступив Арк. Степаненко.
Збори лекційної комісії київської «Просвіти» призначено на понеділок 29 квітня о 6 годині вечора, збори Ради товариства — на вівторок 30 квітня о 6 годині вечора, обидва в приміщенні «Просвіти».
Збори лекційної комісії т-ва „Просвіта" м. Київа одбудуться у понеділок 29 квітня о 6 год. вечора ... Збори Ради т-ва „Просвіта" м. Київа одбудуться у вівторок 30 квітня о 6 год. вечора
Оголошення: збори лекційної комісії Київського товариства «Просвіта» мали відбутися в понеділок 29 квітня о 6-й годині вечора в приміщенні «Просвіти»; збори Ради товариства «Просвіта» — у вівторок 30 квітня о 6-й годині вечора там само.
Збори лекційної комісії т-ва „Просвіта" м. Київа одбудуться в понеділок 29 квітня о 6 год. вечора в пом. „Просвіти". Збори Ради т-ва „Просвіта" м. Київа одбудуться у вівторок 30 квітня о 6 год. вечора
Після обрання гетьмана на Софійській площі відбувся молебень: з церкви вийшли священики, «хлібороби-власники» з іконами; особиста охорона Скоропадського складалася з офіцерських відділів і «тайної охранки», що стежила за натовпом на майдані.
З церкви вийшли попи, „хлібороби-власники" з іконами і почали молебень. Особиста охорона Скоропадського складалась з офіцерських відділів, а також з „тайної охранки"
Грамотою розпущено Центральну й Малу Ради та всі земельні комітети, міністрів і їхніх товаришів звільнено, решта службовців урядових установ залишається на місцях і мусить виконувати обов'язки.
Центральная и Малая Рады, а также всѣ земельные комитеты съ настоящаго числа распускаются. Министры и товарищи министровъ увольняются.
Гетьман пообіцяв невдовзі видати закон про порядок виборів до Українського сейму.
Въ ближайшее время будетъ изданъ законъ устанавливающій порядокъ выборовъ въ Украинскій сеймъ.
Гетьман заявив, що забезпечуватиме порядок і законність, вимагатиме неухильного виконання розпоряджень уряду й не зупинятиметься «ні перед якими найкрайнішими мірами».
буду требовать неукоснительнаго исполненія всѣхъ Правительственныхъ распоряженій и буду поддерживать авторитетъ власти, не останавливаясь ни передъ какими самыми крайними мѣрами.
29 квітня військове міністерство через начальника канцелярії отамана Ковалевського телефонограмою заборонило редакції друкувати звістки про взаємини української військової влади з вищим німецьким командуванням, мовляв, згодом буде офіційне повідомлення.
Военное министерство предлагаетъ вамъ не помѣщать никакихъ извѣстій о взаимоотношеніяхъ военной власти съ высшимъ германскимъ командованіемъ, ввиду того, что черезъ нѣкоторое время будутъ офиціальныя увѣдомленія.
Газета додає: «этихъ увѣдомленій въ редакцію не послѣдовало» — приклад військової цензури першого дня Гетьманату. Підписав начальник канцелярії військового міністра отаман Ковалевський.
У Грамоті Скоропадський пояснює переворот тим, що на місцях тривають безлад і анархія, економічна розруха й безробіття зростають щодня, а над «найбагатшою» Україною постає примара голоду.
Безпорядки и анархія на мѣстахъ продолжаются, экономическая разруха и безработица увеличиваются съ каждымъ днемъ и, наконецъ, надъ богатѣйшей Украиной возстаетъ грозный призракъ голода.
Текст із першої шпальти; OCR перемішав колонки.
29 квітня 1918 р. хліборобський з'їзд відкрився об 11 годині у величезному Київському цирку, переповненому до галерей; головував Воронович; майже всі були прості селяни у свитках, мало хто в піджаках. Уже до першої години дня промовці вимагали передати владу одній особі.
Громадный Киевский цирк был переполнен до галлерей. Все это были простые селяне, сравнительно мало людей, одетых в пиджаки, все более в свитки.
Який саме цирк — у тексті не зазначено (зазвичай називають цирк на Миколаївській вул.).
29 квітня 1918 р. після проголошення на з'їзді хтось гукнув «Молебен, на Софиевскую площадь!»; з'їзд пішов на площу, гетьман під'їхав автомобілем, його зустріло духовенство в Софійському соборі, з хресним ходом він вийшов на площу; архієпископ Никодим відслужив молебень, хор співав «Многи лета господину нашему, Гетману усей Украины», дзвони Софії гули.
Хор грянул: «Многи лета господину нашему, Гетману усей Украины», колокола св. Софии гудели вовсю.
Центральна Рада, що засідала 29 квітня 1918 р., з підходом гетьманських частин розбіглася, майже нікого не заарештували; за виноскою, засідання перервала звістка про переворот, Грушевський перебував у казармах Січових стрільців, згодом заарештовано Жуковського й Багацького.
Центральная Рада, заседавшая еще в то время, когда я был на площади, с подходом наших частей п. сечевиков разбежалась, так что почти никого не арестовали
Того самого дня німецькі генерали поставили гетьманом російського генерала П. Скоропадського; будівлю Центральної Ради захопили російські офіцери, озброєні німцями; невеликим українським частинам, які хотіли захистити Раду, категорично заявили, що їх розгромлять і жорстоко покарають.
будинок Центральної Ради захопили руські офіцери, озброєні німцями
Днем кінця Ради автор вважає 29 квітня 1918.
29 квітня 1918 р. надійшла звістка, що якийсь натовп обирає в цирку Чинізеллі якогось гетьмана; командування СС передало телефонний наказ: «Какая-то толпа выбирает себе в цирке Чинизелли какого-то гетмана. Что это такое, неизвестно. Авантюра быстро будет ликвидирована…» і наказало кулеметній сотні з казарми на Львівській і двом пішим сотням із Луцьких казарм перейти на Терещенківську вулицю для оборони Центральної Ради.
„Якась юрба вибирає собі в цирку Чінізеллі якогось гетмана. Що воно таке, невідомо. Авантюра швидко буде зліквідована.
Німці запевнили СС, що не пов'язані з подіями в цирку.
29 квітня 1918 р. на Софійській площі перед пам'ятником Богданові Хмельницькому натовп із кількох сотень людей і священники в ризах служили молебень з нагоди обрання гетьмана в цирку. Черник, хворий і в сильному жару, не наважився заарештувати гетьмана і в мертвій тиші провів сотню повз натовп униз Великою Володимирською до будинку Ради; німецькі загони, що ховалися в бічних вуличках, потім відкрито оточили молебень.
побачила перед пам’ятником Богданові Хмельницькому юрбу кількасот людей і попів у ризах
Коли кулемети СС підходили Бібіковським бульваром до Терещенківської вулиці, повз промчав візник на рисаках; із прольотки російські офіцери вистрілили, вбивши стрільця Василя Нероду з Угорської Русі й поранивши кількох; кулеметники СС навздогін убили двох офіцерів. За день дозори СС доставили близько 40 переляканих російських офіцерів, узятих зі зброєю.
повз сотні понісся якийсь візник скільки сил було в рисаках, і від московських офіцерів, що сиділи в повозці, впало кілька вистрілів, убиваючи Стрільця Василя Нероду
Прольотки з офіцерами потім їздили іншими вулицями, стріляючи в повітря.
Уночі після проголошення гетьмана в місті лунали поодинокі постріли: стріляли гетьманські дружини з російських офіцерів і кавказців, створюючи враження революції. Коли вони підійшли до казарм СС на вулиці Терещенка, їх зустріли кулеметним вогнем, і дружинники втекли.
По місті чути було окремі постріли. Це стріляли зорганізовані гет. Скоропадським дружини, що складалися з московських офіцерів і кавказців.
У Києві, у величезній залі на Миколаївській вулиці, 6432 уповноважені представники «хліборобів» (козаків і заможних селян Полтавщини, Чернігівщини, Київщини, Волині, Поділля, Катеринославщини, Харківщини) проголосили кінець соціалістичної республіки й відновили Гетьманщину.
у Києві, у величезній салі при Миколаївській улиці, 6.432 уповажнених представників, від „хліборобів"
Дату з'їзду в тексті на цій сторінці не названо (29.04.1918 зазначено далі). Зала — цирк на Миколаївській (за зовнішніми даними, цирк Крутікова/«Гиппо-Палас»).
Того самого дня перевороту, 29 квітня 1918 р., тимчасовий прем'єр Микола Устимович за наказом гетьмана об'їжджав відомих українських діячів, пропонуючи ввійти до кабінету; вони відмовилися — одні через соціалістичні симпатії (Єфремов, Ніковський), інші зі страху.
таки тогосамого дня, тимчасовий премієр, Микола Устимович, відвідав з наказу гетьмана ряд звісних українських діячів
29 квітня 1918 року розпочався з'їзд «Союзу хліборобів»: зібралися російські, польські й «малоросійські» поміщики з родинами, їхні орендарі, управителі, економи та інші службовці, багато цікавих, а також численні селяни, які приїхали на заборонений з'їзд хліборобів-демократів. Сам гетьман називав близько 8000 учасників.
зібрання російських, польських, малоросійських і ін. поміщиків з їх родинами, їхніх посесорів, адміністраторів, економів і всяких інших службовців. Зʼявилось багато цікавих
У тексті OCR «В.000», найімовірніше 8.000.
З'їзд хліборобів 29 квітня 1918 року відкрив і привітав заможний селянин з Полтавщини М. Г. Коваленко, головував поміщик з Київщини Воронович; на передобідніх засіданнях промовці гостро атакували Центральну Раду й земельні комітети, заявляли, що більше не визнають її владою, і вимагали передати владу одній особі.
Відкрив народи і вітав зʼїзд багатий селянин з Полтавщини М. Г. Коваленко. Предсідником зʼїзду був поміщик з київщини н. Боронович
OCR: «Боронович» — Воронович.
Близько 3-ї години дня 29 квітня 1918 року до зали з'їзду увійшов Скоропадський з осавулами, його зустріли рясними оплесками, і він зайняв місце в ложі; голова, не давши йому виголосити програмову промову, запитав присутніх: «Якої влади нам треба?» — зала загриміла: «Гетьмана!», і Скоропадський вийшов на трибуну подякувати.
По полудні около 3 год. явився на залі нарад Скоропадський з осаулами ... запитав приявних, якої влади нам треба? Гетьмана" загриміла заля
О 8-й вечора 29 квітня 1918 року гетьман прийняв командира Січових стрільців полковника Є. Коновальця; на його запитання, чи будуватиме він Україну, гетьман відповів: «Для того самого я і беру владу на себе», і поставив вимогу — служити йому або роззброїтися. Коновалець відповів, що має порадитися зі штабом, і тієї ж ночі німці роззброїли Січових стрільців.
О год. 8 вечора прийняв полк. Є. Коновальця ... той же відповів "що і для того самого я і беру владу на себе"
За спогадами Скоропадського.
Після проголошення генерала Павла Скоропадського гетьманом у ніч із 29 на 30 квітня 1918 року учасники перевороту захопили в Києві всі важливі державні установи; замість УНР проголосили Українську Державу. Переворот, за автором, підготували члени «Української Народної Громади» разом із російськими реакційними колами за згодою німецького командування.
В ніч з 29 на 30 квітня переворотці захопили всі важніші державні установи. Замість Української Народньої Республіки проголошена була Українська Держава.
29 квітня 1918 р. в цирку Крутикова обрали гетьмана Скоропадського — «пантомима», де кожне слово і жест були заздалегідь підготовлені; на даху цирку стояв німецький солдат із кулеметом, що охороняв переворот. Автор бачив, як солдат виліз на дах із двору його будинку; з того самого двору солдата забезпечували харчами.
Мы видѣли, какъ онъ съ нашего двора влѣзъ на крышу цирка и стоялъ тамъ въ полной боевой готовности. Съ нашего же двора производилось снабженіе этого своеобразнаго фронта продовольствіемъ.
printed page 216; з тексту випливає, що будинок автора межував із цирком Крутикова; адреса цирку — за загальними відомостями
Того самого дня 29 квітня 1918 р. Рада встигла зібратися ще раз і поспіхом ухвалити конституцію УНР, вироблену Грушевським; одразу після засідання Грушевський зник, члени Ради розійшлися, не певні, що їм дадуть ночувати вдома. Арештів у ці дні не було (наскільки пам'ятає автор, тимчасово затримали лише І. О. Фруміна).
Сейчасъ послѣ засѣданія Грушевскій скрылся, а члены Рады разошлись по домамъ, безъ особой увѣренности въ томъ, что имъ дадутъ ночевать дома
printed page 217
29 квітня 1918 року в Києві відбувся хліборобський конгрес, скликаний Союзом земельних власників, за участю понад 6000 делегатів із восьми губерній; Скоропадський з'явився в ложі, і голова з'їзду, колишній бессарабський губернатор Михайло Воронович, закликав проголосити його гетьманом.
This body called a congress of agriculturalists in Kiev on April 29, which was attended by more than six thousand delegates from eight Ukrainian provinces.
Автор датує події за новим стилем. Місце — цирк Крутікова (за загальновідомими даними; у джерелі — лише «аудиторія»).
29 квітня 1918 р. в Києві зібрався з'їзд Союзу земельних власників — зросійщених середніх і великих землевласників, які вимагали відновити приватну власність, припинити соціальні експерименти й розпустити Раду. Змовники використали з'їзд, щоб переворот здавався стихійним і українським за ініціативою.
To create the impression that the planned coup was spontaneous and of Ukrainian initiative, the conspirators availed themselves of the Congress of the Landowners' Alliance, which was held on April 29.
Автор есею — Тарас Гунчак.
Всеукраїнський хліборобський конгрес, скликаний з ініціативи Союзу земельних власників, проголосив Павла Скоропадського гетьманом усієї України. За його наказом озброєні офіцерські підрозділи протягом ночі захопили урядові установи; у столиці сил для захисту Центральної Ради не знайшлося.
Всеукраїнський хліборобський конгрес, проголосив 29 квітня 1918 р. Павла Скоропадського гетьманом всієї України. За його наказом озброєні офіцерські підрозділи упродовж ночі захопили урядові установи.
29 квітня 1918 р. Грушевський доповів Раді, що опівночі його відвідав полковник Штольценберґ, якому він заявив рішучий протест; вторгнення військових до приміщення Ради той пояснив пошуком організаторів викрадення банкіра Доброго; частину вивезених німцями документів уже повернуто. Хронікер «Киевской мысли»: «Заявление Грушевского члены Рады выслушали молча».
«Заяву М.С.Грушевського члени Ради вислухали мовчки»
29 квітня 1918 р. близько 11-ї години в цирку Петра Крутикова «Hippo Palace» розпочав роботу Хліборобський конгрес, на який прибуло понад 6 тис. делегатів. Союз земельних власників матеріально забезпечував делегатів, орендував приміщення й вів сценарій; головував колишній царський губернатор Бессарабії М. Воронович. Критика Ради змінилася вимогами «сильной власти», «диктатора» й скандуванням «Гетьмана треба!».
29 квітня близько 11-ї години у цирку Петра Крутикова «Hippo Palace» розпочав роботу Хліборобський конгрес, на який прибули понад 6 тис. делегатів.
Цирк Крутикова — Миколаївська вул. (нині вул. Архітектора Городецького) — за загальними знаннями.
Висновок автора: гетьманат виник унаслідок державного перевороту 29 квітня 1918 р., вирішальну роль в організації якого відіграли німецькі військові й дипломати в Києві за згоди вищого керівництва рейху; опорою стали Союз земельних власників, УДХП та Українська народна громада.
Визначальну роль у його організації відіграли німецькі військові і дипломати у Києві, діставши згоду вищого керівництва рейху.
Оцінка автора.
У Києві УНГ налічувала близько 300–400 членів і прихильників (старшини 1-го українського корпусу, Школи прапорщиків, вільні козаки, члени Союзу землевласників); за свідченням Б. Стеллецького, на момент перевороту для охорони делегатів З'їзду хліборобів було задіяно лише 22 офіцери. Відомості Христюка про 500 офіцерів-гетьманців, які прибули на з'їзд о 2 годині дня, автор вважає перебільшенням.
для охорони делегатів З’їзду хліборобів задіяла 22 офіцери
ЦДАВО України, Ф. 4547, Оп. 1, Спр. 1, Арк. 80 (Стеллецький); Христюк П. Українська революція, т. III, Прага 1921, с. 4.
29 квітня 1918 р. Центральна Рада ухвалила Конституцію УНР, а об 11 годині в приміщенні цирку «Гіппо-палас» (цирк Крутикова) відкрився Всеукраїнський з'їзд хліборобів, скликаний Союзом землевласників; прибуло близько 8 тисяч осіб, переважно селян, 6432 уповноважені делегати.
у приміщенні цирку «Ґіппо-палас» (цирк Крутикова) у Києві відкрився Всеукраїнський з’їзд хліборобів
ДАМО (Держархів Миколаївської обл.), Ф. Р-5547, Оп. 1, Спр. 3, Арк. 1 (телеграма з Києва міському комісарові Миколаєва).
Першим вигукнув ім'я Скоропадського хлібороб-демократ С. Шемет; потім оголосили перерву. Скоропадський перед виїздом до цирку наказав Охотницькому (добровольчому) полку УНГ негайно почати захоплення головних державних установ, хоча раніше це планувалося на ніч/наступний день.
Гетьмана Скоропадського!
Скоропадський П. Спогади, с. 154–155.
На понеділок Страсного тижня, 29 квітня (16 квітня ст. ст.), у залі Купецького зібрання в Києві скликали Всеукраїнський з'їзд хліборобів-демократів з гаслами «реальної політики», визнання принципу власності як основи господарства й аграрної реформи на ґрунті власності; від кожного повіту просили 20 представників.
У понеділок на страстному тижні 29 квітня (16 квіт. ст. ст.) у Київі в залі КУПЕЦЬКОГО ЗІБРАННЯ має бути всеукраїнський зʼїзд демократів хліборобів.
Саме в цей день, 29 квітня, у Києві відбувся гетьманський переворот.
Оголошення: у понеділок Страсного тижня, 29 квітня (16 квітня ст. ст.) 1918 року, у Києві в залі Купецького зібрання має відбутися Всеукраїнський з'їзд демократів-хліборобів; гасла — будова міцної держави, принцип приватної власності, аграрна реформа на основі власності; організації хліборобів запрошено надіслати по 20 представників від кожного повіту.
У понеділок на страсному тижні ... квітня (16 квіт. ст. ст.) у Київі в залі КУПЕЦЬКОГО ЗІБРАННЯ має бути всеукраїнський з'їзд демократів хліборобів.
29 квітня зранку до будинку Центральної Ради збиралися депутати та службовці, по помешканнях ходили ймовірні чутки; близько 12-ї почалося засідання фракції соціалістів-революціонерів, близько 3-ї — спільна закрита нарада всіх фракцій, на якій пояснення давав В. Голубович; о 5-й розпочалося відкрите засідання.
По всіх помешканнях нетушня. Переказуються ріжні ймовірні чутки про вчорашні й сьогодняшні події.
У заяві 29 квітня Грушевський розповів: о 12-й ночі до нього прийшов німецький військовий аташе Штольценберг і пояснив, що слідство в справі викрадення банкового директора Доброго виявило причетність членів уряду, тому військо прийшло їх заарештувати; Грушевський заявив протест проти обшуку в Раді, її архіві та власному помешканні й проти обшуку його особисто.
слідство в справі викрадення директора банка Доброго вияснило, що де-які члени правительства замішані в цій справі
У день державного перевороту, 29 квітня, засідання 5-го національного (українського) з'їзду Київщини було «якесь нервове»: події в Києві схвилювали делегатів і завадили спокійній роботі; з доповідями про сучасні події виступили міністр торгу й промисловості Чопівський та член Центральної Ради Швець.
Весь день засідання 29-го квітня був якийсь нервовий. Ті події, котрі мали місце в Київі схвилювали з'їзд і не дали йому змоги спокійно працювати
Про з'їзд хліборобів-власників, що відбувався тоді ж, див. промову Грушевського.
На з'їзд прибув голова Центральної Ради проф. Грушевський; зібрання зустріло його оплесками й вигуками «Слава», одноголосно обрало почесним головою. У промові він заявив, що Центральна Рада збиралася передати владу Установчим зборам і стояла на сторожі прав трудового селянства й робітництва, а на з'їзд хліборобів-власників потрапило багато трудового селянства «по непорозумінню».
Брати селяне Київської землі ... в той час, коли Центральна Рада збірається передати всю владу Установчим зборам, народ зрозумів роботу Центральної Ради і підтримує її
Дату візиту Грушевського в тексті прямо не вказано; зазначено серед подій 29 квітня.
Газета констатує, що в Україні вже відбувся державний переворот, а не лише його спроба: за порозумінням з німецькою військовою владою землевласники здійснили coup d'état, а революційна демократія, принаймні в Києві, виявилася надто слабкою й дезорганізованою, щоб дати ширшу відсіч.
За порозумінням з німецькою військовою владою земельні власники перевели свій coup d'état.
Дата події — 29 квітня 1918 р. (за текстом цього ж номера); коментар газети від 3 травня.
29 квітня 1918 року (понеділок) у Києві відбувся з'їзд «хліборобів-власників», який розпочався об 11-й годині дня під сильною охороною німців під проводом Коваленка; головою обрано М. Вороновича. З'їзд швидко розколовся: дрібні землевласники-селяни організували окремий з'їзд «хліборобів-демократів», бо до президії ввійшли самі поміщики, що не визнавали законів Центральної Ради.
В понеділок 29 квітня державний переворот остаточно стався. На з'їзді хліборобів-власників, який відбувся під сильною охороною німців, обрано гетьмана України.
29 квітня 1918 року о 4-й годині дня на з'їзді хліборобів-власників у цирку гетьманом України обрано генерала Павла Скоропадського, а Центральну й Малу Раду постановлено розпустити. Після цього учасники вийшли з цирку на Софійську площу, куди невдовзі приїхав Скоропадський; натовп вітав його вигуками «Ура! Хай живе гетьман України».
На першому з'їзді селян-власників в 4 год. дня обрано гетьманом України ген. Павла Скоропадського, а Центральну і Малу Раду постановлено розпустити.
Німці, вигнавши більшовиків, розігнали й Центральну Раду і поставили на чолі Української Держави гетьмана Скоропадського.
німці, вигнавши московських большевиків, розігнали і українських ... і поставили на чолі Української Держави гетьмана Скоропадського.
Оцінка автора; переворот 29 квітня 1918 р. (н. ст.).
Фото: проголошення Гетьманату на Софійській площі в Києві (підпис датує 29.V.1918).
Проголошення Гетьманату на Софійській Площі у Києві 29.V.1918 року.
У підписі «29.V», але проголошення було 29 квітня 1918 (так і в тексті с. 126); імовірно друкарська помилка «V» замість «IV».
З'їзд хліборобів і «Протофісу» під охороною німецького війська зібрався в будинку київського цирку й проголосив генерала Скоропадського гетьманом; потім учасники разом зі Скоропадським пішли на Софійський майдан, щоб проголосити його публічно.
Зʼїзд хліборобів і Про-То-Фіс зібрались, під охороною німецького війська, до будинку цирку у Києві і проголосили генерала Скоропадського гетьманом України.
Автор датує проголошення 28 квітня; загальноприйнята дата — 29 квітня 1918 року. Подаю 29 квітня за загальноприйнятою датою.
Чоловік, що приїхав із Києва до Полтави, розповідав, що бачив гетьмана Скоропадського відразу після виборів на молебні в Софійському соборі: той стояв сумний, тримав у руках білу генеральську шапку й похилив голову.
бачив Гетьмана зараз по виборах у Софійському Соборі на молебствії. Стояв такий сумний, сумний... в руках держить білу ґенеральську шапку, голову схилив до долу
Переказ очевидця через автора; молебень на Софійському майдані відбувся 29 квітня 1918 р.
Липинський і Шемет засуджували німців і гетьмана за те, що вони не дали легально зібратися в Києві селянському з'їздові, скликаному есерами саме на час перевороту.
не дали легально зібратися селянському зʼїздові, котрий саме скликано було на той час С.-Р-ами
Текст сторінки частково пошкоджений OCR.
За розповіддю Гейдена, кандидатуру Скоропадського на з'їзді хліборобів висунув селянин Шемет, колишній унтер-офіцер чи вахмістр того самого гвардійського полку, де служив Скоропадський; його підтримали селяни-однополчани з Полтавщини й Чернігівщини.
Селянином тим, що висунув кандидатуру Скоропадського був якийсь Шемет, що служив унтерофіцером чи вахмістром у тому ж самому полку кінної гвардії
Переказ слів Гейдена; насправді Шемети (Володимир і Сергій) були відомими діячами УДХП, тож опис «якийсь селянин» спрощений.
Коли до зали Центральної Ради увійшов німецький старшина з відділом війська, щоб розігнати парламент, Михайло Грушевський єдиний з усіх членів Ради не схопився з місця і спокійно сидів за столом голови.
коли 29 квітня 1918 року спокійно сидів за столом голови Української Центральної Ради і одинокий з усіх її членів не схопився з місця, коли на залю увійшов німецький старшина з відділом війська
Автор датує подію 29 квітня; в історичній літературі вторгнення німецького патруля до Центральної Ради датують 28 квітня 1918 року. Чи автор був присутній, не сказано.
У клубі розповідали, що обрання гетьмана відбулося в цирку на Миколаївській вулиці, що на Софійській площі відбулися церковні церемонії, а біля будинку Центральної Ради стався інцидент.
Дехто оповідає, що був у цирку на Миколаївській вулиці і розказує, як відбувся вибір гетьмана... інші оповідають, що були свідком церковних церемоній на Софійській Площі
Переказ очевидців, почутий автором у клубі.
На з'їзд хліборобів у Києві з'їхалося понад дев'ять тисяч осіб, і «с феерической быстротой» було проведено заздалегідь підготовлене обрання генерала Скоропадського гетьманом України.
съехалось свыше девяти тысяч хлеборобов и с феерической быстротой 15/28 апреля было проведено заранее подготовленное избрание
автор уривка: Лукомський; автор подає 15/28 квітня, загальноприйнята дата — 29 квітня 1918 н. ст. (16 квітня ст. ст.).
Обрання Скоропадського гетьманом відбувалося в київському цирку (у Булгакова в «Белой гвардии» — «странная насмешка судьбы»).
рядки з “Білої гвардії” М.Булгакова про обрання П.Скоропадського гетьманом у київському цирку як “дивну насмішку долі”
Факт згадано через цитату з Булгакова; цирк Крутикова (Hippodrome) на Миколаївській — за іншими джерелами.
Обрання «гетьмана всієї України» відбулося в міському цирку: під матовими електричними кулями цирк був ущерть заповнений людьми, голосували підняттям рук.
В апреле 18-го, на Пасхе, в цирке весело гудели матовые электрические шары и было черно до купола народом… выбирали «гетьмана всея Украины».
Художній твір: історично П. Скоропадського проголосили гетьманом 29 квітня 1918 р. на з'їзді хліборобів у приміщенні цирку Крутикова; Великдень 1918 р. припав на 5 травня н. ст., тож прив'язка до Пасхи в романі неточна.
У понеділок 29 квітня зібрався з'їзд хліборобів-власників — власне, два з'їзди; з'їзд власників під охороною [військових] відділів і німецької варти обрав гетьманом генерала російської служби Павла Скоропадського.
зʼїзд власників під охороною тих відділів та німецької варти обрав гетьмана — генерала російської служби Павла Скоропадського.
Частина тексту про два з'їзди в OCR зіпсована.
29 квітня землевласники вже зібралися в Цирку (з'їзд хліборобів), «зверху донизу Цирк повний».
Землевласники вже зібралися в Цирку. Зверху до низу Цирк повний
Це перший день з'їзду хліборобів-землевласників у київському Цирку (в історії — обрання Скоропадського гетьманом 29 квітня).
Член Центральної Ради Швець повідомив з'їзд, що Центральна Рада ухвалила скликати Всеукраїнські Установчі збори на 12 травня, а раніше їх призначали на 9 січня й 2 лютого, але через большовиків скликання відкладалося.
Рада постановила скликати Установчі Збори на 12 травня
Новий український гетьман Павло Скоропадський видав грамоту до українського народу, у якій сповіщає, що, «ідучи назустріч бажанням трудового населення мати тверду владу», взяв владу до своїх рук. Газета отримала грамоту до 1 травня.
Новий український гетьман Павло Скоропадський видав свою грамоту до українського народу.
Грамоту видано 29 квітня 1918 р. (гетьманський переворот); дата переворота наведена за загальновідомим перебігом подій, газета лише повідомляє про вихід грамоти.
Згідно з Грамотою, краєм керуватиме призначений Гетьманом Кабінет міністрів на підставі закону про тимчасовий державний устрій Української Держави.
Управленіе краемъ будетъ осуществляться черезъ посредство назначаемаго мною Кабинета Министровъ ... на точномъ основаніи при семъ законовъ о временномъ Государственномъ устройствѣ Украинской Державы.
OCR місцями шумить; зміст цілком зрозумілий.
У Грамоті подяка центральним державам (Німеччині й Австро-Угорщині), що врятували Українську Державу «від загибелі» і далі підтримують її спокій.
Спасеніемъ своимъ она обязана ... мощной поддержкѣ центральныхъ державъ, которыя, вѣрныя своему слову, продолжаютъ и въ настоящее время бороться за спокойствіе Украины.
OCR розбитий; формулювання зведено з уривків.
Гетьман у Грамоті заявив, що колишній український уряд виявився цілком неспроможним і що трудові верстви населення категорично вимагали негайно створити владу, здатну забезпечити можливість продуктивної праці.
Бывшее Украинское Правительство оказалось совершенно несостоятельнымъ.
Фрагмент між колонками; формулювання зведено.
Міністерство у справах великоросів на початку наступного тижня відряджає 20 інструкторів для з’ясування умов організації великоросійських общин, складання національного кадастру й виборів до національного великоросійського зібрання.
Министерство по великорусскимъ дѣламъ командируетъ въ началѣ слѣдующей недѣли 20 инструкторовъ
Читано з зображення. Наступний тиждень після 24 квітня, тобто з 29 квітня.
Газета «Слово» у статті «Радість визволення» згадує 30 квітня 1918 р.: тоді до Києва зібрався з'їзд землевласників, а на Софійській площі вже поширилася чутка, що «обрали гетьмана», і люди збігалися на молебень.
На память приходить 30 квітня. Перед цим зібрався у Київі зʼїзд землевласників... „Обрали гетьмана"... йдуть на Софійський плац править молебня
Ретроспектива у передовиці, різко проти гетьмана Скоропадського; дата події 30 квітня 1918 — із тексту статті.
Київське духовенство на чолі з єпископом Никодимом вийшло правити молебень на Софійській площі в день обрання гетьмана (29 квітня 1918), як нагадує «Слово».
Софійське духовенство на чолі з вп. Никодимом вийшло правити молебня
Ретроспективна згадка; ім'я єпископа за OCR «Никодим».
Приблизно об 11 годині дня відкрився з'їзд «хліборобів-власників»; відкрив його Коваленко, а головою обрано М. Вороновича; з'їзд охороняла сильна німецька варта.
Сьогодні в 11 г. дня відкрився з'їзд „хліборобів-власників“.
Читано з зображення. Газета зі шапкою 30 квітня каже «сьогодні»: імовірно, текст готували напередодні; подію зазвичай датують 29 квітня.
Близько 4 години дня на з'їзді хліборобів-власників після промов поміщиків гетьманом України обрано генерала Скоропадського; ухвалено також скасувати земельний закон Центральної Ради, а саму Центральну (і Малу) Раду розпустити.
обрано гетьманом України генерала Скоропадського. Постановлено також скасувати земельний закон Центральної Ради
Читано з зображення. Дата: 29 квітня (за контекстом).
З'їзд «хліборобів-власників» 29 квітня охороняла сильна німецька варта; коли дрібні землевласники-селяни вимагали допустити їхніх представників до президії, їм відмовили, а привітання на з'їзді надійшли від «союзу земельних власників».
З'їзд охоронява сильна німецька варта.
Читано з зображення. Дата — 29 квітня за контекстом.
У день перевороту прем'єр Голубович за порадою автора написав олівцем на аркуші із записника автора наказ про арешт Скоропадського; військ уряд мав 4 тис., «хлібороби» — близько сотні офіцерів. За 20 хвилин прем'єр ходив без шапки вестибюлем, шукаючи, кому дати наказ віднести до січовиків — кур'єра й ад'ютанта в нього не було.
Через 20 хвилин зустріваю його в вестібюлі, без шапки ходе. ¿Що робите?" питаю. "Та шукаю, кому дати наказ, щоб одніс до січовиків"
Ім'я прем'єра в зіпсованому фрагменті не читається, за контекстом — В. Голубович. Дата — 28 або 29 квітня. Автор — лідер опозиційних українських есерів, ворог гетьманщини; мемуари писано з пам'яті без нотаток, можливі помилки в хронології.
За приміткою упорядника, через кілька хвилин після ухвалення Конституції УНР 29 квітня 1918 р. німецькі й російські добровольчі офіцери та солдати вдерлися на засідання Центральної Ради, розігнали її членів, деяких заарештували; у цей момент владу захопив генерал Павло Скоропадський.
Через кілька хвилин по цім німецькі і московські добровольчі обіцери та салдати увірвалися на засідання Української Центральної Ради, розігнали її членів, деяких арештували
Документальний додаток упорядника (за П. Христюком, Д. Дорошенком). Розходиться з текстом Шаповала, де німці вдерлися 28 квітня.
За словами С. Шемета, з'їзд хліборобів-демократів у Києві відбувався саме під час виборів гетьмана, але німці не дозволили їм навіть зібратися, і хлібороби-демократи погодилися з «виборами» вже після факту, отримавши слово честі гетьмана про національну політику й парцеляцію земель.
вони не були при виборах, навпаки, їм Німці не дозволили навіть зібратися, а вони мусіли погодитися з „виборами" post factum
Переказ слів учасника (Шемета), зацікавленого у виправданні своєї партії.
Після арешту Голубовича на Софіївську площу з Хрещатика Софіївською вулицею ринув натовп; приїхав автомобілем щойно проголошений гетьманом П. П. Скоропадський у чорній черкесці з Георгіївським хрестом; перед дзвіницею Софійського собору відслужили молебень при західному весняному сонці й дзвоні дзвонів.
скоро подъѣхалъ въ автомобилѣ ген. П. П. Скоропадскій, только что прокламированный «хліборобами» гетманомъ. Онъ былъ въ черной черкескѣ съ георгіевскимъ крестомъ на груди.
printed page 89; молебень на Софіївській площі — 29.04.1918; автор пов'язує його в один день з арештом у Раді
На 5-му національному українському з'їзді Київщини до початку першого засідання зібралося близько 400 делегатів, що швидко заповнили залу; з'їзд відкрив міністр торгу й промисловості І. Чопівський, головою обрано Поталенка, товаришем голови — Літвиненка, писарями — Кравчука та Чайлінського.
На зʼїзд прибуло до початку 1-го засідання біля 400 делегатів
Точна дата початку з'їзду в тексті не вказана; номер від 30 квітня, одночасно в Києві засідав з'їзд хліборобів-демократів.
Одночасно з національним з'їздом Київщини в Києві відбувався з'їзд хліборобів-власників («демократів»); на нього потрапило чимало селян-делегатів національного з'їзду, тож вирішили послати на той з'їзд по два представники від повіту, щоб пояснити селянам, що це за з'їзд.
вирішено послати на той зʼїзд по два представника од кожного повіту
За німецькою версією, до Києва прибули депутації селян-землевласників, що були незадоволені «комуністичним» земельним законом Ради; близько 7 тисяч з них зібралися в Київському цирку й проголосили генерала Скоропадського гетьманом (за німецьким викладом — «диктатором і гетьманом»). Скоропадський, нащадок останнього гетьмана, під час війни командував кавалерійською дивізією.
Ці селяни, в кількости коло 7000 з'єдналися в Київському циркові й проголосили українського генерала Скоропадського диктатором і гетьманом України.
Число «коло 7000» подане німецькою стороною; дата події — 29 квітня (за №264).
Дрібні землевласники-селяни, незадоволені з'їздом, організували окремий з'їзд «хліборобів-демократів», але німецька варта не пустила їх до купецького зібрання; причиною розколу було те, що в президії засіли дрібні поміщики Харківщини та Київщини, які не визнавали законів Центральної Ради.
Мілкі землевласники селяне, незадоволені сім з'їздом, організували свій окремий з'їзд, „хліборобів-демократів“.
Читано з зображення. Дата за контекстом: 29 квітня.
Близько п'ятої години вечора на Софійській площі зібралося понад дві тисячі людей — делегатів з'їзду й зівак; приїхав на автомобілі генерал Скоропадський, якого вітали вигуками «Ура!» та «Хай живе гетьман Скоропадський»; потім усі пішли до собору Святої Софії, лунали дзвони й вирушив хід попів і дияків з іконами та корогвами.
Коло 5-годин ввечері на Софіївській площі зібралось звиш 2-х тисяч народу
Читано з зображення. Газета бере слово «коронування» в лапки зі знаком питання; дата — 29 квітня за контекстом.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Гейден, почувши кандидатуру Скоропадського, попросив Бонецького й Липинського висунути Б. І. Ханенка, нащадка гетьмана Михайла Ханенка; його підтримали ліберали, але більшість хотіла гетьмана-військового.
Я зараз ж підкликав до себе Бонецького і Липинського і шепнув їм, щоб вони виставили кандидатуру Б. І. Ханенка (нащадок гетьмана Михайла Ханенка)
Розповідь Гейдена в переказі автора; не підтверджена іншими джерелами в цьому тексті.
За автором, увечері 29 квітня 1918 року, коли Михайло Грушевський із дружиною повертався фаетоном до своєї заміської вілли, на них було вчинено замах: нападник стилетом поранив Грушевського в груди, а дружину в руку, не смертельно. Жодного розслідування не провели, преса мовчала.
Коли Михайло Грушевський того дня вибраний президентом УНР повертався фаєтоном зі своєю дружиною до своєї лідміської віллі, виконано на обоїх атентат
Цей замах не підтверджений іншими відомими джерелами; можливо, автор переказує чутку. Використовувати обережно.
Автор передовиці «Перед подіями» (УСДРП) зазначає, що «вчорашні події» (29 квітня 1918 року) відбулися не без зв'язку з впливом окремих груп українського населення, і заявляє, що український уряд, який складеться за нових обставин, не буде «нашим урядом»; закликає не вдаватися до безглуздого протесту, а об'єднати всі живі сили, що стоять на ґрунті української державності.
Не є секретом, що вчорашні події відбулись не без зв'язку з наливом де-яких групп населення України.
Це напередодні гетьманського перевороту (29 квітня): стаття не називає подій прямо, текст пошкоджений.
У понеділок 29 квітня 1918 року добровольці, зібравшись великою групою, спустилися з Липок на Хрещатик і рушили вгору Бібіковським бульваром і вулицею Фундуклеївською; січові стрільці, які оточили квадратом будинок Центральної Ради, відкрили вогонь — на Бібіковському бульварі загинули двоє добровольців.
У понеділок 29 квітня 1918 р. зібрані добровольці спустилися з Липок на Хрещатик і рушили вгору Бібіковським (Шевченківським) бульваром і Фундуклеївською вулицею; Січові стрільці відкрили вогонь, на бульварі загинули двоє добровольців.
Січові Стрільці відкрили вогонь, при чому на Шевченківськім бульварі згинуло двох добровольців (це було в понеділок 29. квітня)
зійшли з Липок на Хрещатик і почали просуватись угору Шевченківським (Бібіковським) бульваром і Фундуклеївською вулицею, Січові Стрільці відкрили вогонь ... згинуло двох добровольців
Є. Коновалець.
Пізно ввечері 29 квітня призначений німцями для переговорів полковник генштабу Гізе висунув Січовим стрільцям ультиматум: беззастережне визнання гетьмана Скоропадського або роззброєння.
поставив нам ультиматум: або беззастережне визнання Тетьмана Скоропадського з боку Січових Стрільців, або їхнє обезброєння
Пізно ввечері 29 квітня 1918 полковник німецького генштабу Гізе поставив січовим стрільцям ультиматум: беззастережне визнання гетьмана або роззброєння.
поставив нам ультиматум: або беззастережне визнання гетьмана Скоропадського Січовими Срільцями, або їхнє обеззброєння
Є. Коновалець.
29 квітня 1918 року для посилення охорони Центральної Ради з казарми на Львівській вулиці було викликано кулеметну сотню сотника Черника; він із 12 кулеметами перетнув Софійську площу якраз у момент миропомазання Скоропадського на гетьмана і спокійно пройшов повз.
29 квітня для посилення охорони ЦР з казарми на Львівській вулиці викликали кулеметну сотню сотника Черника; Черник із 12 кулеметами перетинав Софійську площу якраз у момент помазання Скоропадського на гетьмана і спокійно пройшов повз, виконуючи наказ.
сотник Черник переходив з 12-ма скорострілами Софійський майдан саме в момент помазання Скоропадського в гетьмани
Автор вважає це втраченим моментом для придушення перевороту.
сотник Черник переходив з 12 скорострілами Софійський майдан саме в момент помазання Скоропадського в гетьмани
Є. Коновалець.
Близько другої години дня 29 квітня 1918 р. біля входу до цирку, де засідав з'їзд хліборобів, з'явилася нова варта — понад 500 російських офіцерів із гвинтівками; невдовзі прибув генерал Скоропадський.
Близько другої години дня 29 квітня 1918 року в сінях цирку, де засідав з'їзд хліборобів, з'явилася нова варта — понад 500 російських офіцерів, озброєних рушницями.
Коло другої години в сінях цирку зʼявилася нова сторожа — понад 500 російських офицерів, озброєних рушницями.
Газетне повідомлення в цитаті автора.
At about two o'clock a new guard appeared at the entrance-over 500 Russian officers armed with rifles. General Skoropadskyi arrived shortly thereafter.
Автор есею — Тарас Гунчак.
За виноскою, під час молебня 29 квітня 1918 р. через Софійську площу проходила кулеметна сотня Січових стрільців (12 кулеметів); її командир сотник Ф. Черник вагався, чи не заарештувати гетьмана, але виконав наказ вступати в бій лише в разі нападу.
Скорострільна сотня рухалася Софіївською площею саме під час молебня; її командир, сотник Ф. Черник вагався, чи не заарештувати гетьмана
Редакторська виноска 173.
29 квітня 1918 р. прихильники гетьмана відрізнялися від частин Центральної Ради пов'язками: білою на лівому рукаві й малиновою на правому.
у каждого моего сторонника была белая повязка на левом рукаве и малиновая на правом.
Розпізнавальний знак.
Січові стрільці замкнули чотирикутник оточення навколо будинку Центральної ради й чекали наказів військового міністерства.
Стрільці замкнули лише чотирокутник довкола будинку Центральної Ради й ждали наказів від військового міністерства.
Одразу після помазання німецьке командування вже іншим тоном заявило, що будь-який виступ проти гетьмана Скоропадського вважатиме виступом проти німців, і зажадало підпорядкування Січових стрільців гетьманові; стрільці відмовилися.
всякий виступ проти Гетьмана Скоропадського вони, німці, вважатимуть виступом проти них
У дні перевороту (28–29 квітня 1918) на Липках нашвидкуруч формувалися частини з російських офіцерів, які називали себе 'гетманцами'; головна квартира Скоропадського містилася в будинку колишнього міністра охорони здоров'я Любинського.
на Липках на швидку руч організуються частини з російських старшин, які звуть себе „гетьманцями”, та що в будинку кол. міністра здоров’я Любімського є головна кватира Скоропадського
Є. Коновалець.
У день перевороту командування полку СС оголосило бойову готовність: Михайлівський монастир перетворили на твердиню, в обох брамах поставили гармати, їздові осідлали коней.
Михайлівський манастир перемінено у твердиню. В обох брамах поставлено гармати. Батерійні їздці осідлали коні.
Кулеметна сотня сотника Черника переїхала з казарм на вулиці Львівській до казарм на вулиці Терещенка, де був штаб полку СС, — повз натовп біля пам'ятника Хмельницькому; дві двоколки з кулеметами звернули до Михайлівського монастиря.
дістала наказ переїхати з казарм при вул. Львівській до казарм при вул. Терещенка, де містився штаб полку.
Уночі після гетьманського перевороту Січових стрільців у Києві роззброїли.
Вночі після перевороту гетьмана роззброєно Січових Стрільців.
Переворот — 29 квітня 1918 р.; роззброєння — у ніч на 30 квітня.
29 квітня 1918 року німці мали в Києві цілий армійський корпус, який весь день був у бойовій готовності; панцерні підрозділи цілий день роз'їжджали вулицями, готові придушити будь-який опір як «вуличні розрухи»; окремо німці стежили за Січовими стрільцями.
Вони мали в Києві цілий армійський корпус - найкраще узброєний і він був увесь день у воєнному поготівлі; панцирні зʼєднання цілий день розʼїжджали по вулицях Києва
Уранці 29 квітня 1918 року дорогою на роботу автор зустрів на вулицях Києва кілька німецьких панцерних автомобілів.
По дорозі до праці зустрів я кілька німецьких панцирних авт.
29 квітня 1918 року найбільший військовий рух у Києві спостерігали на Миколаївській вулиці; після закінчення служби урядовці поспіхом розходилися хто куди.
Найбільший військовий рух замітний був на Миколаївській вулиці. По скінченім урядуванні кожний урядовець дуже спішно опускав будинок
Гетьманський переворот припинив створення регулярної армії й призвів до роззброєння Січових стрільців і двох дивізій «синьожупанників»; залишилася тільки Запорізька дивізія генерала Натієва, яка була на фронті.
довів до роззброєння вже існуючих і добре вишколених військових частин, як Січових Стрільців і двох дивізій "Синьожупанників"
29 квітня 1918 р. о 16-й годині весь Чорноморський флот у Севастополі підніс український прапор.
піднесення о годині 16-й 29 квітня 1918 року всією Чорноморською фльотою українського прапору
Подія не в Києві, але це новина, яку обговорювали в столиці в останній день Центральної Ради.
Коли загін гетьманців підійшов до будинку, де засідала Рада (ще під час молебню на Софійській площі), галицькі січові стрільці намагалися оборонятися; у сутичці вбито трьох гетьманських офіцерів — єдиних жертв перевороту. Члени Ради самі розбіглися.
В сутичці було вбито трьох гетьманських офіцерів, — це були одинокі жертви перевороту.
Поки відбувалися ці події, Рада ще обговорювала проєкт української конституції. Січові стрільці спробували захистити будинок, у якому засідала Рада; у сутичці загинули троє прихильників гетьмана — це було єдине кровопролиття під час перевороту.
the Sich Riflemen made an attempt to defend the building in which the Rada was holding its deliberations. In the skirmish that ensued three supporters of the Hetman were killed.
Автор есею — Тарас Гунчак. Назву будинку (Педагогічний музей) додано з загальновідомих даних, у тексті вона не згадується.
29 квітня сотня Січових стрільців Ф. Черника з 12 кулеметами, переходячи Софійську площу до будівлі ЦР, пройшла повз молебень на честь Скоропадського (почався о 16 годині, служив єпископ Никодим), виконуючи наказ нікого не чіпати.
сотня Січових стрільців Ф. Черника, озброєна 12 кулеметами, переходила Софійський майдан
Коновалець Є., с. 268–269.
Німці пізніше, під приводом недопущення заворушень у районі свого командування, заблокували Січових стрільців у казармах, а їхні групи на вулиці затримували й роззброювали.
заблокували Січових стрільців у касарнях, а їх окремі групи, що опинилися на вулиці, затримували й роззброювали
Захопленням установ Києва командував генерал В. Дашкевич-Горбацький, загонами — полковники О. Сахно-Устимович, В. Глинський, В. Каракуца, підполковник Бенецький, капітан Богданович; гетьманці носили пов'язки на рукавах: білу на лівому, малинову на правому.
гетьманці мали пов’язки на рукавах: білу – на лівому, малинову – на правому
До вечора 29 квітня захоплено більшу частину установ; після засідання ЦР загін гетьманців зайняв її будівлю — Педагогічний музей; охорона — січові стрільці — вбила трьох старшин-змовників; похорон одного з них відбувся в Києві 4 травня 1918 р.
Охоронці будинку Центральної Ради – Січові стрільці – вбили трьох старшин-заколотників
Генерал-майор В. Дашкевич-Горбацький, фактичний керівник гетьманського перевороту, в ніч на 29 квітня 1918 р. очолював бойові групи, що захоплювали урядові установи в Києві; потім до липня 1918 — начальник штабу гетьмана.
29 квітня 1918 р. очолював боївки, що захоплювали урядові інституції в ніч перевороту.
29 квітня 1918 р. січовики зайняли будівлю Ради; сталися сутички, у гетьмана вбито трьох офіцерів (за виноскою — 2–3, під час обстрілу кулеметної сотні січовиків на Бібіковському бульварі); патрулі січовиків заарештували близько 40 гетьманців на прилеглих вулицях; увечері перестрілка біля будівлі Ради, січовики обстріляли й німецький загін на Фундуклеївській та австрійський автомобіль. Опівночі на пропозицію німців січовики (з Грушевським) відійшли до Луцьких казарм, після чого гетьманці зайняли казарму на Терещенківській і будівлю Ради.
Оказывается, что немцы не препятствовали выходу сечевиков и последние заняли здание Рады. Тут произошло несколько стычек, причем три офицера у меня было убито.
Подробиці — редакторська виноска 174.
Через десять хвилин після наказу кулеметна сотня Федя Черника з кулеметами на двоколках ішла Великою Житомирською і Великою Володимирською до Софійської площі; у стрільців на шапках були червоні стрічки замість символічної «Червоной калины» на знак того, що йдуть у бій; такі самі стрічки вплетено в гриви коней. Вулиці, повні стривожених громадян, захоплено вітали СС, яких «обмосковленная столица» не любила.
Стрільці мали на шапках червоні стрічки замість символічної „Червоної Калини” на знак, що йдуть у бій. Такі ж стрічки були вплетені теж у гриви коней.
Деталь однострою/звичаїв.
У день обрання гетьмана, 29 квітня 1918 року, німецька залога Києва була в стані бойової готовності: численні німецькі загони в повному озброєнні розмістили й приховали в різних місцях міста, особливо біля Центральної Ради, казарм Січових стрільців і київського цирку, де відбувалося «обрання» гетьмана.
Маса німецьких відділів у повній зброї розміщено і укрито в різних місцях Києва, особливо в околиці Центральної Ради, касарень Січових Стрільців і київського цирку
Свідчення очевидця.
Ще до полудня 29 квітня 1918 року Скоропадський вислав свою гвардію під командою генерала В. Дашкевича-Горбацького зайняти центральні урядові будинки — міністерства, Військовий штаб і Державний банк; німці вимагали, щоб це було зроблено до 12-ї години ночі, інакше вони не визнають перевороту.
вже перед полуднем тогож дня вислав свою військову ґвардію під командою ґен. В. Дашкевича-Горбацького зайняти центральні урядові будинки Міністерств, Військ. Штабу і Держ. Банку
Ще під час церемонії на Софійській площі гетьман наказав гвардії захопити будинок Центральної Ради й розігнати Малу Раду, яка саме ухвалювала новий земельний закон і обрала Михайла Грушевського президентом УНР. Кінний загін полковника Аркаса, що охороняв Раду, склав зброю; Січові стрільці відмовилися здати зброю, у короткій сутичці загинули троє російських офіцерів, і члени Ради встигли залишити будинок, після чого стрільці відійшли.
прийшло до короткої сутички, в якій впало трьох російських офіцерів. В той спосіб вони дали змогу членам Центральної Ради опустити будинок Центральної Ради
У ніч на 30 квітня 1918 року кілька сотень прихильників Скоропадського, переважно російських офіцерів, під командою генерала Дашкевича-Горбацького захопили міністерства; опір чинили лише Січові стрільці. Загинуло троє гетьманців, а до ранку 30 квітня всі урядові установи були під контролем гетьманців, січовиків роззброєно.
Three Hetmanites were killed in the coup, and by the early hours of the morning of April 30 Skoropadsky's forces were in control of all the government offices and the Sich Sharpshooters were disarmed.
Автор датує події за новим стилем.
Сили УНР у Києві на день перевороту: Школа старшин (1200), Січові стрільці (близько 3000 з кулеметними командами й батареєю), козаки з колишніх військовополонених (600), Школа підстаршин (близько 300) — усього понад 5 тисяч, не враховуючи вільних козаків із мешканців столиці.
Загалом – понад 5 тисяч вояків
ЦДАВО, Ф. 3543, Оп. 2, Спр. 1, Арк. 117 зв.
Фактичним військовим керівником державного перевороту 29 квітня 1918 р. був генерал Владислав Дашкевич-Горбацький; Устимович запропонував його на військового міністра, але Гренер відхилив кандидатуру «как нежелательную для военных кругов»; Скоропадський мав намір зробити його начальником гетьманського штабу.
генерала Володислава Дашкевича-Горбацького, фактичного військового керівника державного перевороту 29 квітня
Автор статті: Руслан Пиріг.
Оголошення: за розпорядженням демобілізаційного відділу Військового міністерства ліквідаційна комісія Сердюцького георгіївського полку імені полковника Богуна в понеділок 29 квітня о 10-й ранку продавала з торгів майно — стару й нову білизну, вози, упряж, металевий брухт тощо; учасники вносили 20% оціночної суми.
буде продаватися з торгів 29 (16) квітня в понеділок о 10 годині ранку всяке майно, як то: білизна стара і нова, вози, упряжь, всякий лом металю і інше майно.
Нині вул. Дорогожицька / Мельникова.
Наказом від 29 квітня 1918 р. № 129 усім військовим частинам з вимогами на гарматне майно наказано звертатися лише до Головного гарматного управління (Київ, Банкова, 13). Вимоги складають окремо на: рушниці, револьвери, шаблі, кулемети; гармати й амуніцію; інструменти; оптичні прилади; набої; ручні гранати, міномети, порох, вибухівку; подавати у трьох примірниках. Підписав т. в. о. міністра військових справ отаман Греков.
Наказую всім військовим частинам з вимогами на одержання потрібного різного гарматного майна звертатися тільки до Головного Гарматного Управління (Київ, Банкова, 13).
Після проголошення Гетьманщини 29 квітня 1918 р. полк Січових стрільців було розформовано, але з його складу набрали частини, що охороняли особу й палац гетьмана.
з їх складу набрались ті частини, що охороняли особу і дворець гетьмана
Твердження автора; інші джерела це заперечують.
Пополудні 29 квітня 1918 року біля будинку Центральної Ради бачили озброєний німецький загін, а також українське військо.
Бачили вони озброєний німецький відділ коло будинку Центральної Ради, але бачили там також і українське військо.
Переказ відвідувачів міністерства.
29 квітня Центральну Раду охороняли січові стрільці й нікого не пускали на ту частину Володимирської вулиці, де стоїть Рада; перед тим, на розі Терещенківської та Бульвару, поблизу Ради було вбито одного січового стрільця.
Центральна Рада в цей час схороняється січовиками-стрільцями
Номер від 30 квітня; «перед цим» — до відкриття засідання 29 квітня.
За словами автора, Центральна Рада розбіглася сама, дізнавшись про проголошення Гетьманщини, про те, що її кінна гвардія під командою полковника Аркаса (сина автора «Історії України» та опери «Катерина») перейшла до гетьманців і що Січові стрільці ведуть переговори з гетьманом; ніхто її не розганяв.
її кінна ґвардія під командою полковника Аркаса ... перейшла до Гетьманців та що Січові Стрільці переговорюють з Гетьманом
Апологетична брошура гетьманця (1933); твердження про «саморозпуск» полемічне.
Гетьман Павло Скоропадський у грамоті до всього українського народу оголосив себе Гетьманом всієї України і тимчасово взяв на себе всю повноту влади; управляти країною мав призначений ним Кабінет Міністрів.
Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України.
Дата грамоти й закону — 29 квітня 1918 р., як надруковано; номер газети вийшов 16 травня.
Гетьман Павло Скоропадський у «Грамоті до всього українського народу» від 29 квітня 1918 року оголосив себе Гетьманом України та взяв на себе тимчасово всю повноту влади.
Настоящимъ актомъ я объявляю себя Гетманомъ Украины.
Текст Грамоти надруковано на першій сторінці № 5; дата підписання внизу — «29 апрѣля 1918 года. г. Кіевъ».
Грамота гетьмана від 29 квітня 1918 р. відновлювала право приватної власності, скасовувала розпорядження Центральної Ради й Тимчасового уряду, відновлювала свободу купівлі-продажу землі та повну свободу торгівлі; обіцяла особливу увагу становищу залізничників.
Відбудовується повна свобода по розробленню купчих по куплі-продажі землі
Документальний додаток упорядника (за П. Христюком, Д. Дорошенком).
Гетьманська грамота від 29 квітня 1918 року відновлювала в повній мірі право приватної власності, скасовувала розпорядження Центральної Ради й Тимчасового уряду, відновлювала свободу купівлі-продажу землі та повну свободу торгівлі й приватного підприємництва.
Права приватної власности, як фундаменту культури й цівілізації, відбудовуються в повній мірі
загальнодержавне
Гетьманська грамота скасовує всі розпорядження колишнього українського й Тимчасового російського урядів, що обмежували право приватної власності, і відновлює повну свободу угод з купівлі-продажу землі; водночас обіцяє заходи щодо відчуження земель у великих землевласників за справедливою вартістю для наділення малоземельних хліборобів.
Права частной собственности ... возстанавливаются вь полномь объемь ... Возстанавливается полная свобода совершенія сдалокь по продажь и покупкь земли.
Дата грамоти за перебігом подій.
Грамота відновлює право приватної власності й скасовує розпорядження колишнього українського та Тимчасового російського урядів, що його скасовували чи обмежували; відновлюється повна свобода угод купівлі-продажу землі.
Права частной собственности — какъ основы культуры и цивилизаціи — возстанавливаются въ полномъ объемѣ ... Возстанавливается полная свобода совершенія сдѣлокъ по продажѣ и покупкѣ земли.
«Законы о временном государственном устройстве Украины» від 29 квітня 1918 р. (підписали гетьман і отаман Ради міністрів М. Сахно-Устимович): житло недоторканне, обшук і арешт у домі лише за законом; кожен громадянин має право вільно обирати житло й роботу, купувати й продавати майно та без заборони виїжджати за кордон; збори мирно й без зброї; свобода друку в межах закону.
«Закони про тимчасовий державний устрій» 29 квітня 1918 р.: житло недоторканне, обшук і арешт у домі — лише у випадках, зазначених законом; громадяни мають право вільно обирати місце проживання й виїжджати за кордон, збиратися мирно й без зброї. Підписав «Отаман Ради Міністрів» Микола Сахно-Устимович.
Осоля кожного непорушна. Робити обшукування і арешт г будинку його господаря можливо не инакше, як у випадках і порядку, означених законом
Документальний додаток упорядника (за П. Христюком, Д. Дорошенком).
Кожний український козак і громадянин має право вільно вибірати мешкання і працю, набувати і продавати майно та без заборони виїзджати за кордон
загальнодержавне; гарантії житла й виїзду
«Закони про тимчасовий державний устрій України» від 29 квітня 1918 року проголошували недоторканність житла (обшук і арешт у будинку — лише у визначених законом випадках), право вільно обирати місце проживання й працю та без заборони виїжджати за кордон, право на мирні зібрання без зброї.
Оселя кожного непорушна. Робити обшукування і арешт в будинку його господаря можливо не инакше, як у випадках і в порядку, означених законом.
загальнодержавне. Автор вважає ці гарантії декоративними.
29 квітня 1918 р. датовано «Грамоту до всього українського народу» і «Закони про тимчасовий державний устрій України»: Скоропадський проголосив себе гетьманом усієї України; Центральна й Мала Рада та всі земельні комітети розпускалися, міністри та їхні товариші звільнялися, решта урядовців залишалися на місцях; відновлювалося право приватної власності, оголошувалася повна свобода купівлі-продажу землі, свобода торгівлі й приватного підприємництва, обіцявся закон про вибори до Українського Сойму.
Права приватної власности — як фундамент культури і цивілізації, відбудовуються в повній мірі
загальнодержавне; підписано «29 квітня 1918 р. м. Київ».
Грамота гетьмана «До всього Українського Народу» від 29 квітня 1918 р.: Центральна й Мала Рада та всі земельні комітети розпускаються, міністри та їхні товариші звільняються, інші службовці залишаються на місцях; права приватної власності відновлюються, свобода купівлі-продажу землі, свобода торгівлі й приватного підприємництва; особлива увага залізничникам.
Центральна і Мала Рада, а також всі земельні комітети від нинішнього дня розпускаються.
загальнодержавне
Гетьман видав грамоту й «Закони про тимчасовий державний устрій України», якими, за автором, відновлював за малими винятками всі старі російські закони й право приватної власності на землю, анулюючи революційне законодавство Центральної Ради.
Гетьман Скоропадський оголосив нову конституцію, видаючи так звану грамоту про основні закони України
Дати грамоти (29 квітня) в тексті немає.
Того ж дня по місту роздавали Грамоту гетьмана Скоропадського, написану мішаниною української та російської мов; вона оголошувала, що гетьман узяв владу, а всі закони Центральної Ради скасовуються.
Гармаші принесли Грамоту гет. Скоропадського, яку роздавали по місті. Написана була мішаниною української і московської мови.
Гетьман звернувся до народу не універсалом, а «грамотою»; в урядових повідомленнях його офіційно титулували «Його Світлість», а не козацьким «Його Ясновельможність», що автор сприйняв як російський або берлінський («Hoheit») вплив.
Гетьман до свого народу обізвався не універсалом, по старому звичаю, а „грамотою"... Офіціяльним титулом Гетьмана в урядових повідомленнях був не старий козацький: „Його Ясновельможність", тільки „Його Світлість"
Титул «Ясновельможний пан гетьман» згодом став уживаним; автор описує перші дні після перевороту.
У першій Грамоті гетьмана від 29 квітня 1918 р. обіцяно: «в ближайшее время будет издан закон, устанавливающий порядок выборов в Украинский Сойм».
„В найблищий час буде виданий закон, установляючий порядок виборів до Українського Сойму"
За «Законами о временном устройстве» гетьман має право оголошувати місцевості на військовому, облоговому чи винятковому стані; панівною вірою оголошено християнську (православну), іншим забезпечено свободу богослужіння.
Гетьман оголошує області на військовім, осаднім або виключнім стані.
загальнодержавне
Закони про «Тимчасовий державний устрій України», оприлюднені разом із Грамотою 29 квітня 1918, містили розділ «Про віру»: «передовою» вірою Української Держави оголошувалася християнська православна, іншим гарантувалося вільне відправлення культу.
»передовою в Українській Державі вірою є христіянська-православна«
загальнодержавне
Грамота гетьмана обіцяла особливу увагу до поліпшення правового становища й умов праці залізничників і проголошувала, що всі урядовці державних установ залишаються на своїх посадах.
Особливу увагу звернеться на поліпшення правового становища і умов праці залізничників
загальнодержавне
Закони про тимчасовий устрій оголошували православну християнську віру провідною в Українській Державі, а гетьмана — верховним воєводою армії й флоту з правом оголошувати місцевості на військовому, облоговому чи винятковому стані.
Передовою в Українській Державі вірою є християнська, православна
загальнодержавне
29 квітня 1918 року Скоропадський видав грамоту, у якій проголосив себе «Гетьманом всієї України», розпустив Центральну і Малу Раду та земельні комітети, звільнив міністрів, а решті урядовців наказав лишатися на місцях.
Upon assuming office on April 29, Skoropadsky issued an edict (hramota) in which he proclaimed himself "Hetman of all Ukraine."
Автор датує події за новим стилем.
Гетьманська грамота відновлювала право приватної власності «як основу культури й цивілізації» в повному обсязі, скасовуючи розпорядження Ради й Тимчасового уряду щодо власності, і обіцяла поліпшити умови праці залізничників.
"the right of private ownership, as the foundation of culture and civilization, is reinstituted in toto
Закон про тимчасовий державний устрій проголошував свободу слова й зібрань «у межах закону», свободу віросповідання з православ'ям як провідною (державною) церквою; законодавча влада тимчасово належала Раді міністрів протягом усіх 33 тижнів гетьманату.
Freedom of speech and of assembly "within the limits of the law" were proclaimed; freedom of worship was also recognized, although the leading (state) church was declared to be the Orthodox Christian.
29 квітня 1918 р. Центральна Рада змінила земельний закон: землеволодіння до 30 десятин не підлягали вилученню.
On April 29, 1918, the Rada changed the previous land law providing that landholdings not exceeding thirty desiatynas should not be subject to expropriation.
Автор есею — Ігор Каменецький. Це останній день існування Ради (того ж дня проголошено Гетьманат).
Грамота гетьмана скасувала всі розпорядження українського й Тимчасового урядів про землю, зокрема закон Центральної Ради про соціалізацію землі; дозволено вільну купівлю-продаж землі.
Право приватної власності “як фундаменту культури і цивілізації” відновлювалося в повній мірі, а всі розпорядження українського і Тимчасового урядів скасовувалися.
загальнодержавне
Гетьманська грамота обіцяє твердо забезпечити права робітничого класу й звернути особливу увагу на поліпшення правового становища й умов праці залізничних службовців, які «в виключно тяжких умовах ні на одну годину не припиняли своєї відповідальної роботи».
Равным образомь будуть твердо обезпечены права рабочаго класса. Особое вниманіе будеть обращено на улучшеніе правового положенія и условій работы жельзнодорожныхь служащихь
Гетьманська грамота відновлює «повну свободу торгівлі» й відкриває «широкий простір приватній підприємливості та ініціативі» в економічній і фінансовій галузі; грамоту підписано «Гетман всея Украины Павло Скоропадский», Київ, 29 квітня 1918 року.
Въ области экономической и финансовой возстанавливается полная свобода торговли и открывается широкій просторъ частной предпріимчивости и инціативь.
Грамота Гетьмана від 29 квітня 1918 р.: Центральна й Мала Ради та всі земельні комітети з того дня розпускаються, міністри й товариші міністрів звільняються, а решта урядовців залишається на посадах.
Центральна і Мала Ради, а також всі земельні комітети з нинішнього дня розпускаються. Всі Міністри і товариші звільняються.
Дата грамоти й закону — 29 квітня 1918 р., як надруковано; номер газети вийшов 16 травня.
Грамоту підписали Гетьман Всієї України Павло Скоропадський і отаман Ради Міністрів М. Устимович; у документі зазначено «29 квітня 1918 р., м. Київ».
Гетьман Всієї України Павло Скоропадський. Отаман Ради Міністрів М. Устимович. 29 квітня 1918 р. м. Київ.
Закон про тимчасовий устрій: першенствуюча віра в Українській Державі — християнська православна; усі громадяни інших віросповідань і мешканці країни користуються свободою віри й богослужіння за своїм обрядом.
Первенствуюча в Українській Державі віра є християнська, православна.
Стаття закону про тимчасовий устрій: оселя кожного неторкана, обшук і виїмка в домі можливі лише за згодою господаря або у випадках і порядку, визначених законом.
Оселя кожного неторкана. Робити обшукування і виїмку в будинку без згоди його господаря можливо не инакше як в випадках і порядку, законом визначених.
Закон дозволив кожному громадянинові вільно обирати місце проживання й працю, купувати й відчужувати майно та без заборони виїжджати за кордон; примусове відчуження майна можливе лише за відповідну плату.
Кожний український козак і громадянин має право вільно вибирати місце мешкання і працю, придбати і відчужити майно і без заборони виїзжати за кордон
Грамота передбачає відчуження земель у великих землевласників за їхньою дійсною вартістю для наділення малоземельних хліборобів.
будутъ приняты мѣры къ отчужденію земель по дѣйствительной ихъ стоимости отъ крупныхъ землевладѣльцевъ для надѣленія участками малоземельныхъ хлѣборобовъ.
«Закон о временном государственном устройстве Украины» від 29 квітня 1918 р. встановив гетьманську владу й громадянські права: свободу особи та законного суду, недоторканність житла, свободу переселення, заробітку, майна й виїзду за кордон, свободу зібрань, слова, друку й організацій; засновано Раду міністрів, Фінансову раду та Генеральний суд.
право домашнього спокою, свобода переселення, зарібку, праці, майна і виїзду закордон, свобода зібрань, слова, друку й організацій
Грамота гетьмана від 29 квітня 1918 року розпускала Центральну і Малу Раду та всі земельні комітети; решта урядовців державних установ мала залишатися на посадах. Відновлювалася приватна власність і свобода купівлі-продажу землі, повна свобода торгівлі; обіцяно покращити становище залізничників.
Центральна і Мала Рада, а також усі земельні комітети від нинішнього дня розпускаються. Всі інші урядовці, що працюють в державних інституціях, зістаються на своїх посадах
У передруку помилково стоїть «29 квітня 1919 р.».
Того ж 29 квітня 1918 року, поки тривала інавгурація гетьмана, Рада на останньому засіданні ухвалила Конституцію УНР: Всенародні збори з одним депутатом на 100 000 осіб, мінімальний вік депутата — 20 років, національно-персональна автономія для росіян, поляків і євреїв.
While the new Hetman was being inaugurated, to the accompaniment of much bell-ringing, the Rada was holding its last session at which it belatedly adopted the constitution
29 квітня 1918 р. Скоропадський видав грамоту, у якій проголосив себе «Гетьманом всієї України»: державні службовці мали й далі працювати в міністерствах, обіцяно виборчий закон до українського парламенту, повністю відновлено право приватної власності та скасовано всі розпорядження Ради й Тимчасового уряду щодо власності; дрібним власникам обіцяно землю від великих власників за дійсною вартістю, а залізничникам — кращі умови праці.
"the right of private ownership, as the foundation of culture and civilization, is reinstated in total"
Автор есею — Тарас Гунчак.
Того ж дня, 29 квітня 1918 р., гетьман видав закон про тимчасовий державний устрій України до скликання парламенту: уся влада належала гетьманові, який призначав міністрів, мав право абсолютного вето й був головнокомандувачем армії та флоту; свобода слова й зібрань гарантувалася лише «в межах закону», а провідною державною вірою оголошено православ'я.
there was to be freedom of speech and assembly--however, "within the limits of the law."
Автор есею — Тарас Гунчак.
Грамота гетьмана (29 квітня 1918 р.) обіцяла: «особое внимание будет обращено на улучшение правового положения и условий труда железнодорожников, которые при исключительно тяжёлых условиях ни на один час не бросали своей ответственной работы». Обіцянок не було виконано: заборгованість із зарплати залізничникам становила близько 300 млн крб.
“особлива увага буде звернута на поліпшення правового становища і умов праці залізничників”
загальнодержавне
Закони про тимчасовий державний устрій України від 29 квітня 1918 р. (опубл. «Державний вістник» № 1, 16 травня): кожен козак і громадянин має право вільно обирати місце проживання й роботу, набувати й відчужувати майно та без заборони виїжджати за кордон (ст. 18); власність недоторканна (ст. 19); дозволено збори мирно і без зброї (ст. 20), свобода слова й друку в межах закону (ст. 21), спілки (ст. 22).
Кожний український козак і громадянин має право вільно виберати місце мешкання і працю, придбати і відчужити майно і без заборони виїзжати за кордон Української Держави
на практиці виїзд вимагав відміток німецької влади (циркуляр 27.05.1918)
Грамота гетьмана Скоропадського «Ко всему Украинскому народу» (російською мовою): гетьман оголошує себе гетьманом України, Центральну й Малу Ради та всі земельні комітети розпущено, міністрів і товаришів міністрів звільнено, решта службовців урядових установ лишається на місцях; найближчим часом буде видано закон про вибори до Українського Сейму; гетьман обіцяє твердо стояти на сторожі порядку й вимагати безумовного виконання розпоряджень.
Настоящимь актомь я объявляю себя Гетманомь Украины. ... Центральная и Малая Рады, а также всі земельные комитеты съ настоящаго числа распускаются.
Грамота датована 29 квітня 1918 р. (за загальновідомим перебігом подій); газета друкує її у №264 російською.
«Закони про тимчасовий Державний устрій України»: влада управління в межах Української Держави належить виключно Гетьманові, який затверджує закони (без його санкції закон не має сили), призначає й звільняє отамана Ради Міністрів та Кабінет, є вищим керівником зносин із закордоном і верховним воєводою армії та флоту.
Влада управління належить виключно до Гетьмана України в межах всієї Української Держави.
Дата грамоти й закону — 29 квітня 1918 р., як надруковано; номер газети вийшов 16 травня.
Закон про тимчасовий устрій утворював Генеральний Суд — вищий охоронець і захисник закону та Вищий Суд України в судових і адміністративних справах; він оголошує для загального відома всі закони й накази уряду, слідкує за законністю їх видання; суддів призначає Гетьман.
Генеральний Суд Української Держави являє собою вищого охоронителя і захистника закону та Вищий Суд України в справах судових та адміністративних.
Конституцію УНР (Статут про державний устрій, права і вольності УНР) було ухвалено в останній день роботи Центральної Ради; Українська Держава гетьмана Скоропадського керувалася «Законами про тимчасовий державний устрій України», проголошеними гетьманом.
Ухвалена в останній день роботи Центральної Ради Конституція УНР залишилася в історії України як пам’ятка української політико-філософської та правової думки.
Автор: В. Яблонський. Дату 29.04.1918 в тексті не названо — виведено з «останнього дня роботи Центральної Ради».
У грамоті Гетьман пояснив переворот тим, що колишній уряд не здійснив державного будівництва: тривають безчинства й анархія, зростають розруха та безробіття, а для країни настає «грізна мара голоду».
Бешкети й анархія продовжуються на Україні, економічна розруха і безробіття збільшуються і розповсюджуються з кожним днем
OCR місцями зіпсований; зміст передано за ясними фрагментами.
Грамота Гетьмана скасувала всі розпорядження колишнього Українського уряду та Тимчасового російського уряду й відновила права приватної власності «як фундаменту культури і цивілізації»; дозволено вільне укладання купчих на купівлю-продаж землі.
Права приватної власности — як фундаменту культури і цивілізації відбудовуються в повній мірі і всі розпорядження бувшого Українського Уряду, а рівно тимчасового російського відміняються і касуються.
OCR перекручений у кількох словах.
Гетьман пообіцяв вжити заходів, щоб викупити в великих власників землі за справедливою вартістю й наділити ними малоземельних хліборобів, а також забезпечити права робітничого класу та покращити умови праці залізничників.
будуть прийняті міри по відчуженню земель по дійсній їх вартости від великих власників, для наділення земельними участками малоземельних хліборобів.
Грамота проголошувала повну свободу торгівлі, відкривала простір приватному підприємству та ініціативі в економічній і фінансовій сфері; закон про вибори до Українського Сойму мав бути виданий найближчим часом.
В області економічній і фінансовій відбудовується повна свобода торгу і відчиняється широкий простір приватнього підприємництва й ініціятиви.
Гетьман заявив, що твердо стоятиме на сторожі порядку й законності, вимагатиме негайного виконання розпоряджень і не спинятиметься перед «найкрайнішими мірами».
буду твердо стояти на сторожі порядку і законности в Українській Державі, буду домагатись негайно виконання всіх державних розпоряджень
Закон гарантував козакам і громадянам України права: захист вітчизни — обов'язок кожного, сплата встановлених податків і повинностей; ніхто не може бути затриманий під вартою чи засуджений інакше як у випадках, визначених законом.
Ніхто не може бути засуджений і покараний, крім як за злочинні вчинки передбачені існуючими в час їх здійснення законами.
OCR двох колонок сплутаний.
Закон гарантував громадянам право збиратися мирно й без зброї, вільно висловлювати думки в друку, створювати товариства й спілки, мета яких не суперечить законам.
Українські козаки і громадяне мають право робити зібрання, мирно і без зброї.
Закон про тимчасовий устрій: Гетьманові належить помилування засуджених, пом'якшення кари й загальне прощення за вчинені злочинні події зі скасуванням переслідування й звільненням від суду, а також складання казенних недоїмок.
Гетьмапові належить помилування засуджених, полегчення кари, і загальне прощення зроблених злочинних подій з скасуванням проти них переселідування
Статтю 7 прочитано з двох переплетених колонок.
У грамоті Гетьман вдячний «могутньому підтриманню центральних держав», завдяки якому Українська держава врятувалась від загибелі; він заявляє, що колишній український уряд виявився нездатним збудувати державу.
Спаслась Вона дякуючи могутьному підтриманню центральних держав
OCR місцями зіпсований.
Наказ № 43 від 29 квітня 1918 року: за проханням звільнено директора Переяславської хлопчачої гімназії Антонка з 14 березня 1918 року та директора Городнянської хлопчачої гімназії Ділконенка з 1 вересня 1917 року.
Увільняється від служби, згідно з проханням, директор Переяславської хлопячої гімназії Антонок, з 14 березня 1918 року.
Гетьман пообіцяв забезпечити права робітничого класу й особливо поліпшити правове становище та умови праці залізничних службовців; в економіці відновлюється вільна торгівля й приватна ініціатива.
Особое вниманіе будетъ обращено на улучшеніе правоваго положенія и условій работы желѣзнодорожныхъ служащихъ ... возстанавливается полная свобода торговли
Фрагменти розірвані між колонками; суть передано за контекстом.
На вечірньому засіданні Малої Ради 29 квітня було розпочато ухвалення конституції Української Республіки; звіту з цього засідання газета не змогла надрукувати через теперішні технічні умови друкування.
На засіданні Малої Ради 29-го квітня ввечері після зачитання і обговорення почалось уваження конституції Української Республіки.
Читано з зображення. Заголовок на першій сторінці каже, що Мала Рада ухвалила конституцію.
Закон про тимчасовий державний устрій дозволяв Гетьманові оголошувати області на воєнному, осадному або виключному стані, помилувати засуджених, пом'якшувати кари й оголошувати загальне прощення; накази Гетьмана закріплялись підписом отамана-міністра або відповідного міністра.
Гетьман оголошує области на військовому, осадному або виключному положенні.
OCR місцями зіпсований.
Закон про тимчасовий устрій: закони обнародуються для загального відома в установленому порядку, необнародовані до діла не прикладаються; закон набуває сили від часу, визначеного в ньому самому; Рада Міністрів керує законодавством, а законопроекти розробляються в міністерствах і затверджуються Гетьманом.
Закони обнародуються для загального освідомлення в установленому порядку і перш обнародованя до діла не прикладаються.
Стаття 26 та наступні; OCR місцями зіпсований.
Закон створював Фінансову Раду — вищу установу в справах державної фінансової політики: вона розглядає умови державних позик, питання державного кредиту й грошового обігу; складається з призначених Гетьманом членів, а також отамана-міністра, міністра фінансів і державного контрольора.
Фінансова Рада є вища народна[?] у справах державної фінансової політики
Початок статті 38 у OCR зіпсований.
Обіжник міністра судових справ Шелухіна від 29 квітня 1918 р. (№ 374) апеляційним судам, окружним судам і мировим суддям: оскільки Міністерство має продовжити видання «Відомостей справок о судимості» колишнього російського Міністерства юстиції, суди мають якнайшвидше надіслати відомості про всіх засуджених після перерви у виданні «Відомостей» та ще не надруковані «справки о судимости» й «статистические листки».
Народне Міністерство Судових Справ, предбачаючи продовження „Відомостей справок о судимости" колишнього Російського Міністерства Юстиції, має необхідну потребу одержати відомости про всіх засуджених
Текст колонки перемішаний з іншим наказом, суть відтворено.
Накази № 17 і № 22 по Прес-бюро (квітень 1918 р.): у Прес-бюро призначено референтів іноземної преси — німецької, російської, польської, української, турецької й перської, — із платнею по 375–450 карбованців на місяць, секретаря редакції «Вістника» (500 крб) та завідувача оповістками (375 крб); директор Прес-бюро Юрій Тищенко звільнений за проханням з 14 квітня 1918 року.
Панасевич Олексій-секретаря редакції „Вістинка", з 1 квітня, з платнею 500 карб. на місяць ... референта німецької преси ... з платнею 375 карбованців на місяць
«Вістник» тут — урядова газета, ймовірно «Державний Вістник» або «Вістник Генерального Секретаріату».
Міністерство у великоруських справах заготувало 29 квітня п'ять законопроєктів до Центральної Ради: про національні Установчі збори, про національний передпарламент, про національних комісарів, про національні громади та про союзи громад — їх у той же день було внесено до законодавчої комісії.
1) „о національномъ Учредительномъ Собраніи, 2) о національномъ предпарламентѣ, 3) о національныхъ комиссарахъ, 4) о національныхъ общинахъ и 5) о союзахъ общинъ.
Дата заготовлення — 29 квітня, тобто день гетьманського перевороту; закінчення фрази («були в той же день до...») обірване OCR.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Наказ № 41 від 29 квітня 1918 року (§ 1): Пришкова затверджено директором Савранської змішаної гімназії; (§ 2) в. о. начальниці Тульчинської дівочої гімназії О. К. Звиногродської затверджено на посаді з 8 березня 1918 року.
В. об. начальниці Тульчинської, на Поділлю, дівочої О. К. Звиногродської гімназії О. К. Звиногродська затверджується на цій посаді, з 8 березня 1918 року.
Перший параграф про Савранську гімназію сильно спотворений.
Наказ № 42 від 29 квітня 1918 року: завідувачку Таращанської дівочої вищої початкової школи Рознатовську призначено начальницею Таращанської міської дівочої гімназії з 21 січня 1918 року, а Хоменка, директора Таращанської міської реальної школи, — в. о. інспектора хлопчачої вищої початкової школи (обидва без платні за нову посаду).
Призначається до виконання обовязків завідуюча Таращанської дівочої вищої початкової школи Рознатовська-начальниця Таращанської міської дівочої гімназії з 21 січня 1918 року і без отримання платні
OCR розірваний; посади першої особи відновлено за контекстом.
Оголошення старшого нотаріуса Одеського окружного суду: 29 квітня 1918 р. у реєстрі зроблено помітку про передачу закладної (затверджена 17 травня 1917 р., 26.000 руб. під 6% на 8 років) на нерухомість — від одного лікаря Розенберга до Ципри-Йонтлевої Авербах.
закладной … 26000 руб. по 6 % на 8 года … Ципра Іонлевий Авербах на недвижимое имущество
Оголошення нотаріуса про Одесу; OCR частково пошкоджений.
У день перевороту 29 квітня 1918 р. було заарештовано Петлюру, який тоді не обіймав посади в уряді і був головою Київської губернської земської управи; гетьман наказав наступного дня негайно його випустити й запросити до себе.
В день переворога Петлюра был арестован. Он в то время никакой должности в правительстве не занимал и был председателем Киевской земской управы.
Німці заборонили Українській демократичній хліборобській партії провести 29 квітня 1918 року запланований з'їзд, розраховуючи, що селян-делегатів удасться залучити до виборчого зібрання «Союзу хліборобів».
постарався, що "невтралісти" німці заборонили партії хліборобів-демократів відбути на другий день свій плянований партійний зʼїзд
29 квітня 1918 р. німецька військова влада на підставі наказу Ейхгорна від 25 квітня не дозволила загальних зборів Демократично-хліборобської партії; 30 квітня з'їзд відбувся з дозволу нової української влади.
29-го квітня німецька військова влада на підставі наказу фельдмаршала Айхгорна від 25 квітня не дозволила загальних зборів партії
Увечері 29 квітня, коли готовий номер «Нової Ради» мали здавати в машину, до друкарні прийшов гурт офіцерів із червоними й білими нарукавними пов'язками і зупинив роботу; вони пред'явили ордер № VII, за яким газети «Боротьба», «Відродження» та «Нова Рада» закривалися «впредь до особого распоряжения» на підставі наказу міністра внутрішніх справ.
заявилася ватага офіцерів з червоними й білими нарукавниками і спинила роботу в друкарні. ... „На основании приказа г. Министра Внутренних Дел газеты Боротьба, Відродження, Нова Рада впредь до особаго распоряжения закрывается".
Підпис на ордері, за словами редакції, «вельми нерозбірливий»; офіцери не говорили українською.
Міністр внутрішніх справ Ф. Лизогуб оголосив: усі повітові комісари й їхні помічники від моменту перетворення державної влади на Україні (29 квітня 1918 року, тобто гетьманського перевороту) усуваються від посад у відставку, мусять передати всі службові справи призначеним повітовим старостам.
Усуваються від посад у відставку усі повітові комісари та їх помічники з моменту перетвору Державної Влади на Україні (29 квітня 1918 року) з обовʼязком передати всі службові справи призначеним на ті посади повітовим старостам.
Наказ без чіткої дати публікації; 29 квітня — день гетьманського перевороту.
Д. Химерик, голова Липовецької народної управи, повідомив з'їзд, що в понеділок 29 квітня до Липовця прислали делегацію арештувати місцевих діячів, але в повній мірі це їй не вдалося.
в понеділок на цьому тижні була прислана делегація в Липовець, котра мала заарештувати місцевих діячів. Цього їй в повній мірі не вдалось
Подія поза Києвом, наведена як тло перевороту.
Українським частинам лише дозволили сховати у своїх казармах голову Ради М. Грушевського, на якого російський офіцер уже вчинив замах; Рада ще намагалася нелегально збиратися.
дозволено сховати до себе в казарми голову Ц. Ради М. Грушевського, на якого вже було зроблено руським офіцером замах
Казарм не названо (за іншими даними — січові стрільці).
Голову Центральної Ради проф. М. Грушевського після перевороту сховали в казармі СС на Львівській вулиці, № 24. Центральна Рада швидко розбіглася; СС охороняли лише її будинок.
Голову Центральної Ради, проф. Михайла Грушевського, заховано у Стрілецькій касарні на Львівській ч. 24
Павло Скоропадський був гетьманом «всієї України» від 29 квітня до 14 грудня 1918 р.; народився 1876 р., нащадок по прямій лінії Василя Скоропадського, брата гетьмана Івана Скоропадського, освіту здобув у військовій школі в Петербурзі.
Гетьманом “Всїєї України” Павло Скоропадський став від 29 цвітня 1918 року до 14 грудня 1918 року
Популярний еміграційний альбом (Вінніпег, 1920) Осипа Мегаса; автор у 1918 р. в Києві не був, тож дані вторинні й подекуди неточні.
Павло Скоропадський (нар. 3 травня 1873 р. у Тростянці на Полтавщині), колишній командир 34-го корпусу і 1-го українського корпусу, був гетьманом Української Держави з 29 квітня до 14 грудня 1918 року.
Гетьман Української Держави від 29 квітня 1918 р. до 14 грудня 1918 р. - Народився 3-го травня 1873 р. в м. Тростянець, Полтавщина.
Підпис під портретом.
Кінний загін охорони Ради під командою полковника Аркаса перейшов до гетьмана; о 8 годині вечора до гетьмана з'явився начальник січових стрільців Коновалець; наступного дня стрільців роззброїли й розпустили.
уже у 8 год. до Гетьмана явився начальник січових стрільців Коновалець
Першим (тимчасовим) головою Ради міністрів Української Держави призначено Миколу Миколайовича Устимовича (Сахно-Устимовича); 29 квітня він об'їжджав українських діячів, головно есефів, пропонуючи сім місць у кабінеті, але всі відмовилися.
Вже 29-го квітня Устимович одвідав цілий ряд українських громадських діячів, головно ес-ефів, пропонуючи їм сім місць в кабінеті
Перші закони гетьманської влади від 29 квітня 1918 року підписав як отаман Ради Міністрів Микола Сахно-Устимович.
Отаман Ради Міністрів Микола Сахно-Устимович.
Одразу після перевороту тимчасовим прем'єром призначили Миколу Устимовича, «любителя коней», мало відомого в націоналістичних колах; він протримався лише день, не зумівши залучити соціалістів-федералістів навіть пропозицією семи портфелів.
Nicholas Ustimovich, a lover of horses little known in nationalist circles, was appointed provisional premier; he held the office for only a day
Дружина Ф. Безака Олена Миколаївна (донька генерала Шипова, фрейліна імператриці Марії Федорівни), «пламенная монархистка, совсем не признающая Украины», у день проголошення гетьмана піднесла йому перстень з руки святої великомучениці Варвари.
в день проголошення гетьманом О. Безак піднесла йому кільце з руки святої великомучениці Варвари
День проголошення – 29 квітня 1918.
Близько 8 години вечора 29 квітня 1918 р. до гетьмана прийшов командир січовиків Євген Коновалець, спитав, чи стоїть той за Україну, і сказав, що мусить порадитися з частиною; за спогадами Коновальця (виноска), ставку гетьмана в Липках охороняли німці, а німецький полковник поставив січовикам ультиматум — визнання гетьмана або роззброєння. 30 квітня січовики в Луцьких казармах, заблоковані німцями, роззброїлися між 15 і 16 годинами.
Ставку гетьмана, що знаходилася у Липках, берегли німці.
Виноски 176–177.
Управа Гетьманського дому організувалася 29 квітня: господар дому — М. М. Ханенко, помічник — полковник Яценко-Борзаковський, завідувач господарства — полковник С. Богданович; ад'ютанти — осавул Гнат Зеленевський, підосавул Олександр Кріга, сотник Василь Кочубей, військовий старшина Олександр Сахно-Устимович.
Господарем Гетьманського Будинку став Михайло Михайлович Ханенко
Міністрами закордонних справ були: Микола Любинський (до 29 квітня 1918), потім М. П. Василенко (тимчасово виконувач обов'язків), з 20 травня Д. І. Дорошенко (керуючий, міністр з 2 вересня по 14 листопада), з 14 листопада по 14 грудня Г. О. Афанасьєв. Товариш міністра з 3 травня — Ол. Ол. Палтов, з початку листопада — Артемій Галип.
від 20. травня Д. 1. Дорошенко, котрий до 2. вересня вважався управляючим міністерства, а від 2. вересня до 14. падолиста — міністром
Кандидатуру отамана (голови) Ради міністрів П. Скоропадський погоджував із вищим німецьким командуванням у Києві (Оберкомандо), що навіть затримало оголошення «Законів про тимчасовий державний устрій України»; головою став М. Устимович, який підписав ці закони разом із гетьманом. Офіційного акта про його призначення не було.
Кандидатура Отамана (Голови) Ради Міністрів погоджувалася П. Скоропадським з вищим німецьким командування у Києві (Оберкомандо)
Автор статті: Руслан Пиріг. Гетьман стверджував, що Устимовича напередодні не було втаємничено в плани перевороту.
На тому, щоб гетьманом став військовий, особливо наполягали консерватори: Балашов (повітовий предводитель дворянства Брацлавського повіту), Севастьянов (Гайсинського повіту), Варун-Секрет (Єлисаветградського повіту).
Особливо на цьому настоювали консервативисти, як Балашов ("предводітель дворянства" Брацлавського повіту), Севастьянов (гайсинского повіту), Варун-Секретов
Переказ розповіді Гейдена.
Накази міністра пошт і телеграфів Г. Сидоренка від 28–29 квітня 1918 р. (№№ 60–72) про призначення по департаментах міністерства: господарчому, фінансовому, телеграфно-телефонному, поштовому й адміністративному; серед призначених — Іван Герасимов завідувач бухгалтерського відділу, Петро Коломійченко завідувач відділу приватних сіток, Василь Коломійченко інспектор міністерства по поштовій частині (з 20 квітня), Володимир Величенко в. о. віце-директора Поштового департаменту (з 25 квітня), інженер-електрик Олександр Меєр — в. о. діловода телефонного відділу (з 17 квітня).
Призначаються по Телеграфно-Телефонному Департаменті Міністерства Почт і Телеграфів
Перелічено найвагоміші з приблизно двох десятків призначень; прізвища часто спотворені OCR.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Гейден висував також кандидатуру військового Дуніна-Борковського, але для більшості з'їзду той був занадто лівим.
Тоді я сам виставив кандидатуру іншого військовика — Дуніна-Борковського але для більшости він був занадто лівий
Переказ розповіді Гейдена.
Наказом від 29 квітня 1918 р. № 69 обов'язки віце-директора Технічного департаменту тимчасово покладено на завідувача Відділу винаходів та патентів Георгія Всеволодовича Родневича; Інформаційне бюро Міністерства перетворено на самостійний відділ.
Завідуючому Відділом Винаходів та Патентів Технічного Департаменту Георгію Всеволодовичу Родневичу покладаються тимчасово обов'язки Віце-Директора цього Департаменту.
Підписав народній міністр торгу й промисловості (М. Тарнавський? — прізвище в OCR спотворене). Дата події — за текстом; дата номера: 28 травня 1918.
Наказ Гетьмана від 29 квітня 1918 р.: директора Адміністраційно-Політичного департаменту (Міністерства внутрішніх справ) усунуто з посади; підписав міністр внутрішніх справ Ф. Лизогуб.
усувається від посади директора Адміністраційно-Політичного Департаменту
Прізвище усунутого в OCR зникло.
Накази Міністерства закордонних справ від 27–29 квітня 1918 р. (№№ 60–66): з 1 травня переводяться між відділами помічник діловода й канцелярські урядовці (серед них Р. Члиська, Ю. Ріттер, М. Шошенко, Н. Лось); у Політичний відділ призначено Марусю та інших; на 1-й ряд призначено Ольгу й Віру Агафоненко; відряджено в Оршу Віктора Нарудного у справі евакуації українців із Росії (суточні гроші на тиждень).
Нарудні Віктору, який зараз находиться в Орші в справі евакуації українців із Росиї. Видати ... суточні гроші на тиждень.
Текст у колонці сильно розірваний; прізвища та номери наказів приблизні.
Накази про призначення в поштово-телеграфній службі (29 квітня 1918 р.): урядовця IV ряду Київської головної поштової контори Романа Паляничку призначено екзекутором (з 26 квітня); листоношу цієї контори Прокопа Драгу з 17 квітня — урядовцем II ряду відділу персонального складу; урядовця III ряду Андрія Матусевича — помічником діловода (з 18 квітня).
призначається ... урядовець 4 ряду Київської Головної Почтової контори Паляничка Роман-екзекутором від 26 квітня
Колонки в OCR перемішані; прізвища нечіткі.
Наказом від 29 квітня 1918 р. № 131 для поліпшення страви на перший день Великодня дозволено видати по одному карбованцю кожному кінному козакові частин, штабів, управлінь і складів Військового міністерства, а також найманим службовцям, які мають право на козацький пайок натурою. Підписав т. в. о. міністра отаман Греков.
Для поліпшення страви на перший день Великодня — дозволяю видати по одному карбованцю як на конного козака частин, штабів, управлінь, установ, складів … Військової Офіції
Дата наказу подана як надруковано; співвідношення з датою Великодня не з'ясоване.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення Одеського окружного суду (нотаріат): закладна на нерухомість в Одесі, Поштова вул., 26, площею 845 кв. сажнів (власник Ольгопольський міщанин Мордко Рабинович), передана Ципрі Йонтлівні Авербах; надпис про передачу написано на гербовому аркуші вартістю 25 руб.
по Почтовой ул., подъ № 26, мѣрою 845 кв. саж. … 25 руб. цѣны
Одеса; подано як приклад вартості гербового збору й операцій з нерухомістю 1918 р.
29 квітня 1918 року з самого ранку вулицями Києва роз'їжджали німецькі панцерні автомобілі й сіяли страх; налякані мешканці воліли не виходити з дому, на вулицях були лише люди, що йшли на роботу, стривожені й здивовані побаченим. Серед них був і автор.
По Києві розїжджали від самого ранку вулицями німецькі панцирні авта й ширили пострах. Перестрашені мешканці столиці воліли не виходити на вулиці.
Особисте свідчення автора — цінна деталь вуличного життя.
Кияни сприйняли звістку про встановлення Гетьманату байдуже й трохи спантеличено, адже цього титулу ніхто не мав 154 роки; інавгурація супроводжувалася дзвоном.
The inhabitants of Kiev received the news of the establishment of the Hetmanate with nonchalance as well as with slight bewilderment since no one had held the title for 154 years.
Скоропадський згадував: 29 квітня він сидів у Безаків і через ординарців знав усе, що відбувалося на з'їзді; величезний Київський цирк був переповнений до галерей простими селянами, мало хто в піджаках, більше у свитках.
Величезний Київський цирк був переповнений до галерей. Все то були прості селяни, порівняно мало людей одягнених у піджаки, все більше у свитки.
Скоропадський П. Спогади, с. 154–155.
Серед натовпу на Софіївській площі вирізнялися селяни-«хлеборобы» в побутових строях, «вышиваных сорочках» і «чемерках»; городяни їх розпитували, говорили вони образною, сповненою гумору українською мовою.
Въ настоящихъ, бытовыхъ своихъ костюмахъ, съ «вышиваными сорочками», въ «чемиркахъ», они долго еще служили предметомъ всеобщаго вниманія.
printed page 90
Скоропадського в Софійському соборі зустріло духовенство, преосвященний Никодим благословив його, потім хресним ходом вийшли на площу, відслужено молебень; хор гримнув «Многі лєта господину нашому, Гетьману усеї України», дзвони св. Софії гули щосили.
Хор грянув: “Многі лєта господину нашому, Гетьману усеї України”, дзвони св. Софії гуділи щосили.
Скоропадський П. Спогади, с. 156.
Український театр під дирекцією М. Садовського оголосив великодній репертуар; квитки продавали з 29 квітня з 11 до 2 години дня і з 5 до 10 вечора.
Український театр. Дирекція М. Садовського. Великодний репертуар обявлено. Квитки продаются з 29-го квітня з 11 до 2 год. ранку і з 5 до 10 год вечора
Рішенням ЦК УСДРП від 29 квітня 1918 року обрано новий склад редакційного комітету «Робітничої газети»: В. К. Винниченко, С. П. Вікул і А. Пісоцький.
Рішенням Ц. К. У. С.-Д. Р. П. дня 29 с. м. партії вибрано новий склад редакційного Комітету „Робітничої Газети", в який увійшли тт.: В. К. ВИННИЧЕНКО, С. П. ВІКУЛ І А. ПІСОЦЬКИЙ.
Газета пише, що Скоропадського охороняє невелика група, а «тайну охрану» становлять колишні жандармські співробітники часів царя Миколи; охоронці дуже пильно стежили за натовпом на Софійському майдані.
В число сеї «охорони» входять бувші «співтрудники» жандарської охранки з часів царя Миколая.
Читано з зображення. Припущення «Боротьби»; подано як її твердження.
На 29 квітня редакція «Нової Ради» знала лише, що в неділю німецьке військо зайшло до приміщення Центральної Ради, а в понеділок на Софійській площі проголошено гетьмана; передова статті в неопублікованому номері принципово виступала проти цих подій і закликала уряд, що допустився такого становища, до відставки.
29 квітня про нові події ми знали тільки те, що в неділю німецьке військо в помешканні Центральної Ради ... та що в понеділок на Софійській площі проголошено гетьмана.
OCR колонки дуже пошкоджений.
Багато націоналістів вважали заміну назви «універсал» на «грамоту» ознакою московського впливу; за Винниченком, грамоту видано російською мовою, а не українською.
Many nationalists regarded this change in terminology as indicative of the extent of Muscovite influence in the new government. Vinnichenko stated that it was issued in Russian and not in Ukrainian.
Твердження Винниченка.
Чутки про підготовку перевороту вже поширювалися столицею; делегати до відкриття з'їзду пошепки говорили, що новим гетьманом слід обрати Скоропадського.
чутки про який вже ширилися столицею
Наприкінці з'їзду міністр Чопівський застеріг делегатів: «Доходять чутки, що в Київі робиться щось недобре. Бережіть спокій. Ви є неозброєні... Ні в які вуличні справи не втручайтесь».
Доходять чутки, що в Київі робиться щось недобре. Бережіть спокій. Ви є неозбровні.
Йдеться про події 28–29 квітня (арешт міністрів, з'їзд у Цирку).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За словами високого старшини СС, ці гроші походили із суми 2 000 000 німецьких марок, яку міністр М. Ковалевський у день гетьманського перевороту взяв із державної каси й передав на організацію повстання.
ці гроші походили зі суми 2,000,000 нім. марок, яку міністер М. Ковалевський в день перебрання влади Гетьманом взяв з державної каси
Переказ із других рук, записаний набагато пізніше; позначено як чутку.
Пізніше ходили чутки, що поспіх був викликаний тим, що Луценко нібито отримав на 20 голосів більше за Скоропадського, і треба було випередити оголошення підрахунку.
нібито лікар І. Луценко отримав на 20 голосів більше, ніж було віддано за П. Скоропадського
Чутка. ЦДАВО, Ф. 4547, Оп. 1, Спр. 1, Арк. 78–79.
Від понеділка 29 квітня Києвом ширилися чутки про нове міністерство Скоропадського; головою (отаманом) Ради міністрів називали Устимовича, у списках траплялися імена деяких міністрів чи директорів департаментів кабінету Голубовича; склад майбутнього уряду ще не був встановлений, тривали переговори німецької влади з різними партіями.
З понеділка ширяться ріжні чутки про нове міністерство, яке ніби то склав Скоропадський. Головою, (отаманом) Ради міністрів називають Устімовича.
Чутки, що ходили Києвом з 29 квітня; газета підкреслює, що списки не ґрунтуються на певних відомостях.
Уранці 29 квітня 1918 р., не підозрюючи, що засідання стане останнім, Центральна Рада зібралася; уряд додатково виділив 25 млн на її утримання. Мала рада вирішила відправити до посла Мумма делегацію на чолі з Голубовичем із готовністю до відставки уряду.
Більше того, зранку уряд додатково виділив 25 млн. на її утримання
Валюту не вказано (карбованці/рублі).
На момент гетьманського перевороту в обігу були національні паперові гроші: кредитові білети по 100 карбованців випуску 1917 р. та знаки Державної скарбниці по 25 і 50 карбованців випуску УНР від 6 квітня 1918 р., що ходили нарівні з кредитовими білетами; гривні в обігу ще не з'явилися.
кредитові білети вартістю у 100 карбованців емісії 1917 року та знаки Державної скарбниці вартістю у 25 і 50 карбованців емісії УНР від 6 квітня 1918 року
загальнодержавне
На момент перевороту на території України перебувала величезна маса грошей: від 8 до 12 млрд російських рублів, 532 500 українських кредитових білетів по 100 крб (53,25 млн крб), випущена у квітні частина знаків скарбниці по 25 і 50 крб, а також ввезені окупаційними військами марки й крони.
від 8 до 12 млрд. російських рублів, 532 тисяч 500 українських кредитових білетів номіналом у 100 крб. на суму в 53 млн. 250 тис. крб.... та ще й завезені з окупаційними військами марки і крони
загальнодержавне; ключовий факт про склад грошової маси
29 квітня 1918 року затверджено статут «Міжнародного транспортного, варантного і страхового товариства» (Київ) з основним капіталом 2 000 000 карбованців, ціна акції 100 карбованців; цього ж списку — київські акційні товариства Синявської (5 000 000 крб) та інших цукроварень.
„Міжнародне Транспортове, Варантне і страхове Товариство" (Київ), затверджено 29/IV, основний капітал 2.000.000 карб., ціна акції 100.
Оголошення: правління Голубівського Берестово-Богодухівського гірничопромислового товариства скликає загальні збори пайовиків на 29 (16) квітня 1918 р. о 18-й годині на Голубівському руднику Катеринославської губернії; на порядку денному звіт за 1917 р. і кошторис на 1918 р.; для голосу пайовики мають подати посвідчення про зберігання паїв не пізніше ніж за 7 днів.
Голубовскаго Берестово-Богодуховскаго
Читано з OCR-тексту. Київ напряму не стосується; оголошення російською.
У квітні 1918 р. казарми СС містилися в різних місцях Києва, зокрема казарма на Львівській вулиці (№ 24, де стояла кулеметна сотня) і Луцькі казарми (дві піші сотні).
Одна сотня скорострілів із касарні по Львівській і дві піші сотні з Луцьких касарень
Номер будинку 24 зазначено нижче на с. 127.
Оголошення: 29 квітня 1918 року затверджено купчу, за якою Лейба (Лейбович) Вайсберг купив у Гаврила Іцковича Городницького маєток у Новограді-Волинському (Житомирська вул., Санна площа, 264 кв. сажні з будівлями) за 3700 руб.; мито 148 руб.
Нотаріальне оголошення про угоду; не київське, але дає ціни на нерухомість 1918 року.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Міністр шляхів наказом від 29 квітня 1918 р. № 79–80 заборонив призначати окремі потяги на замовлення німецьких офіцерів: після кожного призначення потягу німецький комендант має розслідувати, чи була потреба в потягу; копії телеграм про призначення потягів подаються поштою до Департаменту.
не призначати окремі потяги на замовлення німецьких офіцерів. Після кожного призначення потягу німецький комендант повинен розслідувати чи була конечна потреба призначати потяг.
OCR цього наказу дуже фрагментарний, суть реконструйовано обережно. Дата події — за текстом; дата номера: 28 травня 1918.
У грамоті гетьман змальовував становище так: «Бешкети і анархія продовжуються на Україні, економічна руїна й безробіття збільшуються... перед найбагатшою колись Україною стає грізна мара голоду».
Формули грамоти гетьмана: звертання «Громадяне України!», «козаки та громадяне України»; «перед найбагатшою колись Україною стає грізна мара голоду».
врешті перед найбагатшою колись Україною стає грізна мара голоду
Офіційна мова доби
Бешкети і анархія продовжуються на Україні, економічна руїна й безробіття збільшуються і розповсюджуються з кожним днем і врешті перед найбагатшою колись Україною стає грізна мара голоду.
Офіційна риторика, не опис фактичного стану.
Промова гетьмана на з'їзді 29 квітня 1918 р. (за Дорошенком): «Панове! Я дякую вам за те, що ви довірили мені власть, і задля власної користі беру на себе тягар тимчасової влади... тільки тверда влада може завести лад. На вас, хлібороби... буду спиратися».
Ви самі знаєте, що всюди шириться анархія і що тільки тверда влада може завести лад.
Редакторська виноска 172 (за Д. Дорошенком); у цитаті імовірно 'не задля власної користі'.
Оскільки з'їзд хліборобів, який обрав Скоропадського гетьманом, відбувався в цирку, у народі його прозивали «цирковим гетьманом».
з'їзд "Хліборобів", який "вибрав" Скоропадського гетьманом, відбувався у цирку, то населення України прозивало Скоропадського "цирковим гетьманом"
Дату з'їзду (29 квітня 1918 р.) автор не називає, вона загальновідома. Цирк — Київський цирк Крутікова на Миколаївській вулиці (тепер вул. Городецького).
Відвідувачі Українського клубу ввечері 29 квітня 1918 року називали нового гетьмана «ворогом українського народу», «царським прихвоснем», «старорежимцем», «зрадником», «єдинонеділимцем» і пророкували: «Скоропадський скоро впаде».
"ворог українського народу, царський прихвостень, старорежимець, зрадник, єдинонеділимець" та інші, включно з висновком: "Скоропадський скоро впаде".
Характерні вирази української громади щодо гетьмана.
На конгресі із зали кричали: «Браво!», «Ура», «Гетьмана! Гетьмана!»; коли в ложі з'явився Скоропадський з осавулами, зала гриміла «Хай живе Гетьман!»
На це з зали полетіли вигуки: »браво!», »ура«, »Гетьмана! Гетьмана!«
Лейтмотив виступів делегатів: «Раду скинуть, земельные комитеты разогнать, все её законы бросить в печку, грабителей покарать».
Раду скинути, земельні комітети розігнати, всі її закони кинути в грубку, грабіжників покарати суворими карами
Промовці на з'їзді хліборобів 29 квітня 1918 року раз у раз вигукували: «Геть з Радою, геть з міністрами, геть з земельними комітетами!»; поміщик Райхерт заявив: «Досить соціялістичних експеріментів!»
„Геть з Радою, геть з міністрами, геть з земельними комітетами!" раз-по-раз кричали панове землевласники
Скоропадський звернувся до з'їзду словами: «Панове! дякую вам за те, що поручаєте мені власть. Не для користи беру я на себе тягар хвилевої власти»; промову зустріли вигуками «Ура! Многая літа! Нехай живе ясновельможний гетьман!»
„Ура! Многая літа ! Нехай живе ясновельможний гетьман!" Гетьмана піднесено на руки і обнесено по залі.
Скоропадський, проголошений гетьманом через акламацію, у промові сказав: «Ви всі знаєте, що всюди панує анархія і лише тверда влада може відновити порядок…»; після цього прихильники носили його залою на руках.
"You all know that anarchy is rampant everywhere and that only a firm authority can reestablish order. I shall rely for support upon you and upon the stable and prudent portions of the population"
Скоропадський із трибуни: «Панове, дякую Вам за те, що Ви мені передаєте цю владу. Не для своєї користі беру я на себе тяготи тимчасової влади...». Після цього хлібороби підняли його на руки, залою неслося «Слава!»; кричали «Хай живе гетьман!», «На трибуну!».
Панове, дякую Вам за те, що Ви мені передаєте цю владу. Не для своєї користі беру я на себе тяготи тимчасової влади
ДАМО, Ф. Р-5547, Оп. 1, Спр. 3, Арк. 1–2.
На з'їзді хліборобів 29 квітня 1918 р. промовець казав: «Нам нужна для спасения страны сильная власть, нам нужен диктатор, нам нужен по старому обычаю гетман!»; коли назвали прізвище Скоропадського, уся зала встала; люди плакали від радості; його винесли на естраду й качали.
«Нам нужна для спасения страны сильная власть, нам нужен диктатор, нам, нужен по старому обычаю гетман!»
Гетьман запропонував Січовим стрільцям перейти до нього на службу і наступного дня урочисто продефілювати перед його палацом на знак визнання нової влади. Коновалець відмовив: стрільці підпорядковуються законному урядові, яким була ЦР, і «не можуть за ніч переходити з табору в табір».
Стрілецьке військо не може через ніч переходити з табору до табору, лише тому, що хтось ставить їх перед доконаний силою факт
Промова Скоропадського: «Панове! Я дякую вам за те, що ви довірили мені власть. Не за для власної користи беру на себе тягар тимчасової влади...». Коваленко крикнув: «Всю владу передаємо до рук нашого батька — Гетьмана!» Гетьмана підхопили на руки й обнесли довкола зали.
Гетьмана підхоплюють на руки і обносять навкруги зали.
Коли Скоропадський, вочевидь за попередньою домовленістю, з'явився в ложі цирку, йому влаштували овацію. Голова з'їзду Михайло Воронович, колишній царський губернатор Бессарабії, закликав надати Скоропадському титул гетьмана; генерал вийшов на сцену й подякував: «Панове! Дякую вам за те, що ви доручили мені владу...»
Gentlemen! I thank you for having conferred authority upon me. It is not for my own gain that I assume the burden of the provisional government. You all know that anarchy is rampant everywhere
Автор есею — Тарас Гунчак, текст промови за віденським «Вістником» від 19 травня 1918 р.
Захоплення влади планували на 30 квітня, але, дізнавшись про перебіг конгресу, Скоропадський наказав загонам виступати, не чекаючи ночі. Сам прибув на зібрання, був урочисто проголошений гетьманом і виголосив коротку промову: не для власної користі бере тягар тимчасової влади, спиратиметься на хліборобів і заможні кола.
Не для власної користі я беру на себе тягар тимчасової влади. Ви самі знаєте, що скрізь шириться анархія і що тільки тверда влада може навести порядок. На вас, хлібороби, і заможні кола населення я буду спиратись
Міністр торгу й промисловості І. Чопівський у доповіді на з'їзді Київщини сказав, що кінець січня й увесь лютий у Києві панували большовики і «без слідства і суду за одно тільки слово українське карали на смерть»; німцям Центральна Рада мусила звернутися за допомогою, а «хлібний мир» дав Україні мир без анексій і контрибуцій за обіцянку хліба.
Без слідства і суду, за одно тілько слово українське карали на смерть.
Міністр Чопівський повідомив з'їзд, що за торговельним договором з Центральними державами Україна зобов'язалася поставити 60 мільйонів (пудів) різного хліба замість товарів, а Центральні держави — допомогти військом, дати машини, бавовняні мануфактури, 18 мільйонів пудів вугілля, частину нафти й бензину; залізники кілька місяців не отримували жалування.
Правительство України прийняло на обовʼязок доставити осередковим державам 60 мілійонів ріжного хліба замісць товарів.
Одиниця «мільйонів» у тексті пропущена; ймовірно, пудів.
З'їзд хліборобів-демократів мав відбутися в Купецькому зібранні, але 29 квітня 1918 р. він не злився з обласним з'їздом хліборобів-власників.
Сьезд хлеборобов-демократов должен был состояться в Купеческом собрании, но из-за неправильной политики областного съезда с ним на заседании 29-го апреля не слился.
Після 29 квітня 1918 року будинок Педагогічного музею спорожнів і перестав бути осідком українського парламенту й центром політичного життя української демократії.
Будинок Педагогічного Музею опустів і перестав бути осідком українського парляменту
Увечері 29 квітня 1918 року Український клуб швидко заповнювався відвідувачами; після шостої години там панували метушня і загальне знервування, кожен прибулий з порога повідомляв, що «маємо вже гетьмана».
Після 6-тої години суматоха, замішання, загальне поденервовання; у клюбі, наче у вулику бджіл... Майже кожний прибулий при вході оповідає, що маємо вже гетьмана
У день перевороту 29 квітня гетьман переїхав до будинку №40 на Інститутській вулиці — колишнього будинку генерал-губернаторів, потім київського губернатора, губернського комісара Тимчасового уряду; з осені 1917 р. там жили Винниченко, потім Голубович.
Гетьман в день перевороту 29 квітня переїхав до будинку N° 40 по Інституцькій вулиці. Це був будинок, де колись жили генерал-губернатори.
Після церемоній 29 квітня 1918 року гетьмана привезли до підготовленого колишнього губернаторського палацу на Інститутській вулиці, де він одразу офіційно прийняв представників «Союзу хліборобів» і «Протофісу», які вручили йому погоджений список кандидатів у міністри.
гетьмана впроваджено до приготованого к. губернаторського двірця при Інститутській вулиці
Того ж дня, 29 квітня 1918 року, очевидці з'їзду в Українському клубі в Києві розповідали про приблизно таку саму кількість учасників (близько 8000).
очевидці зʼїзду того самого дня заподавали приблизно те саме число учасників в українському клюбі у Києві
Український клуб — місце збору українських діячів, де обмінювалися новинами.
День гетьманського перевороту 29 квітня 1918 року в Києві почався тихим, трохи хмарним і холодним ранком.
День 29 квітня 1918 р. — історичний і незабутній день для кожного українця, що його пережив; почався тихим, трохи хмарним і холодним ранком.
Спогад автора, написаний через багато років.
Автор датує правління гетьмана «от 29 апреля до 15 ноября 1918, то есть лишь шесть с половиной месяцев» (у зреченні — «семь с половиной месяцев»).
від 29 квітня до 15 листопада, 1918, цебто лише шість і пів місяця!
Розбіжність дат усередині тексту.
Обліку учасників з'їзду 29 квітня 1918 року не вели; кількість називали різну — від 8 тисяч (Д. Дорошенко) до 10 тисяч осіб.
Обліку учасників на залі зібрань не було. Інші подають число учасників різно — навіть на 10.000 осіб.
Численні галичани в Українському клубі (майже всі цивільні) мовчки слухали суперечки і боялися, що наступного дня можливі стихійні вуличні демонстрації, які німці жорстоко і криваво придушать.
обгортав усіх страх перед можливими завтрішними спонтанними і необдуманими вуличними демонстраціями, що їх жорстоко та криваво придусять німці.
Оголошення: товариство санітарно-дезінфекційного загону Курсько-Ржавських цукрових заводів скликало загальні збори пайовиків на 29 квітня (12 травня) 1918 р. о 16:00 у Києві на Трьохсвятительській вул., 14 — звіт за 1916/17 рік, кошторис на 1917/18, вибори.
12 мая/29 апрбля
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Автор пише, що бл. 6500 делегатів з'їзду, який обрав гетьмана, представляли кожен від 500 до 5000 душ — разом кілька мільйонів селян і козаків із семи губерній.
Натомісць ті півсема тисячі, котрі проголосили гетьмана, заступали кождий бодай 500 до 5.000 душ на місцях
Апологетична брошура гетьманця (1933); оцінка; вище наведено точну цифру 6432.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані