Проти ратифікації миру голосували російські соціал-демократи (меншовики), «Бунд» і «польський демократичний централ».
Проти ратіфікації — рос. соціял демократи (меньшевики), „Бунд“ і „польський демократичний централ“.
Читано з зображення.
субота
3 березня за старим стилем
153 записи · 3 джерела · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Субота, 16 (3) березня. Політичне життя міста крутилося довкола складу нового кабінету: у кулуарах Малої Ради обговорювали есерівський список на чолі з Голубовичем, говорили про відставку міністра праці Порша, а «Нова Рада» застерігала від розмов про гетьмана як прикриття диктатури. Есерівська «Боротьба» вийшла із заголовком «Мировий договір ратифіковано», хоча Мала Рада ухвалила ратифікацію лише наступного дня. Грошей не видавав жоден банк, у пекарнях не було хліба; до Берліна виїхала комісія замовляти друк кредитових білетів, а в місті працювала австро-угорська економічна комісія. У губернському комісаріаті почалася нарада про реорганізацію міліції та роззброєння населення, а «Вістник» Ради народних міністрів повернувся з Житомира на Хрещатик.
Аналіз складено за 154 записи; зараз у хроніці за цей день їх 153.
З суботи в парламентських колах обговорювали есерівський список: Голубович — прем'єр без портфеля, Любинський — закордонні справи, Ткаченко — внутрішні, Михайлов — праця, Терниченко — земельні справи, Ковалевський — харчові та інші. На спільному засіданні ЦК і фракції УПСР вирішили, що прем'єром має лишитися Голубович, а кабінет — складатися з есерів і соціал-демократів; остаточне рішення відклали до ратифікації миру. «Нова Рада» повідомила, що міністр праці М. Порш подає у відставку, щоб працювати у фракції УСДРП, і переказувала чутки про об'єднання господарських міністерств в одне. Неукраїнські кола Києва, за газетою, стежили за кризою пасивно, а праві бажали, щоб українська влада сама себе знищила кризами.
певність середня: Проєкти й чутки, переказані двома газетами; остаточний склад кабінету оголосили 19 березня, і він від цього списку відрізнявся.
Від суботи 16 березня в парламентських колах обговорювали список нового кабінету з есерівських кіл: Голубович — прем'єр без портфеля, Любинський — міжнародні справи, Ткаченко — внутрішні справи, Михайлов — праця, Терниченко — земельні справи, Перепелиця — фінанси, Ковалевський — харчові справи, Христюк — генеральний писар, Лотоцький — контроль, Прокопович — освіта.
Починаючи від суботи в парламентських кругах обмірковується такий список: Голубович-прем'єр без портфеля (с.-р.).
Народний міністр праці М. Порш цими днями подав у відставку з політичних міркувань і через потребу працювати у фракції УСДРП в Малій Раді; його заступником мав стати товариш міністра праці Михайлов (у. с.-д.).
Цими днями народній міністр праці М. В. Порш подається в одставку.
За чутками з урядових кіл, Рада народних міністрів незабаром мала затвердити законопроєкт про об'єднання міністерств торгу й промисловості, хліборобства і харчування в одне Міністерство народного господарства.
цими днями Рада Народніх Міністрів затвердить законопроєкт про об'єднання міністерств торгу промисловости, хліборобства і харчування в одно міністерство народнього господарства.
«Нова Рада» писала, що неукраїнські політичні й обивательські кола Києва виявляли до урядової кризи лише пасивний інтерес: «Кіевская Мысль» зайняла позицію глядача, інші газети — «моя хата з краю», а буржуазні й праві кола бажали, щоб українська влада сама себе знищила низкою криз.
„Кіевская Мысль" заняла позицію глядача, того третього, який радів, коли двоє б'ються.
На спільному засіданні ЦК УПСР і фракції УПСР Малої Ради в п'ятницю 16 березня обговорювали кабінет: прем'єром має залишитися Голубович, у кабінеті мають бути есери й соціал-демократи, особлива увага — військовому міністерству; остаточне вирішення відкладено на наступний день після ратифікації миру.
Загальний настрій, що буде мати значіння для остаточного виєлснення такий: тов. Голубович повинен на далі остатьси премьером.
Передовиця «Нової Ради» писала, що деякі українські кола «договорилися вже аж до гетьмана», і застерігала, що за романтичним плащем може ховатися диктатура. ЦК партії самостійників-соціалістів відмежувався від анонімного «оголошення» із закликом призначити гетьмана, яке розсилали від імені «самостійників». С. Єфремов писав, що боротьба з більшовизмом у декого набула юдофобського забарвлення.
певність середня: Усі свідчення з однієї газети («Нова Рада»), але це прямі тексти, зокрема заява ЦК партії.
Передовиця «Романтика чи реакція?» констатувала, що деякі українські кола «договорилися вже аж до гетьмана», і застерігала, що за романтичним плащем гетьманства може ховатися диктатура.
Деякі українські круги договорилися вже аж до гетьмана. За мальованою самостійністю йде й мальований заступник її, вихвачений з архивів минулого
ЦК Української партії самостійників-соціалістів спростував причетність до анонімного друкованого на машинці «оголошення» (із закликом призначити гетьмана), яке розсилали від імені «самостійників»; ЦК заявив, що ні він, ні партія не мають до нього жодного стосунку.
появилась звістка про „оголошення", писане на машинці, яке розсилається анонімними „самостійниками"
У статті «Шляхом розпаду» С. Єфремов писав, що більшовицьке повстання в Києві почалося одночасно з IV Універсалом за нейтралітету або прихованого співчуття майже всієї неукраїнської людності, яка навіть бомбардування міста ставила в провину українцям-оборонцям; лише «лихе й мстиве господарювання» більшовиків змусило її знову шукати опори в українській владі.
навіть пекельне бомбардування міста голос людности поставив у вину не большевикам, що нападали, а українцям, що оборонялись.
С. Єфремов відзначав, що після повернення українська влада прийшла «з новими спільниками», а боротьба з більшовизмом серед деяких набула виразно юдофобського забарвлення, що викликало нове розчарування.
боротьби з большевизмом, що серед деяких набула виразно юдофобської окраски.
«Боротьба» вийшла із заголовком «Мировий договір ратифіковано» й переліком позицій: за ратифікацію — українські есери, соціал-демократи, соціалісти-федералісти та дві єврейські партії, проти — меншовики, Бунд і Польський демократичний централ, за передачу до комісії — російські есери й Поалей Ціон. Передовиця називала мир «справедливим для України», а голосування меншин проти нього — водою на млин чорносотенців.
певність низька: Сам заголовок — факт, але сама ратифікація цього дня не відбулася: за кількома незалежними джерелами, Мала Рада ухвалила її 17 березня (див. розбіжність).
Заголовок першої шпальти «Мировий договір ратіфіковано» повідомляв: за ратифікацію в Малій Раді голосували українські соціалісти-революціонери, соціал-демократи, соціалісти-федералісти, об'єднана єврейська соціалістична робітнича партія й народна єврейська партія.
За ратіфікацію в Малій Раді голосують укр. соц.-революціонери, укр. соц.-демократи, укр. соц.-федералісти, об'єдн. евр. соц. роб. партія, народня евр. партія.
Проти ратифікації миру голосували російські соціал-демократи (меншовики), «Бунд» і «польський демократичний централ».
Проти ратіфікації — рос. соціял демократи (меньшевики), „Бунд“ і „польський демократичний централ“.
За передачу договору в комісію виступили російські соціалісти-революціонери й єврейська соціал-демократична робітнича партія «Поалей Ціон».
За передачу в комісію — рос. соц.-рев. і евр. соц.-дем. роб. партія („Поалей Ціон“).
Стаття «Ратіфікація мирного договора» запевняла: «Мир України з Німеччиною є справедливий мир для України», і закликала ратифікувати його «во імя революційних гасел на Україні, ради інтересів трудящих»; відмову від ратифікації автор називав «провокаційним вчинком проти селянства і робітництва України».
Мир України з Німеччиною є справедливий мир для України і ми повинні його ратіфікувати во імя революційних гасел на Україні, ради інтересів трудящих.
Автор попереджав, що соціалісти меншості своїм голосуванням проти миру «лити воду на колесо чорносотенно-патріотичного млину», і застерігав їх від цього кроку «з усією силою».
Хай памятають, що це буде лити воду на колесо чорносотенно-патріотичного млину.
«Нова Рада» писала, що грошових знаків не видають ні приватні банки, ні Державний банк, ні казначейство, ні кооперативи, навіть вклади не повертають, бо люди ховають готівку «не в банках, а в баньках». Міністерство фінансів створило комісію на чолі з Є. Голіцинським, яка того ж дня виїхала до Берліна укладати угоди на друк кредитових білетів.
певність середня: Одне джерело, але про брак готівки пишуть і інші газети 15 і 19 березня.
Грошових знаків не можна було дістати ніде — ні в приватних банках, ні в Державному банку, ні в казначействі, ні в кредитових кооперативах: вони не видавали грошей і навіть не повертали вкладів. Автор статті стверджував, що грошей у країні багато, але їх ховають «не в банках, а в баньках», у хатніх схованках, боячись девальвації.
гроші ці заховані ... не в банках, а в баньках, в усяких хатніх схованках
Міністерство фінансів утворило спеціальну комісію на чолі з управителем Експедиції заготовлення державних паперів Є. Голіцинським для укладення в Німеччині договорів на друкування кредитових білетів і закупівлю матеріалів; комісія 16 березня виїжджала до Берліна.
Для заключення в Німеччині умов по друку кредитових білетів ... утворюється спеціяльна комісія ... Комісія ця сьогодня виїздить до Берліну.
У київських пекарнях хліба не було, і коли його привезуть, ніхто не знав. Паляниці й борошно продавалися на базарах, домові комітети купували борошно мішками, а міська продовольча управа сиділа без хліба. Газета дорікала управі, що обмін товарів на хліб із селом не вдався, бо для села майже нічого не заготовили, хоча оселедців, рису й мила в Києві було ще чимало.
певність середня: Одна газета; ціни на базарі в тексті нерозбірливі.
У київських пекарнях хліба не було, і коли він прибуде — невідомо; на базарах продавали паляниці, можна було купити й борошно, яке домові комітети купували мішками, тоді як міська продовольча управа сиділа без хліба.
хліба в київських пекарнях. Коли прибуде хліб у Київ-невідомо. На базарах паляниця продається за ... карб.
Газета критикувала міську продовольчу управу: обмін товарів на хліб із селом не вдався, бо майже нічого для села не заготовили, а оселедці, рис і мило, яких у Києві було ще чимало, слід було відправити на села; ставилося питання, чи готовий Київ до початку навігації на Дніпрі — головній артерії, якою до міста йшли жито й пшениця.
і оселедці, і рис, і мило, якого в Київі ще єсть чимало, слід би пустити на села.
Рада народних міністрів створила комісію з товарообміну з Центральними державами на чолі з М. Поршем, заступник — І. Чопівський. До Києва прибула частина австро-угорської економічної комісії на чолі з підполковником Менохом (Ленохом) і склала привітальну візиту представникам київського торгу й промисловості; з дня на день чекали голову комісії графа Форгача.
певність середня: Урядова постанова в «Новій Раді» й хроніка «Боротьби»; деталі візиту в тексті майже не збереглися.
Рада народних міністрів створила комісію з товарообміну з центральними державами на чолі з М. Поршем (заступник — І. Чопівський) з повноваженнями вести переговори й підписувати умови взаємного товарообміну; до складу ввійшли, зокрема, Д. Марголін, Ейхельман, Барановський і представник «Союзбанку».
Головою комісії призначено М. Порша, а його заступником- Чопівського
Австро-угорська економічна комісія приїхала до Києва не в повному складі: частина її на чолі з підполковником Леноком (Менохом) прибула, тоді як вся комісія засідала у Відні під головуванням графа Форгача; завданням комісії були переговори про торговельний договір України з Австро-Угорщиною.
Австро-угорська економічна комісія приїхала не в повному складі, як це згадувалось у газетах.
До Києва прибула частина австро-угорської економічної комісії на чолі з підполковником Менохом; сама комісія на чолі з графом Форгачем засідала у Відні. Завдання київської групи — вести переговори з українськими економічними установами про торговельні відносини; до неї мали додати майбутнього австрійського консула.
Приіад австро-угорської ено-номічної комісії.
Австро-угорська економічна комісія склала офіційну привітальну візиту представникам київського торгу й промисловості.
Привитальна візіта австрійської економичної комісії.
Голова економічної комісії Австро-Угорщини граф Форгач мав днями приїхати до Києва, щоб брати участь у переговорах з українським урядом у торговельно-промисловій справі.
Голова економічної комісії Австро-Угорщини гр. Форгач в сих днях приїздить до Києва, щоб взяти участь в переговорах з українським урядом в справі торговельно-промисловій.
У губернському комісаріаті на Катерининській, 10 почалася нарада повітових комісарів і начальників міліції Київщини з представниками МВС, військового відомства й прокуратури. Тривала вона до 18 березня; обговорювали владу на місцях, повну реорганізацію міліції й роззброєння населення.
певність висока: Попередній анонс і пізніший звіт про нараду; обидва в «Новій Раді», але це документ і звіт про подію, що відбулася.
16 березня (нов. ст.) о 6 годині вечора на Катеринівській, 10 призначено нараду повітових начальників міліції щодо боротьби з анархією й бешкетами, роззброєння населення та організації загонів міліції. Губернський комісар З. Моркуліс(?).
16 (нового стиля) березня в 6 годин у вечері (вул. Катеринівська 10) призначена нарада повітових начальників міліції
16–18 березня 1918 р. в приміщенні губернського комісаріату відбулася нарада повітових комісарів Київщини, начальників повітової й міської міліції, представників Міністерства внутрішніх справ, військового відомства, прокурорського нагляду та земського самоврядування; розглядали питання урядової влади на місцях, повної реорганізації міліції та роззброєння населення.
16-18 березня в помешканні губерніяльного комісаріату відбулись засідання наради повітових комісарів Київщини
Німецька комендатура домовилася з МЗС УНР, що листи, посилки й перекази полоненим ідуть через німецьку польову пошту, і їх треба приносити до комендатури. Перепусток на виїзд до Німеччини, Австро-Угорщини й Польщі поки не видавали; вільні перепустки обіцяли «правдоподібно» за два тижні.
певність середня: Повідомлення одного джерела, двічі передане в різних розпізнаваннях того самого номера.
Німецька комендатура в Києві домовилася з Народним міністерством закордонних справ УНР, що кореспонденцію, посилки й грошові перекази для полонених з України до Німеччини й Австро-Угорщини пересилатимуть через німецьку польову пошту; справу вирішено тимчасово, і всі такі пересилки треба подавати до німецької комендатури в Києві.
Усі згадані пересилки треба подавати до німецької комендатури у Києві.
На виїзд до Німеччини, Австро-Угорщини та Польщі німецька комендатура станом на 16 березня не видавала жодних пропусків, поки справа не з'ясується; імовірно, через два тижні можна буде отримати вільний пропуск.
На виїзд до Німеччини, Австро-Угорщини і Польщі німецькою комендатурою не видається зараз жодних пропусків
За повідомленням, німецька комендатура в Києві та Міністерство закордонних справ УНР домовилися, що листи, посилки й грошові перекази для полонених з України йдуть через німецьку польову пошту; поштово-телеграфні зносини ще не налагоджено, тож усі такі пересилки подавати до німецької комендатури.
Про закордонні пересилки
Виїзд за кордон до Німеччини, Австро-Угорщини й Польщі став можливим лише через німецьку комендатуру: поки справу не з'ясовано, жодних перепусток не видають; правдоподібно, через два тижні можна буде одержати вільну перепустку.
жодних пропусків, поки оправа
До Міністерства закордонних справ приїхали делегації Гомельського й Мозирського повітів із проханням приєднати їх до УНР. Міністерство збиралося вислати місії до держав, які ще не визнали незалежності УНР; на радіотелеграму до Раднаркому про мирові переговори відповіді не одержали. За чутками, до Києва їхала фінляндська місія з грамотою про незалежність Фінляндії.
певність середня: Хроніка однієї газети; звістка про фінляндську місію — чутка.
До Міністерства закордонних справ приїхали делегації від населення Гомельського й Мозирського повітів Могилівської губернії з проханням приєднати ці повіти до УНР.
До Міністерства закордонних справ приїхали делегації від населення Гомельського та Мозирського повітів
Українське народне міністерство мало вислати до держав, які ще не визнали незалежності УНР, дві місії для ознайомлення урядів із ситуацією на Україні й для вручення їм грамот від українського уряду.
має вислати до держав, які ще не визнали самостійности і незалежности
Український уряд, надіславши «Совєту Народних Комісарів» повідомлення щодо мирових переговорів, не одержав жодної відповіді (всупереч обіцянці Сокольнікова) і, за відомостями, міг би поставити в мировому договорі з Великоросією питання про відшкодування збитків, завданих Україні за час господарювання більшовиків.
На повідомлення укр. Уряду, послане до „Совету Народних Комисаров“ в справі мирових переговорів, не дивлячись на обіцянку Сокольнікова ніякої відповіді не одержано.
За чутками, до Києва виїхала фінляндська місія з грамотою про самостійність і незалежність Фінляндської Республіки.
По чуткам до Києва виїхала фінляндська місія, яка має вручити українському урядові грамоту про самостійність і нежалежність Фінляндської Республіки.
«Вістник Ради народних міністрів», що тимчасово виходив у Житомирі, повернувся на Хрещатик, 38; він пояснював читачам, навіщо перейшли на новий (григоріанський) календар, і наголошував, що церковні свята поки відзначатимуть за старим. Міністерство пошт наказало організувати в Києві Українське державне телеграфне агентство, а циркуляри петербурзького агентства затримувати й знищувати. Департаменти Міністерства шляхів розмістилися на Фундуклеївській, 23, а Київська комендатура переїздила на Олександрівську, 3.
певність висока: Офіційні накази й оголошення в урядовому «Вістнику»; адресу комендатури відновлено з пошкодженого тексту.
«Вістник» тимчасово видавався в Житомирі (за адресою Бердичівська, 10), а тепер редакція повернулася до Києва на Хрещатик, 38. Народний міністр внутрішніх справ Христюк запропонував губернським і повітовим комісарам подбати, щоб усі підвідомчі установи обов'язково передплачували «Вістник».
Тепер редакція верпулась на свов попередне місто-Київ, Хрещатик 38.
Стаття «Вістника» про реформу календаря пояснює, що перехід на григоріанський стиль потрібен для торгівлі, подорожей, телеграфних і телефонних зносин; православні свята до рішення церковного собору України й надалі святкуватимуться за старим календарем.
свята святкуватимуться по ста-
Наказ № 24 Міністерства пошти й телеграфів від 16 березня 1918 року: у Києві організується Українське державне телеграфне агентство, що за кілька днів почне діяти; його відділи відкриватимуться в різних містах УНР і поза її межами; скорочена адреса агентства «ТА»; циркуляри петербурзького телеграфного агентства не передавати, а затримувати й знищувати, пільги цього агентства на території УНР скасовано.
В Київі оргапізується українсько державне телеграфне агентство
Наказ №14 Міністерства шляхів від 16 березня 1918 р.: департаменти водяних шляхів, шосейних і ґрунтових шляхів та морських портів Міністерства шляхів розміщено в Києві на Фундуклеївській вулиці, 23 (нині вул. Богдана Хмельницького); товариш міністра Сидоренко приймає там щоденно з 1 до 2 години; телеграфна адреса «Київ, Водшосмор».
При депортаменті Народнього Міністерства Шляхів: 1) водяних шляхів, 2) шосейних та грунтових шляхів і 3) морських портів містяться на Фундукліївській вулиці, Nº 23
Київська комендатура переходила до нового приміщення на Олександрівській, 3.
Київська Комендатура переходить до нового помешкання-Олександрівська, 3.
Міністр внутрішніх справ Христюк обіжником звелів міським, повітовим, волосним і сільським управам негайно братися до праці, погрожуючи суворою карою за бездіяльність. Міністерство праці заборонило власникам заводів і майстерень ліквідовувати підприємства й розпродувати майно без його відома. Бібліотечно-архівний відділ Міністерства освіти просив надсилати листівки, газети й документи більшовицької доби, щоб зберегти їх для дослідників.
певність висока: Офіційні тексти в урядовому «Вістнику»; дати самих розпоряджень не читаються, тому подано дату номера.
Циркуляр Міністерства внутрішніх справ (народний міністр Христюк): міським, повітовим, волосним і сільським управам негайно приступити до енергійної творчої праці; члени управ несуть відповідальність державної служби, за бездіяльність і недбальство їх каратимуть суворо. Циркуляр друкувати, розсилати та вивішувати на видних місцях.
Наказується всім мійським, Повітовим, Волосним і Сільским Управам присту-пити негайно до енергійної творчої
Міністерство праці наказало власникам заводів і майстерень (приватних, земських, міських, воєнно-промислових комітетів) не ліквідувати підприємства, не продавати майно й матеріали без відома міністерства; про часткову чи повну ліквідацію фабрично-заводські комітети мають повідомляти Департамент ринку праці (Бібіківський бульвар, 12). Підписав в. о. народного міністра Порш.
до відома Міністерства Праці по Депар-таменту Ринку Праці (Бібік. Бульв. 12).
Бібліотечно-архівний відділ при Народному міністерстві освіти просить українське громадянство надсилати брошури, газети, плакати, афіші та документи доби більшовиків, щоб зберегти пам'ять про цю добу для майбутніх дослідників.
надсилати всілякі друки і доку-менти з доби большевиків
У статті «Трагедія на Крутах» «Нова Рада» вимагала розслідувати загибель «кількох сот» учнів і студентів: їх, мовляв, без підготовки повезли нібито на навчальну стрілянину, а штаб утік поїздом разом із набоями. Виконувач обов'язків військового міністра Жуковський наказав козакам стояти струнко й повторювати наказ, а отаманам — надіслати списки старшин і козаків з адресами; комісія шукала українців, які володіють німецькою, на перекладачів.
певність середня: Публіцистика з авторською оцінкою числа загиблих і накази в пошкодженому тексті.
Автор «С. Ш.» у статті «Трагедія на Крутах» вимагав розслідувати загибель кількох сотень учнівської молоді під Крутами: без військової підготовки її повезли нібито на навчальну стрільбу, а коли наступали більшовики, штаб утік своїм поїздом, забравши вагони з набоями й снарядами, і оточених юнаків перебили.
В Крутах загинув цвіт української шкільної молоді. Загинуло кілька сот найкращої інтелігенції-юнаків ентузіястів української національної ідеї.
Наказ в. о. військового міністра Жуковського: від нині кожен козак чи старшина, приймаючи наказ або під час службових зносин, повинен стояти струнко й повторити наказ, бо козаки не виявляють належної поваги до того, хто дає наказ.
повинен стояти струнко, повторити на-
Наказ військового міністерства: отаманам залог і начальникам команд негайно надіслати до канцелярії міністерства списки старшин і козаків із точними постійними адресами; наказ прочитати по всіх сотнях, батареях і командах. Підписав в. о. військового міністра Жуковський.
списки старшин і козаків в точним за-значінням їх постійних адрес.
Комісія з набору перекладачів закликала всіх українців, які добре розмовляють німецькою, з'явитися до її канцелярії на Великій Підвальній, 4-й поверх, між 10 і 12 годинами дня.
Всіх українців, що вміють добре балакати по-німецькому, прохаємо явитися в канцелярію комісії по набору перекладчиків при ... Вел. Підвальній
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Субота, 16 березня н. ст. 1918 · 03-2706
«Боротьба» 16 березня: «Мировий договір ратифіковано», з переліком, як голосують фракції.
За ратіфікацію в Малій Раді голосують укр. соц.-революціонери, укр. соц.-демократи, укр. соц.-федералісти, об'єдн. евр. соц. роб. партія, народня евр. партія.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Засідання 15-го березня · 03-0813
15 березня договір передано до комісії з 27 членів, наступне засідання — 17 березня («Нова Рада»).
Слідуюче засідання буде в неділю 17-го березня о 12 годині
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 14 березня 1918 · 03-2684
14 березня Поалей Ціон заявляє, що голосуватиме за передачу до комісії й не вирішуватиме про ратифікацію наперед.
Фракція поал. сіон. голосуватиме зі
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Засідання 17-го березня · 03-0844
Ратифікацію ухвалили в неділю, 17 березня, всіма голосами проти семи («Нова Рада»).
Цей закон ставиться на голосовання і ухвалюється всіма голосами проти семи і один утримався.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 2 травня 1918 р. · 03-4674
Офіційна ухвала Центральної Ради про ратифікацію датована 17 березня («Вістник»).
Ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо, що вдовольняючи бажання українського народу привернути негайно мирний стан
Оцінка аналізу. Ратифікація відбулася 17 березня: це підтверджують офіційний текст і звіти обох газет. Заголовок «Боротьби» 16-го випередив події: перелік фракцій відтворює позиції, заявлені в дебатах 14–15 березня, а не остаточне голосування.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Вівторок, 19 березня н. ст. 1918 · 03-2807
Засідання відбулося «в п'ятницю 16 березня».
Загальний настрій, що буде мати значіння для остаточного виєлснення такий: тов. Голубович повинен на далі остатьси премьером.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Сьогодня 16-го (3) березня у суботу · 03-0802
Театральний анонс: «Сьогодня 16-го (3) березня у суботу», тобто 16 березня — субота.
Сьогодня 16-го (3) березня у суботу: Наймичка, др. в 5 д. ... 1) ЯК КОВБАСА ТА ЧАРКА ... ЗАПОРОЖЕЦЬ ЗА ДУНАЄМ, оп. на 3 д. 18-го: МАЗЕПА тр. на 5 д.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Вівторок, 19 березня н. ст. 1918 · 03-2808
ЦК УПСР засідав «у п'ятницю й суботу» (упорядник фактів поставив дати 16–17).
Постановлено скасувати старий штат Бюро
Оцінка аналізу. 1918 року 15 березня припало на п'ятницю, а 16-те — на суботу. Або газета, або упорядник помилився з датою, тож засідання було 15 або 16 березня, а «п'ятниця й субота» означає 15–16, а не 16–17 березня. Це не плутанина стилів (вона дала б 13 днів), а зсув на один день.
Цитата дня
вибори пройшли і пройшли без великого абсентізму, по наслідкам своїм відповідно силам партійних впливів, без особливих насильств абоку большевиків на волю виборцівПередовиця про вибори до Установчих Зборів визнавала, що попередні твердження газети про насильства більшовиків не зовсім відповідають дійсності: на Катеринославщині, частині Чернігівщини й на Херсонщині вибори пройшли «без великого абсентізму» і без особливих насильств більшовиків над волею виборців.
«Боротьба», газета (Київ, 1918), №18, с. 1 · 03-2702
Ціна дня
субсидія на консульські курси
45 000 крб за сума
Київ, Рада міністрів · «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №35, с. 4 · 03-0823
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| книжка І. Чопівського «Економічні нариси» | 1,5 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №35, с. 4 |
| книжка І. Чопівського «Цукрова промисловість на Україні» | 70 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №35, с. 4 |
| річна передплата двотижневика «Гедз» | 19 крбрік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №35, с. 4 |
| окреме число часопису «Книгар» | 1,4 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №35, с. 4 |
| Номер газети «Боротьба» | 25 коппримірник | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| Передплата на газету «Боротьба» на 1 місяць | 6 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| Передплата на газету «Боротьба» на 2 місяці | 11 крб2 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| Оголошення в газеті «Боротьба» (рядок петиту) | 20 копрядок | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| Завдаток для участі в торгах (Інструкторська школа старшин) | 5 000 крбторги | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №18, с. 2 |
| Число газети «Боротьба» | 25 коппримірник | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| Число газети «Боротьба» | 27 коппримірник | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| Передплата на «Боротьбу» | 6 крб1 місяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| Передплата на «Боротьбу» | 11 крб2 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| Оголошення на 1-й сторінці | 2 крбрядок петиту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| Оголошення на останній сторінці | 1,2 крбрядок петиту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| Оголошення для шукаючих праці | 1 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| Зміна адреси передплатника | 50 копраз | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| Книга «Основа науки про мову українську» (доц. Свєнціцький) | 1,6 крбпримірник | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №18, с. 2 |
| Застава на торги на поставку м'яса | 5 000 крбзастава | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №18, с. 2 |
| «Вістник Ради Народніх Міністрів», окремий номер | 25 копномер | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №10, с. 1 |
| оголошення в «Вістнику», рядок петиту | 55 копрядок | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №10, с. 1 |
| передплата журналу «Вільна Українська Школа» на рік | 15 крбрік | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №10, с. 4 |
| оповістка в журналі «Вільна Українська Школа», ціла сторінка | 50 крбсторінка | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №10, с. 4 |
| передплата «Нової Ради» на 1 місяць | 6 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №10, с. 4 |
Оголошення дня
Редакція Вістника Ради Народніх Міністрів пошукує двох стенографів.Оголошення: редакція «Вістника Ради Народніх Міністрів» шукає двох стенографістів для засідань Центральної Ради; головна умова — знання української мови. Прохання приймає директор Прес-бюро щодня від 1 до 2 години в Києві, Хрещатик, 38, 3-й поверх, пом. 41.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №10, с. 4 · 03-4151
Афіша й культура
У суботу театр Садовського давав «Наймичку», Троїцький народний дім — «Назара Стодолю»; у клубі «Родина» учнівська вечірка ожила, коли прийшли січовики-полонені з полку імені Шевченка й заспівали з хором «Заповіт» і «Ще не вмерла Україна», а культурна комісія робітничої спілки ухвалила відкрити для робітників курси українознавства (03-0802, 03-0803, 03-0923, 03-0915). Книжки І. Чопівського продавали по 1 крб 50 коп. і 70 коп., передплата на сатиричний «Гедз» коштувала 19 крб на рік (поштовики, «перейнявшись більшовизмом», конфіскували його числа), на «Вільну Українську Школу» — 15 крб, число «Боротьби» — 25 коп. (03-0831, 03-0832, 03-0834, 03-0835, 03-4153, 03-2692). Інструкторська школа старшин скликала торги на постачання до 600 пудів м'яса на місяць із заставою 5000 крб, а МВС шукало бухгалтерів, які знають українську мову (03-2767, 03-0804).
Проти ратифікації миру голосували російські соціал-демократи (меншовики), «Бунд» і «польський демократичний централ».
Проти ратіфікації — рос. соціял демократи (меньшевики), „Бунд“ і „польський демократичний централ“.
Читано з зображення.
За передачу договору в комісію виступили російські соціалісти-революціонери й єврейська соціал-демократична робітнича партія «Поалей Ціон».
За передачу в комісію — рос. соц.-рев. і евр. соц.-дем. роб. партія („Поалей Ціон“).
Читано з зображення.
Т. О. Севрюк, голова української мирової делегації, мав днями виїхати до Берестя, а звідти до Бухареста на мирові переговори з Румунією.
З офіціяльних джерел маємо відомости, що т. О. Севрюк, голова української мирової делегації в цих днях мав виїхати до Берестя, а звідти до Букарешту в справі мирових переговорів з Румунією.
Читано з зображення. Дата події не вказана — «в цих днях»; дата номера.
У зв'язку з мировими переговорами подав у відставку румунський кабінет міністрів; найближчими днями мав утворитися новий.
В звязку з дотеперішніми мировими переговорами подає до демісії Румунський кабінет міністрів.
Читано з зображення. Дата номера, точна дата події не вказана.
Голова економічної комісії Австро-Угорщини граф Форгач мав днями приїхати до Києва, щоб брати участь у переговорах з українським урядом у торговельно-промисловій справі.
Голова економічної комісії Австро-Угорщини гр. Форгач в сих днях приїздить до Києва, щоб взяти участь в переговорах з українським урядом в справі торговельно-промисловій.
Читано з зображення. Дата номера; «в сих днях».
Українське народне міністерство мало вислати до держав, які ще не визнали незалежності УНР, дві місії для ознайомлення урядів із ситуацією на Україні й для вручення їм грамот від українського уряду.
має вислати до держав, які ще не визнали самостійности і незалежности
Читано з зображення. Дата номера.
Закавказький сойм вислав радіотелеграму всім державам із рішучим протестом проти мирового договору, укладеного Росією, за яким Закавказзя відходить до Туреччини.
Председатель закавказького сойму вислав радіотелеграму усім закордонним державам з рішучим протестом проти мирового договору заключеного Росією
Читано з зображення.
Заголовок першої шпальти «Мировий договір ратіфіковано» повідомляв: за ратифікацію в Малій Раді голосували українські соціалісти-революціонери, соціал-демократи, соціалісти-федералісти, об'єднана єврейська соціалістична робітнича партія й народна єврейська партія.
За ратіфікацію в Малій Раді голосують укр. соц.-революціонери, укр. соц.-демократи, укр. соц.-федералісти, об'єдн. евр. соц. роб. партія, народня евр. партія.
Читано з зображення.
Заголовок першої шпальти повідомляв, що Мала Рада ратифікувала мировий договір (Брестський мир з Центральними державами).
Мировий договір ратіфіковано.
Заголовок у шапці; текст звіту про засідання 14 березня на с. 2 говорить про передачу договору в комісію. Можливо, заголовок стосується ухвали пізнішого дня. OCR обривчастий.
Проти ратифікації, за шапкою газети, виступили російські соціал-демократи (меншовики), «Бунд» і польський демократичний централ.
Проти ратіфікації- рос. соціял демокрити (менше-
Перелік у шапці частково зіпсований OCR.
Голова економічної комісії Австро-Угорщини граф Форгач мав днями приїхати до Києва, щоб брати участь у переговорах з українським урядом про торговельно-промислові справи.
Приіад гр. Форгача
У тексті «в сих днях».
Народне міністерство закордонних справ УНР мало послати до держав, які ще не визнали самостійності УНР, місії для ознайомлення урядів з ситуацією на Україні й вручення грамот від українського уряду.
Посилка місій до невтральних держав.
До Міністерства закордонних справ УНР приїхали делегації від населення Гомельського й Мозирського повітів Могилівської губернії з проханням про приєднання цих повітів до УНР.
Делегаці Гомельщини та Мозирщини.
Під час мирових переговорів у Бересті приїздив делегат Молдавії з протестом проти приєднання Молдавії до Румунії й просив українську делегацію сприяти приєднанню Молдавії до УНР.
Протест Молдавіі
Подія з Берестя, повідомлена в київській хроніці.
Закавказький сойм (голова вислав радіотелеграму закордонним державам) заявив рішучий протест проти мирового договору Росії з Центральними державами, бо Закавказзя не визнавало влади Раднаркому.
Протест закавказського сойму.
Загальні збори студентів-українців університету св. Володимира перенесено на неділю 17 березня (4 ст. ст.) на 11 годину ранку, в університеті.
Загальні збори студентів українців університету
Аудиторія в OCR не розібрана.
До Міністерства закордонних справ приїхали делегації від населення Гомельського й Мозирського повітів Могилівської губернії з проханням приєднати ці повіти до УНР.
До Міністерства закордонних справ приїхали делегації від населення Гомельського та Мозирського повітів
Читано з зображення. Частину слів закриває пляма; дата номера.
Під час мирових переговорів у Бересті приїздив делегат від населення Молдавії, протестував проти приєднання Молдавії до Румунії та просив українську делегацію прилучити Молдавію до УНР.
Під час мирових переговорів до Берестя приїздив делегат від населення Молдавії і заявив протест проти приєднання Молдавії до Румунії
Читано з зображення.
До Києва прибула частина австро-угорської економічної комісії на чолі з підполковником Менохом; сама комісія на чолі з графом Форгачем засідала у Відні. Завдання київської групи — вести переговори з українськими економічними установами про торговельні відносини; до неї мали додати майбутнього австрійського консула.
Приіад австро-угорської ено-номічної комісії.
Прізвище підполковника в OCR «Менохом».
Друкарський відділ Військового міністерства запрошував фахівців (складачів, печатників, ротаційних машиністів, стереотипістів, цинкографів, фотографів, оправників) до друкарні нового Народного міністерства; заяву на ім'я начальника відділу з посвідченням від організації й рекомендаціями приймали в конторі відділу на Володимирській вулиці щодня з 12 до 2 години дня. Оплата — за розцінкою робітників друкарського діла Києва.
Від друкарсьного відділу
Номер будинку на Володимирській в OCR не розібрано; підписав начальник відділу В. Варницький.
Український уряд повідомив, що на радіотелеграму до «Совета Народних Комісарів» у справі мирових переговорів, незважаючи на обіцянку, відповіді не одержано; з авторитетного джерела — в мировому договорі з Великоросією можливий пункт про відшкодування збитків, заподіяних Україні під час господарювання більшовиків.
не дивлячись на обіцянку
Австро-угорська економічна комісія приїхала до Києва не в повному складі: частина її на чолі з підполковником Леноком (Менохом) прибула, тоді як вся комісія засідала у Відні під головуванням графа Форгача; завданням комісії були переговори про торговельний договір України з Австро-Угорщиною.
Австро-угорська економічна комісія приїхала не в повному складі, як це згадувалось у газетах.
Читано з зображення. Прізвище підполковника в тексті: «Леноха» / «Ленох»; нечітко.
Український уряд, надіславши «Совєту Народних Комісарів» повідомлення щодо мирових переговорів, не одержав жодної відповіді (всупереч обіцянці Сокольнікова) і, за відомостями, міг би поставити в мировому договорі з Великоросією питання про відшкодування збитків, завданих Україні за час господарювання більшовиків.
На повідомлення укр. Уряду, послане до „Совету Народних Комисаров“ в справі мирових переговорів, не дивлячись на обіцянку Сокольнікова ніякої відповіді не одержано.
Читано з зображення.
Українське Прес-бюро при військовому міністерстві подавало: петроградське агентство поширює чутки, що німецьке військо в окупованих областях розстрілює без суду, особливо у Вольмарі; німецьке повідомлення стверджує, що розстріляно лише 30 осіб, серед них — член комітету, схоплений на чолі озброєної банди під час грабунку.
Німецьке агентство твердить, що число розстріляних значно менше як це подає петроградське агентство — всього 30 случаїв.
Читано з зображення. Дві версії: петроградська (чутки про звірства; у тексті «Ольмар» і «Вольмар») і німецька; газета подає їх як повідомлення агентств.
Друкарський відділ Військового Народного Міністерства запрошував до друкарні різних фахівців: коректорів, факторів, метранпажів, складачів, друкарів, наборщиків ротаційних машин, палітурників, літографів, стереотипістів, цинкографів, фотографів та конторських працівників; оплата — за розцінками київських друкарів.
До друкарні Військового Народнього Міністерства запрошуються різні друкарські спеціялісти як-то: коректори, фактори, метранпажі, складачі, печатники
Читано з зображення. Номер будинку нерозбірливий; за текстом запис — у конторі друкарського відділу на Володимирській вулиці з 12 до 2 години дня; підписав начальник відділу В. Варницький.
Хронікальна замітка «Анархія по Україні»: за розповіддю втікача з Херсонщини, у Ананьївському, Тираспольському й Балтському повітах були скупчені перша й третя більшовицькі армії; у Слободі й Бірзулі стався жорстокий бій між українсько-німецьким військом і більшовиками, після якого останні розбіглися по повітах і ведуть агітацію проти українців і німців.
У Слободі і Бірзулі прийшло до жорстокого бою між українсько-німецьким військом а большевиками
Читано з зображення. Дата номера; події — «останнім часом».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Згідно з газетною шапкою, за ратифікацію в Малій Раді голосували українські соціалісти-революціонери, українські соціал-демократи, українські соціалісти-федералісти, об'єднана єврейська соціалістична робітнича партія та народна єврейська партія.
За ратіфікацію в Малій Раді голосують укр. во ц революцонери, укр. соц.-демократи, укр. соц.-федера-
Розкладка голосування в шапці розірвана OCR; подана за читаним переліком партій.
Російські соціалісти-революціонери та єврейська соціал-демократична робітнича партія «Поалей Ціон» виступили за передачу договору в комісію.
За передачу в комісію рос. соц.-рев, 1 евр соц дем. роб. партія („В алей Ціон"),
Розбір шапки: слова «в комісію» і «За передачу» стоять окремо; атрибуція партій неточна.
На першій шпальті номера були заголовки: «Кавказ не визнає миру з Росією», «Позиція Молдавії», «Мир з Сербією та Чорногорією», «Настрій Ірландії».
Кавказ не визнае миру нер
Заголовки в OCR порубані; подано лише розбірливі частини.
Австро-угорська економічна комісія склала офіційну привітальну візиту представникам київського торгу й промисловості.
Привитальна візіта австрійської економичної комісії.
Деталі візиту в OCR майже не збереглися.
Оголошення: збори «Бунду» відбудуться наступного дня об 11 годині ранку, членів просять не спізнюватись.
Прохають не спізнятвсь.
Місце зборів в OCR не відновлене; дата — неділя 17 березня (припущення).
Оголошення про торги: будинок Школи на Звіринці та торги на поставку до 600 пудів для Інструкторської школи старшин; для участі згадано завдаток 5000 карбованців.
Інструкторськоі Школи Старши
Оголошення в OCR дуже зіпсоване: предмет торгів і призначення суми неясні.
За кореспонденцією з Волині, партійні організації там слабкі: частина місцевих діячів поїхала разом з урядом із Житомира до Києва й послабила місцеві сили; нарікання селян здебільшого йдуть на продовольчу управу.
Партійні організації
Кореспонденція «З Волині»; OCR порваний.
Автор «С. Ш.» у статті «Трагедія на Крутах» вимагав розслідувати загибель кількох сотень учнівської молоді під Крутами: без військової підготовки її повезли нібито на навчальну стрільбу, а коли наступали більшовики, штаб утік своїм поїздом, забравши вагони з набоями й снарядами, і оточених юнаків перебили.
В Крутах загинув цвіт української шкільної молоді. Загинуло кілька сот найкращої інтелігенції-юнаків ентузіястів української національної ідеї.
Дата номера газети; бій під Крутами — 16 (29) січня 1918 р. Цифра «кілька сот» — оцінка автора.
Козак Богданівського полку Іван Лук'яненко з с. П'ятигірці Лубенського повіту рапортом від 16 березня 1918 р. повернув начальникові головного штабу полковий стяг, який у тяжку годину виніс із Києва від більшовиків і переховував у школі в с. Осокорках; отаман Осецький висловив йому подяку.
Я виніс стяг із м. Київа в село Осокорки і там хоронив у школі
Стяг винесено, ймовірно, під час більшовицького наступу на Київ у січні–лютому 1918 р.
16 березня 1-й кінно-козачий полк, 3-тя гірнича батарея й полтавські партизанські загони під керуванням полковника Петрова зайняли Лубни й не дали більшовикам підірвати міст на р. Суді; наші частини підходять до Ромодана.
Лубни і не дали спромоги большевикам вирвати міст на р. Суна.
Читано з зображення. Назва річки «Сула» надрукована як «Суна».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Наказ в. о. військового міністра Жуковського: від нині кожен козак чи старшина, приймаючи наказ або під час службових зносин, повинен стояти струнко й повторити наказ, бо козаки не виявляють належної поваги до того, хто дає наказ.
повинен стояти струнко, повторити на-
Читано з OCR-тексту. Номер наказу (№ 30) і дата не читаються; подано дату номера. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Офіційне повідомлення генерального штабу про військові операції 16–17 березня 1918 р.: на південному фронті на лінії Фастів–Знам'янка наші частини зайняли Дибулове, Золотоніський відділ вільного козацтва знову зайняв Золотоношу; на східному фронті більшовики не змогли пробитися через Требухівку й розбіглися.
Золотонотський відла вільного козац-
Звіт розірваний OCR; назви населених пунктів неточні.
Наказ військового міністерства: отаманам залог і начальникам команд негайно надіслати до канцелярії міністерства списки старшин і козаків із точними постійними адресами; наказ прочитати по всіх сотнях, батареях і командах. Підписав в. о. військового міністра Жуковський.
списки старшин і козаків в точним за-значінням їх постійних адрес.
Читано з OCR-тексту. Це наказ № 31 (за OCR «4. 31»). Дата номера газети; точна дата події не вказана.
У наказі військового міністерства сучасну боротьбу з більшовиками названо боротьбою за національне й політичне визволення України; зазначено, що українські військові та австро-угорські січові стрільці разом із німецькими військами очищають Україну від наїзників.
боротьба за націо-пальне і політичне визволення України
Читано з OCR-тексту. Колонки змішані; приналежність фрагмента до наказу № 31 і до статті про очищення України умовна.
На виїзд до Німеччини, Австро-Угорщини та Польщі німецька комендатура станом на 16 березня не видавала жодних пропусків, поки справа не з'ясується; імовірно, через два тижні можна буде отримати вільний пропуск.
На виїзд до Німеччини, Австро-Угорщини і Польщі німецькою комендатурою не видається зараз жодних пропусків
Читано з зображення. «Правдоподібно через два тижні».
Наказ № 15 Міністерства шляхів від 16 березня 1918 р.: умовна телеграфна адреса Київської округи водяних шляхів — «Київ, КОВШ», Київської округи шосейних і ґрунтових шляхів — «Київ, КОШОС».
умовну телєграфну адресу: „Київ, КОВШ", а Київській Окрузі Шосейних та Грунтових Шляхів- „Київ, КОШОС"
Читано з OCR-тексту.
Рада народних міністрів створила комісію з товарообміну з центральними державами на чолі з М. Поршем (заступник — І. Чопівський) з повноваженнями вести переговори й підписувати умови взаємного товарообміну; до складу ввійшли, зокрема, Д. Марголін, Ейхельман, Барановський і представник «Союзбанку».
Головою комісії призначено М. Порша, а його заступником- Чопівського
Щоб вступити до друкарні Військового міністерства, треба було подати заяву на ім'я начальника друкарського відділу, додавши посвідчення від українських організацій про працю від початку революції та рекомендаційний атестат про фах.
Щоб вступити до друкарні, треба подати заяву на ім'я Начальника друкарського відділа міністерства
Читано з зображення. Деякі слова закриті краєм/тапою.
Бібліотечно-архівний відділ при Народному міністерстві освіти просить українське громадянство надсилати брошури, газети, плакати, афіші та документи доби більшовиків, щоб зберегти пам'ять про цю добу для майбутніх дослідників.
надсилати всілякі друки і доку-менти з доби большевиків
Читано з OCR-тексту. Звернення без дати.
ЦК Української партії самостійників-соціалістів спростував причетність до анонімного друкованого на машинці «оголошення» (із закликом призначити гетьмана), яке розсилали від імені «самостійників»; ЦК заявив, що ні він, ні партія не мають до нього жодного стосунку.
появилась звістка про „оголошення", писане на машинці, яке розсилається анонімними „самостійниками"
OCR пошкоджений; підписав голова ЦК (прізвище в OCR «Макаренко»).
За повідомленням, німецька комендатура в Києві та Міністерство закордонних справ УНР домовилися, що листи, посилки й грошові перекази для полонених з України йдуть через німецьку польову пошту; поштово-телеграфні зносини ще не налагоджено, тож усі такі пересилки подавати до німецької комендатури.
Про закордонні пересилки
Рішення названо тимчасовим.
Циркуляр Міністерства внутрішніх справ (народний міністр Христюк): міським, повітовим, волосним і сільським управам негайно приступити до енергійної творчої праці; члени управ несуть відповідальність державної служби, за бездіяльність і недбальство їх каратимуть суворо. Циркуляр друкувати, розсилати та вивішувати на видних місцях.
Наказується всім мійським, Повітовим, Волосним і Сільским Управам присту-пити негайно до енергійної творчої
Читано з OCR-тексту. Підписали Христюк і за директора Департаменту самоврядування Гаєвський; дата не читається. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міністерство праці наказало власникам заводів і майстерень (приватних, земських, міських, воєнно-промислових комітетів) не ліквідувати підприємства, не продавати майно й матеріали без відома міністерства; про часткову чи повну ліквідацію фабрично-заводські комітети мають повідомляти Департамент ринку праці (Бібіківський бульвар, 12). Підписав в. о. народного міністра Порш.
до відома Міністерства Праці по Депар-таменту Ринку Праці (Бібік. Бульв. 12).
Читано з OCR-тексту. Дата не читається (поруч наказ від 2 березня). Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Виїзд за кордон до Німеччини, Австро-Угорщини й Польщі став можливим лише через німецьку комендатуру: поки справу не з'ясовано, жодних перепусток не видають; правдоподібно, через два тижні можна буде одержати вільну перепустку.
жодних пропусків, поки оправа
Строк подано як припущення («правдоподібно»).
16 березня (нов. ст.) о 6 годині вечора на Катеринівській, 10 призначено нараду повітових начальників міліції щодо боротьби з анархією й бешкетами, роззброєння населення та організації загонів міліції. Губернський комісар З. Моркуліс(?).
16 (нового стиля) березня в 6 годин у вечері (вул. Катеринівська 10) призначена нарада повітових начальників міліції
16–18 березня 1918 р. в приміщенні губернського комісаріату відбулася нарада повітових комісарів Київщини, начальників повітової й міської міліції, представників Міністерства внутрішніх справ, військового відомства, прокурорського нагляду та земського самоврядування; розглядали питання урядової влади на місцях, повної реорганізації міліції та роззброєння населення.
16-18 березня в помешканні губерніяльного комісаріату відбулись засідання наради повітових комісарів Київщини
Нарада тривала три дні, 16–18 березня.
Народний міністр праці М. Порш цими днями подав у відставку з політичних міркувань і через потребу працювати у фракції УСДРП в Малій Раді; його заступником мав стати товариш міністра праці Михайлов (у. с.-д.).
Цими днями народній міністр праці М. В. Порш подається в одставку.
Дата номера газети.
О. Севрюк, голова української мирової делегації, мав днями виїхати з Берестя до Бухареста для мирних переговорів з Румунією; у Румунії тоді виникла урядова криза.
Відʼізд т. О. Севрюка до Берестя і Букаресту.
Наказом № 6 від 16 березня 1918 року з списків співробітників Генерального суду виключено тих, хто не з'явився на службу: канцелярських урядовців Тіщенка, Налисника Юліяна, Недзвідську Марію, Рудньову Тетяну, Мудру Ганну та діловода Чесака (за відмовою від посади); директор канцелярії К. Лоський.
Виключаються зі списків слідуючі співробітники з 16 березня 1918 року.
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У статті про просвітню справу Микола Безсонов (колишній єпископ Никон) повідомляв про заснування товариства, правління якого обрали на три роки; головою правління обрано його самого, членом — Омелька Островського.
Микола Безсонов (б. епископ Никон) ... Головою правління обрано мене
Текст сильно пошкоджений; назва товариства нерозбірлива.
Українське економічне товариство подало до Ради міністрів записку про організацію в Києві консульських курсів для підготовки консулів і урядовців посольств; курси мав очолити проф. Ейхельман, а на їхнє утримання просили 45 000 карбованців субсидії.
На утримання цих курсів прохають від Ради Міністрів субсидії в 45.000 карб.
Роздрібна ціна числа «Боротьби» — 25 копійок, на залізничних станціях — 27 копійок.
Ціна 25 коп. — На станціях залізниць 27 коп.
Читано з зображення.
Ціна оголошення на першій сторінці «Боротьби» — 2 карбованці за рядок петиту.
На 1 стор. . . . 2 карб.
Читано з зображення.
Оголошення на останній сторінці «Боротьби» коштували 1 карбованець 20 копійок за рядок петиту.
На останній 1 карб. 20 коп. за рядок петіту.
Читано з зображення.
Для шукачів праці оголошення в «Боротьбі» коштувало 1 карбованець за все.
Для шукаючих праці за все 1 карб.
Читано з зображення.
Тимчасова передплата на журнал «Вільна Українська Школа»: 15 карбованців на рік, 8 карбованців на півроку.
Тимчасова ціна: на рік 15 карб. на пів року-8 карб.
Плата за оповістки в журналі «Вільна Українська Школа»: ціла сторінка — 50 карбованців, півсторінки — 25 карбованців, чверть сторінки — 15 карбованців.
ціла сторінка-50 карб., ½ сторінки-25 карб., 1/¼ сторіпки-15 карб.
На станціях залізниць число «Боротьби» коштувало 27 копійок.
На станціях залізниць 27 коп.
Читано з зображення.
Передплата на «Боротьбу»: 1 місяць — 6 карбованців.
На 1 місяць... 6 карб.
Читано з зображення.
Передплата на «Боротьбу»: 2 місяці — 11 карбованців.
На 2 місяця... 11 карб.
Читано з зображення.
Зміна адреси передплатника «Боротьби» коштувала 50 копійок.
ЗМІНА АДРЕСИ 50 коп.
Читано з зображення.
Роздрібна ціна одного примірника «Боротьби» — 25 копійок, на залізничних станціях — 27 копійок.
Ціна 25 коп.
Станційна ціна 27 коп. читається з OCR; цифри сприймаються з похибкою.
Передплата на «Боротьбу» на 1 місяць коштує 6 карбованців.
На 1 шісяць... 6 карб.
Ціна за 2 місяці (11 крб) — окремий рядок передплати; OCR «нарб» прочитано як «карб».
Передплата на «Боротьбу» на 2 місяці коштує 11 карбованців.
На 2 місяця... 11 нарб.
OCR «нарб» прочитано як «карб».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення в «Боротьбі» коштували 20 копійок за рядок петиту (за іншою ціною — 1 карбованець, у OCR без пояснення).
а рядов петіт
Умови оголошень в OCR шапки розірвані; «20 коп.» читається в №19 і №21 поряд зі словом «Оголошення», а «1 карб.» — окрема цифра без пояснення.
Оголошення в «Вістнику Ради Народніх Міністрів» коштують, імовірно, 55 коп. за рядок дрібного шрифту (петит); редакція зазначає, що плата може бути збільшена чи зменшена залежно від вартості друку й паперу.
платво ва рядок в 85 Сукв петіту 55 коп.
Читано з OCR-тексту. Цифра 55 і слово «петіту» читаються приблизно; решта рядка зіпсована.
Оголошення: редакція «Вістника Ради Народніх Міністрів» шукає двох стенографістів для засідань Центральної Ради; головна умова — знання української мови. Прохання приймає директор Прес-бюро щодня від 1 до 2 години в Києві, Хрещатик, 38, 3-й поверх, пом. 41.
Редакція Вістника Ради Народніх Міністрів пошукує двох стенографів.
«Нова Рада» писала, що неукраїнські політичні й обивательські кола Києва виявляли до урядової кризи лише пасивний інтерес: «Кіевская Мысль» зайняла позицію глядача, інші газети — «моя хата з краю», а буржуазні й праві кола бажали, щоб українська влада сама себе знищила низкою криз.
„Кіевская Мысль" заняла позицію глядача, того третього, який радів, коли двоє б'ються.
16 березня 1918 р. культурно-освітня комісія Української професійної спілки робітників ухвалила негайно влаштувати початкові курси українознавства для робітників Києва, а також вести запис до робітничого хору та трупи артистів-аматорів; запис — у клубі «Родина» щопонеділка, щосереди та щосуботи з 6 до 9 вечора.
визнано необхідним негайно улаштувати початкові курси українознавства для робітництва міста Київа
Німецька комендатура в Києві домовилася з Народним міністерством закордонних справ УНР, що кореспонденцію, посилки й грошові перекази для полонених з України до Німеччини й Австро-Угорщини пересилатимуть через німецьку польову пошту; справу вирішено тимчасово, і всі такі пересилки треба подавати до німецької комендатури в Києві.
Усі згадані пересилки треба подавати до німецької комендатури у Києві.
Читано з зображення. Дата номера; формулювання «справу вирішено тільки тимчасово».
15 березня над Києвом дуже високо з'явився аероплан, що розкидав відозви; вітер відносив їх далеко вбік, тож змісту взнати не вдалося.
Відозви з аеропляну. 15 березня
Нарікання волинських селян здебільшого стосувалися продовольчої управи, яка надзвичайно поширила діяльність і «революціонізуючи „направо—наліво“»; партійні організації розпалися, а політичні діячі стояли на позиціях III партійного з'їзду.
Нарікання здебільшого йдуть на продовольчу управу, яка надзвичайно поширила свою діяльність
Читано з зображення.
За кореспонденцією з Волині, після відходу більшовиків у селах з'явилися німці по хліб, сіно й харчі; селяни продавали охоче, але траплялися непорозуміння між німецькими солдатами й селянами, тоді селяни слали делегацію до німецьких начальників, які суворо карали винних за мародерство й грабунки; кореспондент запевняв, що в його селі було розстріляно 8 німецьких солдатів.
Після уходу большевиків — на селах появилися німці за хлібом, сіном та иньшим харчом.
Читано з зображення. Нарікання селян здебільшого на продовольчу управу.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За кореспонденцією з Волині, після відходу більшовиків у селах з'явилися німці по хліб і сіно, селяни продавали охоче, але траплялися непорозуміння; німці розглядали скарги селян і суворо карали за мародерство — в одному селі нібито розстріляли 8 німецьких солдатів за наказом їхнього начальства.
Післл уходу большевиків на ce-лах появилися німці за хлібом, сі-ном
Кореспонденція з Волині; у Києві її лише надруковано.
16 березня 1918 р. драматичний гурток учнів середніх шкіл влаштував у клубі «Родина» сімейну вечірку з танцями, іграми та співом; коли прибули січовики-полонені з полку імені Шевченка, разом із хором співали «Заповіт», «Ще не вмерла Україна», «Не пора»; серед гостей було багато військових.
Особливо оживилася вечірка, коли прибуло кілька січовиків-полонених полку ім. Шевченка, які разом з хором проспівали: „Заповіт". „Ще не вмерла Україна", „Не пора"
Оголошення: приймається передплата на загальнопедагогічний журнал «Вільна Українська Школа» (виходить щомісяця, крім двох літніх місяців; видає Всеукраїнська Учительська Спілка, відповідальний редактор О. Дорошкевич). Адреса: Київ, Велико-Володимирська, 42, кв. 3.
Приймається передплата на загальнопедагогічний журнал Вільна Українська Школа.
Український театр під дирекцією М. Садовського в 2-му міському театрі в суботу 16 березня давав драму «Наймичка» на 5 дій; наступного дня — «Як ковбаса та чарка...» і оперу «Запорожець за Дунаєм» на 3 дії; 18 березня — трагедію «Мазепа» на 5 дій.
Сьогодня 16-го (3) березня у суботу: Наймичка, др. в 5 д. ... 1) ЯК КОВБАСА ТА ЧАРКА ... ЗАПОРОЖЕЦЬ ЗА ДУНАЄМ, оп. на 3 д. 18-го: МАЗЕПА тр. на 5 д.
Дата другої вистави в OCR неточна (імовірно, 17 березня).
Український національний театр у Троїцькому народному домі в суботу 16 березня давав «Назара Стодолю».
Сьогодня 16-го (3) березня у суботу ... Назар Стодоля
В оголошенні продавали книгу доцента Свєнціцького «Основа науки про мову українську» (ціна — 1 карбованець 60 копійок), головний склад видавництва — у Києві; там само пропонувалися й інші українські видання й книги з українознавства.
Основа науки про мову українську.
Читано з зображення. Прізвище автора («Свенціцький») і ціна частково закриті плямою.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У рубриці «Бібліографія» повідомлено про вихід друком книги Свєнціцького «Основи науки про мову українську» (в OCR — «Сванціцького», «Основа науки»).
Основа науки про мову укра-
Автор у OCR «Сванціцького»; мовознавець — Іларіон Свєнціцький (припущення). Назва частково пошкоджена.
Товариство «Праця» випустило книжку І. Чопівського «Економічні нариси. Природні багатства на Україні та велика промисловість України» (Київ, 1918, 96 с.) за 1 крб 50 коп.
Економичні нариси. Природні багацтва на Україні та велика промисловість України. Київ. 1918, стор. 96, 8°, ціна 1 р. 50 к.
Товариство «Праця» випустило також книжку І. Чопівського «Цукрова промисловість на Україні» (Київ, 1918, 80 с.) за 70 копійок.
Цукрова промисловість на Україні. Київ 1918, стор. 80, 8°, ціна 70 копійок.
Видання закликало читачів передплачувати й поширювати газету «Боротьба».
Передплачуйте і поширюйте газету
Редакція й контора «Боротьби» містилися в Києві на вул. Караваєвській, № 5, телефон 63; контора була відчинена щодня, крім свят, від 10 до 4 години дня.
Київ, Караваєвська, № 5.. Тел. 63. ОДЧИНЕНО що дня крім свят от 10 до 4 год. дня.
Читано з зображення. Номер будинку частково обрізаний краєм, але на шапці виразно читається «5».
Редакція «Боротьби» повідомила, що в статті «Йти з Москвою» через недогляд двічі надруковано одне місце: треба викреслити слова від «Особливо інтересний» до «особливо цікавим».
Через недогляд в статті „Йти з Москвою“ — двічі вставлено одне місце.
Читано з зображення.
Прес-бюро «Вістника Ради Народніх Міністрів» працює в Києві на Хрещатику, 38, 3-й поверх: директор департаменту приймає від 13:00 до 14:00, завідувачі відділів — від 11:00 до 14:00; при бюро є відділи, зокрема архів.
Адреса Прес-Бюро і всіх його відділів Київ, Хрещатик 38, поверх 3-й.
Оголошення: щоденна політична, економічна й літературна газета «Нова Рада» виходить щодня, окрім понеділків і днів після свят. Передплата: 1 місяць — 6 карбованців, 2 місяці — 12, 3 місяці — 18. Адреса: Київ, Інститутська, 22.
Виходить що дня, окрім попеділків і днів після свят.
Номер 18 газети «Боротьба», органу Центрального Комітету Української партії соціалістів-революціонерів, вийшов у суботу 16 березня нового стилю (3 березня за старим) 1918 р.; на шапці зазначено, що газета щоденна, а під назвою — гасло «Хай живе III-й Інтернаціонал».
Ч. 18. Субота 16 березоля н. ст. / 3 марта ст. ст. 1918 р. ЩОДЕННА ГАЗЕТА.
Читано з зображення. Гасло «III-й Інтернаціонал» над шапкою видно слабо.
Газета «Боротьба» закликала кожну партійну організацію українських есерів налагодити постійну колективну передплату й передплачувати та поширювати газету; до селян вона зверталася як до «товаришів селян» і просила підтримати «свою газету» в «сей тяжкий час великої боротьби за волю українського люду і за соціялізм».
Кожна партійна организація укр. с.-р. повинна налагодити постійну колективну передплату.
Читано з зображення.
Наказ № 24 Міністерства пошти й телеграфів від 16 березня 1918 року: у Києві організується Українське державне телеграфне агентство, що за кілька днів почне діяти; його відділи відкриватимуться в різних містах УНР і поза її межами; скорочена адреса агентства «ТА»; циркуляри петербурзького телеграфного агентства не передавати, а затримувати й знищувати, пільги цього агентства на території УНР скасовано.
В Київі оргапізується українсько державне телеграфне агентство
Читано з OCR-тексту. Підписав товариш міністра Штефан; вираз про скорочену адресу «ТА» читається неповністю.
Наказ № 12 Міністерства шляхів від 16 березня 1918 р.: усі установи Київської округи водяних шляхів, шосейних і ґрунтових шляхів, морських портів і начальники робіт по шлюзуванню порожистої частини Дніпра зобов'язані виписувати «Вістник Ради Народніх Міністрів» (Київ, Хрещатик, 38).
обовязково виписувати „Вістник Ради Народніх Міністрів"
Читано з OCR-тексту.
Оголошення: приймали передплату на український сатирично-гумористичний двотижневик «Гедз» (на рік — 19 крб); зміна адреси коштувала 50 коп.; редакція і контора — Рейтарська, 20, пом. 14, тел. 16-02.
на 1 рік 19 карб. ... За зміну адреси-50 к. ... Адреса редакції й контори: Київ. Рейтерська 20, пом. 14. Телефон 16-02.
Інші ціни передплати в OCR пошкоджені (можливо, 9 крб 60 коп. за пів року).
Оголошення: приймалася передплата на місячний критико-бібліографічний часопис «Книгар» — літопис українського письменства з відомостями про всі українські видавництва та рецензіями; окрема книжка коштувала 1 крб 40 коп.
окрема книжка 1 карб. 40 коп.
Оголошення частково обрізане.
Редактор сатиричного журналу «Будяк» С. Панокіні повідомив передплатників, що цього року журнал виходити не буде: у січні справу видання цілком зруйнувала більшовицька навала.
В січні місяці справа видання „Будяка" большевицькою навалою цілком зруйнована й при теперішнім тяжкім становищі справ відновлена бути не може.
Прізвище редактора в OCR «Паночіні».
Номер 18 газети «Боротьба» вийшов у суботу 16 березня 1918 р. за новим стилем (за старим — 3 березня). Газета — щоденний орган Центрального Комітету Української партії соціалістів-революціонерів; виходить щодня, крім днів після свят.
Субота: 16. березня н. ст. 1918 р.
Рік і число в OCR зіпсовані частково; «3 марта ст. ст.» читається з похибками.
Підзаголовки першої шпальти повідомляли: «Кавказ не визнає миру народніх комісарів», «Настрій Ірляндиї», «Міністерська криза в Румунії», «Позиція Молдавії. Можливість блокади Росії», «Мир з Сербією та Черногорою».
Кавказ не визнає миру народніх комісарів.
Читано з зображення. Заголовки надруковані дрібним жирним шрифтом, частково нечіткі.
Газета полемізувала з «Київською Мислю»: за твердженням автора, ця газета «з усіх сил безмисліям пнеться в обороні того ж самого заялозеного лозунгу „від Москви“».
коли „Київська Мисль“ з усіх сил
Читано з зображення. Слова частково закриті плямою фарби на плитці.
У «Поштовій скриньці» редакція відповіла кореспонденту, що його вірші «не падаються до „Воротьби“ по тону» (так надруковано), і попросила прислати інші.
Ваші вірші не падаються до „Воротьби“ по тону.
Читано з зображення. Так у тексті («Воротьби»); очевидна друкарська помилка.
Видання «Боротьби» — Центральний Комітет УПСР, за редакцію відповідає М. Шраг.
Видає Центральний Комітет У. П. С.-Р.
Читано з зображення. Прізвище відповідального редактора частково обрізане: «Шра...».
Вийшов № 10 «Вістника Ради Народніх Міністрів Української Народньої Республіки» від 16 березня 1918 року; ціна одного номера 25 коп. Редакція міститься в Києві на Хрещатику, 38.
Мº 10. Ціна 25 кол.
Читано з OCR-тексту. Шапка зіпсована; «Березоль» — український місяцеслів для березня, дата подана за новим стилем.
Редакція «Вістника» приймає передплату на 1918 рік і всі урядові та приватні оголошення за адресою: Київ, Хрещатик, 38. Урядові установи зобов'язані передплатити видання.
Всі урядові інстітуції повинні вислати передплату редакції
Читано з OCR-тексту. Суми передплати в OCR не читаються (є лише уривок «на 1 місяць-а карб.»); вартість рядка оголошення, ймовірно, 55 коп. за рядок петиту, але цифри нечіткі.
Стаття «Вістника» про реформу календаря пояснює, що перехід на григоріанський стиль потрібен для торгівлі, подорожей, телеграфних і телефонних зносин; православні свята до рішення церковного собору України й надалі святкуватимуться за старим календарем.
свята святкуватимуться по ста-
Читано з OCR-тексту. Колонки на с. 3–4 змішані; уривок про свята читається неповністю.
Друкарня Р. К. Лубковського друкує «Вістник Ради Народніх Міністрів»; за видання відповідає Ів. Ющишин.
Друкарня Р. К. Лубковськог
Читано з OCR-тексту.
Оголошення: оскільки поштові урядовці, «перейнявшись більшовизмом», конфіскували числа «Гедза», редакція заявила про вихід неперіодичного органу легкої сатири «Реп'яхи», який продаватимуть на вокзалах, у кіосках, книгарнях і в продавців; передплату на нього не приймали.
З огляду на те, що п. т. поштові чиновники перейнялися большевизмом і конфіскують у передплатників числа „ГЕДЗА"
«Вістник» тимчасово видавався в Житомирі (за адресою Бердичівська, 10), а тепер редакція повернулася до Києва на Хрещатик, 38. Народний міністр внутрішніх справ Христюк запропонував губернським і повітовим комісарам подбати, щоб усі підвідомчі установи обов'язково передплачували «Вістник».
Тепер редакція верпулась на свов попередне місто-Київ, Хрещатик 38.
Читано з OCR-тексту. Обіжник № 18 датований 2 березня 1918 р. (н. ст.); колонки перемішані, тому точне формулювання могло бути іншим.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Редакція «Боротьби» повідомила, що в статті «Москва» через недогляд слово «особливо» надруковано двічі: треба викреслити його після слів «Особливо цікавим».
Через недоглид в статті
Вказівка «Від Редакції»; OCR зіпсований.
Передова «Стара пісня» у «Боротьбі» докоряла російській меншовицькій пресі (зокрема «Рабочей жизни»), що та знову «співає стару пісню» про Україну, і закликала «єднати фронт» трудящих у інтернаціоналі.
Стара пісня
OCR сильно порваний; позиція партійної газети у полеміці з російською пресою.
У «Бібліографії» «Боротьби» розібрано сатиричний журнал «Реп'яхи» (в OCR «репʼяхи»): рецензент докоряв йому, що журнал чіпляється до дрібниць, оминаючи важливе, і справляє враження несерйозного, «бульварного» видання.
бульварного
Підпис рецензії «Сокольников»?; OCR порваний.
За чутками з урядових кіл, Рада народних міністрів незабаром мала затвердити законопроєкт про об'єднання міністерств торгу й промисловості, хліборобства і харчування в одне Міністерство народного господарства.
цими днями Рада Народніх Міністрів затвердить законопроєкт про об'єднання міністерств торгу промисловости, хліборобства і харчування в одно міністерство народнього господарства.
Чутка («як переказують»).
Від суботи 16 березня в парламентських колах обговорювали список нового кабінету з есерівських кіл: Голубович — прем'єр без портфеля, Любинський — міжнародні справи, Ткаченко — внутрішні справи, Михайлов — праця, Терниченко — земельні справи, Перепелиця — фінанси, Ковалевський — харчові справи, Христюк — генеральний писар, Лотоцький — контроль, Прокопович — освіта.
Починаючи від суботи в парламентських кругах обмірковується такий список: Голубович-прем'єр без портфеля (с.-р.).
Проєкт складу кабінету, а не ухвалене рішення.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За чутками, до Києва приїхала фінляндська місія, щоб вручити українському урядові грамоту про самостійність і незалежність Фінляндської Республіки.
По чуткам до Киіна вніхала фін-
Подано як чутку («по чуткам»).
За чутками, до Києва виїхала фінляндська місія з грамотою про самостійність і незалежність Фінляндської Республіки.
По чуткам до Києва виїхала фінляндська місія, яка має вручити українському урядові грамоту про самостійність і нежалежність Фінляндської Республіки.
Читано з зображення. Чутка.
Деякі римські газети повідомляли, що в скорому часі буде оголошено війну Росії з Японією.
Деякі римські газети повідомляють, що в скорому часі буде оголошено війну Росії з Японією.
Читано з зображення. Чутка з римської преси.
Грошових знаків не можна було дістати ніде — ні в приватних банках, ні в Державному банку, ні в казначействі, ні в кредитових кооперативах: вони не видавали грошей і навіть не повертали вкладів. Автор статті стверджував, що грошей у країні багато, але їх ховають «не в банках, а в баньках», у хатніх схованках, боячись девальвації.
гроші ці заховані ... не в банках, а в баньках, в усяких хатніх схованках
Міністерство фінансів утворило спеціальну комісію на чолі з управителем Експедиції заготовлення державних паперів Є. Голіцинським для укладення в Німеччині договорів на друкування кредитових білетів і закупівлю матеріалів; комісія 16 березня виїжджала до Берліна.
Для заключення в Німеччині умов по друку кредитових білетів ... утворюється спеціяльна комісія ... Комісія ця сьогодня виїздить до Берліну.
Оголошення: «Южный (Південний) Кооперативный Банк» за рішенням установчих зборів акціонерів та за затвердженням генерального секретаря фінансів від 23 грудня 1917 року перейменовано на «Український Народній Кооперативний Банк»; операції банк провадить з 20 жовтня 1917 року. Адреса: Хрещатик, 27, кв. 8; телефони 62-18, 62-19, 64-34; телеграфна адреса: Київ, Українбанк.
УКРАІНСЬКИЙ НАРОДНІЙ КООПЕРАТИВНИЙ БАНК
Читано з OCR-тексту. Нову назву в тексті подано як «Украінський Народній Кооперативний Банк».
Газета критикувала міську продовольчу управу: обмін товарів на хліб із селом не вдався, бо майже нічого для села не заготовили, а оселедці, рис і мило, яких у Києві було ще чимало, слід було відправити на села; ставилося питання, чи готовий Київ до початку навігації на Дніпрі — головній артерії, якою до міста йшли жито й пшениця.
і оселедці, і рис, і мило, якого в Київі ще єсть чимало, слід би пустити на села.
Текст частково пошкоджений; наведені в статті ціни за пуд (70, 160, 23, 48 крб) нерозбірливі за контекстом.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У київських пекарнях хліба не було, і коли він прибуде — невідомо; на базарах продавали паляниці, можна було купити й борошно, яке домові комітети купували мішками, тоді як міська продовольча управа сиділа без хліба.
хліба в київських пекарнях. Коли прибуде хліб у Київ-невідомо. На базарах паляниця продається за ... карб.
Ціна паляниці в OCR нерозбірлива («в карб.»).
Передовиця «Романтика чи реакція?» констатувала, що деякі українські кола «договорилися вже аж до гетьмана», і застерігала, що за романтичним плащем гетьманства може ховатися диктатура.
Деякі українські круги договорилися вже аж до гетьмана. За мальованою самостійністю йде й мальований заступник її, вихвачений з архивів минулого
Свідчення про поширення в Києві ідеї гетьманату за місяць до перевороту.
С. Єфремов відзначав, що після повернення українська влада прийшла «з новими спільниками», а боротьба з більшовизмом серед деяких набула виразно юдофобського забарвлення, що викликало нове розчарування.
боротьби з большевизмом, що серед деяких набула виразно юдофобської окраски.
Рецензент Шевченківського вечора писав, що цього року Київ не зміг влаштувати в один день всенародного пишного свята: Шевченківські дні відбулися щиро, але в окремих місцях, без спільної програми.
Не зміг Київ в один день урядити всенародніх пишних та бучних свят, а відбулися ці свята, хоч щиро й задушевно, але в окремих місцях
Автор статті про Установчі Збори писав, що в інших місцевостях України вибори «або зовсім не пройшли, або пройшли таки під знаком залякування люду красногвардейцями».
тави під знаком залякування люду красногвардейцями
Читано з зображення. Суб'єктивна оцінка есерівського автора.
Автор попереджав, що соціалісти меншості своїм голосуванням проти миру «лити воду на колесо чорносотенно-патріотичного млину», і застерігав їх від цього кроку «з усією силою».
Хай памятають, що це буде лити воду на колесо чорносотенно-патріотичного млину.
Читано з зображення. Плями на колонці не заважають читанню цього рядка.
У статті «Шляхом розпаду» С. Єфремов писав, що більшовицьке повстання в Києві почалося одночасно з IV Універсалом за нейтралітету або прихованого співчуття майже всієї неукраїнської людності, яка навіть бомбардування міста ставила в провину українцям-оборонцям; лише «лихе й мстиве господарювання» більшовиків змусило її знову шукати опори в українській владі.
навіть пекельне бомбардування міста голос людности поставив у вину не большевикам, що нападали, а українцям, що оборонялись.
Публіцистика з оцінками подій січня–лютого 1918 р.
Гасло газети «Боротьба» на шапці — «Борітеся — поборете!».
Борітеся-поборете!
Передовиця про вибори до Установчих Зборів визнавала, що попередні твердження газети про насильства більшовиків не зовсім відповідають дійсності: на Катеринославщині, частині Чернігівщини й на Херсонщині вибори пройшли «без великого абсентізму» і без особливих насильств більшовиків над волею виборців.
вибори пройшли і пройшли без великого абсентізму, по наслідкам своїм відповідно силам партійних впливів, без особливих насильств абоку большевиків на волю виборців
Читано з зображення. Стаття підписана «М. Ш—г.». Це позиція партійної газети, не незалежне свідчення.
Стаття «Ратіфікація мирного договора» запевняла: «Мир України з Німеччиною є справедливий мир для України», і закликала ратифікувати його «во імя революційних гасел на Україні, ради інтересів трудящих»; відмову від ратифікації автор називав «провокаційним вчинком проти селянства і робітництва України».
Мир України з Німеччиною є справедливий мир для України і ми повинні його ратіфікувати во імя революційних гасел на Україні, ради інтересів трудящих.
Читано з зображення. Позиція УПСР; зокрема про «справедливий» мир — суб'єктивна оцінка партійної газети.
Передова скаржилася, що представники російських і єврейських партій у Центральній Раді «з переляканим видом взбираються на трибуну», щоб доводити, що мир недемократичний, і що на попередніх засіданнях серед меншостей знайшлася лише одна людина, яка підняла руку проти миру.
а представники російських і єврейських партій з переляканим видом взбираються на трибуну, щоби звідти виясняти, що се мир не демократичний
Читано з зображення. Полемічна лексика газети.
Стаття «Ще про Українські Установчі Збори» нагадувала, що питання про Установчі Збори «жваво обговорюють фракції М. Ради» і що напередодні в «Робітничій Газеті» вийшла передова з вимогою скликати їх у найкоротший час; «Боротьба» вважала, що виходу слід шукати радше в тому, щоб фракція українських соціал-демократів вийшла зі «стану, що колеблеться».
Питання про Уст. Збори набирає все більшої актуальности. Його жваво обговорюють фракції М. Ради, воно діскутується на сторінках преси.
Читано з зображення. Автор пише також, що з попередньої статті в № 13 «обставини трохи змінились».
Київські кадети трактували самостійність України, мир і союз із центральними державами лише як епізоди війни й революції, повторюючи: «Росії нема, але Росія буде».
Росії нема, але Росія буде.
Автор докоряв «соціялістам меншости» за голосування проти миру: вони, мовляв, зіграли в руку «русько-патріотичної компанії» й чорній сотні, коли «Київська Управа починає провокувати Українську владу».
Теперь коли Київська Управа починає провокувати Українську владу, коли чорна сотня в своїй тузі за „единою великою“
Читано з зображення. Йдеться про Київську міську управу; частину слів закриває пляма. Позиція партійної газети.
Українські соціал-демократи, за словами «Боротьби», ще в тижні перед тим не мали рішучої позиції щодо Установчих Зборів; автор констатував, що прихильників «цілковитого нескликання» Установчих Зборів і передачі їх функцій Центральній Раді «майже немає».
Як виявилось, прихильників цілковитого нескликання Уст. Зборів і передачі головних його функцій У. Раді майже немає
Читано з зображення. Текст частково нерівний, але цитата читається.
Кореспондент з півдня скаржився: «Жодних українських установ немає, а дуже часто приходить до непорозуміння між селянами а німцями. Загально настрій ворожий», і просив, щоб українська влада як найскоріше приїхала на місце.
Жодних українських установ немає, а дуже часто приходить до непорозуміння між селянами а німцями.
Читано з зображення. Місцевість у цьому фрагменті нечітко називається.
Газета вказувала, що вибори до Установчих Зборів проходили до ухвалення закону про громадянство, і допускала визнання виборів дійсними; окремо порушувала питання про право голосу демобілізованих вояків і колишніх полонених (близько 400 тисяч) та пропонувала Малій Раді видати додатковий закон.
їх біля 400 тисяч) необхідно дати право виборів. Зробити це важко, але необхідно, і Мала Рада мусить в цій справі видати якийсь додатковий закон.
Читано з зображення. Текст колонки частково обрізаний краєм плитки.
Автор передовиці дійшов висновку, що нові вибори робити не можна раніше за ухвалення закону про підданство, виконання якого розраховано приблизно на 6 місяців, і що замість Центральної Ради «мусить уже прийти як найскоріше орган не революційного життя, просто парламент демократичний».
на 6 місяців приблизно, таким же довгий строк для дальшого продовження революційної ери є неможливим
Читано з зображення. Текст місцями обірваний, але зміст висновку читається.
Стаття «Европеізація України» переказує «Народню Волю»: автор К. Г. вважав, що Україна має вчитися в «найкультурнішого народу сучасности» (Німеччини) і приймати «його вказівки», але «Боротьба» критично зауважувала, що Україні потрібно відмежуватися від імперіалістичної європейської політики.
Нам пощастило злучити з одним з найкультурніших, коли не найкультурнішим, народом сучасности.
Читано з зображення. Колонка частково закрита тапою і надірвана; суть зрозуміла. Це переказ чужої статті, не фактичні події.
Наказ №14 Міністерства шляхів від 16 березня 1918 р.: департаменти водяних шляхів, шосейних і ґрунтових шляхів та морських портів Міністерства шляхів розміщено в Києві на Фундуклеївській вулиці, 23 (нині вул. Богдана Хмельницького); товариш міністра Сидоренко приймає там щоденно з 1 до 2 години; телеграфна адреса «Київ, Водшосмор».
При депортаменті Народнього Міністерства Шляхів: 1) водяних шляхів, 2) шосейних та грунтових шляхів і 3) морських портів містяться на Фундукліївській вулиці, Nº 23
Читано з OCR-тексту.
Редакція й контора газети «Боротьба» містилися в Києві на вул. Караваєвській, 5 (телефон 63); контора була відкрита щодня крім свят, з 10 до 4 години дня.
Киів, Карававвська, Nº 5.
Телефон «63» і години прийому читаються з OCR із похибками.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Київська комендатура переходила до нового приміщення на Олександрівській, 3.
Київська Комендатура переходить до нового помешкання-Олександрівська, 3.
Відновлено з дуже пошкодженого OCR.
В оголошеннях наприкінці номера названо адресу «Київ, Фундуклеївська, 19» (імовірно, редакція або контора українського видання).
Київ, Фундуклеївська, 19.
Читано з OCR-тексту. Назва видання до адреси не читається — OCR урвався.
Оголошення: в Міністерстві внутрішніх справ негайно потрібні професіональні досвідчені бухгалтери, які знали б українську мову та касові правила; прохання з референціями надсилати поштою до Канцелярії Міністерства (Київ, Інститутська, 40) або подавати особисто директорові канцелярії в приймальні години від 1-ї до 2-ї.
Оголошення: Міністерству внутрішніх справ негайно потрібні були професійні досвідчені бухгалтери, які знають українську мову й касові правила; прохання з референціями надсилати поштою до канцелярії міністерства (Інститутська, 40) або подавати директорові канцелярії з 1 до 2 години.
В міністерство внутрішніх справ негайно потрібні професіональні, досвідчені бухгальтері, які знають українську мову і касові правила.
В Міністерстві Внутрішніх Справ негайно потрібні професіональні, досвідчені бухгальтери
Читано з зображення. Те саме оголошення повторюється в №19.
Оголошення: панночка-галичанка з 6-класною освітою шукала праці; адреса — Передмостна Слобідка, буд. №9, Олена Бурін.
Панночка-галичанка з 6-й клясовою освітою шукає праці. Адреса: Передмостна Слобідка
Назва вулиці нерозбірлива.
Оголошення: з Галичини до Києва прибули представники кооперативів, які щодня приймають із торговельних справ — від 4,5 до 5,5 години дня — на Круглоуніверситетській, 3, кв. 7.
З Галичини прибули в Київ
Читано з зображення. Слово «представники» і «кооперативів» частково нечіткі.
Оголошення про торги: охочих поставляти до 600 пудів м'яса на місяць для Інструкторської школи старшин запрошували з'явитися на словесні торги об 11 годині ранку в будинок колишньої Інженерної школи на Звіринці; застава — 5000 карбованців, на торги потрібно мати торгове (промислове) свідоцтво.
Осіб бажаючих поставити до 600 пудів м'яса
Читано з зображення. Дату торгів у тексті не видно; частину слів закриває пляма.
Оголошення: «Фабрика Емальованих Виробів Т-во Геркулес» у Києві (вул. Велико-Васильківська, телефон 33-..) повідомляла установам і громадським організаціям, що завела спеціальний відділ з виготовлення залізо-лірованих (емальованих) вивісок, таблиць і рекламних покажчиків українською мовою; запрошувалися агенти.
Фабрика Емальованих Виробів „Т-во ГЕРКУЛЕС“
Читано з зображення. Номер будинку і слова про мову закриті плямою; частина слів («залізо-лірованих») прочитана з навіть неякісного зображення.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Комісія з набору перекладачів закликала всіх українців, які добре розмовляють німецькою, з'явитися до її канцелярії на Великій Підвальній, 4-й поверх, між 10 і 12 годинами дня.
Всіх українців, що вміють добре балакати по-німецькому, прохаємо явитися в канцелярію комісії по набору перекладчиків при ... Вел. Підвальній
Номер будинку й установа в OCR пошкоджені.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані