неділя
25 лютого за старим стилем
189 записів · 9 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Неділя, 10 березня (25 лютого за старим стилем). Головною подією дня був урочистий похорон жертв громадянської війни: о 1-й дня процесія з Олександрівської лікарні й Анатомічного театру мала пройти Хрещатиком повз думу на нове Братське кладовище на Звіринці, назустріч їй виходили хресні ходи київських соборів і монастирів; непохованих лишалося близько ста, третина з них — військові. День видався ясним і сонячним. До Києва прибули австрійський консул і австро-угорська місія, прем'єр Голубович радився з полковником Штольценберґом про військову конвенцію, а Рада народних міністрів скасувала «Центросахар» і перерозподілила міністерські портфелі. Військовий міністр Жуковський скасував накази Народного секретарства, підпорядкував частини в Києві отаманові Присовському й розпочав демобілізацію. Вийшов останній номер «Киевлянина», чиє приміщення й папір реквізувала українська влада; місто готувалося до Шевченкових роковин.
За оголошеннями «Нової Ради» й «Боротьби», о 1-й дня тіла з Олександрівської лікарні та Анатомічного театру мали нести Хрещатиком повз міську думу на нове Братське військове кладовище на Звіринці за Військово-інженерною школою; дорогою хід зустрічали хресні ходи Софійського собору, Миколаївського, Введенського, Видубицького монастирів і Лаври, на всіх церквах мали дзвонити в усі дзвони. Похорон влаштовувала комісія від міського самоврядування, духовенства й військової влади; непохованих лишалося близько ста, третина — військові, частина тіл так і лишилася невпізнаною. Есерівський нарис описує, як у сонячний день перехожі зупинялися на вулицях, щоб віддати шану; архівні метрики фіксують поховання на Братському кладовищі під час панахиди, а через чотири дні «Боротьба» згадала, що на похоронах роздавали російські прапори. Фото цієї процесії згодом помилково видавали за похорон героїв Крут.
певність висока: Оголошення двох газет різних таборів («Нова Рада», «Боротьба»), подальший нарис-очевидець «Боротьби» і архівні метрики (Бетлій); деталі перебігу відомі здебільшого з планів процесії, а не зі звіту.
Похорон жертв більшовицького повстання призначено на 10 березня; ним завідує комісія з представників міського самоврядування, духовенства й військової влади.
Похорон жертв большевицького повстання відбудеться 10 березня.
У неділю 10 березня — похорон усіх жертв громадянської війни (переважно українців): процесія о 1-й дня від Олександрівської лікарні Хрещатиком, куди підійде друга частина від анатомічного театру, повз міську думу через Царський майдан, Олександрівською вулицею, повз Маріїнський парк (де закопано багато розстріляних більшовиками), на нове військове кладовище за Військово-інженерною школою.
Початок процесії о 1-ій годині дня з Олександрівської лікарні по Хрещатику ... повз Маріїнського парку, де закопано багато жертв большевицького розстрілу, на ново-військове кладовище за військовою інжинерною школою.
Непохованих лишилося близько ста убитих, третина з них — військові; для всіх буде приготовлено братську могилу.
Для всіх убієнних, яких лишилося ще коло ста непохованих, з них третина військових, буде заготовлена братська могила.
Похорон жертв громадянської війни в неділю 10 березня: винос тіл з Олександрівської лікарні о 1-й дня (туди ж перевезуть тіла з Військового шпиталю); головний хід піде Бессарабкою, Хрещатиком, Олександрівською, Московською вулицями на Звіринець, на нове Братське кладовище.
Головний хід з охрестю буде йти по Бесарабці, Хрещатику, Олександрівській, Московській улицях на Звіринець, на ново-братське кладовище.
За порядком похорону 10 березня: на розі Хрещатику й Київської(?) вулиці до ходу приєднується хрестний хід з тілами з Анатомічного театру (причти Володимирського собору, університетської церкви, гімназій, Колегії Галагана, Червоного Хреста); біля міської думи хід зустрічає хресний хід із Софійського собору; подільське духовенство очолить єпископ Канівський Василій.
Коло міської думи хід зустрічає охресть із Київо-Софіївського Собору
Біля Миколаївських воріт хід зустрічає хресна хода Миколаївського монастиря й печерських церков на чолі з єпископом Уманським Дмитрієм; біля Введенського монастиря — духовенство й сестри обителі; біля Військової школи — братія Лаври; біля воріт Братського військового кладовища — братія Видубицького й Троїцького монастирів і Звіринецьких печер з єпископом Черкаським Назарієм; заупокійна відправа — на кладовищі.
Коло воріт Братського воєнного кладовища хід зустрічає другий у складі братії Видубицького й Троїцького манастирів, та Звіринецьких печер на чолі з преосвященним Назарієм епископом Черкаським.
Розпорядження до похорону 10 березня: ризи для духовенства — білі, з кожної церкви й монастиря по дві корогви, які несуть у жовтих стихарях; на всіх церквах — дзвонити в усі дзвони (підписав ключар Софійського собору протоієрей).
Шати для духовенства — білі. З кожної церкви та манастиря повинно бути по дві корогви. Корогви несуть в жовтих стихарях. На всіх церквах ударити на всі дзвони.
У неділю 10 березня мав відбутися похорон усіх убитих жертв громадянської війни, переважно українців: процесія о 1-й годині дня від Олександрівської лікарні по Хрещатику, мимо міської думи, через Царську площу, Олександрівську вулицю, мимо Маріїнського парку до нового військового кладовища за військовою інженерною школою.
У неділю 10 березня відбудеться похорон усіх убитих жертв громадянської війни переважно українців.
Для похорону лишалося ще близько ста непохованих убитих, з них третина військових — для них готували братську могилу. До комісії з упорядкування похорону входили офіцер Пацієв (від особливого коменданта), протоієрей Дем'яновський і гласні-українці Коваль, Чиваленко та Феденко-Чопівський.
Для всіх убитих, яких лишилося ще коло ста непоховaних, з них третина військових, буде заготовлена братська могила.
10 березня 1918 року о 1-й годині дня мали відбутися похорони близько ста українців, убитих ще при вступі більшовиків до Києва; тіла лежали в Анатомічному театрі та Олександрівській лікарні.
В неділю 10-го березоля о 1-ої годині відбудуться похорони забитих українців—ще при вступі большевиків на Київ.
Похоронна процесія мала вирушити з Анатомічного театру, іти Хрещатиком повз Царський сад і зупинитися на Звіринці за військовою інженерною школою, де вже була братська могила українців (близько 200 похованих).
Процесія почнеться з Анатомічного театру, буде йти по Крещатикові, мине Царський сад і спиниться на Звіринці за військовою інженерною школою
Український Національний хор запросив усю українську молодь узяти участь у похороні вбитих, який відбудеться в неділю 10 березня о 1-й годині дня.
Український Національний хор запрошує всю українську молодь прийняти участь в похороні забитих під час подій
Серед тіл убитих українців, що лежали в Анатомічному театрі та Олександрівській лікарні перед похороном 10 березня, лишалися невпізнані: «тільки ті, про яких ніхто не питав, або не знають, хто суть вони».
Зосталися тільки ті про яких ніхто не питав, або не знають, хто суть вони.
Неділя 10 березня була ясним, погідним сонячним днем із запашним весняним повітрям; по вулицях Києва повіяло пожвавленням, люди з веселістю й спокоєм у обличчях чекали на похорони борців за свободу.
Неділя. Ясний, погідний, сонячний день, в повітрі чути запашні весняні дні.
У неділю 10 березня в Києві відбувалися похорони борців, що полягли за «волю і долю України»; переходжі зупинялися на вулицях, щоб віддати шану.
Переходячі стають на вулиці і чекают на похорони борців за свободу і лучшу долю України.
Над тілами полеглих борців автор есерівського нарису клянеться: «На ваших трупах ми свято присягаємо і кров'ю клянемося, що боротимемося за святе діло»; полеглі названі щасливими, бо в бою віддали життя «за свій покривджений люд».
На ваших трупах ми свято присягаємо і кровʼю клянемося, то боротисямемо за святе діло
Про минулу неділю (10 березня) газета пише, що на похоронах «роздавали російські прапори» — «Почалося шипінням, роздачею російських прапорів на похоронах в минулу неділю, а може кінчитися кров'ю».
Почалося шипінням, роздачею російських прапорів на похоронах в минулу неділю, а може кінчитися кров'ю.
10 березня 1918 р. під час влаштованої українською владою панахиди за загиблими за більшовиків на Братському військовому кладовищі поховано ще 9 осіб (4 невпізнані; упізнані померли, ймовірно, 1–8 лютого). Солдата Аркадія Писецького поховано 10 березня на римо-католицькому кладовищі. Поодинокі смерті від вогнепальних поранень траплялися до кінця лютого, поховання тривали до кінця березня.
Ще 9 осіб були поховані уже під час влаштованої українською владою панахиди за померлими внаслідок більшовицького владарювання у місті 10 березня на Братському військовому кладовищі.
10 березня 1918 р. відбулася похоронна процесія жертв більшовицького терору; фотографію цієї процесії пізніше помилково використовували як ілюстрацію похорону героїв Крут.
І навіть фото похоронної процесії жертв більшовицького терору 10 березня стало ілюстрацією до процесії поховання Крутян.
Наказами Жуковського від 10 березня скасовано всі накази Народного секретарства; українські частини, що прибувають до Києва після боїв, тимчасово підпорядковано головному губернському комендантові Присовському; губернським і повітовим комендантам наказано висилати з повітів військових без постійного проживання — українців до рідних повітів, неукраїнців за межі України. Усе військове майно оголошено власністю УНР, створено демобілізаційний відділ і комісії при постачанні фронтів, наказом № 67 призначено нове керівництво постачання, № 70 — виділено 15 тис. крб на друкарню міністерства, № 71 — губернських комендантів Чернігівщини (Бондаренко) і Полтавщини (Кудрявцев). Того ж дня почалося формування Головного управління Генерального штабу на чолі з Сливинським, який зобов'язав частини в Києві до 15 березня подати свої адреси й телефони. «Нова Рада» в номері за цей день повідомила також, що наказом Жуковського отамана Скоропадського звільнено у відставку на його прохання (дату наказу не вказано).
певність висока: Офіційні тексти наказів в урядовому «Вістнику» та їх передруки в «Боротьбі» й «Новій Раді»; дату формування Генштабу підтверджує дослідниця за документами.
Наказ Військового Міністерства: усі накази, видані Народним Секретарством, скасовуються; дійсними вважаються лише накази Генерального Секретаря військових справ і Народнього Військового Міністерства; підписав військовий міністр Жуковський, з оригіналом згідно директор канцелярії Ковалевський.
Всі накази видані по Народньому Секретарству касуються.
Усі українські військові частини, що прибувають до Києва і брали участь в операції проти більшовиків, тимчасово призначено в розпорядження Головного губернського коменданта — отамана Присовського.
Всі Українські Військові частини, що прибувають до Києва й приймавші участь в операції проти большевиків, тимчасово призначити в розпорядження Головного Губернійльного Комендапта—Отамана Присовського.
Наказ: губернські й повітові коменданти мусять негайно вислати з повітів усіх військових, що не мають постійного проживання там; українців — до рідних повітів, а неукраїнців — «за межі України» до найближчих залізничних пунктів Великоросії, а за відсутності залізниці — походом.
Не українців відправляти на найближчі залізничні пункти Великоросії
При Генеральному Штабі Українського Військового Міністерства сформовано демобілізаційний відділ (в. о. голови — Кудря) для демобілізації армій південно-західного і румунського фронтів, штабів, управлінь і тилових частин.
В. О. Голови демобілізаційного Відділа призначається Кудря.
Усе майно, особливо зброя, військових штабів, управлінь, частин, установ і складів проголошено власністю держави Української Народньої Республіки; видавати його можна лише українським частинам по чекових вимогах, а самочинний захват майна каратиметься тяжко за законом.
належить Державі Української Народньої республіки
Усі військові, звільнені через демобілізацію, мають право лише на одяг, що на них надіто; хто взяв зброю, коней чи державне майно, мусить негайно повернути їх до найближчого військового складу, комендантові чи військовому начальникові, а винні каратимуться судом військового часу.
мають право тільки на одіж ними надіту
При Головних начальниках постачання південно-західного і Румунського фронтів негайно мають бути створені демобілізаційні комісії; право відкривати кредити Головним начальникам постачання фронтів припиняється, а вже відкриті кредити, по яких кошти ще не отримано, мають бути повернуті Головному начальнику постачання Військового міністерства.
Право відкривати кредити Головними Начальниками постачання фронтів припиняється з цього числа.
Демобілізаційні комісії можуть формувати команди для охорони й збору майна; майно збирається під доглядом комісії особистими командами або найманими щоденно робітниками на місцевих умовах праці, а кошти на демобілізацію фронту чи округи відпускає Військове міністерство через демобілізаційний відділ.
Майно збирається по розпорядженню і під доглядом демобілізаційної комісії особистими командами, або робітниками найнятими щоденно
За наказом Військового міністерства урядовці польового контролю в повному складі належать до демобілізаційних комісій, а ліквідаційні комісії при скасованих штабах і установах підлягають демобілізаційним комісіям.
Урядовці Польового Контролю в повному складі належать до демобілізаційних комісій.
Наказ Військового міністерства: на майно, взяте українськими частинами, видаються квитки, а майно, захоплене самочинно військовими, громадянами чи самоврядуваннями, треба негайно повернути до військових складів.
Майно захвачене самочинно військовими, громодянами і громодянськими установами і самоуправліннями, повинно бути негайно повернуто в військові склади.
Наказ № 67 від 10 березня 1918 року: призначено головним начальником постачання отамана Стойкіна, помічником — отамана Сенчу, начальником Головного гарматного управління — отамана Пащенка, Головного комендантського управління — Корнієнка, з ремонту армії й державних конюшень — Адамовича, тимчасовим начальником управління з розташування військ — Голубятникова, начальником інженерно-технічного управління — Матяшевича; раніше сформовані органи постачання скасовано.
Всі раніше сформовані накавом по Військовому Секретарству і Міністерству органи поста-дання рахуються скасованими з сього дня.
Наказ № 70 від 10 березня 1918 року: скарбникові канцелярії Васильчукові видати 200 крб на службові видатки Білецькому, 15 000 крб Варніцькому на організацію друкарні військового міністерства, 200 крб співробітникові Літовченку на утримання, 600 крб пенсії шоферам міністерства за березень, 150 крб директорові канцелярії та 258 крб 25 коп. на канцелярські й друкарські видатки.
на організацію дру-карні Військового Міністерства (15000) пятнадцять тисяч карбованців
Наказом в. о. військового міністра Жуковського від 10 березня 1918 р. губернським комендантом Чернігівщини призначено Бондаренка, Полтавщини — Кудрявцева.
Губерняським Комендантом Черниговщини призначую п. Бондаренка ... Губернським Комендантом Полтавщини призначую п. Кудрявцева
Наказом № 71 від 10 березня губернським комендантом Чернігівщини призначено п. Бондаренка, а Полтавщини — п. Кудрявцева.
Губерніяльним Комендантом Чернигівщини призначаю п. Бондаренка.
Наказ № 71 від 10 березня 1918 року: тимчасового коменданта Бердичівського повіту Серебрякова призначено комендантом Винницького повіту, губернським комендантом Чернігівщини — Бондаренка, Полтавщини — Кудрявцева.
Губерніяльним комендантом Полтавщини призначаю п. Кудрявцева.
Начальник генерального штабу Сливинський наказом від 10 березня зобов'язав усі військові частини, управління й установи, розквартировані в Києві, надіслати до головного управління генерального штабу (Банкова, 11, відділ канцелярії) не пізніше 15 березня свої адреси й номери телефонів.
Наказую усім військовим частинам, управлінням і установам, розквартированим у м. Києві надсилати у головне управління генерального штабу (Банкова ч. 11, відділ канцелярії) не пізніше як 15 березня с. р. свої адреси і номера телефонів.
10 березня 1918 р. розпочали формування Головного управління Генерального штабу на чолі з підполковником О. Сливинським; 1-ше отаман-квартирмейстерство (генерал Л. Дроздовський) підтримувало зв'язок із союзними (німецькими та австрійськими) військами в Україні та вело розвідку в районах під контролем більшовиків.
До формування Головного управління Генерального штабу, очолюваного підполковником О. Сливинським, як свідчать документи, приступили 10 березня
Наказ по гарнізону м. Києва № 2 видав особливий комендант отаман Присовський; на ньому базувалися заклики до запису в Запорізький загін.
накаву по гарнізону м. Києва № 2, виданного особливим комендантом отаманом Присовським
Наказом військового міністра УНР Жуковського отамана Скоропадського звільнено у відставку на його прохання.
З наказу українського військового міністра Жуковського отаман Скоропадський вийшов в одставку по проханню.
Рада народних міністрів постановою від 10 березня передала цукрову монополію й усі справи цукрової промисловості Міністерству продовольчих справ: там створювався департамент виробу й постачання цукру та дорадчий комітет за участю цукроварів, рафінерів і профспілки, який мав вирішувати й питання цін. Київське Центральне бюро закупок цукру припиняло діяльність, а його співробітникам, яких не візьмуть до міністерства, обіцяли допомогу в розмірі трьох місячних окладів.
певність висока: Текст постанови в урядовому «Вістнику», підписаний Голубовичем, і пізніша згадка в «Боротьбі».
Рада народних міністрів 10 березня 1918 року постановила скасувати «Центросахар» і передати його функції до Міністерства продовольчих справ, де створюється департамент виробу та постачання цукру з дорадчим комітетом.
Рада народних міністрів 10 березня 1918 р. постановила скасувати «Центросахар»
Постанова Ради Народніх Міністрів від 10 березня 1918 року про передачу організації цукрової монополії та всіх питань цукрової промисловості до відання Народного міністерства продовольчих справ: у міністерстві утворюється Департамент виробу й постачання цукру з восьма відділами. Підписали голова Ради Народніх Міністрів В. Голубович і в. о. генерального писаря І. Мірний.
організації цукрової мо-нополії і всіх пи-тань цукрової промисловости
При Народному міністерстві продовольчих справ створюється Дорадчий комітет у справах виробу та розподілу цукру, який вирішуватиме й питання цін на цукор: до нього входять голова (з-поміж товаришів міністра), три представники Товариства цукроварів, один представник Бюро рафінерів та три представники Всеукраїнської професійної спілки працівників цукрової промисловості.
Дорадчий Комітет по справах виробу та роз-поділу цукру
Постановою від 10 березня 1918 року припиняє діяльність київське Центральне бюро для об'єднання закупок цукру при Міністерстві продовольства (колишнього Петроградського): справи, кредити й грошові документи передаються Народному міністерству продовольчих справ; співробітникам, яких не прийматимуть на службу в міністерстві, виплатять допомогу в розмірі трьох місячних окладів.
Припинити діальність Цент-рального Бюро по обʼєднанню за-купок цукру
Прем'єр В. Голубович провів консультації з полковником Ф. Штольценберґом щодо військової конвенції; домовилися, що німецькі частини продовжать наступ проти більшовиків, але сам Штольценберґ того ж дня сумнівався, що цей уряд «лівих опортуністів» дасть тверду владу. «Киевлянин» опублікував телеграму Голубовича німецькому канцлерові. За «Боротьбою», у неділю 10 березня до Києва прибули австрійський консул і австро-угорська місія.
певність середня: Дослідження Пирога на основі німецьких документів, згадка «Киевлянина» й одне повідомлення «Боротьби» з точною датою; незалежного київського підтвердження змісту розмови немає.
10 березня 1918 р. прем'єр В. Голубович консультувався з полковником Ф. Штольценберґом щодо військової конвенції; домовилися, що німецькі частини продовжать наступ проти більшовиків. Штольценберґ того ж дня писав, що надія на тверду владу цього уряду «лівих опортуністів» сумнівна.
10 березня відбулися його консультації із полковником Ф.Штольценбергом щодо укладення між державами військової конвенції
Опубліковано телеграму голови уряду УНР Голубовича німецькому канцлерові.
Телеграмма Голубовича германскому канцлеру
У неділю, 10 березня, до Києва прибув австрійський консул і австро-угорська місія.
В неділю, 10 березня в Київ прибув австрійський консул і австро-угорська місія.
Журналом Ради народних міністрів від 10 березня (25 лютого) П. Христюка звільнено від обов'язків міністра освіти (їх виконував П. Холодний), Кухаренкові доручено земельні справи, Колідухові — харчові, І. Фещенкові-Чопівському — торг і промисловість, а замість Ткаченка фінансами мав керувати Мазуренко. Того ж дня «Боротьба» друкувала оголошення про прийом громадян міністром торгу й промисловості В. Голубовичем і переказувала суперечку преси: «Народня Воля» стояла за коаліцію есерів і есдеків, «Робітнича газета» й «Нова Рада» — за «діловий кабінет».
певність середня: Офіційний журнал уряду, але газети ще кілька днів описували попередній розподіл портфелів (див. розбіжності).
Журналом 10 березня (25 лютого) 1918 р. уряд перерозподілив обов'язки: П. Христюка звільнено від обов'язків міністра освіти (їх виконує товариш міністра П. Холодний); Кухаренкові доручено керувати міністерством земельних справ; Колідуху (в OCR «Коліуху») — обов'язки міністра продовольчих справ; І. Фещенку-Чопівському — обов'язки міністра торгу й промисловості; Ткаченка звільнено від обов'язків міністра фінансів, на його місце вступив товариш міністра Мазуренко.
Доручити І. Н. Фещенко-Чопів-ському виконувати обовязки народного міністра торгу і промисловости.
Міністр торгу і промисловості В. О. Голубович оголосив, що приймає у справах міністерства тричі на тиждень — у вівторок, четвер і суботу з 12 до 1 години дня на Столипінській вулиці, 55-б.
Міністр Торгу і Промисловости В. О. Голубович доводить до загального відому, що по справах Міністерства він приймає тричі на тиждень
«Народня Воля» виступає за коаліційний кабінет з есерів і соціал-демократів, а «Робітнича Газета» та «Нова Рада» — за «діловий кабінет» з осіб, що мають довіру громадянства; «Боротьба» зазначає, що соціал-демократи не дуже приваблені чужою перевагою в коаліції.
Коаліційний кабінет, складений з с.-р. і с.-д.
Вийшов 16-й, останній номер «Киевлянина» (датований за старим стилем 25 лютого) за підписом В. Шульгіна: видавці оголосили про припинення газети, бо українська влада реквізувала приміщення редакції й контори та папір, переданий новому товариству співробітників. «Нова Рада» писала, що голова уряду Голубович особисто скасував звільнення від реквізиції, дане комендантом Присовським, віддав приміщення «Боротьбі», а папір — МВС, і порівнювала це з більшовицькими методами. В останньому номері Шульгін іронізував, що німці насамперед наказали вимити київський вокзал і що кияни охоче віддають честь німецьким офіцерам, а також спростовував чутку про свою розмову з Муравйовим.
певність висока: Сам факт реквізиції й припинення газети визнають «Киевлянин» і «Нова Рада»; роль Голубовича оспорює «Боротьба» (див. розбіжності).
Видавці «Киевлянина» повідомили передплатників про припинення виходу газети; внесену передплату за лютий 1918 року повертатимуть за заявою або, за бажанням, зарахують як передплату на нову газету, яку збиралося видавати «Товариство співробітників „Киевлянина“».
Издатели газеты „Кіевлянинъ", увѣдомляя своихъ подписчиковъ о прекращеніи выпуска газеты, извѣщаютъ ихъ о томъ, что подписная плата, внесенная за февраль мѣсяцъ 1918 года будетъ возвращаться Г.г. подписчикамъ по ихъ заявленію.
Українська влада реквізувала приміщення редакції та контори газети «Киевлянин» і запас паперу, переданий видавцями новому видавництву.
если выходу этой газеты не воспрепятствуютъ украинскія власти, реквизировавшія помѣщеніе редакціи и конторы газеты „Кіевлянинъ" и запасъ бумаги, переданные издателями газеты „Кіевлянинъ" новому издательству.
Останній номер «Киевлянина» (№16) підписали редактор В. Шульгін і видавець П. Могилевська.
Редакторъ В. Шульгинъ. Издатели: П. Могилевская
Газета обурювалася реквізиціями друкарень і редакцій, які провадив особисто голова Ради міністрів Голубович, і порівнювала їх із большевицькими методами.
реквизиція друкарень чи редакцій ... яку особисто переводить голова ради міністрів д. Голубович
Після відходу большевиків «Пролетарская Мысль» перестала виходити, а «Боротьба» залишилася; Міністерство внутрішніх справ наказало реквізувати для «Боротьби» приміщення й папір «Кіевлянина»; товариство, яке замість В. Шульгина мало видавати газету, домоглося від особливого коменданта Присовського звільнення від реквізиції, але голова Ради міністрів В. Голубович прибув до редакції «Кіевлянина», скасував наказ коменданта й розпорядився реквізувати приміщення для «Боротьби», а папір — для Міністерства внутрішніх справ.
в редакцію „Кіевлянина" явився міністр-предсідатель Голубович і заявив, що касує наказ особливого коменданта і робить розпорядження про реквизицію помешкання для „Боротьби", а паперу-для міністерства внутрішніх справ.
За словами Шульгіна, німці, налагоджуючи роботу залізниць, насамперед наказали вимити й вимести дочиста київський вокзал, який довго перебував у брудному стані.
прежде всего, приводя въ дѣйствіе желѣзныя дороги, приказали вымыть и вымести до чиста вашъ несчастный кіевскій вокзалъ
Шульгін писав, що кияни, які раніше не віддавали честі російським офіцерам, тепер охоче віддають її німецьким.
Ахъ, господа, вы не хотѣли отдавать чести русскимъ офицерамъ... А теперь съ какой готовностью вы отдаете эту „честь" нѣмецкимъ!
Містом ходили фантастичні чутки про нібито розмову Шульгіна з головнокомандувачем більшовицьких військ Муравйовим, який буцімто сказав: «Ми робимо з вами одне й те саме: ви — пером, я — багнетом»; Шульгін у відкритому листі їх спростував.
По городу ходятъ фантастическіе разсказы о какой-то моей бесѣдѣ съ Муравьевымъ, главнокомандующимъ большевистскихъ войскъ ... „Мы дѣлаемъ съ вами тоже самое. Вы—перомъ, я—штыкомъ".
Міністерство освіти закликало школи гідно відзначити роковини 25–26 лютого за старим стилем (10–11 березня). У 1-й Українській гімназії імені Шевченка відбулося свято для учнів зі вступним словом директора Дурдуківського й читанням «Кобзаря». «Боротьба» в передовиці вітала, що роковини вперше стали державним святом, хоча її святковий номер вийшов скороченим «з технічних причин»; О. Олесь написав вірш «Т. Шевченкові», датований цим днем. В Українському національному театрі йшов «Назар Стодоля», у театрі Садовського — «Ой не ходи, Грицю».
певність висока: Звіт про гімназійне свято в «Новій Раді», афіші й редакційні тексти двох газет.
Міністерство освіти закликало всі українські школи й освітні установи гідно відзначити Шевченківські роковини 25–26 лютого ст. ст. (10–11 березня н. ст.).
З огляду на національне всеукраїнське значіння Шевченкових роковин 25-26 лютого ст. ст.
У неділю 10 березня (25 лютого ст. ст.) в 1-й Українській гімназії імені Т. Шевченка відбулося Шевченкове свято для учнів: директор В. Дурдуківський виголосив вступне слово, учні читали біографію поета й вірші з «Кобзаря», хор співав пісні на слова Шевченка; залу прикрасили намальовані учнями плакати.
В неділю 25 лютого (ст. ст.) в 1 українській гімназії імени Т. Шевченка відбулось Шевченкове свято для учнів.
У передовиці «Національне свято» газета вітає оголошення роковин Шевченка національним українським святом: до того роковини святкувалися «в умовах не сприяючих повній свободі слова», церковні панахиди забороняли, а тепер вони стають державним святом; автор (І. М.) пов'язує це з надією на «лад», про який мріяв Тарас.
А от тепер роковини Тарасові оголошуються національним українським святом.
Редакція повідомила, що цей, 14-й, номер мав бути присвячений Шевченківським роковинам, але виходить скороченим через незалежні від редакції й технічні обставини; фактично номер має лише три заповнені сторінки (четверта порожня).
Це (14) число, яке мало бути присвяченим Шевченківським роковинам, виходить скороченим по незалежним від редакції і техничним обставинам.
У номері надруковано вірш О. Олеся «Т. Шевченкові» («Чому тепер Тебе немає…»), датований 10 березня 1918 року.
Чому тепер Тебе немає, В сі дні безладдя і негод, Коли над кручами блукає Війною змучений народ.
У неділю 10 березня в Українському національному театрі ставили «Назара Стодолю», а в понеділок, на день роковин Т. Шевченка, — концерт з участю артистів київської опери.
У неділю 10-го березня в українському національному театрі поставлено буде „Назар Стодоля", а в понеділок на день роковин Т. Шевченка концерт з участю артистів київської опери.
Український театр під дирекцією М. Садовського в неділю 10 березня (25 лютого) 1918 року ставив драму «Ой не ходи, Грицю, та не ходи на вечорниці» на 5 дій, а 12 березня — драму «Бондарівна» на 5 дій.
(25 лютого) у неділю: Ой не ходи Грицю, та не ходи на вечорниці, др. на 5 д. ... 12-го БОНДАРІВНА, др. на 5 д.
У номері вміщено вірш «Вперед!» (підпис «Гарні») і нарис «Забив» (з нелегального тюремного журналу «За гратами», підпис Ігнатій Михайлич, лютий 1916 р.) про полоненого українця Таласика в таборі; дія приурочена до Шевченкових роковин 26 лютого.
що сьогодня дійсно свято—26-го лютого—Шевченкові роковини.
Міністр доріг Сокович розповідав, що більшовики, відступаючи, підірвали мости: поїзди в бік Знам'янки доходили лише до Білої Церкви, а в Дарниці зібралося близько 1100 відбитих вагонів, з них 500 із вантажем, зокрема 48 з вугіллям. Вугілля для Києва, за його словами, буде лише тоді, коли українці візьмуть Знам'янку чи Лозову; хліба на залізницях багато, бракує транспорту. Водночас міська управа повідомляла про великий брак хліба в місті. Відновлено сполучення Київ — Ніжин, а «Боротьба» писала, що вперше прийшли пошта й газети з Німеччини.
певність середня: Інтерв'ю міністра в «Новій Раді» та окремі повідомлення двох газет; число паровозів і текст звернення управи пошкоджені OCR.
Міністр доріг Сокович розповів, що большевики, відступаючи, підірвали кілька мостів на правобережних залізницях; поїзди в напрямку Знам'янки ходили лише до Білої Церкви, бо в районі Христинівка — Вапнярка ще діяли большевицькі банди.
В сторону Знаменки поїзди ходять тільки до Білої-Церкви, бо в районі Христинівка - Вапнярка ще бешкетують большевицькі банди
За словами міністра доріг Соковича, у Дарниці зібралося близько 1100 вагонів, відбитих у большевиків, з них 500 навантажених різним вантажем, зокрема 48 вагонів вугілля, а також 30 пасажирських вагонів.
В Дарниці, напр., таких вагонів набралось до 1100, і при тому виявилось, що 500 вагонів з цього числа навантажені ріжним грузом, в них 48 вагонів угля і 30 пасажирських вагонів.
Міністр доріг заявив, що вугілля для Києва буде лише тоді, коли в українські руки перейде Знам'янка або Лозова; хліба на залізницях багато, бракує лише транспорту.
Що до підвозу угля для Київа то п. міністр сказав, що вугілля у нас буде тоді, коли до наших рук перейде Знаменка або Лозова.
На всіх залізничних лініях велася боротьба з безбілетними пасажирами, станції чистили й мили, продаж квитків давав добрий щоденний прибуток.
По всіх лініях зараз іде планомірна боротьба з безбілетними пасажирами, станції чистяться, миються
За даними міністра доріг, большевики захопили й погнали на північ 88 паровозів; на Московсько-Києво-Воронізькій дорозі вони вивезли 344 вагони вантажів без документів, погрожуючи розстрілом службовцям, які намагалися перевірити поїзди.
на московсько-київо-воронізькій дорозі було перевезено 344 вагонів грузів без документів
Київська міська управа повідомила про великий брак хліба в Києві і просила негайно привезти до міста хліб з районних складів, бо це єдиний вихід зі скрутного становища.
просить негайно ... складів хліба в Київ, бо це є один вихід з скрутного становища.
Військова влада в Києві отримала відомості, що на станції Бахмач большевиків уже немає; залізничне сполучення Київ — Ніжин відновлено.
Залізничний зв'язок Київ-Ніжин відновлено.
Газета пише, що Україна «цілком відрізана від світа», і що сьогодні вперше прийшла пошта і газети з Німеччини.
до речі сегодня вперше прийшла почта і газети з Германії
За офіційним повідомленням від 10 березня, на півдні українські частини без боїв вийшли на лінію Бірзула — Підгірна — Калинівка, а німецько-українське військо стояло за 20 верст від Балти; на сході частини просунулися до річки Супій. До Трипілля, де місцевий совіт вимагав від заможних контрибуцію під загрозою розправи із заручниками, з Києва послали військову частину. У місті йшов запис до Запорізького загону й набір до Інструкторської школи старшин, а 10 березня вийшов перший наказ по 1-му пішому полку січових стрільців.
певність середня: Офіційні фронтові повідомлення в передруку однієї газети, оголошення і спогади січових стрільців.
За офіційним повідомленням від 10 березня, на південному фронті триває успішний похід українських частин на південь: бойових сутичок не було, частини вийшли на лінію Бірзула — Підгірна — Калинівка.
Південний фронт. Продовжується успішний похід наших частин на південь. Бойових сутичок не було.
Із українських офіційних повідомлень: на східному фронті українські частини просунулися до лінії річки Супій, бойових сутичок не було.
Східний фронт. Ми просунулись на лінії річки Супоя. Бойових сутичок не було.
Більшовики відступили від Ольгополя; на 10 березня німецько-українське військо стояло в 20 верстах від Балти.
10-го березоля Германо-Українське військо перебувало в 20-ти верстах від Балти.
Київ на той час був майже відрізаний від села; у містечку Трипілля влада до останнього часу належала большевикам, місцевий совіт наклав на буржуазію контрибуцію з терміном сплати до 9 березня під загрозою розправи із заручниками; після цього повідомлення туди з Києва послали військову частину.
Київ в сучасний момент майже одрізаний від села. ... Після цього повідомлення в м. Трипілля, туди послано з Київа військову частину.
Заклик до киян: отаман Оп. Шаповал від імені 1-го куріня Запорізького загону запрошував громадян вступати в курінь для поповнення Богданівської та Дорошенківської сотень; штаб куріня й сотень містився в Києві в Олексіївській інженерній школі на Звіринці.
запрошую громадян вступить до 1-го куріня Запоріжського загону для поповнення богданівської і дорошенківської сотень
Запис до куріня Запорізького загону відбувався щодня з 10 до 1 і з 4 до 6 години в штабі куріня, в канцеляріях сотень і в штабі колишнього вартового полку на Львівській вулиці, 24.
Запис бажаючих—в штабі куріня і в канцеляріях сотень, а також в штабі бувшого вартового полку (Львівська вул., № 24) кожного дня з 10—1 і з 4—6 годин.
Головний уряд військових шкіл УНР формував Інструкторську школу старшин для підготовки сотенних отаманів усіх родів зброї; приймалися колишні обер-офіцери (від прапорщика до капітана включно) — громадяни УНР; школа мала відкритися не пізніше 18 березня, термін навчання — місяць; мова навчання — виключно українська; звертатися на Звіринець, у будинок Інженерної школи.
Школа одчиниться не далі, як 18 цього березня. Срок навчання передбачається місячний ... Київ, Звіринець, будинок інженерної школи.
Наплив добровольців: 1-й курінь поповнився до чотирьох сотень, почалося формування 2-го куреня; 10 березня 1918 р. вийшов перший наказ по 1-му пішому полку січових стрільців; запасну сотню перейменовано на Запасний курінь СС.
Уже 10-го березня 1918 року вийшов перший наказ до першого пішого полку Січових Стрільців.
Неділя була днем численних зборів: співробітників усіх міністерств, Головної ради поштово-телеграфної спілки, «Просвіти», Київської української міської ради, студентів-українців університету, Студентського куреня, металістів і деревообробників. ЦК УПСР засідав 10–11 березня, на цей день скликали й сесію ЦК УСДРП; у Комерційному інституті латиші обрали Український латиський центральний комітет. Комісії з виборів до Установчих зборів відновили роботу, а Мінфін і Український робітничий клуб повідомляли, що за більшовиків знищено чи загублено їхні справи.
певність середня: Переважно оголошення про скликання; відбуття підтверджено лише для засідання ЦК УПСР і зборів латишів.
Президія Головної ради Всеукраїнської поштово-телеграфної спілки скликає засідання ради 10 березня н. ст. у приміщенні Київської головної поштової контори; комітет службовців пошти закликає всіх працівників негайно стати до роботи.
засідання Ради яке відбудеться 10-го березня нового стилю в помешканні Київської головної поштової контори.
Тимчасовий центральний комітет співробітників усіх міністерств УНР просив кожне міністерство надіслати по 2 представники на нараду в неділю 10 березня об 11 годині ранку в приміщенні Міністерства праці (Бібіковський бульвар, 12).
на нараду, яка буде в неділю, 10 марта, о 11 год. ранку в помешканні міністерства праці (Бібіковський Бульвар, 12).
Тимчасовий Центральний Комітет співробітників усіх міністерств просив кожне міністерство прислати по два представники на нараду в неділю 10 березня об 11-й ранку в приміщенні Міністерства праці (Бібіківський бульвар, 12).
Тимчасовий Центральний Комітет співробітників усіх Міністерств просить всі Міністерства прислати по 2 представника на нараду
Рада товариства «Просвіта» м. Києва збиралася в неділю 10 березня о 12-й годині дня в приміщенні «Просвіти».
Рада т-ва „Просвіта" м. Київа збірається в неділю 10-го березня в помешканні „Просвіти" о 12-ій годині дня.
Збори Київської української міської ради призначено на неділю 10 березня о 6 годині вечора в приміщенні Губернської земської управи (Володимирська, 38).
Збори Київської Української Міської Ради призначаються на неділю 10 марта, о 6 год. вечора, в помешканні Губерніської Земської Управи (Володимирська, 38).
Студентів-українців Київського університету св. Володимира просили 10 березня (25 лютого) об 11-й годині ранку прибути на загальні збори в XIII аудиторії.
Студентів українців київського університету св. Володимира прохають 10-го березня (25 лютого) неодмінно прибути на загальні збори, які відбудуться в XIII аудиторії о 11-ій годині ранку.
10 березня (25 лютого) о 11-й годині ранку в університеті Св. Володимира, аудиторія № 13, мали відбутися загальні збори студентів-українців.
відбудуться загальні збори студентів-українців університету Св. Володимира
Загальні збори Студентського куреня призначено на неділю 10 березня о 3 годині в приміщенні Міністерства освіти (Бібіковський бульвар, 14, кімната 5).
загальні збори студентського куріня, які відбудуться в неділю 10 марта, о 3 год. в помешканні міністерства освіти (Бібіковський бульвар 14, кімната 5).
Загальні збори членів професійної спілки металістів призначено на неділю 10 березня об 11-й ранку в приміщенні Народної аудиторії (Бульварно-Кудрявська); спілки робітників по дереву — того ж дня об 11-й у трикотажних майстернях В. З. С. (Велика Володимирська, 92, у дворі).
Загальні збори членів професійної спілки металістів відбудеться у Неділю 10-го березоля об 11-й год дня у помешканню Народньої Авдіторії (Бульварно-Кудрявська).
Загальні збори співробітників Міністерства внутрішніх справ 8 березня не відбулися через малу кількість присутніх; повторні збори призначено на 10 березня о 10 годині ранку в приміщенні міністерства (Інститутська, 40).
загальні збори, призначені удруге на 10-го березня о 10 годині ранку в помешканні міністерства по Інститутській 40.
Центральний Комітет Української партії соціалістів-революціонерів провів засідання в неділю 10 і в понеділок 11 березня; у публікації «З партійного життя» йдеться про оцінку політичного становища після повернення Центральної Ради та приходу німецького війська.
Засідання Центрального Комітету У. П. С.-Р. ... в неділю 10 і в понеділок 11
Бюро Центрального комітету УСДРП скликало сесію ЦК на 25 лютого ст. ст. (10 березня н. ст.) з порядком денним: звіти, політичне становище й організація влади в Україні, партійні справи; усіх представників губернських і районних організацій просили неодмінно прибути.
На 25 лютого (10 березня), Бюро Центрального Комітету скликає сесію Центрального Комітету. На порядку денному: 1) Справоздання. 2) Політичне становище і організація влади на Україні. 3) Партійні справи.
10 березня 1918 року в Комерційному інституті відбулися загальні збори латишів, які обрали Український латиський центральний комітет для об'єднання організацій допомоги біженцям-латишам, організації повернення на батьківщину, трудових артілей і інформаційного бюро; адреса комітету — Хрещатик, 50, пом. 26.
10-го березня в комерційному інституті відбулося загальне зібрання латишів. Обрало Український Латиський Центральний Комітет. ... Адреса ... Хрещатик 50, Пом. 26.
Головна й окружна комісії в справах виборів до Українських Установчих зборів після перерви, спричиненої большевицькою владою в Києві, відновили роботу; окружна комісія вже мала відомості про результати виборів у Києві, Бердичеві та Черкасах.
Після перерви в зв'язку з большевицькою владою у Київі головна й окружна комісія в справах виборів в Українську Установчу Раду відновила свою діяльність.
Департамент посередніх податків Міністерства фінансів повідомив, що за большевиків знищено більшу частину справ і паперів міністерства, і просив поновити подані раніше прохання, додавши гербові марки.
За час панування у м. Київі большевиків знищена ними більша частина справ і паперів народнього міністерства фінансів.
Український робітничий клуб у Києві (у Лук'янівському народному домі) повідомив, що під час останніх політичних подій пропали всі ділові книги клубу, і просив членів принести членські квитки для нової реєстрації; черговий член ради приймав щодня з 6 до 8 години вечора.
„Український робітничий клуб у Київі". (В Лук'янівськім народнім домі)- Під час останніх політичних подій, пропали всі ділові клубські книжки.
«Рабочая Жизнь» (С. Сумський) назвала редактора «Нової Ради» А. Ніковського «погромним письменником» за статтю «Євреї й українське військо»; Ніковський відповів, що виступав саме проти антисемітизму у війську. «Боротьба» передрукувала анонімний відкритий лист соціал-демократа-єврея до С. Єфремова: автор заперечував, що з єврейських балконів стріляли у вільних козаків, писав, що єврейська преса, зокрема бундівська «Фольксцайтунг», виступала проти більшовиків, і стверджував, що вільні козаки ще до приходу більшовиків без суду розстрілювали захоплених на Миколаївській вулиці. Сама «Боротьба» іронізувала з розчарування Сумського в «Новій Раді», а київський комітет есерів висловив співчуття Бундові з приводу загибелі Ісака Гуткіна.
певність середня: Сама полеміка засвідчена двома газетами різних таборів; твердження про стрілянину й розстріли належать анонімному авторові листа і не перевірені.
«Рабочая Жизнь» (за переказом «Боротьби») вітає українську літературу з «новим погромним писателем Андрієм Ніковським», що «найшов собі захист в «Новій Раді», і застерігає, що стаття знову «оживила погнешій вже бувшо вогонь розправи і самосудів».
Ми можемо поздоровити українську літературу з новим погромним писателем Андрієм Ніковським
Редактор «Нової Ради» Андрій Ніковський відповів на статті «Рабочей Жизни» (зокрема С. Сумського), які назвали його «погромним письменником» за статтю «Євреї й українське військо»; він заявив, що виступав проти антисемітизму в українському війську і закликав до миру.
А як сміє „Рабочая Жизнь" говорити про мене, як про „погромнаго писателя, нашедшаго себѣ пріютъ въ „Новой Радѣ"
Газета передруковує «Одвертий лист С. Ефремову» з «Рабочей Жизни»: автор (соціал-демократ, єврей) обурений статтею «Евреи і українське військо» в «Новій Раді», яку редагує Єфремов, називає неправдою, що з єврейських балконів стріляли по вільних козаках, і пише, що ще до приходу більшовиків на Миколаївській вулиці вільні козаки без суду розстрілювали захоплених людей.
Звичайно, неправда те, що ніби то з еврейських балконів стріляли у вільних козаків
Анонімний автор листа до С. Єфремова пише, що єврейська преса, зокрема орган Бунду «Фольксцайтунг», друкувала різні статті проти більшовиків-окупантів, а єврейське населення Києва, як і всі кияни, «терозиоване» більшовиками, бажало їхньої поразки.
орган Бунда «Фольксцейтунг» писав різні статті про окупаторів большевиків
Газета іронізує з розчарування С. Сумського, який раніше вважав «Нову Раду» соціалістичною газетою: «Боротьба» радить «поменше ідеалізації — тоді буде менше і розчарувань».
Поменше ідеалізації — тоді буде менше і розчарувань, не буде несподіванок.
Київський міський комітет партії соціалістів-революціонерів висловив співчуття київському комітетові «Бунду» з приводу «трагично загубленого життя» члена Бунду товариша Ісака Гуткіна.
висловлює своє глубоке співчуття київському комітету «Бунд» з приводу трагично загубленого життя члена партії «Бунд» товариша Ісака Гуткіна.
У Києві поширювалися неперевірені звістки: що українці взяли в полон Муравйова, а німецькі офіцери в місті переказували, ніби загальний мир уже, можливо, підписано або буде укладено за кілька днів.
певність низька: Самі газети подають це як чутки «на совісті кореспондентів»; звістка про полон Муравйова не підтвердилася.
У Києві поширилася звістка, що українці взяли в полон «славнозвісного» большевицького полковника Муравйова.
у Київі одержано звістку, що українці взяли в полон славнозвісного большевика полковника Муравйова.
Чутка: за словами німецьких офіцерів, які перебувають у Києві, світова війна наближається до завершення — «мир можливо вже тепер підписаний»; Німеччина нібито мириться з Францією та Англією коштом Сибіру.
Німці (що перебувають в Києві) кажуть що мир можливо вже теперь підписаний.
Чутка серед німецьких офіцерів у Києві: німецька армія хотіла завдати сильного удару на західному фронті, але справа нежданно може закінчитися миром «протягом кількох днів»; Японія й Китай нібито теж щось беруть, а США мають якусь «рекомпенсацію».
Німецька армія хотіла нанести сильний удар на західньому фронті та нежданно справа повернулася так що се може кінчитися мировою дорогою
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 10 березня (25 лютого) 1918 року · 03-0579
Голубович прибув до редакції, скасував наказ коменданта Присовського про звільнення від реквізиції й особисто розпорядився віддати приміщення «Боротьбі», а папір — МВС
в редакцію „Кіевлянина" явився міністр-предсідатель Голубович і заявив, що касує наказ особливого коменданта і робить розпорядження про реквизицію помешкання для „Боротьби", а паперу-для міністерства внутрішніх справ.
«Киевлянин», газета (Київ, 1918) (російська правомонархічна щоденна газета) · Воскресенье, 25-го февраля (10-го марта) 1918 года · 03-1649
приміщення редакції й контори та запас паперу реквізувала «українська влада», без названого виконавця
если выходу этой газеты не воспрепятствуютъ украинскія власти, реквизировавшія помѣщеніе редакціи и конторы газеты „Кіевлянинъ" и запасъ бумаги, переданные издателями газеты „Кіевлянинъ" новому издательству.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 15 березня н. ст. 1918 · 03-2462
за словами Охрімовича на нараді УПСР, Голубович реквізиції не робив, а лише пояснив, що наказ міністра Христюка не може бути скасований комендантом
фактично т. Голубович реквізіції не робив
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 14 березня 1918 · 03-0699
за поясненням «Боротьби», приміщення реквізувала Рада міністрів для Міністерства шляхів і тимчасово передала «Боротьбі»; Голубович прийшов, коли старшини зі штабу Присовського силоміць виганяли редакцію
офіцери з штабу отамана Присовського, які притьмом виганяли редакцію „Боротьби" з помешкання, щоб знову водворити там... „Кіевлянина".
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 19 березня 1918 · 03-0853
розпорядженням Ради міністрів друкарню «Киевлянина» віддано на потреби Міністерства шляхів
друкарня „Кіевской Мысли" поступає до обслуговування потреб Ради Народніх Міністрів, „Кіевлянинъ"-на потреби міністерства шляхів, а „Южная Копійка"-на потреби міністерства справ внутрішніх.
Оцінка аналізу. Сам факт реквізиції й передачі приміщення «Боротьбі» визнають усі. Розходяться в ролі Голубовича: «Нова Рада» (соціалісти-федералісти, в опозиції до есерівського кабінету) наголошує на свавіллі прем'єра, «Боротьба» (орган його партії) його захищає й перекладає ініціативу на МВС і Раду міністрів. Пізніша постанова про друкарню для Міністерства шляхів частково підтверджує версію «Боротьби», але особисту присутність Голубовича в редакції визнають обидві сторони.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 03-2293
«Рабочая Жизнь» у переказі «Боротьби»: Ніковський — «новий погромний письменник», його стаття знову розпалила вогонь самосудів
Ми можемо поздоровити українську літературу з новим погромним писателем Андрієм Ніковським
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 10 березня (25 лютого) 1918 року · 03-0580
Ніковський у «Новій Раді»: він виступав проти антисемітизму в українському війську і закликав до миру
А як сміє „Рабочая Жизнь" говорити про мене, як про „погромнаго писателя, нашедшаго себѣ пріютъ въ „Новой Радѣ"
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 03-2251
анонімний автор листа до Єфремова: неправда, що з єврейських балконів стріляли у вільних козаків
Звичайно, неправда те, що ніби то з еврейських балконів стріляли у вільних козаків
Оцінка аналізу. Самої статті серед фактів дня немає, тож оцінити її зміст неможливо. Позиції визначаються табором: російськомовна соціал-демократична «Рабочая Жизнь» і єврейські автори бачили в ній підбурювання, а редактор газети соціалістів-федералістів захищався. Есерівська «Боротьба» передруковувала критику, але дистанціювалася іронією. Не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Середа, 6 березня (21 лютого) 1918 · 03-0362
непохованих лишалося близько ста, третина з них військові
Для всіх убієнних, яких лишилося ще коло ста непохованих, з них третина військових, буде заготовлена братська могила.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 10-го березоля · 03-2262
похорон близько ста українців, убитих ще при вступі більшовиків
В неділю 10-го березоля о 1-ої годині відбудуться похорони забитих українців—ще при вступі большевиків на Київ.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 03-2263
на Звіринці вже була братська могила, де поховано близько двохсот українців
Процесія почнеться з Анатомічного театру, буде йти по Крещатикові, мине Царський сад і спиниться на Звіринці за військовою інженерною школою
Бетлій, «Більшовицький терор у Києві» (стаття) (книга або мемуар) · 10 березня · 03-0024
за метриками під час панахиди на Братському кладовищі поховано ще 9 осіб, четверо з них невпізнані
Ще 9 осіб були поховані уже під час влаштованої українською владою панахиди за померлими внаслідок більшовицького владарювання у місті 10 березня на Братському військовому кладовищі.
Оцінка аналізу. Газетні «близько ста» — це оцінка тіл, що чекали похорону, а «двісті» в «Боротьбі» стосується вже похованих у могилі раніше. Метрики, на які спирається Бетлій, фіксують лише 9 записів і, за його ж приміткою, плутаються в датах через зміну календаря. Розбіжність не вирішується; метричні дані — нижня межа, газетні — округлені оцінки.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Четвер, 7 березня (22 лютого) 1918 · 03-0449
розпорядження: білі ризи, по дві корогви від кожної церкви, дзвонити в усі дзвони; хід зустрічають хресні ходи з єпископами
Шати для духовенства — білі. З кожної церкви та манастиря повинно бути по дві корогви. Корогви несуть в жовтих стихарях. На всіх церквах ударити на всі дзвони.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 19 березня 1918 р. · 03-2995
нарис «Два похорони» протиставляє недільний похорон гайдамаків на простих брудних возах похоронові крутянців із хором і духовенством
Такий був контраст між життям і смертью, радістю і горем!
Оцінка аналізу. «Нова Рада» друкувала план церемонії, а не звіт. Нарис «Боротьби» не датує «недільного» похорону, тож не певно, що мова саме про 10 березня. Якщо так, план здійснили значно скромніше. Не вирішується.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 10 березня (25 лютого) 1918 р. · 03-4252
журналом уряду 10 березня освіту передано Холодному, земельні справи — Кухаренкові, харчові — Колідухові, торг і промисловість — Фещенкові-Чопівському, фінанси — Мазуренкові
Доручити І. Н. Фещенко-Чопів-ському виконувати обовязки народного міністра торгу і промисловости.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 03-2267
у номері за 10 березня міністром торгу й промисловості, що приймає громадян, названо В. Голубовича
Міністр Торгу і Промисловости В. О. Голубович доводить до загального відому, що по справах Міністерства він приймає тричі на тиждень
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Середа, 13 березня (28 лютого) 1918 року · 03-0651
Голубович досі тримає портфелі закордонних справ і торгу, Христюк — внутрішніх справ і освіти, Ткаченко — юстиції й фінансів
Голова Ради Міністрів В. Голубович одночасно тримає портфелі міністра закордонних справ та міністра торгу й промисловости. П. Христюк займає посади міністра внутрішніх справ та міністра освіти.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Середа, 13 березня (28 лютого) 1918 року · 03-0652
призначення Кухаренка, Мазуренка, Любинського й Холодного лише «мають статися»
мають статися тимчасові призначення п. Кухаренка для вик. об. міністра земельних справ, п. Мазуренка на фінанси, п. Любинського на міжнародні справи, п. Холодного на освіту.
Оцінка аналізу. Офіційний журнал датовано 10 березня, але надруковано його пізніше. «Нова Рада» 13–14 березня ще описує старий розподіл і чекає призначень, а Любинський фактично перебрав МЗС лише 14 березня. Найпевніше, рішення ухвалили 10 березня, а в дію вони входили поступово; оголошення «Боротьби» про прийом у Голубовича було набране ще до них.
Цитата дня
Шати для духовенства — білі. З кожної церкви та манастиря повинно бути по дві корогви. Корогви несуть в жовтих стихарях. На всіх церквах ударити на всі дзвони.Розпорядження до похорону 10 березня: ризи для духовенства — білі, з кожної церкви й монастиря по дві корогви, які несуть у жовтих стихарях; на всіх церквах — дзвонити в усі дзвони (підписав ключар Софійського собору протоієрей).
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №28, с. 3 · 03-0449
Ціна дня
номер газети «Боротьба»
25 коп за номер
Київ · «Боротьба», газета (Київ, 1918), №14, с. 1 · 03-2224
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| відсоток за вкладами в Українському народному кооперативному банку (максимум) | 6 %рік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №31, с. 1 |
| книжка А. Яриновича «Буржуазна Рада» | 1 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №31, с. 1 |
| окрема книжка часопису «Книгар» | 1,4 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №31, с. 4 |
| гіпсовий бюст Т. Шевченка в натуральну величину | 50 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №31, с. 4 |
| гіпсовий бюст Т. Шевченка в 1/2 натури | 30 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №31, с. 4 |
| книжечка «Оксана. Перше кохання Шевченка» | 50 копштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №31, с. 4 |
| номер газети «Киевлянин» | 25 коппримірник | «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №16, с. 1 |
| номер газети «Боротьба» | 27 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №14, с. 1 |
| передплата газети «Боротьба» | 6 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №14, с. 1 |
| передплата газети «Боротьба» | 11 крб2 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №14, с. 1 |
| оголошення на 1-й сторінці газети «Боротьба» | 2 крбрядок петіту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №14, с. 1 |
| оголошення на останній сторінці газети «Боротьба» | 1,2 крбрядок петіту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №14, с. 1 |
| оголошення для шукаючих праці | 1 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №14, с. 1 |
| передплата газети «Народня Воля» | 5,5 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №14, с. 1 |
| військові гроші, забрані комендантом | 1 325 крбсума | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №14, с. 2 |
| книга Свєнціцького «Основа науки про мову українську» | 1,6 крбпримірник | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №14, с. 3 |
| організація друкарні військового міністерства (асигнування) | 15 000 крбразова виплата | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №11, с. 4 |
| платня в.о. діловода відділу мір та ваги | 450 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №20, с. 3 |
| місячна платня в. о. голови Канцелярсько-Господарського відділу Міністерства Освіти | 600 карбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №22, с. 3 |
| місячна платня діловода Департаменту вищої і середньої школи | 450 карбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №22, с. 3 |
| місячна платня помічника діловода Департаменту нижчої школи | 375 карбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №22, с. 3 |
| місячна платня голови Відділу дитячих захистків | 600 карбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №22, с. 3 |
| місячна платня агента Міністерства Харчових Справ по розвантаженню (ст. Київ I товарна) | 400 карбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №24, с. 3 |
| місячна платня сторожа Департаменту митних зборів | 165 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №27, с. 2 |
Оголошення дня
Шукаю посади ... Спеціально техніко-видавниче діло ... довголітня практика ... для адміністратора.Оголошення: фахівець із довголітньою практикою в техніко-видавничій справі (книжки, газети, журнали, експедиція) шукав посаду адміністратора; адреса — Інститутська, 22, «Нова Рада».
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №31, с. 4 · 03-0634
Афіша й культура
Ще 3 у темі «Культура» нижче.
Погода
Прощальний номер «Киевлянина» коштував 25 коп., на залізничних станціях — 27 коп., стільки ж і «Боротьба»; передплата на неї становила 6 крб на місяць, на «Народню Волю» — 5 крб 50 коп. (03-1662, 03-2224, 03-2226, 03-2236). До роковин продавали гіпсові бюсти Шевченка роботи Балавенського за 50 і 30 крб, книжечку Зайцева «Оксана» з обкладинкою Нарбута за 50 коп., «Основу науки про мову українську» Свєнціцького за 1 крб 60 коп.; Український народний кооперативний банк на Хрещатику, 27 платив 4½–6% річних, а міністерства наймали службовців з платнею 165–600 крб на місяць (03-0635, 03-0636, 03-0637, 03-2284, 03-0575, 03-4661, 03-4572, 03-4575). Купони воєнних позик мали обов'язково прийматися в розрахунках під загрозою кримінальної відповідальності; у театрі Садовського «Сава Чалий» ішов при залі, повній «сучасних гайдамаків» червоного куреня (03-0581, 03-2270).
10 березня 1918 р. відбулася похоронна процесія жертв більшовицького терору; фотографію цієї процесії пізніше помилково використовували як ілюстрацію похорону героїв Крут.
І навіть фото похоронної процесії жертв більшовицького терору 10 березня стало ілюстрацією до процесії поховання Крутян.
Скальський В. Фотоджерела: не плутати похорон жертв більшовиків та похорон героїв Крут (березень 1918 р.), likbez.org.ua.
Похорон жертв більшовицького повстання призначено на 10 березня; ним завідує комісія з представників міського самоврядування, духовенства й військової влади.
Похорон жертв большевицького повстання відбудеться 10 березня.
Непохованих лишилося близько ста убитих, третина з них — військові; для всіх буде приготовлено братську могилу.
Для всіх убієнних, яких лишилося ще коло ста непохованих, з них третина військових, буде заготовлена братська могила.
Президія Головної ради Всеукраїнської поштово-телеграфної спілки скликає засідання ради 10 березня н. ст. у приміщенні Київської головної поштової контори; комітет службовців пошти закликає всіх працівників негайно стати до роботи.
засідання Ради яке відбудеться 10-го березня нового стилю в помешканні Київської головної поштової контори.
Тимчасовий центральний комітет співробітників усіх міністерств УНР просив кожне міністерство надіслати по 2 представники на нараду в неділю 10 березня об 11 годині ранку в приміщенні Міністерства праці (Бібіковський бульвар, 12).
на нараду, яка буде в неділю, 10 марта, о 11 год. ранку в помешканні міністерства праці (Бібіковський Бульвар, 12).
Рада товариства «Просвіта» м. Києва збиралася в неділю 10 березня о 12-й годині дня в приміщенні «Просвіти».
Рада т-ва „Просвіта" м. Київа збірається в неділю 10-го березня в помешканні „Просвіти" о 12-ій годині дня.
Збори Київської української міської ради призначено на неділю 10 березня о 6 годині вечора в приміщенні Губернської земської управи (Володимирська, 38).
Збори Київської Української Міської Ради призначаються на неділю 10 марта, о 6 год. вечора, в помешканні Губерніської Земської Управи (Володимирська, 38).
Студентів-українців Київського університету св. Володимира просили 10 березня (25 лютого) об 11-й годині ранку прибути на загальні збори в XIII аудиторії.
Студентів українців київського університету св. Володимира прохають 10-го березня (25 лютого) неодмінно прибути на загальні збори, які відбудуться в XIII аудиторії о 11-ій годині ранку.
Головна й окружна комісії в справах виборів до Українських Установчих зборів після перерви, спричиненої большевицькою владою в Києві, відновили роботу; окружна комісія вже мала відомості про результати виборів у Києві, Бердичеві та Черкасах.
Після перерви в зв'язку з большевицькою владою у Київі головна й окружна комісія в справах виборів в Українську Установчу Раду відновила свою діяльність.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
10 березня (25 лютого) о 11-й годині ранку в університеті Св. Володимира, аудиторія № 13, мали відбутися загальні збори студентів-українців.
відбудуться загальні збори студентів-українців університету Св. Володимира
Читано з зображення.
Тимчасовий Центральний Комітет співробітників усіх міністерств просив кожне міністерство прислати по два представники на нараду в неділю 10 березня об 11-й ранку в приміщенні Міністерства праці (Бібіківський бульвар, 12).
Тимчасовий Центральний Комітет співробітників усіх Міністерств просить всі Міністерства прислати по 2 представника на нараду
Читано з зображення.
10 березня 1918 року о 1-й годині дня мали відбутися похорони близько ста українців, убитих ще при вступі більшовиків до Києва; тіла лежали в Анатомічному театрі та Олександрівській лікарні.
В неділю 10-го березоля о 1-ої годині відбудуться похорони забитих українців—ще при вступі большевиків на Київ.
Читано з зображення. Єврейських та інших жертв цей репортаж не стосується. Газета пише: «є вже їх щось біля 100».
Похоронна процесія мала вирушити з Анатомічного театру, іти Хрещатиком повз Царський сад і зупинитися на Звіринці за військовою інженерною школою, де вже була братська могила українців (близько 200 похованих).
Процесія почнеться з Анатомічного театру, буде йти по Крещатикові, мине Царський сад і спиниться на Звіринці за військовою інженерною школою
Читано з зображення. Загальна кількість убитих у цій могилі подана газетою як «щось до 200 похоронених».
Український Національний хор запросив усю українську молодь узяти участь у похороні вбитих, який відбудеться в неділю 10 березня о 1-й годині дня.
Український Національний хор запрошує всю українську молодь прийняти участь в похороні забитих під час подій
Читано з зображення.
Київський міський комітет партії соціалістів-революціонерів висловив співчуття київському комітетові «Бунду» з приводу «трагично загубленого життя» члена Бунду товариша Ісака Гуткіна.
висловлює своє глубоке співчуття київському комітету «Бунд» з приводу трагично загубленого життя члена партії «Бунд» товариша Ісака Гуткіна.
Читано з зображення. Обставини загибелі не названо.
Серед тіл убитих українців, що лежали в Анатомічному театрі та Олександрівській лікарні перед похороном 10 березня, лишалися невпізнані: «тільки ті, про яких ніхто не питав, або не знають, хто суть вони».
Зосталися тільки ті про яких ніхто не питав, або не знають, хто суть вони.
Читано з зображення. Загалом тіл — «щось біля 100»; убиті ще при вступі більшовиків до Києва.
У неділю, 10 березня, до Києва прибув австрійський консул і австро-угорська місія.
В неділю, 10 березня в Київ прибув австрійський консул і австро-угорська місія.
10 березня 1918 — неділя.
Про минулу неділю (10 березня) газета пише, що на похоронах «роздавали російські прапори» — «Почалося шипінням, роздачею російських прапорів на похоронах в минулу неділю, а може кінчитися кров'ю».
Почалося шипінням, роздачею російських прапорів на похоронах в минулу неділю, а може кінчитися кров'ю.
Читано з зображення. «Минула неділя» щодо четверга 14 березня — 10 березня. Мова про похорони (імовірно борців, які загинули в січні). Тлумачення автора.
У неділю 10 березня — похорон усіх жертв громадянської війни (переважно українців): процесія о 1-й дня від Олександрівської лікарні Хрещатиком, куди підійде друга частина від анатомічного театру, повз міську думу через Царський майдан, Олександрівською вулицею, повз Маріїнський парк (де закопано багато розстріляних більшовиками), на нове військове кладовище за Військово-інженерною школою.
Початок процесії о 1-ій годині дня з Олександрівської лікарні по Хрещатику ... повз Маріїнського парку, де закопано багато жертв большевицького розстрілу, на ново-військове кладовище за військовою інжинерною школою.
Похорон жертв громадянської війни в неділю 10 березня: винос тіл з Олександрівської лікарні о 1-й дня (туди ж перевезуть тіла з Військового шпиталю); головний хід піде Бессарабкою, Хрещатиком, Олександрівською, Московською вулицями на Звіринець, на нове Братське кладовище.
Головний хід з охрестю буде йти по Бесарабці, Хрещатику, Олександрівській, Московській улицях на Звіринець, на ново-братське кладовище.
Ліквідаційна комісія Комітету Південно-Західного фронту Всеросійського союзу міст спростувала повідомлення «Нової Ради» (№28 від 7 березня), що її делегація ходила до Муравйова; ліквідацію комітету розпочато давно у зв'язку з демобілізацією армії. Підписали товариш голови Н. Луначарський і секретар Масленніков.
Ніяких делегацій від комітету південно-західного Фронту Всеросійського Союзу Городів у Муравйова не було
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
10 березня 1918 року в Комерційному інституті відбулися загальні збори латишів, які обрали Український латиський центральний комітет для об'єднання організацій допомоги біженцям-латишам, організації повернення на батьківщину, трудових артілей і інформаційного бюро; адреса комітету — Хрещатик, 50, пом. 26.
10-го березня в комерційному інституті відбулося загальне зібрання латишів. Обрало Український Латиський Центральний Комітет. ... Адреса ... Хрещатик 50, Пом. 26.
Бюро Центрального комітету УСДРП скликало сесію ЦК на 25 лютого ст. ст. (10 березня н. ст.) з порядком денним: звіти, політичне становище й організація влади в Україні, партійні справи; усіх представників губернських і районних організацій просили неодмінно прибути.
На 25 лютого (10 березня), Бюро Центрального Комітету скликає сесію Центрального Комітету. На порядку денному: 1) Справоздання. 2) Політичне становище і організація влади на Україні. 3) Партійні справи.
Повідомлення датоване «Київ, 27 лютого»; дату сесії подано одразу в двох стилях.
У неділю 10 березня мав відбутися похорон усіх убитих жертв громадянської війни, переважно українців: процесія о 1-й годині дня від Олександрівської лікарні по Хрещатику, мимо міської думи, через Царську площу, Олександрівську вулицю, мимо Маріїнського парку до нового військового кладовища за військовою інженерною школою.
У неділю 10 березня відбудеться похорон усіх убитих жертв громадянської війни переважно українців.
Читано з зображення. Подія в майбутньому щодо дати номера.
Загальні збори членів професійної спілки металістів призначено на неділю 10 березня об 11-й ранку в приміщенні Народної аудиторії (Бульварно-Кудрявська); спілки робітників по дереву — того ж дня об 11-й у трикотажних майстернях В. З. С. (Велика Володимирська, 92, у дворі).
Загальні збори членів професійної спілки металістів відбудеться у Неділю 10-го березоля об 11-й год дня у помешканню Народньої Авдіторії (Бульварно-Кудрявська).
Читано з зображення.
У неділю 10 березня об 11 годині дня в приміщенні Міністерства торгу й промисловості (Столипінська, будинок Технічного товариства) мало відбутися засідання комітету Українського товариства економістів.
В неділю 10 березня о 11 год. дня в помеш. Міністерства Торгу й Промисловости (Столипінська, буд. Технич. Тов.) відбудеться засідання Комітету Товариства Економистів.
Сучасну назву вулиці не встановлено.
Загальні збори співробітників Міністерства внутрішніх справ 8 березня не відбулися через малу кількість присутніх; повторні збори призначено на 10 березня о 10 годині ранку в приміщенні міністерства (Інститутська, 40).
загальні збори, призначені удруге на 10-го березня о 10 годині ранку в помешканні міністерства по Інститутській 40.
Засідання фізико-математичного факультету Українського народного університету мало відбутися в неділю 10 березня о 8-й годині на Терещенківській, 13, кв. 27(?).
Засідання фіз.-математичного факультету Укр. Нар. Ун-ту відбудеться в неділю 10 березня о 8-й год. на Терещенк. 13, 27.
Опубліковано телеграму голови уряду УНР Голубовича німецькому канцлерові.
Телеграмма Голубовича германскому канцлеру
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
У неділю 10 березня в Києві відбувалися похорони борців, що полягли за «волю і долю України»; переходжі зупинялися на вулицях, щоб віддати шану.
Переходячі стають на вулиці і чекают на похорони борців за свободу і лучшу долю України.
Нарис не називає, чиї саме похорони (ймовірно, полеглих у січневих боях). Дата — неділя перед 13 березня.
10 березня 1918 р. під час влаштованої українською владою панахиди за загиблими за більшовиків на Братському військовому кладовищі поховано ще 9 осіб (4 невпізнані; упізнані померли, ймовірно, 1–8 лютого). Солдата Аркадія Писецького поховано 10 березня на римо-католицькому кладовищі. Поодинокі смерті від вогнепальних поранень траплялися до кінця лютого, поховання тривали до кінця березня.
Ще 9 осіб були поховані уже під час влаштованої українською владою панахиди за померлими внаслідок більшовицького владарювання у місті 10 березня на Братському військовому кладовищі.
Стиль дати 10 березня не вказано (ймовірно н. ст.); у метриках через зміну календаря плутанина з датуванням. ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 499, арк. 673.
За порядком похорону 10 березня: на розі Хрещатику й Київської(?) вулиці до ходу приєднується хрестний хід з тілами з Анатомічного театру (причти Володимирського собору, університетської церкви, гімназій, Колегії Галагана, Червоного Хреста); біля міської думи хід зустрічає хресний хід із Софійського собору; подільське духовенство очолить єпископ Канівський Василій.
Коло міської думи хід зустрічає охресть із Київо-Софіївського Собору
Біля Миколаївських воріт хід зустрічає хресна хода Миколаївського монастиря й печерських церков на чолі з єпископом Уманським Дмитрієм; біля Введенського монастиря — духовенство й сестри обителі; біля Військової школи — братія Лаври; біля воріт Братського військового кладовища — братія Видубицького й Троїцького монастирів і Звіринецьких печер з єпископом Черкаським Назарієм; заупокійна відправа — на кладовищі.
Коло воріт Братського воєнного кладовища хід зустрічає другий у складі братії Видубицького й Троїцького манастирів, та Звіринецьких печер на чолі з преосвященним Назарієм епископом Черкаським.
Для похорону лишалося ще близько ста непохованих убитих, з них третина військових — для них готували братську могилу. До комісії з упорядкування похорону входили офіцер Пацієв (від особливого коменданта), протоієрей Дем'яновський і гласні-українці Коваль, Чиваленко та Феденко-Чопівський.
Для всіх убитих, яких лишилося ще коло ста непоховaних, з них третина військових, буде заготовлена братська могила.
Читано з зображення. Прізвища членів комісії читаються з невеликою невпевненістю.
Центральний Комітет Української партії соціалістів-революціонерів провів засідання в неділю 10 і в понеділок 11 березня; у публікації «З партійного життя» йдеться про оцінку політичного становища після повернення Центральної Ради та приходу німецького війська.
Засідання Центрального Комітету У. П. С.-Р. ... в неділю 10 і в понеділок 11
Засідання тривало два дні (10–11 березня). Для дати взято перший день. Зміст постанов у OCR здебільшого нечитабельний.
Оголошення: правління Товариства Топорівського бурякоцукрового та рафінадного заводу призначає вдруге загальні збори пайовиків (замість неспроможних 28 вересня 1917 р.) на 25 лютого 1918 р. о 7-й вечора в Києві, в приміщенні правління, Банкова, 2; правління Другого Іваньківського товариства — вдруге на 18 лютого 1918 р. о 2-й дня в Києві (Банкова ...).
вторичное общее собраніе ... на 25-е февраля 1918 г. въ 7 часовь вечера, въ гор. Кіев, въ поміщеніи Правленія, Банковая 2
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Дату 25 лютого ст. ст. = 10 березня н. ст.; оголошення російською.
Наказ № 71 від 10 березня 1918 року: тимчасового коменданта Бердичівського повіту Серебрякова призначено комендантом Винницького повіту, губернським комендантом Чернігівщини — Бондаренка, Полтавщини — Кудрявцева.
Наказом № 71 від 10 березня губернським комендантом Чернігівщини призначено п. Бондаренка, а Полтавщини — п. Кудрявцева.
Губерніяльним Комендантом Чернигівщини призначаю п. Бондаренка.
Читано з зображення.
Губерніяльним комендантом Полтавщини призначаю п. Кудрявцева.
Читано з OCR-тексту. Прізвища з OCR-помилками.
Наплив добровольців: 1-й курінь поповнився до чотирьох сотень, почалося формування 2-го куреня; 10 березня 1918 р. вийшов перший наказ по 1-му пішому полку січових стрільців; запасну сотню перейменовано на Запасний курінь СС.
Уже 10-го березня 1918 року вийшов перший наказ до першого пішого полку Січових Стрільців.
Загальні збори Студентського куреня призначено на неділю 10 березня о 3 годині в приміщенні Міністерства освіти (Бібіковський бульвар, 14, кімната 5).
загальні збори студентського куріня, які відбудуться в неділю 10 марта, о 3 год. в помешканні міністерства освіти (Бібіковський бульвар 14, кімната 5).
Наказом військового міністра УНР Жуковського отамана Скоропадського звільнено у відставку на його прохання.
З наказу українського військового міністра Жуковського отаман Скоропадський вийшов в одставку по проханню.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Заклик до киян: отаман Оп. Шаповал від імені 1-го куріня Запорізького загону запрошував громадян вступати в курінь для поповнення Богданівської та Дорошенківської сотень; штаб куріня й сотень містився в Києві в Олексіївській інженерній школі на Звіринці.
запрошую громадян вступить до 1-го куріня Запоріжського загону для поповнення богданівської і дорошенківської сотень
Читано з зображення. Посилання на статут Особної армії УНР і наказ по гарнізону м. Києва № 2 (отаман Присовський).
Запис до куріня Запорізького загону відбувався щодня з 10 до 1 і з 4 до 6 години в штабі куріня, в канцеляріях сотень і в штабі колишнього вартового полку на Львівській вулиці, 24.
Запис бажаючих—в штабі куріня і в канцеляріях сотень, а також в штабі бувшого вартового полку (Львівська вул., № 24) кожного дня з 10—1 і з 4—6 годин.
Читано з зображення.
Усі українські військові частини, що прибувають до Києва і брали участь в операції проти більшовиків, тимчасово призначено в розпорядження Головного губернського коменданта — отамана Присовського.
Всі Українські Військові частини, що прибувають до Києва й приймавші участь в операції проти большевиків, тимчасово призначити в розпорядження Головного Губернійльного Комендапта—Отамана Присовського.
Читано з зображення.
При Генеральному Штабі Українського Військового Міністерства сформовано демобілізаційний відділ (в. о. голови — Кудря) для демобілізації армій південно-західного і румунського фронтів, штабів, управлінь і тилових частин.
В. О. Голови демобілізаційного Відділа призначається Кудря.
Читано з зображення.
За наказом Військового міністерства урядовці польового контролю в повному складі належать до демобілізаційних комісій, а ліквідаційні комісії при скасованих штабах і установах підлягають демобілізаційним комісіям.
Урядовці Польового Контролю в повному складі належать до демобілізаційних комісій.
Читано з зображення.
Наказ Військового міністерства: на майно, взяте українськими частинами, видаються квитки, а майно, захоплене самочинно військовими, громадянами чи самоврядуваннями, треба негайно повернути до військових складів.
Майно захвачене самочинно військовими, громодянами і громодянськими установами і самоуправліннями, повинно бути негайно повернуто в військові склади.
Читано з зображення. Це § 3 наказу про майно; підписав військовий міністр Жуковський.
10 березня 1918 р. прем'єр В. Голубович консультувався з полковником Ф. Штольценберґом щодо військової конвенції; домовилися, що німецькі частини продовжать наступ проти більшовиків. Штольценберґ того ж дня писав, що надія на тверду владу цього уряду «лівих опортуністів» сумнівна.
10 березня відбулися його консультації із полковником Ф.Штольценбергом щодо укладення між державами військової конвенції
10 березня 1918 р. розпочали формування Головного управління Генерального штабу на чолі з підполковником О. Сливинським; 1-ше отаман-квартирмейстерство (генерал Л. Дроздовський) підтримувало зв'язок із союзними (німецькими та австрійськими) військами в Україні та вело розвідку в районах під контролем більшовиків.
До формування Головного управління Генерального штабу, очолюваного підполковником О. Сливинським, як свідчать документи, приступили 10 березня
Автор статті: Олександра Кудлай.
Наказ Військового Міністерства: усі накази, видані Народним Секретарством, скасовуються; дійсними вважаються лише накази Генерального Секретаря військових справ і Народнього Військового Міністерства; підписав військовий міністр Жуковський, з оригіналом згідно директор канцелярії Ковалевський.
Всі накази видані по Народньому Секретарству касуються.
Читано з зображення.
Наказ: губернські й повітові коменданти мусять негайно вислати з повітів усіх військових, що не мають постійного проживання там; українців — до рідних повітів, а неукраїнців — «за межі України» до найближчих залізничних пунктів Великоросії, а за відсутності залізниці — походом.
Не українців відправляти на найближчі залізничні пункти Великоросії
Читано з зображення.
Усе майно, особливо зброя, військових штабів, управлінь, частин, установ і складів проголошено власністю держави Української Народньої Республіки; видавати його можна лише українським частинам по чекових вимогах, а самочинний захват майна каратиметься тяжко за законом.
належить Державі Української Народньої республіки
Читано з зображення.
Усі військові, звільнені через демобілізацію, мають право лише на одяг, що на них надіто; хто взяв зброю, коней чи державне майно, мусить негайно повернути їх до найближчого військового складу, комендантові чи військовому начальникові, а винні каратимуться судом військового часу.
мають право тільки на одіж ними надіту
Читано з зображення.
При Головних начальниках постачання південно-західного і Румунського фронтів негайно мають бути створені демобілізаційні комісії; право відкривати кредити Головним начальникам постачання фронтів припиняється, а вже відкриті кредити, по яких кошти ще не отримано, мають бути повернуті Головному начальнику постачання Військового міністерства.
Право відкривати кредити Головними Начальниками постачання фронтів припиняється з цього числа.
Читано з зображення.
Наказом в. о. військового міністра Жуковського від 10 березня 1918 р. губернським комендантом Чернігівщини призначено Бондаренка, Полтавщини — Кудрявцева.
Губерняським Комендантом Черниговщини призначую п. Бондаренка ... Губернським Комендантом Полтавщини призначую п. Кудрявцева
Наказ по гарнізону м. Києва № 2 видав особливий комендант отаман Присовський; на ньому базувалися заклики до запису в Запорізький загін.
накаву по гарнізону м. Києва № 2, виданного особливим комендантом отаманом Присовським
Читано з зображення. Номер наказу і прізвище прочитано невпевнено («Присовським»).
За офіційним повідомленням від 10 березня, на південному фронті триває успішний похід українських частин на південь: бойових сутичок не було, частини вийшли на лінію Бірзула — Підгірна — Калинівка.
Південний фронт. Продовжується успішний похід наших частин на південь. Бойових сутичок не було.
Повідомлення від 10 березня у виданні 13 березня; назви станцій у OCR зіпсовані («Біраула»).
Із українських офіційних повідомлень: на східному фронті українські частини просунулися до лінії річки Супій, бойових сутичок не було.
Східний фронт. Ми просунулись на лінії річки Супоя. Бойових сутичок не було.
Річка в OCR названа «Супоя»; ймовірно, Супій.
Більшовики відступили від Ольгополя; на 10 березня німецько-українське військо стояло в 20 верстах від Балти.
10-го березоля Германо-Українське військо перебувало в 20-ти верстах від Балти.
Це не Київ, але наступ на Правобережжі та Одещину стосується УНР.
Головний уряд військових шкіл УНР формував Інструкторську школу старшин для підготовки сотенних отаманів усіх родів зброї; приймалися колишні обер-офіцери (від прапорщика до капітана включно) — громадяни УНР; школа мала відкритися не пізніше 18 березня, термін навчання — місяць; мова навчання — виключно українська; звертатися на Звіринець, у будинок Інженерної школи.
Школа одчиниться не далі, як 18 цього березня. Срок навчання передбачається місячний ... Київ, Звіринець, будинок інженерної школи.
Київ на той час був майже відрізаний від села; у містечку Трипілля влада до останнього часу належала большевикам, місцевий совіт наклав на буржуазію контрибуцію з терміном сплати до 9 березня під загрозою розправи із заручниками; після цього повідомлення туди з Києва послали військову частину.
Київ в сучасний момент майже одрізаний від села. ... Після цього повідомлення в м. Трипілля, туди послано з Київа військову частину.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Демобілізаційні комісії можуть формувати команди для охорони й збору майна; майно збирається під доглядом комісії особистими командами або найманими щоденно робітниками на місцевих умовах праці, а кошти на демобілізацію фронту чи округи відпускає Військове міністерство через демобілізаційний відділ.
Майно збирається по розпорядженню і під доглядом демобілізаційної комісії особистими командами, або робітниками найнятими щоденно
Читано з зображення. §§ 7–8 наказу; частину рядків пошкоджено друком.
Наказ № 67 від 10 березня 1918 року: призначено головним начальником постачання отамана Стойкіна, помічником — отамана Сенчу, начальником Головного гарматного управління — отамана Пащенка, Головного комендантського управління — Корнієнка, з ремонту армії й державних конюшень — Адамовича, тимчасовим начальником управління з розташування військ — Голубятникова, начальником інженерно-технічного управління — Матяшевича; раніше сформовані органи постачання скасовано.
Всі раніше сформовані накавом по Військовому Секретарству і Міністерству органи поста-дання рахуються скасованими з сього дня.
Читано з OCR-тексту. Прізвища читаються з OCR-помилками.
Наказ № 68 від 10 березня 1918 року: коменданта Військового міністерства Ровинського за проханням відпущено у відпустку з 13 березня з увільненням від служби; наказом № 69 комендатура міністерства до остаточного складання штатів входить як відділ до канцелярії міністерства.
до остаточного вироблення шратів, Ко-мендатура Військового Міністерства входить як відділ в Канщелярію
Читано з OCR-тексту. Прізвище Ровинський (OCR «Ровинського»).
Департамент посередніх податків Міністерства фінансів повідомив, що за большевиків знищено більшу частину справ і паперів міністерства, і просив поновити подані раніше прохання, додавши гербові марки.
За час панування у м. Київі большевиків знищена ними більша частина справ і паперів народнього міністерства фінансів.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Народний міністр внутрішніх справ приймає в міністерстві (Інститутська, 40) з 10 березня щодня (крім свят): урядовців міністерства й представників громадських установ — з 12 до 1, громадян — з 1 до 2.
Народній міністр внутрішніх справ має приймові години в міністерстві (Інститутська 40)
Читано з зображення.
Установи й частини Земсоюзу, Согору, Червоного Хреста та інших організацій, що працювали на армію й одержували кошти від державних скарбниць, підлягають звітності польовому контролю, а щодо демобілізації й зменшення штатів — демобілізаційним комісіям.
Всі установи і частини Земсоюз, Согор, Червоного Хреста і иньші організації
Читано з зображення.
Рада народних міністрів 10 березня 1918 року постановила скасувати «Центросахар» і передати його функції до Міністерства продовольчих справ, де створюється департамент виробу та постачання цукру з дорадчим комітетом.
Рада народних міністрів 10 березня 1918 р. постановила скасувати «Центросахар»
Читано з зображення. Дата за новим стилем.
Начальник генерального штабу Сливинський наказом від 10 березня зобов'язав усі військові частини, управління й установи, розквартировані в Києві, надіслати до головного управління генерального штабу (Банкова, 11, відділ канцелярії) не пізніше 15 березня свої адреси й номери телефонів.
Наказую усім військовим частинам, управлінням і установам, розквартированим у м. Києві надсилати у головне управління генерального штабу (Банкова ч. 11, відділ канцелярії) не пізніше як 15 березня с. р. свої адреси і номера телефонів.
Наказ датовано 10 березня; граничний термін подання — 15 березня.
Постанова Ради Народніх Міністрів від 10 березня 1918 року про передачу організації цукрової монополії та всіх питань цукрової промисловості до відання Народного міністерства продовольчих справ: у міністерстві утворюється Департамент виробу й постачання цукру з восьма відділами. Підписали голова Ради Народніх Міністрів В. Голубович і в. о. генерального писаря І. Мірний.
організації цукрової мо-нополії і всіх пи-тань цукрової промисловости
Читано з OCR-тексту. Постанову надруковано українською й повторено російською мовою («Положеніе о передачі...»).
При Народному міністерстві продовольчих справ створюється Дорадчий комітет у справах виробу та розподілу цукру, який вирішуватиме й питання цін на цукор: до нього входять голова (з-поміж товаришів міністра), три представники Товариства цукроварів, один представник Бюро рафінерів та три представники Всеукраїнської професійної спілки працівників цукрової промисловості.
Дорадчий Комітет по справах виробу та роз-поділу цукру
Читано з OCR-тексту.
Постановою від 10 березня 1918 року припиняє діяльність київське Центральне бюро для об'єднання закупок цукру при Міністерстві продовольства (колишнього Петроградського): справи, кредити й грошові документи передаються Народному міністерству продовольчих справ; співробітникам, яких не прийматимуть на службу в міністерстві, виплатять допомогу в розмірі трьох місячних окладів.
Припинити діальність Цент-рального Бюро по обʼєднанню за-купок цукру
Читано з OCR-тексту.
В. о. міністра харчових справ М. Порш наказав районним шкіряним комітетам підпорядковуватися лише Українському центральному шкіряному комітетові (Хрещатик, 3) і Міністерству харчових справ, без вказівок міністерства не витрачати шкір, негайно виконати наряди на видачу шкір населенню через Дніпросоюз; втручання московського Главкожі заборонено.
Всі Райкожи України на далі являються підлеглими тільки українському центральному шкіряному комітету
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міністр праці М. Порш заборонив фабрикам, заводам і майстерням (приватним, Земського та Міського союзів, воєнно-промислових комітетів) безсистемно ліквідовувати підприємства й розпродувати майно без дозволу міністерства; фабзавкоми мали повідомляти про такі випадки департамент ринку праці (Бібіковський бульвар, 12).
про всі випадки часткової і загальної ліквідації підприємств, або-ж продажу майна негайно доводити до відома міністерства праці по департаменту ринку праці (Бібік. Бульвар 12).
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Полковник 18-го пішого Українського Т. Г. Шевченка полку подав «Заяву»: під час арешту більшовиками на Деміївці комендант Деміївського району забрав у нього документи й військові гроші на 1325 карбованців; він просить вважати недійсними десять паперів (посвідчення командира полку, комісара 18-ї дивізії, голови полкової ради 69-го Рязанського полку, літер на проїзд з Києва до Лубен тощо).
Коли мене було заарештовано большевиками на Демієвці під час подій, комендант Демієвського району забрав у мене всі мої документи й військові гроші на 1325 карб.
Читано з зображення. У заяві також сказано, що банда п'яниць забирала папери розстріляних козаків і старшин, щоб видавати себе за українців.
Наказ військового міністра: Головне ветеринарне управління на чолі з лікарем Вотновським-Сивошапкою перейменувати на «Головний військово-ветеринарний уряд» і доручити йому провести демобілізацію ветеринарного персоналу та скласти проект військової ветеринарної організації.
переіменуватися в «Головний військово-ветеринарний уряд»
Читано з зображення. Прізвище «Вотновським-Сивошапкою» читається невпевнено.
Наказ № 27 від 10 березня 1918 року (нового стилю) про відділ підрахунку й поточної статистики: у 1-му департаменті Міністерства Харчових Справ скасовано Відділ підрахунку й біжучої статистики, натомість при кожному відділі засновано окремі статистичні діловодства та Статистичне Бюро (старший спеціаліст, помічник, два статистики, два рисувальники, одна машиністка) — з 25 березня 1918 року.
Відділ підрахунку і біжучої статистики скасувати, заснувати заміст його при кожному з відділів 1-го Департаменту окремі, невеликі статистичні діловодства
Читано з OCR-тексту. Дата наказу «10 березня (нового стилю)» з OCR; нумерація й дата могли бути розведені колонками.
У «Заяві» полковника 18-го Українського Шевченківського полку сказано, що під час більшовицьких подій документи розстріляних козаків і старшин забирала «банда п'яниць» на чолі з комендантом Деміївського району, щоб за потреби мати українські посвідчення.
забирала папери розстріляних козаків і старшин, щоб, як прийдеться їм скрутно, мати українське подевідчення
Читано з зображення. Частину слів закриває чорнильна пляма; це твердження самого заявника.
Редакція «Нової Ради», занепокоєна долею письменника С. Васильченка, про якого не мала відомостей, просила його самого або знайомих зайти до редакції чи повідомити про нього.
Редакція „Нової Ради" турбуючись долею письменника, С. Васильченка
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міністр торгу і промисловості В. О. Голубович оголосив, що приймає у справах міністерства тричі на тиждень — у вівторок, четвер і суботу з 12 до 1 години дня на Столипінській вулиці, 55-б.
Міністр Торгу і Промисловости В. О. Голубович доводить до загального відому, що по справах Міністерства він приймає тричі на тиждень
Читано з зображення.
Володимир Дорошенко повідомляв рідних і знайомих, що живий і здоровий і служить у бібліотеці Наукового товариства ім. Шевченка у Львові (лист від 28 грудня 1917 р.).
Володимир Дорошенко ... сповіщає ... що він живий і здоровий, служить дальше в бібліотеці Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Журналом 10 березня (25 лютого) 1918 р. уряд перерозподілив обов'язки: П. Христюка звільнено від обов'язків міністра освіти (їх виконує товариш міністра П. Холодний); Кухаренкові доручено керувати міністерством земельних справ; Колідуху (в OCR «Коліуху») — обов'язки міністра продовольчих справ; І. Фещенку-Чопівському — обов'язки міністра торгу й промисловості; Ткаченка звільнено від обов'язків міністра фінансів, на його місце вступив товариш міністра Мазуренко.
Доручити І. Н. Фещенко-Чопів-ському виконувати обовязки народного міністра торгу і промисловости.
Читано з OCR-тексту. Прізвище «Коліуху» (імовірно Колідух) і «Мазуренко» подані як в OCR.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Повідомлено про загибель талановитого артиста Сергія Сокольського.
талантливый артистъ Сергій ... Сергій Сокольскій ... и погибъ
Обставини не читаються; можливо, також жертва січневих подій. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Наказ міністерства освіти № 6 (10 березня 1918 року): у Департаменті вищої і середньої школи призначено діловодом Петра Пашкевича з платнею 450 крб на місяць з 1 березня, діловодом Григорія Мозолевського з платнею 375 крб, канцеляристів (250 крб).
Пашкевич Петро-діловодом, з платнею 450 карб. місячно, з 1 березня
Читано з OCR-тексту. OCR колонок змішаний, платню окремих осіб впевнено розділити не можна.
Наказ міністерства освіти № 6: Департамент професійної і технічної освіти — Олександр Боярчук канцелярист 2-го ряду (250 крб на місяць з 15 березня 1918); Департамент нижчої школи — Віра Головачевська помічник діловода (375 крб).
Головачевська Віра-помічник діловода, з платнею 375 карб. місячно
Читано з OCR-тексту. Колонки змішані, цифри читаються частково.
Наказ міністерства освіти № 6 від 10 березня 1918 року: за Департаментом загальних справ призначено канцеляристів і машиністок із платнею 200 крб на місяць (Ткаченко Микола, Дівішек Віра, Ольшевська Марія); Жук Ісаак — в. о. голови Канцелярсько-Господарського відділу з платнею 600 крб на місяць; Біляшевський Йосип — в. о. екзекутора з платнею 450 крб; Міхневич — завідувач реєстратури (375 крб).
Жук Ісаак - в. об. Голови Канцелярсько-Господарського Відділу, з платнею 600 карб. місячно
Читано з OCR-тексту. Список зіпсований OCR (колонки змішані); цифри платні й імена читаються частково.
Наказ міністерства освіти № 6: у Департаменті дошкільної і позашкільної освіти Оксану Стешенко призначено головою Відділу дитячих захистків з платнею 600 крб на місяць з 1 березня 1918 року; Ольга Шадрина — машиністка (250 крб); Ганна Мокроус — інструктор по притулках-захистках (450 крб).
Стешенко Оксана - Головою Відділу Дитячих захистків, з платнею 600 карб. місячно, з 1 березня 1918 р.
Читано з OCR-тексту. OCR сильно спотворений («Ди-тачих захистків»); цифра 600 читається ймовірно.
Наказ міністерства освіти № 6: Відділ охорони пам'яток старовини й мистецтва — Карпо Трофименко канцелярист 1-го ряду (300 крб на місяць з 20 березня); Відділ художньої промисловости — Юхим Михайлов в. о. голови Секції народнього мистецтва (600 крб), Марія Запорожець помічник діловода (375 крб); Відділ музичний — Михайло Рощаківський (250), Юрій Вінцковський (завідувач літографією й музичним видавництвом).
Михайлов Юхим - в. об. Голови Секції Народнього Мистецтва, з платнею 600 карб.
Читано з OCR-тексту. Список спотворений OCR; імена й цифри окремих осіб частково.
Ціна номера газети «Боротьба» — 25 копійок, а на залізничних станціях — 27 копійок.
Ціна 25 коп. На станціях залізниць 27 коп.
Читано з зображення. Київська ціна; на станціях залізниць номер коштував 27 коп.
Газета «Боротьба» на станціях залізниць коштує 27 копійок за номер.
На станціях залізниць 27 коп.
Читано з зображення.
Передплата на газету «Боротьба» на 1 місяць коштує 6 карбованців.
На 1 місяць... 6 карб.
Читано з зображення.
Передплата на газету «Боротьба» на 2 місяці коштує 11 карбованців.
На 2 місяця... 11 карб.
Читано з зображення.
Оголошення на останній сторінці «Боротьби» коштує 1 карбованець 20 копійок за рядок петіту.
На останній 1 карб. 20 коп. за рядок петіту.
Читано з зображення.
Оголошення «для шукаючих праці» у «Боротьбі» коштує 1 карбованець за все оголошення, а зміна адреси передплатника — 50 копійок.
Для шукаючих праці за все 1 карб. Зміна адреси 50 коп.
Читано з зображення.
Наказом Департаменту митних зборів Міністерства фінансів від 10 березня 1918 р. № 2 сторожем призначено громадянина Адама Лешевича з платнею 165 карбованців на місяць; урядовцями I розряду — Микиту Коновала та Сергія Сімоновича з платнею «по штатах».
сторожем з
Читано з OCR-тексту.
Оголошення: до Шевченкових роковин продавалися бюсти Т. Шевченка роботи Ф. Балавенського: у натуральну величину — 50 карб.
Бюсти Т. Шевченка в натуру 50 карб. ... 1/2 натури 30 карб. з гіпсу
Оголошення: бюст Т. Шевченка роботи Ф. Балавенського в 1/2 натуральної величини з гіпсу коштував 30 карб.; продавалися в українських книгарнях і в Київській художній школі.
1/2 натури 30 карб. з гіпсу ... Автор скульптури Ф. Балавенський
Оголошення на першій сторінці «Боротьби» коштує 2 карбованці за рядок петіту.
На 1 стор. ... 2 карб.
Читано з зображення. Розцінка надрукована як «На 1 стор. ... 2 карб.», слова «за рядок петіту» стоять після другого рядка розцінок.
Наказ № 30 Міністерства торгу й промисловості від 10 березня 1918 р.: М. Слободяник призначений з 10 березня виконувачем обов'язків діловода відділу мір та ваги з платнею 450 карбованців на місяць.
П. М. Слободяник призначається з 10-го березня 1918 року виконуючим обов'язки діловода відділу мір та ваги з платнею 450 карбованців.
Читано з OCR-тексту. Ініціали в OCR спотворені.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Наказ № 34 (30 березня 1918 року): агента по розвантаженню на станції Київ І товарна призначено з 10 березня тимчасовим агентом Міністерства Харчових Справ з платнею 400 карбованців на місяць.
призначається з 10-го березня тимчасовим агентом по розгрузці на ст. Київ 1-ша товарна з платнею в 400 карбованців на місяць.
Читано з OCR-тексту. Прізвище агента в тексті зі зсувом, не збереглося повністю.
Розпорядження до похорону 10 березня: ризи для духовенства — білі, з кожної церкви й монастиря по дві корогви, які несуть у жовтих стихарях; на всіх церквах — дзвонити в усі дзвони (підписав ключар Софійського собору протоієрей).
Шати для духовенства — білі. З кожної церкви та манастиря повинно бути по дві корогви. Корогви несуть в жовтих стихарях. На всіх церквах ударити на всі дзвони.
Газета пише, що «море анархії на правим боці Дніпра» трохи затихло, але справжнього ладу й спокою немає, а на лівому березі «й цього ще не має».
Море анархії на правим боці Дніпра видимо трохи затихло
Читано з зображення.
Автор статті про економічну працю застерігає: Дніпровське пароплавство «досі не приступало до конче потрібного ремонту пароплавів», і без уваги держави до водних шляхів загрожує «закупорка Дніпра»; так само, якщо не вжити надзвичайних заходів, цукрової промисловості не буде в майбутньому сезоні (треба засіяти буряками потрібні простори і ремонтувати заводи).
яке досі не приступало до конче потрібного ремонту пароплавів
Читано з зображення. Автор — В. Новаківський (підпис поруч).
Міністр доріг заявив, що вугілля для Києва буде лише тоді, коли в українські руки перейде Знам'янка або Лозова; хліба на залізницях багато, бракує лише транспорту.
Що до підвозу угля для Київа то п. міністр сказав, що вугілля у нас буде тоді, коли до наших рук перейде Знаменка або Лозова.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Газета пише, що Україна «цілком відрізана від світа», і що сьогодні вперше прийшла пошта і газети з Німеччини.
до речі сегодня вперше прийшла почта і газети з Германії
Читано з зображення. Кордон Центральних держав щойно відкрився після німецького просування.
Оголошення: до штабу 1-го Запорізького загону потрібен машиніст (машиністка); умова — добре знати українську мову, особливо правопис; адреса: Паньківська, 10 (читається «Паньковська 10»).
потрібний у штаб 1-го Запорожського загону
Читано з зображення. Назва вулиці надрукована як «Паньковська»; читається як Паньківська.
Катеринославська «Просвіта» 25 лютого влаштувала Шевченківське свято в Зимовому театрі «з великим успіхом»; вийшло й одне число газети «Живе Слово»; красногвардійці хотіли конфіскувати його, але в друкарні нічого не застали.
„Просвіта“ уряжала 25 лютого Шевченківське свято в Зимнєму театрові з великим успіхом.
Читано з зображення. «25 лютого» — за старим стилем (10 березня н. ст.).
Міністерство освіти закликало всі українські школи й освітні установи гідно відзначити Шевченківські роковини 25–26 лютого ст. ст. (10–11 березня н. ст.).
З огляду на національне всеукраїнське значіння Шевченкових роковин 25-26 лютого ст. ст.
У неділю 10 березня в Українському національному театрі ставили «Назара Стодолю», а в понеділок, на день роковин Т. Шевченка, — концерт з участю артистів київської опери.
У неділю 10-го березня в українському національному театрі поставлено буде „Назар Стодоля", а в понеділок на день роковин Т. Шевченка концерт з участю артистів київської опери.
Оголошення: попередній продаж квитків на концерт-бал 17 березня — у магазині Леона Ідзиковського (Хрещатик, 29), а в день балу — у Купецькому зібранні весь день.
Предварительная продажа билетовъ въ маг. Леона Идзиковскаго, Крещатикъ, 29, въ день концерта-бала въ Купеческомъ собраніи цѣлый день.
Театр: Товариство Українських артистів М. Садовського виставило п'єсу Карпенка-Карого «Сава Чалий»; театр заповнили «сучасні гайдамаки» (червоний курінь), п'єса йшла з великим успіхом.
Товариство Українських артистів М. Садовського виставило відому пьесу Карпенко Карого
Читано з зображення. Дата вистави не названа; рецензія («З театру») надрукована в номері за 10 березня, отже вистава відбулася напередодні або раніше.
Оголошення: вийшла з друку книга доцента Свєнціцького «Основа науки про мову українську», ціна 1 карбованець 60 копійок; головний склад видання — Гуртова крамна контора Товариства «Час», Київ, Володимирська, 42, де є й усі інші видання українознавства.
Основа науки про мову українську. Ціна 1 карб. 60 коп.
Читано з зображення. Прізвище в оголошенні — «Свенціцького» (Іларіон Свєнціцький).
У неділю 10 березня (25 лютого ст. ст.) в 1-й Українській гімназії імені Т. Шевченка відбулося Шевченкове свято для учнів: директор В. Дурдуківський виголосив вступне слово, учні читали біографію поета й вірші з «Кобзаря», хор співав пісні на слова Шевченка; залу прикрасили намальовані учнями плакати.
В неділю 25 лютого (ст. ст.) в 1 українській гімназії імени Т. Шевченка відбулось Шевченкове свято для учнів.
Український театр під дирекцією М. Садовського в неділю 10 березня (25 лютого) 1918 року ставив драму «Ой не ходи, Грицю, та не ходи на вечорниці» на 5 дій, а 12 березня — драму «Бондарівна» на 5 дій.
(25 лютого) у неділю: Ой не ходи Грицю, та не ходи на вечорниці, др. на 5 д. ... 12-го БОНДАРІВНА, др. на 5 д.
Співанки Українського національного хору відбувалися щосереди, щоп'ятниці й щонеділі о 5 год. вечора в приміщенні Губернської земської управи (Володимирська, 33/38); там же можна було записатися до хору.
Співанки відбуваються що - середи, п'ятниці і неділі о 5 год. веч. в помешканні губерніяльної земської управи
Номер будинку в OCR «33»; в іншому місці номера — 38.
У номері вміщено вірш «Вперед!» (підпис «Гарні») і нарис «Забив» (з нелегального тюремного журналу «За гратами», підпис Ігнатій Михайлич, лютий 1916 р.) про полоненого українця Таласика в таборі; дія приурочена до Шевченкових роковин 26 лютого.
що сьогодня дійсно свято—26-го лютого—Шевченкові роковини.
Читано з зображення. Літературний твір, написаний у таборі полонених 1916 року.
У рецензії на виставу «Сава Чалий» у театрі Садовського названо виконавців: пані С. Статник — Роза, М. Тибчинський — Потоцький, С. Паньківський — Немічельський; зазначено, що Паньківський «якось з'їдав слова».
С. Статник в ролі Рози мала великий успіх
Читано з зображення. Імена виконавців на знімку читаються невпевнено.
Рецензент (М. Б.) пише, що в «Саві Чалому» настрій гайдамаків цілком на боці Гната (енергійного вояка), а не Сави-дипломата; Корольчук у ролі Чалого мав більший успіх, ніж Садовський–Чалий; С. Статник у ролі Рози мала великий успіх; добрі також Потоцький (М. Тибчинський) і С. Паньківський у ролі Немічельського.
Корольчук, що грав Чалого, мав і більший успіх ніж Садовський—Чалий.
Читано з зображення. Прізвища акторів на знімку читаються невпевнено.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У Софійському соборі, на щастя, не розірвався снаряд; пошкодження обстежувала комісія з архітекторів, істориків мистецтва й археологів.
Софійскомъ Соборѣ ... къ счастью, не разорвался снарядъ ... составленной изъ архитекторовъ, историковъ искусства и археологовъ
Текст фрагментарний; обстріл стосується січневих боїв 1918. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: вийшла книжка А. Ярииновича «Буржуазна Рада та інші фельєтони», 64 с., ціна 1 карб.; склад видання — Гуртова крамниця «Час», Володимирська, 42.
А. Яринович. БУРЖУАЗНА РАДА та инші фельєтони. Стор. 64. Ціна 1 карб.
Оголошення: вийшла книжечка П. І. Зайцева «Оксана. Перше кохання Шевченка», 32 с., ціна 50 коп., обкладинка й заставки проф. Української академії мистецтв Г. Нарбута; склад — книгарня т-ва «Друкар», Хрещатик, 50.
Оксана. Перше кохання Шевченка, стор. 32. Ціна 50 коп. П. І. Зайцева. Обгортка і заставки роботи проф. Укр. Акад. Мист. Г. Нарбута
У номері надруковано вірш О. Олеся «Т. Шевченкові» («Чому тепер Тебе немає…»), датований 10 березня 1918 року.
Чому тепер Тебе немає, В сі дні безладдя і негод, Коли над кручами блукає Війною змучений народ.
Українська влада реквізувала приміщення редакції та контори газети «Киевлянин» і запас паперу, переданий видавцями новому видавництву.
если выходу этой газеты не воспрепятствуютъ украинскія власти, реквизировавшія помѣщеніе редакціи и конторы газеты „Кіевлянинъ" и запасъ бумаги, переданные издателями газеты „Кіевлянинъ" новому издательству.
Реквізиція відбулася до виходу номера; точна дата не вказана.
Останній номер «Киевлянина» (№16) підписали редактор В. Шульгін і видавець П. Могилевська.
Редакторъ В. Шульгинъ. Издатели: П. Могилевская
Номер 14 газети «Боротьба» — органу Центрального Комітету Української Партії Соціялістів-Революціонерів — вийшов у неділю 10 березня 1918 року за новим стилем (25 лютого за старим) і названий щоденною газетою.
Неділля 10 березоля н. ст. 25 лютого ст. ст. 1918 р. ЩОДЕННА ГАЗЕТА.
Читано з зображення. Дата номера зчитана з шапки.
Редакція повідомила, що цей, 14-й, номер мав бути присвячений Шевченківським роковинам, але виходить скороченим через незалежні від редакції й технічні обставини; фактично номер має лише три заповнені сторінки (четверта порожня).
Це (14) число, яке мало бути присвяченим Шевченківським роковинам, виходить скороченим по незалежним від редакції і техничним обставинам.
Читано з зображення. Четверта сторінка на знімках порожня (видно лише просвічування зворотного боку третьої).
У шапці газета проголошує гасла: «Хай живе Всесвітня революція! Хай живе III-й Інтернаціонал! Хай живе вільна федерація народів Европи! Українська народня республіка!»
Хай живе Всесвітня революція! Хай живе III-й Інтернаціонал! Хай живе вільна федерація народів Европи!
Читано з зображення. Показує позицію есерівської газети.
Газета закликала кожну партійну організацію українських есерів налагодити постійну колективну передплату на «Боротьбу», а селян і робітників — підтримати «свою газету» в «тяжкий час великої боротьби за волю українського люду і за соціялізм».
Кожна партійна организація укр. с.-р. повинна налагодити постійну колективну передплату.
Читано з зображення. Рекламне звернення партійної газети.
Оголошення: щоденну газету «Народня Воля» пропонували передплачувати за 5 карбованців 50 копійок на місяць; контора й редакція — у Києві на розі Великої Володимирської та Рильського провулка.
На 1 м.—5 крб. 50 коп. Адреса контори і редакції: Київ, Ріг В. Володимирської та Рильського пров.
Читано з зображення.
Наради редакційної колегії й співробітників газети «Боротьба» відбуваються щонеділі; чергове зібрання призначено на 10 березня об 11-й годині ранку в приміщенні редакції.
Наради редакційної колегії і співробітників газ. „БОРОТЬБА“ відбуваються кожної неділі вранці.
Читано з зображення.
На сторінці 3 газета друкує гасло-шапку «Товариші! Революція повинна перемогти! Українське селянство и і робітництво мусить боронити революцію на Україні від упадку!»
Товариші! Революція повинна перемогти! Українське селянство и і робітництво мусить боронити революцію на Україні від упадку!
Читано з зображення. Гасло надруковано великим шрифтом над колонками с. 3.
Редактор «Нової Ради» Андрій Ніковський відповів на статті «Рабочей Жизни» (зокрема С. Сумського), які назвали його «погромним письменником» за статтю «Євреї й українське військо»; він заявив, що виступав проти антисемітизму в українському війську і закликав до миру.
А як сміє „Рабочая Жизнь" говорити про мене, як про „погромнаго писателя, нашедшаго себѣ пріютъ въ „Новой Радѣ"
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Видавці «Киевлянина» повідомили передплатників про припинення виходу газети; внесену передплату за лютий 1918 року повертатимуть за заявою або, за бажанням, зарахують як передплату на нову газету, яку збиралося видавати «Товариство співробітників „Киевлянина“».
Издатели газеты „Кіевлянинъ", увѣдомляя своихъ подписчиковъ о прекращеніи выпуска газеты, извѣщаютъ ихъ о томъ, что подписная плата, внесенная за февраль мѣсяцъ 1918 года будетъ возвращаться Г.г. подписчикамъ по ихъ заявленію.
№16 — останній номер «Киевлянина» 1918 року.
Газета виходить щодня, крім днів після свят.
Виходить що-дня крім днів після свят.
Читано з зображення.
Газета обурювалася реквізиціями друкарень і редакцій, які провадив особисто голова Ради міністрів Голубович, і порівнювала їх із большевицькими методами.
реквизиція друкарень чи редакцій ... яку особисто переводить голова ради міністрів д. Голубович
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Редакційна стаття.
Вийшло перше число нового українського сатиричного журналу «Реп'яхи» — першої спроби видавати українською мовою журнал легкої сатири.
Вийшло з друку перше число нового українського сатиричного журналу „Реп'яхи". Це перша спроба видавати на українській мові журнал легкої сатири.
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Назва видавця в OCR нерозбірлива.
Оголошення: бібліографічний часопис «Книгар» (2-й рік видання) — окрема книжка 1 карб. 40 коп., оголошення видавництв по 50 коп. за рядок; передплата — Київ, Володимирська, 42, «Час», редакція «Книгаря».
Ціна часопису „Книгарь" ... окрема книжка 1 карб. 40 коп. ... Оповістки видавництв по 50 коп. за рядок.
Останній номер «Киевлянина» (№16) коштував 25 коп., на залізничних станціях — 27 коп.
Цѣна отдѣльнаго № 25 коп. На станц. жел. дор. 27 коп.
Редакція і контора «Боротьби» містилися в Києві на вул. Караваєвській, 5 (тел. 63) і були відчинені щодня, крім свят, з 10 до 4 години дня.
Київ, Караваєвська, № 5. Тел. 63. ОДЧИНЕНО що дня крім свят от 10 до 4 год. дня.
Читано з зображення. На плитці вулиця надрукована як «Караваєвська»; попередня транскрипція мала «Каравалевська».
За редакцію «Боротьби» відповідали С. Бачинський та Ів. Лизанівський; видавав газету Центральний Комітет У. П. С.-Р.; друкувалась вона в Київській типографії-літографії Товариства І. Н. Кушнерьова і К°.
За редакцію відповідають С. Бачинський. Ів. Лизанівський.
Читано з зображення. Назву друкарні прочитано невпевнено («Кушнерева»).
Анонімний автор листа до С. Єфремова пише, що єврейська преса, зокрема орган Бунду «Фольксцайтунг», друкувала різні статті проти більшовиків-окупантів, а єврейське населення Києва, як і всі кияни, «терозиоване» більшовиками, бажало їхньої поразки.
орган Бунда «Фольксцейтунг» писав різні статті про окупаторів большевиків
Читано з зображення. Цитата з анонімного листа, передрукованого в «Боротьбі» з «Рабочей Жизни».
«Рабочая Жизнь» (за переказом «Боротьби») вітає українську літературу з «новим погромним писателем Андрієм Ніковським», що «найшов собі захист в «Новій Раді», і застерігає, що стаття знову «оживила погнешій вже бувшо вогонь розправи і самосудів».
Ми можемо поздоровити українську літературу з новим погромним писателем Андрієм Ніковським
Читано з зображення. Передрук оцінки чужої газети; конфлікт «Нової Ради» і єврейської та есерівської преси навколо статті Ніковського.
Газета іронізує з розчарування С. Сумського, який раніше вважав «Нову Раду» соціалістичною газетою: «Боротьба» радить «поменше ідеалізації — тоді буде менше і розчарувань».
Поменше ідеалізації — тоді буде менше і розчарувань, не буде несподіванок.
Читано з зображення. Колонка перерізана на стику плиток, початок відновлено частково; позиція есерівської газети.
Над тілами полеглих борців автор есерівського нарису клянеться: «На ваших трупах ми свято присягаємо і кров'ю клянемося, що боротимемося за святе діло»; полеглі названі щасливими, бо в бою віддали життя «за свій покривджений люд».
На ваших трупах ми свято присягаємо і кровʼю клянемося, то боротисямемо за святе діло
Промова/нарис про похорони борців; ймовірно, про похорон неділі 10 березня. Позиція партійної газети.
Після відходу большевиків «Пролетарская Мысль» перестала виходити, а «Боротьба» залишилася; Міністерство внутрішніх справ наказало реквізувати для «Боротьби» приміщення й папір «Кіевлянина»; товариство, яке замість В. Шульгина мало видавати газету, домоглося від особливого коменданта Присовського звільнення від реквізиції, але голова Ради міністрів В. Голубович прибув до редакції «Кіевлянина», скасував наказ коменданта й розпорядився реквізувати приміщення для «Боротьби», а папір — для Міністерства внутрішніх справ.
в редакцію „Кіевлянина" явився міністр-предсідатель Голубович і заявив, що касує наказ особливого коменданта і робить розпорядження про реквизицію помешкання для „Боротьби", а паперу-для міністерства внутрішніх справ.
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Розташування редакції виведено зі згадки про «шарпанину на Караваївській вулиці».
А. Ніковський висміяв «сповідь» Євгена Касяненка в «Робітничій газеті»: той за большевиків працював коректором мови в офіційному большевицькому «Вістнику» (на запрошення Затонського) і стверджував, що добував у революційного комітету «дозволи на життя» для українців, зокрема для С. Веселовського, Довженка, Ковальського; Ніковський згадав, що Касяненко отримував «400 большевицьких срібляників».
дістаючи в революційного комітету дозвіл на життя (!) десяткам українців, серед котрих були й такі цінні люде, як С. Веселовський, ... Довженко, Ковальський
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Газета з посиланням на «Робочу Газету» пише про «неприхильність позиції Австро-Угорщини» в справі миру з Україною та відсутність порозуміння з Німеччиною; зауважує, що Англія й Франція не визнають мирного договору України з центральними державами, а «ходять поголоски про якісь таємничі нитки, що лучать Англію з Кавказом та Донецькою Республікою».
ходять поголоски про якісь таємничі нитки, що лучать Англію з Кавказом та Донецькою Республікою
Читано з зображення. Частково поголоски; джерело — львівські газети через «Робітничу Газету».
«Народня Воля» виступає за коаліційний кабінет з есерів і соціал-демократів, а «Робітнича Газета» та «Нова Рада» — за «діловий кабінет» з осіб, що мають довіру громадянства; «Боротьба» зазначає, що соціал-демократи не дуже приваблені чужою перевагою в коаліції.
Коаліційний кабінет, складений з с.-р. і с.-д.
Читано з зображення. Йдеться про кризу кабінету після повернення уряду до Києва.
Газета передруковує «Одвертий лист С. Ефремову» з «Рабочей Жизни»: автор (соціал-демократ, єврей) обурений статтею «Евреи і українське військо» в «Новій Раді», яку редагує Єфремов, називає неправдою, що з єврейських балконів стріляли по вільних козаках, і пише, що ще до приходу більшовиків на Миколаївській вулиці вільні козаки без суду розстрілювали захоплених людей.
Звичайно, неправда те, що ніби то з еврейських балконів стріляли у вільних козаків
Читано з зображення. Лист передруковано, автор анонімний («Соціяль-демократ»); факти — твердження автора листа.
Стаття «Шевченко у французькій літературі» (підпис М. Б.) пише, що Шевченка перекладали ще за життя, а Драгоманов у 1870-х роках допоміг французькому письменникові Дюрану вмістити статтю про Шевченка в «La Revue des revues»; автор пропонує видати збірник французьких перекладів «Кобзаря» і біографію поета.
Одну хорошу пробу зробив в 70-х роках покійник Драгоманов.
Читано з зображення. Лише загальна культурна інформація; пов'язана з Шевченківськими роковинами.
Містом ходили фантастичні чутки про нібито розмову Шульгіна з головнокомандувачем більшовицьких військ Муравйовим, який буцімто сказав: «Ми робимо з вами одне й те саме: ви — пером, я — багнетом»; Шульгін у відкритому листі їх спростував.
По городу ходятъ фантастическіе разсказы о какой-то моей бесѣдѣ съ Муравьевымъ, главнокомандующимъ большевистскихъ войскъ ... „Мы дѣлаемъ съ вами тоже самое. Вы—перомъ, я—штыкомъ".
Чутка; спростована автором.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У Києві поширилася звістка, що українці взяли в полон «славнозвісного» большевицького полковника Муравйова.
у Київі одержано звістку, що українці взяли в полон славнозвісного большевика полковника Муравйова.
Неперевірена звістка; насправді М. Муравйов у полон не потрапив. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Чутка: за словами німецьких офіцерів, які перебувають у Києві, світова війна наближається до завершення — «мир можливо вже тепер підписаний»; Німеччина нібито мириться з Францією та Англією коштом Сибіру.
Німці (що перебувають в Києві) кажуть що мир можливо вже теперь підписаний.
Читано з зображення. Газета передає це лише «на совісті кореспондентів» і сама не має відомостей про те, що діється за кордоном.
Чутка серед німецьких офіцерів у Києві: німецька армія хотіла завдати сильного удару на західному фронті, але справа нежданно може закінчитися миром «протягом кількох днів»; Японія й Китай нібито теж щось беруть, а США мають якусь «рекомпенсацію».
Німецька армія хотіла нанести сильний удар на західньому фронті та нежданно справа повернулася так що се може кінчитися мировою дорогою
Читано з зображення. Подано як чутку з вуст німецьких офіцерів; газета не мала можливості перевірити.
Обов'язковою постановою в. о. міністра фінансів УНР Ткаченка купони воєнних позик, «Позики Свободи» та білетів Російського державного казначейства з терміном не пізніше 1 травня 1918 року мали обов'язково прийматися при виплатах і розрахунках державними й приватними установами та приватними особами; за відмову загрожувала кримінальна відповідальність.
купони военних позичок, Свободи і білетів Російського Казначейства, терміном не пізніше 1 травня 1918 року, повинні обов'язково прийматись при виплатах і обрахунках
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Наказ № 70 від 10 березня 1918 року: скарбникові канцелярії Васильчукові видати 200 крб на службові видатки Білецькому, 15 000 крб Варніцькому на організацію друкарні військового міністерства, 200 крб співробітникові Літовченку на утримання, 600 крб пенсії шоферам міністерства за березень, 150 крб директорові канцелярії та 258 крб 25 коп. на канцелярські й друкарські видатки.
на організацію дру-карні Військового Міністерства (15000) пятнадцять тисяч карбованців
Читано з OCR-тексту.
Оголошення: Український народний кооперативний банк (Хрещатик, 27) приймав безстрокові й строкові вклади та вклади на біжучий рахунок готівкою в українській і російській валюті, а також чеками на державний і приватні банки; платив від 4½ до 6% річних.
Український народний ... кооперативний Банк. Хрещатик, 27. Приймає вкладки безстрочні і строчні ... Платить від 4½ до 6% річних.
У №29 адресу прочитано як Хрещатик, 2 — ймовірно, той самий банк і обрізаний номер.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Київська міська управа повідомила про великий брак хліба в Києві і просила негайно привезти до міста хліб з районних складів, бо це єдиний вихід зі скрутного становища.
просить негайно ... складів хліба в Київ, бо це є один вихід з скрутного становища.
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Текст сильно пошкоджений OCR.
Оголошення: хтось шукає кімнату, бажано ближче до центру; повідомляти в редакцію «Боротьби» для М.
Кімнату шукаю, бажано поближче до центру.
Читано з зображення.
За словами Шульгіна, німці, налагоджуючи роботу залізниць, насамперед наказали вимити й вимести дочиста київський вокзал, який довго перебував у брудному стані.
прежде всего, приводя въ дѣйствіе желѣзныя дороги, приказали вымыть и вымести до чиста вашъ несчастный кіевскій вокзалъ
Німецькі війська увійшли до Києва на початку березня 1918. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міністр доріг Сокович розповів, що большевики, відступаючи, підірвали кілька мостів на правобережних залізницях; поїзди в напрямку Знам'янки ходили лише до Білої Церкви, бо в районі Христинівка — Вапнярка ще діяли большевицькі банди.
В сторону Знаменки поїзди ходять тільки до Білої-Церкви, бо в районі Христинівка - Вапнярка ще бешкетують большевицькі банди
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
За словами міністра доріг Соковича, у Дарниці зібралося близько 1100 вагонів, відбитих у большевиків, з них 500 навантажених різним вантажем, зокрема 48 вагонів вугілля, а також 30 пасажирських вагонів.
В Дарниці, напр., таких вагонів набралось до 1100, і при тому виявилось, що 500 вагонів з цього числа навантажені ріжним грузом, в них 48 вагонів угля і 30 пасажирських вагонів.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
На всіх залізничних лініях велася боротьба з безбілетними пасажирами, станції чистили й мили, продаж квитків давав добрий щоденний прибуток.
По всіх лініях зараз іде планомірна боротьба з безбілетними пасажирами, станції чистяться, миються
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Військова влада в Києві отримала відомості, що на станції Бахмач большевиків уже немає; залізничне сполучення Київ — Ніжин відновлено.
Залізничний зв'язок Київ-Ніжин відновлено.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За даними міністра доріг, большевики захопили й погнали на північ 88 паровозів; на Московсько-Києво-Воронізькій дорозі вони вивезли 344 вагони вантажів без документів, погрожуючи розстрілом службовцям, які намагалися перевірити поїзди.
на московсько-київо-воронізькій дорозі було перевезено 344 вагонів грузів без документів
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Число паровозів в OCR непевне.
Шульгін писав, що кияни, які раніше не віддавали честі російським офіцерам, тепер охоче віддають її німецьким.
Ахъ, господа, вы не хотѣли отдавать чести русскимъ офицерамъ... А теперь съ какой готовностью вы отдаете эту „честь" нѣмецкимъ!
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Газета застерігала «панів фінансистів», що народ України «заявив, що за землю селянство заплатило сторицею і більше платити не буде», і що дні, коли можна було «купити з трудового народу по десять шкір під прапором державних інтересів», минули.
селянство заплатило сторицею і більше платити не буде
Читано з зображення. Класова позиція партійної газети.
Передовиця оцінює недавню навалу більшовиків як «смерч» «Ленінських банд» на чолі з «полковниками від уголовщини» Муравйовим та Антоновим, після якого в республіці «не залишилося каміня на камені».
Ленінських банд на чолі з полковниками від уголовщини п.п. Муравйовими, Антоновими
Читано з зображення. Позиція партійної газети.
«Робітнича Газета» (у передруку «Панове пізно!») пише, що під українську марку «підшиваються всякі шахраї й пройдисвіти», які ввесь час працювали серед чорної сотні, і що «знову всеросійська чорна сотня» мріє про панування над українським народом.
Під українську марку зараз підшиваються всякі шахраї й пройдисвіти
Читано з зображення. Позиція «Робітничої Газети»; передрук у «Боротьбі».
У передовиці «Національне свято» газета вітає оголошення роковин Шевченка національним українським святом: до того роковини святкувалися «в умовах не сприяючих повній свободі слова», церковні панахиди забороняли, а тепер вони стають державним святом; автор (І. М.) пов'язує це з надією на «лад», про який мріяв Тарас.
А от тепер роковини Тарасові оголошуються національним українським святом.
Читано з зображення. Позиція партійної газети; текст статті підписано «І. М.».
Автор («Ю. Д.») вимагає якнайшвидше скликати правомочний IV партійний з'їзд українських есерів: у партії «багато непорозумінь» і ставиться питання, чи не розколеться вона, а після подій від останнього з'їзду (вибори до Установчих зборів, IX і X сесії Ради, навала більшовиків, взяття Києва, втеча уряду до Житомира, сепаратний мир, німецька окупація) погляди членів мусять бути переглянуті.
і з'їзд мусить показати на скільки процес децентралізації в партії пішов далеко.
Читано з зображення. Внутрішньопартійна дискусія; стаття підписана «Ю. Д.».
У статті «Намагаються вступати в бій» газета стверджує, що українська буржуазія, яка раніше носила в петлицях то жовто-блакитну, то червону кокарду і записувалась у «соціялістичну» партію, тепер «насміліла» і скидає «фіговий лист соціялізму», тож реакція намацує «слабе місце революції».
Почнається намацування слабого місця революції на Україні щоби в те слабе місце нанести смертельний удар.
Читано з зображення. Суб'єктивна оцінка есерівської газети.
Звернення «До здорового і свідомого громадянства» (з кінематографічною метафорою про «кинематеатрального глядача») докоряє киянам-обивателям: десятки тисяч «здорових нафарблених молодих людей» без діла товклися по вулицях і кав'ярнях, а коли загриміли гармати, «зарились в нори»; закликає негайно вступати до народної армії.
десятки тысяч здорових нафарблених молодих людей без цілі вештались збільшуючи вулишній натовп і товкониню
Читано з зображення. Позиція газети; йдеться про дні більшовицької навали (січень–лютий 1918).
У статті економічного змісту (підпис В. Новаківський) запропоновано створити «головну економічну Раду Республіки», яка погоджувала б усі галузі й об'єднала б сили краю; автор наголошує: «втрата сезону — втрата року» (на прикладі Дніпровського пароплавства і цукрових заводів).
Треба утворити головну економічну Раду Республіки
Читано з зображення. Думка автора партійної газети.
У статті «Прогноз народництва» автор пригадує, що ще недавно в Центральній Раді розходження соціал-демократів і соціалістів-революціонерів у земельному питанні «трохи не довело до кризи Секретаріату».
яке трохи не довело до кризи Секретаріату
Читано з зображення. Решта статті — теоретичний огляд аграрного питання в Інтернаціоналі (за книжкою Сталинського); не транскрибується.
У статті «Чергове завдання» (під підписом Вас. Гартованого) зазначено, що Україна переживає важливий момент: на неї «насувається погроза контр-революції, реакції, ліквідації» здобутків минулого року, тож потрібні організація й напруження всіх революційних сил.
Україна переживає важний політичний мент на Україну насувається погроза контр-революції, реакції, ліквідації всього того що приніс нам минулий бурхливий рік.
Читано з зображення. Початок колонки розрізаний на знімках; підпис «Вас. Гартований» стоїть перед заголовком.
Газета вимагає невідкладно організувати земельні комітети згідно із земельним законом, затвердженим Центральною Радою, розробити план управління гірничими округами Республіки та взяти під державний контроль харківські органи з монополії палива («монотоп», «Донуголь»), «Центромсталь» й створити державну монополію внутрішньої і зовнішньої торгівлі.
Треба негаючись приступити до організації земельних комітетів, згідно земельному закону, затвердженого Центральною Радою.
Читано з зображення. Підпис автора на знімку не прочитано.
У статті про середнє шкільництво автор вимагає підвищити місячну платню вчителів середніх шкіл на 100% («бо працювати в голоді і холоді не можна»), перетворити колишні церковно-вчительські семінарії на вчительські й розподілити школи між національностями пропорційно до населення; пропонується створити генеральну шкільну раду з національними секціями.
у середніх школах підвисшити місячну платню о 100%
Читано з зображення. Початок колонки на с. 1 (статті «Чергові завдання середнього шкільництва»), закінчення на с. 2; процент прочитано з плитки p2_b1L.
Український робітничий клуб у Києві (у Лук'янівському народному домі) повідомив, що під час останніх політичних подій пропали всі ділові книги клубу, і просив членів принести членські квитки для нової реєстрації; черговий член ради приймав щодня з 6 до 8 години вечора.
„Український робітничий клуб у Київі". (В Лук'янівськім народнім домі)- Під час останніх політичних подій, пропали всі ділові клубські книжки.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Інформаційне бюро Міністерства внутрішніх справ містилося на Хрещатику, 38, третій поверх, і було відчинене з 10 години.
Міністерство внутрішніх справ міститься Хрещатик 38, третій поверх і одчинено від 10 години.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: відкрито збір пожертв на вінок і пам'ятник на могилах трагічно загиблих членів У. П. С.-Р. тт. Бочковського (в тексті «Бочкозського»), Зарудного та Пугача; гроші слід надсилати до редакції «Боротьби» на Караваєвську, 5.
збір пожертв на вінок та пам'ятник на могилах трагично загинувших членів У. П. С.-Р.
Читано з зображення. Перше прізвище читається як «Бочкозського»; можливо, Бочковський.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Товариш міністра торгу й промисловості В. О. ... приймав у справах міністерства щовівторка, щочетверга й щосуботи з 12 до 1 години дня (Столипінська вул., 5б(?)).
приймає тричі на тиждень: у вівторок, четвер і суботу, від 12 до 1 години у день. (Столипінська вул. № 5б)
Прізвище посадовця й номер будинку пошкоджені OCR.
Неділя 10 березня була ясним, погідним сонячним днем із запашним весняним повітрям; по вулицях Києва повіяло пожвавленням, люди з веселістю й спокоєм у обличчях чекали на похорони борців за свободу.
Неділя. Ясний, погідний, сонячний день, в повітрі чути запашні весняні дні.
Нарис «Враження з останніх днів»; неділя перед 13 березнем — 10 березня.
Оголошення: «Завод зубчаток» (Київ, Прорізна, 14, тел. 19-86) виконував автомобільні та всякі інші частини.
АВТОМОБІЛЬНІ ТА УСЯКІ ИНШІ ЧАСТИНИ ВИКОНУЄ „Завод Зубчаток" КИЇВ. ПРОРІЗНА 14, тел. 19-86
Оголошення: модний дім А. Круглікової (Maison A. Круглікова) оголошував весняний сезон — сукні, костюми, матерії; замовлення приймалися.
Maison A. Круглікова ... Весняний сезон. ... Плаття, костюми, матер. ... закази приймаються.
Адресу в OCR не збережено.
Оголошення: Ліквідаційна комісія Комітету Південно-Західного фронту Всеросійського союзу міст запрошувала всіх постачальників, підрядників установ і фірми для з'ясування активу й пасиву комітету.
Ліквідаційна Комісія по виясненню актива і пасива Комітета Півд. Західнього Фронту Всеросійського Союза Городів запрошує всіх поставщиків, підрядчиків
Австрійських українців, які знають німецьку мову, просили прибути до Галицько-буковинського комітету (Михайлівський монастир, Трьохсвятительська, 3) з 9 до 3 години.
Усіх австрійських українців, що знають німецьку мову, прохають прибути до галицько-буковинського комітету
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: тривав прийом прохань на нещодавно відкриті курси будівничих і дорожніх техніків; приймали практиків, які закінчили школи десятників або рівноцінні технічні школи, не молодших 21 року; курси містилися на Столипінській вул., 55б(?).
Прийом прохань на недавно відкриті курси будівничих та дорожніх техніків ПРОДОВЖУЄТЬСЯ. ... не молодші 21 року. Курси містяться на Столипінській вул.
Номер будинку в OCR пошкоджений.
Оголошення: фахівець із довголітньою практикою в техніко-видавничій справі (книжки, газети, журнали, експедиція) шукав посаду адміністратора; адреса — Інститутська, 22, «Нова Рада».
Шукаю посади ... Спеціально техніко-видавниче діло ... довголітня практика ... для адміністратора.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані