п’ятниця
16 лютого за старим стилем
168 записів · 21 джерело · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
П'ятниця, 1 березня 1918 року (16 лютого за старим стилем) — перший день офіційного нового стилю й день, коли Київ перейшов від більшовиків до української влади. Зранку радянських військ у місті вже не було; міська дума оголосила, що перебирає управління, охорону доручила грузинським (частково вірменським) частинам, роздала зброю домовим комітетам і скасувала стан облоги та більшовицькі декрети, а її делегації зустріли передові українські загони під Святошином і в Бучі. По обіді над містом кружляли німецькі аероплани з відозвами, хорунжий Власенко оголосив себе комендантом, а надвечір через Лук'янівку на Хрещатик увійшли гайдамаки й Січові стрільці; на вокзал прибули гайдамацький потяг і перший німецький ешелон. День був сонячний, по-весняному теплий, на вулиці вийшли великі юрби, хоч ночами тривали грабунки й перестрілки. Того ж дня датовано закони про гривню, григоріанський календар і середньоєвропейський час, а також перші українізаційні циркуляри уряду, підписані ще в Житомирі.
Пробившись біля Ірпеня й Северинівки, загони Присовського, Слобідський кіш Петлюри й Січові стрільці вночі вже були в Святошині. За «Боротьбою», близько 4-ї дня на вокзал прибув невеликий гайдамацький потяг, за годину — німецький ешелон, який близько 6-ї вечора увійшов до міста, а за пів години перед тим українська піхота пройшла через Лук'янівку на Хрещатик; увечері над думою вивісили жовто-блакитний прапор між двома червоними. Мемуаристи й історики сходяться, що першими, з волі німців, увійшли українці на чолі з Петлюрою.
певність висока: Сам факт вступу 1 березня підтверджують газети різних таборів («Боротьба», «Нова Рада»), учасник походу Дашкевич, Дорошенко, Черіковер, Удовиченко, а Денікін дає ту саму дату за старим стилем; години й черговість у різних джерел розходяться (див. конфлікти).
Близько 4 години дня 1 березня на київський вокзал прибув невеликий поїзд гайдамаків із легкими гарматами й кулеметами; за годину приїхав ешелон германців, який близько 6 вечора вступив у місто; за півгодини раніше через Лук'янівку вступила українська піша частина до Хрещатика. Люди вітали військо оплесками й вигуками «слава».
Вчора коло 4 години дня на київський вокзал прибув
Увечері 1 березня на вулицях Києва з'явилися перші відділи українського війська (гайдамаки); натовпи кричали «слава», кидали шапки, а на будинку міської думи між двома червоними прапорами вивісили жовто-блакитний прапор.
Позавчора ввечері появилися на вулицях м. Києва перші відділи українського війська.
1 березня 1918 року С. Петлюра з військом вступив у Київ.
...ра С. Петлюра вступив з військом у Київ.
Міський голова повідомив думі 1 березня, що Петлюра через Пущу-Водицю вже вступив до Києва і просив думу взяти владу (оплески).
Петлюра через Пущу-Водицю вступив уже в Київ
Звістка, що на Україну йдуть німці, блискавично рознеслася Правобережжям, і збільшовичені частини тікали в паніці. Тільки біля станції Ірпінь більшовики спробували затримати українців, але були розбиті; 1 березня 1918 р. вночі українці були вже в Святошині. Разом із загоном Присовського наступали Слобідський кіш Петлюри й Січові стрільці Коновальця, за ними Рівненською та Ковельською лініями йшли німці.
Шлях на Київ був вільний, і 1. березня зночі українці були вже в Святошині.
На Ірпені біля Северинівки більшовики зустріли гайдамаків гарматним і рушничним вогнем; після обходу Січовими стрільцями вони відступили й більше не чинили опору аж до Києва.
На ріці Ірпень коло Северенівки большевики укріпилися і зустріли Гайдамаків гарматним і крісовим вогнем.
Біля станції Буча до батареї СС підійшов Симон Петлюра, тоді командир Слобідського коша гайдамаків, прийняв рапорт сотника Дашкевича й побажав успіхів. Гармати й набійні скрині батареї запрягали трьома парами коней, батарея була організована на австрійський лад.
Гармати, набійні скрині були запряжені в три пари коней. Батерія була зорганізована на австрійський лад.
Увечері 1 березня 1918 року батарея СС зі співом увійшла в передмістя Києва; Січові стрільці зайняли казарми, гармати поставили на подвір'ї, гармаші розмістилися в одній залі.
Ніч запала, як батерія осягнула передмістя Києва. Січові Стрільці зайняли казарми.
1 березня 1918 року українські частини, наступаючи по залізниці Сарни — Коростень — Київ, зайняли Київ; того ж дня з боку Козятина до Києва прибув перший ешелон німецької армії.
українські частини низкою упертих боїв розбили ворога і 1 березня зайняли Київ. Одночасно з боку Козятина до Києва прибув перший ешелон німецької армії.
1 березня за новим стилем німці зайняли Київ; разом із ними повернулися українські війська, які вів С. Петлюра.
1 марта (по новому стилю) они заняли Киев. Вместе с ними вернулись и украинские войска, которые вел С. Петлюра.
Німецькі війська зайняли Київ 1 березня 1918 р. (н. ст.); разом із ними повернулися українські війська, які вів С. Петлюра.
1-го марта (по нов.стилю) они заняли К1ев. ВмЪотЪ с ними вернулись и украин-скя войска, которых вел С. Петлюра.
1 березня радянський уряд України переїхав із Києва до Полтави; німці зайняли Київ; владу Центральної Ради в Києві відновлено.
Переезд Украинского советского правительства из Киева в Полтаву. Занятие германцами Киева и Гомеля. Восстановление власти Украинской центральной рады в Киеве.
1 березня 1918 р. війська Центральних держав дійшли до Києва; у травні було окуповано також Донецький басейн і Крим.
Am 1. März erreichten sie Kiew, im Mai waren auch das Donez-Becken und die Krim besetzt.
Під час повернення до Києва (1 березня 1918 р. н.ст.) усі українські начальники намагалися навипередки увійти до міста й отримати овації; першим увійшов Петлюра зі своєю дружиною, за українцями в безпосередній близькості рухалися німці; з українцями до міста підходили й чехословаки, що поспіхом відходили від німців.
И вот, все начальники старались наперегонки входить в Киев и получить соответственные овации. Первым вошел Петлюра со своей дружиной.
1 березня 1918 р. під час вступу до Києва першим увійшов Петлюра зі своїм Гайдамацьким кошем, за українцями в безпосередній близькості рухалися німці. Скоропадський писав, що всі начальники наввипередки прагнули ввійти до Києва й отримувати овації, але зізнавався в радісному почутті, коли побачив на вулицях міста першого українського кінного козака.
„Першим увійшов Петлюра із своєю дружиною (кошем — Р.П.). За українцями у безпосередній близькості, рухались німці”
Наступного ранку після втечі комісарів до Києва вступили досить мізерні українські частини під командою Петлюри — німці з галантності надали їм честь увійти першими; посеред дня в місті стало відомо, що на вокзалі німці.
въ городъ вступили довольно мизерныя украинскія части подъ командой Петлюры. Нѣмцы изъ галантности предоставили имъ честь войти первыми. А въ серединѣ дня въ городѣ стало извѣстно, что на вокзалѣ нѣмцы.
Німецькі війська вступили до Києва через кілька годин після українських частин, яких німці пропустили першими «ради приличия».
последние вступили в Киев, как известно, через несколько часов после того, как туда вошли украинцы, которых немцы впустили первыми только ради «приличия»
Німецькі війська зайняли Київ 16 лютого за старим стилем (1 березня 1918 р. за новим).
Кевъ занять нёмцами 16 февр., Харьковъ — 28 марта, Ростовъ — 25 апр., Одесса занята аветрайцами 21 февр.
Стаття «Чужоземна допомога» (О. М.) повідомляє, що до 1 березня до Києва прибув ешелон німецького війська; автор запевняє, що жодної окупації нема, бо німецьке військо прийшло разом з українським.
До 1 березня, коли до Києва прибув ешелон німецького війська
Передовиця «Єднайте фронт!» (Вас. Еллан) повідомляє: до Києва й інших міст вступило військо Центральної Ради, а радянське військо відійшло розбите, захопивши все, що могло.
До Києва і иньших міст вступило військо Центральної Ради.
На засіданні 1 березня міський голова повідомив, що радянське військо пішло і влади в місті немає; дума розклеїла відозву, що бере на себе управління й охорону, доручила варту грузинським військовим (за іншими повідомленнями — також вірменським і єврейським організаціям), почала відновлювати пограбовану міліцію та роздала зброю домовим комітетам. Того ж дня вона скасувала стан облоги й більшовицькі декрети, ухвалила звільнити заарештованих; гласний Пшеничний просив узяти під захист арсенальців, що лишилися в місті. Біля думи цілий день стояв натовп, який чекав новин.
певність висока: Звіти про засідання й текст відозви в «Новій Раді» та «Боротьбі» — двох газетах різних партій, що писали по гарячих слідах.
На надзвичайному засіданні думи 1 березня міський голова Сухових повідомив, що радянське військо пішло з Києва і в місті немає жодної влади; дума мала взяти владу до приходу державної.
голова Сухових повідомив, що совітське військо пішло з Київа і що зараз становище таке, що у місті ніякої влади немає
Засідання Київської міської думи в дні міжвладдя проходили переповнені громадянами: дума була єдиним центром, звідки кияни дізнавалися найновіші відомості.
всі засідання останніх днів проходили переповнені громадянами
Міська комісія з охорони передала охорону Києва нейтральним вірменським частинам, грузинським військовим, роздала зброю домовим комітетам і почала спішно відновлювати міліцію (зброя є, але склади пограбовані, забрані коні й сідла).
Охорону ми передали нейтральним армянським частинам, грузинським військовим дали зброю домовим комітетам, спішним порядком почали відновлювати міліцію.
Для охорони порядку в Києві утворено загони охочих, робітничі й учнівські дружини; 28 лютого грабунків стало значно менше, ніж 27-го; комісія також отримала понад десяток автомобілів від власників.
коли порівняти кількість грабунків учора й позавчора, то бачимо, що вчора їх дуже значно зменшилось
Київська міська дума розліпила по місту відозву до громадян від 1 березня (16 лютого ст. ст.): більшовики залишили місто, дума відновлює діяльність з управління й охорони міста, караульну службу доручено грузинським військовим частинам, відновлюється міська міліція, до українських військ вислана делегація.
Большовики залишили місто. Київська міська Дума в повному обсягові відновляє свою діяльність по управлінню і охороні міста.
Після відходу більшовиків збройну охорону Києва тимчасово взяв на себе Грузинський військовий комісаріат; автомобілі грузинів з національними грузинськими прапорами весь час роз'їжджали по місту.
Збройну охорону города взяв на себе грузинський військовий комісаріат. Автомобілі грузинів з національними грузинськими прапорами ввесь час роз'їжджали по всьому городу.
Міська дума тимчасово, до приходу німецько-українських військ, доручила охорону міста національним організаціям — грузинам, вірменам і євреям; грузини випустили відозву, ручаючись, що не допустять розгрому соціалістичних робітничих організацій.
Міська дума тимчасово до прибуття німецько-українських військ доручила охорону міста різним національним організаціям—як грузинцям, вірменам, євреям.
Грузинська охорона міста з'явилася над вечір невеликими відділами й на вантажівках; відзнака — пов'язка на руці з чорно-червоно-білої стрічки; коли на Караваєвській вулиці пролунав постріл з-під воріт, за мить там було кілька відділів охорони.
Відзнакою їй являється перевязь на руці—з чорно-червоно-білі стрічки.
Згідно з постановою міської думи від 1 березня, стан облоги в Києві скасовано.
Стан облоги скасований.
Міська дума на першому засіданні 1 березня ухвалила скасувати всі большовицькі декрети, звільнити заарештованих большовиками й знову вивісила український національний стяг.
ухвалила скасувати всі большовицькі декрети
Гласний Гінзбург запропонував скасувати всі постанови більшовицької влади.
Гінзбург пропонує скасувати всі постанови большевицької влади
Гласний Пшеничний заявив, що арсенальці, які лишилися в Києві, просять думу взяти їх під свою оборону; гласні відповіли, що винних робітників у Києві немає — винні ті, хто їх дурив.
винних робітників у Київ нема, винні ж ті, хто дурив
Біля міської думи цілий день стояв великий натовп, який нетерпляче чекав останніх новин, читав оголошення думи й ділився чутками; рештки більшовицького війська відступали з міста «повною ходою», а над Києвом з'явився аероплан.
Коло міської думи цілий день стояв великий натовп людей, які нетерпляче ждали останніх новин, читали оповіски думи ... Одступання рештків большевицького війська йшло повною ходою. Над Київом зʼявився аероплан.
Делегація гласних (Чикаленко, Фещенко-Чопівський, Рафес, Пухтинський, Олексієв) о 10-й ранку повідомила зі Святошина, що більшовиків там немає, а через місто відходить штаб чехословацького полку імені Яна Гуса; опівдні дума вирядила другу делегацію в бік Пущі-Водиці. Біля Біличів делегати зустріли вільних козаків і полк Богдана Хмельницького, а в Бучі говорили зі штабом Присовського. За звітом Рафеса, генерал ручався лише за 90% своїх офіцерів і найгірше оцінював гайдамаків Петлюри, а солдати на станції відкрито погрожували розправою євреям і самим делегатам; Петлюра, за переказом, вирішив вести військо в обхід єврейського Подолу.
певність висока: Газетні повідомлення того самого й наступних днів збігаються зі звітом самого делегата Рафеса, наведеним у Черіковера; погрози солдатів відомі лише з цього звіту.
Думська делегація (гласні Чикаленко, Фатенко-Чопівський, Рафес, Пуктинський та Олексієв), вислана до українського війська, 1 березня 1918 року вранці повідомила, що в Святошині більшовиків уже немає; вона зустріла штаб чехословацького полку імені Яна Гуса, який відступав через Київ, але відомостей від нього не одержала.
думська делегація ... приелала вчора вранці повідомлення де було сказано, що в Святошині большевиків вже не було. Делегація зустріла штаб чехо-словацького ім. Яна Гуса полку, який одступав через Київ
Думська делегація, яка вирушила назустріч українським військам, повідомила з Святошина о 10 ранку 1 березня: через місто йшов штаб чехословацького полку Яна Гуса, а большовики вночі забрали паровози й телеграфні апарати; друга делегація виїхала до Пущі-Водиці.
Ми прибули до Святошино зустрілися з штабом чехо-словацького полку Яна Гуса
1 березня 1918 року о 12-й годині міська дума вирядила до українського війська другу делегацію щонайменше з трьох осіб.
треба негайно послати ще одну делегацію не менш, як з трьох чоловіка. О 12-ій годині дня така друга делегація була виряджена думою.
Делегація думи, попри заборону більшовиків, виїхала назустріч українському війську; чехословацькі патрулі вказували дорогу; за Святошином біля станції Біличі вона зустріла перші загони вільних козаків і полку Богдана Хмельницького, а в Бучі говорила зі штабом отамана Присовського.
За Святошином коло ст. Біличі делегація зустріла перші групи вільних козаків та полку Богдана Хмельницького.
Делегати з приватних розмов дізналися, що козаки настроєні неприхильно до киян, бо чули, що Київ радо вітав більшовиків.
козаки настроєні неприхильно проти київської людности, яка, як вони чули, з радістю вітала большевиків.
Делегація Київської міської думи до українських військ (останні дні лютого 1918) складалася з гласних соціалістичних фракцій: І. Алексєєв (меншовик), М. Пухтинський (рос. есер), І. Фещенко-Чопівський (укр. с.-ф.), Л. Чикаленко (УСДРП), М. Рафес (Бунд). Після поневірянь у дорозі 1 березня вона ввійшла в контакт із передовим загоном ген. Присовського; її прийняв офіцер у будинку в с. Романівка, потім генерал у салон-вагоні штабу на станції Буча.
Делегаця состояла из представителей только со-тцалистических фракций Думы.
Ген. Присовський делегації: його частина складається переважно з офіцерів, за 90% яких він ручається, але близько 10% — ненадійні; «Ещё хуже настроение того отряда, который ведёт в Киев Петлюра, там — гайдамаки»; уряд обговорював із головою ради міністрів, як запобігти ексцесам у місті, «недавно пережившем такую ужасную бомбардировку». Солдати кричали: «Посмотри-ка, Дума послала одних только жидов», «В Городской думе сидят только бундовцы».
«Моя часть состоит преимущественно из офицеров, за 90% которых я ручаюсь.»
Солдати на станції Буча (стихійний мітинг за участю залізничних робітників) казали Рафесу: «Имеются списки 4.000 лиц. И всех их мы уничтожим»; «Почему первые большевистские шпионы, которых мы встретили здесь в Буче, были евреи?»; «вот у меня 10 пуль... все десять — против евреев»; «Если мы вас встретим в городе, мы и вас расстреляем».
«ИмЪются списки 4.000 лиц. И вофх их мы уничтожим.»
Солдати казали делегації: «Жиды уже уничтожили одно государство — русское, теперь они хотят разрушить второе — украинское», «Все три миллиона жидов надо изгнать из Украины», «Не позор ли это, что в Киеве, в столице Украины, городской голова какой-то „кацап“, Рябцов». Петлюра пропонував як найкращий вихід свій план — відправити війська за Дніпро переслідувати більшовиків.
«Не позор-ли это, что в КлевЪ, в столиц$ Украины, город-ской голова какой-то «кацап», Рябцов».
Петлюра сказав делегації думи, що нічого не може гарантувати і бачить у настроях солдатів «только жажду мести, а не антисемитизм», але з обережності вирішив увести війська в місто не через єврейський Поділ, а через передмістя Куренівку. Український есдек Чикаленко сказав: «Они задушат украинскую свободу в еврейской крови...»
Петлюра решил ввести войска в город не через еврейский Подол, а через пригород Куреневку
Пополудні 1 березня 1918 року кінні гайдамаки повідомили, що з Києва назустріч українським військам виїхала делегація зі звісткою, що радянські війська залишили місто.
з Києва виїхала назустріч українським військам делеґація, яка повідомила, що совєтські війська відступили з Києва. Місто вже вільне.
Думській делегації, яка хотіла говорити з більшовицькими військами, що відступали, не дали перепустки.
думській делегації яка хотіла балакати з наступаючими військам—большевиками не було дано пропуску
О пів на першу дня міському голові передали телефонне повідомлення Петлюри: він за кілька верст від Києва, просить людність зберігати спокій і відбирати награбоване більшовиками. О 3-й до думи прийшов хорунжий сердюцького полку імені Богдана Хмельницького Власенко, назвався комендантом і заявив, що українська влада доручає охорону міському самоврядуванню, а обшуки дозволені лише за ордерами думи. Того ж дня отаман Горемика-Крупчинський наказом № 1 оголосив, що з доручення німецького начальника залоги генерала Трейздена очолив українське військо київського району.
певність середня: Телефонограму й прихід Власенка описує тільки «Нова Рада», накази Горемики-Крупчинського відомі з передруку в «Боротьбі» від 5 березня.
1 березня 1918 року о пів на першу дня з телефонної станції міському голові передали повідомлення: Петлюра переказав телефоном, що він уже за кілька верст від Києва, щоб людність поставилася до цього спокійно й відбирала награбоване в більшовиків; повідомлення передали штабу міліції та Грузинському комісаріатові.
Петлюра переказав по телефону, що він уже за кілька верстов від Київа, щоб людність до цього поставилась спокійно і відбирала б награбоване від большевиків.
1 березня о 3-й дня до думи прийшов хорунжий 1-го сердюцького полку ім. Б. Хмельницького Власенко, призначений комендантом Києва; він заявив, що українська влада доручає охорону міста міському самоврядуванню.
назвала себе хорунжим 1-го сердюцького ім. Б. Хмельницького полка Власенком і заявив, що його призначено комендантом м. Київа
Комендант Власенко заявив, що обшуки в Києві дозволяються тільки за ордерами міського самоврядування, а самочинні суворо заборонено; робітничі організації лишаються на місцях, домові комітети мають працювати.
Труси мають переводитись лише по ордерам міського самоврядування, а самочинні строго забороняються.
Командуючому українським військом київського району І. Горемиці-Крупчинському німецький начальник залоги м. Києва генерал Трейзден доручив встановлення в місті порядку, тиші й спокою (1 березня 1918).
Начальник залоги м. Києва ген. германської служби Трейзден.
Наказ № 1 отамана Горемики-Крупчинського від 1 березня: за розпорядженням начальника залоги, німецького генерала Трейзден, він приступив до виконання службових обов'язків командуючого українським військом київського району.
Довожу до відомости людности м. Києва ... я приступив до виконання своїх службових обов'язків.
Удень над містом літали німецькі аероплани «Таубе»: вони розвідували шлях відступу радянських військ і скидали відозви з повідомленням, що українське військо ввійде після 4-ї години, а також прокламацію мирової делегації (Севрюк, Любинський, Левицький) із закликом спокійно й довірливо зустрічати німців. Обивателі, за «Боротьбою», казали про німців «наші спасителі».
певність висока: Дві газети незалежно описують і аероплан, і листівки; «Нова Рада» наводить текст прокламації.
Удень 1 березня над Києвом літали німецькі аероплани «Таубе», які розвідували й проводжали радянське військо; обивателі пильно стежили за ними й казали, що це «наші спасителі»; десь вдалині чулися гарматні вибухи.
Вдень 1-го (16 лютого) над Києвом літали німецькі аероплани «Таубе»
Над Києвом кружляв німецький літак «Таубе» з чорними хрестами; за описом газети, київські обивателі вітали його та казали про німців «То наші спасителі».
Весело грало у весняних калюжках води сонячне проміння, шумів, як потрівоженний вулій Київ, збиралися і розходилися «митюжки»
Вчора з аероплана над вулицями Києва розкидали відозви, у яких повідомлялося, що українське військо вступить у місто після 4-ї години.
Вчора з аероплану на вулиці Києва було розкидано відозви, в котрих повідомлялося населення, що українське військо вступить у місто після 4-х годин.
1 березня над Києвом літав німецький аероплан і скидав у великій кількості прокламацію української мирової делегації (О. Севрюк, М. Любинський, М. Левицький), що закликала спокійно й довірливо зустрічати німецьке військо.
Позавчора над містом літав німецький аероплан, який скидав у великому числі примірників прокламацію.
Прокламація мирової делегації: «Від нині німці вже не вороги нам, і ми кличемо всіх громадян Української Народньої Республіки спокійно і довірчиво стрічати німецьке військо».
Від нині німці вже не вороги нам, і ми кличемо всіх громадян ... спокійно і довірчиво стрічати німецьке військо
Народний секретаріат і ЦВК виїхали спецпотягом опівночі (з «Боротьби» не ясно, в ніч на 1-ше чи раніше); всю ніч і зранку Брест-Литовським шосе та Бібіковським бульваром тяглися обози, а червоногвардійці відходили на Дарницю, кидаючи зброю. Євгенія Бош ще за годину до від'їзду запевняла робітників, що Києва не здадуть, і зникла, нікого не попередивши. Два дні через місто з музикою й прапорами проходили чехословацькі частини — Хрещатиком і Бульварно-Кудрявською до Ланцюгового мосту й на лівий берег; через Київ мав пройти ще один їхній полк. На Хрещатику дружинники роззброїли двох червоногвардійців. «Нова Рада» в номері від 3 березня описала, як «позавчора» з Державного банку до півночі виносили скрині з грошима, а «Боротьба» звинувачувала більшовиків у вивезенні з банку й ломбардів готівки, золота й навіть кліше українських карбованців (дату див. у конфліктах).
певність висока: Обидві газети подають той самий перебіг; точна ніч від'їзду уряду й дата зборів ради з Бош у «Боротьбі» непевні (див. конфлікти).
Народний секретаріат України з Центральним Виконавчим Комітетом виїхав зі спеціальним потягом опівночі (о 12-й годині ночі); дехто з більшовиків їхав на візниках із кошиками й нажитим добром, а перехожі на Великій Васильківській глузували з них.
Відступали вчора в спеціяльному поїгові Народній Секретарьят України, зі своїм парламентом — Центральним Виконавчим Комітетом та керуючими колами. О 12-ой годині ночі.
В ніч з 28 лютого на 1 березня зі Святошина по Брест-Литовському шосе й Великому бульвару безупинно тягнулися обози радянського війська; уранці знов проїхали чехословаки з оркестром; один чеський вояк стояв на вулиці й гірко плакав.
В ніч з 28 на 1-і 1-го березоля зі Святошино по Брест-Литовському шосе, по В.-Бульварі безупинно тягися обози війська.
Червоногвардійці відступали на Дарницю, залишаючи місто без охорони; частина київських червоногвардійців лишилася в місті, а автор бачив п'яних, що стріляли вздовж вулиці й роз'їжджали на візниках із рушницями.
Відступали і краснопвардійці на Дарницю (так казали салдати) залишаючи місто без охорони.
Більшовики так швидко тікали з Києва, що не попередили багатьох своїх загонів; покинуті кидали дорогою зброю, лишаючи при собі тільки одяг, гроші й їжу.
Покинуті мусіли перед самим приходом українського війська тікати кидаючи по дорозі всяку зброю
Євгенія Бош не раз запевняла думу, що більшовики Києва не покинуть, і обіцяла, що знає номер телефону міського голови; але тихенько втекла з Києва, нікого не попередивши.
пані Бош тихенько втікла з Київа, нікого не попередивши.
Бош за годину перед виїздом з Києва запевняла робітників, що більшовики Києва не покинуть, і обіцяла: «Советская власть всьо вам даст», а без неї нічого не буде; «Боротьба» називає більшовицьких верховодів шахраями.
Советская власть всьо вам даст.
На приватній нараді членів Ради робітничих депутатів під проводом Верле (с.-р.) Биск закликав робітників зберігати спокій; Хейфец (бундівець) запропонував обрати тимчасовий виконавчий комітет; Бош і Сівцов, прийшовши під охороною гвардії, закликали до зброї для захисту радянської влади.
Секретар внутрішніх справ т. Бош та большовик Сівцов, які явилася на збори під охоровою гвардії
На зборах Ради Бош закликала всіх робітників до зброї для захисту радянської влади, звинувачувала думу в контрреволюційності й спростувала чутку, що більшовики залишать Київ без бою.
Бош закликала всіх робітників до зброї для захисту совітської влади.
Протягом двох днів (28 лютого і 1 березня) через Київ проходили чехословацькі військові частини: обози, гармати, кулемети, кіннота, піхота — Брест-Литовським шосе, Бібіковським бульваром, Хрещатиком, далі через міст на Слобідку й Дарницю, з прапорами, музикою й піснею «На здар!».
Обози, гармати, кулемети, кіннота і найбільше пішкі — безперервно смугою тяглися їхні лави по Брестьському шосе, Бібіковському бульвару, Хрещатику
Частина чехословаків, що відступала під натиском німців з Бердичева та Житомира, проходила через Поділ по Бульварно-Кудрявській до Ланцюгового мосту; обоз, піхота, коні з кулеметами, музика; вони йшли вже п'ятий день.
Вчора по Бульварно-Кудрявській через Поділ до Цепного мосту проходила частина
Невеликі загони чехословаків, що проходили Києвом слідом за більшовиками, втомлені маршем, тягнучи невеликі обози й зігнувшись під клунками, йшли шосе на лівий берег Дніпра.
Змучені маршем по шосе, тягнучи за собою невеликі обози, ... йшли вони ... все на той бік Дніпра.
Через Київ мав пройти ще один чехословацький полк.
Через Київ мав пройти ще один чехо-словацький полк.
1 березня на Хрещатику двох озброєних червоногвардійців затримали, роззброїли й під охороною двох членів дружини відвели до арештного дому.
двох таких червоногвардейців було затримано, разоружено
27 лютого (у номері від 3 березня — «позавчора») о 6-й вечора до Державного банку під'їхало багато вантажних автомобілів, підвод і візників з озброєним ескортом, і з банку почали виносити скрині та мішки з грошима й цінними паперами.
З державного банку почали виносити скрині і мішки з грішми і цінними паперами.
Вантажування цінностей Державного банку тривало вночі до 12-ї години; київська контора Державного банку оголосила, що народні комісари вивезли готівку грошових знаків, тому контору тимчасово закрито, але цінності приватних осіб та установ не вивезені й цілі.
Народні комісари вивезли готівку грошових знаків; зважаючи на це контора буде тимчасово закрита. ... цінности, які належать приватним особам і інституціям, не вивезені
За твердженням автора, з Державного банку в Києві в останній день більшовики вивезли близько 40 мільйонів, а також золоті речі з ломбардів і сейфів; забрали навіть кліше, з якого друкували українські карбованці.
з одного державного банку вивезли в останній день біля 40 мілійонів!
Автор пише, що з київських банків більшовики забрали не лише «николайчики» та «керенчики», а й українські карбованці, які було оголошено анульованими; робітників змусили обмінювати гроші.
забрали зо всіх київських банків не тільки золото, «николайчики» та «керенчики», але навіть ті «фальшивики»—українські карбованці,—які було проголошено анульованими.
Автор твердить, що Центральна Рада залишила в Державному банку всі гроші, паперові й золоті, а також золоті й срібні речі, медалі й хрести, пожертвувані воїнами й селянами, у своєму приміщенні, а «народні секретарі» все забрали.
залишила в Державному банкові всі гроші, як паперяні, так навіть і золоті
Відступаючи, більшовики заклали шість мін під дніпровські мости й вибухівку в бики, вивівши бікфордові шнури на Слобідку; посланці думи вийняли міни й перерізали шнури, двоє з них загинули, і дума вшанувала їх уставанням. Чутка, що буде підірвано склади снарядів і балонів із газом на Лисій горі, не справдилася; гласний Шлезінгер повідомив, що артилерію з Дарниці везуть далі на Полтаву. У п'ятницю кілька вулиць біля товарної станції все ж обстріляли: уламок снаряда пробив будинок і зруйнував крамницю на Великій Васильківській. Канонаду в день приходу німців городяни пояснювали чуткою про німецький броньовик, що стріляє через Дніпро.
певність середня: Міни й загибель двох людей — докладний думський звіт «Нової Ради»; обстріл біля товарної станції — тільки «Боротьба»; пояснення канонади — чутка в мемуарі Сумського.
1 березня більшовики, відступаючи, підклали 6 мін під мости через Дніпро й заклали вибухівку в мостові бики, провівши бікфордові шнури на Слобідку; посланці думи виловили міни й перерізали шнури, при цьому двоє людей потонули.
Большевики підвели під мости 6 мін і позакладали підривне начиння в мостові бики, а бікфордові шнури від них провели в Слобідку.
Дума вставанням ушанувала пам'ять двох героїв, які загинули, знешкоджуючи міни під дніпровськими мостами.
Дума вставанням вшанувала пам'ять тих двох героїв, що загинули під час виловлювання мін.
Ходила чутка, що більшовики висадять у повітря великі склади артилерійських припасів і балонів із задушливими газами на Лисій горі (вся гора й форт заміновані); виявилося, що вони цього не робитимуть.
на Лисій горі є величезні склади артилерійського припасу і балонів з задушливими газами. Вся гора і форти мініровані.
Гласний Шлезінгер повідомив, що була небезпека обстрілу Києва з боку Дарниці, але більшовики не зупиняють артилерію в Дарниці, а везуть її далі полтавською лінією.
була небезпека обстрілу Київа з боку Дарниці
У п'ятницю (1 березня) кілька вулиць біля товарової станції обстріляли з гармат; на Великій Васильківській уламок снаряда пробив дерев'яний будинок і зруйнував галантерейну крамницю.
На Великій Васильківському відломок гармати пробив деревляний будинок
У день приходу німців почалася канонада, але натовпи на вулицях не розходилися: надійшла чутка, що німецький броньовик посилає снаряди через Дніпро вслід більшовикам, які відходять.
немецкий броневик посылает снаряды через Днепр— вслед уходящим большевикам.
У ніч на 1 березня озброєна банда напала на будинок на Лютеранській, 7 (домова охорона поранила одного нападника), а біля Софійського собору сторожа після довгої перестрілки відбила «харцизів» за допомогою загону з думи. О 9-й ранку здійняли тривогу на Інститутській, 22, удень грабували на Волошинській, 32, а близько 5-ї озброєні люди напали на будинок на Верхньому Валу, 29, куди викликали грузинську варту; до редакцій весь день дзвонили, питаючи про охорону. Скоропадський згадував, що того дня натрапив на кілька трупів, а на Львівській майже при ньому якийсь українець застрелив людину як «перевдягненого більшовика»; «Боротьба» писала, що багато розстріляних за більшовиків і досі лежать непохованими; газета навела й список поранених на Великій Васильківській, 116, серед яких були начальник червоногвардійців і матрос.
певність середня: Окремі напади описано в хроніці двох газет, але кожен випадок — одним джерелом; епізод на Львівській відомий лише з пізнішого мемуару Скоропадського.
У ніч з 28 лютого на 1 березня банда озброєних людей напала на дім № 7 на Лютеранській вулиці; домова охорона відповіла пострілами, один грабіжник був поранений.
По Лютеранській вулиці на дім № 7 в ніч з 28 на 1 був зроблений напад бандою озброєних людей.
Позавчора вночі мешканців митрополичого будинку розбудила стрілянина біля Софійського собору; охорона покликала допомогу від думи, і після довгого бою грабіжники відступили й сховалися.
Почався бій з хуліганами. Після довгої стрілянини грабіжники відступили та поховались.
Минулої ночі на Софійському соборі пролунав сполох: домова сторожа, озброївшись чим попало, вступила в перестрілку з харцизами, що оточили собор; після приходу відділу з думи нападники розбіглися.
Сполох на Софійському соборі стрівожів минулої ночі всіх мешканців околиць.
До редакції «Боротьби» цілий день дзвонили по телефону й питали, де знайти охорону від грабіжників; того дня було пограбування на Волошинській вулиці, 32.
До редакції «Боротьби» цілий дон дзвонят по телефону та запитують до можно дістать охорону від грабіжок невідомих людей.
Вчора близько 5-ї години озброєні люди напали на будинок № 29 по Верхньому Валу; викликані грузинські легіонери, які тепер охороняють Київ.
Вчора год. о 5-й на буд. № 29, по Верхньому Валу озброєними людьми було зроблено напад.
О 9 годині ранку на Інститутській, 22, вдарили «тревогу» (повідомлення обірване).
Знов Інститутська. В 9 час. ранку по Інститутський, 22, ударили «тревогу»
У день приходу українців (≈1 березня 1918 р.) Скоропадський узяв візника до готелю «Кане»; на вулицях було неспокійно, подекуди йшла перестрілка, він натрапив на кілька трупів; на Львівській майже при ньому якийсь українець убив людину, запевняючи, що вбив перевдягненого більшовика.
Шла кое-где перестрелка. Я лично наткнулся на несколько трупов, одни на Львовской был почти при мне убит каким-то украинцем, уверявшим, что убил переодетого большевика.
Більшовики розстрілювали людей також на Черепановій горі за фабрикою Дувана, на вулицях Лабораторній і Діловій, на Хрещатику, Володимирській, на Театральному майдані біля Міського театру; на снігу залишилися кров'яні плями, багато трупів лежало непохованими.
Багато трупів розстріляних ще й досі лежать непохованi.
Список поранених, що перебувають на Велико-Васильківській вул., 116: Василь Есип, Йосип Марчук, Федір Горошко та ін., серед них начальник червоногвардійців Байклер Гірш, матрос Петро Ундельшацький, солдати Васілій Бесарабія й Петро Лейпович.
Поранені які знаходяться в Велико-Васальківській ул. № 116.
Датований 1 березня закон Центральної Ради запровадив гривню (8,712 долі щирого золота, 100 шагів; 2 гривні = 1 карбованець емісії 1917 року), передбачив золоту монету на 20 гривень, срібну на 1 гривню, дрібну монету в шагах і кредитові білети від 2 до 1000 гривень із написами тільки українською. З 16 лютого за старим стилем, яке рахувалося як 1 березня, в УНР діють григоріанський календар і середньоєвропейський час: полудень за петроградським меридіаном відповідав 10:52. Оповіщення Центральної Ради того дня повторювало, що земля лишається за трудовим народом, а влада в Україні одна — Ради та її міністрів.
певність висока: Текст закону надруковано в урядовому «Вістнику» й «Боротьбі», його переказують Дорошенко, Мартос і Зозуля, Решетар; розбіжності лише в місці ухвалення й переліку номіналів (див. конфлікти).
Закон Центральної Ради від 1 березня 1918 р. про грошову одиницю: основною одиницею стає гривня, що містить 8,712 долі щирого золота, поділяється на 100 шагів; 2 гривні дорівнюють 1 карбованцю емісії 1917 р.; карбують золоту монету на 20 гривень, срібну на 1 гривню та монети на 1, 2, 5, 20 і 50 шагів.
На основну грошову одиницю прийняти гривню, що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають 1 карбованцеві емісії 1917 року.
Закон про грошову одиницю: державні кредитні білети УНР випускаються номіналом 2 гривні (= 1 карбованець), 5, 10, 20, 100, 500 і 1000 гривень за типом виданих 100-карбованцевих; на звороті напис, що білети забезпечені всім державним майном Республіки й ходять нарівні з золотою монетою; за фальшування — позбавлення прав і тюрма.
Державні кредітові білети Української Народньої Республіки ходять нарівні з золотою монетою; За фальшування державних кредітових билетів виновних карається позбавленням прав і тюрмою.
1 березня 1918 р. Мала Рада ухвалила закон про нову монетну систему: грошовою одиницею стала гривня, що містила 8,712 долі щирого золота й поділялася на 100 шагів; 2 гривні дорівнювали 1 карбованцю емісії 1917 р.
За грошову одиницю було визнано гривню, яка мала 8,712 доль щирого золота. Гривня ділилась на 100 шагів, 2 гривні відповідали 1 карбованцю емісії 1917. року.
За законом від 1 березня 1918 р. мали карбувати золоту монету в 20 гривень, срібну в 1 гривню та монети з іншого металу в 1, 2, 5 і 50 шагів; кредитові білети — по 2, 5, 10, 20, 100, 500 і 1000 гривень.
Монету ухвалено такої вартости: а) золоту в 20 гривен, б) срібну в 1 гривню, с) иншого металу в 1, 2, 5, і 50 шагів. Кредитові білети в 2, 5, 10, 20, 100, 500, і 100 гривень.
1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила закон про гривню як грошову одиницю УНР, про карбування монети та випуск державних кредитових білетів номіналами 2 гривні (= 1 карбованцю), 5, 10, 20, 50, 100 і 1000 гривень.
«Державні кредитові білети.. вартости: на 2 гривні = 1 карбованцю, 5 гривень, 10 гр., 20 гр., 50 гр., 100 гр. і 1000 гр.»
За законом від 1 березня 1918 року гривня містила 8,712 долі щирого золота (0,383328 грама) і поділялася на 100 шагів; дві гривні дорівнювали одному карбованцю емісії 1917 року.
За основну грошову одиницю прийняти гривню, що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів. Дві гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 року.
Закон від 1 березня 1918 року передбачав золоту монету на 20 гривень, срібну на 1 гривню та монети з іншого металу на 1, 2, 5, 10, 20 і 50 шагів з написами (назва, рік і місце карбування, «Українська Народня Республіка», герб), але до карбування металевих грошей так і не дійшло.
а) золоту — на 20 гривень, б) срібну — на 1 гривню, в) иншого металю ... — на 1 шаг, 2 шаги, 5 шагів, 10 шагів, 20 шагів і 50 шагів.
За законом від 1 березня 1918 року на звороті гривневих кредитових білетів мали бути лише написи: «Державні кредитові білети Української Народньої Республіки забезпечуються всім державним майном Республіки», «ходять нарівні з золотою монетою» та «За фальшування ... винуваті караються позбавленням прав і тюрмою».
Державні кредитові білети Української Народньої Республіки ходять нарівні з золотою монетою.
Мала Рада Української Центральної Ради на засіданні 1 березня ухвалила закон про грошову одиницю: за основу береться гривня (8,712 долі щирого золота), що ділиться на 100 шагів; дві гривні дорівнюють одному карбованцю емісії 1917 року.
Дві гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 року.
Закон про грошову одиницю: монети — золота на 20 гривень, срібна на 1 гривню, інших металів (визначає міністр фінансів) на 1, 2, 5, 10, 20 і 50 шагів; на лицьовому боці — назва монети, рік і місце биття, на зворотному — «Українська Народня Республіка» і герб.
золоту — на 20 гривень, б) срібну — на 1 гривню
Державні кредитові білети мали бути вартістю 2 гривні (= 1 карб.), 5, 10, 20, 50, 100, 500 і 1000 гривень, за типом білетів у 100 карбованців із різними малюнками й кольорами; на зворотному боці — написи про забезпечення всім державним майном і ходіння «нарівні з золотою монетою».
Державні кредитові білети Української Народньої Республіки ходять нарівні з золотою монетою.
Закон Центральної Ради: за фальшування державних кредитових білетів винуватців карають позбавленням прав і в'язницею; рисунки й кольори білетів тимчасово встановлює народний міністр фінансів.
За фальщування державних кредитових білетів винувати караються позбавленням прав і тюрмою.
Закон про грошову одиницю: основною одиницею приймається гривня, що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів, а 2 гривні відповідають 1 карбованцю емісії 1917 року.
гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають 1 карбованцеві емісії 1917 року
За законом про грошову одиницю монети мають бути: золота — 20 гривень, срібна — 1 гривня, інші (тимчасово визначить міністр фінансів) — 1, 2, 5, 10, 20 і 50 шагів; на лицьовому боці — назва, рік і місто битя, на зворотному — «Українська Народня Республика» й герб.
а) Золоту на 20 гривень;
Державні кредитові білети УНР за законом — номіналом 2 гривні (1 карбованець), 5, 10, 20, 100, 500 і 1000 гривень, типу виданих 100 карбованців; на звороті напис про забезпечення всім державним майном і про кару за фальшування.
Державні кредитові білети прийняті такої вартости: на 2 гривні, 1 карбованцеві
Зі звільненням Києва 1 березня 1918 р. в УНР запроваджено нову грошову одиницю — гривню, що дорівнювала половині карбованця.
З визволенням Києва 1 березня 1918 року в УНР було запроваджено нову грошову одиницю – гривню, яка дорівнювала половині карбованця
Повернувшись із Сарн до Житомира й очікуючи взяття Києва, уряд Ради запровадив григоріанський календар із 1 березня 1918 року, встановив гривню як платіжний засіб і затвердив тризуб гербом Української Республіки.
made the Gregorian calendar official as of March 1, established the hrivnia as a medium of exchange, and decreed the trizub (a trident found on the coins of Kievan Rus) to be the coat of arms
У запитанні до міністра фінансів 26 березня згадано, що 1 березня в Житомирі ухвалено закон, за яким на українських кредитових білетах мала вживатися тільки українська мова (раніше Центральна Рада постановила друкувати на них чотири мови).
1 березня в Житомирі ухвалено закон про те, щоб на українських кредитових білетах вживалась тільки мова українська
Тим самим законом з 1 березня 1918 р. в УНР запроваджено середньоєвропейський час: 12-та година дня за петроградським меридіаном відповідала 10:52 ранку, і по всій республіці годинники мали перевести відповідно.
12 годин дня петроградського мередіяну від 1. марта н. ст. рахувати 10 год. 52 хв. ранку та згідно з цим у всій Українській Народній Республіці перевести стрілки годинників.
Перехід на новий стиль в УНР запроваджується з 16 лютого за старим стилем, яке слід рахувати за 1 березня.
16 лютого рахувати за 1 число березня
«Закон про заведення григоріянського календаря й середньоєвропейського часу»: Центральна Рада ухвалила, що з 16 лютого (ст. ст.) на Україні дні рахуються за західноєвропейським (григоріанським) календарем, а години — за середньоєвропейським часом. «Вістник» зазначає, що Україна вже перейшла на новий лік часу.
Центральна Рада ухвалила закон, що з 16 лютого (Февраля) на Україні дні мають рахуватись по західно-европейському
Оповіщення Центральної Ради від 1 березня 1918 р. проголошувало незмінність курсу: земля залишається в трудового народу, свободи III і IV Універсалів зберігаються, влада одна — Центральної Ради й міністрів.
власть на Україні мусить бути одна — Української Центральної Ради й міністрів
Циркуляри від 1 березня наказували судам (підписано в Житомирі) і фінансовим установам протягом тижня замінити російські вивіски, бланки й печатки українськими, вчити урядовців мови й вивісити IV Універсал та герб; пошта мала вивісити Універсал і не передавати розпоряджень Раднаркому й «народних секретарів». Губернський комісар телеграфував, що після відходу більшовиків уся влада на Київщині перейшла до українського уряду, і наказав відновити адміністрацію, роззброїти населення й повернути розграбоване. Того ж дня датовано призначення Скоропис-Йолтуховського комісаром Холмщини, кадрові накази Військового міністерства та розпорядження про платню демобілізованим.
певність висока: Офіційні документи в урядовому «Вістнику» та «Новій Раді»; місце підписання (Житомир) показує, що уряд ще не був у Києві.
Циркуляр Міністерства судових справ №1 (1 березня 1918 р., м. Житомир): головам окружних судів і з'їздів мирових суддів та прокурорам наказано вжити всіх заходів для негайного відновлення нормальної судової роботи — швидко проводити слідства, розглядати справи, виконувати вироки й рішення цивільних справ; за бездіяльність судові особи відповідатимуть. Підписав народний міністр судових справ М. Ткаченко.
Основною задачою моменту для всіх урядових установ і осіб є сприяти всіми силами як найскоршому наведенню ладу і спокою по всій державі українській.
Циркуляр Міністерства судових справ №2 про українізацію судових установ (1 березня 1918 р., Житомир): протягом 7 днів усунути російські вивіски, написи й оголошення та замінити їх українськими, так само змінити мову на бланках, штемпелях, печатках і діловодних книгах; на короткий час можна запросити знавців української мови коштом канцелярських сум; суддям і урядовцям негайно вивчати українську мову (з грошовою допомогою); вивісити IV універсал під склом і герб УНР на синьо-жовтому полі.
в 7-дневний строк від одержання цього циркуляра усунути всякого роду вивіски, написи, оповіщення і т. д. в російській мові і замінити їх в разі потреби відповідними українськими.
Циркуляр Міністерства фінансів №1 про українізацію фінансових установ (1 березня 1918 р.): начальникам фінансових і казенних палат, Державного банку та його контор, скарбниць, ощадних кас і акцизних управлінь наказано замінити вивіски, написи, оголошення, бланки, книги, печатки й штемпелі на українські, вести діловодство українською, вчити урядовців мови (коштом канцелярських сум — вчителі, словники, граматики), вивісити IV універсал під склом і герб УНР на жовто-блакитному полі та зняти російські оголошення.
Всі бланки, книги, печатки і штемпелі, що заготовились владним розпорядженням, замінити відповідними з текстом українським
Наказ № 4 Міністерства пошти й телеграфу від 1 березня 1918 року: в усіх поштових і телеграфних установах Української Народньої Республіки негайно вивісити на видних місцях, у рамках, Четвертий універсал Центральної Ради від 9 січня 1918 року.
ньої Республіки наказую пегайно виві-сити на видних місцях, приступних для публіки, в рямцях четвертий - піверсал
Наказ №4 Міністерства пошт і телеграфів від 1 березня 1918 р.: оскільки універсалом Центральної Ради від 9 січня УНР проголошено самостійною державою, наказано не передавати поштою, телеграфом і телефоном розпоряджень російського уряду («совіта народних комиссаров») та «зрадників» — народних секретарів, а доставляти їх лише місцевій українській владі; винні каратимуться як за державну зраду.
Наказую ніяких передаваних по почті, телеграфу і телефону розпоряжень російського уряду «совіла народнихь комиссаровь«, а також зрадників українскої держави-народніх секретарів ... не передавати
Губернський комісар З. Моркуліс(?) телеграмою повідомив повітових комісарів, міських голів і голів земських управ, що після того, як большевики залишили Київщину 1 березня, вся влада перейшла до українського уряду, і доручив відновити адміністрацію, реорганізувати міліцію, роззброїти населення, змусити селян повернути розграбоване майно власникам; у повіти мали бути послані військові загони.
Коли большевики залишили Київщину першого березня вся влада цілком перейшла до українського правительства.
Наказ № 6 Міністерства внутрішніх справ від 1 березня 1918 року: призначено Олександра Скоропис-Йолтуховського на посаду комісара Холмщини і Підляшшя з тимчасовим осідком у Бересті-Литовському.
Призначити Олександра Скоропис-Іол-туховського на посаду Комісара Холм-щини і Підляшша
Накази по Військовому міністерству Ч. 36–38 (1–3 березня 1918 р.): Василя Воронка призначено тимчасовим завідувачем пересування військ України; Володимира Зарудного — діловодом, Володимира Будкевича — урядовцем відділу; тимчасово в.о. інспектора інженерного відділу — Василя Чабая; комендантом станції Житомир — Маковіїва; тимчасово в.о. коменданта Бердичівського повіту — Серебрякова; комендантом станції Здолбунів — Гревецького; командуючим запорізьким гаґою (вагоном?) замість отамана Присовського — Олександра Натієва.
Комендантом ст. Здолбуново призначаю д. Гревецького.
З 28 лютого 1918 р. припинялося фінансування військових частин колишньої російської армії; службовці, залишені для демобілізації, з 1 березня отримували платню як за гарнізонну службу за статутом Осібної армії УНР. Усі старшини, військові лікарі, урядовці, священники й козаки вважалися звільненими з військової служби з 12 лютого 1918 р.
З 28 лютого припинялося фінансування військових частин колишньої російської армії
Черіковер і укладач збірника Алексєєв пишуть, що з поверненням українців 1 березня майже три тижні Київ був ареною насильств над євреями: гайдамаки й вільні козаки хапали людей на вулицях як «жидівських комісарів», відводили до казарм і до штабу в Михайлівському монастирі; лише за 1–8 березня зареєстровано 172 випадки. Дорошенко, описуючи свято на вулицях, зауважив, що євреї того дня всі поховалися.
певність середня: Узагальнення пізніших авторів за період 1–8 березня (Черіковер спирається на документи думської комісії); конкретних епізодів саме 1 березня у фактах дня немає.
Після повернення українців до Києва 1 березня майже три тижні місто було ареною насильства над євреями: гайдамаки й загони «Вильного козацтва» з криками «всех жидов перережем» хапали на вулицях євреїв під приводом арешту «жидовских комиссаров», забирали до казарм і найчастіше розстрілювали; офіцери роз'їжджали містом і били євреїв нагайками; євреї ховалися по домівках, відомості про насильства стікалися до міської думи.
Офицеры разъезжали по городу и нагайками избивали евреев.
Після повернення українців до Києва 1 березня 1918 р. протягом майже трьох тижнів місто стало ареною нечуваних насильств над євреями. Петлюра на прохання Думи повів гайдамаків не через єврейський район, але це не допомогло: почалися погромна агітація, самовільні арешти й розстріли.
В течен1е почти трех недзль Клев становится ареной неслыханных до того насил!й над еврейским населенем.
Після зайняття Києва петлюрівцями за підтримки німців гайдамаки чинили розправи з євреями у своєму штабі в Михайлівському монастирі; за перший тиждень, з 1 по 8 березня 1918 р., у Києві зареєстровано 172 випадки насильства над євреями (вбивства, катування, зґвалтування, зниклі безвісти, арешти).
гайдамаки стали производить кровавую расправу с евреями в своем штабе—в Михайловском монастыре. А всего в Киеве только за одну первую неделю пребывания петлюровцев—с 1 по 8 марта 1918 г.—было зарегистрировано 172 случая насилий над евреями
На параді на Софійській площі частини українського війська дефілювали під марш перед отаманами; одна батарея вела за собою групу полонених більшовиків — кілька обірваних солдатів, пару матросів, одного в цивільному. Цього дня євреї всі поховалися — жодного на вулицях, «москалів» теж було небагато, і ті скоса поглядали на українське свято.
Жиди всі поховались, ані одного на вулицях, та й москалів не густо, і ті скоса зиркають на українське свято
«Боротьба» писала, що Київ «живе чутками», а більшовицька влада лишає його «на волю темних елементів»; вперше за довгий час на вулицях з'явилися українські національні вбрання й синьо-жовті стрічки, а частина городян тривожно зачиняла ворота, не знаючи, чи прийде спокій, чи нова помста. Сумський (без дати) пам'ятав сонячний день, тисячні юрби, мовчазну цікавість до вичищених німецьких рот і репліку «Ну, эти — настоящие»; Дорошенко описував квіти, дзвони й молебень на Софійській площі, а Гольденвейзер — «мізерні» українські частини, яким німці «з галантності» дали увійти першими.
певність низька: Газетні замальовки поєднано з пізнішими мемуарами, де дату виведено, а оцінки протилежні залежно від позиції автора; сцени Дорошенка, ймовірно, стосуються параду 2 березня.
Передова «Перед бурею. На переломі» (Київ, 1 березня 1918 р.) пише, що «Київ живе чутками»: то що німецько-українське військо вже підходить, то що от-от почнеться канонада й Київ перейде до нової влади.
Киів живе чутками.
Звернення «Товариші і громадяне!»: «Большевистська влада лишає Київ на волю темних елементів. Нова влада ще не вступила...» Газета закликає до спокою, творчої роботи й боротьби за здобутки революції.
Большевистська влада лишає Київ на волю темних елементів.
Вперше після довгого часу в Києві показалися українські національні убрання та чимало синьо-жовтих стрічок в одязі перехожих.
Вчора вперше після довгого часу показалися українські національні убрання а також чимало синьо-жовтих стрічок в убранню пішеходців.
Кияни у день вступу військ, за словами автора, сумно гадали, що буде наступного дня: чи принесуть війська мир і спокій, чи знову прийде терор, помста й реквізиції, і міцно зачиняли двері та ворота.
І хитали головами горожане Києва і сумно гадали про те що буде на другий день
Після втечі більшовиків у Києві стояла напрочуд гарна погода, ясне весняне сонце, яке пасувало до радісного настрою; на вулиці вийшли величезні юрби людей.
Напрочуд гарна година, ясне весінне сонце, що так гармонувало з радісним настроєм киян після втечи большевиків, викликало на вулиці величезні юрби громадян.
Репортер, що прийшов із вокзалу, розповідав, що німці миються й чистяться — хочуть увійти до міста ошатно й урочисто; за словами автора, німці, зайнявши вокзал, милися й чистилися десять годин, що справило величезне враження.
немцы, заняв киевский вокзал, в течение десяти часов мылись и чистились, прежде чем вступить в город
День вступу німців до Києва був яскравим і сонячним; радісні натовпи чекали на них годинами.
ликующие толпы народа и яркий солнечный день ждали вступления немцев.
Співробітники «Киевской мысли» зустрічали вступ німців, стоячи біля редакції на Фундуклеївській.
Мы, сотрудники «Киевской мысли» стояли подле редакции на Фундуклеевской.
Близько четвертої години дня з'явилися німецькі каски: рота за ротою, важко й статечно, вичищені німецькі частини вступали до міста й прямували до казарм, обраних квартирмейстерами; маленькі конячки везли кулемети поверх сідел, під кожним кулеметом — акуратно покладений килимок.
маленькие лошадки с пулеметами поверх седел, а под каждым пулеметом тщательно положенный коврик
Реакція киян при вигляді перших німецьких рот: «Ну, эти — настоящие» (на відміну від більшовиків, до яких ставилися «как к чему-то ненастоящему»).
Ну, эти— настоящие.
Німцям під час вступу не кидали квітів (як потім Денікіну) і не вітали — дивилися мовчки й з цікавістю; але місто, порожнє й мертве за більшовиків, одразу ожило: тисячні натовпи, світлі жіночі вбрання.
Пустынный и мертвый при большевиках, он сразу оживился и выбросил на улицы тысячные толпы и светлые дамские наряды.
Власник фабрики друкарських машин і приладдя, єврей, про прихід німців: «Видите ли, надо радоваться: душа, правда, болит, но тело радуется».
надо радоваться: душа, правда, болит, но тело радуется.
Наступного дня до Києва увійшов український загін, що йшов в авангарді німецьких військ, під командою ген. Присовського й С. Петлюри; в'їзд перетворився на урочисту маніфестацію. Українці входили з боку Лук'янівки Львівською вулицею; близько 9 ранку вздовж вулиці вже стояли галицькі Січові стрільці — молоді веселі хлопці, жартували, співали.
Тільки на другий день війшов до Київа український відділ, що посувався в авангарді німецьких військ, під командою ген. Присовського й С. Петлюри.
Петлюра у великому чорному автомобілі з військовими, вітаний вигуками «слава!», зупинився, розцілувався з Дорошенком і його дружиною «как на Пасху»; на запитання «а где же немцы?» відповів: «А это спросите Жуковского, он идёт с ними!»; і додав: «Ну, Дмитро, пойдёт теперь реакция, увидите!» З ним їхав молодий начальник Січових стрільців Коновалець.
„А то спитайте Жуковського, він іде з ними !"... „Ну, Дмитро,— додав Петлюра... піде тепер реакція, побачите!"
На Софійській площі було повно людей, багато дам із квітами; у соборі йшов молебень, радісно гули дзвони, а за Дніпром ще били гармати — українці переслідували ворога. Із собору вийшла процесія на чолі з єпископом і величезним хором; від Михайлівського монастиря з'явилися українські війська; жінки закидали їх квітами, солдати встромляли квіти за ґудзики й у дула гвинтівок, прикрашали гармати, ставили на лафети цілі вазони квітів. Кричали «Слава! Слава украинскому войску! Хай живе Україна!».
Заквітчують гармати, виносять звідкись цілі вазони квіток і ставлять на гарматні лафети. І де набрали стільки живих квіток, — ціле море!
Наступного ранку після втечі комісарів до Києва вступили досить мізерні українські частини під командою Петлюри — німці з галантності надали їм честь увійти першими; посеред дня в місті стало відомо, що на вокзалі німці.
въ городъ вступили довольно мизерныя украинскія части подъ командой Петлюры. Нѣмцы изъ галантности предоставили имъ честь войти первыми. А въ серединѣ дня въ городѣ стало извѣстно, что на вокзалѣ нѣмцы.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 2 марта н. ст. 1918 · 03-1734
Близько 4-ї дня гайдамацький потяг на вокзалі, за годину німецький ешелон, що ввійшов у місто близько 6-ї; українська піхота через Лук'янівку — за пів години перед тим.
Вчора коло 4 години дня на київський вокзал прибув
Сумський, «Одиннадцать переворотов» (книга або мемуар) · Часа в четыре дня · 03-0008
Німецькі роти йшли Фундуклеївською близько 4-ї дня.
маленькие лошадки с пулеметами поверх седел, а под каждым пулеметом тщательно положенный коврик
Гольденвейзер, «Из киевских воспоминаний» (книга або мемуар) · На слѣдующее утро послѣ бѣгства Евгеніи Бошъ · 03-0000
Українці ввійшли зранку, німці опівдні вже були на вокзалі.
въ городъ вступили довольно мизерныя украинскія части подъ командой Петлюры. Нѣмцы изъ галантности предоставили имъ честь войти первыми. А въ серединѣ дня въ городѣ стало извѣстно, что на вокзалѣ нѣмцы.
Дорошенко, «Мої спомини про недавнє-минуле» (книга або мемуар) · 03-0035
Близько 9-ї ранку вздовж Львівської вже стояли Січові стрільці.
Тільки на другий день війшов до Київа український відділ, що посувався в авангарді німецьких військ, під командою ген. Присовського й С. Петлюри.
Дашкевич, «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота» (книга або мемуар) · 03-0184
Батарея Січових стрільців дійшла до передмістя лише з настанням ночі.
Ніч запала, як батерія осягнула передмістя Києва. Січові Стрільці зайняли казарми.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 2. березня вранці · 03-0170
Українці входили 2 березня вранці, німці — наступного дня.
2. березня вранці українське військо вже входило до Київа. Одночасно війтам відділи Присовського і Петлюри. Німці вступали до Київа вже на другий день.
Оцінка аналізу. Найближче до подій повідомлення «Боротьби» від 2 березня: українці першими, німці через годину-дві, все пополудні й увечері 1 березня; це узгоджується з Дашкевичем і Удовиченком. Ранкові години в Гольденвейзера й Дорошенка-мемуариста виведено пізніше; Дорошенко-історик, імовірно, змішав вступ із парадом 2 березня. Плутанини стилів тут немає — розбіжність не 13, а 1 день.
Алексєєв (упор.), «Революция на Украине по мемуарам белых» (книга або мемуар) · 03-0066
Петлюра на прохання думи вів військо через Куренівку, оминаючи Поділ.
Петлюра решил ввести войска в город не через еврейский Подол, а через пригород Куреневку
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 3 березня (18 лютого) 1918 · 03-0244
Петлюра вступив через Пущу-Водицю.
Петлюра через Пущу-Водицю вступив уже в Київ
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 2 марта н. ст. 1918 · 03-1734
Українська піша частина вступила через Лук'янівку на Хрещатик.
Вчора коло 4 години дня на київський вокзал прибув
Дорошенко, «Мої спомини про недавнє-минуле» (книга або мемуар) · 03-0035
Українці входили з Лук'янівки Львівською вулицею.
Тільки на другий день війшов до Київа український відділ, що посувався в авангарді німецьких військ, під командою ген. Присовського й С. Петлюри.
Оцінка аналізу. Версії не виключають одна одну: шлях Пуща-Водиця — Куренівка оминає Поділ (загін Петлюри), а загони, що йшли зі Святошина й Бучі, входили через Лук'янівку. Найімовірніше, колон було кілька.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 1 березоля (16 марта) 1918 · 03-1733
За відозвою думи, вартову службу доручено грузинським військовим частинам.
Большовики залишили місто. Київська міська Дума в повному обсягові відновляє свою діяльність по управлінню і охороні міста.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 3 березня (18 лютого) 1918 · 03-0236
Охорону передано нейтральним вірменським частинам і грузинським військовим.
Охорону ми передали нейтральним армянським частинам, грузинським військовим дали зброю домовим комітетам, спішним порядком почали відновлювати міліцію.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 2 марта н. ст. 1918 · 03-1736
Охорону тимчасово доручено національним організаціям — грузинам, вірменам і євреям.
Міська дума тимчасово до прибуття німецько-українських військ доручила охорону міста різним національним організаціям—як грузинцям, вірменам, євреям.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 28. лютого · 02-0264
Охорону на перехідний час доручено Грузинському національному комітетові ще 28 лютого.
Київська мійська дума офіційно перебрала владу й доручила охорону міста на переходовий час, доки прийде українська влада, Грузинському Національному Комітетові, яко нейтральній силі.
Оцінка аналізу. Суперечності по суті немає: головну роль відігравали грузини (їх згадують усі), інші національні загони були допоміжними. Дорошенко датує доручення вечором 28 лютого, газети — відозвою 1 березня; ймовірно, рішення ухвалено 28-го, а оголошено й виконано 1 березня.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Позавчора у 6 годині вечора · 03-0269
О 6-й вечора 1 березня («позавчора» в номері від 3 березня) з банку почали виносити скрині й мішки, вантаження тривало до півночі.
З державного банку почали виносити скрині і мішки з грішми і цінними паперами.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 27 лютого · 02-0611
Вантажівки під'їхали 27 лютого о 8-й вечора, червоногвардійці вантажили до 12-ї ночі.
27 лютого в помешкання державного банку над вечір зʼявилися большевицькі вартові ... комісар оповістив, що вважаючи на наближення ворога все, що є в банку, повинно бути вивезено ... до банку підʼїхали грузовики і, не…
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Другого дня · 02-0614
Уже 28 лютого на зачинених дверях висіло оголошення, що комісари вивезли готівку.
Київська контора державного банку повідомляє: народні комісари вивезли всю готівку в грошових знаках, а через це контору тимчасово закрито. ... цінности приватних людей ... не вивезено і вони цілі.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 14 лютого · 03-1811
Вивезення відбулося вночі «14 лютого» (без позначки стилю), сума — близько 20 мільйонів і більше.
Приблизно називають суму ще 20 мільонів.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 2 марта н. ст. 1918 · 03-1726
Публіцист «Боротьби»: в останній день вивезли близько 40 мільйонів.
з одного державного банку вивезли в останній день біля 40 мілійонів!
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 27 лютого · 02-0612
Вивезено близько 50 мільйонів карбованців.
Пограбовано: на 12 милійонів „обязательств" державного банку, на 4 мил. паперових грошей, на 4 мил. золота та милійонів на 20 українських кредиток. ... Всього пограбовано близько 50 милійонів карбованців
Оцінка аналізу. 1 березня тут майже напевно помилкове: 1 березня в місті вже не було більшовиків, а оголошення про закриття контори бачили 28 лютого. «14 лютого» — це старий стиль, тобто 27 лютого за новим, що точно збігається з лютневим повідомленням: класична розбіжність на 13 днів. Суми (20, 40, 50 млн) не вирішуються; 40 млн згодом повторив і урядовий наказ від 5 березня.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 3 березня (18 лютого) 1918 · 03-0240
Посланці думи виловили міни й перерізали шнури, при цьому двоє людей потонули.
Большевики підвели під мости 6 мін і позакладали підривне начиння в мостові бики, а бікфордові шнури від них провели в Слобідку.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Субота, (17 лютого) 2 березня 1918 · 03-0208
Міни пощастило вийняти, при цьому загинули двоє (без подробиць).
Большевики одступаючи, хотіли висадити мости через Дніпро, але закладені в мостові були міни пощастило повиймати, при чому загинуло 2 чоловіка.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 03-1796
«Боротьба»: проводи до мін перерізали, двоє охоронців загинули.
Невдалий замах висадити мости на Дніпрі.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 02-0263
Одна міна розірвалася, і вибухом убило двох людей.
Большевики, відступаючи, хотіли висадити в повітря мости через Дніпро, за-для чого позакладали міни. Але ці міни не розірвались і були пізніще вийняті; одначе одна розірвалася, й вибухом було вбито двоє людей...
Оцінка аналізу. Число загиблих (двоє) збігається скрізь. Докладний думський звіт «Нової Ради» від 3 березня говорить про утоплення, пізніший історик Дорошенко — про вибух; сучасне повідомлення ймовірніше, але питання остаточно не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вчора о пів на першу годину дня · 03-0202
1 березня о пів на першу дня: Петлюра за кілька верст від Києва.
Петлюра переказав по телефону, що він уже за кілька верстов від Київа, щоб людність до цього поставилась спокійно і відбирала б награбоване від большевиків.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 28. лютого · 02-0264
28 лютого Петлюра телефоном повідомив, що вже близько й скоро вступить до міста.
Київська мійська дума офіційно перебрала владу й доручила охорону міста на переходовий час, доки прийде українська влада, Грузинському Національному Комітетові, яко нейтральній силі.
Оцінка аналізу. «Нова Рада» подає точну годину по гарячих слідах і узгоджується з тим, що війська були в Святошині й Бучі саме 1 березня; Дорошенко, ймовірно, стиснув у часі події 28 лютого — 1 березня. Не виключено й два дзвінки.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 1. березня 1918. р. · 03-0165
Закон ухвалила Мала Рада 1 березня 1918 року.
За грошову одиницю було визнано гривню, яка мала 8,712 доль щирого золота. Гривня ділилась на 100 шагів, 2 гривні відповідали 1 карбованцю емісії 1917. року.
Reshetar, «The Ukrainian Revolution, 1917–1920» (книга або мемуар) · 03-0150
Рішення про календар, гривню й тризуб ухвалено в Житомирі наприкінці лютого й набрали чинності 1 березня.
made the Gregorian calendar official as of March 1, established the hrivnia as a medium of exchange, and decreed the trizub (a trident found on the coins of Kievan Rus) to be the coat of arms
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 1 березня в Житомирі · 03-1178
1 березня в Житомирі ухвалено закон про написи на кредитових білетах тільки українською.
1 березня в Житомирі ухвалено закон про те, щоб на українських кредитових білетах вживалась тільки мова українська
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 1 березня (н. ст.) 1918 · 03-2498
Гривня має містити 3,712 долі щирого золота.
гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають 1 карбованцеві емісії 1917 року
Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави» (книга або мемуар) · 1-го березня 1918 року н. ст. · 03-0173
Білети номіналом 2, 5, 10, 20, 50, 100 і 1000 гривень (без 500).
«Державні кредитові білети.. вартости: на 2 гривні = 1 карбованцю, 5 гривень, 10 гр., 20 гр., 50 гр., 100 гр. і 1000 гр.»
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 1 березоля 1918 р. · 03-4124
Білети номіналом 2, 5, 10, 20, 100, 500 і 1000 гривень (без 50).
Державні кредітові білети Української Народньої Республіки ходять нарівні з золотою монетою; За фальшування державних кредітових билетів виновних карається позбавленням прав і тюрмою.
Оцінка аналізу. Урядовий «Вістник» дає 8,712 долі золота; «3,712» у «Боротьбі» — друкарська помилка. Різні переліки номіналів — огріхи передруків (повний ряд 2–1000 разом із 50 і 500 подає «Боротьба» від 8 березня). Ухвалення в Житомирі узгоджується з тим, що урядові циркуляри 1–3 березня підписано там же; дата 1 березня — офіційна дата закону.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 16 лютого (Февраля) · 03-4136
Центральна Рада ухвалила, що з 16 лютого (ст. ст.) дні рахуються за григоріанським календарем.
Центральна Рада ухвалила закон, що з 16 лютого (Февраля) на Україні дні мають рахуватись по західно-европейському
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 2 березня 1918 р. · 03-4314
Закон Центральної Ради від 12 лютого: з 16 лютого рахувати 1 березня, зобов'язання продовжуються на 13 днів.
замість 16 февраля належить лічити 1 марта. Всі зобовязання відповідно продовжуються на 13 день. Разом з тим тим же законом заведено по урядових установах середньоєвропейський час з переводом стрілки годинників з…
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 12 лютого · 03-1797
«Боротьба»: Рада ухвалила закон про новий стиль і перевід годинників на 1 год 8 хв назад «12 лютого» (стиль не вказано).
перевід стрілок годинників назад на 1 год. і 8 хвилин
Reshetar, «The Ukrainian Revolution, 1917–1920» (книга або мемуар) · 03-0150
Календар запроваджено рішенням уряду в Житомирі наприкінці лютого з 1 березня.
made the Gregorian calendar official as of March 1, established the hrivnia as a medium of exchange, and decreed the trizub (a trident found on the coins of Kievan Rus) to be the coat of arms
Оцінка аналізу. Розбіжність удавана: закон ухвалено 12 лютого (старого стилю, тобто 25 лютого за новим — «кінець лютого» в Решетара), а набрав чинності 16 лютого ст. ст. = 1 березня н. ст. Зсув годинників на 1 год 8 хв назад точно відповідає «12:00 = 10:52».
Цитата дня
12 годин дня петроградського мередіяну від 1. марта н. ст. рахувати 10 год. 52 хв. ранку та згідно з цим у всій Українській Народній Республіці перевести стрілки годинників.Тим самим законом з 1 березня 1918 р. в УНР запроваджено середньоєвропейський час: 12-та година дня за петроградським меридіаном відповідала 10:52 ранку, і по всій республіці годинники мали перевести відповідно.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 334 · 03-0164
Ціна дня
місячна платня завідувача Миловарного відділу Міністерства Харчових Справ
750 карб за місяць
Київ, Міністерство Харчових Справ · «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №24, с. 3 · 03-4621
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| курс гривні до карбованця | 0,5 крб1 грн | Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 19 |
| передплата «Нової Ради» на 1 місяць | 6 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №19, с. 1 |
| число газети «Боротьба» | 25 копчисло | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №6, с. 1 |
| передплата газети «Боротьба» | 6 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №6, с. 1 |
| невиплачена платня робітникам «Известий» | 7 500 крбразом | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №8, с. 3 |
| гривня | 0,5 крбгривня | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №12, с. 2 |
| гривня = 2 за 1 карбованець 1917 р. | 2 грн1 карбованець | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №17, с. 4 |
| 2 гривні = 1 карбованець емісії 1917 р.; гривня = 8,712 долі золота | 2 грн1 карбованець | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 3 |
Оголошення дня
відкриваються коротко-термінові курси по торфодобуванні ... приймаються грамотні особи не молодше 16 літ. ... секретарем курсів П. П. Орнатський у Київі Терещенківська 13 пом. 27 щоденно від 11 до 1 год. дня крім неділь і свят.Оголошення: з 1 березня 1918 року в Києві відкриваються короткотермінові курси з торфодобування для грамотних осіб не молодших 16 років; прохання подаються на ім'я Ради курсів, пояснення дає секретар П. П. Орнатський (вул. Терещенківська, 13, пом. 27) щодня з 11 до 1 години, крім неділь і свят.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №23, с. 2 · 03-0192
Погода
Погода стояла незвично рання, тепла й сонячна, сніг майже зійшов (03-0182, 03-0018, 03-0198). Передплата «Нової Ради» з 1 березня подорожчала до 6 крб на місяць, стільки ж коштувала «Боротьба», окреме число якої продавали по 25 коп. (на станціях — по 27) (03-0189, 03-1699, 03-1698); того дня через тиск більшовиків і реквізицію паперу не вийшли «Вістник», «Трудовая Мысль» і «Нова Рада» (03-1740, 03-1745), а редакція більшовицьких «Известий» лишила друкарям невиплачені 7500 крб (03-1809). Український народний університет через брак світла й палива не відновив занять, зате з 1 березня відкривалися курси торфодобування й київська філія Української спілки службовців (03-1743, 03-0192, 03-0493); робітники нарікали, що після обміну грошей їм нема за що купити навіть пшоняника (03-1760), а Сумський згадував, що з приходом німців на базарах враз з'явилися гори білих булок (03-0006).
Пополудні 1 березня 1918 року кінні гайдамаки повідомили, що з Києва назустріч українським військам виїхала делегація зі звісткою, що радянські війська залишили місто.
з Києва виїхала назустріч українським військам делеґація, яка повідомила, що совєтські війська відступили з Києва. Місто вже вільне.
Формально з 1 березня 1918 р., коли було вигнано більшовиків, у Києві відновлено владу Центральної Ради; повернулися парламент із президентом Грушевським і кабінет Голубовича, але поряд із німецькою вояччиною ця влада справляла жалюгідне враження безсилля.
Формально, въ Кіевѣ и во всей Украинѣ съ 1 марта 1918 года (когда были изгнаны большевики) была возстановлена верховная власть Украинской Центральной Рады
printed page 210
1 березня 1918 р. уряд Центральної Ради під конвоєм німців повернувся до Києва, через три тижні після вигнання.
1 марта конвоируемое немцами правительство Центральной рады, за три недели до того изгнанное из Киева рабочим восстанием и артиллерией Муравьева, снова возвратилось в свою столицу.
автор уривка: упорядник С. О. Алексєєв (передмова)
1 березня радянський уряд України переїхав із Києва до Полтави; німці зайняли Київ; владу Центральної Ради в Києві відновлено.
Переезд Украинского советского правительства из Киева в Полтаву. Занятие германцами Киева и Гомеля. Восстановление власти Украинской центральной рады в Киеве.
хронологія збірника; з кінця лютого дати в хронології — за новим стилем.
Помісний церковний собор у Москві послав до Києва делегацію для розслідування вбивства митрополита Володимира; до неї увійшли єпископ Тамбовський Кирило, архімандрит Матвій і член собору Руднєв.
Церковний собор послав делегацію в Київ для розслідування вбивства митрополита. В склад делегації входять єпископ Тамбовський Кирил, Архимандрит Матвій, парафіяльний член собору Руднев.
Телеграма датована 16 (ймовірно, лютого ст. ст. = 1 березня н. ст.).
На надзвичайному засіданні думи 1 березня міський голова Сухових повідомив, що радянське військо пішло з Києва і в місті немає жодної влади; дума мала взяти владу до приходу державної.
голова Сухових повідомив, що совітське військо пішло з Київа і що зараз становище таке, що у місті ніякої влади немає
Засідання «позавчорашнє» від 3 березня; голова думи — Є. Сухових (у OCR «Сухових»).
1 березня більшовики, відступаючи, підклали 6 мін під мости через Дніпро й заклали вибухівку в мостові бики, провівши бікфордові шнури на Слобідку; посланці думи виловили міни й перерізали шнури, при цьому двоє людей потонули.
Большевики підвели під мости 6 мін і позакладали підривне начиння в мостові бики, а бікфордові шнури від них провели в Слобідку.
Дума вставанням ушанувала пам'ять двох героїв, які загинули, знешкоджуючи міни під дніпровськими мостами.
Дума вставанням вшанувала пам'ять тих двох героїв, що загинули під час виловлювання мін.
1 березня над Києвом літав німецький аероплан і скидав у великій кількості прокламацію української мирової делегації (О. Севрюк, М. Любинський, М. Левицький), що закликала спокійно й довірливо зустрічати німецьке військо.
Позавчора над містом літав німецький аероплан, який скидав у великому числі примірників прокламацію.
Більшовики так швидко тікали з Києва, що не попередили багатьох своїх загонів; покинуті кидали дорогою зброю, лишаючи при собі тільки одяг, гроші й їжу.
Покинуті мусіли перед самим приходом українського війська тікати кидаючи по дорозі всяку зброю
Вчора з аероплана над вулицями Києва розкидали відозви, у яких повідомлялося, що українське військо вступить у місто після 4-ї години.
Вчора з аероплану на вулиці Києва було розкидано відозви, в котрих повідомлялося населення, що українське військо вступить у місто після 4-х годин.
Читано з зображення.
Увечері 1 березня на вулицях Києва з'явилися перші відділи українського війська (гайдамаки); натовпи кричали «слава», кидали шапки, а на будинку міської думи між двома червоними прапорами вивісили жовто-блакитний прапор.
Позавчора ввечері появилися на вулицях м. Києва перші відділи українського війська.
Читано з зображення. Номер від 3 березня: «позавчора» = 1 березня.
У день приходу українців (≈1 березня 1918 р.) Скоропадський узяв візника до готелю «Кане»; на вулицях було неспокійно, подекуди йшла перестрілка, він натрапив на кілька трупів; на Львівській майже при ньому якийсь українець убив людину, запевняючи, що вбив перевдягненого більшовика.
Шла кое-где перестрелка. Я лично наткнулся на несколько трупов, одни на Львовской был почти при мне убит каким-то украинцем, уверявшим, что убил переодетого большевика.
На Софійській площі було повно людей, багато дам із квітами; у соборі йшов молебень, радісно гули дзвони, а за Дніпром ще били гармати — українці переслідували ворога. Із собору вийшла процесія на чолі з єпископом і величезним хором; від Михайлівського монастиря з'явилися українські війська; жінки закидали їх квітами, солдати встромляли квіти за ґудзики й у дула гвинтівок, прикрашали гармати, ставили на лафети цілі вазони квітів. Кричали «Слава! Слава украинскому войску! Хай живе Україна!».
Заквітчують гармати, виносять звідкись цілі вазони квіток і ставлять на гарматні лафети. І де набрали стільки живих квіток, — ціле море!
Дату виведено.
На параді на Софійській площі частини українського війська дефілювали під марш перед отаманами; одна батарея вела за собою групу полонених більшовиків — кілька обірваних солдатів, пару матросів, одного в цивільному. Цього дня євреї всі поховалися — жодного на вулицях, «москалів» теж було небагато, і ті скоса поглядали на українське свято.
Жиди всі поховались, ані одного на вулицях, та й москалів не густо, і ті скоса зиркають на українське свято
Погляд автора — українського діяча.
Після повернення українців до Києва 1 березня майже три тижні місто було ареною насильства над євреями: гайдамаки й загони «Вильного козацтва» з криками «всех жидов перережем» хапали на вулицях євреїв під приводом арешту «жидовских комиссаров», забирали до казарм і найчастіше розстрілювали; офіцери роз'їжджали містом і били євреїв нагайками; євреї ховалися по домівках, відомості про насильства стікалися до міської думи.
Офицеры разъезжали по городу и нагайками избивали евреев.
автор уривка: Черіковер.
Після повернення українців до Києва 1 березня 1918 р. протягом майже трьох тижнів місто стало ареною нечуваних насильств над євреями. Петлюра на прохання Думи повів гайдамаків не через єврейський район, але це не допомогло: почалися погромна агітація, самовільні арешти й розстріли.
В течен1е почти трех недзль Клев становится ареной неслыханных до того насил!й над еврейским населенем.
Делегація Київської міської думи до українських військ (останні дні лютого 1918) складалася з гласних соціалістичних фракцій: І. Алексєєв (меншовик), М. Пухтинський (рос. есер), І. Фещенко-Чопівський (укр. с.-ф.), Л. Чикаленко (УСДРП), М. Рафес (Бунд). Після поневірянь у дорозі 1 березня вона ввійшла в контакт із передовим загоном ген. Присовського; її прийняв офіцер у будинку в с. Романівка, потім генерал у салон-вагоні штабу на станції Буча.
Делегаця состояла из представителей только со-тцалистических фракций Думы.
1 березня 1918 р. під час вступу до Києва першим увійшов Петлюра зі своїм Гайдамацьким кошем, за українцями в безпосередній близькості рухалися німці. Скоропадський писав, що всі начальники наввипередки прагнули ввійти до Києва й отримувати овації, але зізнавався в радісному почутті, коли побачив на вулицях міста першого українського кінного козака.
„Першим увійшов Петлюра із своєю дружиною (кошем — Р.П.). За українцями у безпосередній близькості, рухались німці”
Делегація думи, попри заборону більшовиків, виїхала назустріч українському війську; чехословацькі патрулі вказували дорогу; за Святошином біля станції Біличі вона зустріла перші загони вільних козаків і полку Богдана Хмельницького, а в Бучі говорила зі штабом отамана Присовського.
За Святошином коло ст. Біличі делегація зустріла перші групи вільних козаків та полку Богдана Хмельницького.
«Минулої п'ятниці» — ймовірно, 1 березня.
Близько 4 години дня 1 березня на київський вокзал прибув невеликий поїзд гайдамаків із легкими гарматами й кулеметами; за годину приїхав ешелон германців, який близько 6 вечора вступив у місто; за півгодини раніше через Лук'янівку вступила українська піша частина до Хрещатика. Люди вітали військо оплесками й вигуками «слава».
Вчора коло 4 години дня на київський вокзал прибув
Читано з зображення. Заголовок «Вступ українського й німецького війська в Киів».
Думська делегація, яка вирушила назустріч українським військам, повідомила з Святошина о 10 ранку 1 березня: через місто йшов штаб чехословацького полку Яна Гуса, а большовики вночі забрали паровози й телеграфні апарати; друга делегація виїхала до Пущі-Водиці.
Ми прибули до Святошино зустрілися з штабом чехо-словацького полку Яна Гуса
Читано з зображення.
Біля міської думи цілий день стояв великий натовп, який нетерпляче чекав останніх новин, читав оголошення думи й ділився чутками; рештки більшовицького війська відступали з міста «повною ходою», а над Києвом з'явився аероплан.
Коло міської думи цілий день стояв великий натовп людей, які нетерпляче ждали останніх новин, читали оповіски думи ... Одступання рештків большевицького війська йшло повною ходою. Над Київом зʼявився аероплан.
Дата обчислена як день перед виходом номера.
1 березня 1918 року о 12-й годині міська дума вирядила до українського війська другу делегацію щонайменше з трьох осіб.
треба негайно послати ще одну делегацію не менш, як з трьох чоловіка. О 12-ій годині дня така друга делегація була виряджена думою.
Дата обчислена від дати номера.
Гласний Гінзбург запропонував скасувати всі постанови більшовицької влади.
Гінзбург пропонує скасувати всі постанови большевицької влади
Гласний Пшеничний заявив, що арсенальці, які лишилися в Києві, просять думу взяти їх під свою оборону; гласні відповіли, що винних робітників у Києві немає — винні ті, хто їх дурив.
винних робітників у Київ нема, винні ж ті, хто дурив
Вантажування цінностей Державного банку тривало вночі до 12-ї години; київська контора Державного банку оголосила, що народні комісари вивезли готівку грошових знаків, тому контору тимчасово закрито, але цінності приватних осіб та установ не вивезені й цілі.
Народні комісари вивезли готівку грошових знаків; зважаючи на це контора буде тимчасово закрита. ... цінности, які належать приватним особам і інституціям, не вивезені
З 1 березня 1918 року в Києві засновано «Філію Петроградської Української Спілки службовців», до якої могли вступати всі службовці-українці; у справах філії приймав д. Хронад(?) на Михайлівській вул., 4, кв. 3, щовівторка та щоп'ятниці з 4 до 5 години дня.
Члени Спілки заклали з 1 березня ц. р. ... філію її в м. Київі, під назвою: „Філія Петроградської Української Спілки служащих"
Прізвище контактної особи пошкоджене OCR.
Народний секретаріат України з Центральним Виконавчим Комітетом виїхав зі спеціальним потягом опівночі (о 12-й годині ночі); дехто з більшовиків їхав на візниках із кошиками й нажитим добром, а перехожі на Великій Васильківській глузували з них.
Відступали вчора в спеціяльному поїгові Народній Секретарьят України, зі своїм парламентом — Центральним Виконавчим Комітетом та керуючими колами. О 12-ой годині ночі.
Читано з зображення. Точна дата: з 28 лютого на 1 березня або з 1 на 2; газета каже «вчора».
Більшовики розстрілювали людей також на Черепановій горі за фабрикою Дувана, на вулицях Лабораторній і Діловій, на Хрещатику, Володимирській, на Театральному майдані біля Міського театру; на снігу залишилися кров'яні плями, багато трупів лежало непохованими.
Багато трупів розстріляних ще й досі лежать непохованi.
Читано з зображення.
За ордером комісара з ревізії паперу Софіїна реквізовано папір, на якому друкувалися «Нова Рада» та «Последнія Вести», через що вони не вийшли; газета питає, чи не «контрибуція» це, коли 28-го цілий день тягнуться підводи з військом.
ревізуюется папір на котрому друкувалися «Нова Рада» і «Последнія Вести»
Читано з зображення.
Думській делегації, яка хотіла говорити з більшовицькими військами, що відступали, не дали перепустки.
думській делегації яка хотіла балакати з наступаючими військам—большевиками не було дано пропуску
Читано з зображення. У тексті «наступаючими» — ймовірна помилка набору.
Міська дума на першому засіданні 1 березня ухвалила скасувати всі большовицькі декрети, звільнити заарештованих большовиками й знову вивісила український національний стяг.
ухвалила скасувати всі большовицькі декрети
Читано з зображення. Текст частково пошкоджено.
Під час повернення до Києва (1 березня 1918 р. н.ст.) усі українські начальники намагалися навипередки увійти до міста й отримати овації; першим увійшов Петлюра зі своєю дружиною, за українцями в безпосередній близькості рухалися німці; з українцями до міста підходили й чехословаки, що поспіхом відходили від німців.
И вот, все начальники старались наперегонки входить в Киев и получить соответственные овации. Первым вошел Петлюра со своей дружиной.
Дату автор не зазначає; 1 березня 1918 — загальновідома дата вступу українських військ.
Наступного дня до Києва увійшов український загін, що йшов в авангарді німецьких військ, під командою ген. Присовського й С. Петлюри; в'їзд перетворився на урочисту маніфестацію. Українці входили з боку Лук'янівки Львівською вулицею; близько 9 ранку вздовж вулиці вже стояли галицькі Січові стрільці — молоді веселі хлопці, жартували, співали.
Тільки на другий день війшов до Київа український відділ, що посувався в авангарді німецьких військ, під командою ген. Присовського й С. Петлюри.
Дату виведено (автор числа не дає).
Думська делегація (гласні Чикаленко, Фатенко-Чопівський, Рафес, Пуктинський та Олексієв), вислана до українського війська, 1 березня 1918 року вранці повідомила, що в Святошині більшовиків уже немає; вона зустріла штаб чехословацького полку імені Яна Гуса, який відступав через Київ, але відомостей від нього не одержала.
думська делегація ... приелала вчора вранці повідомлення де було сказано, що в Святошині большевиків вже не було. Делегація зустріла штаб чехо-словацького ім. Яна Гуса полку, який одступав через Київ
Прізвища гласних у OCR частково пошкоджені.
На приватній нараді членів Ради робітничих депутатів під проводом Верле (с.-р.) Биск закликав робітників зберігати спокій; Хейфец (бундівець) запропонував обрати тимчасовий виконавчий комітет; Бош і Сівцов, прийшовши під охороною гвардії, закликали до зброї для захисту радянської влади.
Секретар внутрішніх справ т. Бош та большовик Сівцов, які явилася на збори під охоровою гвардії
Читано з зображення. Газета каже «вчора»; але інший матеріал вказує на 28 лютого, дата неточна.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У день приходу німців почалася канонада, але натовпи на вулицях не розходилися: надійшла чутка, що німецький броньовик посилає снаряди через Дніпро вслід більшовикам, які відходять.
немецкий броневик посылает снаряды через Днепр— вслед уходящим большевикам.
printed page 106; Пояснення канонади — чутка. Сумський дат не дає. Могилянський (наступний текст тієї самої антології) пише: німці першими увійшли 17 лютого за ст. ст. (=2 березня н. ст.); зазвичай вступ датують 1-2 березня 1918.
Центральний організаційний комітет українських лівих с.-р. планує скликати в кінці лютого за ст. ст. (на початку березня н. ст.) в Києві партійний з'їзд видних діячів УПСР, одночасно з другим Всеукраїнським з'їздом Рад; газета пише про намір брати в ньому участь.
гадаємо скликати в кінці лютого ст. ст. (в Києві), коли одночасно відбуватиметься ... з'їзд ... українських с.-р.
Планована подія, дата орієнтовна: кінець лютого ст. ст. = початок березня н. ст.; OCR дуже зіпсований.
На Ірпені біля Северинівки більшовики зустріли гайдамаків гарматним і рушничним вогнем; після обходу Січовими стрільцями вони відступили й більше не чинили опору аж до Києва.
На ріці Ірпень коло Северенівки большевики укріпилися і зустріли Гайдамаків гарматним і крісовим вогнем.
Увечері 1 березня 1918 року батарея СС зі співом увійшла в передмістя Києва; Січові стрільці зайняли казарми, гармати поставили на подвір'ї, гармаші розмістилися в одній залі.
Ніч запала, як батерія осягнула передмістя Києва. Січові Стрільці зайняли казарми.
Які саме казарми — не вказано.
1 березня 1918 року українські частини, наступаючи по залізниці Сарни — Коростень — Київ, зайняли Київ; того ж дня з боку Козятина до Києва прибув перший ешелон німецької армії.
українські частини низкою упертих боїв розбили ворога і 1 березня зайняли Київ. Одночасно з боку Козятина до Києва прибув перший ешелон німецької армії.
1 березня за новим стилем німці зайняли Київ; разом із ними повернулися українські війська, які вів С. Петлюра.
1 марта (по новому стилю) они заняли Киев. Вместе с ними вернулись и украинские войска, которые вел С. Петлюра.
автор уривка: Черіковер.
Німецькі війська зайняли Київ 16 лютого за старим стилем (1 березня 1918 р. за новим).
Кевъ занять нёмцами 16 февр., Харьковъ — 28 марта, Ростовъ — 25 апр., Одесса занята аветрайцами 21 февр.
Денікін датує за старим стилем навіть після березня 1918 р. (це підтверджує його ж посилання на договір «18 квітня нового стилю» = «5 квітня»). Перераховано +13 днів.
Німецькі війська зайняли Київ 1 березня 1918 р. (н. ст.); разом із ними повернулися українські війська, які вів С. Петлюра.
1-го марта (по нов.стилю) они заняли К1ев. ВмЪотЪ с ними вернулись и украин-скя войска, которых вел С. Петлюра.
З цього місця автор подає дати за новим стилем.
1 березня 1918 р. війська Центральних держав дійшли до Києва; у травні було окуповано також Донецький басейн і Крим.
Am 1. März erreichten sie Kiew, im Mai waren auch das Donez-Becken und die Krim besetzt.
Узагальнювальна лекція німецького історика (1994), вторинне джерело без посилань; дати подано за новим стилем. Інші джерела вказують, що перші німецькі частини увійшли до Києва 1–2 березня, а уряд УНР повернувся 7 березня.
Після відходу більшовиків збройну охорону Києва тимчасово взяв на себе Грузинський військовий комісаріат; автомобілі грузинів з національними грузинськими прапорами весь час роз'їжджали по місту.
Збройну охорону города взяв на себе грузинський військовий комісаріат. Автомобілі грузинів з національними грузинськими прапорами ввесь час роз'їжджали по всьому городу.
Частина чехословаків, що відступала під натиском німців з Бердичева та Житомира, проходила через Поділ по Бульварно-Кудрявській до Ланцюгового мосту; обоз, піхота, коні з кулеметами, музика; вони йшли вже п'ятий день.
Вчора по Бульварно-Кудрявській через Поділ до Цепного мосту проходила частина
Читано з зображення. Автор Ю. Д.
В ніч з 28 лютого на 1 березня зі Святошина по Брест-Литовському шосе й Великому бульвару безупинно тягнулися обози радянського війська; уранці знов проїхали чехословаки з оркестром; один чеський вояк стояв на вулиці й гірко плакав.
В ніч з 28 на 1-і 1-го березоля зі Святошино по Брест-Литовському шосе, по В.-Бульварі безупинно тягися обози війська.
Читано з зображення. Заголовок «Відступ советської армії».
Стаття «Чужоземна допомога» (О. М.) повідомляє, що до 1 березня до Києва прибув ешелон німецького війська; автор запевняє, що жодної окупації нема, бо німецьке військо прийшло разом з українським.
До 1 березня, коли до Києва прибув ешелон німецького війська
Читано з зображення. Стаття висловлює позицію газети.
Згідно з постановою міської думи від 1 березня, стан облоги в Києві скасовано.
Стан облоги скасований.
Читано з зображення.
Біля станції Буча до батареї СС підійшов Симон Петлюра, тоді командир Слобідського коша гайдамаків, прийняв рапорт сотника Дашкевича й побажав успіхів. Гармати й набійні скрині батареї запрягали трьома парами коней, батарея була організована на австрійський лад.
Гармати, набійні скрині були запряжені в три пари коней. Батерія була зорганізована на австрійський лад.
Петлюра сказав делегації думи, що нічого не може гарантувати і бачить у настроях солдатів «только жажду мести, а не антисемитизм», але з обережності вирішив увести війська в місто не через єврейський Поділ, а через передмістя Куренівку. Український есдек Чикаленко сказав: «Они задушат украинскую свободу в еврейской крови...»
Петлюра решил ввести войска в город не через еврейский Подол, а через пригород Куреневку
автор уривка: Черіковер (за звітом Рафеса).
Звістка, що на Україну йдуть німці, блискавично рознеслася Правобережжям, і збільшовичені частини тікали в паніці. Тільки біля станції Ірпінь більшовики спробували затримати українців, але були розбиті; 1 березня 1918 р. вночі українці були вже в Святошині. Разом із загоном Присовського наступали Слобідський кіш Петлюри й Січові стрільці Коновальця, за ними Рівненською та Ковельською лініями йшли німці.
Шлях на Київ був вільний, і 1. березня зночі українці були вже в Святошині.
1 березня 1918 року о пів на першу дня з телефонної станції міському голові передали повідомлення: Петлюра переказав телефоном, що він уже за кілька верст від Києва, щоб людність поставилася до цього спокійно й відбирала награбоване в більшовиків; повідомлення передали штабу міліції та Грузинському комісаріатові.
Петлюра переказав по телефону, що він уже за кілька верстов від Київа, щоб людність до цього поставилась спокійно і відбирала б награбоване від большевиків.
Наступного ранку після втечі комісарів до Києва вступили досить мізерні українські частини під командою Петлюри — німці з галантності надали їм честь увійти першими; посеред дня в місті стало відомо, що на вокзалі німці.
въ городъ вступили довольно мизерныя украинскія части подъ командой Петлюры. Нѣмцы изъ галантности предоставили имъ честь войти первыми. А въ серединѣ дня въ городѣ стало извѣстно, что на вокзалѣ нѣмцы.
printed page 208; дата за автором: «с 1 марта 1918 года (когда были изгнаны большевики)» — с. 210
Німецькі війська вступили до Києва через кілька годин після українських частин, яких німці пропустили першими «ради приличия».
последние вступили в Киев, как известно, через несколько часов после того, как туда вошли украинцы, которых немцы впустили первыми только ради «приличия»
автор уривка: упорядник С. О. Алексєєв, у зв'язці з цитатою Гольденвейзера
Міська комісія з охорони передала охорону Києва нейтральним вірменським частинам, грузинським військовим, роздала зброю домовим комітетам і почала спішно відновлювати міліцію (зброя є, але склади пограбовані, забрані коні й сідла).
Охорону ми передали нейтральним армянським частинам, грузинським військовим дали зброю домовим комітетам, спішним порядком почали відновлювати міліцію.
1 березня о 3-й дня до думи прийшов хорунжий 1-го сердюцького полку ім. Б. Хмельницького Власенко, призначений комендантом Києва; він заявив, що українська влада доручає охорону міста міському самоврядуванню.
назвала себе хорунжим 1-го сердюцького ім. Б. Хмельницького полка Власенком і заявив, що його призначено комендантом м. Київа
Гласний Шлезінгер повідомив, що була небезпека обстрілу Києва з боку Дарниці, але більшовики не зупиняють артилерію в Дарниці, а везуть її далі полтавською лінією.
була небезпека обстрілу Київа з боку Дарниці
Міський голова повідомив думі 1 березня, що Петлюра через Пущу-Водицю вже вступив до Києва і просив думу взяти владу (оплески).
Петлюра через Пущу-Водицю вступив уже в Київ
Невеликі загони чехословаків, що проходили Києвом слідом за більшовиками, втомлені маршем, тягнучи невеликі обози й зігнувшись під клунками, йшли шосе на лівий берег Дніпра.
Змучені маршем по шосе, тягнучи за собою невеликі обози, ... йшли вони ... все на той бік Дніпра.
Телеграма з Петрограда від 16 (березня н. ст. у тексті дата без місяця): наказом петроградського командувача проти німців відправлено тукумський, латиський, ізмайловський, павловський, преображенський, петроградський полки й кілька частин стрільців.
відправлено проти німців такі полки
Читано з зображення. Дата в телеграмі подана без місяця; вважаю лютим за ст. ст.
Червоногвардійці відступали на Дарницю, залишаючи місто без охорони; частина київських червоногвардійців лишилася в місті, а автор бачив п'яних, що стріляли вздовж вулиці й роз'їжджали на візниках із рушницями.
Відступали і краснопвардійці на Дарницю (так казали салдати) залишаючи місто без охорони.
Читано з зображення.
У п'ятницю (1 березня) кілька вулиць біля товарової станції обстріляли з гармат; на Великій Васильківській уламок снаряда пробив дерев'яний будинок і зруйнував галантерейну крамницю.
На Великій Васильківському відломок гармати пробив деревляний будинок
Читано з зображення. 1 березня 1918 — п'ятниця.
Через Київ мав пройти ще один чехословацький полк.
Через Київ мав пройти ще один чехо-словацький полк.
Дата обчислена від дати номера.
1 березня 1918 року С. Петлюра з військом вступив у Київ.
...ра С. Петлюра вступив з військом у Київ.
Початок рядка втрачено в OCR («Вчора»?); дата 1 березня відповідає історичним даним про вступ Гайдамацького коша.
Протягом двох днів (28 лютого і 1 березня) через Київ проходили чехословацькі військові частини: обози, гармати, кулемети, кіннота, піхота — Брест-Литовським шосе, Бібіковським бульваром, Хрещатиком, далі через міст на Слобідку й Дарницю, з прапорами, музикою й піснею «На здар!».
Обози, гармати, кулемети, кіннота і найбільше пішкі — безперервно смугою тяглися їхні лави по Брестьському шосе, Бібіковському бульвару, Хрещатику
Читано з зображення. Автор фейлетону Вас. Еллан пише «вчора і позавчора».
Наказ №4 Міністерства пошт і телеграфів від 1 березня 1918 р.: оскільки універсалом Центральної Ради від 9 січня УНР проголошено самостійною державою, наказано не передавати поштою, телеграфом і телефоном розпоряджень російського уряду («совіта народних комиссаров») та «зрадників» — народних секретарів, а доставляти їх лише місцевій українській владі; винні каратимуться як за державну зраду.
Наказую ніяких передаваних по почті, телеграфу і телефону розпоряжень російського уряду «совіла народнихь комиссаровь«, а також зрадників українскої держави-народніх секретарів ... не передавати
Читано з OCR-тексту. Текст переходить із колонки 3 у колонку 4.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Близько четвертої години дня з'явилися німецькі каски: рота за ротою, важко й статечно, вичищені німецькі частини вступали до міста й прямували до казарм, обраних квартирмейстерами; маленькі конячки везли кулемети поверх сідел, під кожним кулеметом — акуратно покладений килимок.
маленькие лошадки с пулеметами поверх седел, а под каждым пулеметом тщательно положенный коврик
printed page 106; Сумський дат не дає. Могилянський (наступний текст тієї самої антології) пише: німці першими увійшли 17 лютого за ст. ст. (=2 березня н. ст.); зазвичай вступ датують 1-2 березня 1918.
Накази по Військовому міністерству Ч. 36–38 (1–3 березня 1918 р.): Василя Воронка призначено тимчасовим завідувачем пересування військ України; Володимира Зарудного — діловодом, Володимира Будкевича — урядовцем відділу; тимчасово в.о. інспектора інженерного відділу — Василя Чабая; комендантом станції Житомир — Маковіїва; тимчасово в.о. коменданта Бердичівського повіту — Серебрякова; комендантом станції Здолбунів — Гревецького; командуючим запорізьким гаґою (вагоном?) замість отамана Присовського — Олександра Натієва.
Комендантом ст. Здолбуново призначаю д. Гревецького.
Читано з OCR-тексту. Прізвища й посади частково зіпсовані («запоріжським ваговом» — ймовірно ‘загоном’; Натієв — за OCR).
Оповіщення Центральної Ради від 1 березня 1918 р. проголошувало незмінність курсу: земля залишається в трудового народу, свободи III і IV Універсалів зберігаються, влада одна — Центральної Ради й міністрів.
власть на Україні мусить бути одна — Української Центральної Ради й міністрів
Повернувшись із Сарн до Житомира й очікуючи взяття Києва, уряд Ради запровадив григоріанський календар із 1 березня 1918 року, встановив гривню як платіжний засіб і затвердив тризуб гербом Української Республіки.
made the Gregorian calendar official as of March 1, established the hrivnia as a medium of exchange, and decreed the trizub (a trident found on the coins of Kievan Rus) to be the coat of arms
Рішення ухвалено наприкінці лютого 1918 р. в Житомирі; набрало чинності 1 березня.
Перехід на новий стиль в УНР запроваджується з 16 лютого за старим стилем, яке слід рахувати за 1 березня.
16 лютого рахувати за 1 число березня
Читано з зображення. 16 лютого ст. ст. = 1 березня н. ст.
Командуючому українським військом київського району І. Горемиці-Крупчинському німецький начальник залоги м. Києва генерал Трейзден доручив встановлення в місті порядку, тиші й спокою (1 березня 1918).
Начальник залоги м. Києва ген. германської служби Трейзден.
Читано з зображення.
Наказ № 1 отамана Горемики-Крупчинського від 1 березня: за розпорядженням начальника залоги, німецького генерала Трейзден, він приступив до виконання службових обов'язків командуючого українським військом київського району.
Довожу до відомости людности м. Києва ... я приступив до виконання своїх службових обов'язків.
Читано з зображення.
Наказ № 6 Міністерства внутрішніх справ від 1 березня 1918 року: призначено Олександра Скоропис-Йолтуховського на посаду комісара Холмщини і Підляшшя з тимчасовим осідком у Бересті-Литовському.
Призначити Олександра Скоропис-Іол-туховського на посаду Комісара Холм-щини і Підляшша
Читано з OCR-тексту. Підписав Христюк, директор Адміністративно-політичного департаменту Гаєвський.
Наказ № 4 Міністерства пошти й телеграфу від 1 березня 1918 року: в усіх поштових і телеграфних установах Української Народньої Республіки негайно вивісити на видних місцях, у рамках, Четвертий універсал Центральної Ради від 9 січня 1918 року.
ньої Республіки наказую пегайно виві-сити на видних місцях, приступних для публіки, в рямцях четвертий - піверсал
Читано з OCR-тексту. Підписав Г. Сидоренко.
Київська міська дума розліпила по місту відозву до громадян від 1 березня (16 лютого ст. ст.): більшовики залишили місто, дума відновлює діяльність з управління й охорони міста, караульну службу доручено грузинським військовим частинам, відновлюється міська міліція, до українських військ вислана делегація.
Большовики залишили місто. Київська міська Дума в повному обсягові відновляє свою діяльність по управлінню і охороні міста.
Читано з зображення.
«Закон про заведення григоріянського календаря й середньоєвропейського часу»: Центральна Рада ухвалила, що з 16 лютого (ст. ст.) на Україні дні рахуються за західноєвропейським (григоріанським) календарем, а години — за середньоєвропейським часом. «Вістник» зазначає, що Україна вже перейшла на новий лік часу.
Центральна Рада ухвалила закон, що з 16 лютого (Февраля) на Україні дні мають рахуватись по західно-европейському
Читано з OCR-тексту. 16 лютого ст. ст. = 1 березня н. ст.; дату введення виведено з пояснення календарної реформи.
Комендант Власенко заявив, що обшуки в Києві дозволяються тільки за ордерами міського самоврядування, а самочинні суворо заборонено; робітничі організації лишаються на місцях, домові комітети мають працювати.
Труси мають переводитись лише по ордерам міського самоврядування, а самочинні строго забороняються.
«Труси» — обшуки.
Земельний комітет Тарашанського повіту (засідання 1 березня): розграбовані економії самі обсіяти землю, подальший поділ — за трудовою нормою; виявлений хліб для спекуляції реквізувати за твердою ціною й передавати кооперативам; боротьба з самогонниками.
В тім разі як де в повіті буде виявлена закупка хліба для спекуляції, хліб повинен ревізуватись по твердій ціні
Читано з зображення. Дата засідання — 1 березня; текст частково обрізаний.
Статут Українського державного телеграфного агентства, §6: народний міністр пошт і телеграфів за згодою Ради Міністрів встановлює для агентства знижки з телеграфно-телефонного тарифу й інші вигоди, потрібні для підтримки його як державної установи.
встановляє для Українського Державного Телеграфного Агентства ті знижки з телеграфно-телефонного тарифу і взагалі вигоди
Читано з OCR-тексту. Дата — місяць прийняття статуту.
Губернський комісар З. Моркуліс(?) телеграмою повідомив повітових комісарів, міських голів і голів земських управ, що після того, як большевики залишили Київщину 1 березня, вся влада перейшла до українського уряду, і доручив відновити адміністрацію, реорганізувати міліцію, роззброїти населення, змусити селян повернути розграбоване майно власникам; у повіти мали бути послані військові загони.
Коли большевики залишили Київщину першого березня вся влада цілком перейшла до українського правительства.
Прізвище комісара в OCR подано як «Морзуліс»/«Мориліс».
Статут Українського державного телеграфного агентства (прийнятий журналом Ради Народніх Міністрів №41 у березні 1918 р.): агентство поширює в Україні й за кордоном фінансові, економічні, торговельні й загальнополітичні відомості, підпорядковане безпосередньо Раді Народніх Міністрів, управа міститься в Києві; дирекцію з п'яти осіб призначає Рада Міністрів; дирекція призначає службовців, затверджує умови з іноземними агентствами, передплатну ціну на повідомлення й річні бюджети.
Українське Державне Телеграфне Агентство має на меті поширяти в межах Української Народньої Республіки і за кордоном політичні, фінансові, економічні торгові та инші загально-політичного характеру відомости.
Читано з OCR-тексту. Журнал №41 без точного числа: «...березня 1918 року»; точна дата не вказана, подано початок місяця з precision month. Підписали Голова Ради В. Голубович і генеральний писар Христюк (так у тексті).
Циркуляр Міністерства судових справ №1 (1 березня 1918 р., м. Житомир): головам окружних судів і з'їздів мирових суддів та прокурорам наказано вжити всіх заходів для негайного відновлення нормальної судової роботи — швидко проводити слідства, розглядати справи, виконувати вироки й рішення цивільних справ; за бездіяльність судові особи відповідатимуть. Підписав народний міністр судових справ М. Ткаченко.
Основною задачою моменту для всіх урядових установ і осіб є сприяти всіми силами як найскоршому наведенню ладу і спокою по всій державі українській.
Читано з OCR-тексту. Місце підписання «м. Житомир» вказує, що 1–3 березня 1918 р. уряд УНР ще працював у Житомирі.
Циркуляр Міністерства судових справ №2 про українізацію судових установ (1 березня 1918 р., Житомир): протягом 7 днів усунути російські вивіски, написи й оголошення та замінити їх українськими, так само змінити мову на бланках, штемпелях, печатках і діловодних книгах; на короткий час можна запросити знавців української мови коштом канцелярських сум; суддям і урядовцям негайно вивчати українську мову (з грошовою допомогою); вивісити IV універсал під склом і герб УНР на синьо-жовтому полі.
в 7-дневний строк від одержання цього циркуляра усунути всякого роду вивіски, написи, оповіщення і т. д. в російській мові і замінити їх в разі потреби відповідними українськими.
Читано з OCR-тексту. Закінчення циркуляра — на початку колонки 3.
Циркуляр Міністерства фінансів №1 про українізацію фінансових установ (1 березня 1918 р.): начальникам фінансових і казенних палат, Державного банку та його контор, скарбниць, ощадних кас і акцизних управлінь наказано замінити вивіски, написи, оголошення, бланки, книги, печатки й штемпелі на українські, вести діловодство українською, вчити урядовців мови (коштом канцелярських сум — вчителі, словники, граматики), вивісити IV універсал під склом і герб УНР на жовто-блакитному полі та зняти російські оголошення.
Всі бланки, книги, печатки і штемпелі, що заготовились владним розпорядженням, замінити відповідними з текстом українським
Читано з OCR-тексту. Підписав в. о. міністра фінансів М. Ткаченко. Колонка 4 перемішана з наступним текстом (призначення), але цитовані рядки читаються.
Міська дума тимчасово, до приходу німецько-українських військ, доручила охорону міста національним організаціям — грузинам, вірменам і євреям; грузини випустили відозву, ручаючись, що не допустять розгрому соціалістичних робітничих організацій.
Міська дума тимчасово до прибуття німецько-українських військ доручила охорону міста різним національним організаціям—як грузинцям, вірменам, євреям.
Читано з зображення.
Грузинська охорона міста з'явилася над вечір невеликими відділами й на вантажівках; відзнака — пов'язка на руці з чорно-червоно-білої стрічки; коли на Караваєвській вулиці пролунав постріл з-під воріт, за мить там було кілька відділів охорони.
Відзнакою їй являється перевязь на руці—з чорно-червоно-білі стрічки.
Читано з зображення. Заголовок «Охорона міста».
Вчора близько 5-ї години озброєні люди напали на будинок № 29 по Верхньому Валу; викликані грузинські легіонери, які тепер охороняють Київ.
Вчора год. о 5-й на буд. № 29, по Верхньому Валу озброєними людьми було зроблено напад.
Читано з зображення.
У ніч з 28 лютого на 1 березня банда озброєних людей напала на дім № 7 на Лютеранській вулиці; домова охорона відповіла пострілами, один грабіжник був поранений.
По Лютеранській вулиці на дім № 7 в ніч з 28 на 1 був зроблений напад бандою озброєних людей.
Читано з зображення.
1 березня на Хрещатику двох озброєних червоногвардійців затримали, роззброїли й під охороною двох членів дружини відвели до арештного дому.
двох таких червоногвардейців було затримано, разоружено
Читано з зображення.
Після зайняття Києва петлюрівцями за підтримки німців гайдамаки чинили розправи з євреями у своєму штабі в Михайлівському монастирі; за перший тиждень, з 1 по 8 березня 1918 р., у Києві зареєстровано 172 випадки насильства над євреями (вбивства, катування, зґвалтування, зниклі безвісти, арешти).
гайдамаки стали производить кровавую расправу с евреями в своем штабе—в Михайловском монастыре. А всего в Киеве только за одну первую неделю пребывания петлюровцев—с 1 по 8 марта 1918 г.—было зарегистрировано 172 случая насилий над евреями
автор уривка: упорядник С. О. Алексєєв за матеріалами Черіковера; період 1–8 березня
Для охорони порядку в Києві утворено загони охочих, робітничі й учнівські дружини; 28 лютого грабунків стало значно менше, ніж 27-го; комісія також отримала понад десяток автомобілів від власників.
коли порівняти кількість грабунків учора й позавчора, то бачимо, що вчора їх дуже значно зменшилось
Позавчора вночі мешканців митрополичого будинку розбудила стрілянина біля Софійського собору; охорона покликала допомогу від думи, і після довгого бою грабіжники відступили й сховалися.
Почався бій з хуліганами. Після довгої стрілянини грабіжники відступили та поховались.
До редакції «Боротьби» цілий день дзвонили по телефону й питали, де знайти охорону від грабіжників; того дня було пограбування на Волошинській вулиці, 32.
До редакції «Боротьби» цілий дон дзвонят по телефону та запитують до можно дістать охорону від грабіжок невідомих людей.
Читано з зображення. Волошинська вулиця: у тексті «Волошинської волиці г. 32».
Більшовики арештували місцевого мирового суддю Бистряковського; секретар внутрішніх справ Бош видала наказ звільнити його, але його досі не звільнено.
Вчора большевики арештували місцевого мирового суддю Бистряковського.
Читано з зображення. Прізвище в тексті нечітке (Бистряковський).
Минулої ночі на Софійському соборі пролунав сполох: домова сторожа, озброївшись чим попало, вступила в перестрілку з харцизами, що оточили собор; після приходу відділу з думи нападники розбіглися.
Сполох на Софійському соборі стрівожів минулої ночі всіх мешканців околиць.
Читано з зображення.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
О 9 годині ранку на Інститутській, 22, вдарили «тревогу» (повідомлення обірване).
Знов Інститутська. В 9 час. ранку по Інститутський, 22, ударили «тревогу»
Читано з зображення. Текст переходить на іншу колонку; закінчення не читається.
Євгенія Бош не раз запевняла думу, що більшовики Києва не покинуть, і обіцяла, що знає номер телефону міського голови; але тихенько втекла з Києва, нікого не попередивши.
пані Бош тихенько втікла з Київа, нікого не попередивши.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Мировий суддя 17-ї дільниці Києва викликав спадкоємців купчихи другої гільдії Шейни-Гінди Абелівни Дондик (пом. 1 березня 1918 р.), Анни Францівни Гайдеко (пом. у 1918 р.) та Йоганни Конрадівни Гірбургер (пом. 1 травня 1918 р.).
Кіевской второй гильдіи купчихи Шейны-Гинды Абелевой Дондик умершей 1918 года марта мъсяца 1 дня
Дати смертей двох останніх (травень? 1918) у OCR спотворені.
Список поранених, що перебувають на Велико-Васильківській вул., 116: Василь Есип, Йосип Марчук, Федір Горошко та ін., серед них начальник червоногвардійців Байклер Гірш, матрос Петро Ундельшацький, солдати Васілій Бесарабія й Петро Лейпович.
Поранені які знаходяться в Велико-Васальківській ул. № 116.
Читано з зображення. Прізвища читаються нечітко, транскрипція приблизна.
Контора «Нової Ради» повідомила, що з 1 березня 1918 р. (н. ст.) передплата на газету підвищується: на 1 місяць — 6 крб., на 2 місяці — 12 крб., на 3 місяці — 18 крб.
Контора „Нов. Ради" оповіщає шан. передплатників, що платня на газету з 1-го марта нов. ст. підвищується в такім розмірі: на 1 міс. 6 карб. 2 „ 12 карб. 3 „ 18 карб.
Оголошення: передплата на «Боротьбу» на один місяць коштує 6 карбованців; редакція й контора — Київ, Караваєвська, 5, телефон 63.
На 1 місяць... 6 карб.
Тим самим законом з 1 березня 1918 р. в УНР запроваджено середньоєвропейський час: 12-та година дня за петроградським меридіаном відповідала 10:52 ранку, і по всій республіці годинники мали перевести відповідно.
12 годин дня петроградського мередіяну від 1. марта н. ст. рахувати 10 год. 52 хв. ранку та згідно з цим у всій Українській Народній Республіці перевести стрілки годинників.
Засідання Київської міської думи в дні міжвладдя проходили переповнені громадянами: дума була єдиним центром, звідки кияни дізнавалися найновіші відомості.
всі засідання останніх днів проходили переповнені громадянами
Вперше після довгого часу в Києві показалися українські національні убрання та чимало синьо-жовтих стрічок в одязі перехожих.
Вчора вперше після довгого часу показалися українські національні убрання а також чимало синьо-жовтих стрічок в убранню пішеходців.
Читано з зображення.
Рада професорів Українського Народного університету ухвалила через брак світла й палива заняття не розпочинати, іспити можна буде складати на початку наступного семестру або навесні; у підготовчому курсі заняття почнуться незабаром.
ухвалено з браку сьвітла и палива занять не разпочинати
Читано з зображення.
Удень 1 березня над Києвом літали німецькі аероплани «Таубе», які розвідували й проводжали радянське військо; обивателі пильно стежили за ними й казали, що це «наші спасителі»; десь вдалині чулися гарматні вибухи.
Вдень 1-го (16 лютого) над Києвом літали німецькі аероплани «Таубе»
Читано з зображення.
Над Києвом кружляв німецький літак «Таубе» з чорними хрестами; за описом газети, київські обивателі вітали його та казали про німців «То наші спасителі».
Весело грало у весняних калюжках води сонячне проміння, шумів, як потрівоженний вулій Київ, збиралися і розходилися «митюжки»
Читано з зображення. Образ весняного Києва; чутки на мітингах «неймовірні».
Кияни у день вступу військ, за словами автора, сумно гадали, що буде наступного дня: чи принесуть війська мир і спокій, чи знову прийде терор, помста й реквізиції, і міцно зачиняли двері та ворота.
І хитали головами горожане Києва і сумно гадали про те що буде на другий день
Читано з зображення. Підпис Ю. Д., замітка «Побідоносно одступають».
Редакція газети «Известия» (большовицької), тікаючи з Києва, не виплатила друкарським робітникам 7 500 карбованців.
не виплатила робітникам 7.500 карбованців.
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Німцям під час вступу не кидали квітів (як потім Денікіну) і не вітали — дивилися мовчки й з цікавістю; але місто, порожнє й мертве за більшовиків, одразу ожило: тисячні натовпи, світлі жіночі вбрання.
Пустынный и мертвый при большевиках, он сразу оживился и выбросил на улицы тысячные толпы и светлые дамские наряды.
printed page 107; Могилянський (с. 116) пише, що деякі дами сором'язливо тицяли букети німецьким офіцерам. Сумський дат не дає. Могилянський (наступний текст тієї самої антології) пише: німці першими увійшли 17 лютого за ст. ст. (=2 березня н. ст.); зазвичай вступ датують 1-2 березня 1918.
Номер 6 газети «Боротьба» вийшов у п'ятницю, 16 лютого за старим стилем (1 березня за новим). Газета лишається партійним органом Української партії соціалістів-революціонерів (лівого крила) і продає окреме число по 25 копійок, на залізничних станціях по 27.
П'ятница 16 лютого ст. ст.
Масхед: «1 марта н. ст.».
1 березня (16 лютого ст. ст.) у Києві не вийшли «Вістник» і «Вестник» УНР, «Трудовая Мысль» (редакція виїхала) і «Нова Рада» (редакції загрожував арешт, у друкарні тиснули більшовики).
1 березоля (16 лютого) по ріжним причинам в Києві не вийшли слідуючі газети
Читано з зображення.
Редакція закликає кожного члена партії й кожного свідомого робітника чи селянина передплатити «Боротьбу», а кожну партійну організацію — налагодити постійну колективну передплату; без «піддержки» газета існувати не зможе.
кожна партійна організація укр. с.-р. повинна налагодити постійну колективну передплату
Київський Совет селянських, робітничих і солдатських депутатів 1 березня отримав записку профспілки службовців торгових, промислових, кредитових і страхових установ про «спасіння від земельного й грошового рабства» (теорія Генрі Джорджа).
Київський Совіт Селянських, Робітничих та Солдатських Депутатів 1 березоль сього року
Читано з зображення. Рецензія газети на записку профспілки службовців.
Заклик «Вступайте до Спілки службовців!»: Українська спілка службовців в урядових та приватних і громадських установах існувала в Петрограді з 22 червня 1917 року; з 1 березня 1918 в Києві діє її філія («Філія Петроградської Української Спілки службовців»); звертатися до Хрокала, Миколаївська, 4, кв. 3, у вівторок і п'ятницю з 3 до 4.
Філія Петроградської Української Спілки служажих
Читано з зображення. Оголошення про створення філії з 1 березня.
Ходила чутка, що більшовики висадять у повітря великі склади артилерійських припасів і балонів із задушливими газами на Лисій горі (вся гора й форт заміновані); виявилося, що вони цього не робитимуть.
на Лисій горі є величезні склади артилерійського припасу і балонів з задушливими газами. Вся гора і форти мініровані.
Чутка, яка не справдилася.
Делегати з приватних розмов дізналися, що козаки настроєні неприхильно до киян, бо чули, що Київ радо вітав більшовиків.
козаки настроєні неприхильно проти київської людности, яка, як вони чули, з радістю вітала большевиків.
Передова «Перед бурею. На переломі» (Київ, 1 березня 1918 р.) пише, що «Київ живе чутками»: то що німецько-українське військо вже підходить, то що от-от почнеться канонада й Київ перейде до нової влади.
Киів живе чутками.
Текст пошкоджений; зміст передано загалом.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Репортер, що прийшов із вокзалу, розповідав, що німці миються й чистяться — хочуть увійти до міста ошатно й урочисто; за словами автора, німці, зайнявши вокзал, милися й чистилися десять годин, що справило величезне враження.
немцы, заняв киевский вокзал, в течение десяти часов мылись и чистились, прежде чем вступить в город
printed page 106; Сумський дат не дає. Могилянський (наступний текст тієї самої антології) пише: німці першими увійшли 17 лютого за ст. ст. (=2 березня н. ст.); зазвичай вступ датують 1-2 березня 1918.
Закон від 1 березня 1918 року передбачав золоту монету на 20 гривень, срібну на 1 гривню та монети з іншого металу на 1, 2, 5, 10, 20 і 50 шагів з написами (назва, рік і місце карбування, «Українська Народня Республіка», герб), але до карбування металевих грошей так і не дійшло.
За законом від 1 березня 1918 р. мали карбувати золоту монету в 20 гривень, срібну в 1 гривню та монети з іншого металу в 1, 2, 5 і 50 шагів; кредитові білети — по 2, 5, 10, 20, 100, 500 і 1000 гривень.
Монету ухвалено такої вартости: а) золоту в 20 гривен, б) срібну в 1 гривню, с) иншого металу в 1, 2, 5, і 50 шагів. Кредитові білети в 2, 5, 10, 20, 100, 500, і 100 гривень.
Останній номінал у тексті надруковано як «100» вдруге — очевидно, 1000 гривень.
1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила закон про гривню як грошову одиницю УНР, про карбування монети та випуск державних кредитових білетів номіналами 2 гривні (= 1 карбованцю), 5, 10, 20, 50, 100 і 1000 гривень.
«Державні кредитові білети.. вартости: на 2 гривні = 1 карбованцю, 5 гривень, 10 гр., 20 гр., 50 гр., 100 гр. і 1000 гр.»
а) золоту — на 20 гривень, б) срібну — на 1 гривню, в) иншого металю ... — на 1 шаг, 2 шаги, 5 шагів, 10 шагів, 20 шагів і 50 шагів.
Металевих монет УНР 1918 року в обігу не було; роль дрібних грошей виконували марки-шаги.
Закон Центральної Ради від 1 березня 1918 р. про грошову одиницю: основною одиницею стає гривня, що містить 8,712 долі щирого золота, поділяється на 100 шагів; 2 гривні дорівнюють 1 карбованцю емісії 1917 р.; карбують золоту монету на 20 гривень, срібну на 1 гривню та монети на 1, 2, 5, 20 і 50 шагів.
1 березня 1918 р. Мала Рада ухвалила закон про нову монетну систему: грошовою одиницею стала гривня, що містила 8,712 долі щирого золота й поділялася на 100 шагів; 2 гривні дорівнювали 1 карбованцю емісії 1917 р.
За грошову одиницю було визнано гривню, яка мала 8,712 доль щирого золота. Гривня ділилась на 100 шагів, 2 гривні відповідали 1 карбованцю емісії 1917. року.
За законом від 1 березня 1918 року гривня містила 8,712 долі щирого золота (0,383328 грама) і поділялася на 100 шагів; дві гривні дорівнювали одному карбованцю емісії 1917 року.
За основну грошову одиницю прийняти гривню, що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів. Дві гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 року.
Закон надруковано у «Вістнику Краєвого Комісаріяту УНР на Холмщину, Підляше й Поліссє», Берестя, 12 квітня 1918 року.
Мала Рада Української Центральної Ради на засіданні 1 березня ухвалила закон про грошову одиницю: за основу береться гривня (8,712 долі щирого золота), що ділиться на 100 шагів; дві гривні дорівнюють одному карбованцю емісії 1917 року.
Дві гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 року.
Читано з зображення. Закон надруковано в газеті 8 березня; прийнято 1 березня 1918 р.
Закон про грошову одиницю: основною одиницею приймається гривня, що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів, а 2 гривні відповідають 1 карбованцю емісії 1917 року.
гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають 1 карбованцеві емісії 1917 року
Читано з зображення. Мала Рада в Житомирі; закон опубліковано в газеті 15 березня.
На основну грошову одиницю прийняти гривню, що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають 1 карбованцеві емісії 1917 року.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Дата закону: 1 березня 1918 р.
Закон про грошову одиницю: державні кредитні білети УНР випускаються номіналом 2 гривні (= 1 карбованець), 5, 10, 20, 100, 500 і 1000 гривень за типом виданих 100-карбованцевих; на звороті напис, що білети забезпечені всім державним майном Республіки й ходять нарівні з золотою монетою; за фальшування — позбавлення прав і тюрма.
Державні кредитові білети мали бути вартістю 2 гривні (= 1 карб.), 5, 10, 20, 50, 100, 500 і 1000 гривень, за типом білетів у 100 карбованців із різними малюнками й кольорами; на зворотному боці — написи про забезпечення всім державним майном і ходіння «нарівні з золотою монетою».
Державні кредитові білети Української Народньої Республіки ходять нарівні з золотою монетою.
Читано з зображення.
Державні кредитові білети УНР за законом — номіналом 2 гривні (1 карбованець), 5, 10, 20, 100, 500 і 1000 гривень, типу виданих 100 карбованців; на звороті напис про забезпечення всім державним майном і про кару за фальшування.
Державні кредитові білети прийняті такої вартости: на 2 гривні, 1 карбованцеві
Читано з зображення. OCR цієї плитки чіткий; у переліку ключові номінали прочитано; деталі розрядів перераховані як у газеті.
Державні кредітові білети Української Народньої Республіки ходять нарівні з золотою монетою; За фальшування державних кредітових билетів виновних карається позбавленням прав і тюрмою.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст.
Зі звільненням Києва 1 березня 1918 р. в УНР запроваджено нову грошову одиницю — гривню, що дорівнювала половині карбованця.
З визволенням Києва 1 березня 1918 року в УНР було запроваджено нову грошову одиницю – гривню, яка дорівнювала половині карбованця
загальнодержавне
Закон про грошову одиницю: монети — золота на 20 гривень, срібна на 1 гривню, інших металів (визначає міністр фінансів) на 1, 2, 5, 10, 20 і 50 шагів; на лицьовому боці — назва монети, рік і місце биття, на зворотному — «Українська Народня Республіка» і герб.
золоту — на 20 гривень, б) срібну — на 1 гривню
Читано з зображення. Дата ухвалення закону — 1 березня.
Закон Центральної Ради: за фальшування державних кредитових білетів винуватців карають позбавленням прав і в'язницею; рисунки й кольори білетів тимчасово встановлює народний міністр фінансів.
За фальщування державних кредитових білетів винувати караються позбавленням прав і тюрмою.
Читано з зображення.
За законом від 1 березня 1918 року на звороті гривневих кредитових білетів мали бути лише написи: «Державні кредитові білети Української Народньої Республіки забезпечуються всім державним майном Республіки», «ходять нарівні з золотою монетою» та «За фальшування ... винуваті караються позбавленням прав і тюрмою».
Державні кредитові білети Української Народньої Республіки ходять нарівні з золотою монетою.
Порівняно з першим законом кару за підробку пом'якшено з каторги на в'язницю, а написи російською, польською та їдиш прибрано.
З 28 лютого 1918 р. припинялося фінансування військових частин колишньої російської армії; службовці, залишені для демобілізації, з 1 березня отримували платню як за гарнізонну службу за статутом Осібної армії УНР. Усі старшини, військові лікарі, урядовці, священники й козаки вважалися звільненими з військової служби з 12 лютого 1918 р.
З 28 лютого припинялося фінансування військових частин колишньої російської армії
Автор статті: Олександра Кудлай. Наказ про звільнення — від 27 березня.
За законом про грошову одиницю монети мають бути: золота — 20 гривень, срібна — 1 гривня, інші (тимчасово визначить міністр фінансів) — 1, 2, 5, 10, 20 і 50 шагів; на лицьовому боці — назва, рік і місто битя, на зворотному — «Українська Народня Республика» й герб.
а) Золоту на 20 гривень;
Читано з зображення.
У запитанні до міністра фінансів 26 березня згадано, що 1 березня в Житомирі ухвалено закон, за яким на українських кредитових білетах мала вживатися тільки українська мова (раніше Центральна Рада постановила друкувати на них чотири мови).
1 березня в Житомирі ухвалено закон про те, щоб на українських кредитових білетах вживалась тільки мова українська
Дата закону (1 березня) — за текстом запитання.
За твердженням автора, з Державного банку в Києві в останній день більшовики вивезли близько 40 мільйонів, а також золоті речі з ломбардів і сейфів; забрали навіть кліше, з якого друкували українські карбованці.
з одного державного банку вивезли в останній день біля 40 мілійонів!
Читано з зображення. Твердження публіциста, цифра не підтверджена.
Автор пише, що з київських банків більшовики забрали не лише «николайчики» та «керенчики», а й українські карбованці, які було оголошено анульованими; робітників змусили обмінювати гроші.
забрали зо всіх київських банків не тільки золото, «николайчики» та «керенчики», але навіть ті «фальшивики»—українські карбованці,—які було проголошено анульованими.
Читано з зображення. Мовиться про більшовицьку політику щодо українських грошей до від'їзду.
Автор нарікає, що київські робітники мусили віддати зароблені карбованці «на обмін», і тепер навіть глевкого пшонника здебільшого немає за що купити.
мусило віддати «на обмін»
Читано з зображення. Мовиться про недавню більшовицьку політику обміну грошей; цінових цифр немає.
Автор твердить, що Центральна Рада залишила в Державному банку всі гроші, паперові й золоті, а також золоті й срібні речі, медалі й хрести, пожертвувані воїнами й селянами, у своєму приміщенні, а «народні секретарі» все забрали.
залишила в Державному банкові всі гроші, як паперяні, так навіть і золоті
Читано з зображення. Твердження публіциста; Центральна Рада щойно залишила Київ.
Накази Міністерства Харчових Справ від 30 березня 1918 року: з 1 березня 1918 року підвищено платню завідувачу Миловарного відділу при 2-му департаменті Костянтину Миколайовичу Зельгейму з 600 до 750 карбованців на місяць; Манула Олександровича Раєвського призначено завідувачем гаража при Загальній Канцелярії з 16 березня 1918 року з платнею 000 (цифра нечітка) карбованців на місяць.
Зельгейму, завідуючому Миловарним Відділом при 2-м Департаменті, платню з 600 карбованців на 750 (сімсот пятьдесят карбованців).
Читано з OCR-тексту. Прізвище «Зельгейму» і ім'я читаються неповно; платню гаражного завідувача нерозбірливо.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У день приходу німців за кілька годин засяяли товарами крамниці, а на базарах з'явилася сила-силенна продуктів: напередодні важко було дістати добре спечений чорний хліб, а тут насипалися гори білих булок.
еще вчера трудно было достать хорошо испеченный черный хлеб, а вот немедленно, точно в кинематографе, насыпались горы белых булок.
printed page 106; Сумський дат не дає. Могилянський (наступний текст тієї самої антології) пише: німці першими увійшли 17 лютого за ст. ст. (=2 березня н. ст.); зазвичай вступ датують 1-2 березня 1918.
На початку березня 1918 р. Скоропадський оселився в готелі «Кане» разом із Зеленевським; вони зайняли дві з половиною кімнати (по спальні кожному і приймальня). Речі, залишені ним у «Кане» перед відходом з «Универсаля», розграбували більшовики.
Мы заняли две с половиной комнаты, так что у каждого из нас вышло по спальне, и еще была приемная.
Готель «Кане» (Kahn), ріг Хрещатика? — локалізацію в тексті не зазначено.
Прокламація мирової делегації: «Від нині німці вже не вороги нам, і ми кличемо всіх громадян Української Народньої Республіки спокійно і довірчиво стрічати німецьке військо».
Від нині німці вже не вороги нам, і ми кличемо всіх громадян ... спокійно і довірчиво стрічати німецьке військо
Звернення «Товариші і громадяне!»: «Большевистська влада лишає Київ на волю темних елементів. Нова влада ще не вступила...» Газета закликає до спокою, творчої роботи й боротьби за здобутки революції.
Большевистська влада лишає Київ на волю темних елементів.
Петлюра у великому чорному автомобілі з військовими, вітаний вигуками «слава!», зупинився, розцілувався з Дорошенком і його дружиною «как на Пасху»; на запитання «а где же немцы?» відповів: «А это спросите Жуковского, он идёт с ними!»; і додав: «Ну, Дмитро, пойдёт теперь реакция, увидите!» З ним їхав молодий начальник Січових стрільців Коновалець.
„А то спитайте Жуковського, він іде з ними !"... „Ну, Дмитро,— додав Петлюра... піде тепер реакція, побачите!"
Дату виведено.
Ген. Присовський делегації: його частина складається переважно з офіцерів, за 90% яких він ручається, але близько 10% — ненадійні; «Ещё хуже настроение того отряда, который ведёт в Киев Петлюра, там — гайдамаки»; уряд обговорював із головою ради міністрів, як запобігти ексцесам у місті, «недавно пережившем такую ужасную бомбардировку». Солдати кричали: «Посмотри-ка, Дума послала одних только жидов», «В Городской думе сидят только бундовцы».
«Моя часть состоит преимущественно из офицеров, за 90% которых я ручаюсь.»
Звіт М. Рафеса.
Солдати на станції Буча (стихійний мітинг за участю залізничних робітників) казали Рафесу: «Имеются списки 4.000 лиц. И всех их мы уничтожим»; «Почему первые большевистские шпионы, которых мы встретили здесь в Буче, были евреи?»; «вот у меня 10 пуль... все десять — против евреев»; «Если мы вас встретим в городе, мы и вас расстреляем».
«ИмЪются списки 4.000 лиц. И вофх их мы уничтожим.»
Звіт М. Рафеса.
Солдати казали делегації: «Жиды уже уничтожили одно государство — русское, теперь они хотят разрушить второе — украинское», «Все три миллиона жидов надо изгнать из Украины», «Не позор ли это, что в Киеве, в столице Украины, городской голова какой-то „кацап“, Рябцов». Петлюра пропонував як найкращий вихід свій план — відправити війська за Дніпро переслідувати більшовиків.
«Не позор-ли это, что в КлевЪ, в столиц$ Украины, город-ской голова какой-то «кацап», Рябцов».
Звіт М. Рафеса.
У вступних зверненнях газета повідомляє: «Товариші! Революція в небезпеці! Падає революційний Петроград, в околицях якого йдуть бої з німцями. За останніми відомостями Петроград в руках німців, ради робітничих та солдатських депутатів направляються в Москву».
За останніми відомостями Петроград в руках німців
Новина того часу, неточна: Петроград німці не брали.
Газета закликає готуватися до Всеукраїнського з'їзду рад робітничих і селянських депутатів: «Товариші! Революція повинна перемогти!»
Товариші Готуйтесь до Всеукраїнського з'їзду
На зборах Ради Бош закликала всіх робітників до зброї для захисту радянської влади, звинувачувала думу в контрреволюційності й спростувала чутку, що більшовики залишать Київ без бою.
Бош закликала всіх робітників до зброї для захисту совітської влади.
Читано з зображення. Дата зборів неточна; газета каже «вчора».
Бош за годину перед виїздом з Києва запевняла робітників, що більшовики Києва не покинуть, і обіцяла: «Советская власть всьо вам даст», а без неї нічого не буде; «Боротьба» називає більшовицьких верховодів шахраями.
Советская власть всьо вам даст.
Читано з зображення.
Фінансовий комісар Крейсберг, за газетою, запевняв робітників, що Центральна Рада обманювала селян, забезпечуючи свої гроші землею; автор відповідає, що на карбованцях написано про забезпечення державними доходами й монополіями.
фивансовий комісар» Крейсберг у живі очі брехав вам
Читано з зображення. Полемічна публіцистика, дані не перевірені.
Передовиця «Єднайте фронт!» (Вас. Еллан) повідомляє: до Києва й інших міст вступило військо Центральної Ради, а радянське військо відійшло розбите, захопивши все, що могло.
До Києва і иньших міст вступило військо Центральної Ради.
Читано з зображення. Дату вступу взято з інших матеріалів номера (1 березня); стаття датована 3 березня.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Реакція киян при вигляді перших німецьких рот: «Ну, эти — настоящие» (на відміну від більшовиків, до яких ставилися «как к чему-то ненастоящему»).
Ну, эти— настоящие.
printed page 106; Сумський дат не дає. Могилянський (наступний текст тієї самої антології) пише: німці першими увійшли 17 лютого за ст. ст. (=2 березня н. ст.); зазвичай вступ датують 1-2 березня 1918.
Власник фабрики друкарських машин і приладдя, єврей, про прихід німців: «Видите ли, надо радоваться: душа, правда, болит, но тело радуется».
надо радоваться: душа, правда, болит, но тело радуется.
printed page 107; Ім'я не назване. Сумський дат не дає. Могилянський (наступний текст тієї самої антології) пише: німці першими увійшли 17 лютого за ст. ст. (=2 березня н. ст.); зазвичай вступ датують 1-2 березня 1918.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Співробітники «Киевской мысли» зустрічали вступ німців, стоячи біля редакції на Фундуклеївській.
Мы, сотрудники «Киевской мысли» стояли подле редакции на Фундуклеевской.
printed page 106; Сумський дат не дає. Могилянський (наступний текст тієї самої антології) пише: німці першими увійшли 17 лютого за ст. ст. (=2 березня н. ст.); зазвичай вступ датують 1-2 березня 1918.
1 березня 1918 року під Києвом стояла незвично рання весна: світило сонце, сніг розтанув, лише де-не-де лежали клапті снігу, на небі не було жодної хмаринки.
Було це 1 березня 1918 р. Була вже, незвичайна у цьому часі, вчасна весна. Сонце гріло. Сніги стопилися, тільки де-не-де лежали ще клапті снігу.
У день вступу українських військ до Києва (початок березня 1918 р.) «на дворе была уже весна, было тепло, светло и весело».
На дворе была уже весна, было тепло, светло и весело. После моего сидения в маленькой комнатке Киев показался мне раем.
Дату виведено з контексту.
Після втечі більшовиків у Києві стояла напрочуд гарна погода, ясне весняне сонце, яке пасувало до радісного настрою; на вулиці вийшли величезні юрби людей.
Напрочуд гарна година, ясне весінне сонце, що так гармонувало з радісним настроєм киян після втечи большевиків, викликало на вулиці величезні юрби громадян.
Дата не вказана; ймовірно, 1 березня 1918 року (день, описаний у хроніці номера від 2 березня).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
День вступу німців до Києва був яскравим і сонячним; радісні натовпи чекали на них годинами.
ликующие толпы народа и яркий солнечный день ждали вступления немцев.
printed page 106; Сумський дат не дає. Могилянський (наступний текст тієї самої антології) пише: німці першими увійшли 17 лютого за ст. ст. (=2 березня н. ст.); зазвичай вступ датують 1-2 березня 1918.
Оголошення: з 1 березня 1918 року в Києві відкриваються короткотермінові курси з торфодобування для грамотних осіб не молодших 16 років; прохання подаються на ім'я Ради курсів, пояснення дає секретар П. П. Орнатський (вул. Терещенківська, 13, пом. 27) щодня з 11 до 1 години, крім неділь і свят.
відкриваються коротко-термінові курси по торфодобуванні ... приймаються грамотні особи не молодше 16 літ. ... секретарем курсів П. П. Орнатський у Київі Терещенківська 13 пом. 27 щоденно від 11 до 1 год. дня крім неділь і свят.
Дата відкриття в OCR «1 (1) березня» — ймовірно, помилка розпізнавання.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані