9 березня 1918 року об 11 годині було призначено засідання Малої Ради з порядком денним: звідомлення уряду, оповіщення населення від Центральної Ради, біжучі справи.
Сьогодня 9-го березня в 11 годин відбудеться засідання Малої Ради.
субота
24 лютого за старим стилем
145 записів · 12 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
У суботу, 9 березня (24 лютого за старим стилем, у день народження Шевченка), Мала Рада вперше після місячної перерви засіла в Києві: Голубович звітував, що уряд, не впоравшись із більшовиками власними силами, звернувся до німців, назвавши їхній прихід «безкорисливою допомогою дружньої держави», а Рада вшанувала загиблих під Крутами й ухвалила оповіщення, що німці прийшли «як приятелі на короткий час» і земельний закон лишається чинним. Водночас на засіданні уряду з'ясувалося, що умови перебування німецьких військ ніде не прописані, а німецький полковник фон Штольценберг телеграфував, що сумнівається у здатності «лівих опортуністів» навести лад і що харчі, можливо, доведеться брати силою. Того ж дня німецький комендант закрив «Боротьбу» за статтю про німецькі грабежі на селі, «Киевлянин» Шульгіна вийшов востаннє з заявою «Ми ваші вороги», а німецький польовий суд засудив залізничників біля Жулян за обстріл патруля. Рада міністрів доручила Жуковському ще й морське міністерство, заснувала фінансово-економічну нараду, а з Вінниці до голодного Києва везли борошно й картоплю.
О 11-й відбулося перше після місячної відсутності засідання Малої Ради; попереднє, 25 січня старого стилю, проходило під більшовицьким обстрілом, що пошкодив стіну будинку Ради. Голубович звітував, що уряд пробув у Житомирі 10 днів, потім у Сарнах, де стало ясно, що власними силами більшовиків не перемогти, тож звернувся до німців; їхній прихід він назвав «безкорисливою допомогою дружньої держави». На пропозицію Чечеля обрали комісію для звернення до населення, а за пропозицією Грушевського ухвалили перевезти тіла загиблих студентів-січовиків до Києва, поховати на Аскольдовій могилі й допомогти їхнім родинам.
певність висока: Порядок денний оголосили обидві газети, звіт про засідання — докладний репортаж «Нової Ради».
9 березня 1918 року відбулося перше після місячної відсутності засідання Малої Ради в Києві; попереднє засідання 25 січня ст. ст. проходило під вогнем большевицьких гармат, снаряди яких пошкодили стіну будинку Центральної Ради. У президії — проф. Веселовський, М. Грушевський, С. Шраг, М. Єремієв.
Останнє перед евакуацією з Київа засідання М. Ради відбувалося під дійсним огнем большевицьких гармат, набої яких пошкодили стіну будинку Ц. Ради.
На засіданні Малої Ради 9 березня Чечель (УПСР) повідомив про тривогу населення через прихід німців і запропонував видати від імені Центральної Ради оповіщення про неухильне здійснення принципів III і IV Універсалів та мету приходу німців; Рада одноголосно обрала редакційну комісію з 7 членів.
Приход німців викликав тривогу в настрій людности. Селяне почали опасатись, чи не будуть скасовані всі ті здобутки, які нам принесла революція.
9 березня 1918 року проф. М. Грушевський запропонував Малій Раді вшанувати пам'ять забитих стрільців Студентського куреня, перевезти їхні тіла до Києва, поховати на Аскольдовій могилі й надати допомогу родинам коштом держави; пропозицію ухвалено, присутні вшанували загиблих уставанням.
перевезти їх тіла до Київа, поховати на Аскольдовій горі і призначити допомогу на кошт держави. Пропозиція приймається.
Голова Ради міністрів В. Голубович звітував Малій Раді 9 березня: уряд з Києва виїхав до Житомира, де пробув 10 днів, потім до Сарн; там стало ясно, що власними силами з большевиками не впоратися, і уряд звернувся по допомогу до німців; він назвав прихід німців «безкорисливою допомогою дружньої держави».
З Київа уряд виїхав на Житомір і був там 10 день ... Тут нам стало ясно,- каже В. Голубович, - що власними силами ми не зможемо справитися з большевиками, і ми звернулися за поміччю до німців.
9 березня 1918 року об 11 годині було призначено засідання Малої Ради з порядком денним: звідомлення уряду, оповіщення населення від Центральної Ради, біжучі справи.
Сьогодня 9-го березня в 11 годин відбудеться засідання Малої Ради.
9 березня об 11-й годині дня мало відбутися засідання Малої Ради Центральної Ради із порядком денним: звіт уряду, звернення до населення від Центральної Ради, поточні справи.
Сьогодня 9 Березня в 11-й год. в день має відбутися засідання Малої Ради.
В оповіщенні, даному в Києві 9 березня, «в свято народження Тараса Шевченка», Центральна Рада запевняла, що німці прийшли «як наші приятелі й помічники на короткий час» і не змінюватимуть порядків, а земельний закон, 8-годинний день і свободи III і IV Універсалів лишаються в силі; на громадські роботи призначено 100 мільйонів карбованців. Голубович заявив «Боротьбі», що репресій проти робітників ніхто не планує, а Христюк — що соціалізацію землі проведуть без змін, а покарають лише «головарів». МВС доручило комісарам спростовувати чутки, ніби державі доведеться платити союзникам мільярди в іноземній валюті.
певність висока: Офіційний текст оповіщення в «Новій Раді» і заяви міністрів у «Боротьбі»; це декларації уряду, а не опис фактичного становища.
Оповіщення Української Центральної Ради до громадян УНР, дане в Києві 9 березня 1918 року, в день народження Т. Шевченка, запевняло, що німці прийшли «як наші приятелі й помічники на короткий час» і не мають наміру змінювати порядки та обмежувати самостійність УНР; земельний закон, закон про 8-годинний робочий день і свободи III і IV Універсалів залишаються в силі.
Вони приходять, як наші приятелі і помішники на короткий час ... Дано в Київі року 1918 дня 9-го березня, в свято народження Тараса Шевченка.
У тому ж оповіщенні Центральна Рада нагадала, що постановила організувати громадські роботи для безробітних і призначила на це 100 мільйонів карбованців, а Установчі збори, призначені на 2 лютого, не змогли зібратися через большевицький наступ.
Постановила організувати громадські роботи для безробітних і призначила на це 100 міліонів карбованців. ... Установчі Збори, призначені на день 2 лютого, не могли зібратись через большевицький наступ.
Центральна Рада в оповіщенні закликала громадян не вірити «непевним поголоскам», які пускають вороги ладу, ніби з приходом німців повернуться пани і селянам не буде землі, і подбати, щоб уся земля, яка перейшла до трудового народу, була засіяна.
Вороги нашої волі ... почали лякати людей, що тепер, як німці йдуть на Україну, то це кінець української волі ... знов будуть панувати пани, а селянам землі не буде. А це неправда.
Були чутки, що в робітничій політиці уряду зайдуть зміни й посиляться репресії проти міського пролетаріату за участь у більшовизмі; прем'єр-міністр Голубович заявив, що «ніякі репресії не лише не будуть приняті, але навіть ніхто не думав їх приймати».
Дехто думав і роспускав неіевні чутки, що в робітничій політиці зайдуть зміни і посиляться репресії на городський пролетаріят
Міністр внутрішніх справ Христюк сказав, що чутки про зведення рахунків із робітниками як з більшовиками «неправдиві»: головарі понесуть кару, але маси «могли помилятися», і він упевнений, що «вони в даний момент зрозуміли свою помилку».
Головарі, які сколотили робітничі маси, розуміється, понесуть відповідну кару, але самі маси тут не при чім.
Міністр Христюк: «соціалізація землі буде без ніяких змін проведена згідно з законом, який ухвалила Центральна Рада»; відповідь на контрреволюційні затії — «Ми лишилися такими самими соціялістами, якими були».
Ми лишилися такими самими соціялістами, якими були.
Міністерство внутрішніх справ (Христюк, директор політично-адміністративного департаменту Гаєвський) повідомило, що вороги УНР злочинно ширять серед населення неправдиві чутки, ніби держава мусить сплатити союзникам мільярди готівкою в іноземній валюті, і доручило комісарам спростувати ці чутки.
Ворогами Української Народньої Республіки злочинно шириться між людністю неправдиві чутки
За дослідженням В. Пирога, на засіданні уряду 9 березня з'ясувалося, що умов перебування німецько-австрійських військ договір не визначає, ніхто не знав і меж їхнього просування; Голубович пропонував дізнатися через німецького аташе, «скільки і на яких умовах ми приймаємо їх військо». Того ж дня полковник фон Штольценберг телеграфував із Києва командуванню Східного фронту, що вельми сумнівно, чи уряд «лівих опортуністів» здатен встановити тверду владу, і що необхідне продовольство, якщо інакше не вийде, доведеться брати силою.
певність середня: Відомості з пізніших досліджень: телеграму Штольценберга два історики цитують за спогадами Людендорфа (по суті одне джерело), засідання уряду — з праці Пирога.
Після повернення до Києва РНМ і Малої ради на засіданні уряду 9 березня з'ясувалося, що умови перебування німецько-австрійських військ в Україні не прописані договором; ніхто не міг назвати й меж їхнього просування. Голубович запропонував з'ясувати через німецького військового аташе, «скільки і на яких умовах ми приймаємо їх військо».
9 березня на засіданні уряду з’ясувалося, що спочатку йшлося про використання підрозділів, сформованих з українських військовополонених, але Німеччина й Австрія вирішили послати власні частини.
9 березня 1918 р. полковник фон Штольценберг із Києва телеграфував командувачеві німецького Східного фронту, що вельми сумнівно, чи уряд, складений винятково з «лівих опортуністів», зможе встановити тверду владу, і що в разі потреби необхідне продовольство доведеться брати силою.
If it is impossible to do it any other way, then we must take by force what [food] is absolutely necessary for our life and fight.
9 березня 1918 року полковник фон Штольценберг із Києва телеграфував командувачеві німецького Східного фронту, що вельми сумнівно, чи цей уряд «лівих опортуністів» здатен встановити тверду владу й забезпечити постачання зерна.
As early as March 9, Colonel von Stolzenberg in Kiev telegraphed the German commander of the Eastern front: "It is very doubtful whether this government, composed as it is exclusively of left opportunists, will be able to establish a firm…
Міністр внутрішніх справ Христюк наказав надрукувати земельний закон для кожної волості й оголосити, що його проводитимуть неухильно, а самочинні насильства припинятимуть, за потреби збройно; управам звелів негайно стати до праці під загрозою кари. Друга телеграма закликала населення поважати німецькі війська й австрійських стрільців-галичан, що прийшли на допомогу, а агітацію проти них припиняти й судити винних як державних злочинців. Підлеглим установам наказано передплачувати «Вістник Ради Народних Міністрів».
певність висока: Циркуляри надруковані в обох газетах, хоча кількість примірників закону вони подають по-різному (10 і 1000 на волость).
Циркуляр народного міністра внутрішніх справ Христюка доручав надрукувати земельний закон (не менш ніж по 10 примірників на волость), оголосити населенню, що закон проводитиметься неухильно, а самочинні насильства й порушення постанов земельних комітетів припинятимуться рішуче, за потреби озброєною силою; про виконання повідомити міністерство не пізніше ніж за сім днів.
самочинні насильства, порушення цього закону і законних постанов земельних комітетів, з якого б боку вони не йшли, будуть рішучо, а в разі потреба й озброєною силою припинятися
Друге розпорядження МВС: негайно надрукувати земельний закон по тисячі примірників на волость, поширити між людністю й прочитати його на всіх сільських громадських сходах; закликати земельні волосні, повітові й губернські комітети до роботи.
негайно видрукувати земельний закон в кількости не меньше як по тисячу примірників на волость
Циркуляр міністра внутрішніх справ Христюка міським, повітовим і волосним управам наказував негайно стати до енергійної праці з обслуговування потреб населення; за недбальство й бездіяльність членам управ загрожувала сувора кара, як за невиконання обов'язків державної служби.
Накидається всім міським, повітовим, волостним і сільським управам негайно стати до енергійної і планомірної праці
Друга телеграма Христюка: українському війську на допомогу виступають полонені, організовані в корпус, німецьке військо й австрійські стрільці-галичани; їх розмістять по Україні; населення закликають до спокою й поваги до «прибувших нам на поміч військ», агітацію проти них «рішуче припиняти», винних — судити «як державних злочинців».
Всяку агітацію проти їх рішуче припиняти, а винуватих в сьому неухильно притягати до суду, як державних злочинців.
Міністерство внутрішніх справ звернулося до комісарів: негайно вивісити 3-й і 4-й універсали, зняти постанови Тимчасового уряду й накази більшовиків, переписати чинні акти українською, а написи й вивіски зробити українською; винні в невиконанні будуть усунені з посад і віддані під суд.
Всякі написи і вивіски повинні бути негайно зроблені на українській мові.
Народний міністр внутрішніх справ Христюк зобов'язав установи, підлеглі міністерству, обов'язково передплачувати «Вістник Ради Народних Міністрів», який тимчасово видавався в Житомирі.
підлеглих міністерству внутрішніх справ, обов'язково виписувався „Вістник Ради Народніх Міністрів". Тимчасово „Вістник" видається в Житомирі
Журналом 9 березня уряд доручив в. о. військового міністра Жуковському ще й морське міністерство, звільнив Голубовича від обов'язків міністра закордонних справ, передавши їх Любинському, і доручив Ігнатовичу керувати Державним банком. При Міністерстві фінансів заснували фінансово-економічну нараду на чолі з С. Соколовським, до якої ввійшли, зокрема, Михайло Туган-Барановський. Жуковський доповів урядові про створення Осібної армії з восьми корпусів, по одному на губернію.
певність висока: Урядові журнали й накази в «Вістнику», підтверджені «Боротьбою» й «Відродженням».
Журналом 9 березня (24 лютого) 1918 р. Рада Народніх Міністрів доручила в. о. військового міністра О. Жуковському виконувати ще й обов'язки міністра морських справ; голову Ради В. Голубовича звільнила від обов'язків міністра закордонних справ, а М. Любинському доручила виконувати обов'язки керуючого міністерством закордонних справ.
Голову Ради Народн Міністрів В. Голубовича увільнити од обовязків народнього міністра закордонних справ.
Наказ № 65 від 9 березня 1918 року: відповідно до постанови Ради Народніх Міністрів в. о. військового міністра Жуковський того дня вступив до виконання обов'язків народного морського міністра.
Згідно в постановою Ради Народніх Мі-пістрів сього числа я вступив до виконання обовязків Народнього Морського Міністра.
Наказом № 65 від 9 березня в. о. військового міністра Жуковський вступив до обов’язків народного морського міністра за постановою Ради народних міністрів.
я вступив до виконання обов’язків Народного Морського Міністра.
Згідно з постановою Ради народних міністрів 9 березня 1918 року Жуковський став до виконання обов'язків народного міністра морських справ.
Згідно з постановою Ради Народніх Міністрів сього числа я вступив до виконання обовʼязків народнього морського міністра.
Журналом 9 березня (24 лютого) 1918 р. уряд звільнив М. Кривецького від обов'язків директора Державного банку (з огляду на відсутність), а виконувати ці обов'язки доручив В. Ігнатовичу.
Доручити В. Ігнатовичу виконува-ти обовявки директора державного бап-ку.
Журналом 9 березня (24 лютого) 1918 р. при народному міністерстві фінансів засновано фінансово-економічну нараду; її головою призначено С. І. Соколовського.
Заснувати при народньому міністерстві фінансів фінансово-економичну нараду:
Наказ №16 Міністерства фінансів (Київ, 9 березня 1918 р.): Рада Народніх Міністрів створила при міністерстві фінансів фінансово-економічну консультаційну нараду для порад у фінансових, економічних і промислово-торговельних справах; головою призначено С. І. Соколовського, членами — Я. Стебницького, Х. Барановського, П. Климовича, Д. Марголіна; секретарські обов'язки виконує директор Державного банку; на засідання запрошують представників міністерств торгу і промисловості та праці.
утворити при Народнім Міністерстві Фінансів фінансово-економічну консультаційну нараду для дорад в фінансових, економічних, та промислово-торговельних справах
Рада Народніх Міністрів журналом № 27 від 9 березня 1918 року призначила членами фінансово-економічної наради при Міністерстві фінансів Михайла Туган-Барановського та Христофора Барановського, а Д. Марголіна — секретарем директора Державного банку.
Призначити членами фінансово-економічної наради при Міністерстві Фінансів — Михайла Туган-Барановського і Христофора Барановського, Д. Марголіна секретарем директора Державного Банку.
9 березня на засіданні уряду військовий міністр О. Жуковський повідомив про створення Осібної армії з 8 корпусів (по одному в кожній губернії), інструкторської школи та управлінь губернських комендантів; перший призов — лише після завершення цієї роботи.
створенню Осібної армії, яка включатиме 8 корпусів (по одному у кожній губернії)
Наряд німецьких солдатів з офіцером за наказом німецького коменданта конфіскував число «Боротьби» за статтю «Нова хмара» й закрив газету. У статті йшлося про те, що німці на Поділлі, Київщині й Полтавщині забирають худобу, хліб і гроші, б'ють селян нагайками й не платять, а селяни кажуть, що «большевики так не робили»; автор писав і про офіцерів, що кричали на селян у коменданта Києва. Того ж дня штаб особливого коменданта зобов'язав редакції надсилати до відділу журналістики по три примірники кожного числа. В. Шульгін в останньому номері «Киевлянина» заявив німцям: «Ми ваші вороги» і відмовився видавати газету під їхнім захистом.
певність висока: Про закриття «Боротьби» пише «Нова Рада» наступного дня, зміст статті збережено в самій «Боротьбі», а прощальна стаття Шульгіна — в «Киевлянине».
9 березня 1918 року до редакції «Боротьби» прийшов наряд німецьких солдатів з офіцером і за наказом германського військового коменданта конфіскував число газети за статтю «Нова хмара», а саму газету закрив; через це число 10 березня не вийшло.
Вчора в редакцію „Боротьби" явився наряд німецьких салдатів і з офіцером на чолі, заявив, що з наказу германського військового коменданта вчорашнє число „Боротьби" конфіскується за статтю „Нова хмара", а сама газета припиняється.
Кореспонденція «Нова хмара» з Поділля, Київщини й Полтавщини: німці «проходять і все забирають» — корів, свиней, замки на коморах, скриняки, хліб, сало, гроші; ставлять коней у хату, стелять сіно під коней, б'ють нагайкою, не платять і розписок не дають; селяни ховають хліб у землю, худобу в ліс і яри, дівчат по підвалах.
Проходять німці і все забирають — беруть коров, ріжуть свиней, збивають замки на коморах скриняк — шукають кліба, сала, грошей.
«Боротьба» писала: селяни кажуть «гірше самодержавья» і «і большевики так не робили», запитують: «Для чого призвала Центральна Рада німців на Україну!»; газета «не обвинувачує Центральну Раду», але просить уряд спинити грабіж і насильства.
Гірше самодержавья — кажуть люди і плачуть, згадуючи все пережите. І большевики так не робили.
До коменданта Києва поприходили селяни жалітися на насильства німців; офіцери військового міністерства на них, за словами автора, кричали, нагадуючи про «кінець вашій соціялізації»; автор вимагає: «Хай офицери з військового міністерства — у коменданта м. Києва не кричать на селян».
Хай офицери з військового міністерства — у коменданта м. Києва не кричать на селян, які поприходили до нього жалітися на насильства.
Начальник штабу особливого коменданта Києва й околиць розпорядився, щоб усі редакції газет, журналів і телеграм негайно по виході надсилали по 3 примірники до штабу, до начальника відділу журналістики (Банкова, 10).
надсилати по 3 екземпляра до мого Штабу, Начальнику відділа журналістики (Банкова 10)
В. Шульгін у передовиці останнього номера «Киевлянина» (Київ, 24 лютого / 9 березня 1918) звернувся до німців, що прийшли в місто: «Ми ваші вороги», заявивши, що не видаватиме газету під німецьким захистом.
Пришедшимъ въ нашъ городъ нѣмцамъ мы говоримъ открыто и прямо: Мы ваши враги. Мы можемъ быть вашими военноплѣнными, но вашими друзьями мы не будемъ
«Нова Рада» надрукувала статтю редактора А. Ніковського «Євреї і українське військо», де він переказував звинувачення козаків: під час боїв єврейська молодь допомагала більшовикам, у відступаючих українців стріляли в спину, на Васильківській «на кожному кроці оглядайся». Газета «Рабочая жизнь» присвятила відповіді на неї свій номер і назвала статтю погромною.
певність висока: Статтю цитують єврейські газети (за Черікувером) і «Боротьба», яка переказує «Рабочую жизнь»; оцінки — позиція опонентів.
Стаття А. Ніковського «Євреї і українське військо» в «Новій Раді» 9 березня 1918 р.: під час наступу більшовиків до них прокрадалася єврейська молодь із нарукавними знаками «Червоного Хреста»; коли українці відходили, «Киев» стріляв їм у спину «до последнего строения под Святошиным»; «на Васильковской улице (еврейский район) такие дела, что на каждом шагу оглядывайся»; у київського єврейства «свыше 40 различных общественных организаций»; євреї «не отказываются от заработка около немцев».
«на Васильковской улиц (еврейский район) так1я дЪла, что на каждом шагу оглядывайся, чтобы чего добраго тебя не сразила пуля»
За статтею А. Ніковського (9 березня 1918), у січні повстання підняли арсенальці; на козаків «посыпались пули с выступов домов, с балконов, изо всех тёмных углов. Город превратился в стотысячного лютого врага. Женщины и дети выполняли вражескую разведку и приносили осаждённым арсенальцам пищу и боевые материалы».
«Возстан1е подняли арсенальцы ... Город превратился в стотысячнаго лютаго врага.»
У розпал гайдамацьких ексцесів у Києві «Нова рада» (№ 28, 9 березня) надрукувала статтю Яриновича (псевдонім редактора А. Ніковського), що передавала аргументи козаків: євреї носили їжу більшовикам, із червоними пов'язками допомагали їм; «Логический ход мыслей у казаков вовсе не так дик». Потім Ніковський виступив зі статтею «Евреи и украинское войско».
«Логический ход мыслей у казаков вовсе не так дик»
У рубриці «З газет» «Боротьба» повідомляє, що «Рабочая Жизнь» присвятила свій номер від 9 березня п. А. Ніковському та його статті «Евреи и українське військо» в «Новій Раді», і називає цю статтю погромною.
присвячує свій номер від 9 березоля п. А. Ніковському і його статті «Евреи и українське військо»
Польовий суд 14-го прусського гусарського полку, що стояв на Микільсько-Борщагівській вулиці, засудив начальника станції біля Крюківщини Якова Боблія до 7 років в'язниці, а робітників Артема Сербина й двох Ногачевських — до 5 років за стрілянину по німецькому патрулю; засуджених через міську міліцію передали до губернської в'язниці. Пізніше московські есери внесли до Малої Ради інтерпеляцію з цього приводу.
певність висока: «Нова Рада» надрукувала документи суду, «Боротьба» пізніше повідомила про інтерпеляцію; розходяться лише номер полку й написання прізвищ.
9 березня 1918 р. польовий суд Королівсько-прусського гусарського полку № 14 (22-га кавалерійська бригада), що стояв на Микільсько-Борщагівській вулиці, засудив за стрілянину по німецькому патрулю начальника станції біля с. Крюківщини (Жуляни) Якова Боблія до 7 років в'язниці, а робітників Артема Сербина, Миколу та Йосипа Ногачевських — до 5 років; засуджених через Київську міську міліцію передали до Київської губернської в'язниці.
Обвинуемі признаються виновними у піднятті зброї проти германських солдат і підлягают до замикання до тюрьми на строки: Яков Бобле 7 літ, Микола Ногажевській 5 літ
Мала Рада прийняла інтерпеляцію московських с.-р.: 9 березня німецький військовий суд (королівський прусський гусарський № 14 полк) засудив громадян Бублика, Сербина та двох Погажевських до п'яти і більше років тюрми, і українська влада мала виконати присуд.
9-го цього березня відбувся суд королівського прусського гусарського № 11 полку, яким їх засуджено до пятох і більше років тюрми
Наказ № 63 забороняв носити погони особам поза військовою службою, зокрема старшинам колишньої російської армії, а українським воякам наказав носити блакитні нашивки на лівому рукаві. Наказ № 64 призначив полковника Натієва отаманом 1-ї бригади Запорізької дивізії, № 66 — льотчика Павленка інспектором повітряного флоту. Головний штаб переїжджав на Олександрівську, 15, міністерство збиралося утворити Військову раду, а курінь вільного козацтва Горемики-Крупчинського вночі вирушив до Василькова охороняти порядок.
певність висока: Тексти наказів в урядовому «Вістнику» і в «Боротьбі».
Наказ військового міністра № 63 від 9 березня 1918 р.: старшина бувшої російської армії носить погони російського зразка, тоді як військові Української армії мають носити лише блакитні перев'язи на лівому рукаві (наказ № 52); особам, які не на військовій службі, погони носити заборонено; губернським і повітовим комендантам та отаманам стежити за виконанням.
не мають права носити ніяких погонів
Наказ № 63 від 9 березня 1918 року: старшина колишньої російської армії ще носить погони російського зразка; військовий міністр Жуковський підтверджує, що старшина й козаки українського війська мають дотримуватися форми за наказом № 52 (блакитні нашивки на лівому рукаві), а особам поза військовою службою, зокрема старшинам колишньої російської армії, погонів носити заборонено; губернським і повітовим комендантам наказано ретельно стежити за цим.
вся старшина бувшоі російської аркії, не ма-ють права носити ніяких погонів
Наказом № 64 від 9 березня отаманом 1-ї бригади Української Запорізької дивізії призначено полковника Натієва.
Отаманом 1-ої брігади Української запоріжської дівізії призначаю полковника Натієва
Наказ № 64 від 9 березня 1918 року: отаманом 1-ї бригади Української запорозької дивізії призначено полковника Натієва, якому наказано того ж дня вступити до виконання обов'язків.
Отаманом 1-ої брігади Української Зало-ріськой дівізії призначаю полковника На-
Наказ № 66 від 9 березня 1918 року: військового льотчика Віктора Олексійовича Павленка призначено інспектором повітряного флоту України.
призначається на посаду Інспектора Повітрового фльогу України
Начальник Головного штабу повідомив, що 9 березня 1918 року прийому відвідувачів не буде через переїзд штабу до нового приміщення на Олександрівській вул., 15.
сьогодня 9-го березня-через перехід штабу до нового помешкання на Олександрівській ул. № 15-прийому одвідувачів не буде.
Військове міністерство найближчими днями мало утворити Військову Раду — найвищий військовий дорадчий орган, що виробить закони про реорганізацію армії; на залізничних станціях планували призначити особливих військових комендантів для порядку.
Військове міністерство у найблищих днях має утворити Військову Раду
За розпорядженням коменданта Окремої армії отамана Присовського перший курінь Васильківського коша українського вільного козацтва на чолі з отаманом Іваном Горемикою-Крупчинським вирушив із Києва вночі на 9 березня до Василькова для охорони порядку й припинення грабіжництва та захисту громадського майна від пограбування.
вирушив у похід до м. Василькова для охорони порядка і спинення грабіжництва
Через гостру харчову кризу в. о. міністра харчових справ Порш наказав відправити з Вінниці до Києва 15 вагонів борошна, вагон макаронів, 50 000 пудів картоплі й крупи; половину вже завантажили. Міністерство харчових справ заборонило радам, земельним комітетам та іншим організаціям втручатися в харчові справи.
певність середня: Кожне повідомлення — з одного джерела; чи дійшли вагони, невідомо.
Через гостру харчову кризу в Києві за наказом в. о. міністра харчових справ М. Порша з Вінниці до Києва мали відправити 15 вагонів борошна, 1 вагон макаронів, 50 000 пудів картоплі, крупи тощо; половину вже завантажили і вона йшла до Києва.
мае бути направлено для Київа кілька вагонів харчу, а саме: 15 вагонів борошна, 1 вагон макаронів, 50.000 пудів картоплі, крупа й ин. Половина цього харчу вже навантажена у вагони і іде до Київа.
Міністерство харчових справ заборонило радам військових, робітничих і селянських депутатів, земельним комітетам та іншим громадським організаціям втручатися в харчові справи; це завдання передають харчовим комітетам та продовольчим органам.
Міністерство харчових справ заборонило усім радам військовим, робітничим і селянським депутатів, земельним комітетам
Слідча комісія при штабі особливого коменданта, що складалася лише з судових слідчих, оголосила, що веде слідство про вбивства, розбої й грабунки в Києві за час облоги, і просила потерпілих подавати докази до Судової палати. Губернський комісар наказав протягом трьох днів повернути розкрадене з маєтків майно або здати виручені гроші на депозит.
певність середня: Офіційні оголошення в одній газеті; текст циркуляра комісара частково пошкоджений.
Слідча комісія при штабі особливого коменданта м. Києва просила рідних і знайомих осіб, які потерпіли від самосудів, насильства та грабунків за час панування большевиків у Києві, подати до комісії відомості й докази; комісія містилася в будинку Судової палати, карний департамент.
Слідча комісія при штабі осібного коменданта м. Київа прохає всіх членів родин, родичів і знайомих осіб, які потерпіли від самосудів, насильства та грабунків за час панування большевиків
Голова слідчої комісії при штабі особливого коменданта м. Києва повідомив, що комісія складається винятково з судових слідчих і веде попереднє слідство в справах про вбивства, розбійні напади й грабунки в Києві за час облоги — від 16 січня до її зняття законною владою. Комісія містилася в Судовій палаті (2-й і 3-й департаменти), будинок Присутственних місць.
має на меті провадження попереднього слідства в справах убивства, розбійничих нападів та грабунків, в м. Київі в стані облоги
Київський губернський комісар циркулярною телеграмою від 9 березня №168 наказав повітовим комісарам, міським головам і земським управам: особи й організації, що отримали розкрадене з маєтків майно, мають протягом трьох днів його повернути, а виручені за продане гроші здати на депозит до скарбниці; меблі, домашні речі тощо, взяті на облік земельними комітетами, повертаються власникам.
Особи, товариства та організації, які вже збули розкрадене ... повинні здати одержані за них гроші в ближчі скарбниці в депозит
У бою під Синявою на Васильківщині загинув В. Пигаревич, тіло якого знайшли закопаним лише на десятий день. «Нова Рада» повідомляла, що в одному з сіл Київщини селяни грабували цукроварню й розбили два загони вільних козаків, доки не підійшов загін із гарматами. Із Остра більшовики пішли, забравши гроші й коней. В управлінні залізниць отримали точні відомості, що 9 березня до Одеси вступили австрійці; перед тим у Києві ходили чутки про англо-французький і грецький десант.
певність низька: Події поза містом; назву села й число загиблих у OCR пошкоджено, звістка про Синяву — з пізнішого листа.
Сестра Віктора Пигаревича повідомила, що «Последние новости» 14 березня помилково назвали серед загиблих у бою під Синявою (Васильківський повіт) 9 березня (24 лютого ст. ст.) В. Н. Сергеєва, який живий, замість її брата В. Ф. Пигаревича, якого знайшли закопаним лише на 10-й день, з виколотими очима і багнетними ранами.
знайшли його закопаного в рові, тільки на 10-ий день після його загибелі, з виколотими очима і силою колотих багнетних ран, не рахуючи куль.
9 березня (нов. ст.) у с. Савинці(?) на Київщині місцеві селяни разом із сусідніми селами грабували місцевий цукровий завод; посланий туди загін вільних козаків розбили, з другого загону (з двома кулеметами) повернулося лише 12 осіб, решту вбито; лише після прибуття загону з гарматами, коли села почали горіти, селян вдалося вгамувати. Газета навела список 32 загиблих вільних козаків.
9-го березня (н. ст.) в с. ... на Київщині: місцеві селяне увійшли в контакт з 2-ма сусідніми селами і почали грабувати місцеву цукроварню.
В Острі (Остерський повіт) більшовики залишили місто, забравши заклепані гроші й коней; охорону міста взяв міський добровольчий загін з українських вояків і міліції; встановлено владу Центральної Ради, справами повіту керує Повітова народна управа з комісаром Центральної Ради; кількох більшовиків заарештовано.
большевики залишили Остер, забравши з собою заклепені гроші та коней
Через перерву в телеграфному й залізничному зв'язку у Києві довго не було відомостей про Одесу; ходили чутки, ніби її зайняв англо-французький десант, потім — грецький, але в управлінні південно-західних залізниць одержали точні відомості, що в суботу, 9 березня, до Одеси вступили австрійці.
в суботу, 9-го березоля, в Одесу вступили австрійці.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Засідання 9-го березня · 03-0586
Голубович у Малій Раді: прихід німців — «безкорислива допомога дружньої держави».
З Київа уряд виїхав на Житомір і був там 10 день ... Тут нам стало ясно,- каже В. Голубович, - що власними силами ми не зможемо справитися з большевиками, і ми звернулися за поміччю до німців.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · року 1918 дня 9-го березня · 03-0648
Оповіщення Центральної Ради: німці прийшли як приятелі на короткий час і порядків не змінюватимуть.
Вони приходять, як наші приятелі і помішники на короткий час ... Дано в Київі року 1918 дня 9-го березня, в свято народження Тараса Шевченка.
Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року» (книга або мемуар) · 9 березня · 03-0046
На засіданні уряду з'ясувалося, що умови перебування й межі просування німецьких військ ніде не визначені.
9 березня на засіданні уряду з’ясувалося, що спочатку йшлося про використання підрозділів, сформованих з українських військовополонених, але Німеччина й Австрія вирішили послати власні частини.
Hunczak (ed.), «The Ukraine, 1917–1921: A Study in Revolution» (книга або мемуар) · March 9, 1918 · 03-0148
Штольценберг: уряд «лівих опортуністів» навряд чи наведе лад, харчі, можливо, доведеться брати силою.
If it is impossible to do it any other way, then we must take by force what [food] is absolutely necessary for our life and fight.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 03-2157
Селяни про поведінку німців: «гірше самодержавья», «большевики так не робили».
Гірше самодержавья — кажуть люди і плачуть, згадуючи все пережите. І большевики так не робили.
Оцінка аналізу. Публічні заяви уряду й Ради мали заспокоїти населення; внутрішні обговорення й німецька переписка показують, що умов ніхто не узгодив, а німецьке командування від початку мало на меті продовольство й сумнівалося в уряді. Свідчення селян — у критичній до німців газеті, але узгоджуються зі скаргами 6–8 березня.
Алексєєв (упор.), «Революция на Украине по мемуарам белых» (книга або мемуар) · 9 марта · 03-0073
Стаття Яриновича в «Новій Раді» № 28 від 9 березня; Яринович — псевдонім Ніковського.
«Логический ход мыслей у казаков вовсе не так дик»
Чериковер, «Антисемитизм и погромы на Украине 1917–1918» (книга або мемуар) · ст. помБщена 9-го марта · 03-0107
Стаття Ніковського «Євреї і українське військо» — у «Новій Раді» 9 березня.
«на Васильковской улиц (еврейский район) так1я дЪла, что на каждом шагу оглядывайся, чтобы чего добраго тебя не сразила пуля»
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Четвер, 7 березня (22 лютого) 1918 · 03-0394
№ 28 «Нової Ради» вийшов 7 березня.
Київ, 7 березня (22 лютого) 1918 р.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Четвер, 7 березня (22 лютого) 1918 · 03-0408
Фейлетон Яриновича з поясненнями козаків надруковано в номері за 7 березня.
— Ми — не антисемити, — каже другий. ... Але одна річ — закони писати, промови говорити, газету друкувати, а друга — воювати.
Оцінка аналізу. Сама «Нова Рада» показує, що № 28 із фейлетоном Яриновича вийшов 7 березня; 9 березня з'явилася окрема стаття Ніковського. Пізніший автор, найпевніше, злив дві публікації в одну. Чи справді Яринович — псевдонім Ніковського, вхідні факти не підтверджують.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 9 березіля 1918 р. · 03-0982
Суд 14-го гусарського полку: Боблій — 7 років, Сербин і двоє Ногачевських — по 5.
Обвинуемі признаються виновними у піднятті зброї проти германських солдат і підлягают до замикання до тюрьми на строки: Яков Бобле 7 літ, Микола Ногажевській 5 літ
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 28 березоля н. ст. / 15 марта ст. ст. 1918 · 03-3683
Суд 11-го гусарського полку засудив Бублика, Сербина й двох Погажевських до п'яти й більше років.
9-го цього березня відбувся суд королівського прусського гусарського № 11 полку, яким їх засуджено до пятох і більше років тюрми
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 8-го березіля ц. р. · 03-0983
Обстріляно патруль 4-го ескадрону 14-го гусарського полку.
8-го березня ц. р. ранком патруль 4 ескадрону 14 гусарськаго полку ... видиравився у село Крюковщину для покупки ... патруль був обстрілянний з боку станции сильним огнем з рушниць
Оцінка аналізу. «Нова Рада» надрукувала документи суду, і номер полку (14) у неї повторюється двічі; у «Боротьбі» — пізніший переказ інтерпеляції з перекрученими прізвищами. Вірогідніша версія «Нової Ради».
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 9 березня в неділю · 03-0325
Збори правничого товариства «9 березня в неділю».
9 березня в неділю о 11 год. дня в помешканні бувшої Київ. Судової Палати в залі IV Департаменту відбудуться загальні збори Укр. Правничого Т-ва.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 9 березоля н. ст. / 24 лютого ст. ст. 1918 · 03-2146
№ 13 «Боротьби»: «Субота 9 березоля н. ст. / 24 лютого ст. ст.».
Ч. 13. Субота 9 березоля н. ст. / 24 лютого ст. ст. 1918 р.
Оцінка аналізу. 9 березня 1918 р. за новим стилем — субота. «Неділя» в оголошенні — помилка, ймовірно, через плутанину стилів у перші тижні після переходу на григоріанський календар.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Субота, 9 березня (24 лютого) 1918 року · 03-0523
Не менше ніж по 10 примірників на волость.
самочинні насильства, порушення цього закону і законних постанов земельних комітетів, з якого б боку вони не йшли, будуть рішучо, а в разі потреба й озброєною силою припинятися
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 03-2178
Не менше ніж по тисячу примірників на волость.
негайно видрукувати земельний закон в кількости не меньше як по тисячу примірників на волость
Оцінка аналізу. Той самий циркуляр Христюка в двох газетах. Тисяча примірників на волость виглядає надмірною, 10 — замалою для читання на всіх сходах. Розбіжність, найпевніше, — помилка набору в одній із газет; не вирішується.
Цитата дня
Соціалістична власть що далі терпітиме переслідування робітничих організацій, самосуди, розстріли, погроми в Києві чи в краї, все одно не сміє називатися соціялістичною!«Робітнича газета» (соціал-демократи) закликала до координації всіх с.-д. сил, а «Робочая жизнь» і «Нар. Воля» писали про «двоєвладдя» в робітничій політиці: «Соціалістична власть, що далі терпітиме переслідування робітничих організацій, самосуди, розстріли, погроми в Києві чи в краї... не сміє називатися соціялістичною».
«Боротьба», газета (Київ, 1918), №13, с. 1 · 03-2165
Ціна дня
квиток на дитячий Шевченківський ранок
20 коп за квиток
Народна аудиторія · «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №30, с. 2 · 03-0533
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| передплата газети «Нова Рада» в експедиції | 12 крб2 місяці | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №30, с. 2 |
| передплата газети «Нова Рада» в експедиції | 18 крб3 місяці | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №30, с. 2 |
| квиток на Шевченківський вечір для дорослих | 60 копквиток | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №30, с. 2 |
| окреме число двотижневого часопису | 1,5 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №30, с. 2 |
| книга І. Огієнка «Українська культура» | 5 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №30, с. 2 |
| «Українська граматика» І. Огієнка | 70 копштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №30, с. 2 |
| дитяча ілюстрована книжечка видавництва «Нашим дітям» | 10 копштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №30, с. 2 |
| передплата «Літературно-наукового вісника» | 10 крбрік (попередньо) | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №30, с. 2 |
| передплата журналу «Медичні вісти» | 5 крб2 місяці | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №30, с. 2 |
| «Боротьба», один номер | 25 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №13, с. 1 |
| передплата «Боротьби» на 1 місяць | 6 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №13, с. 1 |
| передплата «Народньої Волі» | 5,5 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №13, с. 2 |
Оголошення дня
Проходять німці і все забирають — беруть коров, ріжуть свиней, збивають замки на коморах скриняк — шукають кліба, сала, грошей.Кореспонденція «Нова хмара» з Поділля, Київщини й Полтавщини: німці «проходять і все забирають» — корів, свиней, замки на коморах, скриняки, хліб, сало, гроші; ставлять коней у хату, стелять сіно під коней, б'ють нагайкою, не платять і розписок не дають; селяни ховають хліб у землю, худобу в ліс і яри, дівчат по підвалах.
«Боротьба», газета (Київ, 1918), №13, с. 1 · 03-2156
Афіша й культура
У день народження Шевченка в Троїцькому народному домі грали «Назара Стодолю», а на 10 березня анонсували Шевченківські вистави; квиток на дитячий Шевченківський ранок у Народній аудиторії коштував 20 копійок, на вечір — 60 (03-0515, 03-0533, 03-0534). Садовський ставив «Суєту», передплата «Нової Ради» становила 6 карбованців на місяць, 12 на два й 18 на три, «Українська культура» Огієнка коштувала 5 карбованців, його граматика — 70 копійок, дитячі книжечки — по 10 копійок (03-0516, 03-0519, 03-0520, 03-0562, 03-0563, 03-0570). Міністерство освіти з 9 березня працювало з 9-ї до 3-ї за новим часом, вийшов перший номер сатиричного журналу «Реп'яхи», а товариство рисистого конярства вимагало повернути коней, забраних «у часи непорядків» (03-2215, 03-2187, 03-0518).
У зв'язку зі зміною числення часу й переведенням стрілки годинника на 1 год. 8 хв. назад за середньоєвропейським часом праця в Міністерстві освіти починається з 9 березня з 9-ї ранку до 3-ї; приймання громадян розпочинається на годину раніше, ніж оголошено; директор департаменту професійної освіти приймає з 12 до 2.
перестановки стрілки годинника на 1 год. 8 хвил. назад, згідно з середне-европейським численням часу
Читано з зображення. Перехід на середньоєвропейський час.
У зв'язку із зміною числення й переставленням стрілки годинника на середньоєвропейський час робота в Міністерстві освіти розпочалась з 9 березня; приймання громадян у товариша міністра й директорів департаментів починається на годину раніше, ніж було оголошено в газетах.
переста-новки стрілки годинника на 1 год.
Читано з OCR-тексту. Цифри хвилин у тексті нечіткі («1 год. g хвил.»). Підписав директор Департаменту професійної освіти.
9 березня 1918 року об 11 годині було призначено засідання Малої Ради з порядком денним: звідомлення уряду, оповіщення населення від Центральної Ради, біжучі справи.
Сьогодня 9-го березня в 11 годин відбудеться засідання Малої Ради.
9 березня 1918 року о 6 годині вечора в клубі «Родина» (Велика Володимирська, 42) мали відбутися загальні збори Учительської спілки м. Києва щодо об'єднання всіх учительських спілок України та створення бюро праці при спілці.
Сьогодня в 6 год. вечера в клубі „Родина" (В. Володимирська, 42) відбудуться загальні збори Учительської Спілки м. Київа.
Адресове й інформаційне бюро при Українській Центральній Раді просило всі українські установи та організації надіслати свої адреси та склад керівних органів.
Адресове й інформаційне бюро при Українській Центральній Раді прохає всі українські інституції і організації надіслати йому свої адреси
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: відкрито збір пожертв на вінок і пам'ятник на могилах трагічно загиблих членів УПСР Бочковського, Зарудного й Пугача; гроші надсилати в редакцію «Боротьби», Караваєвська, 5.
збір пожертв на вінок та пам'ятник на могилах трагично загинувших членів У. П. С.-Р. тт. Бочковського, Зарудного та Пугача
Читано з зображення.
9 березня об 11-й годині дня мало відбутися засідання Малої Ради Центральної Ради із порядком денним: звіт уряду, звернення до населення від Центральної Ради, поточні справи.
Сьогодня 9 Березня в 11-й год. в день має відбутися засідання Малої Ради.
Читано з зображення.
Спілка офіціантів просила делегувати по одному представнику від підприємства на засідання в суботу 9 березня о 4-й годині дня на Пушкінській, 20.
Спілка офіціантів прохає делегувати по одному представникові від предприємства на засідання, яке відбудеться в суботу 9 березоля о 4 годині дня на Пушкінській № 20.
Читано з зображення.
Рада вільного козацтва Києва наказала всім вільним козакам, що значаться за списками Києва, прибути в штаб козацтва (Миколаївська, 9) 7, 8 і 9 березня для реєстрації; голова ради — М. Ковенко, писар — К. Бедринець.
прибути в штаб козацтва (Миколаївська 9), 7, 8 і 9 березоля для регістрації
Читано з зображення.
Після повернення до Києва РНМ і Малої ради на засіданні уряду 9 березня з'ясувалося, що умови перебування німецько-австрійських військ в Україні не прописані договором; ніхто не міг назвати й меж їхнього просування. Голубович запропонував з'ясувати через німецького військового аташе, «скільки і на яких умовах ми приймаємо їх військо».
9 березня на засіданні уряду з’ясувалося, що спочатку йшлося про використання підрозділів, сформованих з українських військовополонених, але Німеччина й Австрія вирішили послати власні частини.
Міністерство судових справ повідомило, що большевики за час свого панування в Києві знищили всі ділові папери міністерства, тож кандидати на посади суддів Генерального та Апеляційного судів мали подати нові заяви до тимчасового приміщення міністерства (Лютеранська, 12, у Міністерстві пошт і телеграфів); вибори суддів мали відбутися на одному з найближчих засідань Центральної Ради.
большевики за часи свого панування в Київі знищили всі ділові папери міністерства
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
9 березня 1918 року відбулося перше після місячної відсутності засідання Малої Ради в Києві; попереднє засідання 25 січня ст. ст. проходило під вогнем большевицьких гармат, снаряди яких пошкодили стіну будинку Центральної Ради. У президії — проф. Веселовський, М. Грушевський, С. Шраг, М. Єремієв.
Останнє перед евакуацією з Київа засідання М. Ради відбувалося під дійсним огнем большевицьких гармат, набої яких пошкодили стіну будинку Ц. Ради.
На засіданні Малої Ради 9 березня Чечель (УПСР) повідомив про тривогу населення через прихід німців і запропонував видати від імені Центральної Ради оповіщення про неухильне здійснення принципів III і IV Універсалів та мету приходу німців; Рада одноголосно обрала редакційну комісію з 7 членів.
Приход німців викликав тривогу в настрій людности. Селяне почали опасатись, чи не будуть скасовані всі ті здобутки, які нам принесла революція.
9 березня 1918 року проф. М. Грушевський запропонував Малій Раді вшанувати пам'ять забитих стрільців Студентського куреня, перевезти їхні тіла до Києва, поховати на Аскольдовій могилі й надати допомогу родинам коштом держави; пропозицію ухвалено, присутні вшанували загиблих уставанням.
перевезти їх тіла до Київа, поховати на Аскольдовій горі і призначити допомогу на кошт держави. Пропозиція приймається.
9 березня об 11-й у приміщенні колишньої Київської судової палати (зала IV департаменту) відбудуться загальні збори Українського правничого товариства: вибори ради, обговорення становища в Україні, поточні справи.
9 березня в неділю о 11 год. дня в помешканні бувшої Київ. Судової Палати в залі IV Департаменту відбудуться загальні збори Укр. Правничого Т-ва.
9 березня 1918 р. — субота; у газеті «в неділю», можлива помилка.
До Міністерства освіти надійшла постанова зібрання вчителів-українців Умані з рішучим протестом проти анкети генерального секретаря великоруських справ, яку вчителі вважали засобом гальмування націоналізації школи.
рішуче проти цеї анкети протестує
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
У Канівському повіті на Київщині, як навела газета, з 99 075 підрахованих голосів 88 810 було подано за список партії українських есерів.
з 99075 підрахованих голосів, 88810 подано було за список нашої партії
Читано з зображення. Вибори до Українських Установчих Зборів; цифри частково пошкоджені плямою, читаються 99075 і 88810. Партійна оцінка газети.
Міністерство продовольчих справ повідомило, що з 2 березня воно взялося до праці, а співробітників, які не з'являться до 10 березня, вважатимуть такими, що залишили посаду.
з 2-го березня міністерство приступило до праці
Читано з зображення.
За статтею А. Ніковського (9 березня 1918), у січні повстання підняли арсенальці; на козаків «посыпались пули с выступов домов, с балконов, изо всех тёмных углов. Город превратился в стотысячного лютого врага. Женщины и дети выполняли вражескую разведку и приносили осаждённым арсенальцам пищу и боевые материалы».
«Возстан1е подняли арсенальцы ... Город превратился в стотысячнаго лютаго врага.»
Полемічна стаття; описує січневі події 1918.
Міністр праці М. Порш звернувся до особливого коменданта м. Києва Присовського з проханням зберегти в цілості папери Совіту робітничих депутатів, залишити за Центральним комітетом союзу трудящих цукрової промисловості його приміщення і повернути приміщення Центральному бюро фабрично-заводських комітетів і професійних спілок.
Міністр праці М. Порш звернувся до особливого коменданта м. Київа д. Присовського з заявою
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Голова Ради міністрів В. Голубович звітував Малій Раді 9 березня: уряд з Києва виїхав до Житомира, де пробув 10 днів, потім до Сарн; там стало ясно, що власними силами з большевиками не впоратися, і уряд звернувся по допомогу до німців; він назвав прихід німців «безкорисливою допомогою дружньої держави».
З Київа уряд виїхав на Житомір і був там 10 день ... Тут нам стало ясно,- каже В. Голубович, - що власними силами ми не зможемо справитися з большевиками, і ми звернулися за поміччю до німців.
9 березня в приміщенні Української професійної спілки (клуб «Родина») відбулося засідання ради спілки, яка вирішила незабаром скликати загальні збори членів (питання: професійне будівництво, поліпшення матеріального стану, культурно-освітня діяльність, зміна статуту).
9 березня в помешканні спілки (клуб „Родина") відбулось засідання ради спілки.
Повна назва спілки в OCR пошкоджена.
До коменданта Києва поприходили селяни жалітися на насильства німців; офіцери військового міністерства на них, за словами автора, кричали, нагадуючи про «кінець вашій соціялізації»; автор вимагає: «Хай офицери з військового міністерства — у коменданта м. Києва не кричать на селян».
Хай офицери з військового міністерства — у коменданта м. Києва не кричать на селян, які поприходили до нього жалітися на насильства.
Читано з зображення. Твердження автора статті «І. М.».
В Острі (Остерський повіт) більшовики залишили місто, забравши заклепані гроші й коней; охорону міста взяв міський добровольчий загін з українських вояків і міліції; встановлено владу Центральної Ради, справами повіту керує Повітова народна управа з комісаром Центральної Ради; кількох більшовиків заарештовано.
большевики залишили Остер, забравши з собою заклепені гроші та коней
Читано з зображення. Дата не названа («як нас повідомляють»).
Через перерву в телеграфному й залізничному зв'язку у Києві довго не було відомостей про Одесу; ходили чутки, ніби її зайняв англо-французький десант, потім — грецький, але в управлінні південно-західних залізниць одержали точні відомості, що в суботу, 9 березня, до Одеси вступили австрійці.
в суботу, 9-го березоля, в Одесу вступили австрійці.
Чутки про «англо-французький» та «грецький» десант — неправдиві; офіційно підтверджено вступ австрійців.
Наказ № 64 від 9 березня 1918 року: отаманом 1-ї бригади Української запорозької дивізії призначено полковника Натієва, якому наказано того ж дня вступити до виконання обов'язків.
Наказом № 64 від 9 березня отаманом 1-ї бригади Української Запорізької дивізії призначено полковника Натієва.
Отаманом 1-ої брігади Української запоріжської дівізії призначаю полковника Натієва
Читано з зображення.
Отаманом 1-ої брігади Української Зало-ріськой дівізії призначаю полковника На-
Читано з OCR-тексту.
Наказ № 63 від 9 березня 1918 року: старшина колишньої російської армії ще носить погони російського зразка; військовий міністр Жуковський підтверджує, що старшина й козаки українського війська мають дотримуватися форми за наказом № 52 (блакитні нашивки на лівому рукаві), а особам поза військовою службою, зокрема старшинам колишньої російської армії, погонів носити заборонено; губернським і повітовим комендантам наказано ретельно стежити за цим.
Наказ військового міністра № 63 від 9 березня 1918 р.: старшина бувшої російської армії носить погони російського зразка, тоді як військові Української армії мають носити лише блакитні перев'язи на лівому рукаві (наказ № 52); особам, які не на військовій службі, погони носити заборонено; губернським і повітовим комендантам та отаманам стежити за виконанням.
не мають права носити ніяких погонів
Читано з зображення. Прізвища: військовий міністр Жуковський; начальник канцелярії Ковалевський.
вся старшина бувшоі російської аркії, не ма-ють права носити ніяких погонів
Читано з OCR-тексту. Слово про нашивки в OCR — «деревязі»; тлумачення «нашивки» умовне.
9 березня на засіданні уряду військовий міністр О. Жуковський повідомив про створення Осібної армії з 8 корпусів (по одному в кожній губернії), інструкторської школи та управлінь губернських комендантів; перший призов — лише після завершення цієї роботи.
створенню Осібної армії, яка включатиме 8 корпусів (по одному у кожній губернії)
Автор статті: Олександра Кудлай.
Військове міністерство найближчими днями мало утворити Військову Раду — найвищий військовий дорадчий орган, що виробить закони про реорганізацію армії; на залізничних станціях планували призначити особливих військових комендантів для порядку.
Військове міністерство у найблищих днях має утворити Військову Раду
Читано з зображення.
Наказом № 65 від 9 березня в. о. військового міністра Жуковський вступив до обов’язків народного морського міністра за постановою Ради народних міністрів.
я вступив до виконання обов’язків Народного Морського Міністра.
Читано з зображення.
Наказ № 65 від 9 березня 1918 року: відповідно до постанови Ради Народніх Міністрів в. о. військового міністра Жуковський того дня вступив до виконання обов'язків народного морського міністра.
Згідно в постановою Ради Народніх Мі-пістрів сього числа я вступив до виконання обовязків Народнього Морського Міністра.
Читано з OCR-тексту.
Усіх військових ветеринарних лікарів і фельдшерів просили з'явитися 8, 9 та 10 березня з 11-ї до 2-ї години до Головного військово-ветеринарного уряду (Нижньо-Левашівська, 1) для реєстрації.
до головного в.-ветеринарного уряду (Н.-Левашівська, 1) для регістрації ... Являтися 8, 9 та 10 березня від 11-ої до 2-ої год.
Рада Вільного козацтва м. Києва наказала всім вільним козакам, які значилися в київських списках, прибути для реєстрації до штабу козацтва на Миколаївській, 9.
наказує всім вільним козакам, які значаться по списках Київа, прибути ... в штаб козацтва (Миколаївська, 9) для регістрації.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Начальник Головного штабу повідомив, що 9 березня 1918 року прийому відвідувачів не буде через переїзд штабу до нового приміщення на Олександрівській вул., 15.
сьогодня 9-го березня-через перехід штабу до нового помешкання на Олександрівській ул. № 15-прийому одвідувачів не буде.
Мала Рада прийняла інтерпеляцію московських с.-р.: 9 березня німецький військовий суд (королівський прусський гусарський № 14 полк) засудив громадян Бублика, Сербина та двох Погажевських до п'яти і більше років тюрми, і українська влада мала виконати присуд.
9-го цього березня відбувся суд королівського прусського гусарського № 11 полку, яким їх засуджено до пятох і більше років тюрми
Читано з зображення. Прізвища засуджених прочитано зі скану нечітко. [колонка 4 за наскрізною нумерацією плиток]
Наказ № 66 від 9 березня 1918 року: військового льотчика Віктора Олексійовича Павленка призначено інспектором повітряного флоту України.
призначається на посаду Інспектора Повітрового фльогу України
Читано з OCR-тексту. Прізвище Павленко подано з OCR «Пав-ленко».
Оголошення (отаман Снігуровський): за наказом особистого коменданта Києва № 8 формується полк охорони Києва та околиць; охочих прохали звертатися до штабу полку (Софійська площа, присутні місця Інститути, приміщення Губернського правління) з 10 до 2 з документами.
формую полк охорони м. Києва, та місць, що навкруги його
Читано з зображення. Отаман — Снігуровський (прізвище читається з сумнівом).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
9 березня (нов. ст.) у с. Савинці(?) на Київщині місцеві селяни разом із сусідніми селами грабували місцевий цукровий завод; посланий туди загін вільних козаків розбили, з другого загону (з двома кулеметами) повернулося лише 12 осіб, решту вбито; лише після прибуття загону з гарматами, коли села почали горіти, селян вдалося вгамувати. Газета навела список 32 загиблих вільних козаків.
9-го березня (н. ст.) в с. ... на Київщині: місцеві селяне увійшли в контакт з 2-ма сусідніми селами і почали грабувати місцеву цукроварню.
Назва села, кількість учасників і загиблих у OCR пошкоджені; подія за межами Києва, у Київській губернії.
9 березня 1918 р. полковник фон Штольценберг із Києва телеграфував командувачеві німецького Східного фронту, що вельми сумнівно, чи уряд, складений винятково з «лівих опортуністів», зможе встановити тверду владу, і що в разі потреби необхідне продовольство доведеться брати силою.
If it is impossible to do it any other way, then we must take by force what [food] is absolutely necessary for our life and fight.
Автор есею — Тарас Гунчак, цитує спогади Людендорфа.
9 березня 1918 року полковник фон Штольценберг із Києва телеграфував командувачеві німецького Східного фронту, що вельми сумнівно, чи цей уряд «лівих опортуністів» здатен встановити тверду владу й забезпечити постачання зерна.
As early as March 9, Colonel von Stolzenberg in Kiev telegraphed the German commander of the Eastern front: "It is very doubtful whether this government, composed as it is exclusively of left opportunists, will be able to establish a firm authority."
Автор датує події за новим стилем.
Військовополонені-українці, які бажали перейти в громадянство УНР, мали відповідно до пункту 6 мирного договору УНР з центральними державами подати заяву до Міністерства закордонних справ.
Українці бранці, які хочуть перейти в горожанство Укр. Нар. Республіки, мають ... внести відповідну заяву в міністерство закордонних справ.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
У тому ж оповіщенні Центральна Рада нагадала, що постановила організувати громадські роботи для безробітних і призначила на це 100 мільйонів карбованців, а Установчі збори, призначені на 2 лютого, не змогли зібратися через большевицький наступ.
Постановила організувати громадські роботи для безробітних і призначила на це 100 міліонів карбованців. ... Установчі Збори, призначені на день 2 лютого, не могли зібратись через большевицький наступ.
Начальник штабу особливого коменданта Києва й околиць розпорядився, щоб усі редакції газет, журналів і телеграм негайно по виході надсилали по 3 примірники до штабу, до начальника відділу журналістики (Банкова, 10).
надсилати по 3 екземпляра до мого Штабу, Начальнику відділа журналістики (Банкова 10)
Читано з зображення. Перший надрукований цензурний обов'язковий примірник.
Міністерство внутрішніх справ звернулося до комісарів: негайно вивісити 3-й і 4-й універсали, зняти постанови Тимчасового уряду й накази більшовиків, переписати чинні акти українською, а написи й вивіски зробити українською; винні в невиконанні будуть усунені з посад і віддані під суд.
Всякі написи і вивіски повинні бути негайно зроблені на українській мові.
Читано з зображення.
Циркуляр № 13 від 9 березня 1918 року повітовим земельним комітетам: надсилати відомості про депозитні суми на 1-ше й 15-те число кожного місяця, як вимагав циркуляр Генерального секретарства земельних справ від 19 грудня 1917 року; управи, що не подають відомостей, будуть притягнуті до відповідальності.
Nº 13. Дня 9 березня 1918 р.
Читано з OCR-тексту. Підписали директор відділу О. Мицюк і завідувач відділом Малченко.
Народний міністр внутрішніх справ Христюк зобов'язав установи, підлеглі міністерству, обов'язково передплачувати «Вістник Ради Народних Міністрів», який тимчасово видавався в Житомирі.
підлеглих міністерству внутрішніх справ, обов'язково виписувався „Вістник Ради Народніх Міністрів". Тимчасово „Вістник" видається в Житомирі
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Назву міста реконструйовано з OCR.
Центральна Рада в оповіщенні закликала громадян не вірити «непевним поголоскам», які пускають вороги ладу, ніби з приходом німців повернуться пани і селянам не буде землі, і подбати, щоб уся земля, яка перейшла до трудового народу, була засіяна.
Вороги нашої волі ... почали лякати людей, що тепер, як німці йдуть на Україну, то це кінець української волі ... знов будуть панувати пани, а селянам землі не буде. А це неправда.
Повітовим комісарам видано наказ: усім сільським виконавчим комітетам і народним управам узяти владу в свої руки, заарештовувати більшовицькі банди, віддавати під суд і створювати відділи з українських військових частин для охорони порядку.
всім сельським виконавчим комітетам та народнім управам взять власть в свої руки, заарештувати большевицькі банди
Читано з зображення.
Друге розпорядження МВС: негайно надрукувати земельний закон по тисячі примірників на волость, поширити між людністю й прочитати його на всіх сільських громадських сходах; закликати земельні волосні, повітові й губернські комітети до роботи.
негайно видрукувати земельний закон в кількости не меньше як по тисячу примірників на волость
Читано з зображення. Текст частково пошкоджений.
Міністерство харчових справ заборонило радам військових, робітничих і селянських депутатів, земельним комітетам та іншим громадським організаціям втручатися в харчові справи; це завдання передають харчовим комітетам та продовольчим органам.
Міністерство харчових справ заборонило усім радам військовим, робітничим і селянським депутатів, земельним комітетам
Читано з зображення. Кінець фрази пошкоджено.
Журналом 9 березня (24 лютого) 1918 р. при народному міністерстві фінансів засновано фінансово-економічну нараду; її головою призначено С. І. Соколовського.
Заснувати при народньому міністерстві фінансів фінансово-економичну нараду:
Читано з OCR-тексту. Підписи: В. Голубович, в. о. генерального писаря І. Мірний.
Циркуляр народного міністра внутрішніх справ Христюка доручав надрукувати земельний закон (не менш ніж по 10 примірників на волость), оголосити населенню, що закон проводитиметься неухильно, а самочинні насильства й порушення постанов земельних комітетів припинятимуться рішуче, за потреби озброєною силою; про виконання повідомити міністерство не пізніше ніж за сім днів.
самочинні насильства, порушення цього закону і законних постанов земельних комітетів, з якого б боку вони не йшли, будуть рішучо, а в разі потреба й озброєною силою припинятися
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Початок тексту обрізаний.
Циркуляр міністра внутрішніх справ Христюка міським, повітовим і волосним управам наказував негайно стати до енергійної праці з обслуговування потреб населення; за недбальство й бездіяльність членам управ загрожувала сувора кара, як за невиконання обов'язків державної служби.
Накидається всім міським, повітовим, волостним і сільським управам негайно стати до енергійної і планомірної праці
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оповіщення Української Центральної Ради до громадян УНР, дане в Києві 9 березня 1918 року, в день народження Т. Шевченка, запевняло, що німці прийшли «як наші приятелі й помічники на короткий час» і не мають наміру змінювати порядки та обмежувати самостійність УНР; земельний закон, закон про 8-годинний робочий день і свободи III і IV Універсалів залишаються в силі.
Вони приходять, як наші приятелі і помішники на короткий час ... Дано в Київі року 1918 дня 9-го березня, в свято народження Тараса Шевченка.
Число дати в OCR пошкоджене; день народження Шевченка (25 лютого ст. ст.) = 9 березня нов. ст.
Друга телеграма Христюка: українському війську на допомогу виступають полонені, організовані в корпус, німецьке військо й австрійські стрільці-галичани; їх розмістять по Україні; населення закликають до спокою й поваги до «прибувших нам на поміч військ», агітацію проти них «рішуче припиняти», винних — судити «як державних злочинців».
Всяку агітацію проти їх рішуче припиняти, а винуватих в сьому неухильно притягати до суду, як державних злочинців.
Читано з зображення. Дата телеграми не вказана вповні; поширюється через комісарів.
Міністр закордонних справ (за нього директор департаменту Лоський): військовополонені Австро-Угорщини, Німеччини, Болгарії й Туреччини в УНР можуть лишатися за статтею VI мирного договору, якщо отримають дозвіл уряду; прохання з поясненням мотивів подають до Міністерства закордонних справ.
воєнні бранці Австро-Угорщини, Німеччини, Болгарії і Турції, які знаходяться на території Української Народньої Республіки
Читано з зображення. Прізвище директора департаменту — «Лоський».
«Робітнича газета» подала, що громадянином УНР є той, хто народився в Україні, живе постійно й отримав свідоцтво; кожен, хто хоче бути громадянином, має протягом трьох місяців отримати свідоцтво про підданство й скласти присягу; жінки отримують громадянство чоловіка, діти до 14 років — за батьками; питання вирішує Міністерство закордонних справ.
Громадянином Української Народньої Республіки... являється той, хто родився на Україні, живе постійно і дістав свідоцтво
Читано з зображення. Законопроєкт про підданство у переказі газети; закон ще не ухвалено.
Журналом 9 березня (24 лютого) 1918 р. Рада Народніх Міністрів доручила в. о. військового міністра О. Жуковському виконувати ще й обов'язки міністра морських справ; голову Ради В. Голубовича звільнила від обов'язків міністра закордонних справ, а М. Любинському доручила виконувати обов'язки керуючого міністерством закордонних справ.
Голову Ради Народн Міністрів В. Голубовича увільнити од обовязків народнього міністра закордонних справ.
Читано з OCR-тексту. Підписи: В. Голубович, в. о. генерального писаря І. Мірний.
Обіжник Міністерства внутрішніх справ №99 від 9 березня 1918 р. (м. Київ): управам наказано протягом трьох днів по телеграфу подати до департаменту місцевого самоврядування відомості про те, скільки грошей повітові чи волосні народні управи виторгували від продажу казенного спирту і де ці гроші зараз перебувають.
Міністерство Внутрішніх Справ пропонує управам на протязі трьохденисго строку від дня одержання цього листа подати до департаменту місцевого самоврядування по телеграфу відомости
Читано з OCR-тексту. Підписи: товариш міністра Красковський, в. о. директора Г. Варава.
Наказ №16 Міністерства фінансів (Київ, 9 березня 1918 р.): Рада Народніх Міністрів створила при міністерстві фінансів фінансово-економічну консультаційну нараду для порад у фінансових, економічних і промислово-торговельних справах; головою призначено С. І. Соколовського, членами — Я. Стебницького, Х. Барановського, П. Климовича, Д. Марголіна; секретарські обов'язки виконує директор Державного банку; на засідання запрошують представників міністерств торгу і промисловості та праці.
утворити при Народнім Міністерстві Фінансів фінансово-економічну консультаційну нараду для дорад в фінансових, економічних, та промислово-торговельних справах
Читано з OCR-тексту. Ініціали й прізвища (Стебницький, Барановський, Климович, Марголін) подані за OCR, можливі помилки. Підписав в. о. міністра М. Ткаченко.
Державний контроль, наказ №179 від 9 березня 1918 р. усім контрольним установам: для прискорення поповнення складу установ чиновників, що повертаються з польового контролю північного й західного фронтів, приймати на службу, не чекаючи документів про звільнення, із виплатою платні від дня фактичного повернення; можливі переплати згодом урівнювати.
приймать до служби, не чекаючи на документи про їх увільнення з польового контролю, видаючи платню від дня фактичного повороту до служби.
Читано з OCR-тексту. Підписав за державного контролера Симонов, в. о. директора канцелярії Тарасевич.
Наказ Міністерства пошт і телеграфів № 17 від 9 березня 1918 р.: негайно звільнити всіх евакуйованих працівників пошти, телеграфу й телефону, виплатити їм гроші по день звільнення й відіслати до розпорядження округ за місцем перебування; майно евакуйованих установ вивозити за межі України без дозволу заборонено.
Пропоную негайно увільнити від праці всіх евакуїрованих робітників почти, телеграфу і телефону
Читано з OCR-тексту. Підписав товариш міністра Штефан.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Наказ № 55 Міністерства шляхів від 9 березня 1918 року: інженера Миколу Попова звільнено з посади начальника Київської округи водяних шляхів з 18 лютого, а Ципліша (?) Пилипчука — помічника начальника округи.
НАКАЗ, Nº 55.
Читано з OCR-тексту. Текст сильно зіпсований.
Київський губернський комісар циркулярною телеграмою від 9 березня №168 наказав повітовим комісарам, міським головам і земським управам: особи й організації, що отримали розкрадене з маєтків майно, мають протягом трьох днів його повернути, а виручені за продане гроші здати на депозит до скарбниці; меблі, домашні речі тощо, взяті на облік земельними комітетами, повертаються власникам.
Особи, товариства та організації, які вже збули розкрадене ... повинні здати одержані за них гроші в ближчі скарбниці в депозит
Текст змішаний з іншими замітками; деталі відновлено частково.
Слідча комісія при штабі особливого коменданта м. Києва просила рідних і знайомих осіб, які потерпіли від самосудів, насильства та грабунків за час панування большевиків у Києві, подати до комісії відомості й докази; комісія містилася в будинку Судової палати, карний департамент.
Слідча комісія при штабі осібного коменданта м. Київа прохає всіх членів родин, родичів і знайомих осіб, які потерпіли від самосудів, насильства та грабунків за час панування большевиків
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
9 березня 1918 р. польовий суд Королівсько-прусського гусарського полку № 14 (22-га кавалерійська бригада), що стояв на Микільсько-Борщагівській вулиці, засудив за стрілянину по німецькому патрулю начальника станції біля с. Крюківщини (Жуляни) Якова Боблія до 7 років в'язниці, а робітників Артема Сербина, Миколу та Йосипа Ногачевських — до 5 років; засуджених через Київську міську міліцію передали до Київської губернської в'язниці.
Обвинуемі признаються виновними у піднятті зброї проти германських солдат і підлягают до замикання до тюрьми на строки: Яков Бобле 7 літ, Микола Ногажевській 5 літ
«Нова Рада» надрукувала документи під заголовком «Надзвичайна справа» без коментарів, чекаючи відповіді міністерства на інтерпеляцію. Прізвище в документах пишеться по-різному: Бобле, Бублій.
Голова слідчої комісії при штабі особливого коменданта м. Києва повідомив, що комісія складається винятково з судових слідчих і веде попереднє слідство в справах про вбивства, розбійні напади й грабунки в Києві за час облоги — від 16 січня до її зняття законною владою. Комісія містилася в Судовій палаті (2-й і 3-й департаменти), будинок Присутственних місць.
має на меті провадження попереднього слідства в справах убивства, розбійничих нападів та грабунків, в м. Київі в стані облоги
Лист датовано 9 березня 1918 р., №428; дата початку періоду в OCR нечітка.
За розпорядженням коменданта Окремої армії отамана Присовського перший курінь Васильківського коша українського вільного козацтва на чолі з отаманом Іваном Горемикою-Крупчинським вирушив із Києва вночі на 9 березня до Василькова для охорони порядку й припинення грабіжництва та захисту громадського майна від пограбування.
вирушив у похід до м. Василькова для охорони порядка і спинення грабіжництва
Прізвища в OCR зіпсовані («Присовського», «Горемикою - Крупчинським»).
Оголошення: батьки просили повідомити подробиці про сина Андрія Соколовського, учня 2-ї української гімназії, який пропав безвісти в бою на станції Крути 16 січня (ст. ст.); витрати буде повернено.
сина їх Андрія Соколовського, ... 2 україн. гімназ., без вісти пропав в бою на ст. „Крути" 16 січня с. р.
Згідно з постановою Ради народних міністрів 9 березня 1918 року Жуковський став до виконання обов'язків народного міністра морських справ.
Згідно з постановою Ради Народніх Міністрів сього числа я вступив до виконання обовʼязків народнього морського міністра.
Прізвище в OCR спотворене («Луковський»); з контексту — О. Жуковський.
Голова уряду Голубович, за повідомленням «Боротьби», почувається «негарно (можливий початок сухоти)», але через перевантаженість не збирається віддавати портфелі торгу й промисловості.
Голова міністерства почуває себе зараз з боку здоровля негарно (можливий початок сухотн)
Читано з зображення. Слово «сухоти» читається з сумнівом.
Журналом 9 березня (24 лютого) 1918 р. уряд звільнив М. Кривецького від обов'язків директора Державного банку (з огляду на відсутність), а виконувати ці обов'язки доручив В. Ігнатовичу.
Доручити В. Ігнатовичу виконува-ти обовявки директора державного бап-ку.
Читано з OCR-тексту.
Рада Народніх Міністрів журналом № 27 від 9 березня 1918 року призначила членами фінансово-економічної наради при Міністерстві фінансів Михайла Туган-Барановського та Христофора Барановського, а Д. Марголіна — секретарем директора Державного банку.
Призначити членами фінансово-економічної наради при Міністерстві Фінансів — Михайла Туган-Барановського і Христофора Барановського, Д. Марголіна секретарем директора Державного Банку.
Читано з OCR-тексту.
Сестра Віктора Пигаревича повідомила, що «Последние новости» 14 березня помилково назвали серед загиблих у бою під Синявою (Васильківський повіт) 9 березня (24 лютого ст. ст.) В. Н. Сергеєва, який живий, замість її брата В. Ф. Пигаревича, якого знайшли закопаним лише на 10-й день, з виколотими очима і багнетними ранами.
знайшли його закопаного в рові, тільки на 10-ий день після його загибелі, з виколотими очима і силою колотих багнетних ран, не рахуючи куль.
Дата бою подана в обох стилях: 24 лютого (ст.) = 9 березня (н.).
Передплата на «Нову Раду» з 1 березня нов. ст. становила 12 карбованців на 2 місяці.
платня на газету з 1-го марта нов. ст. підвисшається в такім розмірі: на 1 міс. 6 карб. » 2 „ 12 карб. - 3 , 18 карб.
Передплата на «Нову Раду» з 1 березня нов. ст. становила 18 карбованців на 3 місяці.
на 1 міс. 6 карб. » 2 „ 12 карб. - 3 , 18 карб.
Квиток на дитячий ранок у пам'ять Т. Шевченка в Народній аудиторії 11 березня 1918 року коштував 20 коп.
Ціна квитка на дитячий ранок-20 коп., а на вечор-60 коп.
Квиток на вечір для дорослих у пам'ять Т. Шевченка в Народній аудиторії 11 березня 1918 року коштував 60 коп.
Ціна квитка на дитячий ранок-20 коп., а на вечор-60 коп.
Окремий номер «Боротьби» коштує 25 копійок, на залізничних станціях — 27 копійок.
Ціна 25 коп. = На станціях залізниць 27 коп.
Читано з зображення.
Передплата «Боротьби»: 6 карбованців на місяць, 11 карбованців на два місяці; оголошення — 2 карбованці за рядок на першій сторінці, 1 крб 20 коп. за рядок петиту на останній; шукаючим праці — 1 карбованець за все; зміна адреси — 50 копійок.
На 1 місяць... 6 карб. На 2 місяця... 11 карб.
Читано з зображення. Тарифи ті самі, що в №12.
Оголошення: «Народня Воля» — щоденна газета; передплата на 1 місяць — 5 крб. 50 коп.; контора й редакція: Київ, ріг Великої Володимирської та Ріпського(?) провулка.
На 1 м. — 5 крб. 50 коп.
Читано з зображення. Назва провулка («Рильського пров.») читається неточно.
Департамент ісповідань Міністерства внутрішніх справ повідомив Міністерство освіти, що бюджет шкіл духовного відомства, які ще не перейшли під керівництво земств, на 1918 рік проходитиме через Міністерство внутрішніх справ.
бюджет для таких шкіл на рік 1918 пройде по відомству м-ва справ внутрішніх
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міністерство праці спішно розробляло проєкт організації громадських робіт для безробітних; кредити вже видала Рада народних міністрів; затримка — через відсутність діючих робітничих організацій і «неорганізованість» самого міністерства.
Потрібні кредити для організації громадської праці вже видані радою народних міністрів
Читано з зображення.
Кореспонденція «Нова хмара» з Поділля, Київщини й Полтавщини: німці «проходять і все забирають» — корів, свиней, замки на коморах, скриняки, хліб, сало, гроші; ставлять коней у хату, стелять сіно під коней, б'ють нагайкою, не платять і розписок не дають; селяни ховають хліб у землю, худобу в ліс і яри, дівчат по підвалах.
Проходять німці і все забирають — беруть коров, ріжуть свиней, збивають замки на коморах скриняк — шукають кліба, сала, грошей.
Читано з зображення. Суб'єктивний звіт газети зі слів приїжджих; підпис «І. М.».
Південно-Західне товариство заохочення рисистого конярства просило всіх, у кого є рисисті коні, взяті «в часи непорядків», негайно повернути їх на іподром на Печерську; тим, хто не поверне, загрожувала законна відповідальність.
Просимо всіх осіб, у котрих є взяті в часи непорядків приватні рисисті коні, звернути їх негайно на іподром на Печерську; Ті, що не звернуть, будуть потягнені до законної відповідальности.
У зв'язку з переходом на середньоєвропейський час і переведенням годинникової стрілки на 1 годину (в тексті «1 год. 8 хвил.») назад праця в Міністерстві освіти з 9 березня розпочиналася о 9-й годині ранку і тривала до 3-ї.
В зв'язку з зміною числення часу і перестановки стрілки годинника на 1 год. 8 хвил. назад, згідно середньо-европейському численню часу, праця в міністерстві освіти розпочалася з 9-го дня с. м. з 9-ої год. ранку до 3-ої.
Розмір зсуву в OCR, ймовірно, «1 год. 2 хв.» (різниця київського та середньоєвропейського часу).
У фейлетоні згадано, що «ми ходимо уже з самостійницькими значками (що перед ними жовто-блакитні стяжечки — їх зараз всякий собі носить)».
ми ходимо уже з самостійницькими значками
Читано з зображення. Деталь із сатири; значки й жовто-блакитні стрічки носили кияни.
Комітет українців-галичан і буковинців радив біженцям, які жили в Києві з родинами, спокійно чекати слушного часу для повернення додому і просив тих, хто ще не записався, подавати адреси до канцелярії комітету (Троїцький пров., 4, пом. 14) з 10 до 4 години дня.
запрошує подавати свої адреси в канцелярію комітета (Троїцький пер. № 4, пом. 14) від 10 до 4 год. дня.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
«Боротьба» повідомляла, що німецьке наступ на Великоросію припинено після підписання мирного договору в Бересті; Росія поступається Ардаганом, Карсом і Батумом; про закінчення залізниці Лінова—Проскурів австро-німецькі війська захопили 770 «карат» і понад 1100 кулеметів.
наступ германського війська на Великоросію припинено, позаяк мировий договір уже підписано у Бересті
Читано з зображення. Закордонні новини; частину тексту пошкоджено.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Українсько-румунський мир: Середня Бессарабія, Хотинський повіт і частина (текст пошкоджено), а також Акерманський повіт до «лиману» мали б належати до України; Україна межуватиме з Кавказькою республікою.
Хотинський повіт
Читано з зображення. Текст про Бессарабію сильно пошкоджено, подано лише загальний зміст.
Український національний хор: співанки щосереди, щоп'ятниці й щонеділі о 5-й вечора в приміщенні губернської земської управи (Велика Володимирська, 33); тут же можна записатися в члени хору.
Український національний хор. Співанки відбуваються що-середи, пьятниці і недіґі о 5 год. веч.
Читано з зображення.
Український театр під дирекцією М. Садовського 9 березня (24 лютого) 1918 року ставив комедію «Суєта» на 5 дій, а 10 березня — драму «Ой не ходи, Грицю» на 4 дії.
Сьогодня 9-го березня (24 лютого) ... Суєта ком. на 5 д. ... 10-го „ОЙ НЕ ХОДИ ГРИЦЮ", др.
Година початку в OCR пошкоджена.
Вийшло перше число нового журналу «Репяхи» — перша спроба видавати українською легкий сатиричний журнал; видає редакція «Гедзя».
Вийшло з друку перше число нового журналу „Репяхи”.
Читано з зображення. Назва видавця — «Гедза/Гедзя», читається з сумнівом.
Український національний театр (Драматично-артистичне товариство) у Троїцькому народному домі 9 березня (24 лютого) 1918 року ставив драму «Назар Стодоля»; на 10 березня анонсовано вистави, присвячені пам'яті Тараса Шевченка, з участю артистів київської опери та концерт; початок о 6 годині вечора.
Сьогодня 9-го березня (24 лютого) ... „НАЗАР СТОДОЛЯ" др. ... 10-го вистави присвячені пам'яти славетнього Тараса Шевченка ... з участю артистів київської опери. Концерт. Початок в 6 год. вечора.
Афіша в OCR перемішана; згадано також «Зачароване коло», прив'язку до дати не встановлено.
Видавнича шкільна комісія при Міністерстві освіти (Бібіковський бульвар, 14) просила всі видавництва надіслати списки шкільних видань і по два примірники готових підручників, а авторів — рукописи шкільних підручників; авторський гонорар за умовою.
просить всі видавництва на Україні і за межами її прислати список всіх шкільних видань ... Київ, Бібіковський бульвар 14.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: вийшла «Українська граматика. Частина перша. Основи українського правопису» Івана Огієнка — підручник для першого року навчання в народних школах і підготовчого класу середніх шкіл; видавництво книгарні Є. Череповського, 48 с., ціна 70 копійок.
Іван Огієнко. Українська граматика. Частина перша. ... стор. 48, ціна 70 копійок.
9 березня 1918 року до редакції «Боротьби» прийшов наряд німецьких солдатів з офіцером і за наказом германського військового коменданта конфіскував число газети за статтю «Нова хмара», а саму газету закрив; через це число 10 березня не вийшло.
Вчора в редакцію „Боротьби" явився наряд німецьких салдатів і з офіцером на чолі, заявив, що з наказу германського військового коменданта вчорашнє число „Боротьби" конфіскується за статтю „Нова хмара", а сама газета припиняється.
Дата обчислена від дати номера («вчора»).
Номер 13 щоденної газети «Боротьба», органу ЦК Української партії соціалістів-революціонерів, вийшов у суботу 9 березня за новим стилем (24 лютого за старим) 1918 року.
Ч. 13. Субота 9 березоля н. ст. / 24 лютого ст. ст. 1918 р.
Читано з зображення.
Редакція й контора «Боротьби» — Київ, Караваєвська, 5, тел. 63, відчинена щодня, крім свят, з 10 до 4 години дня.
Київ, Караваєвська, № 5. Тел. 63. ОДЧИНЕНО що дня крім свят от 10 до 4 год. дня.
Читано з зображення.
Реклама «Боротьби»: «Кожна партійна організація укр. с.-р. повинна налагодити постійну колективну передплату»; газета — «одинокий орган Української Партії Соціялістів-Революціонерів».
„БОРОТЬБА” — одинокий орган Української Партії Соціялістів-Революціонерів.
Читано з зображення. Реклама газети про себе.
Заклик у газеті: «Товариші кияне! Питайте „Боротьбу” у газетчиків».
Питайте „Боротьбу” у газетчиків.
Читано з зображення.
Центральний Комітет УПСР — видавець «Боротьби»; відповідальні за редакцію — С. Бачинський та Ів. Лизанівський.
Видає Центральний Комітет У. П. С.-Р. За редакцію відповідають С. Бачинський, Ів. Лизанівський.
Читано з зображення. Дата номера газети.
Над рубрикою «Новини» номер оголошував заголовки: мир України з Великоросією і Румунією, мирні переговори Кавказу з Туреччиною, мир Росії з центральними державами, виступ Японії.
Мир України з Великоросією і Румунією. Мирні переговори Кавказу з Туреччиною.
Читано з зображення.
Адресове й інформаційне бюро при Центральній Раді просило всі українські установи й організації надіслати свої адреси та склад керівних органів, а також членів Центральної Ради — подати докладні адреси.
Адресове і інформаційне бюро при Українській Центральній Раді прохає всі українські інституції
Читано з зображення.
У рубриці «З газет» «Боротьба» повідомляє, що «Рабочая Жизнь» присвятила свій номер від 9 березня п. А. Ніковському та його статті «Евреи и українське військо» в «Новій Раді», і називає цю статтю погромною.
присвячує свій номер від 9 березоля п. А. Ніковському і його статті «Евреи и українське військо»
Читано з зображення. Дата номера «Рабочей Жизни» — 9 березня н. ст. (1918-03-09).
У розпал гайдамацьких ексцесів у Києві «Нова рада» (№ 28, 9 березня) надрукувала статтю Яриновича (псевдонім редактора А. Ніковського), що передавала аргументи козаків: євреї носили їжу більшовикам, із червоними пов'язками допомагали їм; «Логический ход мыслей у казаков вовсе не так дик». Потім Ніковський виступив зі статтею «Евреи и украинское войско».
«Логический ход мыслей у казаков вовсе не так дик»
автор уривка: Черіковер (цитує за «Еврейской мыслью» № 16).
Стаття А. Ніковського «Євреї і українське військо» в «Новій Раді» 9 березня 1918 р.: під час наступу більшовиків до них прокрадалася єврейська молодь із нарукавними знаками «Червоного Хреста»; коли українці відходили, «Киев» стріляв їм у спину «до последнего строения под Святошиным»; «на Васильковской улице (еврейский район) такие дела, что на каждом шагу оглядывайся»; у київського єврейства «свыше 40 различных общественных организаций»; євреї «не отказываются от заработка около немцев».
«на Васильковской улиц (еврейский район) так1я дЪла, что на каждом шагу оглядывайся, чтобы чего добраго тебя не сразила пуля»
Цитовано за «Еврейской мыслью» № 16 і «Найе Цайт» 11 березня 1918. Звинувачення — позиція автора.
9 березня 1918 р. представники бізнесу, фінансів і сільського господарства в пресі звинувачували уряд у бездіяльності: параліч економіки, нерегламентований робітничий контроль, несплата податків, фіктивність майнового оподаткування.
Кіевская мысль, 1918, 10 березня.
Видавнича шкільна комісія при Народному міністерстві освіти просила всі видавництва в Україні й за її межами надіслати перелік шкільних видань і по два примірники готових підручників; автори шкільних підручників мали надсилати рукописи за адресою: Київ, Бібіківський бульвар, 14.
Народнє Міністерство Освіти. Департамент Шкільної комісії, Київ, Бібіківський Бульвар, ч. 14.
Читано з зображення.
Оголошення: вийшла книга Івана Огієнка «Українська культура» — курс, читаний в Українському народному університеті, з малюнками й портретами діячів; видавництво книгарні Є. Череповського, Київ, 1918, 272 с., ціна 5 карбованців, обкладинка Д. Ільченка.
Іван Огієнко. Українська культура. Курс, читаний в Укр. Нар. Університеті. ... стор. 272, ... ціна 5 карбованців
Оголошення: видавництво «Нашим дітям» випустило ілюстровані книжечки (мал. Г. Павловича): «Кобзарик» (3-тє вид.), «Червона хусточка» (3-тє вид.), «Читанка» — по 10 коп.; склад видань — книгарня «Друкар», Хрещатик, 50.
Кожна книжечка по 10 коп. Склад видань: ... Київ, Хрещатик, № 50. Книгарня «Друкарь".
Оголошення: приймалася передплата на 1918 рік на «Літературно-науковий вісник» — 10 карб.; редакція і контора — Велика Підвальна, 36, кв. 8; 5–6 книжка ЛНВ за 1917 рік вийшла на початку січня, але не розсилалася, доки не налагодиться залізничний рух.
треба поки що ... 10 карб. Адреса редакції і контори: Київ, В. Підвальна № 36-8. ... не розсилається передплатникам, поки не наладнається залізничний рух
Оголошення: Спілка лікарів у Києві видавала журнал «Медичні вісти» (наукової та громадсько-побутової медицини): на 2 місяці 5 карб., на 3 місяці 8 карб.; адреса — Велика Васильківська, 104.
МЕДИЧНІ ВІСТИ ... на 2 місяці 5 карб., на 3 місяці 8 карб. ... Київ. Велика Васильківська 104
Назва спілки частково обрізана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Всеукраїнська спілка (лікарів?) видавала двотижневий часопис; передплата на 1 місяць 3 карб., окреме число 1 карб. 50 коп.
Умови передплати: на 1 місяць 3 ка(рб.) Поодиноке число 1 карб. 50 коп.
Назва видання обрізана в OCR.
Були чутки, що в робітничій політиці уряду зайдуть зміни й посиляться репресії проти міського пролетаріату за участь у більшовизмі; прем'єр-міністр Голубович заявив, що «ніякі репресії не лише не будуть приняті, але навіть ніхто не думав їх приймати».
Дехто думав і роспускав неіевні чутки, що в робітничій політиці зайдуть зміни і посиляться репресії на городський пролетаріят
Читано з зображення. Чутки й офіційне спростування.
Французькі газети повідомляли, що 4 березня американська ескадра вийшла в напрямку Владивостока; Вашингтон нібито домовлявся про спільний виступ Америки, Англії, Японії та Франції в Сибіру.
4-го березоля американська ескадра виступила в напрямі на Владивосток
Читано з зображення. Закордонна новина, наведена з газет.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Міністерство внутрішніх справ (Христюк, директор політично-адміністративного департаменту Гаєвський) повідомило, що вороги УНР злочинно ширять серед населення неправдиві чутки, ніби держава мусить сплатити союзникам мільярди готівкою в іноземній валюті, і доручило комісарам спростувати ці чутки.
Ворогами Української Народньої Республіки злочинно шириться між людністю неправдиві чутки
Чутки, які спростовує уряд; текст сильно пошкоджений OCR, зміст реконструйовано частково.
Чутки в Києві (передані в сатиричній формі «Новин» Ів. Глобищенкова): що японці взяли Вятку і сунуть на Київ; що в Одесі англійці; що в Петрограді знову Керенський, а при ньому царем Микола, а через Дарданели йде ескадра з Мілюковим; що Петроград «німцями не взято» і німці помирились з народними комісарами.
Хіба ви не чули, що японці взяли уже Вятку і сунуть прямісенько на Київ?
Читано з зображення. Сатира; чутки наведено як приклад нісенітниць.
Наказ № 18 від 9 березня 1918 року: припинити збір плати за телеграми, що йшла на користь Червоного хреста.
припинити в дня одержання цього збірання плати за телеграми, що береться на пористь-червоного хреста
Читано з OCR-тексту. Підписав товариш міністра Штефан.
Через гостру харчову кризу в Києві за наказом в. о. міністра харчових справ М. Порша з Вінниці до Києва мали відправити 15 вагонів борошна, 1 вагон макаронів, 50 000 пудів картоплі, крупи тощо; половину вже завантажили і вона йшла до Києва.
мае бути направлено для Київа кілька вагонів харчу, а саме: 15 вагонів борошна, 1 вагон макаронів, 50.000 пудів картоплі, крупа й ин. Половина цього харчу вже навантажена у вагони і іде до Київа.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: машиністка (машиніст) потрібна(ий) у штаб 1-го Запорізького загону; обов'язково добре знати українську мову, особливо правопис; Банкова, 10.
Машініст (ка) потрібний у штаб 1-го Запорожського загону.
Читано з зображення. Оголошення про роботу.
Оголошення: «Кімнату шукаю, бажано поближче до центру»; повідомити в редакцію «Боротьби» для М.
Кімнату шукаю, бажано поближче до центру.
Читано з зображення. Оголошення про пошук кімнати.
Українські громадяни, що 9 березня виїхали ешелоном з Мінська на Україну, опинилися в Німеччині як «воєннополонені» в таборі Штральзунд: ешелон із близько 300 людей і 18 жінок затримали на станції Сали-Ост перед Вільно, жінок відокремили від чоловіків; у листі до міністра закордонних справ вони просять допомоги.
Ми виїхали 9-го березіля з м. Мінська в складі 3-го Українського ешелону.
Читано з зображення. Дата виїзду 9 березня (нового стилю). Лист передав офіцер до міністерства закордонних справ.
В. Шульгін у передовиці останнього номера «Киевлянина» (Київ, 24 лютого / 9 березня 1918) звернувся до німців, що прийшли в місто: «Ми ваші вороги», заявивши, що не видаватиме газету під німецьким захистом.
Пришедшимъ въ нашъ городъ нѣмцамъ мы говоримъ открыто и прямо: Мы ваши враги. Мы можемъ быть вашими военноплѣнными, но вашими друзьями мы не будемъ
Знаменита прощальна стаття Шульгіна.
Передова «Певним шляхом» (підписана Ів. Лизанівським): занепокоєння української демократії; нарешті «виясняється, що наші товариші в міністерстві наміряються йти правильним шляхом закріплення і розширення здобутків революції».
наші товариші в міністерстві наміряються йти правильним шляхом закріплення і розширення здобутків революції
Читано з зображення. Позиція газети: офіційний орган партії, чиї члени входили в уряд.
Міністр Христюк: «соціалізація землі буде без ніяких змін проведена згідно з законом, який ухвалила Центральна Рада»; відповідь на контрреволюційні затії — «Ми лишилися такими самими соціялістами, якими були».
Ми лишилися такими самими соціялістами, якими були.
Читано з зображення.
«Боротьба» писала: селяни кажуть «гірше самодержавья» і «і большевики так не робили», запитують: «Для чого призвала Центральна Рада німців на Україну!»; газета «не обвинувачує Центральну Раду», але просить уряд спинити грабіж і насильства.
Гірше самодержавья — кажуть люди і плачуть, згадуючи все пережите. І большевики так не робили.
Читано з зображення. Позиція газети: непрямий докір уряду.
Фейлетон Ів. Глобищенкова висміював київського обивателя: «Боже мій, як важко з'орієнтуватись у політиці»; герой вагається, чи берегти жовто-блакитну стрічку, чи готувати «сине-чорно-червону», чи витягти значок архістратига Михаїла.
Чи жовто-блакитну зберегти, чи сине-чорпо-червону наготувати
Читано з зображення. Сатира; відбиває настрої міщан після зміни влад.
Стаття «Українські Установчі збори» («Боротьба», підпис «...г.») доводила, що вибори до Установчих Зборів проходили в ненормальних умовах: «Насильства над населенням, боязнь репресій з боку большевиків... примушували темних подавати свої голоси огулом за большевиків»; висновок — попередні вибори скасувати й призначити нові.
попередні вибори треба скасувати і призначити нові
Читано з зображення. Позиція газети: виступ за перевибори.
Маленький фейлетон «Позиція хитається» (лист до редакції) зі збірним героєм Олімпочкою, Голубенковим і Кавунами висміював хаос чуток і зміни орієнтацій: «Нам уже і „Послідня Газета” не може дати ради... Читаємо: Петроград взято німцями і не знаємо — радіти тому чи плакати».
Читаємо: Петроград взято німцями і не знаємо — радіти тому, чи плакати
Читано з зображення. Сатира в газеті; відображає настрій і чутки в Києві.
«Робітнича газета» (соціал-демократи) закликала до координації всіх с.-д. сил, а «Робочая жизнь» і «Нар. Воля» писали про «двоєвладдя» в робітничій політиці: «Соціалістична власть, що далі терпітиме переслідування робітничих організацій, самосуди, розстріли, погроми в Києві чи в краї... не сміє називатися соціялістичною».
Соціалістична власть що далі терпітиме переслідування робітничих організацій, самосуди, розстріли, погроми в Києві чи в краї, все одно не сміє називатися соціялістичною!
Читано з зображення. Цитата «Рабочей Жизни» у «Боротьбі».
«Боротьба» відповіла «Рабочей Жизни»: коли та дасть гарантію, що, взявши владу, припинить розстріли й погроми, «ми охоче поступимось для неї місцем»; «Для таких ми не поступимось місцем»; у P. S.: «Ніколи Боротьба (навіть будучи органом лівого крила) не стояла на позиції соціялістичної революції».
Ніколи Боротьба (навіть будучи органом лівого крила) не стояла на позиції соціялістичної революції.
Читано з зображення. Позиція газети.
Прем'єр-міністр Голубович заявив кореспондентові «Боротьби», що ніяких особливих змін у складі Ради народних міністрів не передбачається, участь у ній соціал-демократів чи інших партій «не носить характеру коаліції», а чутки про вступ у кабінет Миколи Залізняка «ні на чому не основані».
такі чутки ні на чому не основані
Читано з зображення. Позиція уряду; чутка спростована.
Міністр внутрішніх справ Христюк сказав, що чутки про зведення рахунків із робітниками як з більшовиками «неправдиві»: головарі понесуть кару, але маси «могли помилятися», і він упевнений, що «вони в даний момент зрозуміли свою помилку».
Головарі, які сколотили робітничі маси, розуміється, понесуть відповідну кару, але самі маси тут не при чім.
Читано з зображення. Фраза частково пошкоджена плямою.
Стаття «Нічому не навчились» критикувала російських меншовиків («Робочая жизнь» № 9), які дивуються, що українські соціалісти «не почувають себе... дифірамби»: нагадала про російський централізм і про переслідування українських вигнанців на Московщині.
Нічому не навчились.
Читано з зображення. Текст пошкоджений; позиція газети в суперечці українців із російськими соціал-демократами.
Українські професори Львівського університету видали заяву на протест польських професорів проти прилучення Холмщини й Підляшшя до України: польські професори стверджують, що землі «чисто польські», а українські доводять протилежне.
З приводу прилучення Холмщини і Підляшша до України польські професори Львівського університету видали протест
Читано з зображення. Закордонна новина; текст частково нечитабельний.
Філія Петроградської Української спілки службовців у Києві приймала на Миколаївській вул., 4, кв. 3 (у комітеті народної ощадності та страхування життя) щовівторка та щоп'ятниці з 4 до 5 години дня.
По справах „Філії" прохають звертатись до д. Хрокала по Миколаївській ул. 4-3 (комітет по народній ощадности та страхуванням життя)
У попередньому номері вулицю названо Михайлівською; прізвище контактної особи пошкоджене.
Народний міністр внутрішніх справ приймав у міністерстві (Інститутська, 40) урядовців і представників установ щодня, крім свят, з 12 до 1 години, а громадян — з 1 до 2 години.
Народній міністр внутрішніх справ приймає в міністерстві (Інститутська, 40) урядовців міністерства й представників інституцій ... що-дня ... від 12 до 1-ої години і громадян від 1-ої до 2-ої години.
Оголошення: лікар Сергій Коломійцев лікував сифіліс і трипер (препарат «606»), Гоголівська, 2а; прийом з 11 до 1 і з 5 до 7 вечора.
Сергій Коломійцев ... сіфіліс і тріппер. Гоголівська 2а. Пр. 11-1 і 5-7. в.
Оголошення: військова друкарня «Герольд» пропонувала військовим частинам готові бланки, книги та канцелярське приладдя; замовлення виконувалися протягом 24 годин; приймалися й замовлення на брошури; адреса — Кудрявська, 12(?).
Військова друкарня „ГЕРОЛЬД" пропонує ВІЙСЬКОВИМ ЧАСТИНАМ готові бланки, книги і канцелярські приладдя ... в 24 год.
Номер будинку й телефон в OCR непевні.
Оголошення: Експедиції заготовлення державних паперів УНР негайно потрібні добрі гравери, літографи й негативники.
Експедиції заготовлення державних паперів Української Нар. Республіки негайно потрібні добрі гравери, літографи і негатив(ники).
Оголошення: інженер-електрик (з дипломом німецького закладу), з багаторічною практикою в слабких і сильних струмах, який добре знає німецьку мову, шукав службу; пропозиції на адресу контори «Нової Ради» для Возняковського.
Інжен.-електрик ... знаюч. нім. мову ... бажає поступити на службу. Предложення прохаю адресувати: контора „Нової Ради" Возняковському
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Товариству західних земств (Мерингівська, 8) потрібні креслярі, машиністки та особи, які знають українську мову.
Потрібні ... знаючі україн. мову, Мерингівська № 8. Т-во Зах. Зем.
Оголошення пошкоджене OCR.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані